Сьогодні у нас комбо! Розкажемо вам про два колективи, які пов'язані між собою. Це Вокальна студія «Million Voices» та вокальний колектив –дівоче тріо «Lantana».

У 2017 році у Палаці культури «Хімік» у Первомайськ прийшла працювати молода та талановита Анастасія Крушельницька – магістерка естрадного вокалу. Тут вона заснувала вокальну студію «Million Voices», якою керує і сьогодні.

Анастасія Євгенівна чуйна та творча, допомагає кожному учаснику колективу розвинути свій музичний та вокальний слух, почуття ритму, голос, а також сформувати співочі навички. А ще – навчитися сценічної майстерності та культури співочого виконання. На заняттях студії кожен може розширити свої знання з музичної грамоти, ознайомитися з різними жанрами та стильовим розмаїттям вокального мистецтва.

У студії «Million Voices» навчаються діти віком від 5 до 17 років, наразі в колективі понад 40 учасників. Колектив бере участь у всіх масових заходах, що проводить ПК «Хімік», а також у заходах Первомайської громади. Регулярно бере участь у міжнародних, всеукраїнських, обласних фестивалях і конкурсах, де неодмінно займає призові місця.

Анастасія Крушеницька не лише керує творчим колективом та вчить співати дітей, але й сама залюбки співає – сольно і в дуетах з учасниками колективу.

Отак і виникла ідея ще одного колективу. У 2021 році пані Анастасія разом з колежанками із ПК «Хімік» організувала – вокальне дівоче тріо «Lantana».

«Lantana» – це естрадне тріо молодих, але вже досвідчених виконавиць, що стало справжньої окрасою та візитівкою ПК «Хімік» останніх трьох років. І хоча більша частина часу існування «Lantana» припала на відсутність оффлайн виступів через карантини та війну, цей колектив знайшов велику кількість шанувальників за межами Первомайської громади. Вони знайшли свго слухача за допомогою численних та яскравих відеокліпів. Їх вишуканий та драйвовий спів знайшов відгук у серцях прихилтників.

Дівчата із тріо «Lantana» нещодавно взяли участь у звітному концерті вокальної студії «Million Voices» і як виконавиці, і як організатори, і як ведучі. Ці два колективи об’єднує не тільки спільний керівник, а й дещо більше – жага творчості, любов до співу, почуття мистецького смаку та відповідальність перед глядачем.

Зернятко маленьке, а скільки в ньому життя! Хоч би які його весняні морози не били, а воно все одно проросте.
🔸 Сьогодні у рубриці "Можливості для культури" розповімо вам про потужний міжнародний фонд "Відродження", який в сучасних воєнних умовах активно підтримує соціальні, культурні, екологічні, інклюзивні проєкти, що націлені на розвиток України як європейської країни, і в тому числі на рівні громад.

🌱 У цьому році головними напрямками в стратегії фонду є: підтримка стійкості демократії в Україні, просування правосуддя та відповідальності за злочини війни, сприяння людиноцентричному відновленню, підтримка ветеранів війни та переміщених осіб, підтримка вступу України до ЄС, посилення глобальної присутності України.

І хоча на перший погляд програм для культури немає, однак чимало проєктів, що підтримуються фондом "Відродження" притримуються стратегії та вирішують проблеми методами культури, мистецтва та креативних індустрії.

🍀 Цікавий факт: Суспільно значущі проекти можуть претендувати на підтримку “Відродження” поза оголошеними конкурсами.

Прямо зараз тривають два конкурси від програм фонду “Демократія та незалежне самоврядування” і “Соціальний капітал”, на які ще можна встигнути податися з проєктом!

🙋🏼 Конкурс “Сприяння розвитку та використанню форм громадської участі на місцевому та регіональному рівнях”, де найяскравіше виділено пріоритетність підтримки ініціатив громадянського суспільства з прифронтових (а також у партнерстві прифронтових і тилових) територій щодо роботи зі спільнотами, стійкістю та спроможністю громад.
❗️Дедлайн заявки: 25.06.2024
✍️Деталі та заявка: http://surl.li/ujirm

📖 4.5.0 – конкурс воєнної літератури для військових та ветеранів. Створити простір, де історії військових можуть бути почуті, а їх голоси — посилені! Пріорітети конкурсу: Підтримка ініціатив громадянського суспільства з прифронтових (а також у партнерстві прифронтових і тилових) територій щодо роботи зі спільнотами, стійкістю та спроможністю громад.
❗️Дедлайн заявки: 20.07.2024
✍️Деталі та заявка: http://surl.li/ujirq

🔗 Відроджуймо Україну та українське через проєкти за підтримкою міжнародного фонду “Відродження” https://www.irf.ua/ Не втрачайте можливість реалізувати свої ідеї!

можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #освіта #безперервнаосвіта #Культура #Гранти #КультурніІніціативи #КультурнийРозвиток #ДонориКультури #ПідтримкаКультури #можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури

🔷 Сьогодні у нашій рубриці #МитціХарківщини розповідаємо про художницю Олену Сарженко.

🔸️ Олена Сарженко народилась в місті Іллі Рєпіна, Чугуєві, в родині художників Клавдії Іванівни та Миколи Миколайовича Положинських. Дитинство провела в м. Лозова Харківської області, куди батька направили працювати директором Дитячої художної школи. Зростання в мистецькому середовищі сприяло формуванню творчої особистості, змалечку Олена займалася улюбленою справою – малювала. Навчалась в Лозівській дитячій школі мистецтв №1.

🔸️ Займалась дизайном та пошивом одягу. Цій справі Олена присвятила понад 10 років, та після народження двох дітей, вирішила повернутися до малювання. Диплом Магістра Графічного дизайну здобула в Харківській державній академії дизайну і мистецтв, яку полюбила усім серцем, і де отримала багато творчої та дружньої підтримки від викладачів та одногрупників.

🔸️ Свій творчий шлях продовжила викладаючи Композицію в КЗ «ЛОЗІВСЬКИЙ ФАХОВИЙ ВИЩИЙ КОЛЕДЖ МИСТЕЦТВ» ХОР на відділенні Декоративно-прикладного мистецтва. Кілька років поспіль працювала в складі оргкомітетів конкурсів «Слобожанські візерунки» та «Сакральний оберіг душі».

🔸️ Олена Сарженко веде активну виставкову діяльність з 2017 року, є постійною учасницею Міських, Регіональних, Всеукраїнських та Міжнародних мистецьких конкурсів та виставок, резиденцій та пленерів. З 2019 року Олена стала членкинею Національної спілки художників України.

🔸️ Художниця створює свої роботи в різних техніках: олійний живопис, туш, акварель, пастель, офорт, лінорит, монотипія, комп’ютерний дизайн, фотографія. Багато експериментує зі стилем, ідеями та сюжетами. Зараз значну частину робіт присвячує темі російсько-української війни та героїчному супротиву українського народу.

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини
#мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво
#українськемистецтво #художникихаркова #живопис #графіка #виставки #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #ukrainianpainting

БАБА-ШАРПАНИНА – відома традиційна страва, яку готували в українських селах, зокрема на Харківщині.Особливо там де були річки та водилася прісноводна риба. Відомості про цю страву ми зустрічаємо в записах ХVІІІ-ХХ століття. Про неї згадували професор Харківського університету М.Ф. Сумцов, а також І.П. Котляревський в поемі «Енеїда» та ін. Страва готувалася з тарані, а для святкових частувань брали судака. Традицією приготування другої страви «Баба-шарпанина» з нами поділилися Любов Петрівна Собакар із села Рокитне на Нововодолажчині, подавши її на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Перейняла вона її від своєї мами Катерини Гаврилівни Куріпки, (1938 – 2024 рр.) з села Верхня Озеряна (нині Мерефянськагромада), яка з 1958 проживала на хуторі КапонівкаРокитненської сільської ради, а з 2005 року в селі Рокитне Нововодолазького району Харківської області. В свою чергу, Катерина Гаврилівна перейняла її від своєї бабусіПараски Никифорівни Микиші (у дівоцтві Білінької 1888 – 1962 рр.). І Параска Никифорівна, і Катерина Гаврилівна були гарними кухарками і їх часто кликали готувати на весілля чи інші великі сімейні свята.
«Баба-шарпанина» – запечена риба в тісті, зазвичай цюстраву готували влітку, їли відразу після приготування.
Складники:
Риба (судак або тарань) – 1кг або трішки більше
Морква – 1 шт.
Цибуля ріпчаста – 2 шт. (для бульйону – 1 шт., для тіста – 1 шт.)
Петрушка (корінь невеликий) – 1 шт.
Борошно пшеничне – 2 ст. л.
Олія – 2 ст. л.
Вода – 1,5 л
Лавровий лист
Перець горошок
Перець мелений
Сіль за смаком
 
Опис традиції приготування
Беремо рибу судак, гарно чистимо нутрощі, щоб усередині не було ніде нічого, жабра обов’язково витягти, щоб не гірчили. Рибу гарно миємо у холодній воді, ріжемо не дуже великими шматочками.
У каструлю наливаємо воду, кладемо рибу, чистимо і нарізаємо корінь петрушки, цибулину, подрібнюємо моркву кружальцями і все складаємо в каструльку,додаємо  ложку соли, лавровий листочок, перчик. Як вода починає кипіти, збираємо пінку, щоб бульйон був прозорий, чистий і зменшуємо вогонь. Коли риба зварилася, дістаємо шматочки риби. Коли рибка вистигне і бульйон прохолоне, робимо заливку.
Заливка. Ріжемо цибулю, смажимо на олії до золотистого кольору. Просіваємо дві ложки борошна і висипаємо смажену цибулю, додаємо бульйон і перемішуємо. У готовому вигляді заливка має бути середньої консистенції.
З риби виймаємо кісточки, сковорідку змащуємо олією і викладаємо рибу. Зверху посипаємо меленим перцем і заливаємо заливкою і ще раз посипаємо меленим перцем.
Ставимо рибу в духовку для запікання. Готову страву ріжемо на шматочки.
 
* Готуємо традиційну страву «Баба-шарпанина» за посиланням: https://youtu.be/TT0CGFXGFNI
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка    #традиційнінапої   #бабашарпанина  

Шановні друзі, а ми продовжуємо знайомити вас із дивовижним світом народних казок, оповідок у виконанні переможців та учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
В Україні немає жодної маленької дитини чи літньої людини, яка не знає чи не чула хоч одну народну казку. Казка може навчити маленьких діток багато чому цікавому. Саме в казці ховається народна мудрість, знання, діалектні слова, які вже у буденному житті можна і не почути. Вона поєднує у собі казковий світ і реальне буття. На цьому ми зупиняємося і запрошуємо послухати казки, небелицю та переказ.
Представляємо роботи конкурсу «Виконавські мистецтва. Народні оповідки»
* «КОЗА ПІВБОКА ЛУПЛЕНА» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщиніХарківської області
 
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 1 місце…
Виконує Дар’я ГЕЛІЧ, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
 
* «ЯК БІДНИЙ СЛУЖАКА ОБДУРИВ ПАНА» (казка), записана в с. Чимужівка на ЗміївщиніХарківської області
 
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Анна КОВАЛЕНКО, вихованка КЗ «Лиманський сільський будинок культури» Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Керівник – Юлія ХАРИТОШИНА
 
* «НЕБИЛИЦІ ВІД МАЛОГО ГРИЦЯ» на основі експедиційного матеріалу селами Слобожанщини
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Аліса КОНАРЄВА, вихованка народного фольклорно-етнографічногоколективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчостіНововодолазької селищної ради Харківськоїобласті.  Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
 
* «ЛАСТІВКИ» (переказ)
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 3 місце.
Виконує Анастасія СТЕПАНЕЦЬ, вихованка  Катеринівського сільського Будинку культуриЛозівського району Харківської області. Керівник – Олена КОЛОМІЄЦЬ
 
Приємного прослуховування казок та оповідок відучасників фестивалю-конкурсу за посиланням:https://youtu.be/oHso-67trK0

#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки

24.06.24 о 16.00 онлайн на платформі Zoom в межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю… Життя в традиції» відбудеться зустріч із ОЛЬГОЮ ОКОНЕВСЬКОЮ
 
Люди, яким йде девʼятий десяток, — носії унікальної інформації про традиції, які сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні 70 років зазнав значних трансформацій, про людей, яких вже нема, але про яких варто знати. Цього разу гостеюпроєкту буде знана в Харкові особистість, педагогиня від Бога, яка присвятила понад півстоліття дітям, філологиня, літераторка, лауреатка премії «Народне визнання» Ольга Максимівна Оконевська. Говоритимемо переважно про родинні традиції харківської інтелігенції на тлі трагічних подій ХХ століття, а також про людей відомих чи невідомих широкому загалу, вдячну памʼять про яких зберігає наша співрозмовниця.
 
Довідка про автора проєкту:  
 
Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України,  лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, EastEuropean, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/88918354009?pwd=1i4lBaUa8H0UazB435F2KUGjVUobHK.1
Ідентифікатор заходу: 889 1835 4009
Код доступу: 6SjULt
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
Харківський художній музей
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#япам'ятаю
#ОльгаОконевська
#МихайлоКрасіков