У квітні ми всі будемо відзначати Великодні свята. Тож до свята слід підготуватися заздалегідь. Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва, спільно з Харківським клубом писанкарства, пропонує познайомитися із процесом виготовлення писанки.

Писанка – є одним із унікальних видів української традиційної народної культури. Писанка слугувала своєрідним знаковим письмом для наших пращурів. За допомогою різних символів і знаків, нанесених на яйце, можна було прочитати важливу інформацію чи послання.

Писанки дарували за різних подій, а саме: на свята, особливо на Великдень. У Поминальні дні як символ згадки про небіжчиків. Виготовляли писанку як оберіг для людини, для захисту оселі, в дорогу, від уроків, для викликання дощу при засухах, як подяка землі на початку посівної. Діти милувалися і гралися нею, вона також виконувала роль місцевої валюти, бо нею розплачувалися при катанні на качелях, каруселях, а дівчата відкуплялися від парубків у поливаний понеділок тощо.

Кожен хто створює писанку, вкладає у цей витвір мистецтва всю свою душу, фантазію, вміння, любов. Ми пропонуємо вам долучитися до створення такого чуда як писанка.

До вашої уваги Майстер-клас, «Виготовлення багатоколірної писанки «Дороги»», який проведе ВОЛКОВА Лариса Володимирівна, керівник «Зразкового художнього колективу «Дивосвіт» Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості, Народний майстер, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, членкиня Харківського клубу писанкарства, якому у 2023 році виповнюється 30 років.

Влаштовуйтеся зручненько і створюйте писанку під орудою пані Лариси за посиланням https://youtu.be/M98tfUG9JIQ

Приємного знайомства з дивним світом писанкарства!

* ПИСАНКИ традиційні та авторські виконала ВОЛКОВА Лариса Володимирівна, керівник «Зразкового художнього колективу «Дивосвіт» Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості, Народний майстер, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, членкиня Харківського клубу писанкарства.

Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#майстеркласписанка
#СлобожанськийВеликдень
#Великоднісвятки
#НКС #Писанки
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#Великдень
#Слобожанскаписанка
#лабораторіядослідженняНКС

ПИСАНКА є національно-культурною цінністю України, мистецтвом, що приносить естетичну насолоду.

6 липня 2022 року писанку було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України під назвою: “Українська писанка: традиція і мистецтво”. До переліку елемент спільно подавали майстри Наддніпрянщини, Полісся, Волині, Поділля, Галичини, Прикарпаття, Буковини, Покуття, Південної Бессарабії, Таврії, Криму, Донщини, Слобожанщини, Сіверщини.

На Слобожанщині, мистецтво писанкарства має давні традиції. Наприклад, на Харківщині, наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. вміли розписати писанки не лише звичайні майстрині, але й такі відомі постаті як: Гнат Хоткевич, Дмитро Багалій, Микола Самокиш, Сергій Васильківський, Ілля Рєпін, вони також мали і власні колекції писанок.

У фондах Харківського історичного музею зберігається колекція писанок відомого харківського етнографа, академіка ВУАН Миколи Сумцова. Його монографія «Писанки», видана у 1891 році, стала першою і на деякий час єдиним у вітчизняній науці виданням із писанкарства. З середини ХХ ст. цей вид мистецтва занепадає.

Відродити його поставили собі за мету вчителі: Віктор Юрійович Єлін, Алла Павлівна Овчаренко, Ірина Вікторівна Чекмарьова. У 1993 році при Центрі «Слобожанщина» було започатковано Харківський міський клуб писанкарства. Його засновницею стала Овчаренко А.П. – викладач образотворчого мистецтва, талановитий організатор, що об'єднала навколо себе харків'ян різного професій.

У 1998 році Харківський історичний музей спільно з Харківського клубу писанкарів, на чолі з А.П. Овчаренко започаткував великий проєкт, направлений на збереження «сумцовської колекції писанок». Протягом семи років була відтворена колекція писанок Наталією Кравченко, яка нині є керівником клубу. Клуб писанкарів Харківщини налічує 37 членів.

Наша країна зараз переживає тяжкі часи. Члени клубу, як і інші співвітчизники, розкидані по світу. Але перебуваючи в інших країнах, наші писанкарки вчать тонкощам своєї улюбленої справи всіх бажаючих, таким чином розповсюджуючи традиції писанкарства Слобожанщини.

До вашої уваги Майстер-клас «Традиційне писанкарство. Слобожанська писанка», який представляє КРАВЧЕНКО Наталія Дмитрівна, президент Харківського клубу писанкарства, керівник гуртка писанкарства Комунального закладу «Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради.

https://youtu.be/nVpcmaG73II

Долучайтеся та насолоджуйтеся прекрасним видом традиційної народної культури - писанкарство!

* ПИСАНКИ Наталії Кравченко, президента Харківського клубу писанкарства, керівника гуртка писанкарства КЗ «Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради

Інформацію підготували провідні методисти Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник та Ірина Шегда.

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#майстеркласписанка
#СлобожанськийВеликдень
#Великоднісвятки
#Писанки
#НКС
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#Великдень
#Слобожанськаписанка
#лабораторіядослідженняНКС

«БІСЕРКА-ВІСКІВКА». Крім відомих технік створення писанок, пропонуємо спробувати ще один вид писанки, що з’явився в Україні в ХVІІ столітті. Мова йде про бісерну писанку. Скляні намистинки, бісер, на той час завозили з Венеції, Богемії та Австрії на територію Східної Європи (в тому числі і на Україну). З того часу при монастирях і почали стоворювати писанки із бісеру (бісеринку). Спочатку писанки слугували як сувенір-подарунок багатим прихожанам-меценатам, які відвідували монастирі, пізніше, як сувеніри для всіх прихожан, що відвідали монастир. До ХІХ століття бісерні писанки виготовлялися лише в монастирях, і називалися вони «монастирська писанка», бо бісер був дорогий і не кожний міг дозволити собі придбати його.

Однією з перших технік виконання писанок-бісеринок була техніка вдавлювання по воску. Тож ми пропонуємо Майстер-клас «Бісерка-вісківка» від президента Харківського клубу писанкарства, керівника гуртка писанкарства Комунального закладу «Харківська спеціальна школа № 5» Харківської обласної ради КРАВЧЕНКО Наталії Дмитрівни за посиланням https://youtu.be/qA5uCsPXsh0

Ми впевнені, що ця техніка вам також сподобається і ви обв’язково спробуєте створити красу своїми руками.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#майстеркласписанка
#СлобожанськийВеликдень
#Великоднісвятки
#Писанки
#Бісернаписанка
#НКС
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#Великдень
#Слобожанськаписанка
#лабораторіядослідженняНКС

🔶Напередодні Великодня розповідаємо про ПАТРІОТИЧНУ СИМВОЛІКУ НА ПИСАНКАХ⤵️

🔸 У традиційній культурі українців, писанка посідає одне з найпочесніших місць. У ній, за допомогою символів і знаків, закодовані правічні прагнення нашого народу – бути господарем на своїй землі, жити в добробуті, здоров’ї та злагоді.
Цьогоріч у великодніх кошиках нерідко будуть зустрічатися писанки з патріотичними символами, знаками та символічними кольорами.
Писати писанки з патріотичною символікою не є новим видом мистецтва. Писанки з певною символікою згадуються ще в добу козаччини. Дослідники поділяють писанки патріотичного спрямування на:
1) писанки козацької доби;
2) писанки УНР;
3) писанки часів армії УПА;
4) писанки Майдану;
5) писанки російсько-української війни (АТО).
Символи, нанесені на писанку, мають велику енергетику. Навіть шкаралупи від таких писанок наші пращури не викидали на смітник, бо вважалося великим гріхом. Їх закопували в землю, щоб був багатий урожай, віддавали курям, щоб гарно неслися, чи пускали на воду.

Нині майстри писанкарства вміло поєднують старовинні символи з новітні знаками у жовто-блакитній кольоровій гамі. Українці здавна вірили у символіку та її величезну енергетику, тож віра принесе нам перемогу.

Минають літа, а українське писанкарство набирає нових обертів, стає більш популярним видом мистецтва не лише в Україні, а й далеко за її межами. Наші писанкарі, які вимушені тимчасово покинути свою Батьківщину, перебуваючи в різних куточках світі, продовжують навчати бажаючих цьому прадавньому надбанню нашого народу.
А ми познайомимо вас із добіркою «Патріотична символіка на писанках сучасних майстрів України», яку підготувала ВОЛКОВА Лариса Володимирівна, керівник «Зразкового художнього колективу «Дивосвіт» Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості, Народний майстер, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України за посиланням https://youtu.be/SXQO9eARlJY
Приємного перегляду!
*На світлинах писанки із патріотичною символікою Лариси ВОЛКОВОЇ

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#майстеркласписанка
#СлобожанськийВеликдень
#Великоднісвятки
#Писанки
#НКС
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#Великдень
#Слобожанськаписанка
#лабораторіядослідженняНКС

🔶 Сьогодні у рубриці #деньтрадиційноїкультури поговоримо про тонкощі виготовлення сирної паски⤵️

🧁 ПАСКА (звичайна та сирна) і фарбовані яйця (крашанка, писанка, крапанка, мальованка, дряпанка…) є головними у святкуванні Великодня.

Вони відіграють важливу ключову функцію у всьому обрядовому комплексі. Їм найбільше приділяється уваги у приготуванні. Наші інформанти згадують, що родини були великими і пасок готували багато та різних за розмірами. "Паски випікали в пічі, у відрах. Готові паски були такі великі, що ледь з печі витягали».

На Харківщині, поряд із печеними пасками, виготовляли і сирні паски. Такі паски могли випікатися або ні. Якщо не випікали, то підготовлену суміш ставили під прес, щоб стекла сироватка, у прохолодне місце на певний час. Саме таку паску ми і пропонуємо вам приготувати.

СИРНУ ПАСКУ готує РАДІОНОВА Алла Олександрівна, учасниця народного аматорського фольклорного колективу «Киселяночка» Киселівської філії Верхньобишкінського сільського будинку культури Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області за рецептом своєї бабусі Радіонової Феодосії Тимофіївни 1907 року народження з села Скрипаї Слобожанської селищної ради, колишнього Зміївського, а нині Чугуївського району Харківської області.

Саме таку паску готувала пані Алла на Обласному фестивалі-конкурсі традиційних страв, випічки і напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році та посіла перше місце.
Майстер-клас по виготовленню сирної паски за посиланням
https://youtu.be/K00cNeV5dWc
Готуємо сирну паску і всім СМАЧНОГО!
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#майстеркласпаска
#СлобожанськийВеликдень
#Великоднісвятки
#Паски
#НКС
#спадщинаУкраїни
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#Великдень
#Слобожанськапаска
#Сирнапаска
#лабораторіядослідженняНКС