Микола Сумцов — титан Слобожанщини
 
18 квітня 2024 року виповнилося 170 років від дня народження Миколи Федоровича Сумцова (1854 — 1922), одного з фундаторів україністики як науки, академіка Всеукраїнської Академії наук, професора Харківського університету, засновника і першого директора Музею Слобідської України (від якого веде свій родовід Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова), визначного етнографа, фольклориста, літературознавця, мистецтвознавця, краєзнавця.
Незадовго до війни, 2 листопада 2021 року, в пресцентрі «Накипіло» відбулося засідання  кіноклубу «Нова Україна» на тему «Кого харківці бачили міським головою: титан Слобожанщини Микола Сумцов», де авторові цих рядків довелося поділитися своїми думками щодо непересічної постаті вченого і громадянина, якому був присвячений вечір. Подивитися запис можна за посиланням:
https://youtu.be/eHiWVwLGuvM
 
 
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ
 
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#МиколаСумцов
#МихайлоКрасіков
 

🔶 Пропонуємо до вашої уваги лекцію мистецтвознавця Олександра Афанасьєва «Стріт-арт та 80-ті» з нового циклу лекцій «Історія вуличного мистецтва» (рубрика #ЛекційнийКлуб).

🔹 Під впливом часу відбувається безперервний розвиток усіх аспектів мистецького життя. Разом із різноманітними формами діяльності людської свідомості змінюється і мистецтво. Змінюються і змісти та звернення», і засоби їх донесення. У тісному зв’язку з новими стилями, напрямками, течіями виникають і нові мови мистецтва. Однією з таких мов є стріт-арт, тобто «вуличне мистецтво», яке в більш широкому значенні можна назвати творчим процесом і пошуком, необмеженим закритими внутрішніми просторами.

🔹 У другій лекції на тему «Стріт-арт та 80-ті» дізнаємось, як вуличне мистецтво отримало визнання серед публіки, галерейної спільноти та впливових мистецьких кіл, і стало невід’ємною частиною contemporary art. Розглянемо основні імена, ідеї, події, які були знаковими для стріт-арту у це буремне десятиліття, та вплинули на його подальшу долю й еволюцію.

🔸 Посилання на відео лекції: https://www.youtube.com/watch?v=5mm2QqJ7qmQ

#ООМЦКМ #лекційнийклуб #лекції #мистецтвослобожанщини #стрітарт #вуличнемистецтво #історіямистецтва #мистецтво #культурологія #культура #contemporaryart #streetart #graffiti #modernart #arthistory

🔶️ Напередодні Великодня ділимось з вами творчим фотозвітом з майстер-класу Ірини Шегди зі створення іграшки "Великодній зайчик на пальчик" для внутрішньо переміщених осіб.
Щиро дякуємо нашим активним учасникам за довіру 🫶

#майстриХарківщини #ЦентркультуриХарків
#декоративнемистецтво

💫🇺🇦🐣Великдень – це Свято відродження Світла, відродження надії і віри у майбутнє.

❤️🐣Тепла вашому Серцю
Захисту рідним і близьким
Відродження жаги до життя, Перемоги і Світла.

5 травня відзначається велике християнське свято – ВЕЛИКДЕНЬ. На Харківщині його називали «Паска». За традицією до свята готувалися заздалегідь: білили в хаті, прали всю білизну, наводили лад в оселі, господарських спорудах та на подвір’ї. До свята господині пекли паски та калачі, також випікали чи готували сирні паски. Паску, яку несли до церкви освячувати, пекли найбільшу, зазвичай у великій формі чи цеберці. Зверху з тіста викладали хрест, по середині саджали шишку і приколювали її гілочкою освяченої верби, «щоб верх паски не зійшов на бік». Напередодні фарбували крашанки, готували «дряпанки» та допікали паски, щоб скласти великодній кошик та в суботу на вечір йти до церкви. У кошик клали велику паску, крашанки, домашню ковбасу, сіль, пшоно, свічки. У неділю, після служби та освячення харчів, йшли додому. Перед тим як сісти до столу, у воду клали найкращу крашанку і нею вмивалися, щоб бути красивими та здоровими. Вся родина молилися Богу, сідали до столу і розгівлялися спочатку освяченою паскою та крашанкою. Шкаралупи з крашанки збирали, а потім віддавали курям, щоб краще неслися, закопували на городі, щоб був гарний врожай чи несли до річки і пускали на воду, але на смітник ніколи не викидали. У цей день на кладовище не ходили, а кожна господиня у кошик складала крашанки та порізану скибочками паску і розносили по сусідах, щоб пом’янути померлих родичів.  Ось деякі спогади наших інформантів.
* «Приходили додому з освяченими пасками. Хазяйка брала в кошик паску і крашанки і розносили по сусідах кусочок паски і крашанку». (Зап. 19.07.2003 р. с. Білий Колодязь на Вовчанщині Харківської області від Макаренко Віри Тихонівни, 1913 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині Харківської області). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* «Тоді як паску пекти, тоді ж у хормах, хорми такі круглі були. А та шо святить, у цеберку, спече та насилу витягне. Тоді ту вербичку ламає і приштрикує. Зверху отак приколює і вона підходе і підходе (паска – Н.О.), а набік нікуди не сходе. Свяченою ж вербою приколене. На паску зверху клали хрест на всю хлібину. На середині хреста прогребеш ямочку, зробиш шишку і приштрикнеш свяченою вербою (по середині – Н.О.). І я так робила. І вона йде, йде, йде і вийде рівна, нікуди набік не зойде». (Зап. 22.07.2003 р. с. Кирилівка (колишнє Червоноармійське Друге) на Вовчанщині Харківської області від Шелест Марії Іванівни, 1910 р.н. (с. Мала Вовча) у селі живе з 1993 р., Сергієнко (Шелест) Єлизавети Максимівни, 1944 р.н. (с. Мала Вовча)
* «А то як пекли паску, калачі, там ламають (освячену гілочку вербички – Н.О.) і приколюють, щоб не розходилося. (Калач плели косою? – Н.О.) Та плели і косою. До Паски пекли паски і калачі». (Запис 18.07.2003 р. с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської області від Глуховської Василини Опанасівни, 1917 р.н.).
* «Крашанки у нас у цибулі (цибулинні – Н.О.) красили. На Великдень казали шо у воду крашанку кладіт, нею вмивайтеся, будеш гарна. Шкаралупи курям віддавали». (Зап. 18.07.2003 р. с. Мала Вовча на Вовчанщині Харківської області від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами)
* Малюнок «НА ВЕЛИКДЕНЬ», виконала Світлана Мишак, викладач КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #народнісвята #НКС #лабораторіядослідження #календарнаобрядовість #спадщинаУкраїни #Великдень  #паска  #крашанка  
 

🧁🥚 У цей світлий день зберігаємо наші чудові традиції навіть на відстані одне від одного ❤️‍🩹

Зцілюємо душі світлими молитвами🙏
Віримо у Перемогу 💪 💙💛
І насолоджуємося різноманіттям нашої української писанки у прекрасних роботах Харківського міського клубу писанкарства ім. А.П. Овчаренко та їх учнів, які представили цього року свою творчість у віртуальному форматі щорічної виставки "Вікно у Дивосвіт" 🙌

🔶️ Кожна писанка – це справжній мікрокосм, у якому ми можемо побачити сакральні релігійні образи, сонце, зірки, людський, рослинний і тваринний світи, багатство геометричних форм.

🔸️ Писанки мають не лише естетичне значення, кожна несе певний зміст та енергетику. Вони створюються, не стільки руками, але й душею. Авторки писанок вклали в них своє тепло та найкращі побажання: добра, любові, щастя, благополуччя, достатку, захисту від всіх негараздів 🫶

🔸 У цьому році виповнюється 31 рік із дати заснування Харківського міського клубу писанкарства ім. А.П. Овчаренко. До уваги всіх охочих і цінителів сакрального мистецтва учасниці клубу традиційно до Великодня представляють власну колекцію писанок, яка створювалась багато років і відкриває своєму глядачу найкращі зразки писанок майстрів Харківщини. Так, до експозиції виставки «Вікно у Дивосвіт» увійшли унікальні традиційні українські писанки, що повторюють композиційні поєднання творів з колекції відомого етнографа і професора М.Ф. Сумцова, авторські воскові писанки, а також інші види орнаментованих яєць: травленки, бісерки-восківки, розписані керамічні яйця тощо. У виставці беруть участь президент клубу Кравченко Наталія, а також учасниці клубу Волкова Лариса, Бабуцька Анастасія, Дармостук Вікторія, Жовта Олександра, Кравчинська Олена, Кучмій Анастасія, Лупандіна Вікторія, Моїсеєва Ірина, Рідна Олена, Сторожук Віра, Талашко Валерія, Ходячих Світлана, Хворостенко Ніка, а також їх учні. Більшість з них колись і самі були ученицями, а згодом і випускницями курсів талановитого викладача образотворчого мистецтва, організатора і педагога Алли Павлівни Овчаренко (1939-2013), а сьогодні вони і самі стали керівниками численних гуртків, викладачами у багатьох навчальних закладах Слобожанщини, які попри війну продовжують традицію українського писанкарства.

🤍 Писанка – символ життя, Сонця, весняного відродження.

🔸️ Долучайтеся до перегляду сакрального мистецтва писанкарства!

#майстриХарківщини #декоративнемистецтвоХарківщини #Великдень #виставкаписанок

🧁🥚 Великодній тиждень розпочинаємо традиційною листівкою у рубриці #ТалантиХарківщини.

🕊 Сьогодні до листівки потрапила таріль "Великодня" мисткині Світлани Томарєвої із символічною мудрістю:

«День свят, а тиждень заходу» (До Свята готуються цілий тиждень.).

🕊 Бажаємо цього Світлого тижня багато гарних новин і трохи свята у ваших серцях ❤️‍🩹

#ЦентркультуриХарків #мистецтвоХарківщини
#майстриХарківщини #декоративнемистецтвоХарківщини #Великдень

🔴Шановні читач! Український центр культурних досліджень публікує
матеріали інформаційної кампанії «Етніка: українські
народні художні промисли».
Мета кампанії посилити позитивний імідж України як незалежної держави
зі стародавньою та автентичною культурою за кордоном та згуртувати громадян
навколо збереження культурної спадщини всередині країни.
Ознайомитись з матеріалами можна за посиланням ↪️ https://drive.google.com/drive/folders/1vRUKG871neggCdmLRH94Mfj1wZtOTy9q

Вітаємо друзі! Ми зразкова студія пантоміми «ЛІК» Лозівського міського Палацу культури. Керівник – Яна Пєх.

Відразу цікавий факт: ми єдиний дитячий колектив в Харківській області в жанрі класичної пантоміми.

Нашу студію було створено у 2014 році завдяки іншому колективу – дитячому театру «Смайлик». Маленькі актори отримавши базові знання з акторської майстерності, бажали розвиватися в інших театральних жанрах,
вимагали більше вмінь та знань. Так з’явилася студія пантоміми «Лік».

Опанувавши навички пантоміми, за допомогою яскравих та оригінальних етюдів ми почали знайомити глядача з цим дивовижним жанром. І коли в репертуарі вже було достатньо номерів, наважилися на серйозний для себе крок – у 2018 році провели творчий звіт з нагоди присвоєння почесного звання «Зразкова аматорська студія».

Учасники студії – чудові, юні, енергійні діти віком від 13 до 16 років. Багато молодих акторів пантоміми пройшли через студію. На даний момент сформувався кістяк із самих активних і відданих мистецтву цього жанру.

Колектив неодноразово ставав призером обласних, регіональних, Всеукраїнських і Міжнародних театральних і творчих конкурсів. Ми вважаємо, що саме фестивалі, конкурси спонукають усіх нас розвиватися, ствати краще та професійніше.

Навіть в такі непрості часи наше творче натхнення не зникає, ми продовжуємо працювати, піднімати настрій собі та оточуючим і вірити у краще майбутнє.