У квітні ми всі будемо відзначати Великодні свята. Тож до свята слід підготуватися заздалегідь. Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва, спільно з Харківським клубом писанкарства, пропонує познайомитися із процесом виготовлення писанки.

Писанка – є одним із унікальних видів української традиційної народної культури. Писанка слугувала своєрідним знаковим письмом для наших пращурів. За допомогою різних символів і знаків, нанесених на яйце, можна було прочитати важливу інформацію чи послання.

Писанки дарували за різних подій, а саме: на свята, особливо на Великдень. У Поминальні дні як символ згадки про небіжчиків. Виготовляли писанку як оберіг для людини, для захисту оселі, в дорогу, від уроків, для викликання дощу при засухах, як подяка землі на початку посівної. Діти милувалися і гралися нею, вона також виконувала роль місцевої валюти, бо нею розплачувалися при катанні на качелях, каруселях, а дівчата відкуплялися від парубків у поливаний понеділок тощо.

Кожен хто створює писанку, вкладає у цей витвір мистецтва всю свою душу, фантазію, вміння, любов. Ми пропонуємо вам долучитися до створення такого чуда як писанка.

До вашої уваги Майстер-клас, «Виготовлення багатоколірної писанки «Дороги»», який проведе ВОЛКОВА Лариса Володимирівна, керівник «Зразкового художнього колективу «Дивосвіт» Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості, Народний майстер, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, членкиня Харківського клубу писанкарства, якому у 2023 році виповнюється 30 років.

Влаштовуйтеся зручненько і створюйте писанку під орудою пані Лариси за посиланням https://youtu.be/M98tfUG9JIQ

Приємного знайомства з дивним світом писанкарства!

* ПИСАНКИ традиційні та авторські виконала ВОЛКОВА Лариса Володимирівна, керівник «Зразкового художнього колективу «Дивосвіт» Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості, Народний майстер, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, членкиня Харківського клубу писанкарства.

Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#майстеркласписанка
#СлобожанськийВеликдень
#Великоднісвятки
#НКС #Писанки
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#Великдень
#Слобожанскаписанка
#лабораторіядослідженняНКС

🔶 Вже 63 елементи з багатьох куточків України внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.
▫ У лютому Міністерством культури та інформаційної політики України до Національного переліку включено елемент «Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня Святого Георгія села Криничне», що побутує в селі Криничне Болградського району Одеської області.
А в березні Перелік поповнив елемент «Обуховицьке ткацтво», поширений в селі Обуховичі Вишгородського району Київської області.
▫ Дедалі більше нових елементів потрапляє до Національного переліку і ця робота триває й надалі, адже в пізнанні свого станемо тільки сильніші!
 
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
 

ПИСАНКА є національно-культурною цінністю України, мистецтвом, що приносить естетичну насолоду.

6 липня 2022 року писанку було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України під назвою: “Українська писанка: традиція і мистецтво”. До переліку елемент спільно подавали майстри Наддніпрянщини, Полісся, Волині, Поділля, Галичини, Прикарпаття, Буковини, Покуття, Південної Бессарабії, Таврії, Криму, Донщини, Слобожанщини, Сіверщини.

На Слобожанщині, мистецтво писанкарства має давні традиції. Наприклад, на Харківщині, наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. вміли розписати писанки не лише звичайні майстрині, але й такі відомі постаті як: Гнат Хоткевич, Дмитро Багалій, Микола Самокиш, Сергій Васильківський, Ілля Рєпін, вони також мали і власні колекції писанок.

У фондах Харківського історичного музею зберігається колекція писанок відомого харківського етнографа, академіка ВУАН Миколи Сумцова. Його монографія «Писанки», видана у 1891 році, стала першою і на деякий час єдиним у вітчизняній науці виданням із писанкарства. З середини ХХ ст. цей вид мистецтва занепадає.

Відродити його поставили собі за мету вчителі: Віктор Юрійович Єлін, Алла Павлівна Овчаренко, Ірина Вікторівна Чекмарьова. У 1993 році при Центрі «Слобожанщина» було започатковано Харківський міський клуб писанкарства. Його засновницею стала Овчаренко А.П. – викладач образотворчого мистецтва, талановитий організатор, що об'єднала навколо себе харків'ян різного професій.

У 1998 році Харківський історичний музей спільно з Харківського клубу писанкарів, на чолі з А.П. Овчаренко започаткував великий проєкт, направлений на збереження «сумцовської колекції писанок». Протягом семи років була відтворена колекція писанок Наталією Кравченко, яка нині є керівником клубу. Клуб писанкарів Харківщини налічує 37 членів.

Наша країна зараз переживає тяжкі часи. Члени клубу, як і інші співвітчизники, розкидані по світу. Але перебуваючи в інших країнах, наші писанкарки вчать тонкощам своєї улюбленої справи всіх бажаючих, таким чином розповсюджуючи традиції писанкарства Слобожанщини.

До вашої уваги Майстер-клас «Традиційне писанкарство. Слобожанська писанка», який представляє КРАВЧЕНКО Наталія Дмитрівна, президент Харківського клубу писанкарства, керівник гуртка писанкарства Комунального закладу «Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради.

https://youtu.be/nVpcmaG73II

Долучайтеся та насолоджуйтеся прекрасним видом традиційної народної культури - писанкарство!

* ПИСАНКИ Наталії Кравченко, президента Харківського клубу писанкарства, керівника гуртка писанкарства КЗ «Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради

Інформацію підготували провідні методисти Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник та Ірина Шегда.

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#майстеркласписанка
#СлобожанськийВеликдень
#Великоднісвятки
#Писанки
#НКС
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#Великдень
#Слобожанськаписанка
#лабораторіядослідженняНКС

13 04 2023 о 16.00 у Обласному організаційно-методичному центрі культури та мистецтва відбудуться «Етнографічні посиденьки
з Михайлом Красиковим»
на тему:
«Квітень у традиційній народній культурі українців»
             
Трансляція на платформі Zoom
 
Ви знаєте, що 100-150 років тому робили слобожанські крадії на Благовіщення? А для чого бʼють вербовими гілочками на Вербну неділю? А що це за ігри —  «навбитки» та «навкотка» і який вони мають сенс, крім розважального? Що віщує паска з ямкою всередині?
      На ці та на безліч інших питань шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої зустрічі з Михайлом Красиковим, етнологом та фольклористом, провідним методистом ХООМЦКМ, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ»,
Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84699571971?pwd=Ym9xK0Vxc0xyWFF2SjUvRlBsa0F5UT09
Ідентифікатор заходу:  846 9957 1971
Код доступу: 4n9fia
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини 
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС 
#календарнісвятаукраїнців
#етнографічніпосиденьки
#МихайлоКрасиков
 
 

Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» міста Харкова, Громадська організація «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» запрошують взяти участь у Відкритому дистанційному фестивалі-конкурсі традиційної народної культури “Кроковеє коло” для дітей та молоді.
Програма включає:
– Учнівську науково-практичну конференцію „Етнологія і фольклористика”;
– Конкурс „Виконавські мистецтва” за номінаціями: „Народні оповідки”, „Автентичний солоспів”, „Автентичний гуртовий спів”, „Фольклористично-етнографічні дійства”.
– Конкурс „Традиційні художні ремесла” за номінаціями: „Писанкарство”, „Вишивка”, „Витинанка”, „Художній розпис”, „Ткацтво”, „Кераміка”, „Різьблення”, „Вироби з соломки”, „Вироби з лози”, „Вироби з бісеру”, „Народна лялька”.

Положення та анкети-заявки за посиланням⤵️

https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/Polozhennia%20KROKOVE%D0%84%20KOLO_2023.pdf

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураСлобожанщини
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#фестиваліХарківщини
#Кроковеєколо
#традиційнакультура
#автентичнийспів
#традиційніхудожніремесла
#народніоповідки

🔶 Ми продовжуємо серію публікацій про дні тижня в українській традиційній культурі. Сьогодні розкажемо про «Червивий день»🥬 ⤵️

🔶 Фонетика у традиційній народній культурі грає неабияку роль. Випадкові співзвуччя часто на віки закріплюють певні репутації, утворюють асоціативний звʼязок між найвіддаленішими явищами і поняттями, відбиваються у сотнях повірʼїв. Наприклад, святий Конон, згідно з народними уявленнями, просто не міг не стати покровителем коней, а святий Власій не міг не успадкувати від Велеса функції захисника худоби; гарбузи треба садити на свято Пуда, «щоб виросли з пуд», тощо.
За цією ж логікою четвер для українських городників став «червивим днем». Селяни знають: «у четвер садити не можна, бо черви нападуть на городину, усе буде червивим. До того ж цей день сухий». Петро Іванов зауважував, що на Купʼянщині наприкінці ХІХ століття панувала думка: «В четверг не следует сеять и насаживать бахчи, а не то народится множество червей и подъедят все всходы». Словацькі господині не пересаджували у четвер розсаду, аби її не погризли цвіркуни.
Така мотивація здавалася селянам сильною і переконливою. Проте в деяких місцевостях брали гору інші аргументи стосовно придатності четвертого дня тижня до городницьких справ. Як зазначає Василь Скуратівський, словʼяни вірили, що саме у четвер Бог створив усі планети, а тому цей день найкращий для висаджування городніх рослин, зокрема огірків та капусти — тоді «будуть на них сонячні дні». Тут поєдналися імітативний та ініціальний принципи магічної дії: Бог-творець у даному випадку виступає в якості «космічного городника»: він «засаджує» безкінечне небесне поле певними обʼєктами, а капуста і огірки, які мають вирости на селянському городі, асоціюються за формою з планетами.

🔸 Взагалі четвер, за віруваннями українців, день легкий і придатний для початку багатьох важливих справ, однак 100 — 150 років тому були актуальними ще деякі табуації, зокрема вони стосувалися приготування сирівцю — хлібного квасу. На Купʼянщині твердо знали: «В четвер не годиться сирівцю вварювати, в тім сирівці буде нечиста сила купатьця і страву собі з єго варити». Утім, щоб нечисть не скористалася сирівцем, який приготували у четвер, достатньо було зробити кілька простих магічних маніпуляцій. Наприклад, покласти в нього навхрест чотири вуглинки або тричі перехрестити і обовʼязково спробувати, щоб він був початий, оскільки, згідно зі слобожанськими повірʼями, саме у непочатому квасі, зробленому у четвер або в понеділок, чорти купають своїх дітей. Взагалі вважалося, що у четверговому квасі купаються водяні, русалки, утопленики та інша нечисть.

Матеріал підготував провідний методист ХООМЦКМ Михайло Красиков
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщин
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС 
#днітижнявукраїнськійтрадиційнійкультурі
#четвер

🔸️ 30 березня у Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва у рамках виставки світлин "У Харкові немає тишини - її щодня вбивають злі сирени" відбулась творча зустріч з автором виставки, фоторепортером, журналістом і поетом Леонідом Логвиненком.

🔸️ На творчій зустрічі пан Леонід поділився з присутніми про власні відчуття від подій війни, учасником яких він став і які назавжди йому вдалось закарбувати у своїх світлинах. Для всіх присутніх автор зачитав свої власні вірші та заспівав декілька пісень на ці вірші, які були написані під час його поїздок на території Харківщини, що постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну. На творчу зустріч також завітали друзі та колеги автора, які привітали його з днем народження, а відомий харківський гурт "Папа Карло" та вокалістка Заварзіна Яна виконали власні пісні, присвячені їх другу і фоторепортеру Леоніду Логвиненку. То ж це було і свято дня народження, і певний "звіт" творчого життя фотомитця за рік війни. Бажаємо Леоніду Логвиненку творчих успіхів, нових віршів та нових світлин після Перемоги!

🔸️ Як це було, пропонуємо вам переглянути у галереї серію світлин із зустрічі, а ось за цим посиланням відео творчої зустрічі: https://youtu.be/5RpgGusqdcE

#МистецтвоХарківщини #виставка #виставкасвітлин #ООМЦКМ #виставкаХарків #ЦенткультуриХарків #культураХарківщини #українськакультура #виставкафото #культура #мистецтво #Харків #MastersofKharkivregion #modernart #photoexhibition #Ukrainianart #Kharkiv #artandculture #Ukrainianculture