🔶 14 вересня – ВОЗДВИЖЕННЯ, ЗДВИЖЕННЯ, так на Харківщині називають цей день у народі. Віряни ж це свято називають Воздвиження Хреста Господнього. За новим календарем 14 вересня (раніше відзначали 27 вересня). За віруваннями, саме в цей день, плазуни збираються до кучі та залягають у зимову сплячку до весни. Вони цього дня можуть бути злими, тому не можна ходити у ліс. Навіть у погріб спускатися не бажано, щоб не залізла туди гадюка.
🔶 «На Воздвиження у ліс ходити ніззя, гадюк багато. Є легенда така і вона здавна. Я може б і не повірив, це розказував мій брат. Вони жили у селі Рогозянка (на Золочівщині), а там ліс. Поїхали в ліс по груші, хароші там груші були в лісі, лісні. Поїхали веломашиною із жінкою, шоб назбирати цих груш. І коли стали збирати, подивились, а їх куча (гадюк). І каже: Злазяться, злазяться, вони нас не трогають, і ми їх не трогаєм. Ну полякались і скоренько, скіки там назбирали, тікати з лісу. Приїжжяють до жінчиних батьків і розказують. – Та чи ви самосшедчі? Хіба ж в оцей день можна в ліс їхати? Імєйте в виду, шо вони злазяться, їх кучі, вони мирні, людей не тронуть, ну перелякаться можно. Їх сила злазиться в кучі. Каже: І дійствітєльно ми їх побачили скіки, і лізуть, і лізуть, і все в кучу, в кучу». (Зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.)
🔶 «На Воздвиження гадюки залазять у землю, аж гуде земля, які вони сердиті. Вони як залазять у нори, у їх же є нори, вони ж оцю шкуру скидають. Шкура отпадає, так вони такі самошедчі, кажуть, шо ніззя в ліс ходити. Даже туди на гору, мій онук ходив на Воздвиження, так каже гадюка гналася. Так на дерево плигали. Такий був годів 12-15. Вони такі скажені, страшні». (Зап. 09.07.2002 р. с. Оскіл Ізюмського району Харківської області від Рєзнік Фросина Максимівни, 1921 р.н.)
🔶 Малюнок «На Воздвиження», виконала Світлана Мишак, керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківського району
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#народнийкалендар
#НКС
#Воздвиження
🔶 «На Воздвиження у ліс ходити ніззя, гадюк багато. Є легенда така і вона здавна. Я може б і не повірив, це розказував мій брат. Вони жили у селі Рогозянка (на Золочівщині), а там ліс. Поїхали в ліс по груші, хароші там груші були в лісі, лісні. Поїхали веломашиною із жінкою, шоб назбирати цих груш. І коли стали збирати, подивились, а їх куча (гадюк). І каже: Злазяться, злазяться, вони нас не трогають, і ми їх не трогаєм. Ну полякались і скоренько, скіки там назбирали, тікати з лісу. Приїжжяють до жінчиних батьків і розказують. – Та чи ви самосшедчі? Хіба ж в оцей день можна в ліс їхати? Імєйте в виду, шо вони злазяться, їх кучі, вони мирні, людей не тронуть, ну перелякаться можно. Їх сила злазиться в кучі. Каже: І дійствітєльно ми їх побачили скіки, і лізуть, і лізуть, і все в кучу, в кучу». (Зап. 22.07.2000 р. с. Чепели на Золочівщині Харківської обл. від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині Харківської обл.)
🔶 «На Воздвиження гадюки залазять у землю, аж гуде земля, які вони сердиті. Вони як залазять у нори, у їх же є нори, вони ж оцю шкуру скидають. Шкура отпадає, так вони такі самошедчі, кажуть, шо ніззя в ліс ходити. Даже туди на гору, мій онук ходив на Воздвиження, так каже гадюка гналася. Так на дерево плигали. Такий був годів 12-15. Вони такі скажені, страшні». (Зап. 09.07.2002 р. с. Оскіл Ізюмського району Харківської області від Рєзнік Фросина Максимівни, 1921 р.н.)
🔶 Малюнок «На Воздвиження», виконала Світлана Мишак, керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківського району
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнанароднакультура
#деньтрадиційноїкультури
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#народнийкалендар
#НКС
#Воздвиження