🔶 Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва напередодні Дня матері запрошує взяти участь у виставці ілюстрацій «Ода Материнству».

🔸Основна ідея виставки: шляхом творчого втілення у своїх роботах висловити повагу і любов до матерів - за їхню підтримку, турботу, терпіння, безумовну любов і відданість. Провідними темами виставки є ніжність, турбота та сила материнства. Ми заохочуємо подавати ілюстрації, які всебічно розкриватимуть тему материнства, демонструючи образи як матерів-господинь, так і образи матерів-професіоналок, матерів-одиначок, матерів-військовослужбовиць, а також матерів, які чекають на своїх синів та доньок з війни. Пропонуємо авторам порефлексувати на тему материнства на свій розсуд і передати за допомогою ілюстрацій широкий спектр переживань та досвідів материнства.

🔸 Вимоги до участі:

▪️ Від одного учасника/ці приймається максимум дві роботи у форматі файлу JPG. Техніка не обмежена (живопис, графіка, декоративний розпис, цифрова ілюстрація тощо).

▪️ Готові роботи надсилайте на пошту decor-izo@ukr.net з приміткою "Виставка "Ода Материнству"" та зазначенням у листі назви роботи, а також ПІБ автора/ки, місце проживання, техніка, розмір і рік створення роботи. Так само, за можливості, слід підписати сам файл з твором.

▪️ Якщо твір виконаний у техніках, що не відносяться до цифрових, просимо подбати митців/мисткинь про якість наданих оцифрованих робіт у вигляді скану чи фотографії. Їх якість не повинна бути менше розміру 1280×720 (HD) або 300 dpi.

▪️ Просимо вас врахувати, що на фотографії не може бути нічого окрім самого твору та за бажанням авторського підпису.

📅 Роботи приймаються до 10 травня включно. Всі роботи будуть презентовані у форматі віртуальної виставки, яку буде розміщено на ресурсах Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва 12 травня 2024 року.

#МистецтвоХарківщини #ЦентркультуриХарків #ТалантиХарківщини #виставкаілюстрацій #ОдаМатеринству #Деньматері

🔷 Галерея «Мистецтво Слобожанщини» КЗ «ООМЦКМ» представляє до вашої уваги збірну онлайн-виставку «Реакція» до Дня пам'яті трагедії на Чорнобильській АЕС.

☢️ 26 квітня 1986 року відбулася одна з найжахливіших техногенних катастроф у світовій історії - аварія на Чорнобильській АЕС. Після вибухів у 4-у реакторі радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи повітря, землю, воду, та все живе, що знаходилося навколо в радіусі багатьох кілометрів. Через злочинне замовчування з боку уряду СРСР, певний час населення не знало ні про аварію, ні про її страшні наслідки, що ще збільшило масштаби трагедії.

🔸Майже через 40 років ця проблема залишається актуальною. Велика кількість небезпечних для природи промислових об’єктів та зброї масового ураження, постійне забруднення оточуючого середовища, створюють безліч ризиків, в тому числі для існування самого людства.

🔸Для нашої країни теж виникають нові виклики. Через російську агресію у небезпеці залишаються як атомні станції, так і інші енергетичні об’єкти, наслідки знищення яких можуть бути катастрофічними як для України, так і для усього світу.

🔸 У виставці прийняли участь митці з різних міст України, які представили своє художнє бачення Чорнобильської трагедії та її наслідків. Метою виставки «Реакція» є вшанування героїзму ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, привернення уваги до негативного впливу техногенної діяльності людини на природу, усвідомлення ризиків виникнення техногенних катастроф у зв’язку з війною.

🔹 Зі збірною онлайн-виставкою «Реакція» до Дня пам'яті трагедії на Чорнобильській АЕС ви зможете ознайомитись на ресурсах галереї "Мистецтво Слобожанщини" ООМЦКМ:
Facebook: https://www.facebook.com/oblgalleryMS
Альбом: https://www.facebook.com/media/set/?vanity=oblgalleryMS&set=a.981377497144061
Instagram: https://www.instagram.com/galereya_slobozhanshchyna
Telegram: https://t.me/oblgallerymc

Робота на афіші: Олександр Мац «Трагедія Чорнобиля. Точка неповернення»

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #Чорнобиль #ЧАЕС #екологія #мистецтвоукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #графіка #ілюстрації #ukrainianart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting #digital

🟡🇺🇦Чорнобильська катастрофа – 26 квітня 1986 року, у цей день вогонь Чорнобиля опалив долі мільйонів людей, породив кількість проблем, які з часом змінилися, але не зникли.  
 
🟡Чорнобиль – символ безмежної мужності, героїзму і самовідданості  ліквідаторів страшної аварії. Пам’ятаємо людський подвиг персоналу ЧАЕС, пожежних, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, усіх, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії. Шануймо учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вічна пам’ять жертвам Чорнобильської катастрофи.
 
Наболіле найкраще виливається в музиці, в віршах. Пісні «На Чорнобиль журавлі летіли» - вірші Дмитра Павличка, музика Олександра Білаша, «Крик Чорнобиля» - вірші Бориса Олійника, музика ЮріяВасильківського, вірші Ліни Костенко «Цей дощ, як душ», «Чорнобиль-2» – дуже емоційні і чутливі, не залишають бути байдужими.
 
Російські війська в Україні загрожують не лише нашій країні, а й усьому світу. Окупанти захопили Чорнобильську станцію, окупація такого стратегічного об'єкта загрожувала радіаційній безпеці. Добре, що це все в минулому і тривало лише місяць. Наші Збройні Сили України визволили окуповану Чорнобильську зону і продовжують героїчну боротьбу з визволення із рашистськї окупаціїї всієї території нашої України.ВІРИМО В ЗСУ! ВІРИМО В УКРАЇНУ!
 
Про це йдеться у відеопроєкті «ЧОРНОБИЛЬ. ЗОНА ПАМ’ЯТІ. День Чорнобильської трагедії-26 квітня 2024 р.», створеному головним режисером Обласного Центру культури і мистецтва Олександром Савенко, монтаж – Ганна Кобець.  ↪️ https://youtu.be/F1cVJtuTXEQ

28 квітня, за тиждень до Великодня, православні відзначають ВЕРБНУ НЕДІЛЮ. Пізно ввечері, напередодні свята, чи рано вранці у неділю, віряни йшли до церкви на службу, освячували гілочки вербички, несли додому і хльоскали нею всіх членів родини, щоб вони були здорові і не хворіли. Гілочки зв’язували у пучечок і зберігали на покуті за іконами, «шоб грім та блискавка хату не запалили». Коли пекли паску на Великдень, маленькими гілочками приколювали шишку чи хрестик на вершечок паски, щоб гарно вдалася обрядова випічка, щоб «верх у пасці не з’їхав». Їх також кидали у піч, щоб паска гарно загнітилася. Нею вигонили і худобу на пашу перший раз навесні. Зазвичай у кінці городу, якщо там була близько вода, господарі намагалися уткнути галузку, щоб вербичка росла. У народних піснях часто згадується верба: «В кінці греблі шумлять верби…» чи «Ой ти, верба, де ти зросла?..». Із спогадів наших інформантів.
* «Гілочки свяченої верби, батько там чі мати принесуть, пошльопають і нас усих, і бабусю: Верба б’є, не я б’ю, через тиждень та Великдень». (Зап. 22.07.2003 р. у с. Кирилівка (колишнє Червоноармійське Друге) на Вовчанщині Харківської обл. від Шелест Марії Іванівни, 1910 р.н. (с. Мала Вовча) у селі живе з 1993 р., Сергієнко (Шелест) Єлизавети Максимівни, 1944 р.н. (с. Мала Вовча)
* «Було колись нарубають верби, кладуть у церкві, а тоді батюшка мирує, і дає вербу. Колись же так, хрестик пише на лобі, оливкою. І дає там гилку чи дві, хто скіки попросе. Тоді приходють із церкви, у хаті поставлють у святий вугол, і стоїть вербичка. Як приходють із церкви з вербою, хто дома, того начінають вербою бить і кажуть:                                                                                                                                   Верба б’є,  не я б’ю,                                                                                                                                      Через тиждень – Великдень                                                                                                                           От недалечно червоне яєчко». (Зап. 02.07.1996 р. с. Черкаські Тишки Харківського району Харківської обл. від  Чуєвої Галини Сергіївни, 1939 р. н., Бутової Мотрі Пилипівни, 1923 р. н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р. н., Кіяшко Єфросині Семенівни, 1924 р.н.)
* «На Вербну неділю ходили в церкву святити вербу, а дома нею хльоскали дітей і приказували:
Верба б’є, не я б’ю
За тиждень – Великдень
Ось недалечко червоне яєчко.
Вербу зберігали дома». (Зап. 13. 08. 2000 р. с. Довжик на Золочівщині Харківської обл. від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.)
 
* «Вербу ставили на покуті, а тоді на другий день (у понеділок – Н.О.) виходиш, кого стрінеш (хльошкаєш – Н.О.): Не я б’ю, а верба б’є, Не я б’ю, а верба б’є, і по ногах». (Зап. 21.07.2003 р. у с. Новоолександрівка на  Вовчанщині Харківської обл. від Здор Марії Маркіянівни, 1924 р.н.).
* «Я не застала церкви. (Що робили на Вербну неділю? – Н.О.). Уставали пораненько, йшли вербу зрізали і приносили додому, ставляли». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської обл. від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.)
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «ВЕРБНА НЕДІЛЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята  #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС  #календарнаобрядовість #Вербнанеділя  
 

Розпочинаємо новий тиждень традиційною листівкою з рубрики #ТалантиХарківщини

Сьогодні ділимось з вами роботою «Герань» художниці Анжели Мельник з цитатою про особливість квітів 🌺

#ООМЦКМ
#мистецтвохарківщини #художникиукраїни #мистецтвоукраїни #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #графіка #ukrainianart #ukrainianartist #painting

🇺🇦День прикордонника України відзначається 30 квітня. День присвячений подіям кінця квітня 1918 року, коли донецька група Армії УНР під командуванням полковника Володимира Сікевича, звільнивши велику частину Донбасу, вийшла на міжнародно визнаний кордон Української Народної Республіки з Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою і Всевеликим Військом Донським(Вікіпедія). Саме тоді українські воїни встановили свої символи на кордоні держави – два високі стовпи зжовто-блакитною фарбою, тризубом і написом«Українська Народна Республіка». 
 
🔶Вдень та вночі охороняють наш спокій і кордони нашої держави Вартові кордонів України. Саме прикордонники першими зустріли російськихокупантів на наших кордонах в деньповномасштабного вторгнення 24 лютого та дали гідну відповідь ворогу. Тисячі чоловіків та жінок у лавах Державної прикордонної служби пліч-о-пліч зі Збройними Силами України самовіддано воюють з російською ордою на передовій, забезпечують безпеку країни на різних ділянках кордону.
 
🔶Прикордонників Іллю та Аліну війна розлучила в Маріуполі. Дівчину звільнили з полону в жовтні 2022 року і відтоді вона чекала на повернення коханого додому. За цей довгий час від нього не було жодної звістки. Та 3 січня 2024 року пролунав дзвінок і вже за кілька секунд почулося рідне й довгоочікуване «Це я…». Наразі Ілля та його наречена Аліна знову разом і знову на службі в прикордонних військах.
Для України і кожного з нас кордон – не просто лінія, це реальна межа між добром і злом. Віримо в Перемогу Добра, вшановуємо подвиг наших захисників –  
Державної прикордонної служби і Збройних сил України. Разом до Перемоги!
Сьогодні ми ділимося відеопроєктом, присвяченим нашим прикордонникам, «ВАРТОВІ КОРДОНІВ УКРАЇНИ. День прикордонника України-30 квітня 2024 р.», створеним головним режисером Обласного Центру культури і мистецтва Олександром Савенко, монтаж – Ганна Кобець.  ✅↪️ https://youtu.be/FhR5aYOkjFk

Чимало митців з громад вимушені були шукати прихисток через активні бойові дії, і сьогодні знаходяться за кордоном. Однак бажання створювати проєкти, пов’язані зі своєю культурою, залишається навіть у найскрутніші часи. Як підтримувати співпрацю та зв’язок з нашими творчими на відстані?

🔶Сьогодні у рубриці “Можливості для культури” ми представляємо вам одного з помічників у ваших проєктах, що мають на меті вийти на міжнародну аудиторію та представити культуру України за кордоном - Український інститут!

👋 Познайомимося ближче. Український інститут - це державна установа належить до сфери управління Міністерства закордонних справ України. Інститут прагне зміцнити ініціативність, креативність, вільну комунікацію й співпрацю України з такими країнами, як Німеччина, Франція, Велика Британія, через спільні культурні проєкти, та інші засоби культурної дипломатії.

🎯Стратегічні цілі, що допоможуть краще зрозуміти пріоритети організації у підтримці проєктів:
-покращення розуміння та пізнаваності України серед закордонних аудиторій
-забезпечення сталого запиту на фахову взаємодію з Україною
-зміцнення спроможності гравців української культури, освіти, науки та громадянського суспільства до міжнародної співпраці
-посилення залученості України до актуальних світових культурних процесів
-розширення поля використання української мови у світі

🎨 Український інститут працює за такими програмними напрямами, як кіно, музика, візуальне мистецтво, перформативні мистецтва та академічні програми.

🍬Приклади наявних цікавих програм та конкурсів від Українського Інституту:
-Український інститут має чудову програму міжнародних мистецьких резиденцій - Екстер, що буде в пригоді творчій молоді та митцям на початку свого шляху. http://surl.li/thzus
-Також для творців кіномистецтва існує програма системної підтримки міжнародної промоції українського кіно proMOTION.http://surl.li/thzuy

🔗 Слідкуйте за програмами Українського Інституту та дізнавайтеся більше на сайті https://ui.org.ua/

💛💙Познайомимо світ з культурною Україною!

#Культура #Гранти #КультурніІніціативи #КультурнийРозвиток #ДонориКультури #ПідтримкаКультури #можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури

🔶 Шановні друзі, представляємо до вашої уваги майстер-клас Валентини Беляєвої з розпису по склу «Непереможне світло». 💡

🔹Даний майстер-клас з розпису по склу має тематичне та актуальне спрямування. Бите скло, яке потім розписується фарбами, символізує неспинний творчий дух і стійкість. А дві обрані композиції (міська, із знаковими для Харкова об'єктами – Держпромом та Дзеркальним Струменем, та сільська – будинок в оточенні природи) затемнені, але мають яскраві вікна та ліхтарі, що усоблюють перемогу світла над темрявою, та світло, яке є всередині нас, і завдяки якому нам не страшні будь які невзгоди! Під час відеозйомки до майстер-класу долучились діти ВПО з Харківської області, які спробували малювати по склу і створили чудові роботи.

🟡 Для майстер-класу знадобляться наступні матеріали:
- скло (15х15);
- склоріз;
- щипці для розлому скла;
- ескізи робіт;
- фарба (акрил чи гуаш);
- пензлі та мастихін;
- наждачний папір;
- біндери;
- вологі серветки.

Посилання на відео: https://youtu.be/DNQk4lgvWIM

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #скло #світло #розпис #акрил #мистецтвохарківщини #майстеркласи #артерапія

Хто із нас не пам’ятає смак пиріжків із дитинства, які нам готувала мама чи бабуся. Начинкою для пиріжків можуть слугувати овочі, фрукти, м'ясо тощо. Начинкою для наших пиріжків буде слугувати капуста. А подала рецепт «ПИРІЖКИ З КАПУСТОЮ» на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року у номінації «Випічка» Світлана Анатоліївна Шабетя з села Нова Гусарівка Балаклійської міської ради Ізюмського району, а готувала їх Ніна Сергіївна Шабетя, 1946 року народження, з м. Балаклія. У селі Нова Гусарівка (раніше село мало назву Червона Гусарівка) вона живе з 1959 року.
Зі слів Ніни Сергіївни ми дізналися, що в минулому столітті у селі господині готували саморобні дріжджі з хмелю та висівок, які заздалегідь запарювали. Їх додавали до опари, яку готували з борошна та окропу, «вчиняли» тісто і залишали в теплому місці до ранку. Вранці додавали борошно, сіль, цукор, яйця. Замішували тісто і ставили у тепле місце на піч або лежанку для того, щоб воно підходило. Коли тісто гарно підійшло, його добре вимішували, робили з нього маленькі кульки і начиняли різними начинками.
Нині господині використовують дріжджі промислового виробництва.
 
Складники для тіста:
Вода (тепла) – 250 мл
Дріжджі (пресовані) – 25 г
Цукор – 1 ст. л.
Сіль – 1 ч. л.
Олія – 4 ст. л.
Борошно – скільки візьме тісто
 
Складники для начинки:
Капуста – 1 шт.
Морква – 1 шт.
Цибуля – 1 шт.
Олія соняшникова – 150 мл
 
Опис традиції приготування пиріжків з капустою
В ємність вливаємо склянку теплої води, додаємо дріжджі, одну чайну ложку цукру і одну чайну ложку соли. Все змішуємо і залишаємо на декілька хвилин, накривши рушником, щоб дріжджі краще розчинилися. Коли дріжджі гарно розчинилися, додаємо трішки соли, 4 столові ложки олію і ретельно змішуємо. Додаємо просіяне борошно і замішуємо однорідне тісто. Потім зверху присипаємо невеликою кількістю борошна, накриваємо рушничком, щоб воно підходило і залишаємо так на годину. Поки тісто підходить, готуємо начинку. Шинкуємо капусту, ріжемо дрібно цибулю та натираємо моркву на тертці. Розігріваємо пательню, наливаємо олію, підсмажуємо цибулю, додаємо моркву, потім кладемо капусту і тушимо на невеликому вогні, накривши кришкою. Наприкінці смажену капусту солимо за смаком.
Коли тісто підійшло, гарно вимішуємо його з додаванням борошна. Далі від кавалка тіста відрізаємо невеличкі шматочки і формуємо маленькі кульки. Потім викачуємо їх і викладаємо на столі. Беремо кульку, розпліскуємо і начиняємо смаженою капустою, гарно защипуємо краї, формуємо овальні пиріжки і викладаємо на стіл, щоб тісто підійшло, перед тим, як почати смажити. Коли пиріжки поліпили, ставимо пательню на вогонь, наливаємо олію, чекаємо, коли розігріється і кладемо пиріжки для смаження. Накриваємо кришкою і чекаємо коли підсмажаться з одного боку, потім перевертаємо на другий бік. Готові пиріжки викладаємо на тарілку.
 
* Готуємо традиційну випічку «Пиріжки з капустою» за посиланням: https://youtu.be/mhDzrdByhx0
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка    #традиційнінапої   #пиріжки    

Друзі, Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтв розпочинає мистецьку акцію «Давай мріяти про Перемогу» до Дня захисту дітей.
Пропонуємо Вам з 01.05 по 01.06 долучитися до спільного хештегу #ДавайМріятиПроПеремогу2024
У соціальних мережах публікуйте свої тематичні малюнки, вокальні або танцювальні номери, театральні вистави, декламування віршів та інше із позначкою #ДавайМріятиПроПеремогу2024, а також вказуйте імʼя учасника чи назву аматорського колективу і заклад культури, який представляєте.
Ми будемо ділитися вашими публікаціями у своїх соціальних мережах! (Участь можуть брати учасники віком до 18 років).

🇺🇦☀️

Триває проєкт «Фольклор і війна» за підтримки Institute for Human Sciences (IWM, Відень, Австрія). Запрошуємо переглянути новий сюжет про зустрічі учасників гурту «Мураський шлях» із Олександрою Іванівною Олійник, колишньою мешканкою Купʼянського району, яка змушена була тікати від війни і тепер живе у гуртожитку Харкова. Попри пережиті випробування, розповіді Олександри Іванівни про традиції повоєнних років, незвичні назви усім знайомих предметів побуту, рослин змусять посміхнутися і з теплотою загадати мирний час і колоритну давнину.

https://www.facebook.com/watch/?v=1384398442168761

Микола Сумцов — титан Слобожанщини
 
18 квітня 2024 року виповнилося 170 років від дня народження Миколи Федоровича Сумцова (1854 — 1922), одного з фундаторів україністики як науки, академіка Всеукраїнської Академії наук, професора Харківського університету, засновника і першого директора Музею Слобідської України (від якого веде свій родовід Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова), визначного етнографа, фольклориста, літературознавця, мистецтвознавця, краєзнавця.
Незадовго до війни, 2 листопада 2021 року, в пресцентрі «Накипіло» відбулося засідання  кіноклубу «Нова Україна» на тему «Кого харківці бачили міським головою: титан Слобожанщини Микола Сумцов», де авторові цих рядків довелося поділитися своїми думками щодо непересічної постаті вченого і громадянина, якому був присвячений вечір. Подивитися запис можна за посиланням:
https://youtu.be/eHiWVwLGuvM
 
 
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
 
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#МиколаСумцов
#МихайлоКрасіков
 

🔶 Пропонуємо до вашої уваги лекцію мистецтвознавця Олександра Афанасьєва «Стріт-арт та 80-ті» з нового циклу лекцій «Історія вуличного мистецтва» (рубрика #ЛекційнийКлуб).

🔹 Під впливом часу відбувається безперервний розвиток усіх аспектів мистецького життя. Разом із різноманітними формами діяльності людської свідомості змінюється і мистецтво. Змінюються і змісти та звернення», і засоби їх донесення. У тісному зв’язку з новими стилями, напрямками, течіями виникають і нові мови мистецтва. Однією з таких мов є стріт-арт, тобто «вуличне мистецтво», яке в більш широкому значенні можна назвати творчим процесом і пошуком, необмеженим закритими внутрішніми просторами.

🔹 У другій лекції на тему «Стріт-арт та 80-ті» дізнаємось, як вуличне мистецтво отримало визнання серед публіки, галерейної спільноти та впливових мистецьких кіл, і стало невід’ємною частиною contemporary art. Розглянемо основні імена, ідеї, події, які були знаковими для стріт-арту у це буремне десятиліття, та вплинули на його подальшу долю й еволюцію.

🔸 Посилання на відео лекції: https://www.youtube.com/watch?v=5mm2QqJ7qmQ

#ООМЦКМ #лекційнийклуб #лекції #мистецтвослобожанщини #стрітарт #вуличнемистецтво #історіямистецтва #мистецтво #культурологія #культура #contemporaryart #streetart #graffiti #modernart #arthistory