🔶 Продовжуємо #ДеньТрадиційноїКультури. Наразі розповідаємо про коноплі⤵️
«Хто б тобі потіпав, якби не я?» Дещо про конопляну еротику
У ХІV— ХVІІІ століттях не тільки розвинулися технології обробки конопель і розширилася сфера їх використання, але й сформувалися обрядодії, важливими елементами яких були вироби з конопель або з частини цієї рослини, а також набув розповсюдження цілий шар фольклорних текстів, де фігурують коноплі або інструменти їх обробки, наприклад, загадки, які мало хто сьогодні відгадає: «Через пузо дорога, всередині тривога, а в дірочці свадьба йде» (прядка), «Сидить дід за дошками, стріля в бабу галушками» (ткацький верстат). У ті часи, та й пізніше, галицькі русини використовували коноплі як засіб від зурочення: сім'я їх варили з корою бузини й пили, вірячи, що разом із блювотою вискочать три мертві змії.
В українців було уявлення, що дітей знаходять не тільки «в капусті», а й у коноплянику, що пов'язане з ідеєю високої плодючості конопель. Недарма на свято Введення жінки, які довго не могли завагітніти, сідали голі на призьбі хати й пряли самосівних конопель. Судячи з деяких жартівливих пісень, насіння конопель й так зване «конопляне молочко» могли асоціюватися зі спермою: «Орав милий цілий день та посіяв конопель». Взагалі ж процес переробки конопель надто нагадував українським селянам статевий акт, що відбилося у відомій пісні «Ой кум до куми раненько іде...», де є купа кумових риторичних питань начебто щодо технологічної послідовності вирощування та обробки конопель, але з однозначним еротичним підтекстом: «Хто б тобі виорав, якби не я? <...> Хто б тобі посіяв, якби не я? <...> Хто б тобі вибрав, якби не я? <...> Хто б тобі намочив, якби не я? <...> Хто б тобі витяг, якби не я? <...> Хто б тобі потер, якби не я? <...> Хто б тобі потіпав, якби не я?». Більшість наведених тут дієслів потребують контекстних пояснень для українців ХХІ століття. Садили матірку і плоскінь (жіночі та чоловічі різновиди конопель) на одному полі, однак збирали не одночасно. Плоскінь вибирали (видьоргували) на 12-й тиждень, коли коноплі одцівітали, тобто під час жнив— значно раніше, ніж матірку, сім'я якої ще повинно було дозрівати. За розповідями наших інформантів із Харківщини, восени матірку «зрубували, а тоді до копанки, і мочили те прядиво до самих заморозків, потім витягали і розставляли, як трикутники невеличкі». Щоб очистити волокна висушених конопель, стебла мʼяли на терниці — тіпали. Після Покрови починали роботи з прядивом: вал мотали на веретено, все інше — на гребінь та прядку.
🔸Матеріал підготовано провідним методистом ХООМЦКМ Михайлом Красиковим
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#коноплі
#вирощуванняконопель
#обробкаконопель
#використанняконопель
#загадкипроконоплі
#пісніпроконоплі
«Хто б тобі потіпав, якби не я?» Дещо про конопляну еротику
У ХІV— ХVІІІ століттях не тільки розвинулися технології обробки конопель і розширилася сфера їх використання, але й сформувалися обрядодії, важливими елементами яких були вироби з конопель або з частини цієї рослини, а також набув розповсюдження цілий шар фольклорних текстів, де фігурують коноплі або інструменти їх обробки, наприклад, загадки, які мало хто сьогодні відгадає: «Через пузо дорога, всередині тривога, а в дірочці свадьба йде» (прядка), «Сидить дід за дошками, стріля в бабу галушками» (ткацький верстат). У ті часи, та й пізніше, галицькі русини використовували коноплі як засіб від зурочення: сім'я їх варили з корою бузини й пили, вірячи, що разом із блювотою вискочать три мертві змії.
В українців було уявлення, що дітей знаходять не тільки «в капусті», а й у коноплянику, що пов'язане з ідеєю високої плодючості конопель. Недарма на свято Введення жінки, які довго не могли завагітніти, сідали голі на призьбі хати й пряли самосівних конопель. Судячи з деяких жартівливих пісень, насіння конопель й так зване «конопляне молочко» могли асоціюватися зі спермою: «Орав милий цілий день та посіяв конопель». Взагалі ж процес переробки конопель надто нагадував українським селянам статевий акт, що відбилося у відомій пісні «Ой кум до куми раненько іде...», де є купа кумових риторичних питань начебто щодо технологічної послідовності вирощування та обробки конопель, але з однозначним еротичним підтекстом: «Хто б тобі виорав, якби не я? <...> Хто б тобі посіяв, якби не я? <...> Хто б тобі вибрав, якби не я? <...> Хто б тобі намочив, якби не я? <...> Хто б тобі витяг, якби не я? <...> Хто б тобі потер, якби не я? <...> Хто б тобі потіпав, якби не я?». Більшість наведених тут дієслів потребують контекстних пояснень для українців ХХІ століття. Садили матірку і плоскінь (жіночі та чоловічі різновиди конопель) на одному полі, однак збирали не одночасно. Плоскінь вибирали (видьоргували) на 12-й тиждень, коли коноплі одцівітали, тобто під час жнив— значно раніше, ніж матірку, сім'я якої ще повинно було дозрівати. За розповідями наших інформантів із Харківщини, восени матірку «зрубували, а тоді до копанки, і мочили те прядиво до самих заморозків, потім витягали і розставляли, як трикутники невеличкі». Щоб очистити волокна висушених конопель, стебла мʼяли на терниці — тіпали. Після Покрови починали роботи з прядивом: вал мотали на веретено, все інше — на гребінь та прядку.
🔸Матеріал підготовано провідним методистом ХООМЦКМ Михайлом Красиковим
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#спадщинаУкраїни
#коноплі
#вирощуванняконопель
#обробкаконопель
#використанняконопель
#загадкипроконоплі
#пісніпроконоплі