На останній місяць року припадає чимало святкових днів. Про деякі з них говорили 30 листопада під час народознавчої онлайн-зустрічі «Катерини, Андрія та інші грудневі свята в традиційному народному календарі українців» із нашим колегою Михайлом Красиковим, етнологом, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», а також директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ».
Учасники зустрічі, яку Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва проводив спільно з Харківською державною науковою бібліотекою ім. В.Г. Короленка та іншими культурними закладами міста, дізналися про народні традиції святкування і способи вгадування долі на Введення, Катерини, Юрія, Парамона та Андрія.
Грудневі святкування розпочинаються за сучасним календарем 4 грудня зі свята Введення, Третьої Пречистої. Цього дня примічали, хто першим зайде до оселі, адже цей гість визначав наступний рік для господарів. Бажаним гостем був чужий заможний чоловік, а от жінок намагалися не впускати першими. Окрім того, звертали увагу на погодні умови. Морозний день віщував холодну і сніжну зиму, а ясна погода пророкувала неврожай.
7 грудня на свято Катерини, яка є покровителькою жіночої і дівочої долі, дівчата вставали до сходу сонця і йшли в садок, зрізали гілочки вишні, щоб поставити в воду і дізнатися про своє майбутнє заміжжя. Ввечері цього дня молодь збиралась на вечорниці, а коли випроваджували хлопців, то дівчата йшли слухати долю. Зверталися до цієї святої й хлопці, щоб послала їм гарну жінку.
В день холодного Юрія, що припадає на 9 грудня, також можна було спробувати вгадати погодні умови та врожайність наступного року. Якщо іній на землі на Юріїв день, то буде хороший врожай. Холод і мороз цього дня обіцяв довгу і сувору зиму.
Вважається, що на Парамона, 12 грудня, земля замерзає, а річки покриваються стійким льодом. Потрібно було добре протопити піч, щоб не мерзнути цілий рік. Якщо сніг ще не випав, то і взимку його не буде.
13 грудня свято Андрія, коли відбувалися ворожіння дівчат на долю і бешкетування хлопців. Дівчата йшли під вікна і слухали про що говорять в хаті. На Андрія відбувалась і ритуальна сівба конопель, після якої дівчина брала жменю тих конопель і йшла їх рахувати. Хлопці ж цього дня могли зняти хвіртку, ворота або й розібрати хлів. Відоме це свято й звичаєм «кусання калити» на вечорницях.
Глибше пізнати особливості святкування грудневих свят можна переглянувши запис зустрічі за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=NjgT9AHu84o
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#грудневісвята
#народнітрадиції
#народніприкмети
#Катерини #Введення #Андрія
#ворожіння
#спадщинаХарківщини
Учасники зустрічі, яку Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва проводив спільно з Харківською державною науковою бібліотекою ім. В.Г. Короленка та іншими культурними закладами міста, дізналися про народні традиції святкування і способи вгадування долі на Введення, Катерини, Юрія, Парамона та Андрія.
Грудневі святкування розпочинаються за сучасним календарем 4 грудня зі свята Введення, Третьої Пречистої. Цього дня примічали, хто першим зайде до оселі, адже цей гість визначав наступний рік для господарів. Бажаним гостем був чужий заможний чоловік, а от жінок намагалися не впускати першими. Окрім того, звертали увагу на погодні умови. Морозний день віщував холодну і сніжну зиму, а ясна погода пророкувала неврожай.
7 грудня на свято Катерини, яка є покровителькою жіночої і дівочої долі, дівчата вставали до сходу сонця і йшли в садок, зрізали гілочки вишні, щоб поставити в воду і дізнатися про своє майбутнє заміжжя. Ввечері цього дня молодь збиралась на вечорниці, а коли випроваджували хлопців, то дівчата йшли слухати долю. Зверталися до цієї святої й хлопці, щоб послала їм гарну жінку.
В день холодного Юрія, що припадає на 9 грудня, також можна було спробувати вгадати погодні умови та врожайність наступного року. Якщо іній на землі на Юріїв день, то буде хороший врожай. Холод і мороз цього дня обіцяв довгу і сувору зиму.
Вважається, що на Парамона, 12 грудня, земля замерзає, а річки покриваються стійким льодом. Потрібно було добре протопити піч, щоб не мерзнути цілий рік. Якщо сніг ще не випав, то і взимку його не буде.
13 грудня свято Андрія, коли відбувалися ворожіння дівчат на долю і бешкетування хлопців. Дівчата йшли під вікна і слухали про що говорять в хаті. На Андрія відбувалась і ритуальна сівба конопель, після якої дівчина брала жменю тих конопель і йшла їх рахувати. Хлопці ж цього дня могли зняти хвіртку, ворота або й розібрати хлів. Відоме це свято й звичаєм «кусання калити» на вечорницях.
Глибше пізнати особливості святкування грудневих свят можна переглянувши запис зустрічі за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=NjgT9AHu84o
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#грудневісвята
#народнітрадиції
#народніприкмети
#Катерини #Введення #Андрія
#ворожіння
#спадщинаХарківщини
YouTube
Катерини, Андрія та інші грудневі свята в традиційному народному календарі українців
Хоч народне прислів'я і стверджував, що сумний грудень і в свято, і в будень, але ж саме останній місяць року налаштовує нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. У грудні, що не день, то свято.
На народознавчій…
На народознавчій…
13 грудня, свято АНДРІЯ Первозванного. На Харківщині цей день називали Андрія, Андрея, Андросима.
Цього дня гріх було робити важку роботу. Також не можна було прясти, шити, вишивати, тому всі відпочивали і святкували. Зранку йшли до церкви, а по обіді в гості. Увечері молодь збиралася на вечорниці.
Опівночі дівчата ворожили, а парубки бешкетували та робили шкоду дівчатам та їх оселям. Цей день вважався парубочим. Вночі парубки знімали хвіртки, ворота і переносили до іншого господаря або стягали на солом’яний дах хати. Вози чи сани перетягали від одного двору до іншого, а господарі зранку шукали та знаходили пропажу далеченько від своєї хати. Якщо ж дівчина не виходила на гуляння, то на воротях її садиби малювали хрести або обмазували дьогтем. Колодязі також не минали, а намагалися щось вкинути, щоб не можна було води набрати, наприклад гарбузи. На бешкетування хлопців ніхто не ображався, бо це була традиція.
На Харківщині дівчата ворожили на свою долю та подальше заміжжя. О 12 годині ночі дівчата виходили на вулицю, за хату чи під тин, де сніг лежав рівненько, падали на нього спиною, а зранку дивилися, чи ніхто по ньому не походив. Якщо свої сліди лишив пес чи кіт, то цього року заміж не вийде, а коли сніг був рівний, то віщувало гарний рік. Ворожили і за допомогою конопель, тобто їх «сіяли».
Як саме святкували цей день, звернемося до записів наших очевидців і безпосередніх учасників цих дійств.
У с. Гетьманівка на Шевченківщині «У 12 часів ночі дівчата сіяли коноплі у сніг, приказували: – Андрію, Андрія, я на тебе коноплі сію, з ким буду брати, щоб у сні увидати. Бо дуже заміж хочу».
«13 дікабря Андрей. Вареники варили, хлопців частували і витворяли.. Ворота познімають. І хрести писали на воротіх дівкам. І капусти рвали дівчатам. – То нічого, шо капусти, а міні так у колодізь взяли, накидали гарбузів, не вийшла ж на вулицю. Як виходю утром по воду у колодізь, не втопа відро. Ну шо ж таке? Може там хто втоп? А вода так не дуже далеко була, туди, дивлюсь, а воно гарбузи, а вони ж то випливають наверх. Я глянула, а там гарбузів повно в колодізі» (зап. 04.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині від Кравченко Марії Михайлівни, 1909 р.н., Лабуз Ганни Олександрівни, 1910 р.н., Голубятник Марії Семенівни, 1926 р.н., Таран Олександри Максимівни, 1930 р.н.).
«Ворота познімають. У того ворота зняли, тому віднесли. А тоді люди попросипаються утром і мотаються, шукають де чіє. Той каже: – А в мене принесено двоє. А той каже: – А в мене зняті. І ото ходять і шукають свої ворота» (зап. 04.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині від Корх Анастасії Степанівни, 1924 р.н.).
«Казали Андросима. Аби не Андросила, та мичку кундросила. Так вона б попряла, а вона пропразнувала…» (зап. 11.08.1996 р. с. Гетьманівка на Шевченківщині від Кубрак Любов Іванівни, 1909 р.н.,)
«У Лимані називали Андросима, казали: – На Андросима, хазяйка мички кундросила. Начинали робити мички. Молодьож жартувала – знімала ворота» (зап. 13.08.1995 р. с. Лиман Слобожанської селищної ради від Маницької Ганни Пимонівни, 1921 р.н, Зубенко Марфи Степанівни, 1920 р.н.).
«На Андрія», малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#народнітрадиції
#народніприкмети
#Андрія
#ворожіння
#спадщинаХарківщини
Цього дня гріх було робити важку роботу. Також не можна було прясти, шити, вишивати, тому всі відпочивали і святкували. Зранку йшли до церкви, а по обіді в гості. Увечері молодь збиралася на вечорниці.
Опівночі дівчата ворожили, а парубки бешкетували та робили шкоду дівчатам та їх оселям. Цей день вважався парубочим. Вночі парубки знімали хвіртки, ворота і переносили до іншого господаря або стягали на солом’яний дах хати. Вози чи сани перетягали від одного двору до іншого, а господарі зранку шукали та знаходили пропажу далеченько від своєї хати. Якщо ж дівчина не виходила на гуляння, то на воротях її садиби малювали хрести або обмазували дьогтем. Колодязі також не минали, а намагалися щось вкинути, щоб не можна було води набрати, наприклад гарбузи. На бешкетування хлопців ніхто не ображався, бо це була традиція.
На Харківщині дівчата ворожили на свою долю та подальше заміжжя. О 12 годині ночі дівчата виходили на вулицю, за хату чи під тин, де сніг лежав рівненько, падали на нього спиною, а зранку дивилися, чи ніхто по ньому не походив. Якщо свої сліди лишив пес чи кіт, то цього року заміж не вийде, а коли сніг був рівний, то віщувало гарний рік. Ворожили і за допомогою конопель, тобто їх «сіяли».
Як саме святкували цей день, звернемося до записів наших очевидців і безпосередніх учасників цих дійств.
У с. Гетьманівка на Шевченківщині «У 12 часів ночі дівчата сіяли коноплі у сніг, приказували: – Андрію, Андрія, я на тебе коноплі сію, з ким буду брати, щоб у сні увидати. Бо дуже заміж хочу».
«13 дікабря Андрей. Вареники варили, хлопців частували і витворяли.. Ворота познімають. І хрести писали на воротіх дівкам. І капусти рвали дівчатам. – То нічого, шо капусти, а міні так у колодізь взяли, накидали гарбузів, не вийшла ж на вулицю. Як виходю утром по воду у колодізь, не втопа відро. Ну шо ж таке? Може там хто втоп? А вода так не дуже далеко була, туди, дивлюсь, а воно гарбузи, а вони ж то випливають наверх. Я глянула, а там гарбузів повно в колодізі» (зап. 04.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині від Кравченко Марії Михайлівни, 1909 р.н., Лабуз Ганни Олександрівни, 1910 р.н., Голубятник Марії Семенівни, 1926 р.н., Таран Олександри Максимівни, 1930 р.н.).
«Ворота познімають. У того ворота зняли, тому віднесли. А тоді люди попросипаються утром і мотаються, шукають де чіє. Той каже: – А в мене принесено двоє. А той каже: – А в мене зняті. І ото ходять і шукають свої ворота» (зап. 04.08.1995 р. с. Новомиколаївка на Шевченківщині від Корх Анастасії Степанівни, 1924 р.н.).
«Казали Андросима. Аби не Андросила, та мичку кундросила. Так вона б попряла, а вона пропразнувала…» (зап. 11.08.1996 р. с. Гетьманівка на Шевченківщині від Кубрак Любов Іванівни, 1909 р.н.,)
«У Лимані називали Андросима, казали: – На Андросима, хазяйка мички кундросила. Начинали робити мички. Молодьож жартувала – знімала ворота» (зап. 13.08.1995 р. с. Лиман Слобожанської селищної ради від Маницької Ганни Пимонівни, 1921 р.н, Зубенко Марфи Степанівни, 1920 р.н.).
«На Андрія», малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#народнітрадиції
#народніприкмети
#Андрія
#ворожіння
#спадщинаХарківщини
🌟 В ніч з 13 на 14 січня традиційно відбувалися дівочі ворожіння на долю, на майбутнє заміжжя та щасливе подружнє життя. Цей напрямок традиційної народної культури не минули й наші учасники Відкритого фольклорного фестивалю зимового календаря «СВЯТОВИД».
🌟Нагадуємо, щоб подивитися виступи творчих колективів та окремих виконавців фестивалю, заходимо на сторінки нашого центру в соцмережах за посиланнями:
https://www.cultura.kh.ua/
https://t.me/culture_kh
https://www.instagram.com/cultural_centr_kh/
https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua
🌟Безліч різноманітних ворожінь було в арсеналі наших бабусь. Для цього вони використовували загальнодоступні предмети, те що було «під рукою», наприклад: поліно, кілки у тину, зерно, вода, сито, миски, глеки, хусточки, стрічки, свічки, люстерко тощо. Для ворожіння використовували також страви, напої та випічку: пиріжки, балабушки, кашу, узвар тощо.
Ворожіння в ніч з 13 на 14 січня було завершальним етапом, а починалися молодіжні ворожіння ще на Андрія (13 грудня).
🌟Як саме відбувалися ворожіння нам покажуть учасники фестивалю.
Переходимо за посиланням та насолоджуємося їх творчістю! https://youtu.be/VnFyyl53bvs
➡️ Народний театр мініатюр «КОЛЕСО» Комунального закладу «Великоновосілківський селищний Будинок культури» Донецької області, керівник Марина МОТУЗКО;
➡️ Народний театр естрадних мініатюр «НА ЗАДВІРКАХ» Комунального закладу культури «Опитненський центр культури та дозвілля» Бахмутського району Донецької області, керівник Олег МЕДЯНИК;
➡️ Колектив «ЧАРІВНИЦІ» Михайлівського сільського будинку культури Нікопольського району Дніпропетровської області, керівник Юлія СЛИВКА;
➡️ Театральна студія «КАЛЕЙДОСКОП МРІЙ» Заводського міського будинку культури № 1 Миргородського району Полтавської області, керівник Ірина МИХЛИК;
➡️ Вокальний дует у складі Аліни ЯКОВЕНКО та Анни ДИПТАН Соколівського будинку культури Зміївської громади Чугуївського району Харківської області, керівник Валентина МИРГОРОД.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #ДеньТрадиційноїКультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Різдво #колядки #СлобожанськеРіздво #різдвянісвятки
#Новийрік #щедрівки #різдвяноноворічнісвятки
#меланки
#ворожіння
#дівочіворожіння #новорічнісвятки
Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва
ООМЦКМ створено для формування єдиного культурного та мистецького інформаційного простору Харківської області, для відродження, збереження і розвитку традиційного мистецтва Слобожанщини
🌟 Продовжуємо цикл «Щедрівки» і знайомство з учасниками Відкритого фольклорного фестивалю зимового календаря «СВЯТОВИД», організованого Харківським обласним організаційно-методичним центром культури і мистецтва.
Щоб переглянути виступи творчих колективів та окремих виконавців фестивалю, виходимо в соцмережі на сторінки нашого центру за посиланнями:
https://www.cultura.kh.ua/ https://t.me/culture_kh https://www.instagram.com/cultural_centr_kh/ https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua
🌟Обрядові пісні - це усна народна творчість, що передавалася з вуст в уста від покоління до покоління. Це такі пісні, які знає кожен житель України: «Нова радість стала», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Чи дома, дома, пан господар?» та інші. Вони можуть виконуватися колективами в автентичній манері, тобто давньому звучанні, чи в сучасній композиторській інтерпретації, як в народному стилі, так і в інших варіантах. І пісня матиме довге життя лише тоді, коли її виконують колективи чи окремі виконавці.
🌟Переходимо за посиланням та насолоджуємося творчістю аматорських колективів з Дніпропетровської, Донецької, Полтавської, Харківської областей та міста Брно, Чехія!
https://youtu.be/d13rj81F6gU
➡️ Дитячо-юнацька студія «СВІТАНОК» Комунального закладу культури «Покровський центр дозвілля» Синельниківського району Дніпропетровської області, керівник Валентина ГАЛАГАН;
➡️ Народний вокальний ансамбль «ГОРЯНОЧКА» Щербанівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, керівник Вікторія КУЛЬБАШНА;
➡️ Колядницький гурт осередку культури Великобузівського старостинського округу Шишацької територіальної громади Полтавської області, керівник Ярина МАРЮХНА;
➡️ Вокальне тріо «КОЛЕЖАНИ» Судіївського сільського будинку культури Мачухівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області;
➡️ Хор «ВІДРОДЖЕННЯ», м.Брно, Чехія, керівник Юлія ЄФИМЧУК;
➡️ Гурт театралізованих видовищ «ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК» Комунального закладу культури «Опитненський центр культури та дозвілля» Бахмутського району Донецької області, керівник Світлана ЖИТЕНКО;
➡️ Вокальний колектив «ЗАМІЩАНСЬКІ КОЗАКИ» Валківського районного народного дому «Іскра» Валківської міської ради Харківської області, керівник Борис ВЛАСЕНКО.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини
#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС #Різдво #колядки #СлобожанськеРіздво #різдвянісвятки
#Новийрік
#щедрівки #різдвяноноворічнісвятки
#меланки
#ворожіння
#дівочіворожіння #новорічнісвятки
Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва
ООМЦКМ створено для формування єдиного культурного та мистецького інформаційного простору Харківської області, для відродження, збереження і розвитку традиційного мистецтва Слобожанщини
🌟Пропонуємо вашій увазі завершальний 11 блок Відкритого фольклорного фестивалю зимового календаря «СВЯТОВИД», організованого Харківським обласним організаційно-методичним центром культури і мистецтва.
Ми зичимо всім учасникам та керівникам Перемоги, міцного здоров’я, добробуту, творчої наснаги на створення нових номерів, культурно-мистецьких програм.
🌟Щоб переглянути всі відеоматеріали з виступами творчих колективів та окремих виконавців фестивалю, заходимо в соцмережах на сторінки нашого центру за посиланнями:
https://www.cultura.kh.ua/ https://t.me/culture_kh https://www.instagram.com/cultural_centr_kh/ https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua
🌟Переходимо за посиланням та насолоджуємося творчістю аматорських колективів https://youtu.be/zYx-zQLq1Q8
Свою майстерність дарують вокальні колективи:
➡️ Народний ансамбль пісні «ДИВОГРАЙ» КЗ «Лисівський центр культури та дозвілля» Покровської міської ради Донецької області, керівник Ірина СВИСТУН;
➡️ Вокальний гурт «ЗАКРАЙ» Петрівсько-Роменського сільського будинку культури, керівник Євгенія ШВЕД;
➡️ Вокальний ансамбль «ГОРЛИЦЯ» Остапівського сільського будинку культури Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, керівник Віта ФЕДОРЕНКО;
➡️ Вокальний колектив «КАЛИНА» Михайлівського сільського клубу Синельниківського району Дніпропетровської області, керівник Петро ЧОРНИЙ;
➡️ Вокальний ансамбль «ВЕРБИЧЕНЬКА» Тахтаулівської філії Центру культури та дозвілля Полтавської міської територіальної громади, керівник Валентина
➡️ Аматорський колектив «РОДИНА» Центру надання культурних послуг с. Добровілля Близнюківської селищної ради Харківської області, керівник Олена ПОНОМАРЬОВА;
➡️ Фольклорно-етнографічний ансамбль «АНТИ» Комунального закладу «Слобожанська мистецька школа» м. Підгороднє Дніпропетровської області, керівник Світлана МАХНО;
➡️ Народний аматорський фольклорно-автентичний колектив «РОДИНА» Бутеківського центру культури та дозвілля Сарненської міської ради Рівненської області, керівник Людмила ЛАЗАРЧУК.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини
#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС #колядки #СлобожанськеРіздво #різдвянісвятки
#Новийрік
#щедрівки #різдвяноноворічнісвятки
#меланки
#ворожіння
Ми зичимо всім учасникам та керівникам Перемоги, міцного здоров’я, добробуту, творчої наснаги на створення нових номерів, культурно-мистецьких програм.
🌟Щоб переглянути всі відеоматеріали з виступами творчих колективів та окремих виконавців фестивалю, заходимо в соцмережах на сторінки нашого центру за посиланнями:
https://www.cultura.kh.ua/ https://t.me/culture_kh https://www.instagram.com/cultural_centr_kh/ https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua
🌟Переходимо за посиланням та насолоджуємося творчістю аматорських колективів https://youtu.be/zYx-zQLq1Q8
Свою майстерність дарують вокальні колективи:
➡️ Народний ансамбль пісні «ДИВОГРАЙ» КЗ «Лисівський центр культури та дозвілля» Покровської міської ради Донецької області, керівник Ірина СВИСТУН;
➡️ Вокальний гурт «ЗАКРАЙ» Петрівсько-Роменського сільського будинку культури, керівник Євгенія ШВЕД;
➡️ Вокальний ансамбль «ГОРЛИЦЯ» Остапівського сільського будинку культури Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області, керівник Віта ФЕДОРЕНКО;
➡️ Вокальний колектив «КАЛИНА» Михайлівського сільського клубу Синельниківського району Дніпропетровської області, керівник Петро ЧОРНИЙ;
➡️ Вокальний ансамбль «ВЕРБИЧЕНЬКА» Тахтаулівської філії Центру культури та дозвілля Полтавської міської територіальної громади, керівник Валентина
➡️ Аматорський колектив «РОДИНА» Центру надання культурних послуг с. Добровілля Близнюківської селищної ради Харківської області, керівник Олена ПОНОМАРЬОВА;
➡️ Фольклорно-етнографічний ансамбль «АНТИ» Комунального закладу «Слобожанська мистецька школа» м. Підгороднє Дніпропетровської області, керівник Світлана МАХНО;
➡️ Народний аматорський фольклорно-автентичний колектив «РОДИНА» Бутеківського центру культури та дозвілля Сарненської міської ради Рівненської області, керівник Людмила ЛАЗАРЧУК.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини
#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС #колядки #СлобожанськеРіздво #різдвянісвятки
#Новийрік
#щедрівки #різдвяноноворічнісвятки
#меланки
#ворожіння
Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва
ООМЦКМ створено для формування єдиного культурного та мистецького інформаційного простору Харківської області, для відродження, збереження і розвитку традиційного мистецтва Слобожанщини