Сьогодні розповідаємо вам про нову героїню рубрики #МайстриХарківщини. Нею стала майстер з лялькарства Олена Бацман.

🔸️ Бацман Олена Володимирівна - народний майстер з лялькарства, керівник гуртка «М’яка іграшка» КЗ «Первомайський будинок дитячої та юнацької творчості Первомайської міської ради Харківської області».

🔸️ Народилася і проживає у м. Первомайський, Харківської області.
Практикує виготовлення українських народних ляльок та іграшок з тканини.

🔸️ Улюблені сюжети у творчості: тема материнства, традиційні народні образи у сучасній інтерпретації, уособлення пір року.

🔸️ За фахом пані Олена інженер-будівельник, але життєві обставини змусили змінити професію. Так майстриня потрапила до позашкільного закладу, і тепер упродовж майже тридцяти років навчає дітей і своїх онуків шити та виготовляти м’які іграшки.

🔸️ Процес виготовлення ляльки приносить пані Олені велике задоволення; це стало її улюбленою справою і частиною життя. Одна з цікавих рис творів Олени Бацман – це емоційне забарвлення ляльок і їх власний характер. Кожна створена лялька відображає у собі певні емоції й стан душі майстрині.

🔸️ На особливу увагу, у творчості Олени Бацман заслуговує колекція народних ляльок у традиційних строях Харківщини. Згодом ця колекція переросла у справжній проєкт із відповідною назвою – «Ляльки у народному одязі Харківщини». Даний проєкт є шляхом пізнання майстринею історії та особливостей народного одягу Харківщини. Кожна лялька пані Олени з цієї колекції виконана з урахуванням регіональних особливостей крою і візерунків українського вбрання Харківщини. Саме ця колекція була представлена на виставці «Рідній Харківщині присвячую» у Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва (2022 р.). Наразі майстриня продовжує роботу над наповненням цієї колекції новими зразками ляльок. Майстриня вірить, і має велику надію, що ця праця не марна, і це надає їй сили не зупинятись на досягнутому.

🔸️ Творче кредо майстрині: «Постійно шукати, творити й рухатися вперед»; педагогічне кредо: «Донести до серця кожної дитини знання, досвід і практичні вміння»; життєве кредо: «З вдячністю дивлюсь у минуле, з вірою у сьогодення, з надією у майбутнє».

🔸️ Професійні поради початківцям: «Ніколи не пізно починати, але починати треба з вивчення української народної ляльки, її історії як частини української іграшкової культури. Тільки тоді за вашу наполегливість і терпіння, винагородою стане багатоплановий образний світ народної ляльки. То ж давайте разом пізнавати та популяризувати мистецтво виготовлення української ляльки!

Більше про творчість майстрині читайте за посиланням: https://www.cultura.kh.ua/uk/masters-groups/masters-arts-crafts/7231-solovjova-julija-ljalkarstvo

Матеріал підготувала провідний методист КЗ «ООМЦКМ» Косиченко Дарина.

Нижче можна переглянути роботи автора з виставок у віртуальній галереї Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва:

Виставка народних ляльок Олени Бацман "Рідній Харківщині присвячую": https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/534-vistavka-narodnih-ljalok-oleni-batsman-ridnij-harkivschini-prisvjachuju

🔶 Наразі традиційна рубрика #ТалантиХарківщини

🔸 «Крим» Патрік Кассанеллі, місто Харків

#ООМЦКМ
#мистецтвоСлобожанщини
#сучаснемистецтво
#сучаснатворчість
#ілюстрації
#компютернаграфіка
#мистецтво #мистецтвоХарківщини
#ukrainianart #art #culture #kharkivart #ukrainianartist #modernart #ukrainianillustrators #digitalart

Дочекалися, нарешті можемо зробити довгоочікуваний спойлер❗️Незабаром стартує унікальне тревел-шоу про Україну. ЯК ЗВУЧИТЬ Україна.
⬇️
Ми не знаємо, яким буде цей 1-й випуск. Але Харків там точно буде❗️ Адже пілот було знято ще в жовтні 2021 року.
⬇️
Більше інформації можна побачити і ПОЧУТИ тут.
⬇️
Про прем'єру сповістимо згодом. Слідкуйте за оновленнями інфо від Харківщина туристична.
⬇️
Завчасно дякуємо всій команді проєкту, адже точно знаємо – це буде круто❗️

#ХарківщинаТуристична

 💥 Друзі, ви ж знаєте, що кожного вівторка у рубриці #мистецька_варта ми знайомимося з неймовірними і талановитими💫
Отже, сьогодні мова піде про Зразковий хореографічний колектив «Baby-Boom»
КУ «Мереф’янський міський будинок культури» Мереф’янської міської ради   Харківської області під керівництвом Ірини Сердюк⤵️
 
⚡️ Раді знайомству, ми Зразковий хореографічний колектив  «Baby-Boom» 💥
На сьогоднішній день нас 69 учасників, які завдяки наполегливості та працелюбності досягають досить високих результатів. Ось посилання на нашу сторінку ➡️ https://www.facebook.com/groups/2974599272551833

⚡️Ми можемо похизуватися навичками у різножанровій хореографії: народна хореографія, класична, сучасна та сюжетна, що дає нам можливість брати участь у великій кількості конкурсів різного напрямку, а також надає певну перевагу у розвитку своїх здібностей у майбутньому.

У нашому колективі панує атмосфера дружби, взаєморозуміння, підтримки, як між дітьми, так і між батьками.

Ми наполегливо удосконалюємо свої хореографічні навички, цілеспрямовано йдемо до мети, вболіваємо один за одного під час виступів на конкурсах.
Старші учасники розуміють, що вони є прикладом для молодших, і тому більш вимогливо ставляться до своєї поведінки та роботі в колективі.

⚡️У грудні 2009 року колектив  «Baby-Boom» отримав звання «зразковий», яке не одноразово підтверджував.
Ці події сприяли новому витку  розвитку нашого колективу.
Починаючи з 2010 року, Зразковий хореографічний колектив «Baby-Boom» щорічно бере участь та займає призові місця у Міжнародних, Всеукраїнських та Обласних конкурсах.  
Без участі нашого колективу не проходить жоден святковий захід в Мереф’янській міській територіальній громаді, завдяки чому в 2016 році Зразковий хореографічний колектив  «Baby-Boom»  удостоївся Почесного звання «Гордість міста Мерефи – 2016».
Крім того, слава колективу  прогриміла далеко за межами Мереф’янської громади: ми стали бажаними артистами під час проведення святкових заходів в м. Харків, м. Рогань, м. Чугуїв, м. Валки, м. Зміїв, м. Красноград, військовій частині А1215 в м. Харків, сел. Липкуватівка і Таранівка Зміївського району.

⚡️Протягом багатьох років у нас склалась чудова традиція - виїзди влітку до моря, де поєднуються участь в конкурсах та активний відпочинок.
Рівень підготовки та любов до хореографії дали можливість багатьом випускникам колективу вступити до вищих учбових закладів спеціалізованого спрямування.

⚡️ Наш зразковий хореографічний колектив  «Baby-Boom» є єдиною великою та дружньою родиною, яку об’єднує любов до танцю та мистецтва. Розуміючи це, кожен з нас дбає про самовдосконалення, реалізуючи свою ідентичність у нинішньому світі потужних глобальних процесів.

Переглянути деякі з наших номерів можна за посиланнями⤵️

➡️ https://www.youtube.com/watch?v=c_XoI7oKyWU&ab_channel=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%86%D0%9E%D0%91

➡️ https://www.youtube.com/watch?v=2gWHCGoFaBQ&ab_channel=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%86%D0%9E%D0%91

➡️ https://www.youtube.com/watch?v=wRrvGkH8k9k&ab_channel=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%86%D0%9E%D0%91


Кожен сьогодні воїн, разом переможемо💙💛

#ООМЦКМ
#мистецька_варта
#МистецькаВарта
#культураХарківщини

🔶️ Радо анонсуємо Відкритий онлайн конкурс читців-аматорів та авторів  «Вічне слово Кобзаря - 2023», присвячений творчості Т.Г. Шевченка.

🔸️Цей захід, що традиційно відбувається у нашому центрі, покликаний сприяти формуванню цілісної української ідентичності та усвідомленню власної самобутності, розкрити красу поетичного слова та традиції української поезії від Тараса Шевченка до сьогодення, виявити та підтримати талановитих читців-аматорів і авторів.

🔸 Для участі у Конкурсі необхідно до 28 лютого 2023 року (включно):
➡️ заповнити онлайн-заявку за посиланням https://forms.gle/2zJS8KigiUwJm6us6;

➡️ надіслати відео виступів для номінації «Виконавець»   та твори для номінації «Автор» на
e-mail vichneslovokobzarya@gmail.com

➡️ Ознайомитися з положенням Конкурсу можна за посиланням:
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/Polozhennia_V%D1%96chne_slovo_Kobzaria_2023%201.pdf

➡️ Знайти методичні рекомендації можна тут: https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/Kobzar_metod%20rekomendatc%D1%96%D1%97.pdf

🔸 Підсумки Конкурсу будуть оголошені 7 березня 2023 року на інтернет ресурсах
КЗ «ООМЦКМ»https://www.cultura.kh.ua;

https://www.facebook.com/www.cultura.kh.ua/;

https://t.me/culture_kh;
https://instagram.com/cultural_centr_kh?igshid=YmMyMTA2M2Y


#ООМЦКМ
#ВічнеСловоКобзаря

🔶 Цієї середи в рубриці #ДеньТрадиційноїКультури пропонуємо дізнатися про елемент Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України «Випікання весільних утят у селі Річки», що побутує в Сумській області.

🔸 Традиції випікання весільних утят для прикрашання короваю в селі Річки дотримуються здавна. Раніше всі обрядодії з випікання «утят» супроводжувалися обрядовими піснями та відбувалися у вівторок або середу, коровай пікся у четвер, а саме весілля святкували в п’ятницю або в неділю. Коли коровай був випечений та застиглий, його починали прикрашати молоді незаміжні дівчата. Посередині ставили «паву» (центральну прикрасу короваю), а навкруги обов’язково парну кількість «утят». Костриці (конопляні палиці довжиною близько 50 см), на яких кріпилося весільне печиво, між собою переплітали кольоровими стрічками, щоб міцніше трималися на короваї. Вільне місце між «утятами» могли прикрасити штучними квітами та «гармошками» з кольорового паперу.

🔸 У наш час традиція випікання весільного короваю в селі втрачена, але випікання «утят» побутує й досі. Ними прикрашають замовлений весільний коровай.
– Для приготування «утят» спочатку просіюють борошно в емальований посуд.
– Цукор розмішують з молоком або водою, а потім вливають у борошно та замішують круте тісто. Тісто вимішують до еластичної консистенції (щоб відставало від рук).
– Далі беруть невеликі шматочки тіста і розкачують їх у кульки. З кульок роблять «котелики» (невеличкі трубочки). Потім качалкою розкачують краї, а серединку залишають для формування голівки «утяти». По кожному краю роблять вісім надрізів. Дві середні смужки залишають, а решту переплітають між собою: першу з правого боку та другу з іншого, першу зліва та третю і так по колу, утворюючи візерунок. Вважається, що чим краще переплетені «пір’їнки», тим міцнішою буде родина.
➡️ Посередині формують голівку «утяти», роблять носик та очі («вічки») з маку, чорного перцю тощо.
➡️ Також формують центральну прикрасу короваю – «паву». Цей елемент відрізняється від решти печива тим, що ажурне переплетення роблять лише з одного боку («хвіст»), а на голівці формують корону.
➡️ Коли весільні утята виліплені, їх саджають у спеціально підготовлену витоплену піч на 2-4 хвилини (можна в духовку). Слідкують, щоб печиво не пригоріло, адже воно повинно бути світло-жовтого, золотавого кольору.
➡️ Коли утята будуть випечені, їм дають вистигнути та роблять посередині дірочку для насаджування на кострицю.

🔸 «Утята» функціонують і як весільні шишки: батьки молодих роздають таке печиво гостям.

🔸 Подивитися відео про випікання весільних утят у селі Річки можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=-N-HlmwK12w

▫ Інформацію та світлини з метою ознайомлення та поширення взято з сайту та каналу YouTube Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв:
https://cnt.sumy.ua/rehionalnii-perelik-elementiv-nks/9/
https://www.youtube.com/watch?v=-N-HlmwK12w

Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Юлія Лузан


#ООМЦКМ
#СОНМЦКіМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Сумщина
#Випікання_весільних_утят_у_селі_Річки
 

🔶 Продовжуємо розповідать про коноплі в традиційній культурі українців у рубриці #ДеньТрадиційноїКультури ⤵️

«Роди, Боже, коноплі білі, як яйця!»
 
У ХІХ — першій половині ХХ століття селянський побут в Україні не надто відрізнявся від побуту попереднього століття. Так само кожен господар сіяв необхідну кількість конопель, бо значна частина одягу виготовлялася з них. Навіть широке розповсюдження фабричних товарів легкої промисловості не призвело до того, що селяни зовсім відмовилися від саморобних тканих виробів, і громіздкі ткацькі верстати зберігалися у багатьох колгоспників на горищах аж до 1960-х років. До речі, з конопель робилися такі сорочки, які О. де Бальзак (памʼятаєте про його українське кохання?) та інші іноземці в ХІХ ст. з точки зору якості полотна вважали не гіршими за кращі французькі зразки. Волокно українських конопель відзначалося еластичністю та м'якістю, що дозволяло виготовляти пряжу різних ґатунків. Поділялося воно на сорти: повісмо (прядиво, тонке, вимочки) — найкращої якості; миканка — середнього ґатунку і клоччя (вал) — залишки, які використовували для виготовлення виробів найнижчої якості. Недарма у весільних ритуальних дражніннях дружки жартували над старшим боярином, що він «підперезаний валом» або що у нього «очі в клоччі».
Додержувалися тогочасні українці й старовинних правил вирощування та обробки конопель. На семена коноплі в Україні сіяли в Клечальну суботу перед Трійцею, причому мовчки, щоб горобці не поклювали насіння, і з зав'язаними очима, щоб птахи його взагалі не бачили. А на Житомирщині в новорічний вечір пекли або варили кількох горобців, щоб влітку пташки не клювали посіви конопель. Вже зібрані коноплі іноді посипали землею з могили, аби горобці не клювали насіння.
У різних місцевостях були різні уявлення, до якого свята (Миколи, Вознесіння, Пречистої, Здвиження) не можна мочити коноплі, «бо буде утопленик з того роду, а як хто хоче мочить, хай упустить залізяку під поміст» (залізо як універсальний оберіг повинно було не допустити нещастя). 
Щоб полотно з конопель було білим, варили й їли яйця на полі під час сіву, а потім розкидували шкаралупу, примовляючи: «Роди, Боже, коноплі білі, як яйця!». А взагалі-то на колір полотна впливає процес вимочування конопель у копанці (вона була у багатьох в кінці городу) чи озері, річці, а також періодичного просушування на сонці. Цей процес захоплював своєю живописністю багатьох українських художників. Найбільш відома робота Зінаїди Серебрякової «Білення полотна» (1917) — щороку художниця спостерігала це явище у селі Нескучному на теперішній Харківщині.
 
                                                       
                                                                        Матеріал підготовано провідним методистом ХООМЦКМ Михайлом Красиков.
                                                                           
 
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини  
#традиційнакультура
#ДеньТрадиційноїКультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС  
#коноплі
#використанняконопель
#полотнозконопель
 

15 лютого 2023 року о 16.00 на платформі Zoom відбудеться народознавча онлайн-зустріч із Михайлом Красиковим на тему: «Лютневі свята українців»

Ви чули про «стрітенську воду» та «стрітенську свічку»? А знаєте, що з ними робити? А чому старі люди кажуть іноді про непривітного чоловіка, що він «як Касян глянув»? І що ж нам святкувати — Масляну чи Колодія?
На ці та інші питання шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої онлайн-зустрічі з Михайлом Красиковим, етнологом та фольклористом, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», провідним методистом ХООМЦКМ.

Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/88185899698?pwd=cTY2eWpXQUFmZ0Rla3BINm44T1dxQT09

Ідентифікатор заходу: 881 8589 9698
Код доступу: dM4TZh

Співорганізатори:
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей

🔶Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва запрошує керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів взяти участь у циклах відкритих семінарів-практикумів «Народні обряди календарного циклу», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України.

🔸Цикли семінарів-практикумів проводяться з метою підвищення обізнаності у традиційній народній культурі та налагодження контактів і творчих зв’язків між колективами фольклорного напрямку.
Всі семінари-практикуми відбуваються дистанційно.
За участь у кожному циклі семінарів-практикумів (весняний, літній, осінньо-зимовий) буде видано окремий сертифікат із переліком тем, із якими ознайомився учасник.

🔸 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРІВ-ПРАКТИКУМІВ:
➡️ Для участі необхідно зареєструватися за посиланням, що буде надаватися за кілька днів перед кожним семінаром-практикумом.
➡️ У Telegram організатори створюють робочу групу «Народні обряди. Семінари» для своєчасного інформування  учасників, контактів з організаторами та між колегами-фахівцями.
➡️ Після закінчення реєстрації, у групі «Народні обряди. Семінари» учасникам надається посилання на матеріали семінару-практикуму.
➡️ Після перегляду матеріалів, учасники заповнюють форму зворотного зв’язку, яка містить питання на основі доповідей спікерів семінару-практикуму і має бути надіслана протягом семи днів після розміщення посилання. Також у групі учасники можуть ставити запитання спікерам і отримувати на них відповіді.
➡️ За відсутності надісланої форми зворотного зв’язку або у разі неправильних відповідей на запитання, відповідна тема семінару-практикуму у сертифікаті учасника  відображена не буде.
➡️ Після опрацювання організаторами форм зворотного зв’язку в групі буде розміщено прізвища учасників, які відповіли на поставлені запитання.  
Висвітлюють теми семінарів провідні фахівці з різних областей України на добровільних засадах. Запрошуємо учасників, які бажають поділитися власними напрацюваннями та досвідом творчої роботи у наступних семінарах-практикумах, звертатися до організаторів за електронною адресою nks.oomckm.kh@gmail.com або за телефоном 095-69-68-103 (Олійник Наталія Петрівна, провідний методист ООМЦКМ). 

🔸Надаємо орієнтовний план проведення весняного циклу відкритих семінарів-практикумів та програму відкритого семінару-практикуму «Масляна, Масляна, яка ти мала…».
Для участі у семінарі-практикумі «Масляна, Масляна, яка ти мала…».
просимо до 13 лютого 2023 року заповнити гугл форму за посиланням https://forms.gle/wD2ruwR6v27YdCmC7

Програма відкритого семінару-практикуму  
«Масляна, Масляна, яка ти мала…»
для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних
та фольклористичних колективів  
м. Харків
Вітальне слово
Віра ЛАГУТІНА, директор Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва
«Веснянки в житті українців»
Анастасія КОЛОДЮК, заступник генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України з культурно-просвітницької діяльності, етномузиколог, учасниця етногурту «Королівна» (м. Київ)
«Обряди, звичаї, традиції Масляного тижня на Харківщині»
Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова»
«Веснянки Передстепового Правобережжя (Кіровоградська й суміжні райони Черкаської області). На матеріалі досліджень Олександра Терещенка»
Олександр ПОЛЯЧОК, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні».
«Водіння козла» – унікальний жанр весняного циклу  Слобожанщини

🔶 Мессендж добра і світла у рубриці #ТалантиХарківщини

🔸 «Світанкова витинанка» Ганна Коношко, смт Кегичівка

#ТалантиХарківщини #ООМЦКМ #декоративноприкладнемистецтво #мистецтвоХарківщини #народнемистецтво #українськакультура #культура #мистецтво #TalentsofKharkivregion #artsandcrafts #decorativeart #Ukrainianart #artandculture #Ukrainianculture