З 27 лютого починається ВЕЛИКИЙ ПІСТ, що триває 7 тижнів, від Масляного тижня до Великодня. На Харківщині його називають Великий піст, Строгий піст.
У понеділок господині пекли прісні коржики із житнього борошна, які називали «жиляники», «жилявики» і їли з тертим хроном, «щоб хвороба не приставала». А ще пили трішки горілки, щоб в роті нічого жирного не лишилося. Цей день так і називали «Жилявий понеділок» чи «Жилавий понеділок» або «Полоскозуб». У понеділок чоловіки ходили по хатах і вітали з початком Посту, їх пригощали. У перший день Великого посту жінки не мали права ходити по хатах, бо за повір’ям, це віщувало хвороби і негаразди у тій родині до кого вона зайде. Упродовж всього Посту веселощі припинялися, не можна було танцювати, співати, молодь не ходила на вечорниці. Дозволялося лише співати веснянки, щоб закликати весну.
Ось як згадують про це наші інформанти.
«В жилавий понеділок їдять огирки, капусту, картошку. Устаєш оце рано, перехрестишся, свяченої водички попєш, Богу помолимося, оце вже я одговілася. Знаю шо можна їсти шо неть. Наварю картошок, наріжу огирків, олійкою помастю, їмо і ще й по чарочці вип’ємо, це зуби пополоскати» (зап. 04.07.2000 р. с. Бішкин на Зміївщині від Замарської Євдокії Яківни)
«Коли діти просили вареники з сиром, мати казала: – Їжте хрін, редьку, а то все на вербу полізло». (зап. 28.09.1997 р. с. Княжне на Нововодолажчині від Богун Марії Василівни, 1918 р.н.)
«Провожають Масляну. Оце баба було Абрамиха до нас приїде, привезе таку жерстянку, шоб туди ж можна було налити водки і заставля всіх пити, виганяти Масляну. Оце в понеділок, виганяли Масляну». (1994 р. с. Іванівка на Шевченківщині від Пирогової Тетяни Василівни, 1917 р.н.)
«У жилавий понеділок, у нас бабам не розгрішали ходити по хатах. У нас дід був Павло, так він свою сусіду вигнав. Вона як чуть світ, і йде. А в понеділок важкий день, оце вже на піст, і вона утром прийшла. А він за плечі, та й випровадив її. Іди й не приходь, поки я умру. І було таке. Оце прийшла в хату жінка і вся сім’я увесь Піст не вилазила з болєзні. Так Боже сохрани, шоб я пішла куди в понеділок, хіба я забула, так казала: – Господи, прости мене, прости. Я не знала і пішла». (21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
«В Піст не гуляють, не співають, піст є піст. Всі дівчата, всі хлопці дома». (зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Святохи Андрія Пимоновича, 1914 р.н.)
«ЖИЛЯВИЙ ПОНЕДІЛОК» Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини
#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#НароднісвятаХарківщини
#Піст
У понеділок господині пекли прісні коржики із житнього борошна, які називали «жиляники», «жилявики» і їли з тертим хроном, «щоб хвороба не приставала». А ще пили трішки горілки, щоб в роті нічого жирного не лишилося. Цей день так і називали «Жилявий понеділок» чи «Жилавий понеділок» або «Полоскозуб». У понеділок чоловіки ходили по хатах і вітали з початком Посту, їх пригощали. У перший день Великого посту жінки не мали права ходити по хатах, бо за повір’ям, це віщувало хвороби і негаразди у тій родині до кого вона зайде. Упродовж всього Посту веселощі припинялися, не можна було танцювати, співати, молодь не ходила на вечорниці. Дозволялося лише співати веснянки, щоб закликати весну.
Ось як згадують про це наші інформанти.
«В жилавий понеділок їдять огирки, капусту, картошку. Устаєш оце рано, перехрестишся, свяченої водички попєш, Богу помолимося, оце вже я одговілася. Знаю шо можна їсти шо неть. Наварю картошок, наріжу огирків, олійкою помастю, їмо і ще й по чарочці вип’ємо, це зуби пополоскати» (зап. 04.07.2000 р. с. Бішкин на Зміївщині від Замарської Євдокії Яківни)
«Коли діти просили вареники з сиром, мати казала: – Їжте хрін, редьку, а то все на вербу полізло». (зап. 28.09.1997 р. с. Княжне на Нововодолажчині від Богун Марії Василівни, 1918 р.н.)
«Провожають Масляну. Оце баба було Абрамиха до нас приїде, привезе таку жерстянку, шоб туди ж можна було налити водки і заставля всіх пити, виганяти Масляну. Оце в понеділок, виганяли Масляну». (1994 р. с. Іванівка на Шевченківщині від Пирогової Тетяни Василівни, 1917 р.н.)
«У жилавий понеділок, у нас бабам не розгрішали ходити по хатах. У нас дід був Павло, так він свою сусіду вигнав. Вона як чуть світ, і йде. А в понеділок важкий день, оце вже на піст, і вона утром прийшла. А він за плечі, та й випровадив її. Іди й не приходь, поки я умру. І було таке. Оце прийшла в хату жінка і вся сім’я увесь Піст не вилазила з болєзні. Так Боже сохрани, шоб я пішла куди в понеділок, хіба я забула, так казала: – Господи, прости мене, прости. Я не знала і пішла». (21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
«В Піст не гуляють, не співають, піст є піст. Всі дівчата, всі хлопці дома». (зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Святохи Андрія Пимоновича, 1914 р.н.)
«ЖИЛЯВИЙ ПОНЕДІЛОК» Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини
#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#НароднісвятаХарківщини
#Піст
14 березня, свято Преподобної Євдокії. На Харківщині казали «ЯВДОХИ». Саме з цього дня починалася весна (за старим стилем це 1 березня).
Колись наші пращури зустрічали Новий рік навесні. Отже, перший день весни і вважався першим днем Нового року. Від цього дня селяни починали готувати зернові до посівної.
По всій Україні дівчата починали співати веснянки, щоб швидше прийшло тепло. Хоча на Харківщині веснянки і весняне "водіння козлів" починали співати від Масничного тижня. Дівчатка та дівки ходили по вулицях з веснянками, чи виходили за село на узвишшя. Якщо за селом була річка, то сідали на човни і співали веснянки.
Ось деякі спогади про перший день весни.
«Весна начіналася від Явдохи» (зап. 10.08.1997 р. с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Колмик Мусія Лікандровича, 1909 р.н., Стасюк Галини Мусіївни, 1946 р.н.)
«Збиралися дітьми і гуляли, весну стрічали. Одну вибирали Весною, вінок на неї одівали. Ми оце цепом зібралися, а вона по середині, приспівували:
Весна, Весна, на чому прийшла?
На сохі, на бороні, літо вам принесла…» (зап. 21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.
Як вийду я на вулицю,
Сяду я на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
Я в червонім намисті.
(зап. 09.08.1997 р. с. Сінне на Богодухівщині від Григоренко Фросини Яківни, 1917 р.н.)
«Дівчата ходили по вулиці з веснянками. Підходили до тієї хати де були парубки чи дівки і співали:
А вже весна, а вже красна,
Зілля зелененьке
А дівка Маринка,
Та й Грицька-парубка дівка…
У нас половодь була велика. Так я не ходила, я була маленька, а оці дівчатка по 17, по 16 з парубками. Човни беруть і по половоді, по парам сідають, скіки лодка позволе. Може одна пара сяде, може дві пари, а може багато сядуть, та шо перевозна. І так же співают, а воно по річки луна так роздається, аж сюди (в село) чути» (зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Хрущової Євдокії Василівни, 1921 р.н.)
«ВЕСНЯНКИ». Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС
#Веснянки
#ВеснянкиСлобожанщини
#СвятоЯвдохи
#НароднісвятаХарківщини
Колись наші пращури зустрічали Новий рік навесні. Отже, перший день весни і вважався першим днем Нового року. Від цього дня селяни починали готувати зернові до посівної.
По всій Україні дівчата починали співати веснянки, щоб швидше прийшло тепло. Хоча на Харківщині веснянки і весняне "водіння козлів" починали співати від Масничного тижня. Дівчатка та дівки ходили по вулицях з веснянками, чи виходили за село на узвишшя. Якщо за селом була річка, то сідали на човни і співали веснянки.
Ось деякі спогади про перший день весни.
«Весна начіналася від Явдохи» (зап. 10.08.1997 р. с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Колмик Мусія Лікандровича, 1909 р.н., Стасюк Галини Мусіївни, 1946 р.н.)
«Збиралися дітьми і гуляли, весну стрічали. Одну вибирали Весною, вінок на неї одівали. Ми оце цепом зібралися, а вона по середині, приспівували:
Весна, Весна, на чому прийшла?
На сохі, на бороні, літо вам принесла…» (зап. 21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.
Як вийду я на вулицю,
Сяду я на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
Я в червонім намисті.
(зап. 09.08.1997 р. с. Сінне на Богодухівщині від Григоренко Фросини Яківни, 1917 р.н.)
«Дівчата ходили по вулиці з веснянками. Підходили до тієї хати де були парубки чи дівки і співали:
А вже весна, а вже красна,
Зілля зелененьке
А дівка Маринка,
Та й Грицька-парубка дівка…
У нас половодь була велика. Так я не ходила, я була маленька, а оці дівчатка по 17, по 16 з парубками. Човни беруть і по половоді, по парам сідають, скіки лодка позволе. Може одна пара сяде, може дві пари, а може багато сядуть, та шо перевозна. І так же співают, а воно по річки луна так роздається, аж сюди (в село) чути» (зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Хрущової Євдокії Василівни, 1921 р.н.)
«ВЕСНЯНКИ». Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС
#Веснянки
#ВеснянкиСлобожанщини
#СвятоЯвдохи
#НароднісвятаХарківщини
🔶 22 березня, «СОРОК СВЯТИХ». На Харківщині цього дня господині випікали обрядове печиво у вигляді пташок: «жайворонки», «сороки» чи «бублички» у кількості сорок штук. Найбільшу пташку обов’язково засушували і ховали в посівне зерно, а коли їхали в поле сіяти, то брали з собою на ниву і там їли чи закопували в землю.
Люди вірили, що саме від цього дня з вирію мають повернутися пташки. Дівчата закликали весну співаючи веснянок. Діти з пташками в руках вибігали на вулицю і закликали весну, тепло. Обрядову випічку насаджували на палицю, виносили на город, втикали у землю і залишали там.
Саме цього дня Піст не буває строгим, а тому дозволялося пекти здобну обрядову випічку. Пташок як правило пекли з однієї чи двох качалочок тіста. Коли одна качалочка, то зав’язували її у вузлик, формували голівку, хвостик. Коли було дві качалочки, їх клали навхрест, однією стьожкою, обмотували іншу, формували голівку, розпліскували крильця, хвостик і надрізати трішки ножем, щоб вони були красивими. Очі пташкам встромляли із чорного перця, насінин, невеликих ягід терну чи кісточок із вишень.
Вважали, що сорока має принести у гніздо 40 прутиків на гніздо, тобто пташки, що прилітали, починали вити собі гнізда.
* «Кісто замішували на молоці, добавляли сметану, масло, сахарь і горілку лили» (зап. 14.10.1997 р. с. Княжнене на Нововодолажчині від Богун Марії Василівни, 1918 р.н.)
* «На Сорок святих пекли 40 бубликів або 40 жайворонків. З кіста скачували дві невеличкі стьожечки, склали навхрест, нижню стьожку перекручували зверху, а кінці розплескували і розрізали ножем – це були крилечка. Те ж саме робили і з хвостиком. На голівці робили дзьобик, а очі встромляли з насінинок або кісточок вишень. Пташками пригощали дітей, а ще ховали в посівне зерно, овес, ячмінь, жито чи пшеницю, а коли сіяли, находили їх, їли й Богу молилися. Жайворонків ще нанизували на сажень і ставили посеред огороду» (зап. 1995 р. с. Гетьманівка на Харквівщині).
* «Пекли жайворонки. Їх робили із двох качалочок кіста, обмотували одну навколо другої. Крилечка та хвіст розплескували, надрізали ножем. Жайворонків посипали маком. Пекли і бублики, додавали у кісто мак. Ще бублики варили у молоці, а тоді підсмажували їх у духовці. З жайворонками діти вибігали на вулицю, а тоді їли» (зап. 12.08.1995 р. с. Лиман Чугуївського району від гурту жінок).
* «Діти на вулиці підкидали пташок догори і ловили. Щітали хто більше вловить» (с. Сінне і Полкова Микитівка на Богодухівщині).
* «Птичок натикали на палицю, виносили на город і ставили там» (зап. 10.08.1997р. с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Васеніної Галини Тихонівни, 1915 р.н., Левченка Матвія Тихоновича, 1912 р.н.)
* Витинанка «НА СОРОК СВЯТИХ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ
#культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#СорокСвятих
#НароднісвятаХарківщини
Люди вірили, що саме від цього дня з вирію мають повернутися пташки. Дівчата закликали весну співаючи веснянок. Діти з пташками в руках вибігали на вулицю і закликали весну, тепло. Обрядову випічку насаджували на палицю, виносили на город, втикали у землю і залишали там.
Саме цього дня Піст не буває строгим, а тому дозволялося пекти здобну обрядову випічку. Пташок як правило пекли з однієї чи двох качалочок тіста. Коли одна качалочка, то зав’язували її у вузлик, формували голівку, хвостик. Коли було дві качалочки, їх клали навхрест, однією стьожкою, обмотували іншу, формували голівку, розпліскували крильця, хвостик і надрізати трішки ножем, щоб вони були красивими. Очі пташкам встромляли із чорного перця, насінин, невеликих ягід терну чи кісточок із вишень.
Вважали, що сорока має принести у гніздо 40 прутиків на гніздо, тобто пташки, що прилітали, починали вити собі гнізда.
* «Кісто замішували на молоці, добавляли сметану, масло, сахарь і горілку лили» (зап. 14.10.1997 р. с. Княжнене на Нововодолажчині від Богун Марії Василівни, 1918 р.н.)
* «На Сорок святих пекли 40 бубликів або 40 жайворонків. З кіста скачували дві невеличкі стьожечки, склали навхрест, нижню стьожку перекручували зверху, а кінці розплескували і розрізали ножем – це були крилечка. Те ж саме робили і з хвостиком. На голівці робили дзьобик, а очі встромляли з насінинок або кісточок вишень. Пташками пригощали дітей, а ще ховали в посівне зерно, овес, ячмінь, жито чи пшеницю, а коли сіяли, находили їх, їли й Богу молилися. Жайворонків ще нанизували на сажень і ставили посеред огороду» (зап. 1995 р. с. Гетьманівка на Харквівщині).
* «Пекли жайворонки. Їх робили із двох качалочок кіста, обмотували одну навколо другої. Крилечка та хвіст розплескували, надрізали ножем. Жайворонків посипали маком. Пекли і бублики, додавали у кісто мак. Ще бублики варили у молоці, а тоді підсмажували їх у духовці. З жайворонками діти вибігали на вулицю, а тоді їли» (зап. 12.08.1995 р. с. Лиман Чугуївського району від гурту жінок).
* «Діти на вулиці підкидали пташок догори і ловили. Щітали хто більше вловить» (с. Сінне і Полкова Микитівка на Богодухівщині).
* «Птичок натикали на палицю, виносили на город і ставили там» (зап. 10.08.1997р. с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Васеніної Галини Тихонівни, 1915 р.н., Левченка Матвія Тихоновича, 1912 р.н.)
* Витинанка «НА СОРОК СВЯТИХ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ
#культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#СорокСвятих
#НароднісвятаХарківщини
Малюнок «Весна прийшла» Людмили Лісунової, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри образотворчого мистецтва Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Вербнанеділя
#НароднісвятаХарківщини
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Вербнанеділя
#НароднісвятаХарківщини
від Кучерявої Лідії Марківни, 1941 р.н. м. Люботин, Харківського району, родом із с. Корбини Івани на Богодухівщині).
* Витинанка «ВЕЛИКДЕНЬ» виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Паска
#Крашанка
#Великдень
#Великоднісвята
#НароднісвятаХарківщини
* Витинанка «ВЕЛИКДЕНЬ» виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Паска
#Крашанка
#Великдень
#Великоднісвята
#НароднісвятаХарківщини
🔶 8 травня Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва розпочав дистанційну роботу відкритого семінару-практикуму: «Обряди, звичаї, традиції Зеленої неділі в Україні: минуле та сьогодення». Цей семінар є завершальним у весняній серії відкритих семінарів-практикумів «НАРОДНІ ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ». Програма семінару розкриває такі теми:
«Традиції святкування Трійці на Закарпатті»
КОЦАН Василь Васильович, директор Закарпатського музею народної архітектури, доктор історичних наук (м. Ужгород)
«Святкування Зеленої неділі на Харківщині»
ОЛІЙНИК Наталія Петрівна, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова»
«Свято Трійці. Водіння Куста в селі Сварицевичі Сарненського району Рівненського Полісся»
КОВАЛЬЧУК Алла Павлівна, керівник «Народного художнього колективу» гурт традиційного поліського співу «Ранкова роса» Рівненського ліцею № 28
«Особливості організації та проведення Зелених свят у Національному скансені України»
КУКЛІНА Інна Миколаївна, вчений секретар (колишня завідувачка відділу народного мистецтва і фольклору) Національного музею народної архітектури та побуту України (м. Київ)
«Весняно-літня обрядовість українців у світлі традиційної народної міфології»
СУШКО Валентина Анатоліївна – кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України
У червні 2023 року Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва розпочинає проведення літньої серії дистанційних відкритих семінарів-практикумів «НАРОДНІ ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів. Для висвітлення пропонуємо такі напрямки:
«Сьогодні Купала, а завтра Івана» (червень)
«Обжинки» (серпень)
Про відкриття реєстрації учасників на цю серію семінарів буде повідомлено пізніше.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #річнеколосвят #Зеленанеділя #семінарипрактикуми #Троєцькісвята #НароднісвятаХарківщини
«Традиції святкування Трійці на Закарпатті»
КОЦАН Василь Васильович, директор Закарпатського музею народної архітектури, доктор історичних наук (м. Ужгород)
«Святкування Зеленої неділі на Харківщині»
ОЛІЙНИК Наталія Петрівна, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова»
«Свято Трійці. Водіння Куста в селі Сварицевичі Сарненського району Рівненського Полісся»
КОВАЛЬЧУК Алла Павлівна, керівник «Народного художнього колективу» гурт традиційного поліського співу «Ранкова роса» Рівненського ліцею № 28
«Особливості організації та проведення Зелених свят у Національному скансені України»
КУКЛІНА Інна Миколаївна, вчений секретар (колишня завідувачка відділу народного мистецтва і фольклору) Національного музею народної архітектури та побуту України (м. Київ)
«Весняно-літня обрядовість українців у світлі традиційної народної міфології»
СУШКО Валентина Анатоліївна – кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр» Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України
У червні 2023 року Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва розпочинає проведення літньої серії дистанційних відкритих семінарів-практикумів «НАРОДНІ ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів. Для висвітлення пропонуємо такі напрямки:
«Сьогодні Купала, а завтра Івана» (червень)
«Обжинки» (серпень)
Про відкриття реєстрації учасників на цю серію семінарів буде повідомлено пізніше.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #річнеколосвят #Зеленанеділя #семінарипрактикуми #Троєцькісвята #НароднісвятаХарківщини
25 травня, ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ, відзначається через сорок днів після Воскресіння Ісуса Христа. На Харківщині його називають Вознесіння або Вшестя і вважається великим святом. У цей день забороняється виконувати будь-яку важку роботу. Віряни йшли до церкви.
Це є останнім днем, коли люди вітаюся «Христос Воскрес», а у відповідь «Воістину воскрес». Фарбували яйця в жовтий колір. У селі Гетьманівці на Шевченківщині щоб отримати жовтий колір, запарювали просяну солому. Також господині випікали паски та спеціальне печиво у вигляді драбини, яке так і називали «драбинки». За віруванням, печиво допомагало Ісусу Христу піднятися на небо. У деяких селах випікали ще й обрядове печиво у вигляді «борони». «По драбині Ісус Христос на небо сходив, а бороною скородили огород, шоб урожай гарний був». (зап. 1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1907 р.н.). Також люди могли ходити на кладовище та поминати своїх рідних.
Дослідник Куп’янщини П.В. Іванов у виданні «Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии» (1907 р.) пише: «Драбинки ставили на божниці до ікон, щоб Господь по «драбині» міг злізти на небо. В урожайний рік такі драбинки печуться з більшою кількістю перекладин, а в неурожайний з меншим, тому що тоді небо буває ближче».
Після обіду, ближче до вечора родичі, сусіди збиралися на вигоні чи в садку, варили кашу і гуляли, казали «Бога підсажуємо».
* Витинанка «ВОЗНЕСІННЯ» виконала Наталія Денисенко , викладач Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Паска
#Крашанка
#Вознесіння
#НароднісвятаХарківщини
Це є останнім днем, коли люди вітаюся «Христос Воскрес», а у відповідь «Воістину воскрес». Фарбували яйця в жовтий колір. У селі Гетьманівці на Шевченківщині щоб отримати жовтий колір, запарювали просяну солому. Також господині випікали паски та спеціальне печиво у вигляді драбини, яке так і називали «драбинки». За віруванням, печиво допомагало Ісусу Христу піднятися на небо. У деяких селах випікали ще й обрядове печиво у вигляді «борони». «По драбині Ісус Христос на небо сходив, а бороною скородили огород, шоб урожай гарний був». (зап. 1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1907 р.н.). Також люди могли ходити на кладовище та поминати своїх рідних.
Дослідник Куп’янщини П.В. Іванов у виданні «Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии» (1907 р.) пише: «Драбинки ставили на божниці до ікон, щоб Господь по «драбині» міг злізти на небо. В урожайний рік такі драбинки печуться з більшою кількістю перекладин, а в неурожайний з меншим, тому що тоді небо буває ближче».
Після обіду, ближче до вечора родичі, сусіди збиралися на вигоні чи в садку, варили кашу і гуляли, казали «Бога підсажуємо».
* Витинанка «ВОЗНЕСІННЯ» виконала Наталія Денисенко , викладач Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Паска
#Крашанка
#Вознесіння
#НароднісвятаХарківщини
🔶 Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва продовжує низку відкритих семінарів-практикумів «Народні обряди календарного циклу», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів.
ЛИПЕНЬ місяць – гаряча пора року для збирання зернових по всій території України. Як саме попередні покоління жниварів дотримувалися традицій, звичаїв і обрядів зажинків, жнив та обжинків? Проводимо паралелі між минулим і сьогоденням, а також що нині популяризується із традицій минулого розкажуть фахівці Рівненщини, Харківщини, Черкащини.
Нині стартує другий семінар-практикум літнього циклу: «Зажинки. Жнива. Обжинки». У програмі розкриваються такі теми:
«Зажинки, жнива, обжинки на Харківщині. Екскурс у минуле»
Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова»
«Зажинки, жнива та обжинки у традиційному народному календарі Середньої Надніпрянщини» (традиції та сучасність)
Вікторія НАУМЧУК, завідувачка відділу етнології Черкаського обласного краєзнавчого музею
«Сучасний підхід до відтворення обжинкової обрядовості на Черкащині»
Наталія САЙЧЕНКО, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради
«Обжинкова обрядовість Драбівщини»
Ніна СИРИЦЯ, методист з фольклору та етнографії Центру культури і дозвілля Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області
«Обжинкова обрядовість Рокитненщини» (с. Масевичі)
Леся ДИЧОК, керівник Зразкового фольклорного колективу «Веселики» Рокитнівського сільського будинку культури Сарненського району Рівненської області
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколо свят
#зажинки
#жнива
#обжинки
#обрядовіартибути
#семінарипрактикуми
#НароднісвятаХарківщини
ЛИПЕНЬ місяць – гаряча пора року для збирання зернових по всій території України. Як саме попередні покоління жниварів дотримувалися традицій, звичаїв і обрядів зажинків, жнив та обжинків? Проводимо паралелі між минулим і сьогоденням, а також що нині популяризується із традицій минулого розкажуть фахівці Рівненщини, Харківщини, Черкащини.
Нині стартує другий семінар-практикум літнього циклу: «Зажинки. Жнива. Обжинки». У програмі розкриваються такі теми:
«Зажинки, жнива, обжинки на Харківщині. Екскурс у минуле»
Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова»
«Зажинки, жнива та обжинки у традиційному народному календарі Середньої Надніпрянщини» (традиції та сучасність)
Вікторія НАУМЧУК, завідувачка відділу етнології Черкаського обласного краєзнавчого музею
«Сучасний підхід до відтворення обжинкової обрядовості на Черкащині»
Наталія САЙЧЕНКО, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради
«Обжинкова обрядовість Драбівщини»
Ніна СИРИЦЯ, методист з фольклору та етнографії Центру культури і дозвілля Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області
«Обжинкова обрядовість Рокитненщини» (с. Масевичі)
Леся ДИЧОК, керівник Зразкового фольклорного колективу «Веселики» Рокитнівського сільського будинку культури Сарненського району Рівненської області
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколо свят
#зажинки
#жнива
#обжинки
#обрядовіартибути
#семінарипрактикуми
#НароднісвятаХарківщини
🔶6 грудня 2023 року фахівцями Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва дистанційно проведено заключний Відкритий семінар-практикум низки семінарів ♦️«Народні обряди календарного циклу», присвячених річному колу свят, обрядовим діям, звичаям, традиціям, автентичному співу різних регіонів України для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів.
Підбиваючи підсумки нашої роботи, зазначимо, що протягом року відбувалося 7 повноцінних семінарів-практикумів з майстер-класами певної тематики. На заключному семінарі «Свята зимового циклу. Традиційна пісенність» фахівці поділилися своїми дослідженнями про свята зимового циклу, дозвілля молоді – вечорниці, досвітки та що саме на цих зібраннях могли співати чи які танці танцювати.
У програмі були розкриті цікаві теми.
Про «Свята зимового циклу», розповіла Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
Своїми дослідженнями про те, яких традицій дотримувалися на Черкащині на свято Андрія – «Свято Калити на Черкащині» – поділилася Наталія САЙЧЕНКО, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради.
Про дійство на свято Варвари у селі Масевичі на Рокитненщині, розповіла Леся ДИЧОК, викладач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.
На вечорницях молодь розучувала будь-які пісні: козацькі, родинно-побутові, жартівливі, заробітчанські, чумацькі та ін. Олександр ПОЛЯЧОК, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні» розповів про «Чумацькі пісні: основні сюжети та музичні особливості».
Які ж вечорниці без розваг, танців та приспівок до них? Своїми власними надбаннями «Виконавська робота над танцювальними піснями» поділився Ілля ФЕТИСОВ, керівник Фольклорного ансамблю «Божичі» (м. Київ).
Шановні доповідачі, щиро дякуємо за участь у семінарі-практикумі, за цікаві матеріали, ваш практичний власний досвід у вивченні традиційної культурної спадщини нашого народу. Маємо надію на подальшу творчу співпрацю.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколосвят
#зимовісвята
#традиційнапісенність
#народнітанці
#обрядовіатрибути
#семінарипрактикуми
#НароднісвятаХарківщини
Підбиваючи підсумки нашої роботи, зазначимо, що протягом року відбувалося 7 повноцінних семінарів-практикумів з майстер-класами певної тематики. На заключному семінарі «Свята зимового циклу. Традиційна пісенність» фахівці поділилися своїми дослідженнями про свята зимового циклу, дозвілля молоді – вечорниці, досвітки та що саме на цих зібраннях могли співати чи які танці танцювати.
У програмі були розкриті цікаві теми.
Про «Свята зимового циклу», розповіла Наталія ОЛІЙНИК, провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова».
Своїми дослідженнями про те, яких традицій дотримувалися на Черкащині на свято Андрія – «Свято Калити на Черкащині» – поділилася Наталія САЙЧЕНКО, завідувач відділу фольклору та етнографії КУ «Обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» Черкаської обласної ради.
Про дійство на свято Варвари у селі Масевичі на Рокитненщині, розповіла Леся ДИЧОК, викладач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області.
На вечорницях молодь розучувала будь-які пісні: козацькі, родинно-побутові, жартівливі, заробітчанські, чумацькі та ін. Олександр ПОЛЯЧОК, директор КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. Кароля Шимановського», музикознавець, етновиконавець, учасник і співкерівник фольклористичного гурту «Млиночок», учасник міжнародного ансамблю «Віртуальне село», автор ідеї та сценарного плану веб-серіалу «Чумацькі пісні» розповів про «Чумацькі пісні: основні сюжети та музичні особливості».
Які ж вечорниці без розваг, танців та приспівок до них? Своїми власними надбаннями «Виконавська робота над танцювальними піснями» поділився Ілля ФЕТИСОВ, керівник Фольклорного ансамблю «Божичі» (м. Київ).
Шановні доповідачі, щиро дякуємо за участь у семінарі-практикумі, за цікаві матеріали, ваш практичний власний досвід у вивченні традиційної культурної спадщини нашого народу. Маємо надію на подальшу творчу співпрацю.
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#НКС
#річнеколосвят
#зимовісвята
#традиційнапісенність
#народнітанці
#обрядовіатрибути
#семінарипрактикуми
#НароднісвятаХарківщини
🔶14 лютого 2024 року фахівцями КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» дистанційно проведено Відкритий семінар-практикум «МАСНИЦЯ» для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів.
Учасників семінару привітала та побажала плідної творчої роботи директорка закладу Віра ЛАГУТІНА.
Про особливості весняного обряду «Водіння козла» на Харківщині розповіла Катерина КУРДІНОВСЬКА, старша лаборантка навчальної лабораторії фольклору Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, співачка Фольклорного гурту «Муравський шлях» КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
Як звучать веснянкові наспіви на Слобожанщині продемонструвала Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидатка мистецтвознавства, старша викладачка кафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Наталія ОЛІЙНИК, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», голова ГО «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» поділилася власним досвідом про багатогранну діяльність Фольклорного колективу у традиційній народній культурі.
Безпосередньо про святкування Масниці в селі Красненьке на Вінничині – «Сирниця-Масниця, добром людям рясниться» поділилася Ніна МЕТЕЛЬСЬКА, керівниця народного фольклорного театру «Господині» та директорка Красненьківського сільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області.
Ірина ГОЛОВКО, директорка та Ніна ПЕТРЕЧЕНКО, керівниця Народного фольклорно-аматорського колективу «Калинова родина» Кантакузівського сільського будинку культури Шрамківської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області розповіли про «родзинки», заховані у святкуваннях Масляного тижня у селі Кантакузівка на Черкащині.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо вам за те, що ділитеся відомостями про культурне минуле свого краю, які по крихітці збираєте, опрацьовуєте та популяризуєте. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #НКС #традиційнанароднакультура #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури #організаційнометодичнийвідділ #традиційнапісенність #річнеколосвят #обрядовіатрибути #семінарипрактикуми #НароднісвятаХарківщини
Учасників семінару привітала та побажала плідної творчої роботи директорка закладу Віра ЛАГУТІНА.
Про особливості весняного обряду «Водіння козла» на Харківщині розповіла Катерина КУРДІНОВСЬКА, старша лаборантка навчальної лабораторії фольклору Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, співачка Фольклорного гурту «Муравський шлях» КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
Як звучать веснянкові наспіви на Слобожанщині продемонструвала Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидатка мистецтвознавства, старша викладачка кафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Наталія ОЛІЙНИК, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», голова ГО «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» поділилася власним досвідом про багатогранну діяльність Фольклорного колективу у традиційній народній культурі.
Безпосередньо про святкування Масниці в селі Красненьке на Вінничині – «Сирниця-Масниця, добром людям рясниться» поділилася Ніна МЕТЕЛЬСЬКА, керівниця народного фольклорного театру «Господині» та директорка Красненьківського сільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області.
Ірина ГОЛОВКО, директорка та Ніна ПЕТРЕЧЕНКО, керівниця Народного фольклорно-аматорського колективу «Калинова родина» Кантакузівського сільського будинку культури Шрамківської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області розповіли про «родзинки», заховані у святкуваннях Масляного тижня у селі Кантакузівка на Черкащині.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо вам за те, що ділитеся відомостями про культурне минуле свого краю, які по крихітці збираєте, опрацьовуєте та популяризуєте. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #НКС #традиційнанароднакультура #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури #організаційнометодичнийвідділ #традиційнапісенність #річнеколосвят #обрядовіатрибути #семінарипрактикуми #НароднісвятаХарківщини
26 червня 2024 року відбувся черговий Відкритий дистанційний семінар-практикум «Зажинки. Жнива. Обжинки» для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів, організований фахівцями КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
Про обрядову випічку до жниварських святрозповіла Світлана ТВОРУН, кандидаткаісторичних наук, доцентка кафедри правознавства та гуманітарних дисциплін Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету.
Про особливості відтворення обрядових пісень хліборобського циклу на Слобожанщині поділилася Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидаткамистецтвознавства, старша викладачкакафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Які відбувалися дійства напередодні зажинків у селі Красненьке на Вінничині,відтворили учасники народного фольклорного театру «Господині» таДитячого фольклорно-етнографічного колективу «Самоцвіти» Красненьківськогосільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області, керівниця Ніна МЕТЕЛЬСЬКА.
Марія МОТОРНА провідна методистка з нематеріальної культурної спадщиниВінницького обласного центру народноїтворчості, аспірантка Уманськогодержавного педагогічного університету ім. Павла Тичини познайомила з традиціями виготовлення дідуха на Вінничині.
Майстер-клас із виготовлення дідухапродемонструвла Галина ЧАДЮК, майстриня з соломоплетіння.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо за ваше уміння, досвід, знання за те, що ділитеся ними. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #НКС#традиційнанароднакультура#організаційнометодичнийвідділ#традиційнапісенність #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури #річнеколосвят#обрядовіатрибути #семінарипрактикуми#НароднісвятаХарківщини #лабораторіядослідженняНКС
Про обрядову випічку до жниварських святрозповіла Світлана ТВОРУН, кандидаткаісторичних наук, доцентка кафедри правознавства та гуманітарних дисциплін Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету.
Про особливості відтворення обрядових пісень хліборобського циклу на Слобожанщині поділилася Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидаткамистецтвознавства, старша викладачкакафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Які відбувалися дійства напередодні зажинків у селі Красненьке на Вінничині,відтворили учасники народного фольклорного театру «Господині» таДитячого фольклорно-етнографічного колективу «Самоцвіти» Красненьківськогосільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області, керівниця Ніна МЕТЕЛЬСЬКА.
Марія МОТОРНА провідна методистка з нематеріальної культурної спадщиниВінницького обласного центру народноїтворчості, аспірантка Уманськогодержавного педагогічного університету ім. Павла Тичини познайомила з традиціями виготовлення дідуха на Вінничині.
Майстер-клас із виготовлення дідухапродемонструвла Галина ЧАДЮК, майстриня з соломоплетіння.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо за ваше уміння, досвід, знання за те, що ділитеся ними. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #НКС#традиційнанароднакультура#організаційнометодичнийвідділ#традиційнапісенність #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури #річнеколосвят#обрядовіатрибути #семінарипрактикуми#НароднісвятаХарківщини #лабораторіядослідженняНКС