Кримський похід 1918 року став однією з ключових воєнно-політичних ініціатив Української Народної Республіки в період після укладення Брест-Литовського миру. Успішні дії Кримської групи під командуванням полковника Петра Болбочана засвідчили прагнення українського керівництва встановити контроль над стратегічно важливим півостровом та Чорноморським флотом. Попри обмежений результат, операція увійшла в історію як важливий етап боротьби за українську державність.

Разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим згадуємо, як полковник Петро Болбочан очолив одну з найуспішніших операцій армії УНР.

Гортайте далі, аби дізнатися більше.

Памʼять про сучасну російсько-українську війну, яка формується в нас на очах, – одна з наскрізних тем подкасту. Це закономірно. Довкола меморіалізації війни триває насичена, а подекуди складна й гостра дискусія.

Процес формування памʼяті про війну підсвічує проблеми в культурі памʼятання загалом і ставить багато питань. Яку культуру памʼяті Україна сформувала за десятиліття незалежності? На що можемо опертися, щоб створити якісні та людяні меморіальні проєкти? Як пропрацювати радянську спадщину – і локалізовану в конкретних місцях, і міцно зашиту в підходи до памʼятання?

Ми запросили Катерину Семенюк – культурну менеджерку, кураторку і співзасновницю платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, щоб разом пошукати відповіді на ці питання. Розмова відбулася наприкінці 2024 року.

Одне з завдань команда Минуле / Майбутнє / Мистецтво бачить у тому, щоб формувати нову культуру памʼяті в Україні. У 2024-му платформі виповнилося 5 років. Меморіалізація російсько-української війни належить до магістральних напрямів її діяльності.

Про що говоримо у подкасті, який можна послухати за посиланням:

▫ що таке мова памʼяті, яка вона в Україні?

▫поточні прояви меморіалізації війни: які є виклики й проблеми?

▫низові ініціативи у памʼять про загиблих;

▫роль громад і держави;

▫проблеми конкурсів на меморіальні проєкти та чи є альтернатива?

▫меморіалізацію різних досвідів війни;

▫передумови якісного меморіального проєкту.

Посилання на проєкти і матеріали, про які йшлося у розмові:

▫відеокурс «Мова меморіалів» https://courses.zrozumilo.in.ua/.../course-v1:eef.../about

▫Лабораторія практик меморіалізації: кейс Мощуна https://pastfutureart.org/moshchun-case/

▫Лабораторія практик меморіалізації: кейс Харкова https://pastfutureart.org/kharkiv-case/

▫проєкт Катерини Бучацької у межах Лабораторії мистецьких досліджень про досвіди війни «Земля повернення, земля турботи» https://www.landtoreturn.com.ua/.../this-world-is...

▫Десять принципів меморіалізації війни https://uinp.gov.ua/.../9-pryncypiv-memorializaciyi...

Продовжуємо розповідати історії Героїв в рамках проєкту «Герої наших вулиць» — проєкту про пам'ять, що розповідає про імена, які ви відтепер бачите в міському просторі. Поки про 12 імен, але ми прагнемо розповісти про всіх. Щоб пам'ятати їх щодня. Щоб перемогти в боротьбі за нас самих.

Сьогодні — про Романа Ратушного «Сенеку». Інтелектуала, активіста та громадського діяча, який завжди бунтував проти несправедливості. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії — оборонця Києва, згодом — воїна бригади «Холодний яр».

Дякуємо команді Стріткод: історія на кожному кроці за реалізацію проєкту. Докладніше з історією Романа Ратушного й інших Героїв можна ознайомитися на сайті streetcodes.in.ua.

Художник — Сергій Федоров ❤️
Дизайнери — Поліна Полівод, Олександр Івашко ❤️