#RussiaRuinsCulture
Воєнні злочини Росії проти культурної спадщини: знищено дерев’яний храм XIX століття у селі В’язівка на Житомирщині

Дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці у В’язівці була збудована в 1862 році. Храм був пам’яткою архітектури національного значення. У ніч на 7 березня церква потрапила під обстріл. За інформацією секретаря Овруцької єпархії диякона Сергія Стретовича, будівлю храму фактично повністю знищено. Вціліла лише дзвіниця.
#stopRussia #RussiaDestroys

Нагадаємо, щоб максимально повно задокументувати воєнні злочини РФ проти об'єктів культурної спадщини, а згодом використати задокументоване як докази в міжнародних судах, Міністерство культури та інформаційної політики України створило єдиний ресурс:
⏩ https://culturecrimes.mkip.gov.ua Якщо вам відомо про такі злочини, надати інформацію можна через вказаний сайт.

​​#RussiaRuinsCulture
Воєнні злочини Росії проти культурної спадщини: у Харкові від обстрілів постраждав художній музей

💬 «Це іронія долі просто, що ми повинні картини російських художників рятувати від їхнього ж народу! Це варварство!..»
Це слова Марини Філатової, завідувачки відділу закордонного мистецтва Харківський художній музей ХХМ. 7 березня внаслідок обстрілів у будівлі музею вибило більшість вікон. Самі експонати вціліли. Проте зміна режиму температури й вологості у приміщеннях через завдані руйнування все одно негативно вплине на твори мистецтва. Відтак, музей уже звернувся по допомогу, щоб вберегти колекцію від пошкодження.

❗️ Колекція Харківського музею – це одне з найстаріших та найцінніших за складом мистецьких зібрань в Україні. Історія збірки почалася понад два століття тому, 1805 року. Сьогодні фонди музею налічують близько 25 тисяч експонатів за­хідноєвропейського, українського, російського живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового (зокрема східного) мистецтва XV–XXІ сторіч.

Цінна сама по собі й будівля музею, яка постраждала від обстрілів. Їй – понад 100 років. Це колишній маєток промисловця-мільйонера Івана Ігнатищева. У 1911 році Ігнатищев – на той час броварний магнат – замовив проєкт будівництва своєї нової фамільної резиденції знаменитому харківському архітектору Олексію Бекетову. Розкішний маєток в стилі класицизму з елементами бароко та модерну на тихій вулиці в центрі Харкова було збудовано вже в 1914. Під час Української революції в цій будівлі діяло представництво Української Центральної Ради. Потім, після радянської окупації, – Раднарком, проєктний інститут «Укр-Діпромез», Науково-дослідний інститут літературознавства ім. Т. Г. Шевченка. А з 1944 року колишній маєток став домом для тієї частини художньої колекції, яка вціліла у полум’ї Другої світової війни. Тепер мистецькій спадщині загрожують російські загарбники.
#stopRussia #RussiaDestroys

​​#RussiaRuinsCulture
Свято-Успенський собор у Харкові пережив більшовиків і Другу світову війну, коли всі будівлі довкола храму лежали в руїнах. Національну пам’ятку архітектури пошкодили новітні російські загарбники.

Перша згадка про собор у писемних джерелах датується 1658 роком. А будівля храму, яка збереглася до наших днів, була зведена в 1771–1777 роках на пожертви міщан і духовенства.

2 березня внаслідок обстрілу було вибито вікна, вітражі, пошкоджено оздоблення храму. Коли у собор влучив снаряд, там переховувались люди. На щастя, обійшлося без жертв.

Український інститут національної пам'яті фіксує інформацію про воєнні злочини Росії щодо української культурної спадщини. За зібраними даними, менш ніж за місяць війська агресора повністю зруйнували або частково пошкодили щонайменше 9️⃣ церков. Окупанти нищать храми незалежно від того, до якої гілки християнства ті належать.
#stopRussia #RussiaDestroys

Нагадаємо, Міністерство культури та інформаційної політики України створило ресурс https://culturecrimes.mkip.gov.ua для документування воєнних злочинів РФ проти культурної спадщини України.

​​#RussiaRuinsCulture
Воєнні злочини Росії проти культурної спадщини

У Чернігові російські окупанти завдали ударів по історичному центру міста. В охоронній зоні історичних пам’яток зруйновано будинок Чернігівського обласного молодіжного центру.

Цю будівлю, яка була пам’яткою архітектури, спорудили в 1939 році. Спершу це був кінотеатр, на момент відкриття – найкращий у Чернігові. У Другу світову війну кінотеатр зруйнували, а відбудували в 1947 році. З 17 по 25 листопада 1947 у цій будівлі проходив відкритий суд над німецькими й угорськими військовополоненими, які вчинили воєнні злочини.

У 20 столітті будинок реконструювали ще двічі: в 1962 та 1995. 27 лютого 2022 внаслідок авіаудару по історичному центру Чернігова частина будівлі повністю зруйнована, а та, що вціліла, – істотно пошкоджена.

Маємо надію, що після перемоги над російським агресором пам’ятку відбудують. І можливо, першою подією в ній знову буде суд над воєнними злочинцями, тільки цього разу – російськими.

#stopRussia #RussiaDestroys

​​#RussiaRuinsCulture
Ще один старовинний храм було знищено в Броварському районі на Київщині. Георгіївській церкві села Заворичі, яку зруйнували російські варвари, було майже 150 років.
Однокупольний дерев’яний храм збудували в 1873-му. Більшовики закрили церкву в 1935-му, але не зруйнували її, а перетворили будівлю храму в зерносховище.

Богослужіння тут відновилися лише в 1968 році. На жаль, у цей час було втрачено всі старовинні розписи храму. Бо коли його відновлювали, то не реконструювали, а просто розписали «по-новому».

Реконструкцію церкви неодноразово проводили з відновленням Україною незалежності. На момент російського вторгнення храм Святого Георгія належав Бориспільській єпархії Української Православної Церкви.

Російські окупанти знищили церкву 7 березня. За розповідями свідків, – навмисне.

«Наші парафіяни розповіли, що на власні очі бачили, що коли частина з них [росіян] пересувалась, то відстрілювалися по хатах, а один снаряд направили прямо в купол храму, який був зліва від їх [напрямку] руху», – розповів настоятель Георгіївської церкви протоієрей Петро Котюк. Після влучання снаряду, дерев’яний храм загорівся.
#stopRussia #RussiaDestroys

​​#RussiaRuinsCulture
Тростянець був одним із найкрасивіших міст Сумщини з громадою, яка активно розвивалася. А візитівка міста – замкоподібний Круглий двір входив до переліку семи чудес краю. Тростянець був під російською окупацією понад місяць, з 24 лютого по 26 березня 2022 року. Окупанти не лише знищили інфраструктуру міста, а й завдали руйнувань його історичним і культурним пам’яткам. Серед постраждалих – садиба-манеж «Круглий двір».

Це унікальна пам’ятка архітектури 18 століття. Найдавніша громадська споруда на території північно-східної України, яка збереглася до нашого часу.

Іронія в тому, що збудували Круглий двір у 1749 році сини священника Тимофія Надаржинського, який був духівником російського царя Петра I. Далі у будівлі змінювалися власники та призначення. Круглий двір мав бути оборонною спорудою, проте його не використовували за військовим призначенням аж до… 2022 року, поки російські окупанти не розмістили тут свою техніку, використовуючи пам’ятку архітектури як щит.

Коли Круглий двір був у власності Голіциних, його використовували як арену для цирку й театру. Згодом у будівлі жили люди та був склад. Лише за незалежності України Круглий двір відновили саме як пам’ятку архітектури. В історичній споруді проводили фестивалі.

Російські окупанти пошкодили стіни пам’ятки, зруйнували ворота.

Серед інших пошкоджених пам’яток Тростянця, за свідченнями мера міста Юрія Бови:
🔺 лісодослідна станція, що була пам’яткою архітектури 19 століття. Станція повністю згоріла;
🔺 частково пошкоджена садиба Кеніга (першопочатково – палац Голіцина), де також розташовувалась картинна галерея;
🔺 пошкоджені будівля та колекція історичного музею.

#stopRussia #RussiaDestroys

​​#RussiaRuinsCulture
У цьому році ми мали б святкувати 300 років національного філософа Григорія Сковороди, зокрема, у сковородинівських місцях на Харківщині. Там, крім садиби, де в останні роки жив і працював мислитель, був заповідний парк, який майже в незмінному вигляді зберігався три століття. Але цей безцінний культурний спадок не пережив чергову спробу росіян захопити Україну і знищити все українське. І це ще один жахливий злочин РФ проти нашої культурної спадщини, за який Росія обов’язково має відповісти.

▫️Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди розташований у селі Сковородинівка Золочівської селищної об'єднаної територіальної громади, що на Харківщині.

▫️Будинок XVIII століття, де жив і працював свої останні роки видатний український філософ Григорій Сковорода, став музеєм у 1922 році, з ініціативи академіка Дмитра Багалія. Окрім самого будинку, заповідним вважався парк, який залишився майже незмінним з часів перебування там Сковороди, а також ставок та сад.

💬«Напередодні війни там тільки закінчилися реставраційні роботи, ми готували заклад до відзначення трьохсотріччя видатного філософа зі світовим ім'ям. Немає слів, щоб передати наш гнів, немає виправдання діям російських варварів!», – зазначила очільниця Золочівської селищної ради Світлана Данилко-Курченко.

😡Майже всі угіддя музею були знищені внаслідок російського ракетного обстрілу в ніч з 6 на 7 травня. Снаряд влетів в дах будівлі та спричинив пожежу. Вигоріло 280 квадратних метрів музею. За словами співробітників, частину експозиції вдалось врятувати, але сама будівля зазнала непоправних втрат.
#stopRussia #RussiaDestroys

​​Марія Примаченко – художниця зі світовим ім’ям. Її химерні орнаменти та міфологічні звірі впізнавані у всьому світі. Попри світову славу, художниця майже все своє життя провела у рідному селі біля містечка Іванкова, що на півночі Київщини. Там, у місцевому музеї, зберігалась частина її робіт. Музей згорів у полум’ї війни, яку приніс в Україну російський режим.

🏛 Іванківський історико-краєзнавчий музей відкритий у 1981 році. 410 експонатів, розділених на п’ять експозицій, розташовувались у старому панському маєтку. Особливою гордістю музею була власна колекція з 25 картин Марії Примаченко.

💬 «Однією з непоправних втрат історико-культурного надбання України є знищення агресором у ці пекельні для нашої країни дні Іванківського історико-краєзнавчого музею, де серед великої кількості цікавих експонатів та тематичних експозицій гордістю й окрасою були роботи видатної української художниці Марії Примаченко», – директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко.

2️⃣5️⃣ лютого (за іншими даними – 27) російський винищувач (за іншими даними – БТР) обстріляв приміщення музею, що зруйнувало його вщент. Частину експонатів, в тому числі деякі роботи Примаченко, вдалось врятувати завдяки хоробрості місцевих жителів, які винесли їх з охопленої вогнем будівлі.

За інформацією міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, через воєнні злочини російських окупантів проти культурної спадщини станом на кінець травня постраждали понад 350 ‼️ пам’яток культури. Перелік тут

Історії окремих культурних об’єктів - тут.

#stopRussia #RussiaDestroys #RussiaRuinsCulture

​​#RussiaRuinsCulture
Продовжуємо розповідати про пам’ятки нашої культури й історії, які російська армія зруйнувала чи пошкодила за останні 5 місяців.

📍 Суми
Кадетський корпус у Сумах відкрився 1902 року. Сумський меценат Іван Харитоненко, який роками боровся з російською імперською бюрократією та виділив значну суму на зведення цього корпусу, не дожив до його відкриття трохи менш як рік. Проєкт корпусу створив київський архітектор Кароль Іваницький. Він спроєктував будівлі в еклектиці трьох стилів – неокласицизму, неоготики і «цегляного стилю». У корпусі навчалось 500 кадетів. Функціонував він до 1918 року.

В часи Української Держави Павла Скоропадського корпус став називатись «гетьманським» та готувати офіцерів уже для українського війська.

Після захоплення влади більшовиками в стінах корпусу спершу були курси піхотних офіцерів, а потім відкрили Сумське вище артилерійське командне училище.

Готували в стінах корпусу й офіцерів-артилеристів для ЗСУ – з 1995 до 2007 року тут базувався Інститут ракетних військ та артилерії імені Богдана Хмельницького. А з 2011 року – Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» ім. І. Г. Харитоненка, який готує майбутню еліту Державної прикордонної служби України.

Приміщення Кадетського корпусу постраждало від повномасштабної російської агресії одним з перших. 25 лютого окупанти обстрілювали навчальні корпуси та КПП. На щастя, на той час ліцеїстів уже евакуювали з навчального закладу. Наразі він тимчасово переїхав в інше місто України.
#stopRussia #russiadestroys

​​#russiaruinsculture
Звільнені від окупації міста жахають не лише масовими розправами російських військових над місцевими жителями, а й масштабами руйнувань та нищення культурних пам’яток.

📍Ізюм, Харківщина

На в’їзді до міста російські військові ракетним ударом знищили одну з половецьких кам’яних баб. Ці унікальні статуї датуються IX–XIII століттям! Вони збереглися до наших днів з часів Русі, коли частину території сучасної України населяли кочові племена.

Кам’яні баби – це намогильні статуї половців (кипчаків, куманів). Вони є пам'ятками сакрального мистецтва IX–XIII століть. Скульптури зображують чоловіків-воїнів і жінок, символізують предків. Попри примітивність фігур, вони все ж дають певне уявлення про вигляд кочівників, їхній одяг, прикраси та озброєння. Такі фігури встановлювали на спеціально споруджених святилищах на вершинах високих курганів або пагорбів.

На горі Кременець поблизу Ізюма стояло дев’ять таких скульптур. Після захоплення міста російськими військами окупаційна адміністрація встановила на одній із баб радянський «прапор перемоги». А під час відступу росіяни обстріляли гору та знищили одну з дев’яти скульптур.

За словами міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, вцілілі пам’ятки евакуюють далі від лінії фронту.

«Разом із місцевими адміністраціями будемо, скоріше за все, евакуйовувати до Харкова половецьких баб і допомагати музею відновити дах, щоб зберегти експозицію», – зазначив міністр за підсумками поїздки у звільнений Ізюм.

#stopRussia #russiadestroys

​​19 жовтня російські окупаційні сили вчинили акт вандалізму – демонтували пам’ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років та політичних репресій у Маріуполі😡

Цей пам’ятний знак встановили в 2004 році. Скульптурна композиція була розташована у сквері на вулиці Університетській неподалік від драмтеатру, який у березні розбомбила російська авіація. Відкрили постамент з ініціативи маріупольського історико-просвітницького товариства «Меморіал». На невисокому, розділеному на дві частини прямокутному постаменті з чорного й червоного граніту було зображене перев'язане стрічкою колосся і колючий дріт, які символізували репресивну комуністичну тоталітарну систему.

Це свідчить лише про те, що сучасний російський режим є правонаступником попередніх режимів у Москві у їхніх злочинах проти людяності та українського народу – прокоментував акт вандалізму міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко:

💬 «Голодомор окупанти використовують і сьогодні проти українців на окупованих територіях та в полоні. Нічого не змінилось. Убивці залишаються вбивцями».

Росія системно знищує українську культурну спадщину, яку не може привласнити, – від руйнації пам’яток внаслідок обстрілів до показового нищення книг, як було зі спаленням бібліотеки при храмі Петра Могили в тому ж Маріуполі. Перетворюючи неугодні книжки на попіл, російські окупанти наслідують не лише комуністичний режим, а й нацистський у гітлерівській Німеччині.

З руйнування пам’ятника російські ресурси зробили пропагандистське «шоу». Так, державне інформагентство «РІА Новості» зняло великий пропагандистський репортаж із коментарями викладачів-колаборантів з Донецького національного університету Артема Бобровського та Приазовського державного технічного університету Ольги Шмачкової, які розповідали псевдонаукові теорії про заперечення Голодомору-геноциду. Водночас представниця колаборантської організації «Молода республіка» Євгенія Кротова заявила, що руйнування меморіалу «це не війна з пам’ятниками, а прибирання символу дезінформації на державному рівні»🤯

Росія зачищає символічний простір всюди, куди приходить. Війна, яку рашисти ведуть із культурною спадщиною та національною пам’яттю, вкотре оприявнює їхню мету – знищити український народ. І фізично, засипаючи нас бомбами та кулями. І духовно, знищивши саму ідею українства та будь-яку пам’ять про нас.

#голодомор #геноцид #маріуполь #warcrimes #russiaruinsculture

​​#russiaruinsculture

📍Херсон: під час утечі з міста росіяни пограбували 4 значні культурні та історичні установи😡

З початком повномасштабного вторгнення Росія вдається до різних методів терору – масовані ракетні атаки українських міст, геноцидні практики на окупованих територіях. Окрім того, ворог систематично знищує українську культурну спадщину. Він не приховує, що хоче знищити нашу ідентичність.

Внаслідок ракетних ударів пошкоджені або зруйновані десятки важливих культурних об’єктів, як наприклад Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди на Харківщині. Існують непоодинокі випадки варварського знищення місць пам’яті, як демонтаж на камери пропагандистських каналів пам’ятника жертвам Голодомору 1932–1933 років та Великого терору в Маріуполі.

Російські окупанти регулярно застосовують ще одну методику руйнування української культурної та історичної спадщини – розграбування музейних, архівних та бібліотечних фондів на окупованих територіях.

Зокрема, під час утечі з Херсона російська окупаційна адміністрація пограбувала:

🔺 Державний архів Херсонської області,
🔺 художній музей імені Олексія Шовкуненка,
🔺 місцевий краєзнавчий музей,
🔺 Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара.

З Херсонського художнього музею викрали ікони XVII століття «Тихвінська Богоматір», «Спас у силах», «Четьї Мінеї», а також роботи Івана Айвазовського «Буря вщухає» та Костянтина Маковського «Жіночий портрет (дружини Юлії Павлівни)». Були вивезені інші полотна українських та іноземних майстрів – Руфіна Судковського, Миколи Пимоненка, Степана Васильківського, Михайла Жука, Олексія Шовкуненка. Невідомою лишається доля унікальної колекції Михайла Шибанова. Також у музеї була велика колекція закордонних майстрів – Августа фон Байера, Пітера Лелі, Карліса Дабрайса.

За словами очільниці управління культури Херсонської міськради Світлани Думинської, російські окупанти розграбували й Херсонський краєзнавчий музей, у якому розміщувались понад 170 тисяч експонатів: краєзнавчі книжки, античні стелі, домашні вівтарі, амфори, скульптури 4‒3 тисячоліть до нашої ери.

Російські мародери дістались і бібліотечних та архівних фондів. За повідомленням голови Державної архівної служби Анатолія Хромова, окупанти вивезли з Державного архіву Херсонської області документи XVIII–XIX століть та матеріали з архівних підрозділів судів, міської ради та РАЦСу.

Кричущим став випадок розграбування Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. За даними директорки закладу Надії Коротун, російські окупанти вивезли більшість дореволюційних видань, які стосувалися Херсонської губернії (охоплювала нинішні Херсонську, Одеську, Миколаївську та Кіровоградську області), які були безцінним джерелом інформації для краєзнавчих студій з дослідження Українського Півдня.

Найбільш гірким у цих історіях є те, що росіяни здійснювали мародерства з подачі та за підтримки місцевих колаборантів. Вивезенням колекції Херсонського художнього музею керували співробітниці цього музею, які пішли на співпрацю з ворогом, – Наталя Кольцова та Ірина Буренко.

Частину фондів бібліотеки Гончара сховали вдома працівники. Але їх видали «колеги» – бібліотекарі та сторожі, які співпрацювали з окупантами. За «наводкою» колаборантів російські спецслужбісти проводили обшуки вдома у працівників книгозбірні.

Мародерство та розграбування українських фондів – один з елементів війни з метою не лише фізичного, а й культурного знищення українців.
#stopgenocideinukraine
#херсон