Без хліба ми не уявляємо свого життя. Хліб завжди був символом гостинності та достатку кожного українця. З давніх-давен пекли хліб у печі. Ставилися до нього як до святині: накривали вишитим рушниками. Подавали спершу на стіл хліб, а потім  інші страви.
У селі Яковенкове, що на Балаклійщині, хлібом називали круглу випечену хлібину. А пампушкою або паляничкою – невелику, квадратну випечену хлібинку. Тісто на цю випічку замішували однакове. Цим рецептом з нами ділиться Олена Федорівна Кривоніс 1949 року народження з села Яковенкове Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області. Випічку представили на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Подала цей запис на конкурс Наталія Семенівна Линник.
 
Складники:
Борошно – 1 кг
Молоко кисле – 150 г
Олія – 50 г
Дріжджі – 50 г
Цукор – 0,5 ст. л.
Вода – 100 мл
Сіль – 1 ч. л.
 
Опис традиції приготування
Дріжджі розминаємо, засипаємо цукром, додаємо трішки води і даємо час, щоб вони забродили. Робимо опару для тіста.
Просіюємо борошно у ємність, посипаємо сіллю, додаємо склянку кислого молока, заколочуємо тісто як на оладки, вливаємо небагато олії, щоб воно було «рихліше» (більш пухке). Все перемішуємо, у тісто вливаємо дріжджі, розколочуємо гарно і ставимо у тепле місце, накривши рушником – хай воно «бродить». Тісто має гарно «підійти». Як тіста стане в два рази більше, місимо його з невеликою кількістю борошна. Покачаємо тісто, ділимо на пампушки та садимо в спеціальні квадратні форми. Залишаємо на столі, нехай підійде ще. Потім форми ставимо у розігріту піч. Випікаємо до готовності, витягаємо з печі, кладемо на край рушничка, а другим краєм накриваємо. Хліб пахучий, смачний.
Як згадує Олена Федорівна: «Зараз всі печуть на дріжджах, а раньче не було дріжджів, хліб робили з хмелю, який збирали по йєрках (ярках), тоді сушили і хранили в хаті. А коли треба було, запарювали той хміль, зливали воду, кидали мукички і на цій опарі замішували тісто. І це було в кожній хаті. Оставався кусочок цього замісеного тіста, його на слідуючий день перекидали, розколочували з сироваткою і мукою і знову пекли хліб. А хміль був у кожній хаті, бо пекли тіки на хмелеві. Собирали його в сінтябрі місяці, обривали шишечки цього хмелю, сушили його і воно хранилося у хаті. І коли нада хліб пекти, витягали, запарювали і було воно замісто дріжджів».
 
* Готуємо традиційну випічку Хліб «Паляничка» за посиланням: https://youtu.be/diIp7ENwODU
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #паляничка #хліб    

22.05.24 о 16.00 онлайн на платформі Zoom в межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю… Життя в традиції» відбудеться зустріч із фотожурналістом Дмитром Овсянкіним
 
Люди, яким йде восьмий чи девʼятий десяток, — носії унікальної інформації про традиції, які сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні 70 років зазнав значних трансформацій, про людей, яких вже нема, але про яких варто знати. Цього разу гостем нашого проєкту буде відомий фотожурналіст, талановитий оповідач, харизматична особистість Дмитро Овсянкін. Йому є про що розповісти, а нам є про що спитати...
 
Довідка про автора проєкту:  
 
Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України,  лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч:
https://us05web.zoom.us/j/82077900490?pwd=jdfdFvJ41BbbanHChGQ4MxRMOS7
GDg.1
Ідентифікатор заходу: 820 7790 0490
Код доступу: hP66Si
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
Харківський художній музей
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#япам'ятаю
#ДмитроОвсянкін
#МихайлоКрасіков

Другий онлайн-семінар, присвячений темі збереження знань та реконструкції традиційного народного вбрання Харківщини, відбувся на платформі Zoom вчора, 15 травня 2024 року. Зустріч була організована відділом дослідження нематеріальної культурної спадщини ООМЦКМ у межах циклу онлайн-семінарів «Охорона нематеріальної культурної спадщини в Харківській області». Якщо на попередньому семінарі говорили про проблеми ідентифікації, зберігання старовинних речей і формування правильного ставлення до них, то тематика виступів цього разу була присвячена більш практичним аспектам.
Галина Лук’янець, провідний методист відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини ООМЦКМ, розказала про особливості народного вбрання центральних і східних районів Харківщини. Ці території мають доволі непоганий рівень збереженості елементів одягу в музейних і приватних колекціях з виразними маркерами слобідської (і, зокрема, харківської)  самобутності.
Ігор Перевертнюк, колекціонер, аспірант Інституту народознавста НАН України познайомив учасників із особливостями народного одягу північних районів Слобожанщини кінця 19 - початку 20 століття.
Надзвичайно цікавим і надихаючим був виступ Андрія Паславського, фольклориста, реконструктора, провідного етнолога Центру фольклору та етнографії ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, який презентував сучасний проєкт «Цифрова кравецька книга українського традиційного одягу». Молода команда ентузіастів створила і  виклала у вільний доступ крої та лекала 8 комплектів традиційного костюму Середньої Наддніпрянщини, за якими будь-хто бажаючий може пошити для себе повний або частковий комплект вбрання.  
Три талановиті майстрині, що безпосередньо займаються реконструкцією одягу, поділилися своїми успіхами. Тетяна Чорна, вишивальниця, розказала про дослідження харківської вишивки «білим по-білому», сімейний спадок (дві сорочки бабусі), який надихнув на це хобі, та навчальні майстер-класи, які вона проводить у Харкові. Молода харківська майстриня Уляна Барсук розповіла про досвід ткання плахт Лівобережної України, які вона виготовляла разом із мамою Мариною Барсук. Валентина Ануарова-Лісоколенко, народна майстриня, реконструкторка традиційного одягу з м. Полтави, продемонструвала свої дослідження і відшиті репліки головних уборів України (очіпків, каптурів, вінків), акцентуючи на ролі таких виробів в сучасному гардеробі українок.

Вітаємо всіх причетних із Всесвітнім днем вишиванки! 💙💛

🔸️ Цьогоріч День вишиванки в Україні припадає на 16 травня. Сьогодні це свято актуальне, як ніколи, адже українська вишита сорочка, як її правильно називати, має глибоке історичне коріння та є символом національної культури. В цей день українці вдягають вишиті сорочки як прояв підтримки та гордості за своє національне походження.

🔸️ Підтримай традицію - вдягни вишиту сорочку 🫶🇺🇦

#Деньвишитоїсорочки
#ЦентркультуриХарків
#Деньвишиванки

🔶️ У день вишиванки запрошуємо всіх зацікавлених переглянути запис 1 частини вебінару «Роль традицій вишивання в сучасних умовах соціокультурних реалій сьогодення».

🔸️ У цьому вебінарі ви зможете ознайомитись з творчістю та актуальними напрямками роботи провідних майстринь з вишивання Харківської області, дізнатись, які наразі існують тенденції відновлення традицій вишивання у художньому житті нашого регіону в умовах соціокультурних реалій сьогодення. Спікерками заходу стали:

- Тетяна Чорна, вишивальниця, яка відтворює репліки старовинних сорочок;

- Уляна Барсук, вишивальниця, членкиня НСМНМУ, стипендіатка Президентської стипендії 2022 рр.

👉 Переглядайте відеозапис за посиланням: https://youtu.be/atAKTg6xsFY

Також, запрошуємо вас задавати ваші питання у формі, щоб ми могли більш детально розглянути питання, які вас цікавлять у 2 частині вебінару: http://surl.li/trpkd

🔶 Повертаємось до вас з рубрикою #МайстриХарківщини 🫶
Сьогодні, героїнею рубрики стала майстриня Наталя Кузнецова.

Кузнецова Наталя Василівна – майстер народного мистецтва з бісероплетіння, керівник гуртка «Вироби з бісеру» КЗ «ЦДЮТ № 6 Харківської міської ради».
Проживає у м. Харків.
Практикує бісероплетіння.

🔸 За фахом пані Наталя – інженер фізики металів, але завжди мріяла працювати з дітьми. Саме тому, у 1994 році після завершення курсів вона вирішила поговорити з директором ЦДЮТ № 6, де займався її син і запропонувати відкрити гурток «Вироби з бісеру». На радість пані Наталі, директор зацікавилася пропозицією і вже з вересня в ЦДЮТ № 6 розпочав роботу гурток «Вироби з бісеру», керівником якого стала Наталя Кузнецова.

🔸 Сьогодні, пані Наталя вже майже 30 років навчає дівчат чарівного мистецтва бісероплетіння, в якому переплітається любов до традицій з новаторським втіленням найкреативніших задумів і рішень. Більшу частину своєї творчої активності пані Наталя віддає педагогічній діяльності, а для душі – створює друзям та знайомим на свята невеликі подарунки з бісеру.

🔸 У своїй творчості майстриня переважно звертається як до створення традиційних бісерних прикрас (силянок, браслетів), так і виготовляє сучасні прикраси (чокери, комірці), а також створює різноманітні серветки з бісеру, бісерні сіточки для писанок тощо.

🔸 Творче кредо майстрині: «До роботи – творчо, до дітей – з любов’ю».

🔸 Професійні поради початківцям: шанувальникам бісерної творчості майстриня радить починати з маленьких кроків: спершу вивчати схему, потім підбирати бісер. Спочатку варто сплести невеликий виріб (кільце або браслет) й раціонально оцінити старанність виконання. З кожним кроком майстерність буде покращуватися й поступово від елементарних виробів можна переходити до виробів складнішого рівня. За другим кроком можна буде виконати більший виріб (силянку або комірець) за складнішою схемою. Важливо не зупинятися на розпочатому й давати собі вдосталь часу на вивчення схеми та на відпрацювання професіоналізму виконання того чи іншого виробу. Майстриня радить обов’язково хвалити себе за кожен крок – це дозволить непомітно без нервів набути необхідного рівня майстерності.

🔸 Побажання майстрині: «Важливо не зупинятися на досягнутому! Вивчати нове! Творить! Дивувати людей і дивуватись самому - красі, яка оточує, надихає і дає наснагу рухатись далі…»

👇 Нижче можна переглянути роботи авторки з виставок у віртуальній галереї Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва:

🖼 Обласна виставка бісерних прикрас "Весняне квітування" (2024 р.): https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/635-vistavku-bisernih-prikras-vesnjane-kvituvannja

Матеріал підготувала провідний методист КЗ "ООМЦКМ" Педан Таміла.