6 квітня відбувся конкурс «Традиційні художні ремесла» Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді. Організаторами фестивалю-конкурсу є Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» міста Харкова і Громадська організація «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
У конкурсі взяли участь представники міст Лозова, Люботин, Первомайський, Чугуїв, Харків, селищ Буди, Високий, Краснокутськ, Нова Водолага, Солоницівка, Шевченкове Харківської області, Білоцерківського району Київської області. Понад п’ятдесят дітей змагалися у номінаціях «Вироби з бісеру», «Витинанка», «Писанкарство», «Кераміка», «Народна лялька», «Художній розпис». Учасники виконували завдання дистанційно на платформі zoom за заданими організаторами схемами та темами.
Ми щиро дякуємо учасникам, їх керівникам та батькам, зичимо всього найкращого, здоров’я, удачі, Перемоги! Щоб наступного року коло учасників поповнилося значно більшою кількістю друзів та однодумців.
14 квітня відбудеться Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика».
21 квітня конкурс «Виконавські мистецтва» за номінаціями: «Народні оповідки», «Солоспів», «Гуртовий спів», «Фольклорно-етнографічні дійства».
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультураСлобожанщини #СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова   #фестиваліХарківщини  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо  #традиційніхудожніремесла #художнійрозпис  #писанкарство  #народналялька  #виробизбісеру #витинанка   #кераміка  
 
 

10 квітня СЕРЕДРОХРЕСНА СЕРЕДА, що ділить Великий Піст навпіл. На Харківщині господні випікали обрядове печиво у вигляді хрестиків і називали їх «хрѐсті», «хрестець» або «хрестик». Вони були різних розмірів. Найбільші хрѐсті випікали, засушували, занурювали у посівне зерно, а коли їхали у поле сіяти, то брали обов’язково з собою. У обрядову випічку, особливо у великі хрестики, вкладали дрібні гроші. Хто знаходив копійки, мав бути щасливим. У невеличкі хрестики також вкладали гроші або ж вуглинку. Хто з діток знаходив гроші, радів, бо мав бути щасливим, кому ж діставалася вуглинка, не дуже вдалим буде рік. Зазвичай, для кращого смаку, хрѐсті зверху змазували збитим яйцем чи медом.

Із спогадів наших інформантів.
* «Середохресна, середина посту, на четвертій неділі у середу. Пекли хрѐсті, робили птичічки». (Зап. 21.07.2003 р. у с. Новоолександрівка на Вовчанщині Харківської обл. від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р.н.).
* «Хрѐсті пекли, хто які спече. Діткам маненькі хрестики пекли, виносили (обмінювалися – Н.О.). Як у кого був мед, медом мазали зверху, а в нас меду не було, мати яйцем обмазувала». (Зап. 18.07.2003 р. с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської обл. від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* «Тоді пекли ми хрести. В одному спеченому хресті клали печинку в середину, а в другий клали гроші. Як ти житимеш харашо, гроші попадуть тобі, а якшо плохо, печинка (камінчик з печі – Н.О.), а хоч вуглинка». (Зап. 09.07.2002 р. у с. Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл. від Рєзнік Фросина Максимівни, 1921 р.н.).
 
* «На Середохресну хрести пекли, і клали туди гроші. Кому попадуться гроші, ой щасливий чоловік, в того будуть гроші водиться».  (Зап. 04.08.1995 р. у с. Новомиколаївка на Шевченківщині Харківської обл. від  Корх Анастасії Степанівни, 1924 р.н).
* «Хрестики, отак наврперехрестя кладеш, напечуть, а тоді і їдять». (Зап. 02.07.1996 р. с. Черкаські Тишки Харківського р-ну Харківської обл. від  Чуєвої Галини Сергіївни, 1939 р.н., Бутової Мотрі Пилипівни, 1923 р.н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р.н., Кіяшко Фросині Семенівни, 1924 р.н.).
* «На Середохресну пекли хрести і їхали з ними в поле, коли начинали сіяти». (Зап. 13.08. 2000 р. с. Довжик на Золочівщині Харківської обл. від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.).
 
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «СЕРЕДОХРЕСНА СЕРЕДА», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #календарнаобрядовість   #Середохреснасереда  #хресті

🔶️ 14 квітня відбулася Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика» у межах Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді. На конференції були представлені цікаві роботи по дослідженню традиційної народної культури Слобожанщини, нематеріальної культурної спадщини Харківщини. Представляємо теми доповідей юних науковців:

*ТРИ ЖІНКИ, ТРИ ДОЛІ, ТРИ ОСЕЛІ
Дарина БУХОНСЬКА, вихованка Чугуївського центру туризму та краєзнавства Чугуївської міської ради Харківської області. Керівник – Логачова Надія Валентинівна.

*ТРАДИЦІЇ СВЯТА СПИРИДОНА СОНЦЕВОРОТА НА СЛОБОЖАНЩИНІ
Андрій ДАРІЙ, вихованець народного фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області. Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.

*ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ: РЕТРОСПЕКТИВИ І СЬОГОДЕННЯ
Софія КОШЛАЙ, учениця Пологівської гімназії Новосанжарської селищної ради Полтавської області. Керівник – Бровко Інна Олександрівна.

*ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ ВЕЛИКОДНЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ
Данііл Пересічанський, вихованець народного фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області. Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.

*НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ПИСАНКАРСТВА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СВІТОГЛЯДУ
Вероніка РЕБРОВА, учениця 9 класу КЗ «Чугуївський ліцей № 7», вихованка Чугуївського центру туризму та краєзнавства Чугуївської міської ради Харківської області. Керівник – Сокрут Алла Миколаївна.

*СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ В ТРАДИЦІЙНИХ ОБРЯДА ТА ПОБУТОВІЙ МАГІЇ УКРАЇНЦІВ НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Дарина ЧЕРНИШЕВА, учениця 11-Б класу КЗ «Харківський ліцей № 54 Харківської міської ради», вихованка КЗ «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради. Керівники – Щур Юлія Михайлівна, Пристюк Надія Петрівна, Сушко Валентина Анатоліївна.
Як і завжди, на конференції були присутні дослідники та науковці традиційної культурної спадщини нашого народу, які оцінюють доповіді, задають питання юним дослідникам та радять на що слід звернути увагу у подальшій роботі над представленими дослідженнями.
Щиро дякуємо всім за участь у конференції! Зичимо здоров’я, добробуту, щастя, удачі, Перемоги та творчої наснаги у дослідженнях традиційної народної культури нашої держави.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #лабораторіядослідженняНКС #фестиваліХарківщини #спадщинаХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #учнівськанауковопрактичнаконференція #дослідженнятрадиційноїкультури #НКС #народнісвята #календарнаобрядовість

, КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості № 2 Харківської міської ради»», керівник  Подрєзова Олена Степанівна
 
2 категорія:10 – 13 років
1 місце – ГОРБАЧИК Марія, 11 р., КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості № 2 Харківської міської ради»», керівник  Подрєзова Олена Степанівна
1 місце – ФУРМАН Ярослава, 11 р., КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості № 2 Харківської міської ради»», керівник  Подрєзова Олена Степанівна
 
3 категорія: 14 – 17 років
1 місце – КОЗИР Сергій, 14 р., КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості № 2 Харківської міської ради»», керівник  Подрєзова Олена Степанівна
 
Щиро дякуємо всім за участь у конкурсі! Зичимо Перемоги, здоров’я, добробуту, щастя, удачі та творчої наснаги.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС #традиційнанароднакультураСлобожанщини #СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова   #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо  #традиційніхудожніремесла #художнійрозпис  #писанкарство  #народналялька  #виробизбісеру #витинанка   #кераміка  

Галушки є однією з найулюбленіших перших страв кожного українця. Їх готували майже щодня, адже складові для приготування страви були доступні та поживні. Суп варять зазвичай на сніданок у  невеликій кількості, щоб поїсти гарячим і свіжим. Рецептом першої стави «СУП З ГАЛУШКАМИ» з нами ділиться бібліотекар села Чепіль Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області Юлія Григорівна Конопелько. А записала вона його від Наталії Анатоліївни Костенко, що готує цей суп за рецептом своєї бабусі Наталі.
Складники для супу:
Вода – 2,5 л.
М’ясо – 200 гр.
Картопля (середнього розміру) – 5-6 шт.
Цибуля – 1 шт.
Морква – 1 шт.
Олія – 2 ст. л.
Сіль – за смаком
Перець
Зелень
Лавровий лист
 
Складники для галушок:
Яйце –1 шт.
Сіль – 0,5 ч. л.
Борошно – півсклянки (100 – 125 г)
 
Опис традиції приготування супу з галушками
Наливаємо води в каструлю, кидаємо м'ясо, коли воно звариться, оббираємо його від кісток, подрібнюємо і знову кладемо в ємність, у якій варимо суп. Вкидаємо дрібно покришену картоплю, солимо.
Готуємо засмажку: цибулю подрібнюємо, моркву натираємо на тертці, смажимо на олії до рум’яного кольору. Коли картопля майже зварилася, вкидаємо галушки. Для приготування галушок у глибоку тарілку насипаємо борошно, вбиваємо яйце, солимо. Все ретельно змішуємо і розтираємо ложкою до однорідної маси середньої густоти. Ложку вмочаємо в кип’яток, набираємо 1/3 столової ложки тіста і вкидаємо в суп «кавалками». Розмір галушок, залежить від бажання господині, вони можуть бути маленькими, а можуть бути і великими. Все перемішуємо і всипаємо в суп засмажку, додаємо більше полум’я під каструлю, щоб суп гарно прокипів. Куштуємо на смак, додаємо дрібно порізану зелень, лавровий лист для аромату і мелений перець за смаком. Вимикаємо вогонь і даємо супу настоятися 10 хвилин.
 
Хто не любить супи, тому господині радять приготувати «Галушки із засмажкою».
Складники для галушок (тісто):
Яйце –1 – 2 шт.
Сіль – 0,5 ч. л.
Борошно – півсклянки (100 – 125 г)
Вода
 
Складники для засмажки:
Сало – 50 – 100 г
Цибуля – 1 – 2 шт.
Опис традиції приготування «галушок із засмажкою»
Беремо 1 чи 2 яйця, додаємо сіль, воду (в залежності від бажаної кількості галушок). Все ретельно вимішуємо руками. Відриваємо шматок тіста, розкачуємо у «ковбаски», ріжемо невеличкими шматочками. У підсолену киплячу воду вкидаємо галушки і варимо до готовності (галушки мають піднятися до гори). На пательні робимо засмажку. Сало дрібно нарізаємо і смажимо. Цибулю нарізаємо дрібно або півкільцями і обсмажуємо на салі до готовності. Коли галушки зварилися, витягаємо їх у глибоку тарілку, зверху посипаємо засмажкою.
* Готуємо традиційну першу страву «Суп з галушками» та другу страву «Галушки із засмажкою» за посиланням: https://youtu.be/P8OJRs3xbQs
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої  #обрядовавипічка  #суп #галушки  
 

23 квітня за новоюліанським календарем відзначають день СВЯТОГО ЮРІЯ. На Харківщині більшість інформантів літнього віку цей день називали «Ягорія». Коли ж мова йшла про росу, то казали: «юр’ївська роса». Зазвичай виганяли перший раз навесні худобу на пашу, намагалися, щоб корови пройшли по юр’ївській росі – молока буде більше. Гілочкою освяченої вербички хльоскали, «шоб худобину ніхто не зурочив». Також цього дня саджали огірки, гарбузи, кавуни та дині, щоб був багатий урожай.
*«На Ягорія запасювали худобу. Виганяли, шоб паслася до схід сонця. Кажний хазяїн виганяв, шоб корова пройшлася по юр’ївській росі». (Зап. 19.07.2003 р. у с. Білий Колодязь на Вовчанщині Харківської обл. від Макаренко Віри Тихонівни, 1913 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* «А весною тоді, як виганяють уже худобу, так ото беруть той прутик і б’ють корову, гонють свяченою вербичкою». (Зап. 02.07.1996 р. у с. Черкаські Тишки Харківського р-ну Харківської обл. від  Чуєвої Галини Сергіївни, 1939 р.н., Бутової Мотрі Пилипівни, 1923 р.н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р.н., Кіяшко Фросини Семенівни, 1924 р.н.).
* «Вербичкою випроводжали корову на пашу, і знову гілочку ставили на покутя». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на Золочівщині Харківської обл. від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.).
 
* «На Ягорія виганять скотину перший раз навесні на попас і сіють огирки». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської обл. від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
*«Казали, шо звірями управля Ягорій». (Зап. 04.08.1994 р. у с. Великі Хутори на Шевченківщині Харківської обл. від Осики Мотрі Іванівни, 1907 р.н..)
 
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА ЮРІЯ», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #календарнаобрядовість  #Юрія  
 
 

2 місце – Дует фольклористичного гурту «Фарби» у складі Поліни ПІТЬКО (1 курс, бакалавр) і  Олександри ГОЛОБОРОДЬКО (1 курс, магістр) Харківської державної академії культури, керівник – Бреславець Галина Миколаївна.
 
Номінація «ФОЛЬКЛОРИСТИЧНО-ЕТНОГРАФІЧНІ ДІЙСТВА»
3 категорія: 14 – 17 років
2 місце – Етнографічний колектив «НАМИСТО» Краснокутської дитячої бібліотеки-філії, керівник – Бєрєжная Ірина Дмитрівна
 
Номінація «НАРОДНІ ОПОВІДКИ»
1 категорія: 6 – 9 років
1 місце – ГЕЛІЧ Дар’я, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського», керівник – Олійник Наталія Петрівна
2 місце – КОВАЛЕНКО Анна, КЗ «Лиманський сільський будинок культури» Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, керівник – Харитошина Юлія Володимирівна
2 місце – КОНАРЄВА Аліса, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області, керівники – Коваль Тетяна Павлівна, Коваль Ольга Володимирівна
3 місце – СТЕПАНЕЦЬ Анастасія, Катеринівський сільський будинок культури Управління культури Лозівської міської ради Харківської області, керівник –Коломієць Олена Іванівна
 
2 категорія: 10 – 13 років
1 місце – ПАНІНА Кристина, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського», керівник – Олійник Наталія Петрівна
2 місце – ТОЛКАЧ Софія, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області, керівники – Коваль Тетяна Павлівна, Коваль Ольга Володимирівна
2 місце – ПЕРЕПЕЛИЦЯ Софія, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського», керівник – Олійник Наталія Петрівна
2 місце – СЕРДЮКОВ Макар, учень КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського», керівник – Олійник Наталія Петрівна
3 місце – ПИРОГ Мирослава, Демидівський сільський клуб відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, керівник – Березовська Галина Іванівна
3 місце – КОЛОМІЄЦЬ Нікіта, Катеринівський сільський будинок культури Управління культури Лозівської міської ради Харківської області, керівник – Іончикова Раїса Василівна
 
3 категорія: 14 – 17 років
1 місце – ЦВІРКУН Анна, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області, керівники – Коваль Тетяна Павлівна, Коваль Ольга Володимирівна
1 місце – БЕЗЦЕННИЙ Євгеній, вихованець народного фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області, керівники – Коваль Тетяна Павлівна, Коваль Ольга Володимирівна
2 місце – КАРПЕНКО Анна, вихованка Омельницького культурно-спортивного комплексу «Дивограй» відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконкому Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, керівник – Гмиря Юлія Анатоліївна
2 місце – КРИВОЛЬЯН Діана, Шарівський сільський клуб-філія КЗ Богодухівської  міської ради «Міський будинок культури» Богодухівського району Харківської області, керівник – Субота Олександр Петрович
3 місце – МОСКАЛЕНКО Олексій, Демидівський сільський клуб відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, керівник – Березовська Галина Іванівна.
Щиро дякуємо всім за участь у конкурсі! Зичимо Перемоги, здоров’я, добробуту, щастя, удачі та творчої наснаги.
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС #традиційнанароднакультураСлобожанщини #СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова   #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо  #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів  #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки  
 

28 квітня, за тиждень до Великодня, православні відзначають ВЕРБНУ НЕДІЛЮ. Пізно ввечері, напередодні свята, чи рано вранці у неділю, віряни йшли до церкви на службу, освячували гілочки вербички, несли додому і хльоскали нею всіх членів родини, щоб вони були здорові і не хворіли. Гілочки зв’язували у пучечок і зберігали на покуті за іконами, «шоб грім та блискавка хату не запалили». Коли пекли паску на Великдень, маленькими гілочками приколювали шишку чи хрестик на вершечок паски, щоб гарно вдалася обрядова випічка, щоб «верх у пасці не з’їхав». Їх також кидали у піч, щоб паска гарно загнітилася. Нею вигонили і худобу на пашу перший раз навесні. Зазвичай у кінці городу, якщо там була близько вода, господарі намагалися уткнути галузку, щоб вербичка росла. У народних піснях часто згадується верба: «В кінці греблі шумлять верби…» чи «Ой ти, верба, де ти зросла?..». Із спогадів наших інформантів.
* «Гілочки свяченої верби, батько там чі мати принесуть, пошльопають і нас усих, і бабусю: Верба б’є, не я б’ю, через тиждень та Великдень». (Зап. 22.07.2003 р. у с. Кирилівка (колишнє Червоноармійське Друге) на Вовчанщині Харківської обл. від Шелест Марії Іванівни, 1910 р.н. (с. Мала Вовча) у селі живе з 1993 р., Сергієнко (Шелест) Єлизавети Максимівни, 1944 р.н. (с. Мала Вовча)
* «Було колись нарубають верби, кладуть у церкві, а тоді батюшка мирує, і дає вербу. Колись же так, хрестик пише на лобі, оливкою. І дає там гилку чи дві, хто скіки попросе. Тоді приходють із церкви, у хаті поставлють у святий вугол, і стоїть вербичка. Як приходють із церкви з вербою, хто дома, того начінають вербою бить і кажуть:                                                                                                                                   Верба б’є,  не я б’ю,                                                                                                                                      Через тиждень – Великдень                                                                                                                           От недалечно червоне яєчко». (Зап. 02.07.1996 р. с. Черкаські Тишки Харківського району Харківської обл. від  Чуєвої Галини Сергіївни, 1939 р. н., Бутової Мотрі Пилипівни, 1923 р. н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р. н., Кіяшко Єфросині Семенівни, 1924 р.н.)
* «На Вербну неділю ходили в церкву святити вербу, а дома нею хльоскали дітей і приказували:
Верба б’є, не я б’ю
За тиждень – Великдень
Ось недалечко червоне яєчко.
Вербу зберігали дома». (Зап. 13. 08. 2000 р. с. Довжик на Золочівщині Харківської обл. від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.)
 
* «Вербу ставили на покуті, а тоді на другий день (у понеділок – Н.О.) виходиш, кого стрінеш (хльошкаєш – Н.О.): Не я б’ю, а верба б’є, Не я б’ю, а верба б’є, і по ногах». (Зап. 21.07.2003 р. у с. Новоолександрівка на  Вовчанщині Харківської обл. від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р.н.).
* «Я не застала церкви. (Що робили на Вербну неділю? – Н.О.). Уставали пораненько, йшли вербу зрізали і приносили додому, ставляли». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської обл. від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.)
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «ВЕРБНА НЕДІЛЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС  #календарнаобрядовість #Вербнанеділя  
 

Хто із нас не пам’ятає смак пиріжків із дитинства, які нам готувала мама чи бабуся. Начинкою для пиріжків можуть слугувати овочі, фрукти, м'ясо тощо. Начинкою для наших пиріжків буде слугувати капуста. А подала рецепт «ПИРІЖКИ З КАПУСТОЮ» на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року у номінації «Випічка» Світлана Анатоліївна Шабетя з села Нова Гусарівка Балаклійської міської ради Ізюмського району, а готувала їх Ніна Сергіївна Шабетя, 1946 року народження, з м. Балаклія. У селі Нова Гусарівка (раніше село мало назву Червона Гусарівка) вона живе з 1959 року.
Зі слів Ніни Сергіївни ми дізналися, що в минулому столітті у селі господині готували саморобні дріжджі з хмелю та висівок, які заздалегідь запарювали. Їх додавали до опари, яку готували з борошна та окропу, «вчиняли» тісто і залишали в теплому місці до ранку. Вранці додавали борошно, сіль, цукор, яйця. Замішували тісто і ставили у тепле місце на піч або лежанку для того, щоб воно підходило. Коли тісто гарно підійшло, його добре вимішували, робили з нього маленькі кульки і начиняли різними начинками.
Нині господині використовують дріжджі промислового виробництва.
 
Складники для тіста:
Вода (тепла) – 250 мл
Дріжджі (пресовані) – 25 г
Цукор – 1 ст. л.
Сіль – 1 ч. л.
Олія – 4 ст. л.
Борошно – скільки візьме тісто
 
Складники для начинки:
Капуста – 1 шт.
Морква – 1 шт.
Цибуля – 1 шт.
Олія соняшникова – 150 мл
 
Опис традиції приготування пиріжків з капустою
В ємність вливаємо склянку теплої води, додаємо дріжджі, одну чайну ложку цукру і одну чайну ложку соли. Все змішуємо і залишаємо на декілька хвилин, накривши рушником, щоб дріжджі краще розчинилися. Коли дріжджі гарно розчинилися, додаємо трішки соли, 4 столові ложки олію і ретельно змішуємо. Додаємо просіяне борошно і замішуємо однорідне тісто. Потім зверху присипаємо невеликою кількістю борошна, накриваємо рушничком, щоб воно підходило і залишаємо так на годину. Поки тісто підходить, готуємо начинку. Шинкуємо капусту, ріжемо дрібно цибулю та натираємо моркву на тертці. Розігріваємо пательню, наливаємо олію, підсмажуємо цибулю, додаємо моркву, потім кладемо капусту і тушимо на невеликому вогні, накривши кришкою. Наприкінці смажену капусту солимо за смаком.
Коли тісто підійшло, гарно вимішуємо його з додаванням борошна. Далі від кавалка тіста відрізаємо невеличкі шматочки і формуємо маленькі кульки. Потім викачуємо їх і викладаємо на столі. Беремо кульку, розпліскуємо і начиняємо смаженою капустою, гарно защипуємо краї, формуємо овальні пиріжки і викладаємо на стіл, щоб тісто підійшло, перед тим, як почати смажити. Коли пиріжки поліпили, ставимо пательню на вогонь, наливаємо олію, чекаємо, коли розігріється і кладемо пиріжки для смаження. Накриваємо кришкою і чекаємо коли підсмажаться з одного боку, потім перевертаємо на другий бік. Готові пиріжки викладаємо на тарілку.
 
* Готуємо традиційну випічку «Пиріжки з капустою» за посиланням: https://youtu.be/mhDzrdByhx0
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #пиріжки    

5 травня відзначається велике християнське свято – ВЕЛИКДЕНЬ. На Харківщині його називали «Паска». За традицією до свята готувалися заздалегідь: білили в хаті, прали всю білизну, наводили лад в оселі, господарських спорудах та на подвір’ї. До свята господині пекли паски та калачі, також випікали чи готували сирні паски. Паску, яку несли до церкви освячувати, пекли найбільшу, зазвичай у великій формі чи цеберці. Зверху з тіста викладали хрест, по середині саджали шишку і приколювали її гілочкою освяченої верби, «щоб верх паски не зійшов на бік». Напередодні фарбували крашанки, готували «дряпанки» та допікали паски, щоб скласти великодній кошик та в суботу на вечір йти до церкви. У кошик клали велику паску, крашанки, домашню ковбасу, сіль, пшоно, свічки. У неділю, після служби та освячення харчів, йшли додому. Перед тим як сісти до столу, у воду клали найкращу крашанку і нею вмивалися, щоб бути красивими та здоровими. Вся родина молилися Богу, сідали до столу і розгівлялися спочатку освяченою паскою та крашанкою. Шкаралупи з крашанки збирали, а потім віддавали курям, щоб краще неслися, закопували на городі, щоб був гарний врожай чи несли до річки і пускали на воду, але на смітник ніколи не викидали. У цей день на кладовище не ходили, а кожна господиня у кошик складала крашанки та порізану скибочками паску і розносили по сусідах, щоб пом’янути померлих родичів.  Ось деякі спогади наших інформантів.
* «Приходили додому з освяченими пасками. Хазяйка брала в кошик паску і крашанки і розносили по сусідах кусочок паски і крашанку». (Зап. 19.07.2003 р. с. Білий Колодязь на Вовчанщині Харківської області від Макаренко Віри Тихонівни, 1913 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині Харківської області). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* «Тоді як паску пекти, тоді ж у хормах, хорми такі круглі були. А та шо святить, у цеберку, спече та насилу витягне. Тоді ту вербичку ламає і приштрикує. Зверху отак приколює і вона підходе і підходе (паска – Н.О.), а набік нікуди не сходе. Свяченою ж вербою приколене. На паску зверху клали хрест на всю хлібину. На середині хреста прогребеш ямочку, зробиш шишку і приштрикнеш свяченою вербою (по середині – Н.О.). І я так робила. І вона йде, йде, йде і вийде рівна, нікуди набік не зойде». (Зап. 22.07.2003 р. с. Кирилівка (колишнє Червоноармійське Друге) на Вовчанщині Харківської області від Шелест Марії Іванівни, 1910 р.н. (с. Мала Вовча) у селі живе з 1993 р., Сергієнко (Шелест) Єлизавети Максимівни, 1944 р.н. (с. Мала Вовча)
* «А то як пекли паску, калачі, там ламають (освячену гілочку вербички – Н.О.) і приколюють, щоб не розходилося. (Калач плели косою? – Н.О.) Та плели і косою. До Паски пекли паски і калачі». (Запис 18.07.2003 р. с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської області від Глуховської Василини Опанасівни, 1917 р.н.).
* «Крашанки у нас у цибулі (цибулинні – Н.О.) красили. На Великдень казали шо у воду крашанку кладіт, нею вмивайтеся, будеш гарна. Шкаралупи курям віддавали». (Зап. 18.07.2003 р. с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської області від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами)
* Малюнок «НА ВЕЛИКДЕНЬ», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята #НКС #лабораторіядослідження #календарнаобрядовість #спадщинаУкраїни #Великдень  #паска  #крашанка