28.03.24 о 16.00 запрошуємо на Етнографічні посиденьки з Михайлом Красіковим на тему
«Усі жінки відьми»? Українська відьма як вона є
   Трансляція на платформі Zoom
Бесіда базуватиметься переважно на етнографічних записах, зроблених дослідником у різних куточках України. Ви дізнаєтесь, як наші селяни уявляють, звідки беруться відьми, як їх розпізнати, як їм протидіяти, що треба робити родичам, коли відьма помирає. Почуєте моторошні та смішні історії про відьомські метаморфози і багато чого іншого. А головне — дізнаєтеся про новий позитивний образ української відьми-захисниці, який в умовах війни стрімко набуває популярності.
 
Довідка про лектора:  
 
       Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України,  лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84929401864?pwd=AQblASJBkFgVuOIbLlRILnXyEAQHw6.1
Ідентифікатор заходу: 849 2940 1864
Код доступу: 9QbNr2
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
 
#ООМЦКМ
#культураУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклор
#відьми
#МихайлоКрасіков

25 березня БЛАГОВІЩЕННЯ, за новоюліанським календарем. Велике релігійне свято, люди ходили до церкви, святкували. У цей день не можна взагалі нічого робити, як казали: «Навіть пташка гнізда не в’є». Тож не гріх було і бабам зібратися та за двором посидіти, «погомоніти», новинами поділитися. Примічали, яка погода на Благовіщення, така мала бути і на Великдень. Великим святом вважався і наступний день, 26 березня, який називали «празник Благовісника». Підтвердженням є спогади від наших інформантів.
*«Благовіщення каратєльний празник. Кажуть: «шо птичка гнізда в цей день не в’є». Ми придержуємося всіх празників, які наші батьки празнували. Не знаємо правільно чи ні, а батьки наші празнували і ми празнуємо». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.).
* «Дочка розказувала, а їй старенький чоловік розказував. Було озеро й верби були, птиці було багато, аж кричать. А він каже під Благовіщення: «Ну завтра, хоч одну почуїте? Не почуїте до обід ні однієї птички, і не кукне». І каже: ми так просиділи до обід, (спостерігали – Н.О.) птичка, каже, гнізда не мосте на оце Благовіщення».  (Зап. 31.07.1994 р. у с. Гетьманівка на Шевченківщині Харківської обл. від Котенко Марії Олександрівни, 1913 р. н. (с. Малі Кринки на Шевченківщині).
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «БЛАГОВІЩЕННЯ», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Благовіщення #народнісвята  #календарнаобрядовість  
 

На Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року були представлені напої, що традиційно готували на Харківщині. Одним із таких напоїв є узвар. На великі свята, наприклад Різдвяно-Новорічні святки, узвар урочисто ставили на покуть поряд із кутею. Говорили: кутя має бути заміжня, тож до пари обов’язково додавали узвар. Для узвару відбирали найкращі яблука, груші, для смаку додавали цукровий буряк.
Ділимося рецептом ТРАДИЦІЙНОГО УЗВАРУ, який нам запропонувала збирач традиційної спадщини села Яковенкове Балаклійської міської ради Ізюмського району Линник Наталія Семенівна, за розповідями Кривоніс Олени Федорівни, 1949 року народження, уродженки села Пархомівка Богодухівського району Харківської області. У селі Яковенкове проживає з 1968 року. Згадує: «Пили узвар взимку гарячим, бо заміняв чай. Влітку, його замість води пили холодним, особенно коли ішли чоловіки на косовицю, всігда брали узвар із сушки і пили».
Складники:
Вода – 3 літри
Яблука, сушені на сонці – 100 г
Груші, сушені в печі – 100 г
Буряк цукровий – 200-300 г (нарізаний кубиками)
Опис традиції приготування
В киплячу воду вкидали  сушені яблука та груші, а також добавляли різаний кусочками цукровий буряк. Кипить 5 хв. Настоюється до охолодження.
«Наливаємо водички, закипає вода і кладем туди сушені яблука і сушені груші. Груші, сушені в пічі цілими. Протоплюється піч, шоб чірінь був теплий, і засипаються туди груші. Закривається заслінкою піч і груші сушуться. На другий день відкриваємо заслінку, вигортаємо ці груші і дивимося. Одна сторона може підсушиться, а друга ні, опять протоплюєм, і опять засипаємо ці груші, і доводимо, шоб вони повністю були сухі. З цих груш зимою варимо всю дорогу узвар. Їх храним не в целофані, шиємо мішечок такий лляний, і в тих торбах храниться сушка ця. Яблука сушуться на сонці, порізані на кружечки. Коли на сонці вони не вспівають висушитися, тоже можем висипати їх у піч, шоб вони доходили і до самої весни було з чого варити узвар.
У пічі дуже багато готовимо їсти. А в нас у дєтстві було сахарний буряк заливається молоком і калина туди кладеться. І в піч ставиться, і в пічі воно запікається. Воно таке добре, як канхвети. І це для дітей був такий делікатес. Коли буряк у печі зварився в узварі, витягаємо і з огирочком такий укусний салат получається».
* Готуємо традиційний напій «Узвар» за посиланням:
https://youtu.be/9CX6NF1HlWE
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #узвар    
 

А ми продовжуємо ділитися рецептами традиційної випічки Харківщини, що пов’язана з використанням цукрового буряка. На Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року у номінації «Випічка» було представлено «Пироги з цукровим буряком». Пироги випікали на свята та вихідні дні, коли у господині було більш вільного часу. Використання цукрового буряка в якості начинки обумовлене його доступністю і властивістю зберігати свої смакові та поживні властивості протягом тривалого часу. Солодкі корені вирощувалися на місцевих землях здавна і використовували для приготування різноманітних страв, напоїв, випічки. Рецептом випічки з села Чепіль на Балаклійщині ділиться з нами бібліотекар, Конопелько Юлія Григорівна, а записала його від Федорченко Валентини Гаврилівни, 1951 року народження.
Складники для тіста:
Маргарин – 1 пачка (250 г)
Яйця – 3 – 4 шт.
Цукор – 1 склянка
Сіль – 1 ч. л.
Молоко – півлітра (500 мл)
Дріжджі – 0,5 палички (50 г)
Борошно – 4 склянки

Складники для начинки:
Цукровий буряк (середнього розміру) – 1 шт.
Олія – 1 ст. л.
Крохмаль – 1 ст. л.
Вода – 1 ст. л.
Варення (вишневе, малинове, полуничне тощо) – 3-4 ст. л.
 
Опис традиції приготування тіста
Розтоплюємо пачку маргарину, додаємо склянку цукру, чотири яйця і сіль. У півлітрі теплого молока розводимо дріжджі. Все поєднуємо та потихеньку змішуємо з чотирма склянками просіяного борошна, премішуємо до кремоподібного стану. Готову опару накриваємо рушничком і ставимо в тепле місце, щоб «підійшла». Коли опара «підійшла», додати борошно та гарно вимісити тісто, «шоб воно аж пищало під руками». Коли  тісто відставатиме від рук, воно готове, ставимо знову «шоб підійшло».
Коли тісто підійшло другий раз, начиняємо пиріжки. Відщипуємо кавалок тіста, розпліскуємо добре і кладемо начінку, десь із пів ложки та добре защіпуємо краї. Формуємо пиріжки і саджаємо на деко, змащене олією. Коли деко заповнене пиріжками, даємо ще час їм «підійти», а потім саджаємо до нагрітої духовки. Хвилин через 10 – 15 пиріжки вже готові. Виймаємо їх із духовки, зверху змащуємо свіжою олією, накриваємо рушничком і даємо «відпочити» хвилин 20.
Опис традиції приготування начинки
«Буряк помити, натерти на тертушці, і жарити на сковороді на олії, добавити трошки водички, накрити кришкою. Тільки ж не пережарювать, а шоб воно протушилося гарно, м’ягіньке зробилося, минут 30. Гарно прожарений буряк стає прозорим, ледь кремового кольору. Тоді якшо є, додаємо варення полуничне, малинове, яке є у хазяйки, добавляється туди 3-4 ложки, смотря який був буряк (солодкий чи ні). Якшо є водичка в сковорідці, додаємо столову ложку крохмалю, шоб її прибрати. І тоді щє минут 5 пожариться із цим солодким, знімаємо і начіняємо пирожки».
* Готуємо традиційну випічку «Пиріжки з цукровим буряком» за посиланням: https://youtu.be/Eu1xLuOLsLY
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #пиріжки    

10 квітня СЕРЕДРОХРЕСНА СЕРЕДА, що ділить Великий Піст навпіл. На Харківщині господні випікали обрядове печиво у вигляді хрестиків і називали їх «хрѐсті», «хрестець» або «хрестик». Вони були різних розмірів. Найбільші хрѐсті випікали, засушували, занурювали у посівне зерно, а коли їхали у поле сіяти, то брали обов’язково з собою. У обрядову випічку, особливо у великі хрестики, вкладали дрібні гроші. Хто знаходив копійки, мав бути щасливим. У невеличкі хрестики також вкладали гроші або ж вуглинку. Хто з діток знаходив гроші, радів, бо мав бути щасливим, кому ж діставалася вуглинка, не дуже вдалим буде рік. Зазвичай, для кращого смаку, хрѐсті зверху змазували збитим яйцем чи медом.

Із спогадів наших інформантів.
* «Середохресна, середина посту, на четвертій неділі у середу. Пекли хрѐсті, робили птичічки». (Зап. 21.07.2003 р. у с. Новоолександрівка на Вовчанщині Харківської обл. від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р.н.).
* «Хрѐсті пекли, хто які спече. Діткам маненькі хрестики пекли, виносили (обмінювалися – Н.О.). Як у кого був мед, медом мазали зверху, а в нас меду не було, мати яйцем обмазувала». (Зап. 18.07.2003 р. с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської обл. від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* «Тоді пекли ми хрести. В одному спеченому хресті клали печинку в середину, а в другий клали гроші. Як ти житимеш харашо, гроші попадуть тобі, а якшо плохо, печинка (камінчик з печі – Н.О.), а хоч вуглинка». (Зап. 09.07.2002 р. у с. Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл. від Рєзнік Фросина Максимівни, 1921 р.н.).
 
* «На Середохресну хрести пекли, і клали туди гроші. Кому попадуться гроші, ой щасливий чоловік, в того будуть гроші водиться».  (Зап. 04.08.1995 р. у с. Новомиколаївка на Шевченківщині Харківської обл. від  Корх Анастасії Степанівни, 1924 р.н).
* «Хрестики, отак наврперехрестя кладеш, напечуть, а тоді і їдять». (Зап. 02.07.1996 р. с. Черкаські Тишки Харківського р-ну Харківської обл. від  Чуєвої Галини Сергіївни, 1939 р.н., Бутової Мотрі Пилипівни, 1923 р.н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р.н., Кіяшко Фросині Семенівни, 1924 р.н.).
* «На Середохресну пекли хрести і їхали з ними в поле, коли начинали сіяти». (Зап. 13.08. 2000 р. с. Довжик на Золочівщині Харківської обл. від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.).
 
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «СЕРЕДОХРЕСНА СЕРЕДА», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #календарнаобрядовість   #Середохреснасереда  #хресті

🔶️ 14 квітня відбулася Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика» у межах Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді. На конференції були представлені цікаві роботи по дослідженню традиційної народної культури Слобожанщини, нематеріальної культурної спадщини Харківщини. Представляємо теми доповідей юних науковців:

*ТРИ ЖІНКИ, ТРИ ДОЛІ, ТРИ ОСЕЛІ
Дарина БУХОНСЬКА, вихованка Чугуївського центру туризму та краєзнавства Чугуївської міської ради Харківської області. Керівник – Логачова Надія Валентинівна.

*ТРАДИЦІЇ СВЯТА СПИРИДОНА СОНЦЕВОРОТА НА СЛОБОЖАНЩИНІ
Андрій ДАРІЙ, вихованець народного фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області. Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.

*ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ: РЕТРОСПЕКТИВИ І СЬОГОДЕННЯ
Софія КОШЛАЙ, учениця Пологівської гімназії Новосанжарської селищної ради Полтавської області. Керівник – Бровко Інна Олександрівна.

*ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ ВЕЛИКОДНЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ
Данііл Пересічанський, вихованець народного фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області. Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.

*НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ПИСАНКАРСТВА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СВІТОГЛЯДУ
Вероніка РЕБРОВА, учениця 9 класу КЗ «Чугуївський ліцей № 7», вихованка Чугуївського центру туризму та краєзнавства Чугуївської міської ради Харківської області. Керівник – Сокрут Алла Миколаївна.

*СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ В ТРАДИЦІЙНИХ ОБРЯДА ТА ПОБУТОВІЙ МАГІЇ УКРАЇНЦІВ НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Дарина ЧЕРНИШЕВА, учениця 11-Б класу КЗ «Харківський ліцей № 54 Харківської міської ради», вихованка КЗ «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради. Керівники – Щур Юлія Михайлівна, Пристюк Надія Петрівна, Сушко Валентина Анатоліївна.
Як і завжди, на конференції були присутні дослідники та науковці традиційної культурної спадщини нашого народу, які оцінюють доповіді, задають питання юним дослідникам та радять на що слід звернути увагу у подальшій роботі над представленими дослідженнями.
Щиро дякуємо всім за участь у конференції! Зичимо здоров’я, добробуту, щастя, удачі, Перемоги та творчої наснаги у дослідженнях традиційної народної культури нашої держави.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #лабораторіядослідженняНКС #фестиваліХарківщини #спадщинаХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #учнівськанауковопрактичнаконференція #дослідженнятрадиційноїкультури #НКС #народнісвята #календарнаобрядовість

Галушки є однією з найулюбленіших перших страв кожного українця. Їх готували майже щодня, адже складові для приготування страви були доступні та поживні. Суп варять зазвичай на сніданок у  невеликій кількості, щоб поїсти гарячим і свіжим. Рецептом першої стави «СУП З ГАЛУШКАМИ» з нами ділиться бібліотекар села Чепіль Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області Юлія Григорівна Конопелько. А записала вона його від Наталії Анатоліївни Костенко, що готує цей суп за рецептом своєї бабусі Наталі.
Складники для супу:
Вода – 2,5 л.
М’ясо – 200 гр.
Картопля (середнього розміру) – 5-6 шт.
Цибуля – 1 шт.
Морква – 1 шт.
Олія – 2 ст. л.
Сіль – за смаком
Перець
Зелень
Лавровий лист
 
Складники для галушок:
Яйце –1 шт.
Сіль – 0,5 ч. л.
Борошно – півсклянки (100 – 125 г)
 
Опис традиції приготування супу з галушками
Наливаємо води в каструлю, кидаємо м'ясо, коли воно звариться, оббираємо його від кісток, подрібнюємо і знову кладемо в ємність, у якій варимо суп. Вкидаємо дрібно покришену картоплю, солимо.
Готуємо засмажку: цибулю подрібнюємо, моркву натираємо на тертці, смажимо на олії до рум’яного кольору. Коли картопля майже зварилася, вкидаємо галушки. Для приготування галушок у глибоку тарілку насипаємо борошно, вбиваємо яйце, солимо. Все ретельно змішуємо і розтираємо ложкою до однорідної маси середньої густоти. Ложку вмочаємо в кип’яток, набираємо 1/3 столової ложки тіста і вкидаємо в суп «кавалками». Розмір галушок, залежить від бажання господині, вони можуть бути маленькими, а можуть бути і великими. Все перемішуємо і всипаємо в суп засмажку, додаємо більше полум’я під каструлю, щоб суп гарно прокипів. Куштуємо на смак, додаємо дрібно порізану зелень, лавровий лист для аромату і мелений перець за смаком. Вимикаємо вогонь і даємо супу настоятися 10 хвилин.
 
Хто не любить супи, тому господині радять приготувати «Галушки із засмажкою».
Складники для галушок (тісто):
Яйце –1 – 2 шт.
Сіль – 0,5 ч. л.
Борошно – півсклянки (100 – 125 г)
Вода
 
Складники для засмажки:
Сало – 50 – 100 г
Цибуля – 1 – 2 шт.
Опис традиції приготування «галушок із засмажкою»
Беремо 1 чи 2 яйця, додаємо сіль, воду (в залежності від бажаної кількості галушок). Все ретельно вимішуємо руками. Відриваємо шматок тіста, розкачуємо у «ковбаски», ріжемо невеличкими шматочками. У підсолену киплячу воду вкидаємо галушки і варимо до готовності (галушки мають піднятися до гори). На пательні робимо засмажку. Сало дрібно нарізаємо і смажимо. Цибулю нарізаємо дрібно або півкільцями і обсмажуємо на салі до готовності. Коли галушки зварилися, витягаємо їх у глибоку тарілку, зверху посипаємо засмажкою.
* Готуємо традиційну першу страву «Суп з галушками» та другу страву «Галушки із засмажкою» за посиланням: https://youtu.be/P8OJRs3xbQs
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої  #обрядовавипічка  #суп #галушки  
 

23 квітня за новоюліанським календарем відзначають день СВЯТОГО ЮРІЯ. На Харківщині більшість інформантів літнього віку цей день називали «Ягорія». Коли ж мова йшла про росу, то казали: «юр’ївська роса». Зазвичай виганяли перший раз навесні худобу на пашу, намагалися, щоб корови пройшли по юр’ївській росі – молока буде більше. Гілочкою освяченої вербички хльоскали, «шоб худобину ніхто не зурочив». Також цього дня саджали огірки, гарбузи, кавуни та дині, щоб був багатий урожай.
*«На Ягорія запасювали худобу. Виганяли, шоб паслася до схід сонця. Кажний хазяїн виганяв, шоб корова пройшлася по юр’ївській росі». (Зап. 19.07.2003 р. у с. Білий Колодязь на Вовчанщині Харківської обл. від Макаренко Віри Тихонівни, 1913 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* «А весною тоді, як виганяють уже худобу, так ото беруть той прутик і б’ють корову, гонють свяченою вербичкою». (Зап. 02.07.1996 р. у с. Черкаські Тишки Харківського р-ну Харківської обл. від  Чуєвої Галини Сергіївни, 1939 р.н., Бутової Мотрі Пилипівни, 1923 р.н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р.н., Кіяшко Фросини Семенівни, 1924 р.н.).
* «Вербичкою випроводжали корову на пашу, і знову гілочку ставили на покутя». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на Золочівщині Харківської обл. від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.).
 
* «На Ягорія виганять скотину перший раз навесні на попас і сіють огирки». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської обл. від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
*«Казали, шо звірями управля Ягорій». (Зап. 04.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської обл. від Осики Мотрі Іванівни, 1907 р.н..)
 
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА ЮРІЯ», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #календарнаобрядовість  #Юрія  
 
 

28 квітня, за тиждень до Великодня, православні відзначають ВЕРБНУ НЕДІЛЮ. Пізно ввечері, напередодні свята, чи рано вранці у неділю, віряни йшли до церкви на службу, освячували гілочки вербички, несли додому і хльоскали нею всіх членів родини, щоб вони були здорові і не хворіли. Гілочки зв’язували у пучечок і зберігали на покуті за іконами, «шоб грім та блискавка хату не запалили». Коли пекли паску на Великдень, маленькими гілочками приколювали шишку чи хрестик на вершечок паски, щоб гарно вдалася обрядова випічка, щоб «верх у пасці не з’їхав». Їх також кидали у піч, щоб паска гарно загнітилася. Нею вигонили і худобу на пашу перший раз навесні. Зазвичай у кінці городу, якщо там була близько вода, господарі намагалися уткнути галузку, щоб вербичка росла. У народних піснях часто згадується верба: «В кінці греблі шумлять верби…» чи «Ой ти, верба, де ти зросла?..». Із спогадів наших інформантів.
* «Гілочки свяченої верби, батько там чі мати принесуть, пошльопають і нас усих, і бабусю: Верба б’є, не я б’ю, через тиждень та Великдень». (Зап. 22.07.2003 р. у с. Кирилівка (колишнє Червоноармійське Друге) на Вовчанщині Харківської обл. від Шелест Марії Іванівни, 1910 р.н. (с. Мала Вовча) у селі живе з 1993 р., Сергієнко (Шелест) Єлизавети Максимівни, 1944 р.н. (с. Мала Вовча)
* «Було колись нарубають верби, кладуть у церкві, а тоді батюшка мирує, і дає вербу. Колись же так, хрестик пише на лобі, оливкою. І дає там гилку чи дві, хто скіки попросе. Тоді приходють із церкви, у хаті поставлють у святий вугол, і стоїть вербичка. Як приходють із церкви з вербою, хто дома, того начінають вербою бить і кажуть:                                                                                                                                   Верба б’є,  не я б’ю,                                                                                                                                      Через тиждень – Великдень                                                                                                                           От недалечно червоне яєчко». (Зап. 02.07.1996 р. с. Черкаські Тишки Харківського району Харківської обл. від  Чуєвої Галини Сергіївни, 1939 р. н., Бутової Мотрі Пилипівни, 1923 р. н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р. н., Кіяшко Єфросині Семенівни, 1924 р.н.)
* «На Вербну неділю ходили в церкву святити вербу, а дома нею хльоскали дітей і приказували:
Верба б’є, не я б’ю
За тиждень – Великдень
Ось недалечко червоне яєчко.
Вербу зберігали дома». (Зап. 13. 08. 2000 р. с. Довжик на Золочівщині Харківської обл. від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.)
 
* «Вербу ставили на покуті, а тоді на другий день (у понеділок – Н.О.) виходиш, кого стрінеш (хльошкаєш – Н.О.): Не я б’ю, а верба б’є, Не я б’ю, а верба б’є, і по ногах». (Зап. 21.07.2003 р. у с. Новоолександрівка на  Вовчанщині Харківської обл. від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р.н.).
* «Я не застала церкви. (Що робили на Вербну неділю? – Н.О.). Уставали пораненько, йшли вербу зрізали і приносили додому, ставляли». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської обл. від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.)
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «ВЕРБНА НЕДІЛЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС  #календарнаобрядовість #Вербнанеділя  
 

Хто із нас не пам’ятає смак пиріжків із дитинства, які нам готувала мама чи бабуся. Начинкою для пиріжків можуть слугувати овочі, фрукти, м'ясо тощо. Начинкою для наших пиріжків буде слугувати капуста. А подала рецепт «ПИРІЖКИ З КАПУСТОЮ» на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року у номінації «Випічка» Світлана Анатоліївна Шабетя з села Нова Гусарівка Балаклійської міської ради Ізюмського району, а готувала їх Ніна Сергіївна Шабетя, 1946 року народження, з м. Балаклія. У селі Нова Гусарівка (раніше село мало назву Червона Гусарівка) вона живе з 1959 року.
Зі слів Ніни Сергіївни ми дізналися, що в минулому столітті у селі господині готували саморобні дріжджі з хмелю та висівок, які заздалегідь запарювали. Їх додавали до опари, яку готували з борошна та окропу, «вчиняли» тісто і залишали в теплому місці до ранку. Вранці додавали борошно, сіль, цукор, яйця. Замішували тісто і ставили у тепле місце на піч або лежанку для того, щоб воно підходило. Коли тісто гарно підійшло, його добре вимішували, робили з нього маленькі кульки і начиняли різними начинками.
Нині господині використовують дріжджі промислового виробництва.
 
Складники для тіста:
Вода (тепла) – 250 мл
Дріжджі (пресовані) – 25 г
Цукор – 1 ст. л.
Сіль – 1 ч. л.
Олія – 4 ст. л.
Борошно – скільки візьме тісто
 
Складники для начинки:
Капуста – 1 шт.
Морква – 1 шт.
Цибуля – 1 шт.
Олія соняшникова – 150 мл
 
Опис традиції приготування пиріжків з капустою
В ємність вливаємо склянку теплої води, додаємо дріжджі, одну чайну ложку цукру і одну чайну ложку соли. Все змішуємо і залишаємо на декілька хвилин, накривши рушником, щоб дріжджі краще розчинилися. Коли дріжджі гарно розчинилися, додаємо трішки соли, 4 столові ложки олію і ретельно змішуємо. Додаємо просіяне борошно і замішуємо однорідне тісто. Потім зверху присипаємо невеликою кількістю борошна, накриваємо рушничком, щоб воно підходило і залишаємо так на годину. Поки тісто підходить, готуємо начинку. Шинкуємо капусту, ріжемо дрібно цибулю та натираємо моркву на тертці. Розігріваємо пательню, наливаємо олію, підсмажуємо цибулю, додаємо моркву, потім кладемо капусту і тушимо на невеликому вогні, накривши кришкою. Наприкінці смажену капусту солимо за смаком.
Коли тісто підійшло, гарно вимішуємо його з додаванням борошна. Далі від кавалка тіста відрізаємо невеличкі шматочки і формуємо маленькі кульки. Потім викачуємо їх і викладаємо на столі. Беремо кульку, розпліскуємо і начиняємо смаженою капустою, гарно защипуємо краї, формуємо овальні пиріжки і викладаємо на стіл, щоб тісто підійшло, перед тим, як почати смажити. Коли пиріжки поліпили, ставимо пательню на вогонь, наливаємо олію, чекаємо, коли розігріється і кладемо пиріжки для смаження. Накриваємо кришкою і чекаємо коли підсмажаться з одного боку, потім перевертаємо на другий бік. Готові пиріжки викладаємо на тарілку.
 
* Готуємо традиційну випічку «Пиріжки з капустою» за посиланням: https://youtu.be/mhDzrdByhx0
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #пиріжки