🔶 Представляємо до вашої уваги перше заняття «Знайомство з м’якими матеріалами: пастель» з курсу Валентини Беляєвої з образотворчого мистецтва для дітей «Знайомство з художніми матеріалами»

🔸Пастель - спресовані, стерті у порошок фарби. Найчастіше випускаються у вигляді м'яких кольорових олівців. Пастель добре працює на текстурованих поверхнях. Легко розтушовується, що дозволяє створювати плавні переходи і змішувати кольори без втрати насиченості. Пастель легко змазати, тому для закріплення використовують фіксативи, що допомагають зберегти роботу. Пастель не жовтіє і не змінює кольору з часом.

🔸Для заняття вам знадобляться наступні матеріали: папір А5 формату, пастель суха м’яка різних кольорів, пастельні олівці, розтушовка, гумка, рамка зі склом, серветки

🔹Посилання на відеозапис: https://www.youtube.com/watch?v=0cs_Q0nW3us

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #творчість #мистецтво #заняття #курс #образотворчемистецтво #художніматеріали #пастель

Переказ — ефективний засіб розвитку пам'яті, мислення і мовлення, а простіше сказати – те що почув, маєш детально переказати, зберігаючи діалектні особливості, манеру розповіді чи поведінки оповідача. Або ж коли ми читаємо текст, то маємо все детально уявити і так же переказати, не пропускаючи жодної дрібнички.
Пропонуємо вашій увазі перекази від учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «ПЕРЕКАЗ ПРО ТЕ, ЯК ТУРКИ БУЛИ В ВОДОЛАГАХ», записано в селі Парасковіяна Нововодолажчині Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Розказує Євгеній БЕЗЦЕННИЙ, вихованецьнародного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківської області. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
 
* «ПЕРЕКАЗ ПРО П’ЯТІНКУ В ПАРАСКОВЕЇВЦІ», записано в селіПарасковія на Нововодолажчині Харківськоїобласті.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Розказує Анна ЦВІРКУН, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківської області. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
 
* «МІЙ РІДНИЙ ОМЕЛЬНИК» (переказ), записано в селі Омельник Кременчуцького району Полтавської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Розказує Анна КАРПЕНКО,вихованка Омельницького культурно-спортивногокомплексу «Дивограй» відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконкому Омельницькоїсільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Юлія ГМИРЯ
 
* «ЛЕГЕНДИ ШАРІВСЬКОГО ЗАМКУ», записано в с. Шарівка Богодухівського району Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Розказує Діана КРИВОЛЬЯН,вихованка Шарівського клубу-філії КЗ «Будинок культури Богодухівської  міської ради» Харківської області. Керівник – Олександр СУБОТА
 
* «МОЄ СЕЛО ДЕМИДІВКА» (переказ), записано в с. Демидівка Кременчуцького району Полтавської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 3 місце.
Розказує Олексій МОСКАЛЕНКО,вихованець Демидівського сільського клубу відділукультури, туризму та інформаційної роботивиконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Галина БЕРЕЗОВСЬКА
 
Приємного прослуховування переказів за посиланням:
https://youtu.be/scDzgUNojbs
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки #казка  #легенда #переказ  
 

В сучасному світі розмаїття гігієнічних засобів та засобів для прання нам потрібно лише сходити до супермаркету або навіть просто натиснути «купити» в онлайн-магазинах, щоб їх придбати.
А як раніше мили голову та прали одяг? Напевно ті, хто цікавився цим питанням, чули про використання лугу.

Коли ми завітали до Тамари Сергіївни Черненко (1942 р.н.) під час експедиції до села Хрестище Красноградської громади Харківської області, то почули ось що:
«В бочку ложиться солома, тряпка (ряднина). На неї насипається сояшниковий попіл. Тіки сояшниковий, того шо він дуже щелочний, луговий. І заливається кип’ятком. Один чавун вилили, другий чавун вилили, накрили – воно попарилось. І та вода, шо ото ж настікала, через солому як проходе, так вона – попелу ж у ній немає. І ото тим лугом мили голову, купалися і стирали тоже.
А оце все отаке полотняне стиралося в жлукті. Це бочка, причом бочка, яка робилася з дерева. Вся середина видовбувалась. От я не помню, на дно я знаю, шо клали солому, так чи була вона з дном, чи без дна, якто воду ту берегли… І туди накладали соломи, тоді накладали і підштаники й сорочки і все, шо з полотна. Туди тоді зверху солома, тряпка, попелу багатенько, бо сояшники сіяли. І лугом. І оце все стояло парилося, лилося в той луг кип’ятком – спускали луг. Оце воно пролужилось. Тоді воно вистояло, скіки – я вже тепер не помню, ну довго, поки воно вихолонуло, все. Тоді бере жінка, складає в ночви (вони дерев’яні) і потягла до копанки. На копанки… Є праник у неї дома. І оце вона достає, вмочає у копанку і праником молоте. І праником ото, переверта, молоте, вмочає, молоте.
Зімою як це нада той – тягне на санчатах туди, а руки то мерзнуть... Таке невелике горнятко – варили гіркого перцю, оцього красного гіркого перцю. І вона бере те горнятко з собою чи казанчик, чи горщечок. Бере з перцем обізатєльно. Вона руки в перець вмочила – воно пече, руки гріються, раз пече. І вона ж у холодній воді бовтається. Оце вона молоте, молоте, пока все перемолоте його, переб’є-переб’є. Ну воно після лугу отходило.
А тоді ж вірьовок не було, проволоки не було, це все вішалось на воряки. Ну такі, загорода робилася – просто палки такі довгі (обгороджували двір, од вулиці одгорожували, огород, щоб корова не заходила). І ото вона його розвішає мокре».

За знайомство з такою цінною співрозмовницею дякуємо завідувачу Хрестищенської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Ірині Гончаренко.

Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.


#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС

Продовжуємо розповідати про народних співаків в серії «Портрети фольклорних виконавців». Сьогодні ділимося враженнями про видатну співачку Надію Антонівну Прокопову з с. Гетьманівка на Харківщині.

Вперше спів Надії Антонівни «велика» публіка почула на конкурсі народних виконавців міжнародного фестиваля «Покуть»,що відбувся в Харкові у 1996 році. «Конкурсантці» на той момент було 67 років. Усіх слухачів вразило надзвичайне виконання балади «На кладочці ноги мила». Потужний, яскравий голос проникав до самого серця. Тоді в журі головувала Ніна Матвієнко, яка теж відзначила майстерний спів Надії Антонівни і віддала їй перше місце. І зараз навертаються сльози, коли слухаєш цю пісню.

https://folklore.kh.ua/site/track?id=1486

Пісні Гетьманівки – це репертуарна, фактурна, темброва класика слобідської лірики. Сільський гурт багато років радував нас виступами на фестивалях і концертах. Велика подяка за можливість його слухати й зараз в записах фольклористці Наталії Олійник, яка сама родом з Гетьманівки і записувала цих співачок, зокрема і Надію Антонівну, протягом багатьох років. Збирачка ділиться спогадами:
«Раніше, щоб люди не тікали з села, паспортів не видавали нікому. У селі були дівчата, старші за Надію, які співали у хорі ім. Г. Вірьовки. Вони казали: «Надько, як буде тобі 18 років, можна буде спробувати виписати паспорт і ми тебе заберемо з собою співати в хор». А тут у селі вербували на роботу на «Сєвєр» (здається так вона казала) і вона завербувалася, щоб заробити гроші. А коли приїхала звідти, то привезла з собою жениха і вийшла заміж, народила 6 дітей і всі співи на «великій» сцені цим і закінчилися. Все життя прожила у селі Гетьманівка на Шевченківщині, співала у фольклорному гурті та була солісткою місцевого хору».

Надія Антонівна належить до універсальних співачок, впевнено брала на себе усі фактурні «ролі» («верху», «заспіву», «низу»), бо мала голос, якому це було по силам. Ось декілька зразків пісень з її заспівом – партією, яку найчастіше виконували лідери народних гуртів.
«Ой горе, горе, ой хто кого любить»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1496
«Понад нашим яром»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1487
«Пішла Галя на базар соли купувати»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1477

Найповніше розкривалася її майстерність, звісно, в сольних піснях, де вона щедро використовувала характерні драматичні прийоми, темброву і інтонаційну варіантність. Навіть в найпростіших жанрах колискових, забавлянок Надія Антонівна, як і інші майстри співу, не могла заспівати «просто», створювала справжній шедевр з нескладної мелодії:

https://folklore.kh.ua/site/track?id=1474
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1478


А ось ще один зразок «повноформатної» сольної пісні. Як свідчить наш збирацький досвід, співати соло наважувалися не всі народні виконавці, а дійсно майстри, які раді були показати свої таланти.
«Ой верба, верба, де ти зросла?»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1489

Слухати «верхи» Надії Антонівни – справжня звукова насолода. Потужний голос, яскравий тембр і при цьому вміння «летіти» над іншими голосами, вести за собою – саме так звучали найкращі.
«Повій вітер, ой да вітерочок»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1499
«Ой по морю, морю, по тихой воді»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1503
«Ой у лузі та ще й при березі»
https://folklore.kh.ua/site/track?id=1470


Усі пісні з Надією Антонівною ви можете послухати, натиснувши фільтр «виконавці» на нашому сайті:
https://folklore.kh.ua/?q%5Brecord_by_ids%5D=342


Матеріал підготувала провідний методист відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Галина Лукʼянець.

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженьНКС

🔷 Галерея «Мистецтво Слобожанщини» КЗ «ООМЦКМ» представляє до вашої уваги онлайн-виставку корнепластики Олексія Змієвського «Навчитись жити, як люди»

🔸Олексій Никифорович, будучи представником технічної, але творчої професії - інженер конструктор летальних апаратів, завжди відчував потребу в самовираженні, тому почав займатись мистецтвом, вкладаючи душу в свої твори, і розповідаючи про речі та події, які його хвилюють або надихають. Зараз Олексій Никифорович віддає перевагу такій досить незвичній техніці, як коренепластика. Ії форми створюються самою природою, а майстер може привнести в них бажані ідеї і образи. Нерідко коренепластика служить лише естетичним цілям, але в творчості Олексія Змієвського роботи з коренів наповнюються важливими і актуальними смислами, націленими на звернення до вічних цінностей, за допомогою гумору, іронії і сатири.

🔸В своїх роботах автор звертає увагу на моральну світову кризу людства. Один з головних ініціаторів цієї кризи – Москва, агресор і порушник Будапештської угоди. А їх казка «Іванушка-дурачок» актуальна і сьогодні, та зараз втілюється у життя. Нелюдські відносини та постійна брехня – реалії російської політики.

🔸Україна зараз переживає нелегкі часи, і кожен з нас хоче змінити ситуацію на краще. Але щастя можна отримати лише тоді, коли вдасться знайти і усвідомити істинний корінь проблем, що перешкоджає йому. Саме цим пошуком і займається автор. В його роботах можна побачити реакцію на військову агресію з боку сусідньої країни, пропаганду і брудні політтехнології, усвідомлення внутрішніх проблем України, пов'язаних з пануванням олігархату і беззаконня. Майстер звертається до важливості таких людських якостей, як доброта, душевність, щирість, вміння цінувати дружбу і любов, які здатні подолати багато негараздів. «Дуже багато в світі людей, котрим ніхто не допоміг пробудитись». Цей вираз французського письменника, гуманіста Антуана де Сент-Екзюпері несе важливий посил, з яким погоджується автор виставки, намагаючись втілювати його у своїх роботах.

🔹З онлайн-виставкою корнепластики Олексія Змієвського «Навчитись жити, як люди» ви можете ознайомитись на ресурсах галереї "Мистецтво Слобожанщини" ООМЦКМ:
Facebook: https://www.facebook.com/oblgalleryMS
Альбом: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1030828418865635&type=3
Instagram: https://www.instagram.com/galereya_slobozhanshchyna
Telegram: https://t.me/oblgallerymc

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #харків #kharkiv #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #художникиукраїни #майстриукраїни #кернепластика #коріння #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #modernart

🔶 В День Української Державності символічно ділимось листівкою у нашій традиційній рубриці #ТалантиХарківщини.

Сьогодні до листівки потрапив портрет В'ячеслава Чорновола авторства Анастасії Шевченко з символічною цитатою самого В'ячеслава Чорновола:

«Настав час великого вибору — або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка й знову довга дорога до волі».

#ООМЦКМ
#мистецтвоХарківщини
#ДеньУкраїнськоїДержавності

🔶️ Галерея «Мистецтво Слобожанщини» представляє до вашої уваги лекцію Андрія Корнєва «Роздуми до Дня Української Державності» (рубрика #ЛекційнийКлуб).

В лекції, присвяченій Дню Української Державності, культуролог-мистецтвознавець Андрій Корнєв пропонує разом з ним розмислити на тему корисності державницьких міфів від Богдана Хмельницького до наших днів.

▪️ Посилання на відео лекції: https://youtu.be/lJCMGAltjSk

#ООМЦКМ #лекційнийклуб #лекції #мистецтвослобожанщини #другасвітовавійна #деньперемоги #деньпамяті #мистецтво #українськемистецтво #мистецтвовійни #культурологія #культура #kharkivart #ukrainianart #ukrainianculture #ukrainianartist #modernart #arthistory

В експедиції на Красноградщину (10-11 червня 2024 р.) співробітники нашого центру спілкувалися з Марією Василівною Овод, яка родом з с. Гонтів Яр на сусідній Валківщині. Оповідачці вже 88 років, але завдяки чудовій памʼяті вона легко згадує розваги дитинства, що випало на час другої світової війни.
Як і за сто років до того, в сімʼях виготовляли для дітей традиційні м’ячі з шерсті корови. Магазинні резинові були предметом розкоші, лише хтось один з великої ватаги дітвори мав такий і щедро ділився з усіма. А коли ж встигали грати? Та на пасовиську, бо і дитячий час увесь був в клопотах, і, лише виконуючи обов’язки випасання корів, малеча паралельно уривала години для гри.
Марія Василівна розказує про старовинні ігри в «Махунця» і «Матку». Ану вгадайте, які відповідники цих ігор знайомі нам в сучасному світі?

Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС

ОРІШКИ – улюблені ласощі дітвори, їх майже кожна мама чи бабуся готували на Харківщині.
На Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році цю страву представила керівниця народного фольклорного колективу «Тишенківські зорі» Тишенківської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Зорянського старостинського округу Красноградської територіальної громадиКрасноградського району Марина Федорівна Дудіна.Традицією приготування ділиться Наталя Костянтинівна Іванова, яка перейняла традицію приготування орішківвід своєї мами Коваленко Нелі Сергіївни (1935 – 2011рр.).
Наталя Костянтинівна розповідає: «У нас випікають «орішки», правда «орішки» їх тіки називають у нас. У інших місцевостях їх називають «хмиз», «вергуни» і по другому. У нас мама так називала, сусіди так називали, з 8 років я познайомилася з процесом їх випікання, для цього нам потрібно:
Складники:
Борошно
Яйця – 1 шт.
Кисляк – 250 мл
Сода – 0,5 ч. л.
Смалець – 1 – 2 ст. л.
Цукор – 4 ст. л.
Сіль за смаком
Цукрова пудра
Олія для смаження
 
Опис традиції приготування
Починаємо виготовляти «орішки» дітям для потішки. У кисляк вбиваємо одне яйце і змішуємо. Додаємо дві столові ложки цукру, перемішуємо. На сковорідці смалець розм’якшуємо з невеликою кількістю цукру (2 ст. л.). Підігріваємо смалець, коли він розстане, додаємо цукор, змішали і зразу знімаємо сковорідку, кип’ятити не потрібно. Цю суміш вливаємо в попередню масу, перемішуємо до однорідності. Додаємо солі на кінчику виделочки і пів чайної ложечки соди, перемішуємо.
Додаємо борошно поступово, перемішуємо. Борошно беремо скільки візьме тісто. Коли тісто стане густеньке, його можна висипати на клейонку, попередньо посипану борошном, щоб вимішувати руками. Тісто має відставати від рук, його треба вимісити, щоб гарно розкачати. Тісто не має липнути до рук і не має репатися. Залишаємо тісто на столі на відпочити на 10 хвилин.
Починаємо роботу з тістом. Ніж посипаємо борошном і відрізаємо шматочок тіста від загального шматка. Маленький шматочок розкатуємо дерев’яною каталкою, попередньо посипавши борошном, щоб було тістовеполотно з якого будемо формувати фігурні вироби. Розкачуємо не тонко, щоб були товстенькі. Ножемрозрізаємо на смужечки довільної ширини, а потім на прямокутнички. По середині кожного прямокутничка по діагоналі прорізаємо невелику дірочку, через яку вивертаємо тісто. Дощечку посипаємо борошном і викладаємо фігурні вироби «орішки».
У сковорідку наливаємо достатню кількість олії, коли вона закипить, кладемо «орішки». При смаженні вони збільшуються у розмірі. Коли зарум’яниться виріб з низу, перевертаємо на інший бік. Коли вироби просмажилися, виймаємо на тарілку і посипаємо цукровою пудрою.
 
* Готуємо традиційну страву «Орішки» за посиланням:https://youtu.be/L1ijAikrbfM
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнесоління #традиційнеквашення#традиційнінапої   #орішки    
 

Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і                фольклористика» у межах проведення Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді є важливим напрямком діяльності у сфері дослідження, вивчення та популяризація традиційної культурної спадщини нашого народу. Нині цей напрямок є досить цікавим і необхідним для подальшої творчої та дослідницької діяльності кожного учасника. Пропонуємо до вашої уваги доповіді, підготовлені юними дослідниками.
* ТРИ ЖІНКИ, ТРИ ДОЛІ, ТРИ ОСЕЛІ.
Дарина БУХОНСЬКА, вихованка Чугуївськогоцентру туризму та краєзнавства Чугуївської міськоїради Харківської області. Керівник – ЛогачоваНадія Валентинівна.
 
* ТРАДИЦІЇ СВЯТА СПИРИДОНА СОНЦЕВОРОТА НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Андрій ДАРІЙ, вихованець народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківського району Харківської області.Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.
 
* ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ: РЕТРОСПЕКТИВИ І СЬОГОДЕННЯ.
Софія КОШЛАЙ, учениця Пологівської гімназіїНовосанжарської селищної ради Полтавськоїобласті.  Керівник – Бровко Інна Олександрівна.
Приємного перегляду виступів на конференції за посиланням: https://youtu.be/2xVMzLpSn_E

#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки #пісня#учнівськанауковопрактичнаконференція #річнеколосвят        
 
 

26.07.24 о 16.00 онлайн на платформі Zoom в межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю… Життя в традиції» відбудетьсязустріч із художницею НІНОЮ ВЕРБУК
Люди, яким йде восьмий-девʼятий десяток, — носіїунікальної інформації про традиції, які сьогодні вжемайже втрачені, про побут, який за останні 70 роківзазнав значних трансформацій, про людей, яких вженема, але про яких варто знати.
Цього разу в гостях у нас буде знана в Харковіособистість, улюблена художниця багатьохшанувальників образотворчого мистецтва НінаСеменівна Вербук. Чимало її творів буквально зачаровують красою рідної землі, занурюють у традиційну народну культуру, присвячені сільськиммешканцям, які живуть у гармонії з природою, дотримуються принципів моралі, успадкованих відстарших поколінь. Говоритимемо переважно про «памʼять дитинства» на тлі подій ХХ століття, про шлях до мистецької майстерності, а також про людей, вдячну памʼять про яких зберігає наша співрозмовниця.
 
Довідка про автора проєкту:  
 
       Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедриукраїнознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України,  лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, EastEuropean and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/86969501505?pwd=SCvkoJN37az5qmJCvARjbhOCOo6RBC.1
Ідентифікатор заходу: 869 6950 1505 Код доступу: 3vM10N
                                          Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
Харківський художній музей
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#япам'ятаю
#НінаВербук
#МихайлоКрасіков
 

З 15 по 17 липня фахівці Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва здійснили експедиційний виїзд до Красноградської та Наталинської громад Красноградського району Харківської області.

В селах Соснівка, Попівка та Маховик нас зустріли, були нашими провідниками й всіляко підтримували староста Соснівського старостату Ольга Володимирівна Мартинюк, начальник відділу культури Наталинської громади Ольга Володимирівна Хлівецька, директор будинку культури с. Попівка Дарина Юріївна Меркулова, завідувач Соснівського будинку культури Вікторія Володимирівна Жукова.

Це коротке відео, звичайно, не розповість про всі села й про всіх людей, яких ми зустріли та опитали, тому будуть ще розповіді й дописи.
А зараз запрошуємо вас подивитися невеличкий відеозвіт нашої роботи.

Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.
https://www.facebook.com/share/v/8EGGvAvRELdpzd3S/

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС

20 липня за новоюліанським календарем в Україні відзначають свято ПРОРОКА ІЛЛІ. На Харківщині цей день називали Ілля чи Ілько. На свято не купалися, а батьки забороняли дітям купатися у річці, бо вода була прохолодною. Літо повертало на зиму. Обов’язково до цього дня завершували жати зернові. Хто не встиг дожатиниву, казали: «Лишив Іллі на бороду», а після Іллі були часті та холодні дощі, що могло призвести до гниття зернових. В цей час починала капуста зав’язуватися в головки.
* «Підходе Ілля, буде гнилля, ото буде дощик або на Іллю, або перед». (Зап. 03.07.2001 р. у с. Шейківка на Борівщині від Печеної Софії Василівни, 1913 р.н.).
* «Оставляють Іллі на бороду. Це вважалося, шохазяїн поганий, шо не зміг докосити. Говорять: Шото за хазяїн, як Іллі на бороду залиши? Якшо цезжинають (на півснопа), то віддають курям». (Зап.08.08.1994 р. у с. Петрівка на Шевченківщині від Носенко Анастасії Іванівни, 1914 р.н.).
 
* «Ілля пророк натулив головок (в капусту – Н.О.)». (Зап. 01.08.1994 р. у с. Лелюківка на Шевченківщині від Білоус Параски Євдокимівни, 1911 р.н. (с. Юрченкове).  
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА ІЛЛЮ», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Ілля  
 
 

🔶 Розпочинаємо тиждень новою листівкою з рубрики #ТалантиХарківщини

Сьогодні до листівки потрапила фотографія Володимира Оглобліна з цитатою Марка Аврелія:

«Чим ближче людина приходить до спокійного розуму, тим ближче вона до сили»

#ООМЦКМ
#мистецтвохарківщини #художникиукраїни #мистецтвоукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #фотографія #природа #ukrainianart #ukrainianartist #painting

На минулому тижні фахівцями КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», в рамках Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки здійснено фольклорно-етнографічну експедицію в Красноградську громаду. Виїзди відбулися в села Зоряне, Вишневе та Тишенківка.

Дослідження проводиться з метою вивчення та дослідження традиційної культурної спадщини Харківщини. Щиро дякуємо за сприяння в організації та проведенні експедиції начальнику відділу культури, молоді та спорту  Красноградської міської ради Ірині Петрівні Стаднік, старості Зорянської сільської ради Олександру Івановичу Кузьменку, директору Тишенківського клубу-філії та керівнику народного фольклорного колективу «Тишенківські зорі» Марині Федорівні Дудіній, голові ветеранської організації Наталі Костянтинівні Івановій. Також велика подяка нашим інформантам, які щиро ділилися своїми знаннями, спогадами з дитинства, що припали на воєнні та післявоєнні роки (1939-1945 рр.) та голодовку (1947 р.): Ганні Костянтинівні Зінов’євій (1934 р.н.), Катерині Іванівні Росляковій (1939 р.н.), Ніні Володимирівні Кузьменко (1947 р.н.), Юлії Степанівні Маяцькій(1945 р.н.), Валентині Володимирівні Семеренко (1952 р.н.).

І якби не намагалася радянська влада заборонити святкувати Різдвяні святки, Великдень, відзначати поминальних дні, хрестити дітей та вінчатися у церкві, в родинах все ж таки матері варили кутю та узвар і ставили на покуті, а діти нишком носили вечерю хрещеним; до Великодня пеклися паски, а на Проводи ходили на кладовище поминати небіжчиків. Фактично ці ж звичаї та традиції і нині підтримуються в сім’ях.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024  #ЛабораторіядослідженняНКС

ВАРЕНИКИ З КАРТОПЛЕЮ. Вареники в українців завжди були окрасою недільного та святкового столу, урочистих трапез під час весілля, хрестин, гостин. Раніше їх викладали у глиняний горщик, який називали макітрою. Змащували вареники по-різному: олією, маслом, сметаною або шкварками з цибулею.
У минулому столітті, зі слів Зінаїди ЯківниКовальової (1944 року народження з села Шопенкана Балаклійщині), у селі Нова Гусарівка (у минулому Червона Гусарівка) Балаклійської громади Ізюмського району найпопулярнішими були вареники з картоплею, сиром, капустою та вишнями. Секрет приготування полягав у тому, щоб тісто було еластичним. Якщо начинка мала бути з  картоплі, то до вареників готували засмажку з сала та цибулі.
Подала рецепт вареників із картоплею на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року та приготувала їх Світлана Анатоліївна Шабетя.
 
Складники для тіста:
Молоко кисле – 250 мл
Яйце – 1 шт.
Сіль – за смаком
Сода харчова – 0,5 ч. л.
Борошно – 500 г
 
Складники для начинки:
Картопля
 
Складники для засмажки:
Сало – шматок
Цибуля – 2 – 3 шт.
 
Опис традиції приготування вареників із картоплею
У ємність вбиваємо яйце, додаємо сіль, склянку кислого молока, ретельно збиваємо. Додаємо соду та просіяне кілька раз борошно, щоб тісто було пухким та добре «дихало». Борошно всипаємо поступово і ретельно перемішуємо. Коли тісто стане круте, на стіл висипаємо борошно і вимішуємо тісто на столі до еластичного стану. Тісто залишаємо на столі «щоб гарно відпочило».
Начинку готуємо так: у підсоленій воді варимо картоплю, коли звариться, гарно товчемо і змащуємо маслом.
Готуємо засмажку для вареників. Шматочок сала дрібненько кришимо  невеличкими шматочками. Ставимо сковорідку на вогонь, щоб нагрілася і висипаємо підготовлене сало. Поки сало смажиться,чистимо і ріжемо дрібно цибулю та висипаємо до сала. Щоб засмажка була смачною, додаємо дрібку соли та смажимо до золотавого кольору.
          Коли тісто відпочило, добре вимішуємо його і починаємо ліпити вареники. З частини тіста скачуємо качалочку завтовшки 2-3 см., ріжемо на дрібні шматки. Кожен шматок обвалюємо у борошні, тонко його розкачуємо качалкою іначиняємо підготовленою картоплею.
У ємність наливаємо воду, підсолюємо та доводимо до кипіння. Наліплені вареники занурюємо у крутий окріп і помішуємо шумівкою, щоб вареники не пристали до дна ємності.Слідкуємо, коли вареники спливуть догори, варимоще 5-7 хвилин.  
Готову засмажку висипаємо у полумисок, зверху викладаємо зварені вареники й добре все перемішуємо.
 
* Готуємо традиційну страву «Вареники з картоплею» за посиланням:https://youtu.be/3qJMekuQEew
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка   #традиційнінапої   #вареники    
 

«Дощик вранці як бабині танці, баба – туп, та й сіла»… Так казали про короткий вранішній дощик, від якого мало користі…
Наша рідна Харківщина потерпає від довгої спеки. Невеличкі дощі заглядають не в усі куточки області та не можуть поки напоїти висохлу землю і рослини.
На початку червня в експедиції на Красноградщину ми питали старих людей як раніше викликали дощ і які магічні дії треба було вчинити.
Про «дощові» прикмети розповідає Любов Яківна Наточій 1935 р.н. з с. Хрестище.

Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС

Продовжуємо знайомити вас із результатами спільної роботи наших юних дослідників –учасників Учнівської науково-практичноїконференції «Етнологія і фольклористика», яка проводилася у межах Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молодіта їх керівників. Наші учасники могли обирати для досліджень будь-який напрямок з широкого кола питань, а саме: музичний фольклор; усна народна творчість; дитячий фольклор; календарнаобрядовість; родинна обрядовість; традиційнийнародний одяг; житло; традиційні ремесла; народна кухня; народні прикмети; обереги; народна метеорологія; народні вірування; демонологіятощо.
А обрали вони наступні питання:
* ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ ВЕЛИКОДНЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Данііл ПЕРЕСІЧАНСЬКИЙ, вихованецьнародного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківського району Харківської області.Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.
 
* НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ПИСАНКАРСТВА, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СВІТОГЛЯДУ.
Вероніка РЕБРОВА, учениця 9 класу КЗ «Чугуївський ліцей № 7», вихованка Чугуївськогоцентру туризму та краєзнавства Чугуївської міськоїради Харківської області. Керівник – Сокрут Алла Миколаївна.
 
* СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ В ТРАДИЦІЙНИХ ОБРЯДАХ ТА ПОБУТОВІЙ МАГІЇ УКРАЇНЦІВ НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Дарина ЧЕРНИШЕВА, учениця 11-Б класу КЗ «Харківський ліцей № 54 Харківської міськоїради», вихованка КЗ «Харківська обласна станціяюних туристів» Харківської обласної ради. Керівники – Пристюк Надія Петрівна, Щур ЮліяМихайлівна, Сушко Валентина Анатоліївна.
Приємного перегляду виступів на конференції за посиланням: https://youtu.be/e7lpRSwHPAY
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки #пісня#учнівськанауковопрактичнаконференція #річнеколосвят        
 
 

🔶 Сьогодні у нашій рубриці #МитціХарківщини розповідаємо про харківську художницю Олександру Шевченко.

🔸 Народилась, живе і працює у місті Харків. У 2023 році здобула базову мистецьку освіту у ДШМ №5 ім. І. О. Дунаєвського за професійним спрямуванням “Образотворче мистецтво. Станкове мистецтво і скульптура”. Із 2020 і по теперішній час Олександра пізнає тонкощі художнього ремесла у “Cadmium art center”.

🔸 Із 2023 здобуває вищу освіту у ХНУМГ ім. О.М. Бекетова за спеціальністю “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація”.

🔸 Мисткиня створює роботи у різних техніках. Основним засобом Олександри є олійний живопис, але вона також активно використовує у своїй практиці станкову і друковану графіку, переважно монотипію, створює об’єкти, експериментує зі змішаними техніками, шукає нові підходи.

🔸Значна частина робіт художниці присвячена затишку, дослідженню минулого і майбутнього, власним переживанням. Олександра постійно бере участь у виставках.

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини
#мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво
#українськемистецтво #художникихаркова #харків #харківщина #живопис #графіка #малюнок #виставки #ілюстрація #ukrainianart #ukrainianartist #ukrainianpainting #ukrainianillustrators #illustrationart #painting #digitalart

🔶 Представляємо до вашої уваги друге заняття «Швидкий малюнок акрилом» з курсу Валентини Беляєвої з образотворчого мистецтва для дітей «Знайомство з художніми матеріалами»

🔸 Акрилові фарби - водорозчинні фарби на основі акрилової смоли. Висихають значно швидше, ніж олійні. Поки акрилові фарби не висохли, їх можна розбавляти водою, що дозволяє створювати різні текстури та прозорі шари. Після висихання акрилові фарби стають стійкими до зовнішніх впливів. Акрилові фарби можна наносити на різноманітні поверхні, включаючи полотно, папір, дерево, скло, метал тощо.

🔸Для заняття вам знадобляться наступні матеріали: полотно чи двп (грунтоване), акрилові фарби, мастихін, пензлики, серветки, вода.

🔹Посилання на відеозапис: https://www.youtube.com/watch?v=0xcr26yjwjk

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #творчість #мистецтво #заняття #курс #образотворчемистецтво #художніматеріали #акрил