З лексичних скарбів Харківщини в записах Бориса Грінченка
 
У 1880-1882 роках Борис Дмитрович Грінченко, ще й не знаючи, що Доля вже обрала його в якості упорядника «Словаря української мови», який Київська Громада збирала не одне десятиліття, жив і працював у Харківському та Зміївському повітах Харківської губернії. В архіві лексикографа, що знаходиться в Інституті Рукопису ЦНБ ім. В. Вернадського НАН України зберігається зшиток, у якому містяться 638 слів, записаних ним на Харківщині, зокрема у селах Хорошів, Циркуни та Велика Данилівка Харківського повіту та у Зміївському повіті. Ці «лексичні матеріали, зібрані з народних уст», були використані пізніше Грінченком при упорядкуванні словника, проте й самі по собі вони мають велику наукову цінність. Зібрані разом, вони дають яскраву картину лексичного багатства населення Слобожанщини кінця ХІХ століття. На жаль, чимало з цих слів та виразів пішли в небуття, проте ніщо не заважає нам повернути їх у слововжиток.
Маємо подякувати київським грінченкознавцям, які щойно видали мовознавчі праці нашого земляка, зокрема й підготовчі матеріали до безсмертного «Словаря української мови».
У цій та низці наступних публікацій наведемо деякі слова та вирази з польових записів Б.Д. Грінченка. Друкуємо їх за виданням: Грінченко Борис. Зібрання творів. Мовознавча спадщина. Кн. 1. / упоряд. В.В. Яременко, І.В. Яковлева; кер. проєкту,голова ред. ради В.О. Огневʼюк; передм., примітки В.В.  Яременка. Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2023. С. 229 — 231.
В оригіналі та в книзі діалектизмивідтворюються засобами російської орфографії, пояснення записувача подаються російською мовою. Ми публікуємо українські слова та тексти за нормами сучасного українського правопису, пояснювальні тексти Б. Грінченка залишаємо незмінними.
 
Витришки ловити чи що б я туди пішла?
Ну та й брехливий же! — Як почне: волочить, волочить! (врет, врет!)
Вогнювата молодиця — пылкая, страстная.
Не дяк він, а так, валюка яка-небудь (от валятися?)
Вариво.
Заробітошно.
Збантурити воду (= возмутить).
Жаби закрюкали.
Він вже замелюється (путается на словах).
Вигодувала усе сіно (скормила).
Наїлася цих опеньків, так аж канудить (тошнит).
Купована мати. «А ось, як дуже лежиш, то приходить яка жінка, то й купує тебе, — яка за дві, яка три там копійки; як купить, то й одужаєш. От и купована мати.
Дощ капотить.
Вишні так і висять кімʼяхами.
Кабурх той хліб у піч (= швиргонула).
 
Далі буде.
 
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ,
професор НТУ «ХПІ»
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#діалектизми
#Словарьукраїнськоїмови
#МихайлоКрасіков

1 серпня за новоюліанським календарем відзначаємо свято МАКОВІЯ. На Харківщині вдосвіта жінки пекли коржики з маком, пампушки. Мак додавали в тісто або ж розтирали його з водою і цукром чи медом, а потім поливали коржики. Випічку називали «маківники», «макорженики» або «коржі з маком». Зранку віряни йшли до церкви святити мак, мед, букети квітів з маковими головками, які потім зберігали на покуті. В цей день святкували і намагалися не виконувати важкуроботу по господарству. 
Інформанти про цей день розповідали наступне.
* «На Маковія коржики пекли із маком. Називали просто коржі з маком. Напечуть матері, всі виносять і угощають один одного». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* «Печуть коржики. Тісто замішували, коржики посипали маком». (Зап. 17.07.2003 р. у с. Волохівка на Вовчанщині від Зимівської Ніни Миколаївни, 1930 р.н.).
* «Пекли коржі з маком. Мак в тісто трошки кидали, а то намочеш мак в череп’яній мисці з медом чи сахарьком (перетирали – Н.О.) і переливали». (Зап. 22.07.2003 р. у с. ЧервонооармійськеДруге на Вовчанщині від Батуліної Варвари Дмитрівни, 1920 р.н.).
* «Мед, мак святять, коржики печуть з маком. На Маковія квіти обізатєльно святять: айстри, у букеті повинна бути гілочка м’яти, любистку. Букетик зберігали на покуті». (Зап. 16.08.1997 р. у сел. Нова Водолага від Семенко Віри Степанівни, 1943 р.н. (с. Вільхуватка).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами)
* Витинанка «НА МАКОВІЯ», виконала НаталіяДенисенко, викладачка Харківської художньоїшколи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Маковія  
 
 

Продовжуємо знайомити з творчим доробком учасників Відкритого дистанційногофестивалю-конкурсу традиційної народноїкультури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.Конкурс «ТРАДИЦІЙНІ ХУДОЖНІ РЕМЕСЛА»відбувся за трьома віковими категоріями у шестиномінаціях: «Вироби з бісеру», «Народна лялька», «Кераміка», «Писанкарство», «Художній розпис», «Витинанка».
 
Лялька – це дитяча іграшка у вигляді фігурки людини. З давніх-давен нею бавилася майже кожна дівчинка в різних куточках світу. Їх виготовляли з різноманітних матеріалів. Нині лялька є не лише забавкою, а й витвором мистецтва.
 
Представляємо конкурсні роботи в номінації«НАРОДНА ЛЯЛЬКА» учасників закладів культури та освіти Харківщини і Київщини, а саме:
 
* КЗ Палацу дитячої та юнацької творчості«ІСТОК» м. Харкова;
 
* Станції юних техніків – Центру науково-технічної творчості молоді міста Києва;
 
* КПНЗ «Харківський міський комплексний центр за місцем проживання»;
 
* КЗ «Лозівський ліцей № 3» Лозівської міськоїради Харківської області;
 
* КЗ «Центр культури та дозвілля Солоницівськоїселищної ради» Харківської області;  
 
* Степівської гімназії Білоцерківського району Київської області;
 
* Катеринівського сільського будиноку культуриУправління культури Лозівської міської ради Харківської області;
 
* КЗ «Первомайський будинок дитячої та юнацькоїтворчості Первомайської міської ради Харківськоїобласті».
 
Приємного перегляду творчих робіт учасників конкурсу за посиланням: https://youtu.be/yrocT4Ikl2Q
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #народналялька #писанкарство  #виробизбісеру #витинанка  #художнійрозпис  #кераміка  
 

ШАНОВНІ ДРУЗІ, КОЛЕГИ! За численнимипроханнями КЗ "Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва" продовжує прийом заявок до участі у конкурсі ІІ ОБЛАСНОГО ДИСТАНЦІЙНОГО КОНКУРСУ ТРАДИЦІЙНИХ СТРАВ, ВИПІЧКИ ТА НАПОЇВ ХАРКІВЩИНИ «СМАЧНОГО!» до 15 ВЕРЕСНЯ 2024 року. Оголошення результатів конкурсу відбудеться 1 ЖОВТНЯ 2024 року.
Конкурс проводиться за такими номінаціями:
– «Перша страва»;
– «Друга страва»;
– «Випічка»;
– «Обрядова випічка»;
– «Соління (квашення)»;
– «Напій».
Конкурсні матеріали приймаються на електронну пошту
E-mail: smachnogo.kh@gmail.com
 
Положення та анкети-заявки за посиланням: bit.ly/Смачного_2024
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #традиційнапершастрава#традиційнадругастрава #традиційнаобрядовавипічка#традиційнеквашеннясоління
 
 
 

Експедиція в село Соснівку Наталинської громади Красноградського району відбулася в рамках Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки. Фахівці КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» Оксана Бугайченко, Наталія Олійник, Галина Лук’янець, Юлія Лузан проводили дослідження з традиційної культурної спадщини села Соснівка Наталинської громади Красноградського району Харківської області.

Щиро дякуємо за сприяння в організації експедиції начальниці відділу культури, сім’ї, молоді та спорту  Наталинської сільської ради Красноградськогорайону Ользі Хлівецькій, старості Соснівського старостату Ользі Володимирівні Мартинюк, завідувачці будинку культури села Соснівка Вікторії Володимирівні Жуковій та бібліотекарці Лесі Василівні М’яновській. Велика подяка нашим інформантам: Галині Василівні Сябро (1937 р.н.), Катерині Миколаївні Неділько (1950 р.н.), Надії Федорівні Коломієць (1946 р.н.).

Цікаві спогади від наших інформантів стосувалися традиційних свят, звичаїв, обрядів календарного циклу та родинної обрядовості (весілля, народини, поховальна обрядовість); традиційного харчування та різної звичаєвої культури. Деякі спогади від Сябро Галини Василівни (1937 р.н.) і Неділько Катерина Миколаївна (1950 р.н.)

* «Свиню як заріжуть, сало складали у ящичок, під низ солому клали, гілочки з вишні. Все сало солили, на низ клали здір (внутрішній жир – Н.О.), клали вниз, шоб їсти останнім, а зверху накладуть сала, а між салом ще клали окіст, а тоді вп’єть сало приложать, бо тоді ж не було банок, не було нічого».

* «У нас сало було у мішочку (полотняній сумочці) і за иконами оно повішене було, об же ж нихто не взяв. Хати ж тоді не замикались, красти нічого було, а  нам сала то хотілося. А його ж було мало, тоді ж сковороду мазали салом. Бабусі нема, а мама на роботі. Мама йшла рано і приходила пізно. А ми ж то дома, а нам хочеться сала. Ставляємо табуреточку на стіл, бо боги ж то високо висять. Я стаю на табуретояку, а брат держе табуреточку. Я достала сала, одрізали потрошичку, наче потрошку. Ну нам же каждий день хочеться. А туди ж каждий день ніхто не заглядає. А тоді бабуся побачила, та на маму: – Тамара, у нас миші завелися. А мама:  –  Де? Ні в чому ж завестися. А бабуся: – Та сала над’їли ось скіки. Нас ніхто ніколи не лаяв. Бабуся каже до брата: – Онучок, ти ж бачиш, он Бозя пальцем показує, нільзя ж так робити. Я не бачила коли брат поліз до икон сам і виколов Бозі очі».

* (Чим гралися в дитинстві? – Н.О.) «Кукла із косами – це кукургузина. Огирок з паличками, це ноги були там корову чи собаку робили. У крем’яшки грали, особинно як у школі були, на перерві, посідаємо в коридорі і граємо.  Крем’яшки були з камінчиків. І ото перекидає одинка, двійка, трійка…»

Спогади від Коломієць Надії Федорівни (1946 р.н.).

* (З чим пекли раніше пироги? – Н.О.) «Пекли пироги з мукою. Сала свіжого нажарить, трошички присолить, засипать муку, ложкою вимішувати, вона прижариться, цвєт тоді риженький, захолоняє і ліпи пироги». Цікаво, що в селі яйця називають «крашанками» і це ніяк не пов’язано з Великоднем. Просто традиційно так називають яйця. Пироги ліпили з яблуками, з квасцем (рослина схожа на щавель – Н.О.), з квасолею» тощо.

* (А придане було у вас? – Н.О.) «Було. Це ж кровать, гардіроб і постіль». (Що таке гардіроб? – Н.О.) – Шихванер. То колись з сундуками ходили, а я вже з шихванером йшла... (Гільце було на весіллі? – Н.О.) – Було. Гільце робили у молодого. Приходили боярини і приносили гільце з сосни. Із жатої бомаги робили квітки і вряжали його ше й канхвети були, вішали і канхвети. Тоді ж ото боярин із палкою, хто простяга руки до гільця, били палкою, шоб до гільця не тулилися».
 
Матеріали підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024  #ЛабораторіядослідженняНКС

6 серпня за новоюліанським календарем відзначаємо свято СПАСА. На Харківщині доцього дня пекли коржики, йшли до церкви їх святити. Освячували також яблука, груші, мед, воду. Після обіду збиралися і святкували.
Існувало повір’я, що жінкам, у яких вмерли маленькими діти, аж до цього свята не можна їсти яблука. Деякі жінки протягом всього життя не їли яблука. У народі кажуть: «Спас, рукавички про запас», бо вже ночі були прохолодними та й вдень може бути не жарко.
Спогади від наших інформантів:
* «Ходили до церкви на Спаса. Святили яблука, груші, все можна на Спаса святити. І воду святят, і хліб святят». (Зап. 26.09.1996 р. у с. Бабаї Харківського району від Кульчицької Ніни Олександрівни, 1936 р.н. с. Павлово Богодухівського району).
* «На Спаса пекли коржики, рядна домоткані виносять, простилають. У кого мед є, тож приносють. Хто пиріжки пік, хто коржі пік. Сідають кругом і їдять». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* «На Спаса пекли коржики і їли з медом. Яблука, груші також їли на Спаса». (Зап. 08.07.2003 р. у с. Черкаський Бішкин на Зміївщині від Свинаренко Ганни Савишни, 1908 р.н.).
* «До Спаса яблука не їли, це так по релігії було. А на Спаса святили яблука, груші цим розговлялися. Розговіються цим, а тоді вже розрішалося яблука їсти». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині від Зозулі Петра Марковича, 1910 р.н. (с. Польова на Дергачівщині).
* «На Спаса яблука святять. Спас, рукавиці про запас, уже буде холодно». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від Глуховської Василини Опанасівни, 1917 р.н.).
* «Святили мед, яблука». (Зап. 16.08.1997 р. у сел. Нова Водолага від Семенко Віри Степанівни, 1943 р.н. (с. Вільхуватка).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «СПАС», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Спас  
 
 
 

ВАРЕНУХА – традиційний напій, що українціготували та споживали лише на свята. За записамиВ.Д. Щелоковської на Куп’янщині у ХІХ столітті зустрічався такий напій, який називали «варена». Пити його можна як гарячим, так і холодним. Це прототип сучасного «глінтвейну», тільки безалкогольний.
 
Приготуванням цього напою з нами поділилися Любов Петрівна Собакар із села Рокитне на Нововодолажчині, яка подала його на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Вона готує його за рецептом своєї мами, КатериниГаврилівни Куріпки (1938 – 2024 рр.).
 
Для напою потрібні сушені яблука, груші та сливи, що пройшли димком на «сушні».
 
Складники:
Слива сушена – 500 гр
Груша сушена – 500 гр
Яблука сушені – 500 гр
Червоний гіркий перець невеликий або половина великого стручка
Вода – 3 л
М’ята – пучечок
Чебрець – пучечок
Мед – 300 г
 
Опис традиції приготування
Яблука, груші та сливи сушені на «сушні», щоб сушка пропахла димом. Беремо невеликий або половину великого стручка гіркого перцю, по пучку м’яти та чебрецю. Сушені фрукти ретельно перемиваємо і відкидаємо на друшляк, щоб стеклазайва вода. Кладемо все в каструлю і заливаємо водою так, щоб сухофрукти покрила вода. Ємність ставимо на вогонь і варимо. Узвар настоюємо цілу ніч, потім фрукти виймаємо, узвар проціджуємо. Для смаку додаємо по пучечку м’яти і чебрецю:свіжу траву прополіскуємо у воді, щоб мала приємний запах, легенько приминаємо на кухонній дощечці качалкою і кладемо до узвару. Додаємо гіркий перець і мед. Все розмішуємо і ставимо у духовку чи піч, щоб напій пропарився. Настояний у теплому місці напій виходить смачним і ароматним.  
 
* Готуємо традиційний напій «Варенуха» за посиланням: https://youtu.be/jbPtktBwVW8
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка   #традиційнінапої   #варенуха    
 

Знайомимо з творчим доробком учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсутрадиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
 
Розпис – це мистецтво розпису фарбами та природними барвниками по будь-якій поверхні. Щоб прикрасити своє житло, одяг, предмети побутулюди використовували різні кольорові фарби та вигадували різні сюжети. В Україні існує багато розписів, що походять з тієї чи іншої території. Так,наші учасники відтворюють петриківський, семчаківський, васильківський та інші розписи, а також створюють під керівництвом чудових учителів художні композиції на основі власного художнього бачення.

Представляємо конкурсні роботи в номінації «ХУДОЖНІЙ РОЗПИС» вихованців наступних закладів культури та освіти:
 
* Шевченківської дитячої музичної школи Шевченківської селищної ради Куп’янського району Харківської області;
* КЗ «Люботинський мистецький ліцей «Дивосвіт» Харківської обласної ради;
* КЗ ПДЮТ «ІСТОК» Харківської міської ради;
* КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківської області;
* КПСМНЗ «Харківська дитяча художня школа №1 ім. І.Ю. Рєпіна».
Окремо слід згадати про писанкарство, мистецтво якого сягає прадавніх часів. Яйце асоціюється із зародженням життя на землі, розписяєць поширений у багатьох народів світу. У давнічаси кожна українська жінка вміла писати писанки.З часом це мистецтво зазнало занепаду, але нині воно відтворюється в руках вмілих майстрів та молодого покоління – наших учасників фестивалю-конкурсу.
Представляємо конкурсні роботи в номінації «ПИСАНКАРСТВО»
вихованців наступних закладів культури та освіти:
* КЗ «Обласна станція юних туристів» Харківськоїобласної ради, КЗ «Височанська школа мистецтв»Височанської селищної ради Харківського району Харківської області;
* КЗ «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості»;
 
* КЗ «Краснокутський будинок культури» Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області;
 
* Нововодолазького будинку дитячої та юнацькоїтворчості Нововодолазької селищної ради Харківськоїобласті;
* КЗ «Харківський Палац дитячої та юнацькоїтворчості» Харківської міської ради Харківськоїобласті;
 
* КЗ ПДЮТ «ІСТОК» Харківської міської ради.
Приємного перегляду творчих робіт учасників за посиланням: https://youtu.be/FbgAf_y5dkg
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #народналялька #писанкарство  #виробизбісеру #витинанка  #художнійрозпис  #кераміка  
 
 

Щиро дякуємо за сприяння в організації проведення експедиції начальниці відділу культури, сім’ї, молоді та спорту Наталинської сільської ради – Ользі Володимирівні Хлівецькій, старості Попівського старостинського округу Ользі Василівні Зінченко, директорці Попівського будинку культури Дарині Юріївні Меркуловій, Нелі Анатоліївні Овчіннік, Антоніні Вікторівні Яковенко.

Велика подяка, безумовно, і нашим чудовим респондентам: Григорію Павловичу Корсуну, 1931 р.н., його донькам Вікторії Григорівні Поливаній та Нелі Григорівні Волковій, а також Віктору Івановичу Хлівецькому, 1949 р.н., Світлані Григорівні Нозі, 1941 р.н., Любові Іванівні Ульяненко 1948 р.н., Василю Ананійовичу Писарчуку, 1937 р.н., Олександру ВікторовичуРоманчі, Любові Миколаївні Романчі, 1940 р.н., Катерині Костянтинівні Шость, 1940 р.н.

* Матеріали підготувала Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024  #ЛабораторіядослідженняНКС

Завершуємо знайомити вас із творчим доробком. учасників Відкритого дистанційногофестивалю-конкурсу традиційної народноїкультури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді, а саме вироби з витинанки, кераміки та бісеру.
Сьогодні це вироби з бісеру, кераміка та витинанка. Витина́нка (від українського слова  «витинати») – це вид народного декоративного мистецтва, який включає орнаментальні та сюжетні прикраси житла, одягу тощо. Найпростіші вироби виготовляються за допомогою ножиць, а найпростішим матеріалом для витинанок є папір. Традиції витинання на території Українивіднаходять у трипільській кераміці.
Для керамічних виробів використовують глину. Вона, як свідчать історичні джерела, є найдавнішим штучним матеріалом, винайденим людиною орієнтовно в 29–25 тисячоліттях до н. е. На території України високорозвинене керамічне виробництво характерне вже для Трипільської культури.
Одинм із найпопулярніших видів рукоділлязавдяки своїй простоті та доступності є бісероплетіння. З бісеру плетуть всілякі прикраси, аксесуари, ним прикрашають одяг і вишиваютькартини.
Представляємо конкурсні роботи в номінаціях«ВИТИНАНКА», «КЕРАМІКА», «ВИРОБИ З БІСЕРУ» вихованців наступних закладів культури та освіти:
 
* КЗ «Люботинський мистецький ліцей «Дивосвіт» Харківської обласної ради;
* КПСМНЗ «Харківська дитяча художня школа №1 ім. І.Ю. Рєпіна»;
 
* КЗ «Харківський Палац дитячої та юнацькоїтворчості» Харківської міської ради Харківськоїобласті;
* КЗ «Краснокутський будинок культури» Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області;
* КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості № 2 Харківської міської ради»;
* Клубний заклад селища Буди Південної міської ради Харківського району Харківської області.
Приємного перегляду творчих робіт учасників конкурсу «Витинанка», «Кераміка», «Вироби з бісеру» за посиланням: https://youtu.be/FIjiwzkVU_k
До зустрічі на заходах черговогофестивалю-конкурсу традиційної народноїкультури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #народналялька #писанкарство  #виробизбісеру #витинанка  #художнійрозпис  #кераміка