ШАНОВНІ ДРУЗІ, КОЛЕГИ! За численнимипроханнями КЗ "Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва" продовжує прийом заявок до участі у конкурсі ІІ ОБЛАСНОГО ДИСТАНЦІЙНОГО КОНКУРСУ ТРАДИЦІЙНИХ СТРАВ, ВИПІЧКИ ТА НАПОЇВ ХАРКІВЩИНИ «СМАЧНОГО!» до 15 ВЕРЕСНЯ 2024 року. Оголошення результатів конкурсу відбудеться 1 ЖОВТНЯ 2024 року.
Конкурс проводиться за такими номінаціями:
– «Перша страва»;
– «Друга страва»;
– «Випічка»;
– «Обрядова випічка»;
– «Соління (квашення)»;
– «Напій».
Конкурсні матеріали приймаються на електронну пошту
E-mail: smachnogo.kh@gmail.com
 
Положення та анкети-заявки за посиланням: bit.ly/Смачного_2024
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #традиційнапершастрава#традиційнадругастрава #традиційнаобрядовавипічка#традиційнеквашеннясоління
 
 
 

🔶 Розпочинаємо тиждень новою листівкою з рубрики #ТалантиХарківщини

Сьогодні до листівки потрапила робота художника Андрія Кремінського з цитатою Махатми Ганді:

«Єдність - це основа всього великого»

#ООМЦКМ
#мистецтвохарківщини #художникиукраїни #мистецтвоукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #ukrainianart #ukrainianartist #ukrainianpainter

🔶 Сьогодні у нашій рубриці #МитціХарківщини розповідаємо про харківського художника Юрія Блінова.

🔸 Народився у 1948 р. 1976 – 1981 – навчання у Харківському художньо-промисловому інституті (зараз Харківська державна академія дизайну і мистецтв). Викладачі: В.Шевченко, О. Векленко, В.Чаус. Вчителі: М. Ряснянський, В. Куліков, В. Чаус.

🔸 1981-2000 - старший викладач кафедри малюнку та живопису Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури.
2000–2009 - доцент кафедри легкої промисловості Української інженерно-педагогічної академії.
2009–2012 - доцент кафедри дизайну Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

🔸 З 1986 р. член Спілки художників України.
З 2000 р. кандидат психологічних наук, доцент.

🔸Улюблена техніка художника – акварель. Пейзажні акварелі Юрія Блінова демонструють розмаїття краси і мінливості природи. Природні мотиви поєднуються з різними настроями, які вкладав автор у свої твори, подекуди урочисті, яскраві, подекуди спокійні, задумливі та містичні. Зображення краєвидів наповнені теплом, романтизмом, і великою шаною до рідних серцю місць.

🔸Юрій Блінов протягом багатьох років захоплюється альпінізмом, що яскраво відобразилось в його творчості. Є членом Харківського обласного клубу альпіністів. Зараз, окрім творчості, займається психологічною та волонтерською діяльністю.

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини
#мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво
#українськемистецтво #художникихаркова #харків #харківщина #живопис #акварель #графіка #малюнок #виставки #ілюстрація #ukrainianart #ukrainianartist #ukrainianpainting #ukrainianillustrators #illustrationart #painting

Експедиція в село Соснівку Наталинської громади Красноградського району відбулася в рамках Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки. Фахівці КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» Оксана Бугайченко, Наталія Олійник, Галина Лук’янець, Юлія Лузан проводили дослідження з традиційної культурної спадщини села Соснівка Наталинської громади Красноградського району Харківської області.

Щиро дякуємо за сприяння в організації експедиції начальниці відділу культури, сім’ї, молоді та спорту  Наталинської сільської ради Красноградськогорайону Ользі Хлівецькій, старості Соснівського старостату Ользі Володимирівні Мартинюк, завідувачці будинку культури села Соснівка Вікторії Володимирівні Жуковій та бібліотекарці Лесі Василівні М’яновській. Велика подяка нашим інформантам: Галині Василівні Сябро (1937 р.н.), Катерині Миколаївні Неділько (1950 р.н.), Надії Федорівні Коломієць (1946 р.н.).

Цікаві спогади від наших інформантів стосувалися традиційних свят, звичаїв, обрядів календарного циклу та родинної обрядовості (весілля, народини, поховальна обрядовість); традиційного харчування та різної звичаєвої культури. Деякі спогади від Сябро Галини Василівни (1937 р.н.) і Неділько Катерина Миколаївна (1950 р.н.)

* «Свиню як заріжуть, сало складали у ящичок, під низ солому клали, гілочки з вишні. Все сало солили, на низ клали здір (внутрішній жир – Н.О.), клали вниз, шоб їсти останнім, а зверху накладуть сала, а між салом ще клали окіст, а тоді вп’єть сало приложать, бо тоді ж не було банок, не було нічого».

* «У нас сало було у мішочку (полотняній сумочці) і за иконами оно повішене було, об же ж нихто не взяв. Хати ж тоді не замикались, красти нічого було, а  нам сала то хотілося. А його ж було мало, тоді ж сковороду мазали салом. Бабусі нема, а мама на роботі. Мама йшла рано і приходила пізно. А ми ж то дома, а нам хочеться сала. Ставляємо табуреточку на стіл, бо боги ж то високо висять. Я стаю на табуретояку, а брат держе табуреточку. Я достала сала, одрізали потрошичку, наче потрошку. Ну нам же каждий день хочеться. А туди ж каждий день ніхто не заглядає. А тоді бабуся побачила, та на маму: – Тамара, у нас миші завелися. А мама:  –  Де? Ні в чому ж завестися. А бабуся: – Та сала над’їли ось скіки. Нас ніхто ніколи не лаяв. Бабуся каже до брата: – Онучок, ти ж бачиш, он Бозя пальцем показує, нільзя ж так робити. Я не бачила коли брат поліз до икон сам і виколов Бозі очі».

* (Чим гралися в дитинстві? – Н.О.) «Кукла із косами – це кукургузина. Огирок з паличками, це ноги були там корову чи собаку робили. У крем’яшки грали, особинно як у школі були, на перерві, посідаємо в коридорі і граємо.  Крем’яшки були з камінчиків. І ото перекидає одинка, двійка, трійка…»

Спогади від Коломієць Надії Федорівни (1946 р.н.).

* (З чим пекли раніше пироги? – Н.О.) «Пекли пироги з мукою. Сала свіжого нажарить, трошички присолить, засипать муку, ложкою вимішувати, вона прижариться, цвєт тоді риженький, захолоняє і ліпи пироги». Цікаво, що в селі яйця називають «крашанками» і це ніяк не пов’язано з Великоднем. Просто традиційно так називають яйця. Пироги ліпили з яблуками, з квасцем (рослина схожа на щавель – Н.О.), з квасолею» тощо.

* (А придане було у вас? – Н.О.) «Було. Це ж кровать, гардіроб і постіль». (Що таке гардіроб? – Н.О.) – Шихванер. То колись з сундуками ходили, а я вже з шихванером йшла... (Гільце було на весіллі? – Н.О.) – Було. Гільце робили у молодого. Приходили боярини і приносили гільце з сосни. Із жатої бомаги робили квітки і вряжали його ше й канхвети були, вішали і канхвети. Тоді ж ото боярин із палкою, хто простяга руки до гільця, били палкою, шоб до гільця не тулилися».
 
Матеріали підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024  #ЛабораторіядослідженняНКС

6 серпня за новоюліанським календарем відзначаємо свято СПАСА. На Харківщині доцього дня пекли коржики, йшли до церкви їх святити. Освячували також яблука, груші, мед, воду. Після обіду збиралися і святкували.
Існувало повір’я, що жінкам, у яких вмерли маленькими діти, аж до цього свята не можна їсти яблука. Деякі жінки протягом всього життя не їли яблука. У народі кажуть: «Спас, рукавички про запас», бо вже ночі були прохолодними та й вдень може бути не жарко.
Спогади від наших інформантів:
* «Ходили до церкви на Спаса. Святили яблука, груші, все можна на Спаса святити. І воду святят, і хліб святят». (Зап. 26.09.1996 р. у с. Бабаї Харківського району від Кульчицької Ніни Олександрівни, 1936 р.н. с. Павлово Богодухівського району).
* «На Спаса пекли коржики, рядна домоткані виносять, простилають. У кого мед є, тож приносють. Хто пиріжки пік, хто коржі пік. Сідають кругом і їдять». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* «На Спаса пекли коржики і їли з медом. Яблука, груші також їли на Спаса». (Зап. 08.07.2003 р. у с. Черкаський Бішкин на Зміївщині від Свинаренко Ганни Савишни, 1908 р.н.).
* «До Спаса яблука не їли, це так по релігії було. А на Спаса святили яблука, груші цим розговлялися. Розговіються цим, а тоді вже розрішалося яблука їсти». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині).
* «На Спаса яблука святять. Спас, рукавиці про запас, уже буде холодно». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від Глуховської Василини Опанасівни, 1917 р.н.).
* «Святили мед, яблука». (Зап. 16.08.1997 р. у сел. Нова Водолага від Семенко Віри Степанівни, 1943 р.н. (с. Вільхуватка).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «СПАС», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Спас  
 
 
 

ВАРЕНУХА – традиційний напій, що українціготували та споживали лише на свята. За записамиВ.Д. Щелоковської на Куп’янщині у ХІХ столітті зустрічався такий напій, який називали «варена». Пити його можна як гарячим, так і холодним. Це прототип сучасного «глінтвейну», тільки безалкогольний.
 
Приготуванням цього напою з нами поділилися Любов Петрівна Собакар із села Рокитне на Нововодолажчині, яка подала його на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Вона готує його за рецептом своєї мами, КатериниГаврилівни Куріпки (1938 – 2024 рр.).
 
Для напою потрібні сушені яблука, груші та сливи, що пройшли димком на «сушні».
 
Складники:
Слива сушена – 500 гр
Груша сушена – 500 гр
Яблука сушені – 500 гр
Червоний гіркий перець невеликий або половина великого стручка
Вода – 3 л
М’ята – пучечок
Чебрець – пучечок
Мед – 300 г
 
Опис традиції приготування
Яблука, груші та сливи сушені на «сушні», щоб сушка пропахла димом. Беремо невеликий або половину великого стручка гіркого перцю, по пучку м’яти та чебрецю. Сушені фрукти ретельно перемиваємо і відкидаємо на друшляк, щоб стеклазайва вода. Кладемо все в каструлю і заливаємо водою так, щоб сухофрукти покрила вода. Ємність ставимо на вогонь і варимо. Узвар настоюємо цілу ніч, потім фрукти виймаємо, узвар проціджуємо. Для смаку додаємо по пучечку м’яти і чебрецю:свіжу траву прополіскуємо у воді, щоб мала приємний запах, легенько приминаємо на кухонній дощечці качалкою і кладемо до узвару. Додаємо гіркий перець і мед. Все розмішуємо і ставимо у духовку чи піч, щоб напій пропарився. Настояний у теплому місці напій виходить смачним і ароматним.  
 
* Готуємо традиційний напій «Варенуха» за посиланням: https://youtu.be/jbPtktBwVW8
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка   #традиційнінапої   #варенуха    
 

15.08.24 о 16.00 онлайн на платформі Zoom в межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю… Життя в традиції» відбудеться вечір памʼяті РАДИСЛАВИ КАПНІСТ
15 серпня 2024 року виповнюється рік відтоді, як відійшла у засвіти улюблена всіма,  хто її знав, Радислава Капніст, донька легендарної актириси Марії Капніст, серед предків якої були не тільки Капністи (поет-сатирик Василь Капніст та друг Шевченка Олексій Капніст), а й такі історичні особистості як Іван Сірко та Павло Полуботок. Радислава закінчила ХПІ, працювала інженером, але в останні два десятиліття свого життя займалася біографічними дослідженнями та популяризацією спадщини славних представників свого роду. Головною справою свого життя вона вважала видання упорядкованої нею книги про матір — і така книга вийшла в останній передвоєнний рік.
Від Марії Ростиславівни Рада успадкувала традицію випікати на свято 40 святих «жайворонків» і вкладати в них записки з побажанннями. Вже тяжко хвора, влітку 2023 року вона писала записочки для нових «жайворонків»...
 
Довідка про автора проєкту:  
 
       Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України,  лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, EastEuropean and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84957906773?pwd=OI1usXjucvyXhErpY2anjDTnyB1GUl.1
Ідентифікатор заходу: 849 5790 6773
Код доступу: HEq94G
                                         Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
Харківський художній музей
 
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#япам'ятаю
#РалиславаКапніст
#МихайлоКрасіков
 

Знайомимо з творчим доробком учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсутрадиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
 
Розпис – це мистецтво розпису фарбами та природними барвниками по будь-якій поверхні. Щоб прикрасити своє житло, одяг, предмети побутулюди використовували різні кольорові фарби та вигадували різні сюжети. В Україні існує багато розписів, що походять з тієї чи іншої території. Так,наші учасники відтворюють петриківський, семчаківський, васильківський та інші розписи, а також створюють під керівництвом чудових учителів художні композиції на основі власного художнього бачення.

Представляємо конкурсні роботи в номінації «ХУДОЖНІЙ РОЗПИС» вихованців наступних закладів культури та освіти:
 
* Шевченківської дитячої музичної школи Шевченківської селищної ради Куп’янського району Харківської області;
* КЗ «Люботинський мистецький ліцей «Дивосвіт» Харківської обласної ради;
* КЗ ПДЮТ «ІСТОК» Харківської міської ради;
* КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківської області;
* КПСМНЗ «Харківська дитяча художня школа №1 ім. І.Ю. Рєпіна».
Окремо слід згадати про писанкарство, мистецтво якого сягає прадавніх часів. Яйце асоціюється із зародженням життя на землі, розписяєць поширений у багатьох народів світу. У давнічаси кожна українська жінка вміла писати писанки.З часом це мистецтво зазнало занепаду, але нині воно відтворюється в руках вмілих майстрів та молодого покоління – наших учасників фестивалю-конкурсу.
Представляємо конкурсні роботи в номінації «ПИСАНКАРСТВО»
вихованців наступних закладів культури та освіти:
* КЗ «Обласна станція юних туристів» Харківськоїобласної ради, КЗ «Височанська школа мистецтв»Височанської селищної ради Харківського району Харківської області;
* КЗ «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості»;
 
* КЗ «Краснокутський будинок культури» Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області;
 
* Нововодолазького будинку дитячої та юнацькоїтворчості Нововодолазької селищної ради Харківськоїобласті;
* КЗ «Харківський Палац дитячої та юнацькоїтворчості» Харківської міської ради Харківськоїобласті;
 
* КЗ ПДЮТ «ІСТОК» Харківської міської ради.
Приємного перегляду творчих робіт учасників за посиланням: https://youtu.be/FbgAf_y5dkg
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #народналялька #писанкарство  #виробизбісеру #витинанка  #художнійрозпис  #кераміка  
 
 

🔶 23 липня в галереї "Мистецтво Слобожанщини" ООМЦКМ відбувся концерт української класичної музики за участю Артема Бражника - соліста Харківської філармонії (вокал, ліричний тенор), Тамари Гармаш - солістки ХНАТОБ, Заслуженої артистки України (вокал, сопрано), Станіслава Калініна – соліста Харківської філармонії, лауреата міжнародних конкурсів (фортепіано).

🔸Відвідувачі змогли насолодитись кращими творами корифеїв української музики (Миколи Лисенка, Гордія Гладкого, Данили Крижанівського, Гната Хоткевича, Семена Гулака-Артемовського, Анатолія Кос-Анатолського, Сергія Борткевича, Миколи Стецюна, Тараса Кравцова), які були створені на їх власну поезію, та на поезію українських літературних класиків (Тараса Шевченко, Івана Котляревського, Миколи Гоголя, Володимира Сосюри).

🔸Учасники концерту продемонстрували яскраву палітру музичного мистецтва. Прекрасний вокал у супроводі фортепіано занурив глядачів у справжнє свято української музики, та викликав приємні та натхненні емоції.

🔸 Презентуємо до вашої уваги відеозапис концерту української класичної музики: https://youtu.be/UXXZEy4ekq4

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #украхнськамузика #музика #концерт #музичнийвечір #вокал #фортепіано

Щиро дякуємо за сприяння в організації проведення експедиції начальниці відділу культури, сім’ї, молоді та спорту Наталинської сільської ради – Ользі Володимирівні Хлівецькій, старості Попівського старостинського округу Ользі Василівні Зінченко, директорці Попівського будинку культури Дарині Юріївні Меркуловій, Нелі Анатоліївні Овчіннік, Антоніні Вікторівні Яковенко.

Велика подяка, безумовно, і нашим чудовим респондентам: Григорію Павловичу Корсуну, 1931 р.н., його донькам Вікторії Григорівні Поливаній та Нелі Григорівні Волковій, а також Віктору Івановичу Хлівецькому, 1949 р.н., Світлані Григорівні Нозі, 1941 р.н., Любові Іванівні Ульяненко 1948 р.н., Василю Ананійовичу Писарчуку, 1937 р.н., Олександру ВікторовичуРоманчі, Любові Миколаївні Романчі, 1940 р.н., Катерині Костянтинівні Шость, 1940 р.н.

* Матеріали підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024  #ЛабораторіядослідженняНКС

Завершуємо знайомити вас із творчим доробком. учасників Відкритого дистанційногофестивалю-конкурсу традиційної народноїкультури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді, а саме вироби з витинанки, кераміки та бісеру.
Сьогодні це вироби з бісеру, кераміка та витинанка. Витина́нка (від українського слова  «витинати») – це вид народного декоративного мистецтва, який включає орнаментальні та сюжетні прикраси житла, одягу тощо. Найпростіші вироби виготовляються за допомогою ножиць, а найпростішим матеріалом для витинанок є папір. Традиції витинання на території Українивіднаходять у трипільській кераміці.
Для керамічних виробів використовують глину. Вона, як свідчать історичні джерела, є найдавнішим штучним матеріалом, винайденим людиною орієнтовно в 29–25 тисячоліттях до н. е. На території України високорозвинене керамічне виробництво характерне вже для Трипільської культури.
Одинм із найпопулярніших видів рукоділлязавдяки своїй простоті та доступності є бісероплетіння. З бісеру плетуть всілякі прикраси, аксесуари, ним прикрашають одяг і вишиваютькартини.
Представляємо конкурсні роботи в номінаціях«ВИТИНАНКА», «КЕРАМІКА», «ВИРОБИ З БІСЕРУ» вихованців наступних закладів культури та освіти:
 
* КЗ «Люботинський мистецький ліцей «Дивосвіт» Харківської обласної ради;
* КПСМНЗ «Харківська дитяча художня школа №1 ім. І.Ю. Рєпіна»;
 
* КЗ «Харківський Палац дитячої та юнацькоїтворчості» Харківської міської ради Харківськоїобласті;
* КЗ «Краснокутський будинок культури» Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області;
* КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості № 2 Харківської міської ради»;
* Клубний заклад селища Буди Південної міської ради Харківського району Харківської області.
Приємного перегляду творчих робіт учасників конкурсу «Витинанка», «Кераміка», «Вироби з бісеру» за посиланням: https://youtu.be/FIjiwzkVU_k
До зустрічі на заходах черговогофестивалю-конкурсу традиційної народноїкультури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #народналялька #писанкарство  #виробизбісеру #витинанка  #художнійрозпис  #кераміка  
 

ПЛЕСКАЧІ і МЛИНЦІ були улюбленими стравами в сільській місцевості, а головне, потребували не багато часу для приготування. З давніх давен у селах пекли коржі на всю сковорідкуі називали їх «плескачі», бо вони розпліскувалися по всій сковороді. Для їх приготування господинібрали сир (кисле молоко – Н.О.). Їх готували і кожен день, і на свята. На Різдвяні святки їх часто давали колядникам та щедрівникам у торбу в якості подяки за колядки, щедрівки, меланки.
Рецептами цих страв із нами поділилася Світлана Юріївна Дончик із села Бригадирівка на Балаклійщині. А розповіла про них і приготувала на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році Євдокія Григорівна Малигон, 1936 року народження, яка проживає в селі Бригадирівка з 1956 року. Євдокія Григорівна згадує, як плескачі та млинці пекла її свекруха. «У діда Карпа як ми жили? Баба Карпиха возьме, напече млинців на всю сковорду і ото штук п’ять – шість. Накладе отакий стовп (один на один – Н.О.) Тоді сідаємо: дід Карпо, баба Карпиха, ми з дідом (чоловік її – Н.О.), Мишко наш (син – Н.О.) – п’ятий, Мишко і Петро – шостий і сьомий, і Вєрка – восьма. І ото до тієї кучі млинців – як за себе кидаємо (швидко їли – Н.О.). Млинці не тоненькі, а товстенькі. І ото вона їх ріже на чертверо, хапаємо і їли. Млинці їли з сметаною».
Складники тіста для плескача:
Молоко кисле або кефір – 0,5 л
Яйце – 2 шт.
Сода – 1 ч. л.
Олія – 2 ст. л.
Цукор – 2 ст. л.
Сіль за смаком
Борошно – скільки візьме тісто
Олія для випікання
 
Опис традиції приготування
Кисле молоко або кефір (по народному – сир) потрібно трішки підігріти, додати соду. Окремо розбити і розколотити яйця та влити до кислого молока. Також додати цукор та сіль за смаком. Все ретельно розмішуємо. Після того, як сода погаситься у кислому молоці, вливаємо дві столові ложки олії. Додаємо борошно скільки візьме тісто, гарно вимішуємо його на столі. Тісто має бути м’яке, його розкачуємо в круглий корж на всю сковорідку.
Розігріваємо сковорідку на вогні, вливаємо олію, викладаємо корж. Вогонь має бути середнім, щоб корж пропікся, а не горів. Коли пропечеться одна сторона, перевертаємо корж на іншу сторону.
Готували страву майже щодня. Їли плескачігарячими і холодними із сметаною, медом,молоком, борщами та кашами.
 
Складники тіста для млинців:
Молоко кисле (або свіже молоко) – 250 мл
Яйце – 1 шт.
Сода – 0,5 ч. л.
Олія – 2 ст. л.
Цукор – 2 ст. л.
Сіль за смаком
Борошно скільки візьме тісто
 
У кисле молоко вбиваємо одне яйце, додаємо соду, сіль, цукор, брошно. Замішуємо тісто до консистенції густої сметани, виливаємо на сковорідку, змащену олією і випікаємо з обох сторін до золотавого кольору.
Готували страву вранці на сніданок. Подавали гарячими з сметаною.
 
* Готуємо плескач та млинці за посиланням:https://youtu.be/0LwriE_4OEE
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка   #традиційнінапої   #плескач  #млинці    
 

Лексика старої Харківщини в записах Б. Грінченка
 
У попередній публікації(https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid0aUWCGP6J1FHZgf1fac4KuskxTfdvdH2HUkMoQpm7ApnSyAWvctKye6vzRsFY2niol) ми навели деякіслова та вирази з польових записів Б.Д. Грінченка на Харківщині, зроблених у 1880 — 1882 рр. Вони щойно зʼявилися на світ Божий з архівних сховищзавдяки київським грінченкознавцям. Продовжуємопублікувати матеріали до «Словаря українськоїмови», виданого за редакцією Б. Грінченка. Друкуємо їх за виданням: Грінченко Борис. Зібраннятворів. Мовознавча спадщина. Кн. 1. / упоряд. В.В. Яременко, І.В. Яковлева ; кер. проєкту, голова ред. ради В.О. Огневʼюк ; передм., примітки В.В. Яременка. Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2023. С. 231 — 233.
Бач, який ла́бурник — тут не хоче пастись, а на краще лізе (про коня).
Лучок — смычок.
Лінтюга — лентяй (Ну й лінтюга — усе б лежав).
Ліска =  (ліщина = орешник). Ліски в сьому лісібагато.
Лепу на руках багато (= налипшей грязи).
Намаль у нас землі. Маловато.
Начальникувати. Начальствовать.
Набрижжувати чоботи — наморщивать, сдвигать голенища, чтоб они были складками.
Неприятель — черт.
Надушити — надавить.
Так не догнав, так навкидяча кинув кийка — доброго гітила в спину дав.
Де жабів багато, то в тому кущі картоплів як начинено.
Двері навстяж кинули — я взяла та й прихилила.
Оце нашого Ванька дощ напіре.
На городі очерет та й одудкуватий. Пісня(дудчатый).
Він такий ошара (ободранец).
На обмах у товшки дуби (в обхват).
Ми й не оханулися, що там було — там і покинули (спохватились).
Орішок — клевер.
Нахилив ключкою вишню, очепиривсь та й їсть.
Обрятувати — оборонить.
 
Далі буде
 
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ, проф. НТУ «ХПІ»
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#діалектизми
#Словарьукраїнськоїмови
#МихайлоКрасіков