🔶 В рубриці #ДеньТрадиційноїКультури продовжуємо знайомство з елементами нематеріальної культурної спадщини, що внесені до Національного переліку.

🔸 Сьогодні пропонуємо завітати до села Вістря Чортківського району Тернопільської області, де зберігся обряд «Засівання з конем» в ніч з 13 на 14 січня.
В селі не пам’ятають звідки бере початок цей обряд засівання. На думку місцевих жителів, він пов’язаний із рільництвом, а його головним символом завжди був кінь.

🔸Молоді хлопці заздалегідь готуються до проведення дійства. Для цього вибирають красивого, об’їждженого, смирного коня та розподіляють ролі, обираючи посівальників, віншувальників і поводиря коня. Також для коня парубки плетуть вінок з гілок туї, кетягів калини чи горобини, який прикрашають паперовими квітами, колоссям пшениці.
За день до свята коня привчають ходити по сходах та поступово призвичаюють до гучної музики. А вранці 13 січня парубки чистять, миють коня, прикрашають квітами, накидають на нього покривало, на шию чіпляють хомут із дзвіночками, на голову надівають обрукєнку (вуздечку), а також зав’язують хустку та одягають вінок із новорічними гірляндами. Водночас грають музики, колядують.
Опівночі парубки збираються гуртом та вирушають по селу, щоб до ранку обійти всі оселі, де є незаміжні дівчата на виданні. Коли приходять на подвір’я, то грають марш і чекають, поки дівчина засвітить світло на порозі та запросить до хати.
Першим заходить посівальник з торбиною, у якій зерно, цукерки, горіхи, гроші й засіває. За ним заходять колядники, поводир заводить коня. Під час колядування та віншування дівчина, поводир або господар оселі годують коня заздалегідь приготованим сіном, зерном чи калачем. Опісля, коли коня виводять зі світлиці, музиканти грають два танці ‒ вальс і польку (або фокстрот). Хлопець із ватаги, якому до вподоби незаміжня дівчина, запрошує її до танцю. Потім парубок веде дівчину на подвір’я, садить на коня і разом вони виїжджають за ворота. Це символізує, що невдовзі дівчина вийде заміж і покине батьківську домівку. Якщо кінь у хаті наслідить, то існує повір’я, що дівчина того ж року неодмінно вийде заміж.
Обряд засівання з конем у селі триває аж до ранку, допоки не обійдуть оселі всіх дівчат. Також вступають до сільської ради та крамниць, але коня не заводять. Наостанок йдуть до церкви. Святкові Богослужіння на Василя у Вістрі розпочинаються тільки після того, як парубки засіють і заколядують в обох храмах. А ввечері молодь розважається у сільському клубі.
Переглянути самобутній обряд «Засівання з конем» с. Вістря можна на каналі YouTube «Мистецька Тернопільщина» https://www.youtube.com/watch?v=Ec3oAnRaXqU
Інформацію та фотографії взято з метою ознайомлення та поширення зі сторінки Facebook Тернопільського обласного методичного центру народної творчості https://www.facebook.com/ternopilomcnt/posts/pfbid0vgSB5b6preZT5NauYz8qzUN2pCjWHYPib5GQPpMWgAm1ijWwsGDNTh9axPFqM1VZl

Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан.

#ООМЦКМ
#ТернопільськийОМЦНТ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Тернопільщина
#Обрядзасіваннязконем