❗️ Маємо для вас інформацію⤵️
🔶 Запрошуємо прийняти участь у Різдвяному марафоні "Коляда-Подяка".
📅У Харкові починаємо 25 грудня о 15.00 за адресою: вулиця Пушкінська, 62 (приміщення Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва).
Учасники ходи пройдуть до станції метро Архітектора Бекетова, потім до Дзеркальної струї, а далі до Майдану Конституції.
🔸 Детальніше за посиланням: https://www.facebook.com/100021372473146/posts/1169735273748877/
🔸Всі харків’яни, що бажають долучитися співаймо разом!!
Кошти зібрані під час колядувань будуть передані у центри медичної реабілітації.
🔶 Запрошуємо прийняти участь у Різдвяному марафоні "Коляда-Подяка".
📅У Харкові починаємо 25 грудня о 15.00 за адресою: вулиця Пушкінська, 62 (приміщення Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва).
Учасники ходи пройдуть до станції метро Архітектора Бекетова, потім до Дзеркальної струї, а далі до Майдану Конституції.
🔸 Детальніше за посиланням: https://www.facebook.com/100021372473146/posts/1169735273748877/
🔸Всі харків’яни, що бажають долучитися співаймо разом!!
Кошти зібрані під час колядувань будуть передані у центри медичної реабілітації.
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
🔶 Суперечки про те, коли святкувати Різдво в Україні 25 грудня або 7 січня палають вже дуже давно. У Європі та інших країнах вже давно це свято відзначається 25 грудня, а в Україні та росії 7 січня.
🔸Днями Українське Радіо Харків цікавилося коли? і як? святкували Різдво на Харківщині у провідного методиста Харківського Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голови громадської організації етнологів і фольклористів Харкова Наталії Олійник.
🔸 День Святого Миколая у XX ст. на Харківщині святкували 6 грудня, а Різдво — 25 грудня. Мороз існував у традиційній культурі, а Дідом Морозом він став за радянських часів…про це і багато іншого можна дізнатися за посиланням⤵️
https://suspilne.media/341654-svatij-mikolaj-ta-did-moroz-etnologina-z-harkova-rozkazala-istoriu-personaziv/
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#зимовісвята
#народніприкмети
🔸Днями Українське Радіо Харків цікавилося коли? і як? святкували Різдво на Харківщині у провідного методиста Харківського Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голови громадської організації етнологів і фольклористів Харкова Наталії Олійник.
🔸 День Святого Миколая у XX ст. на Харківщині святкували 6 грудня, а Різдво — 25 грудня. Мороз існував у традиційній культурі, а Дідом Морозом він став за радянських часів…про це і багато іншого можна дізнатися за посиланням⤵️
https://suspilne.media/341654-svatij-mikolaj-ta-did-moroz-etnologina-z-harkova-rozkazala-istoriu-personaziv/
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#зимовісвята
#народніприкмети
Суспільне | Новини
Святий Миколай та Дід Мороз: етнологиня з Харкова розказала історію персонажів
У традиційній культурі України вшановували Мороза, Дідом Морозом зі Снігуронькою та ялинкою він став у радянські часи. Святого Миколая шанували, бо він може зробити чудо та допомогти у складних ситуаціях
25 грудня — свято СПИРИДОНА. В народі цей день називають Спиридона Сонцеворота, бо вже сонце повертається на літо. На Харківщині цей день називали ще: Свиридон, Спиридін.
Зранку, як і на Варвару, у воду ставили гілочки вишні, щоб на Різдво (6 січня) чи Новий рік (14 січня) вони розквітли, і по них відповідно відбувалося ворожіння.
Від цього дня також визначали погоду на рік. Кожний наступний день відповідав погоді чергового місяця. Тому протягом дванадцяти днів запам’ятовували погоду, щоб визначити, яким буде рік. А ще у селі Гетьманівці на Шевченківщині, в ніч з 24 на 25 грудня, господиня шість цибулин розрізала навпіл, відповідно було 12 половинок, кожна відповідала місяцю року. Половинки розкладала на підвіконні і трішки на зріз сипали соли. На ранок дивилися, на якій половинці сіль була вологою, то і місяць мав бути дощовим.
Якщо у садку росло фруктове дерево і не приносило плоди або родило погано, то його «лякали». Для цього господар брав сокиру і обухом тихенько стукав по стовбуру дерева, примовляючи тричі: – Будеш родити, не буду рубити!
Ось як про це розповідають наші інформанти.
«Коли у сім’ї три чоловіка, ставили три гілочки у пляшку у воду і 12 день простоє, як значіть пустять листочки, там повитикаються маненькі і койди цвіточки. Як усі три, значіть харашо, єслі дві пустять, а третя ні, то плохо, то вже на вмирущє. А тоді вже на Різдво бируть їх і викидають» (зап. 06.08.1994 р. с. Василенкове на Шевченківщині від Штих Поліни Йосипівни, 1907 р.н.).
«На Свиридона лякали дерева. Підходе до деревини, до яблуні чи до груші і кричить: – Будеш родити, не буду рубити, а не будеш родити, буду рубити. Опять Будеш родити, не буду рубити, а не будеш родити, буду рубити і топором». (зап. 1994 р. с. Іванівка Шевченківський р-н від Поліни Прохорівни, 1914 р.н.)
«На Свиридона, йдуть лякають дерево, шоб родило. Різали гілочки, ставили у бутилочку, у воду і на Рожество, розцвіте. І кажному гілочку перевяжуть: – Це моя, це моя, це моя… Намічали чия гілочка, і чия зацвіте, то харашо, а чія буває засохне, то тому журба». (зап. 11.08.1996 р. с. Гетьманівка Шевченківський р-н від Кубрак Любов Іванівни, 1909 р.н.)
«На Спиридіна йдут у сад, ріжут різки на всю сім’ю, гілочки з вишні, скільки сімейства. Хазяйка повинна різати ці різки із вишень і встромляти у водичку. І тоді до Нового году по старому, 14 января. Єслі оці різочки розцвітаються, цвіточки прямо цвітуть. Та людина, в якої не розцвіло, вона або заболіє, або вмре. А як розцвітеться, увесь год до Нового году буде хароший. Оце гілочка маленька, це онучка, а це вище, це дочка, а ще вища, це я. Гілочки вибирали по возросту». (зап. 13.08.1995 р. с. Лиман Зміївський р-н від Маницької Ганни Пимонівни, 1921 р.н., Зубенко Марфи Степанівни, 1920 р.н.)
Витинанка «Ворожіння на Свиридона», виконала Наталія Денисенко, викладач Дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна Департаменту культури Харківської міської ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#зимовісвята
#народніприкмети
#Спиридона
#спадщинаХарківщини
Зранку, як і на Варвару, у воду ставили гілочки вишні, щоб на Різдво (6 січня) чи Новий рік (14 січня) вони розквітли, і по них відповідно відбувалося ворожіння.
Від цього дня також визначали погоду на рік. Кожний наступний день відповідав погоді чергового місяця. Тому протягом дванадцяти днів запам’ятовували погоду, щоб визначити, яким буде рік. А ще у селі Гетьманівці на Шевченківщині, в ніч з 24 на 25 грудня, господиня шість цибулин розрізала навпіл, відповідно було 12 половинок, кожна відповідала місяцю року. Половинки розкладала на підвіконні і трішки на зріз сипали соли. На ранок дивилися, на якій половинці сіль була вологою, то і місяць мав бути дощовим.
Якщо у садку росло фруктове дерево і не приносило плоди або родило погано, то його «лякали». Для цього господар брав сокиру і обухом тихенько стукав по стовбуру дерева, примовляючи тричі: – Будеш родити, не буду рубити!
Ось як про це розповідають наші інформанти.
«Коли у сім’ї три чоловіка, ставили три гілочки у пляшку у воду і 12 день простоє, як значіть пустять листочки, там повитикаються маненькі і койди цвіточки. Як усі три, значіть харашо, єслі дві пустять, а третя ні, то плохо, то вже на вмирущє. А тоді вже на Різдво бируть їх і викидають» (зап. 06.08.1994 р. с. Василенкове на Шевченківщині від Штих Поліни Йосипівни, 1907 р.н.).
«На Свиридона лякали дерева. Підходе до деревини, до яблуні чи до груші і кричить: – Будеш родити, не буду рубити, а не будеш родити, буду рубити. Опять Будеш родити, не буду рубити, а не будеш родити, буду рубити і топором». (зап. 1994 р. с. Іванівка Шевченківський р-н від Поліни Прохорівни, 1914 р.н.)
«На Свиридона, йдуть лякають дерево, шоб родило. Різали гілочки, ставили у бутилочку, у воду і на Рожество, розцвіте. І кажному гілочку перевяжуть: – Це моя, це моя, це моя… Намічали чия гілочка, і чия зацвіте, то харашо, а чія буває засохне, то тому журба». (зап. 11.08.1996 р. с. Гетьманівка Шевченківський р-н від Кубрак Любов Іванівни, 1909 р.н.)
«На Спиридіна йдут у сад, ріжут різки на всю сім’ю, гілочки з вишні, скільки сімейства. Хазяйка повинна різати ці різки із вишень і встромляти у водичку. І тоді до Нового году по старому, 14 января. Єслі оці різочки розцвітаються, цвіточки прямо цвітуть. Та людина, в якої не розцвіло, вона або заболіє, або вмре. А як розцвітеться, увесь год до Нового году буде хароший. Оце гілочка маленька, це онучка, а це вище, це дочка, а ще вища, це я. Гілочки вибирали по возросту». (зап. 13.08.1995 р. с. Лиман Зміївський р-н від Маницької Ганни Пимонівни, 1921 р.н., Зубенко Марфи Степанівни, 1920 р.н.)
Витинанка «Ворожіння на Свиридона», виконала Наталія Денисенко, викладач Дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна Департаменту культури Харківської міської ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#зимовісвята
#народніприкмети
#Спиридона
#спадщинаХарківщини
🔶️ Наразі у рубриці #ТалантиХарківщини презентуємо святкову листівку
🔸️ «Скоро…» Валентина Олемпіюк-Віннікова, місто Харків
#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#ТалантиХарківщини #НовийРік #Різдво
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#живопис
#графіка
#акварель
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#українськакультура
#ukrainianculture
#ukrainianart #art #culture #kharkivart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting
🔸️ «Скоро…» Валентина Олемпіюк-Віннікова, місто Харків
#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#ТалантиХарківщини #НовийРік #Різдво
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#живопис
#графіка
#акварель
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#українськакультура
#ukrainianculture
#ukrainianart #art #culture #kharkivart #ukrainianartist #modernart #ukrainianpaining #graphics #painting
❄️ Сьогодні пропонуємо вам долучитися до створення народної ляльки, яку ви зможете подарувати близьким людям або ж повісити на ялинку. А ще така лялька може бути оберегом та приємним сувеніром цієї святкової днини.
Усі нюанси виготовлення ляльки "Янгол" від майстрині Юлії Соловйової ви дізнаєтесь за посиланням ⤵️
https://www.youtube.com/watch?v=_7TZ-9Jqo5o
❄️ Для майстер-класу вам знадобляться наступні матеріали:
- Велика дерев'яна намистина розміром 2-3 см.;
- Пряжа (для волосся ляльки);
- Світла однотонна тканина розмірами 20×23 см., 7×17 см., 12×20 см., 12×12 см.
Матеріал підготовано завідувачкою відділу дослідження та відродження
декоративно-ужиткового мистецтва й виставкової діяльності Наталею Педан
Усі нюанси виготовлення ляльки "Янгол" від майстрині Юлії Соловйової ви дізнаєтесь за посиланням ⤵️
https://www.youtube.com/watch?v=_7TZ-9Jqo5o
❄️ Для майстер-класу вам знадобляться наступні матеріали:
- Велика дерев'яна намистина розміром 2-3 см.;
- Пряжа (для волосся ляльки);
- Світла однотонна тканина розмірами 20×23 см., 7×17 см., 12×20 см., 12×12 см.
Матеріал підготовано завідувачкою відділу дослідження та відродження
декоративно-ужиткового мистецтва й виставкової діяльності Наталею Педан
YouTube
Майстер-клас з виготовлення авторської ляльки "Янгол" від майстрині Юлії Соловйової
🔶 В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури продовжуємо знайомство з елементами нематеріальної культурної спадщини, що внесені до Національного переліку.
🔸 Сьогодні пропонуємо завітати до села Вістря Чортківського району Тернопільської області, де зберігся обряд «Засівання з конем» в ніч з 13 на 14 січня.
В селі не пам’ятають звідки бере початок цей обряд засівання. На думку місцевих жителів, він пов’язаний із рільництвом, а його головним символом завжди був кінь.
🔸Молоді хлопці заздалегідь готуються до проведення дійства. Для цього вибирають красивого, об’їждженого, смирного коня та розподіляють ролі, обираючи посівальників, віншувальників і поводиря коня. Також для коня парубки плетуть вінок з гілок туї, кетягів калини чи горобини, який прикрашають паперовими квітами, колоссям пшениці.
За день до свята коня привчають ходити по сходах та поступово призвичаюють до гучної музики. А вранці 13 січня парубки чистять, миють коня, прикрашають квітами, накидають на нього покривало, на шию чіпляють хомут із дзвіночками, на голову надівають обрукєнку (вуздечку), а також зав’язують хустку та одягають вінок із новорічними гірляндами. Водночас грають музики, колядують.
Опівночі парубки збираються гуртом та вирушають по селу, щоб до ранку обійти всі оселі, де є незаміжні дівчата на виданні. Коли приходять на подвір’я, то грають марш і чекають, поки дівчина засвітить світло на порозі та запросить до хати.
Першим заходить посівальник з торбиною, у якій зерно, цукерки, горіхи, гроші й засіває. За ним заходять колядники, поводир заводить коня. Під час колядування та віншування дівчина, поводир або господар оселі годують коня заздалегідь приготованим сіном, зерном чи калачем. Опісля, коли коня виводять зі світлиці, музиканти грають два танці ‒ вальс і польку (або фокстрот). Хлопець із ватаги, якому до вподоби незаміжня дівчина, запрошує її до танцю. Потім парубок веде дівчину на подвір’я, садить на коня і разом вони виїжджають за ворота. Це символізує, що невдовзі дівчина вийде заміж і покине батьківську домівку. Якщо кінь у хаті наслідить, то існує повір’я, що дівчина того ж року неодмінно вийде заміж.
Обряд засівання з конем у селі триває аж до ранку, допоки не обійдуть оселі всіх дівчат. Також вступають до сільської ради та крамниць, але коня не заводять. Наостанок йдуть до церкви. Святкові Богослужіння на Василя у Вістрі розпочинаються тільки після того, як парубки засіють і заколядують в обох храмах. А ввечері молодь розважається у сільському клубі.
Переглянути самобутній обряд «Засівання з конем» с. Вістря можна на каналі YouTube «Мистецька Тернопільщина» https://www.youtube.com/watch?v=Ec3oAnRaXqU
Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення та поширення зі сторінки Facebook Тернопільського обласного методичного центру народної творчості https://www.facebook.com/ternopilomcnt/posts/pfbid0vgSB5b6preZT5NauYz8qzUN2pCjWHYPib5GQPpMWgAm1ijWwsGDNTh9axPFqM1VZl
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.
#ООМЦКМ
#ТернопільськийОМЦНТ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Тернопільщина
#Обрядзасіваннязконем
🔸 Сьогодні пропонуємо завітати до села Вістря Чортківського району Тернопільської області, де зберігся обряд «Засівання з конем» в ніч з 13 на 14 січня.
В селі не пам’ятають звідки бере початок цей обряд засівання. На думку місцевих жителів, він пов’язаний із рільництвом, а його головним символом завжди був кінь.
🔸Молоді хлопці заздалегідь готуються до проведення дійства. Для цього вибирають красивого, об’їждженого, смирного коня та розподіляють ролі, обираючи посівальників, віншувальників і поводиря коня. Також для коня парубки плетуть вінок з гілок туї, кетягів калини чи горобини, який прикрашають паперовими квітами, колоссям пшениці.
За день до свята коня привчають ходити по сходах та поступово призвичаюють до гучної музики. А вранці 13 січня парубки чистять, миють коня, прикрашають квітами, накидають на нього покривало, на шию чіпляють хомут із дзвіночками, на голову надівають обрукєнку (вуздечку), а також зав’язують хустку та одягають вінок із новорічними гірляндами. Водночас грають музики, колядують.
Опівночі парубки збираються гуртом та вирушають по селу, щоб до ранку обійти всі оселі, де є незаміжні дівчата на виданні. Коли приходять на подвір’я, то грають марш і чекають, поки дівчина засвітить світло на порозі та запросить до хати.
Першим заходить посівальник з торбиною, у якій зерно, цукерки, горіхи, гроші й засіває. За ним заходять колядники, поводир заводить коня. Під час колядування та віншування дівчина, поводир або господар оселі годують коня заздалегідь приготованим сіном, зерном чи калачем. Опісля, коли коня виводять зі світлиці, музиканти грають два танці ‒ вальс і польку (або фокстрот). Хлопець із ватаги, якому до вподоби незаміжня дівчина, запрошує її до танцю. Потім парубок веде дівчину на подвір’я, садить на коня і разом вони виїжджають за ворота. Це символізує, що невдовзі дівчина вийде заміж і покине батьківську домівку. Якщо кінь у хаті наслідить, то існує повір’я, що дівчина того ж року неодмінно вийде заміж.
Обряд засівання з конем у селі триває аж до ранку, допоки не обійдуть оселі всіх дівчат. Також вступають до сільської ради та крамниць, але коня не заводять. Наостанок йдуть до церкви. Святкові Богослужіння на Василя у Вістрі розпочинаються тільки після того, як парубки засіють і заколядують в обох храмах. А ввечері молодь розважається у сільському клубі.
Переглянути самобутній обряд «Засівання з конем» с. Вістря можна на каналі YouTube «Мистецька Тернопільщина» https://www.youtube.com/watch?v=Ec3oAnRaXqU
Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення та поширення зі сторінки Facebook Тернопільського обласного методичного центру народної творчості https://www.facebook.com/ternopilomcnt/posts/pfbid0vgSB5b6preZT5NauYz8qzUN2pCjWHYPib5GQPpMWgAm1ijWwsGDNTh9axPFqM1VZl
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.
#ООМЦКМ
#ТернопільськийОМЦНТ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Тернопільщина
#Обрядзасіваннязконем
YouTube
НЕМАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Обряд "Засівання з конем" с.ВІстря Тернопільщина
Традиції, обряди, коляди
🔶 В минулі вихідні дні, 24 та 25 , львівський глядач мав змогу побачити й оцінити спільний проєкт «Вертеп» Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва та Львівського театру ляльок – музичний перфоманс та глибоке, майже ритуальне дійство, в якому оповідається історія одвічної боротьби Світла й Темряви, народження та смерті.
🔸 Народження Спасителя та його переслідування Іродом ожили на сцені львівського театру. Мінімалістичні та прекрасні за своєю формою режисура Оксани Дмитрієвої і сценографія художника Костянтина Зоркіна були доповнені давніми традиційними народними піснями в сучасній обробці Марічки Чічкової – колисковою, псальмами та колядками.
🔸 Музичний матеріал, використаний у постановці, сформовано і віднайдено провідною методисткою Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Катериною Курдіновською в таких давніх джерелах, як, наприклад, Богогласник 18 століття з Почаївського монастиря, але переважна більшість пісень була взята з Цифрового архіву Слобожанщини та Полтавщини https://folklore.kh.ua/, на якому представлені найкращі зразки автентичної пісенної традиції східних регіонів України.
🔸Цілком вірогідно, що пісні, використані у виставі, могли виконуватися й в оригінальних барокових вертепних драмах, бо на часи зародження вертепної традиції цей музичний матеріал вже існував. Про це свідчать письмові згадки в документальних джерелах. Дані колядки та псальми не є широко розповсюдженими, бо побутували локально на певних територіях і, по суті, є унікальними зразками слобідської та полтавської пісенної традиції. В сюжетах цих пісень послідовно коментується і народження Христа, і Його покладання в ясла Дівою Марією, і поклоніння трьох волхвів-царів, що прийшли з дарунками до Сина Божого, і чудеса, які проявляються у профанному світі завдяки Його приходу. Все це коментується інколи так детально, що ніби затягує у свій позачасовий вимір, де персонажі дуже рельєфно змальовані та доступні для сприйняття кожному бажаючому. Це наближення крізь віки знаної всіма біблейської історії в зрозумілому, камерному, майже домашньому сприйнятті – ось та сама сила й таїна, що водночас і глибоко захована, й зрозуміло озвучена у слобідській колядці. 🔸 Кілька зразків автентичних пісень, що лягли в основу музичного оформлення вистави, можна прослухати тут: https://folklore.kh.ua/site/track?id=259 https://folklore.kh.ua/site/track?id=223
Прослухати більше колядок можна за цим посиланням: https://folklore.kh.ua/?q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=&q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=12&q%5Bmotive_ids%5D=&q%5Bwords%5D=&q%5Byear_start%5D=&q%5Byear_end%5D=&q%5Bis_notes%5D=&q%5Bis_text%5D=&sort=rating&q%5Bregion_id%5D=&q%5Barea_id%5D=
Сайт Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва: http://puppet.kharkov.ua/?fbclid=IwAR1kGIysehlBQaSEEWKY1OUbXAMFSgJsnsP-Tf7c0neddkDpmK25UywXp0A
Сайт Львівського театру ляльок: https://lvivpuppet.com/?fbclid=IwAR280-dSeCa1vgQYB8wbguTO-QRPlUy5XcGd0Ylt9w1uBtTUhOtINP9TBF0
Фотозвіт з прем’єрної вистави: https://lvivpuppet.com/fotozvit-z-prem-iery-vertep/
Матеріал підготовано провідною методисткою Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Катериною Курдіновською
#ООМЦКМ
#культура_Харківщини
#культура_Слобожанщини
#день_традиційної_культури
#ДеньТрадиційноїКультури
#лабораторія_дослідження_нематеріальної_культурної_спадщини
#спадщина_Харківщини
#колядкиСлобожанщини
#колядкиХарківщини
🔸 Народження Спасителя та його переслідування Іродом ожили на сцені львівського театру. Мінімалістичні та прекрасні за своєю формою режисура Оксани Дмитрієвої і сценографія художника Костянтина Зоркіна були доповнені давніми традиційними народними піснями в сучасній обробці Марічки Чічкової – колисковою, псальмами та колядками.
🔸 Музичний матеріал, використаний у постановці, сформовано і віднайдено провідною методисткою Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Катериною Курдіновською в таких давніх джерелах, як, наприклад, Богогласник 18 століття з Почаївського монастиря, але переважна більшість пісень була взята з Цифрового архіву Слобожанщини та Полтавщини https://folklore.kh.ua/, на якому представлені найкращі зразки автентичної пісенної традиції східних регіонів України.
🔸Цілком вірогідно, що пісні, використані у виставі, могли виконуватися й в оригінальних барокових вертепних драмах, бо на часи зародження вертепної традиції цей музичний матеріал вже існував. Про це свідчать письмові згадки в документальних джерелах. Дані колядки та псальми не є широко розповсюдженими, бо побутували локально на певних територіях і, по суті, є унікальними зразками слобідської та полтавської пісенної традиції. В сюжетах цих пісень послідовно коментується і народження Христа, і Його покладання в ясла Дівою Марією, і поклоніння трьох волхвів-царів, що прийшли з дарунками до Сина Божого, і чудеса, які проявляються у профанному світі завдяки Його приходу. Все це коментується інколи так детально, що ніби затягує у свій позачасовий вимір, де персонажі дуже рельєфно змальовані та доступні для сприйняття кожному бажаючому. Це наближення крізь віки знаної всіма біблейської історії в зрозумілому, камерному, майже домашньому сприйнятті – ось та сама сила й таїна, що водночас і глибоко захована, й зрозуміло озвучена у слобідській колядці. 🔸 Кілька зразків автентичних пісень, що лягли в основу музичного оформлення вистави, можна прослухати тут: https://folklore.kh.ua/site/track?id=259 https://folklore.kh.ua/site/track?id=223
Прослухати більше колядок можна за цим посиланням: https://folklore.kh.ua/?q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=&q%5Btitle%5D=&q%5Bgenre_ids%5D=12&q%5Bmotive_ids%5D=&q%5Bwords%5D=&q%5Byear_start%5D=&q%5Byear_end%5D=&q%5Bis_notes%5D=&q%5Bis_text%5D=&sort=rating&q%5Bregion_id%5D=&q%5Barea_id%5D=
Сайт Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва: http://puppet.kharkov.ua/?fbclid=IwAR1kGIysehlBQaSEEWKY1OUbXAMFSgJsnsP-Tf7c0neddkDpmK25UywXp0A
Сайт Львівського театру ляльок: https://lvivpuppet.com/?fbclid=IwAR280-dSeCa1vgQYB8wbguTO-QRPlUy5XcGd0Ylt9w1uBtTUhOtINP9TBF0
Фотозвіт з прем’єрної вистави: https://lvivpuppet.com/fotozvit-z-prem-iery-vertep/
Матеріал підготовано провідною методисткою Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Катериною Курдіновською
#ООМЦКМ
#культура_Харківщини
#культура_Слобожанщини
#день_традиційної_культури
#ДеньТрадиційноїКультури
#лабораторія_дослідження_нематеріальної_культурної_спадщини
#спадщина_Харківщини
#колядкиСлобожанщини
#колядкиХарківщини
folklore.kh.ua
Архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини - тексти та аудіо
Українські народні пісні та музика. Автентичний фольклор. Матеріали етнографічних експедицій. Тексти, ноти, записи. Пошук за жанром. Слухати онлайн, скачати mp3
❄️ Продовжуємо створювати разом з вами подарунки для себе та близьких. Сьогодні хочемо запросити вас створити ще одну лялечку "Янгол", але цього разу маємо для вас більш складний варіант її виготовлення. До вашої уваги майстер-клас з виготовлення авторської ляльки "Янгол" від майстрині Марини Дубровської⤵️
https://www.youtube.com/watch?v=IK8FySZ5INo
❄️ Для майстер-класу вам знадобляться наступні матеріали:
- Світла тканина розмірами 16×16 см (для голівки), 16×5 см (для ручок);
- Мереживна тканина або мереживо 26×9 см (для спіднички), 15×15 см (для крил);
- Пряжа, яку треба намотати 21 раз на картон розміром 15 см (для волосся).
Матеріал підготовано завідувачкою відділу дослідження та відродження
декоративно-ужиткового мистецтва й виставкової діяльності Наталею Педан
#ООМЦКМ #декоративноприкладнемистецтво #українськемистецтво #українськакультура #культура #мистецтво #культураХарківщини
#Ukrainianculture #artsandcrafts #art #culture #Kharkiv #decorativeart
https://www.youtube.com/watch?v=IK8FySZ5INo
❄️ Для майстер-класу вам знадобляться наступні матеріали:
- Світла тканина розмірами 16×16 см (для голівки), 16×5 см (для ручок);
- Мереживна тканина або мереживо 26×9 см (для спіднички), 15×15 см (для крил);
- Пряжа, яку треба намотати 21 раз на картон розміром 15 см (для волосся).
Матеріал підготовано завідувачкою відділу дослідження та відродження
декоративно-ужиткового мистецтва й виставкової діяльності Наталею Педан
#ООМЦКМ #декоративноприкладнемистецтво #українськемистецтво #українськакультура #культура #мистецтво #культураХарківщини
#Ukrainianculture #artsandcrafts #art #culture #Kharkiv #decorativeart
YouTube
Майстер-клас з виготовлення авторської ляльки "Янгол" від майстрині Марини Дубровської
🔶️ Наразі у рубриці #ТалантиХарківщини презентуємо святкову листівку
🔸️ «Янгол надії» Галина Воловик, Харківська область
#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#ТалантиХарківщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#українськакультура
#ukrainianculture
#ukrainianart #art #culture
🔸️ «Янгол надії» Галина Воловик, Харківська область
#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#ТалантиХарківщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#українськакультура
#ukrainianculture
#ukrainianart #art #culture