🔶 В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури сьогодні розповідаємо про елемент Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини «Звичай виконувати танець Аркан з Ковалівкою в Печеніжинській ОТГ».
▫ В селах Слобода, Рунгури, Кийданці, Княждвір, Марківка, Молодятин та смт Печеніжин Печеніжинської об’єднаної територіальної громади Івано-Франківської області побутує звичай танцювати на весіллях, днях народження й хрестинах Аркан з Ковалівкою.
▫ Аркан з Ковалівкою – чоловічий танець з двох частин, які відрізняються за хореографією та музикою. В побуті танець завжди танцюють з двох частин, загалом називаючи його «Аркан».
▫ Перша частина – відома мелодія Аркану, яка у Печеніжинській громаді має особливість у вигляді включення ще однієї музичної теми.
Аркан танцюють в колі, кладучи руки на рамена (плечі).
Основний крок: на раз права нога ставиться вправо, на два ліва нога йде вправо позаду правої, на три права нога знову іде вправо, на чотири танцюрист злегка підстрибує на правій нозі (наче балансує, не відриваючи носка від землі), ліва нога підноситься вправо вверх, на п’ять ліва нога ставиться на підлогу, на шість танцюрист злегка підстрибує на лівій нозі, а права нога підноситься вліво вверх.
▫ Автентичний танець «Аркан» танцюють так, як «провадить» поводир. Поводир імпровізаційно комбінує відомі йому та танцюристам команди, заздалегідь вигукуючи їх. Музики слухають поводиря.
▫ Друга частина – Ковалівка – починається із вигуку поводиря «Ковалівка», який є сигналом для музик змінити мелодію.
За командою «А рісна на місци» чоловіки, трохи відпочивши, знов кладуть руки на рамена і починають дубасувати – сильно вибивати ногами на місці. На початку Ковалівки, за командою «Співай», чоловіки приспівують.
▫ По закінченню Ковалівки танець може переходити у популярний на Гуцульщині танець «Гуцулка», який вже виконується чоловіками та жінками у парах.
▫ Окремо Аркан, як показовий номер, виконують під час свят у громаді.
Подивитися відео можна за посиланням: https://www.facebook.com/watch/?v=600400090628288
🔸Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення й поширення взято з сайту Печеніжинської ОТГ https://pnotg.gov.ua/news/zvicha-vikonuvati-tanets-arkan-z-kovalivkoyu-v-pechenizhinski-otg-2020-08-11 та сайту Міністерства культури та інформаційної політики України https://mkip.gov.ua/news/4080.html?fbclid=IwAR3cF15nSAep8P_zmysxfvOls39zzT1tSzB7I3ARuhLKqCEEUI2JIGnErB8
#ООМЦКМ
#ПеченіжинськаОТГ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Галичина
#Аркан #Ковалівка
▫ В селах Слобода, Рунгури, Кийданці, Княждвір, Марківка, Молодятин та смт Печеніжин Печеніжинської об’єднаної територіальної громади Івано-Франківської області побутує звичай танцювати на весіллях, днях народження й хрестинах Аркан з Ковалівкою.
▫ Аркан з Ковалівкою – чоловічий танець з двох частин, які відрізняються за хореографією та музикою. В побуті танець завжди танцюють з двох частин, загалом називаючи його «Аркан».
▫ Перша частина – відома мелодія Аркану, яка у Печеніжинській громаді має особливість у вигляді включення ще однієї музичної теми.
Аркан танцюють в колі, кладучи руки на рамена (плечі).
Основний крок: на раз права нога ставиться вправо, на два ліва нога йде вправо позаду правої, на три права нога знову іде вправо, на чотири танцюрист злегка підстрибує на правій нозі (наче балансує, не відриваючи носка від землі), ліва нога підноситься вправо вверх, на п’ять ліва нога ставиться на підлогу, на шість танцюрист злегка підстрибує на лівій нозі, а права нога підноситься вліво вверх.
▫ Автентичний танець «Аркан» танцюють так, як «провадить» поводир. Поводир імпровізаційно комбінує відомі йому та танцюристам команди, заздалегідь вигукуючи їх. Музики слухають поводиря.
▫ Друга частина – Ковалівка – починається із вигуку поводиря «Ковалівка», який є сигналом для музик змінити мелодію.
За командою «А рісна на місци» чоловіки, трохи відпочивши, знов кладуть руки на рамена і починають дубасувати – сильно вибивати ногами на місці. На початку Ковалівки, за командою «Співай», чоловіки приспівують.
▫ По закінченню Ковалівки танець може переходити у популярний на Гуцульщині танець «Гуцулка», який вже виконується чоловіками та жінками у парах.
▫ Окремо Аркан, як показовий номер, виконують під час свят у громаді.
Подивитися відео можна за посиланням: https://www.facebook.com/watch/?v=600400090628288
🔸Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення й поширення взято з сайту Печеніжинської ОТГ https://pnotg.gov.ua/news/zvicha-vikonuvati-tanets-arkan-z-kovalivkoyu-v-pechenizhinski-otg-2020-08-11 та сайту Міністерства культури та інформаційної політики України https://mkip.gov.ua/news/4080.html?fbclid=IwAR3cF15nSAep8P_zmysxfvOls39zzT1tSzB7I3ARuhLKqCEEUI2JIGnErB8
#ООМЦКМ
#ПеченіжинськаОТГ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Галичина
#Аркан #Ковалівка
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
🔶 Вже традиційно щомісяця Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва спільно з Харківською державною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка та іншими закладами культури запрошує гостей на етнографічні посиденьки з Михайлом Красиковим.
Під час народознавчих зустрічей учасники знайомляться з обрядами, святами та прикметами, що побутували у традиційній народній культурі українців.
Після початку повномасштабного вторгнення зустрічі проводилися в форматі онлайн, а з травня цього року з’явилась можливість проведення й у змішаному форматі (офлайн та онлайн).
А тих, хто не зміг бути присутнім на заходах чи долучитися онлайн, запрошуємо переглянути записи за посиланнями:
«Травень у традиційній народній культурі українців» https://www.youtube.com/watch?v=OUJK8VLWX9k&t=1s
«Червень у традиційній народній культурі українців» https://www.youtube.com/watch?v=nbq_1qswnJ0
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженьНКС
#календарнісвятаукраїнців
#червень
#етнографічніпосиденьки
Під час народознавчих зустрічей учасники знайомляться з обрядами, святами та прикметами, що побутували у традиційній народній культурі українців.
Після початку повномасштабного вторгнення зустрічі проводилися в форматі онлайн, а з травня цього року з’явилась можливість проведення й у змішаному форматі (офлайн та онлайн).
А тих, хто не зміг бути присутнім на заходах чи долучитися онлайн, запрошуємо переглянути записи за посиланнями:
«Травень у традиційній народній культурі українців» https://www.youtube.com/watch?v=OUJK8VLWX9k&t=1s
«Червень у традиційній народній культурі українців» https://www.youtube.com/watch?v=nbq_1qswnJ0
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженьНКС
#календарнісвятаукраїнців
#червень
#етнографічніпосиденьки
YouTube
Травень у традиційній народній культурі українців
Ви чули про свято Царигряди? А що треба робити з «Юрковою росою»? А хто особливо чекав свято Семейзола, як його називали на Харківщині? На які травневі свята орієнтувалися завзяті городники? Які погодні прикмети повʼязані з Миколою весняним?
На ці та на…
На ці та на…
🌿 Минулого тижня в рубриці #ДеньТрадиційноїКультури ви мали змогу познайомитися з купальськими піснями Харківщини (посилання на статтю: <https://www.facebook.com/100064761184281/posts/pfbid02Sxe6nqeryGfceLi2uggkqkaTGjqbwWKjvDsDuk2YppA72jSL6YfbsoZ5TZPhGVncl/?).
Сьогодні ж ми хочемо закцентувати вашу увагу на піснях, що побутували в районах, що впритул прилягають до території самого міста Харків, а також спонукати вас на вивчення кількох взірців цих обрядових пісень.
Традиційні купальські пісні невід’ємно супроводжували обрядодії, пов’язані з настанням дня літнього сонцестояння. Вони, як і більшість обрядових пісень, співалися виключно жінками - дівчатами й інколи молодицями.
Ці пісні дуже часто є формульні – тобто була одна, більш-менш стандартизована мелодія, на яку співалося багато текстів, в яких згадувалися такі міфологічні персонажі, як Купало та Маренка. Майже всі купальські пісні мають одноголосний заспів, а гурт тоді вже підхоплює приспів, що повторюється з куплету в куплет, хоча в записах зустрічається варіант, коли співає тільки одна. А ще їх доволі легко вчити тим, хто починає занурюватися в основи традиційного співу. Тож для того, щоб було чим надихнутися, ми запрошуємо вас ознайомитися з купальськими піснями, що побутували недалеко від Харкова, а саме на Валківщині, Дергачівщині та Зміївщині.
Купальська з с. Добропілля на Валківщині «Ой чий же то льон» https://folklore.kh.ua/site/track?id=1279 – в цій пісні згадується Маренка, жіноче божество, яке було напряму пов’язане зі стихією води, на честь якого вибирали маленьке деревце або робили опудало, прикрашали його всіляко – квітами, стрічками, вінками тощо, а потім під час обряду топили у воді. Ось ще варіанти цієї пісні, із уточненнями від респондентів – https://folklore.kh.ua/site/track?id=1278 та https://folklore.kh.ua/site/track?id=1280.
У пісні «Іван купавсь та й нам придавсь» з с. Шарівка Валківського району, помірній та урочистій, ілюструється обряд пускання дівчатами вінків на воду –https://folklore.kh.ua/site/track?id=1643.
Коротенький фрагмент пісні з с. Дворічний кут, що на Дергачівщині «Ходили дівочки кругом Мариночки» https://folklore.kh.ua/site/track?id=782 розповідає, ймовірно, про пошук дівчатами святкового деревця для купальських ігор.
Прекрасно подає «набірність» текстів підбірка поспівок з с. Польова Дергачівського району – https://tinyurl.com/4dedbz5n, де зустрічаються вже знайомі нам персонажі з попередніх текстів – Купало та Маренка.
Пісня з с. Мохнач Зміївського району «Сьогодня Купала, а завтра Йвана» вказує на яскравий парувальний акцент купальських свят, коли молодь могла відкрито освідчитися одне одному в коханні https://folklore.kh.ua/site/track?id=353.
Не менш яскрава підбірка з с. Лиман, куту Кучерівка Зміївського району –https://tinyurl.com/bddpd48c, з доволі простими, але дуже архаїчними мелодіями й текстами.
А в сусідніх селах, Геніївці та Шелудьківці, була зафіксована одна й та сама пісня «Купався Йван (Іван)», можна порівняти, як пісня звучить, коли вона співається жінкою поважного віку та жінкою трохи молодшою - https://tinyurl.com/jcsdyma8.
Вже зараз на сайті викладено більш ніж як 40 купальських пісень тільки з території Слобожанщини, а є ще й Полтавщина – матеріалів безліч!
Тож закликаємо вас долучатися до вивчення та розповсюдження фольклору Лівобережжя й не тільки!
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС
#Купала
#купальськіпісні
Сьогодні ж ми хочемо закцентувати вашу увагу на піснях, що побутували в районах, що впритул прилягають до території самого міста Харків, а також спонукати вас на вивчення кількох взірців цих обрядових пісень.
Традиційні купальські пісні невід’ємно супроводжували обрядодії, пов’язані з настанням дня літнього сонцестояння. Вони, як і більшість обрядових пісень, співалися виключно жінками - дівчатами й інколи молодицями.
Ці пісні дуже часто є формульні – тобто була одна, більш-менш стандартизована мелодія, на яку співалося багато текстів, в яких згадувалися такі міфологічні персонажі, як Купало та Маренка. Майже всі купальські пісні мають одноголосний заспів, а гурт тоді вже підхоплює приспів, що повторюється з куплету в куплет, хоча в записах зустрічається варіант, коли співає тільки одна. А ще їх доволі легко вчити тим, хто починає занурюватися в основи традиційного співу. Тож для того, щоб було чим надихнутися, ми запрошуємо вас ознайомитися з купальськими піснями, що побутували недалеко від Харкова, а саме на Валківщині, Дергачівщині та Зміївщині.
Купальська з с. Добропілля на Валківщині «Ой чий же то льон» https://folklore.kh.ua/site/track?id=1279 – в цій пісні згадується Маренка, жіноче божество, яке було напряму пов’язане зі стихією води, на честь якого вибирали маленьке деревце або робили опудало, прикрашали його всіляко – квітами, стрічками, вінками тощо, а потім під час обряду топили у воді. Ось ще варіанти цієї пісні, із уточненнями від респондентів – https://folklore.kh.ua/site/track?id=1278 та https://folklore.kh.ua/site/track?id=1280.
У пісні «Іван купавсь та й нам придавсь» з с. Шарівка Валківського району, помірній та урочистій, ілюструється обряд пускання дівчатами вінків на воду –https://folklore.kh.ua/site/track?id=1643.
Коротенький фрагмент пісні з с. Дворічний кут, що на Дергачівщині «Ходили дівочки кругом Мариночки» https://folklore.kh.ua/site/track?id=782 розповідає, ймовірно, про пошук дівчатами святкового деревця для купальських ігор.
Прекрасно подає «набірність» текстів підбірка поспівок з с. Польова Дергачівського району – https://tinyurl.com/4dedbz5n, де зустрічаються вже знайомі нам персонажі з попередніх текстів – Купало та Маренка.
Пісня з с. Мохнач Зміївського району «Сьогодня Купала, а завтра Йвана» вказує на яскравий парувальний акцент купальських свят, коли молодь могла відкрито освідчитися одне одному в коханні https://folklore.kh.ua/site/track?id=353.
Не менш яскрава підбірка з с. Лиман, куту Кучерівка Зміївського району –https://tinyurl.com/bddpd48c, з доволі простими, але дуже архаїчними мелодіями й текстами.
А в сусідніх селах, Геніївці та Шелудьківці, була зафіксована одна й та сама пісня «Купався Йван (Іван)», можна порівняти, як пісня звучить, коли вона співається жінкою поважного віку та жінкою трохи молодшою - https://tinyurl.com/jcsdyma8.
Вже зараз на сайті викладено більш ніж як 40 купальських пісень тільки з території Слобожанщини, а є ще й Полтавщина – матеріалів безліч!
Тож закликаємо вас долучатися до вивчення та розповсюдження фольклору Лівобережжя й не тільки!
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС
#Купала
#купальськіпісні
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
🔶 В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури продовжуємо знайомити з різноманіттям елементів нематеріальної культурної спадщини, що внесені до Національного переліку України.
▫ Сьогодні мова піде про елемент «Технологія створення клембівської сорочки “з квіткою”», що побутує в місті Вінниця та селі Клембівка Могилів-Подільського району (раніше – Ямпільського району) Вінницької області.
▫ Сорочка «з квіткою» є традиційним елементом строю дівчат та жінок села Клембівка. Зазначають, що на початок ХІХ ст. такі сорочки вже побутували. Їх носили в будні та свята, вишивали на весілля й лишали на поховання.
˅ Сама сорочка шиється з бавовняного полотна. Крій – із нагрудно-плечовою кокеткою – ґесткою, від чого походить ще одна назва елемента «сорочка на ґестці».
˅ В залежності від потреби сорочка може бути без рукава, з рукавом «три чверті» або з довгим. Сорочки вишивають замковою низзю, інколи простою низзю.
˅ Колір вишивки: чорний, червоний, зелений, синій, фіолетовий, жовтий. Вишивка розташована на плечах, по центру під ґесткою, на манжетах. Манжети мають збірку «пшеничка», декоровані (як і горловина) в’язаними «сіточками».
˅ Головним елементом сорочки є вишита по центру ґестки «квітка» – геометричний орнамент, утворений з архаїчних символів.
▫ Традиція створення та носіння даного елемента зберігається до сьогодні. На сільських святах можна побачити жінок старшого і молодшого віку в сорочках «з квіткою».
▫ Одними з сучасних дослідників клембівської сорочки «з квіткою» є представники Громадської організації «Етномайстерня Коло», вони проводять експедиції з дослідження елемента та відтворюють сорочки за старовинними зразками.
▫ Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення й поширення взято з сайту Управління культури і мистецтв Вінницької ОДА https://vincult.gov.ua/%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0-%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0-%D0%B7-%D0%BA/ та сторінки Facebook «Перелік елементів НКС Вінницької області при Управлінні культури і мистецтв» https://www.facebook.com/ICHvinnytsiaregion/posts/pfbid036kagqMYstfK4A2ZyYrHmq1kCrsZxtd6Zc3sapWbLpc7EGhbD5RqFaYuug6b1wbpzl
#ООМЦКМ
#ЕтномайстерняКоло
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Вінниччина
▫ Сьогодні мова піде про елемент «Технологія створення клембівської сорочки “з квіткою”», що побутує в місті Вінниця та селі Клембівка Могилів-Подільського району (раніше – Ямпільського району) Вінницької області.
▫ Сорочка «з квіткою» є традиційним елементом строю дівчат та жінок села Клембівка. Зазначають, що на початок ХІХ ст. такі сорочки вже побутували. Їх носили в будні та свята, вишивали на весілля й лишали на поховання.
˅ Сама сорочка шиється з бавовняного полотна. Крій – із нагрудно-плечовою кокеткою – ґесткою, від чого походить ще одна назва елемента «сорочка на ґестці».
˅ В залежності від потреби сорочка може бути без рукава, з рукавом «три чверті» або з довгим. Сорочки вишивають замковою низзю, інколи простою низзю.
˅ Колір вишивки: чорний, червоний, зелений, синій, фіолетовий, жовтий. Вишивка розташована на плечах, по центру під ґесткою, на манжетах. Манжети мають збірку «пшеничка», декоровані (як і горловина) в’язаними «сіточками».
˅ Головним елементом сорочки є вишита по центру ґестки «квітка» – геометричний орнамент, утворений з архаїчних символів.
▫ Традиція створення та носіння даного елемента зберігається до сьогодні. На сільських святах можна побачити жінок старшого і молодшого віку в сорочках «з квіткою».
▫ Одними з сучасних дослідників клембівської сорочки «з квіткою» є представники Громадської організації «Етномайстерня Коло», вони проводять експедиції з дослідження елемента та відтворюють сорочки за старовинними зразками.
▫ Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення й поширення взято з сайту Управління культури і мистецтв Вінницької ОДА https://vincult.gov.ua/%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0-%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B0-%D1%81%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0-%D0%B7-%D0%BA/ та сторінки Facebook «Перелік елементів НКС Вінницької області при Управлінні культури і мистецтв» https://www.facebook.com/ICHvinnytsiaregion/posts/pfbid036kagqMYstfK4A2ZyYrHmq1kCrsZxtd6Zc3sapWbLpc7EGhbD5RqFaYuug6b1wbpzl
#ООМЦКМ
#ЕтномайстерняКоло
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Вінниччина
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
🌿8 липня учасники фольклорного гурту "Муравський шлях" відвідали селище Бабаї Височанської громади Харківської області, де відбулося святкове відкриття туристичного пішохідного маршруту «Стежка Сковороди - мандрівка джерелами».
Відкриття майже співпало зі святом Купала, тож учасники гурту показали традиційні обряди, пов'язані з цим святом, і поспівали купальських пісень. Детальніше за посиланням⤵️
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid022Q7DqbHdiKfYZviVQu15MnLfTRxGv8GiUahVH1tyesbPfrr7WezfB8EvcoAQ9CVSl&id=100057153022281
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#Купала
#Бабаї
Відкриття майже співпало зі святом Купала, тож учасники гурту показали традиційні обряди, пов'язані з цим святом, і поспівали купальських пісень. Детальніше за посиланням⤵️
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid022Q7DqbHdiKfYZviVQu15MnLfTRxGv8GiUahVH1tyesbPfrr7WezfB8EvcoAQ9CVSl&id=100057153022281
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#Купала
#Бабаї
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
🔶 Нявський Великдень, або Зелений четвер
Як і обіцяли, продовжуємо розповідь про один із «іменних» четвергів року. У попередньому пості
https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid02zbiFR2aF58AVSwHgD3qWhdAa4B8UNzeFjDpHiHmpuRPkhxbQXXGcuZe4vbRZJqznl ми розказали про деякі повірʼя, повʼязані з Зеленим четвергом — кульмінацією Зелених свят. Сьогодні додамо ще кілька шкіців до характеристики цього неймовірного дня.
Петро Васильович Іванов, невтомний дослідник Купʼянщини, у книзі «Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии» (1907) відзначав, що на «русалкін Великдень» на Троїцькому тижні, за повірʼями слобожан, русалки виходять з води й бігають по полях та городах, розшукуючи своїх батьків. Якщо батьки не поминали їх у суботу напередодні Трійці, русалка, впіймавши, скажімо, таку забудькувату мати, починає її лоскотати, примовляючи: «За те тебе лоскотала, що мене не поминала». Й зазвичай залоскоче до смерти. До речі, вираз «помру зо сміху» — ймовірно, походить саме з цього повірʼя, бо людина помирає не від лоскотання як такого, а від надмірного сміху, який виникає як фізіологічна реакція на нього, точніше від асфіксії, яка може трапитися, коли людина, як кажуть, «аж захлинається сміхом» (випадки смерті від сміху відомі ще з часів античності).
Головним оберегом від русалок був полин, цього дня люди, а особливо дівчата й хлопці, з ним не розставалися. Однак в якості апотропеїв у Нявський Великдень й взагалі протягом усіх Зелених свят молодь (і не тільки) носила із собою також запашну лепеху (аїр), любисток, шовкову траву, холодну мʼяту.
За народними повірʼями, якщо людина цього дня працює в полі (тобто не шанує велике свято русалок), нявки намагаються їй всіляко перешкоджати робити свою справу і неодмінно надішлють на посіви стихійне лихо.
Цього четверга прийнято було дбати й про безпеку худоби. Господині поливали молоком дорогу, якою ходили корівки до водопою чи в поле на випас, приносячи таким чином жертву русалкам.
Михайло Красиков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщин
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#ЛабораторіядослідженьНКС
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#четвер
#Зеленийчетвер
Як і обіцяли, продовжуємо розповідь про один із «іменних» четвергів року. У попередньому пості
https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/posts/pfbid02zbiFR2aF58AVSwHgD3qWhdAa4B8UNzeFjDpHiHmpuRPkhxbQXXGcuZe4vbRZJqznl ми розказали про деякі повірʼя, повʼязані з Зеленим четвергом — кульмінацією Зелених свят. Сьогодні додамо ще кілька шкіців до характеристики цього неймовірного дня.
Петро Васильович Іванов, невтомний дослідник Купʼянщини, у книзі «Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии» (1907) відзначав, що на «русалкін Великдень» на Троїцькому тижні, за повірʼями слобожан, русалки виходять з води й бігають по полях та городах, розшукуючи своїх батьків. Якщо батьки не поминали їх у суботу напередодні Трійці, русалка, впіймавши, скажімо, таку забудькувату мати, починає її лоскотати, примовляючи: «За те тебе лоскотала, що мене не поминала». Й зазвичай залоскоче до смерти. До речі, вираз «помру зо сміху» — ймовірно, походить саме з цього повірʼя, бо людина помирає не від лоскотання як такого, а від надмірного сміху, який виникає як фізіологічна реакція на нього, точніше від асфіксії, яка може трапитися, коли людина, як кажуть, «аж захлинається сміхом» (випадки смерті від сміху відомі ще з часів античності).
Головним оберегом від русалок був полин, цього дня люди, а особливо дівчата й хлопці, з ним не розставалися. Однак в якості апотропеїв у Нявський Великдень й взагалі протягом усіх Зелених свят молодь (і не тільки) носила із собою також запашну лепеху (аїр), любисток, шовкову траву, холодну мʼяту.
За народними повірʼями, якщо людина цього дня працює в полі (тобто не шанує велике свято русалок), нявки намагаються їй всіляко перешкоджати робити свою справу і неодмінно надішлють на посіви стихійне лихо.
Цього четверга прийнято було дбати й про безпеку худоби. Господині поливали молоком дорогу, якою ходили корівки до водопою чи в поле на випас, приносячи таким чином жертву русалкам.
Михайло Красиков,
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщин
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#ЛабораторіядослідженьНКС
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#четвер
#Зеленийчетвер
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
🔶 У рубриці #ДеньТрадиційноїКультури сьогодні знайомимось з елементом нематеріальної культурної спадщини «Бортництво Київської області», який включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
◊ Бортництво – добування меду від лісових бджіл. Є одним з найдавніших промислів в Україні, що був поширений на Київському Поліссі, як і на Житомирщині, Рівненщині, Волині ще з княжих часів.
▫ На перших етапах розвитку промислу потрібно було вміти знайти борть (одна з назв дупла в дереві, де оселялися лісові бджоли) у лісі та забрати мед. Потім для бджіл стали облаштовувати штучні дупла, а згодом і колодні вулики, що розміщувалися на деревах.
▫ З XIX століття починається процес переміщення бортей з лісу до села, на присадибну ділянку, в сад. Винайдення рамкового вулика витіснило бортне бджільництво на периферію, але на території України воно й досі побутує на Поліссі.
Нині бортники є у селах Шпилі, Рудня-Шпилівська, Обуховичі Вишгородського району. Це зазвичай чоловіки, однак працюють за активної підтримки інших членів родини, зокрема жінок.
▫ Особливістю традиції Бортництва Київщини є відносно більше, порівняно з Житомирщиною та Рівненщиною, проявлення цієї традиції у формі колодного бджільництва, яке розвивалось поряд з класичним бортництвом. Такий варіант бортного промислу, як колодне бджільництво, передбачає розташування бортних колод на спеціальних підвищеннях.
▫ Як елемент нематеріальної культурної спадщини, бортництво включає знання про поведінку бджіл, методи їх лікування, традиції та повір’я, пов’язані з бджолами, вміння виготовити борть, іншого пасічницького приладдя та користування ним. Заняття бортництвом у сучасних умовах має велике значення для збереження популяції місцевих лісових бджіл.
◊ Більше дізнатися про складний та цікавий світ бортництва можна переглянувши відео https://www.youtube.com/watch?v=6RyG-HzLtS8
Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» https://bortypolissya.org.ua/index.php, сторінки Київської обласної військової адміністрації https://koda.gov.ua/bortnycztvo-kyyivskoyi-oblasti-u-naczionalnomu-pereliku-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny/
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#БортництвоКиївськоїОбласті
#КиївськеПолісся
◊ Бортництво – добування меду від лісових бджіл. Є одним з найдавніших промислів в Україні, що був поширений на Київському Поліссі, як і на Житомирщині, Рівненщині, Волині ще з княжих часів.
▫ На перших етапах розвитку промислу потрібно було вміти знайти борть (одна з назв дупла в дереві, де оселялися лісові бджоли) у лісі та забрати мед. Потім для бджіл стали облаштовувати штучні дупла, а згодом і колодні вулики, що розміщувалися на деревах.
▫ З XIX століття починається процес переміщення бортей з лісу до села, на присадибну ділянку, в сад. Винайдення рамкового вулика витіснило бортне бджільництво на периферію, але на території України воно й досі побутує на Поліссі.
Нині бортники є у селах Шпилі, Рудня-Шпилівська, Обуховичі Вишгородського району. Це зазвичай чоловіки, однак працюють за активної підтримки інших членів родини, зокрема жінок.
▫ Особливістю традиції Бортництва Київщини є відносно більше, порівняно з Житомирщиною та Рівненщиною, проявлення цієї традиції у формі колодного бджільництва, яке розвивалось поряд з класичним бортництвом. Такий варіант бортного промислу, як колодне бджільництво, передбачає розташування бортних колод на спеціальних підвищеннях.
▫ Як елемент нематеріальної культурної спадщини, бортництво включає знання про поведінку бджіл, методи їх лікування, традиції та повір’я, пов’язані з бджолами, вміння виготовити борть, іншого пасічницького приладдя та користування ним. Заняття бортництвом у сучасних умовах має велике значення для збереження популяції місцевих лісових бджіл.
◊ Більше дізнатися про складний та цікавий світ бортництва можна переглянувши відео https://www.youtube.com/watch?v=6RyG-HzLtS8
Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» https://bortypolissya.org.ua/index.php, сторінки Київської обласної військової адміністрації https://koda.gov.ua/bortnycztvo-kyyivskoyi-oblasti-u-naczionalnomu-pereliku-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny/
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#БортництвоКиївськоїОбласті
#КиївськеПолісся
YouTube
Проєкт "Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі"
Ініціатор проєкту – Вишгородський історико-культурний заповідник. https://vikz.org.ua/ - офіційний сайт.
Співорганізатори проєкту: Вишгородська міська рада, Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Сарненський історико…
Співорганізатори проєкту: Вишгородська міська рада, Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Сарненський історико…
🔶 У рубриці #ДеньТрадиційноїКультури сьогодні розповідаємо про елемент нематеріальної культурної спадщини «Традиція приготування яворівського пирога», який включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
◊ Ця смачна традиція, як можна зрозуміти з назви елементу, побутує на Яворівщині у Львівській області.
Особливістю пирога є його начинка – картопля та гречка
Готують його не тільки на великі свята, а й часто випікають в п’ятницю, щоб у суботу та неділю мати готовим до борщу чи як самостійну страву.
◊ Для тіста потрібно: 250 мл молока, 50 г дріжджів, 1 яйце, пучка солі, 0,5 кг муки.
◊ Для начинки: 1,5 кг картоплі, 300 г гречки, 100–150 мл олії (або сала), 2 великі цибулини, сіль та перець до смаку.
▫ Дріжджі розчинити у теплому молоці, додати муку, сіль, яйце, і замісити тісто (м’якше, ніж на вареники). Поставити в тепле місце на 15 хв.
▫ Для приготування мастиги (засмажки) потрібно сало нарізати дрібними шматками, підсмажити до золотистого кольору, додати нарізану цибулю і довести її до готовності (в піст засмажували на олії).
▫ Щоб приготувати начинку потрібно зварити картоплю, відцідити й відразу пом’яти (на пюре). Промиту гречку, сіль і перець перем’яти з картоплею. Додати засмажку і ще раз перем’яти.
▫ Тонко розкачати тісто, посередині викласти гарячу начинку, яку повністю загорнути краями тіста. У змащену олією братванку (форму) викласти сформований пиріг, зверху помастити збитим яйцем і проколоти в кількох місцях виделкою.
▫ Пекти 45–60 хвилин. Коли пиріг вийняли з печі чи духовки, то можна його обмазати шматочком сала і тонкими шматками обкласти зверху, загорнути у пергаментний папір і накрити рушником. Потім скоринка просякнута цим салом. Гарячий пиріг перевернути на стільницю, накрити лляним рушником, покласти дощечку і зверху щось тяжке (3 кг), щоб потім не відставала шкірка. Витримати до 15 хв і подавати на стіл зі сметаною та сиром, борщем або мачанкою.
▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Львівської обласної військової адміністрації https://loda.gov.ua/news/42357, відео YouTube «Як приготувати традиційний яворівський пиріг?» https://www.youtube.com/watch?v=vVxA2BUmANU&t=48s та сайту Українського центру культурних досліджень https://uccs.org.ua/novyny/tradytsiia-pryhotuvannia-iavorivskoho-pyroha/
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Яворівськийпиріг
#Яворівщина
◊ Ця смачна традиція, як можна зрозуміти з назви елементу, побутує на Яворівщині у Львівській області.
Особливістю пирога є його начинка – картопля та гречка
Готують його не тільки на великі свята, а й часто випікають в п’ятницю, щоб у суботу та неділю мати готовим до борщу чи як самостійну страву.
◊ Для тіста потрібно: 250 мл молока, 50 г дріжджів, 1 яйце, пучка солі, 0,5 кг муки.
◊ Для начинки: 1,5 кг картоплі, 300 г гречки, 100–150 мл олії (або сала), 2 великі цибулини, сіль та перець до смаку.
▫ Дріжджі розчинити у теплому молоці, додати муку, сіль, яйце, і замісити тісто (м’якше, ніж на вареники). Поставити в тепле місце на 15 хв.
▫ Для приготування мастиги (засмажки) потрібно сало нарізати дрібними шматками, підсмажити до золотистого кольору, додати нарізану цибулю і довести її до готовності (в піст засмажували на олії).
▫ Щоб приготувати начинку потрібно зварити картоплю, відцідити й відразу пом’яти (на пюре). Промиту гречку, сіль і перець перем’яти з картоплею. Додати засмажку і ще раз перем’яти.
▫ Тонко розкачати тісто, посередині викласти гарячу начинку, яку повністю загорнути краями тіста. У змащену олією братванку (форму) викласти сформований пиріг, зверху помастити збитим яйцем і проколоти в кількох місцях виделкою.
▫ Пекти 45–60 хвилин. Коли пиріг вийняли з печі чи духовки, то можна його обмазати шматочком сала і тонкими шматками обкласти зверху, загорнути у пергаментний папір і накрити рушником. Потім скоринка просякнута цим салом. Гарячий пиріг перевернути на стільницю, накрити лляним рушником, покласти дощечку і зверху щось тяжке (3 кг), щоб потім не відставала шкірка. Витримати до 15 хв і подавати на стіл зі сметаною та сиром, борщем або мачанкою.
▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Львівської обласної військової адміністрації https://loda.gov.ua/news/42357, відео YouTube «Як приготувати традиційний яворівський пиріг?» https://www.youtube.com/watch?v=vVxA2BUmANU&t=48s та сайту Українського центру культурних досліджень https://uccs.org.ua/novyny/tradytsiia-pryhotuvannia-iavorivskoho-pyroha/
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Яворівськийпиріг
#Яворівщина
loda.gov.ua
Як готувати яворівський пиріг – елемент нематеріальної культурної спадщини України - та зробити його відомим на весь світ? (ВІДЕО)
Рецептом традиційної галицької страви ділиться шеф-кухар Петро Сподарик.
🔶 17.09.23 о 15.00 в межах проєкту Михайла Красикова «Місто в подарунок» відбудеться меморіальна подорож «Локації Українського Харкова: Основа».
🔸Ви думаєте, що Основа — в Основʼянському районі Харкова? А чули, що з цієї Основи Харків і почався? І що саме Квітки її й заснували?
Яке відношення Квітки мають до Москалівки? З ким билися на кулачках основʼянці 200 років тому?
А чому Г.Ф. Квітка обрав собі такий псевдонім? І чи не з основʼянських відьом написаний образ «конотопської відьми»?
Хто з відомих діячів української культури, крім того, кого Т. Шевченко називав «батьком», повʼязані з Основою?
Чи чули ви про «школу Квітки» і чи бачили ви її? І хто дав на неї гроші?
А що ви знаєте про театральне життя Основи кінця ХІХ — початку ХХ ст.?
А знаєте, як Основа врятувала життя маленького Миколки Сумцова?
А як перший харківський аеронавт Михайло Лаврентьєв повʼязаний із Основою?
Чи бачили ви основʼянські краєвиди, увічнені Сергієм Васильківським та Василем Кричевським?
Яку карʼєру зробив останній із Квіток, який володів маєтностями на Основі? А які проблеми завдавала місту гребля Квіток?
А знаєте історію про те, чому на Основі за радянських часів так і не поставили памʼятник нашому визначному землякові?
І чи чули ви пісню «Как забрался Пʼєро на Основу...»?
Якщо все це вас цікавить — приходьте!
🔸Довідка: Михайло Красиков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат муніципальної премії ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
🔸Участь безкоштовна. Зустріч біля входу до парку ім. Г. Квітки-Основʼяненка. Вул. Москалівська. Трамвай №3, 27 до зупинки «Парк ім. Г. Квітки-Основʼяненка» (недалеко від з-ду ім. Т. Шевченка)
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
🔸Співорганізатори:
Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва
Кіноклуб “Нова Україна”
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#Основа
#меморіальнаподорож
🔸Ви думаєте, що Основа — в Основʼянському районі Харкова? А чули, що з цієї Основи Харків і почався? І що саме Квітки її й заснували?
Яке відношення Квітки мають до Москалівки? З ким билися на кулачках основʼянці 200 років тому?
А чому Г.Ф. Квітка обрав собі такий псевдонім? І чи не з основʼянських відьом написаний образ «конотопської відьми»?
Хто з відомих діячів української культури, крім того, кого Т. Шевченко називав «батьком», повʼязані з Основою?
Чи чули ви про «школу Квітки» і чи бачили ви її? І хто дав на неї гроші?
А що ви знаєте про театральне життя Основи кінця ХІХ — початку ХХ ст.?
А знаєте, як Основа врятувала життя маленького Миколки Сумцова?
А як перший харківський аеронавт Михайло Лаврентьєв повʼязаний із Основою?
Чи бачили ви основʼянські краєвиди, увічнені Сергієм Васильківським та Василем Кричевським?
Яку карʼєру зробив останній із Квіток, який володів маєтностями на Основі? А які проблеми завдавала місту гребля Квіток?
А знаєте історію про те, чому на Основі за радянських часів так і не поставили памʼятник нашому визначному землякові?
І чи чули ви пісню «Как забрался Пʼєро на Основу...»?
Якщо все це вас цікавить — приходьте!
🔸Довідка: Михайло Красиков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат муніципальної премії ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
🔸Участь безкоштовна. Зустріч біля входу до парку ім. Г. Квітки-Основʼяненка. Вул. Москалівська. Трамвай №3, 27 до зупинки «Парк ім. Г. Квітки-Основʼяненка» (недалеко від з-ду ім. Т. Шевченка)
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
🔸Співорганізатори:
Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва
Кіноклуб “Нова Україна”
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#Основа
#меморіальнаподорож
Facebook
#оомцкм – Explore
explore #оомцкм at Facebook
🔶 17.09.23 о 15.00 в межах проєкту Михайла Красикова «Місто в подарунок» відбудеться меморіальна подорож «Локації Українського Харкова: Основа».
🔸Ви думаєте, що Основа — в Основʼянському районі Харкова? А чули, що з цієї Основи Харків і почався? І що саме Квітки її й заснували?
Яке відношення Квітки мають до Москалівки? З ким билися на кулачках основʼянці 200 років тому?
А чому Г.Ф. Квітка обрав собі такий псевдонім? І чи не з основʼянських відьом написаний образ «конотопської відьми»?
Хто з відомих діячів української культури, крім того, кого Т. Шевченко називав «батьком», повʼязані з Основою?
Чи чули ви про «школу Квітки» і чи бачили ви її? І хто дав на неї гроші?
А що ви знаєте про театральне життя Основи кінця ХІХ — початку ХХ ст.?
А знаєте, як Основа врятувала життя маленького Миколки Сумцова?
А як перший харківський аеронавт Михайло Лаврентьєв повʼязаний із Основою?
Чи бачили ви основʼянські краєвиди, увічнені Сергієм Васильківським та Василем Кричевським?
Яку карʼєру зробив останній із Квіток, який володів маєтностями на Основі? А які проблеми завдавала місту гребля Квіток?
А знаєте історію про те, чому на Основі за радянських часів так і не поставили памʼятник нашому визначному землякові?
І чи чули ви пісню «Как забрался Пʼєро на Основу...»?
Якщо все це вас цікавить — приходьте!
🔸Довідка: Михайло Красиков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат муніципальної премії ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
🔸Участь безкоштовна. Зустріч біля входу до парку ім. Г. Квітки-Основʼяненка. Вул. Москалівська. Трамвай №3, 27 до зупинки «Парк ім. Г. Квітки-Основʼяненка» (недалеко від з-ду ім. Т. Шевченка)
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
🔸Співорганізатори:
Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва
Кіноклуб “Нова Україна”
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. КороленкаЕтнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#Основа
#меморіальнаподорож
🔸Ви думаєте, що Основа — в Основʼянському районі Харкова? А чули, що з цієї Основи Харків і почався? І що саме Квітки її й заснували?
Яке відношення Квітки мають до Москалівки? З ким билися на кулачках основʼянці 200 років тому?
А чому Г.Ф. Квітка обрав собі такий псевдонім? І чи не з основʼянських відьом написаний образ «конотопської відьми»?
Хто з відомих діячів української культури, крім того, кого Т. Шевченко називав «батьком», повʼязані з Основою?
Чи чули ви про «школу Квітки» і чи бачили ви її? І хто дав на неї гроші?
А що ви знаєте про театральне життя Основи кінця ХІХ — початку ХХ ст.?
А знаєте, як Основа врятувала життя маленького Миколки Сумцова?
А як перший харківський аеронавт Михайло Лаврентьєв повʼязаний із Основою?
Чи бачили ви основʼянські краєвиди, увічнені Сергієм Васильківським та Василем Кричевським?
Яку карʼєру зробив останній із Квіток, який володів маєтностями на Основі? А які проблеми завдавала місту гребля Квіток?
А знаєте історію про те, чому на Основі за радянських часів так і не поставили памʼятник нашому визначному землякові?
І чи чули ви пісню «Как забрался Пʼєро на Основу...»?
Якщо все це вас цікавить — приходьте!
🔸Довідка: Михайло Красиков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат муніципальної премії ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
🔸Участь безкоштовна. Зустріч біля входу до парку ім. Г. Квітки-Основʼяненка. Вул. Москалівська. Трамвай №3, 27 до зупинки «Парк ім. Г. Квітки-Основʼяненка» (недалеко від з-ду ім. Т. Шевченка)
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
🔸Співорганізатори:
Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва
Кіноклуб “Нова Україна”
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. КороленкаЕтнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#Основа
#меморіальнаподорож