Пухкий хліб теж має форму глиби. Українське слово хліб (рос. біл. хлеб, давньорус. хлѣбъ, пол. chleb, чеськ. chléb, словац. chlieb, верхньолужицьке chlėb, нижньолужицьке klěb, болг. хля́б, мак. леб, серб. хљѐб, хлѐб, словен. chlѐb, стцерк.-слов. хлѣбъ) походить від праслов. *хlĕbъ [8]. Безумовно, що Велес є Богом всілякого багатства, добра, краму, збіжжя і хліба.
Цікавим буде порівняння до слів "хлябь" і "хліб". Які іноді в текстах Велесової Книги можна сплутати:
"Тут бо Корова Земунь іде до поля синього і почина їсти траву ту, і молоко дава. І тече те молоко до хлябів (хлябѣх) і світе вночі звіздами над нами." [2, ВК,8(2)]. "Се бо хранимо Питар Дія, якож той особо є, став о Матері против. Се бо те було за совступлення до Кринь. І та ішла, руками вздимаючи до хлябів (хлєнбь). І се дає даждь, якож іде і насичує. І то маємо житень нашу і жнива вінимо у славу Його... Вергунь бо може од хлябів (хлябє) давати, коли маємо нужду нашу. І молимо про те." [2, ВК,30]. "І себто князі бо оречені [*наставлені] дбати людей, і хляби (хлябі) одержували і їжу, і всякий пожиток од людей своїх." [2, ВК,37б]. Це наводить на думку, що близьким словом позначали і хліб, тобто їжу, і місце складування – закрома. Що ставить їх в один ряд з ознакою добра Велеса.
Відомий сходознавець-індолог Степан Наливайко визначаючи грецьку назву Дніпра Бористен, виводив тотожність імені Борис і Влес-Велес чи Влас-Власій, а ім'я Борис означає "бик", "тур". [6, 196]. Цьому ж імені відповідає українське "борець".
Слід також згадати, що в Західній Азії були популярними культи Бога Баала, що зустрічається в різних народів під іменами Бел, Бол, Віл та ін. При зміні сезонів Баал умирав, переможений, "як бик під ножем жертводавця", але потім воскресав. [9, 521]. Бузумовно, що за своїм ім'ям Баал (Ваал) ототожнюється з нашим Велесом [3, 106].
А для Гліба висловимо припущення, що його ім'я схоже з місячним Богом Тадмора (Пальміри) Аглібола [9, 525]. Друга частина імені "бол" може вказувати на того ж Бориса. Нагадаємо, що роги Велеса позначають Місяць.
Виходячи з цього маємо двох братів Бориса і Гліба, імена яких тотожні з ознаками Бога Велеса. Тому протиборство Перуна-Святополка і Борисо-Глібо-Велеса є визначеною Богом, як протиставлення двох світів, де один одного перемагають і від того твориться світ: зима змінюється на літо, а день на ніч.
Ще раз підкреслимо, що твір про вбивство Бориса і Гліба Святополком Окаянним є вигаданим і в своїй основі має відомі мітологічні сюжети. Історичний Святополк зовсім не заслуговує на таку зневагу, як і церковне звеличення двох псевдостраждальців Бориса і Гліба.
https://svit.in.ua/stat/st76.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 4922 9861
#Борис #Гліб #Святополк #Міф #Літопис #Легенда #Велес #Перун #Світовит_Пашник
Цікавим буде порівняння до слів "хлябь" і "хліб". Які іноді в текстах Велесової Книги можна сплутати:
"Тут бо Корова Земунь іде до поля синього і почина їсти траву ту, і молоко дава. І тече те молоко до хлябів (хлябѣх) і світе вночі звіздами над нами." [2, ВК,8(2)]. "Се бо хранимо Питар Дія, якож той особо є, став о Матері против. Се бо те було за совступлення до Кринь. І та ішла, руками вздимаючи до хлябів (хлєнбь). І се дає даждь, якож іде і насичує. І то маємо житень нашу і жнива вінимо у славу Його... Вергунь бо може од хлябів (хлябє) давати, коли маємо нужду нашу. І молимо про те." [2, ВК,30]. "І себто князі бо оречені [*наставлені] дбати людей, і хляби (хлябі) одержували і їжу, і всякий пожиток од людей своїх." [2, ВК,37б]. Це наводить на думку, що близьким словом позначали і хліб, тобто їжу, і місце складування – закрома. Що ставить їх в один ряд з ознакою добра Велеса.
Відомий сходознавець-індолог Степан Наливайко визначаючи грецьку назву Дніпра Бористен, виводив тотожність імені Борис і Влес-Велес чи Влас-Власій, а ім'я Борис означає "бик", "тур". [6, 196]. Цьому ж імені відповідає українське "борець".
Слід також згадати, що в Західній Азії були популярними культи Бога Баала, що зустрічається в різних народів під іменами Бел, Бол, Віл та ін. При зміні сезонів Баал умирав, переможений, "як бик під ножем жертводавця", але потім воскресав. [9, 521]. Бузумовно, що за своїм ім'ям Баал (Ваал) ототожнюється з нашим Велесом [3, 106].
А для Гліба висловимо припущення, що його ім'я схоже з місячним Богом Тадмора (Пальміри) Аглібола [9, 525]. Друга частина імені "бол" може вказувати на того ж Бориса. Нагадаємо, що роги Велеса позначають Місяць.
Виходячи з цього маємо двох братів Бориса і Гліба, імена яких тотожні з ознаками Бога Велеса. Тому протиборство Перуна-Святополка і Борисо-Глібо-Велеса є визначеною Богом, як протиставлення двох світів, де один одного перемагають і від того твориться світ: зима змінюється на літо, а день на ніч.
Ще раз підкреслимо, що твір про вбивство Бориса і Гліба Святополком Окаянним є вигаданим і в своїй основі має відомі мітологічні сюжети. Історичний Святополк зовсім не заслуговує на таку зневагу, як і церковне звеличення двох псевдостраждальців Бориса і Гліба.
https://svit.in.ua/stat/st76.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 4922 9861
#Борис #Гліб #Святополк #Міф #Літопис #Легенда #Велес #Перун #Світовит_Пашник
Таким ключем у міфах є зброя Індри – ваджра-перун, яка й собі має еротичну символіку. Причому через її виняткову міцність ключ-ваджра часто називається алмазною. Цією ваджрою Індра і вбиває Врітру, тобто розбиває-відкриває ворота, які тримають у своєму полоні молоде, весняне Сонце. Найцікавіше в усьому цьому те, що ім'я супротивника Індри – Врітра й споріднене з укр. ворота. Недарма у наших веснянках ведійський Врітра виступає як Ворот, Верет, Воротар (іноді видозмінене на Володар). [3, 197-198].
В додаток приведемо приклад Японії, де використовують фалічну колодку на святі плодючості Hounen Matsuri, під час якого люди просять у Богів здорових діток і багатого врожаю.
Свято супроводжується відповідним обрядом: чоловіки в білому одязі проносять вулицями величезні, довжиною 2,5 метра і вагою 400 кг, дерев'яні скульптури у вигляді фалосів. Урочиста хода, яку веде синтоїзький священик, супроводжується музикою бамбукових флейт. Вагітним жінкам дозволяється доторкатися до фалічних образів, щоб вони упевнилися в успіху майбутньої дитини. Можна припустити, що це свято аналогічне нашому Колодію.
Такі елементи свята, коли жінки супроводжують (зустрічають) чоловіче начало, можна проглянути у мусульманському обряді: жених після весілля заходить до приміщення молодої для злягання, то його на вході зустрічають десять дружок, по п'ять з кожного боку, наче пальці рук.
Так як на масляному тижні не вживали м'яса, а виключно молочні продукти, то зазвичай ушановують худобу. У храмі освячуються продукти тваринного походження, зокрема, масло, молоко, сир, які складали біля образів Велеса. Звідси й приказка: "У Велеса й борода в маслі". Люди вірять, що Велес у цей день пильно наглядає за тваринами. Тому з образом Велеса йшли благословляти тварин і кропити їх свяченою водою.
https://svit.in.ua/pra/2p0.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Колодка #Масниця #Велес #Валентин #свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
В додаток приведемо приклад Японії, де використовують фалічну колодку на святі плодючості Hounen Matsuri, під час якого люди просять у Богів здорових діток і багатого врожаю.
Свято супроводжується відповідним обрядом: чоловіки в білому одязі проносять вулицями величезні, довжиною 2,5 метра і вагою 400 кг, дерев'яні скульптури у вигляді фалосів. Урочиста хода, яку веде синтоїзький священик, супроводжується музикою бамбукових флейт. Вагітним жінкам дозволяється доторкатися до фалічних образів, щоб вони упевнилися в успіху майбутньої дитини. Можна припустити, що це свято аналогічне нашому Колодію.
Такі елементи свята, коли жінки супроводжують (зустрічають) чоловіче начало, можна проглянути у мусульманському обряді: жених після весілля заходить до приміщення молодої для злягання, то його на вході зустрічають десять дружок, по п'ять з кожного боку, наче пальці рук.
Так як на масляному тижні не вживали м'яса, а виключно молочні продукти, то зазвичай ушановують худобу. У храмі освячуються продукти тваринного походження, зокрема, масло, молоко, сир, які складали біля образів Велеса. Звідси й приказка: "У Велеса й борода в маслі". Люди вірять, що Велес у цей день пильно наглядає за тваринами. Тому з образом Велеса йшли благословляти тварин і кропити їх свяченою водою.
https://svit.in.ua/pra/2p0.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Колодка #Масниця #Велес #Валентин #свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Слід також зазначити, що на цей час починається вигін худоби на полонини в Карпатах. Ці дійства приурочують часто до свята Юрія, який замінює Ярила і переважно пов'язується з весняними святами [4, 36]. Але тут трапилася накладка юліанського календаря на григоріанський, і замість дати ушанування Юрія 23 квітня вийшло 6 травня. Тому треба бути обережними з висновками, бо зі зміщенням ортодоксального церковного календаря на 16 діб від астрономічних подій змістилися і обрядові дії відповідно до господарських робіт.
https://svit.in.ua/pra/5p2.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
Малюнок Петра Качалаби
#Велес #Микола #Обряд #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/5p2.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
Малюнок Петра Качалаби
#Велес #Микола #Обряд #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
9 травня - день Велеса
"Влес-Книгу цю потчемо [*присвятимо] Богу нашому, в якій бо єсть прибіжище (і) сила. В ті времена був муж, який був благ і доблесний, іже речен був отцем в Русі. І той мав жону і дві дочки. Мали вони скотину: корови і многа овни з ними, і були ті в степах. І ніде не мали мужів для дочок своїх. Так молив Богів, аби роду згасання се присікли. І Дажбог услихав мольбу ту і по мольбі дав йому ізмолене, як було оречено теє. Се бо гряде межи них, і маємо вергтися [*народжувати] – се бо Ясна тче йому. Тут Бог Велес отрочат несе сему. Грядемо се і ймемо до Бога нашого, і тому речемо хвалу: буде благословен завжди, нині і прісно, від віку й до віку. Речено се от кудесников, і те прошедше не оворотиться." (Велесова Книга, дошка 16а).
https://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_vel_kn.pdf
#ВелесоваКнига #Велес #Ясна #Дажбог #Бог #РіднаВіра
"Влес-Книгу цю потчемо [*присвятимо] Богу нашому, в якій бо єсть прибіжище (і) сила. В ті времена був муж, який був благ і доблесний, іже речен був отцем в Русі. І той мав жону і дві дочки. Мали вони скотину: корови і многа овни з ними, і були ті в степах. І ніде не мали мужів для дочок своїх. Так молив Богів, аби роду згасання се присікли. І Дажбог услихав мольбу ту і по мольбі дав йому ізмолене, як було оречено теє. Се бо гряде межи них, і маємо вергтися [*народжувати] – се бо Ясна тче йому. Тут Бог Велес отрочат несе сему. Грядемо се і ймемо до Бога нашого, і тому речемо хвалу: буде благословен завжди, нині і прісно, від віку й до віку. Речено се от кудесников, і те прошедше не оворотиться." (Велесова Книга, дошка 16а).
https://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_vel_kn.pdf
#ВелесоваКнига #Велес #Ясна #Дажбог #Бог #РіднаВіра
Світовит Пашник. Яма
https://www.svit.in.ua/bogy/yama.htm
Яма відомий у Ведах: первісно перша людина, яка вказала людям шлях смерті (тобто перевтілення). Пізніше став Богом Смерті, суддею смертних, якого стали уявляти жорстоким. Яму почали називати царем світу померлих. У кольоровій символіці Ямі відповідає червоний колір, який також широко застосовувався в поховальних обрядах, що підтверджується археологічними розкопками на наших землях – посипання вохрою небіжчиків, а в пізніші часи – застосування червоної тканини, особливо при похованні кшатріїв, у тім числі, козаків. [див. 3, 34-35].
Саме таким він є у Велесовій Книзі: "Яко став грецьколан багатим, зніжив меч свій, і той буде борзо унавієн [*умертвлений] до Ями, який жде жертву свою до землі, аби пити кров його і живот його умертвити, і тим жити отам." [1, ВК,22]; "І се огидний Яма жереть убієних. І се ворони їдять очі їхні, і се трава росте скрізь щелепень їхню." [1, ВК,28]. Також можемо сюди віднести уривок, де протиставляється Бог світла і темрява Ями: "Се втрачаємо Сурож, і там вороги наші, іже суть на темезі Ями повзаючими, і грозять суть нам болем і Маром-Марою і кінцем живота всячеським. Явитися Богові сильному і бити тьму мечем-молнією, і та іздохне." [1, ВК,4г].
Відповідно ми маємо слово "яма" – що позначає заглиблення в землі, в тому числі і поховальна яма, куди кладеться померлий. Слово відомо в багатьох індоєвропейських мовах з приблизно однаковим значенням [див. 2, 546].
Яма близький функцією до Велеса, але значення імен протиставляється: вал-могила насипається над ямою, що разом утворюють яйце. Саме таке поділене яйце ми бачимо у нижній частині Триглава. В яйці знаходиться перевернута п'ятикінцева зірка, що може позначати як Велеса, так і мертву людину. [див. 4, 15-17].
Художник Сонцеслав Крижанівський, зображуючи Велеса, приділив увагу одному із його проявів як Богу потойбічного світу. Що в цілому на картині вийшов образ Бога Ями. Та й на відомому Збруцькому образі Велес підтримує Землю, що, звісно, буде теж розташовуватися в ямі-потойбіччі.
https://www.svit.in.ua/bogy/yama.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Яма #Велес #ВелесоваКнига #РіднаВіра #Боги #СвітовитПашник
https://www.svit.in.ua/bogy/yama.htm
Яма відомий у Ведах: первісно перша людина, яка вказала людям шлях смерті (тобто перевтілення). Пізніше став Богом Смерті, суддею смертних, якого стали уявляти жорстоким. Яму почали називати царем світу померлих. У кольоровій символіці Ямі відповідає червоний колір, який також широко застосовувався в поховальних обрядах, що підтверджується археологічними розкопками на наших землях – посипання вохрою небіжчиків, а в пізніші часи – застосування червоної тканини, особливо при похованні кшатріїв, у тім числі, козаків. [див. 3, 34-35].
Саме таким він є у Велесовій Книзі: "Яко став грецьколан багатим, зніжив меч свій, і той буде борзо унавієн [*умертвлений] до Ями, який жде жертву свою до землі, аби пити кров його і живот його умертвити, і тим жити отам." [1, ВК,22]; "І се огидний Яма жереть убієних. І се ворони їдять очі їхні, і се трава росте скрізь щелепень їхню." [1, ВК,28]. Також можемо сюди віднести уривок, де протиставляється Бог світла і темрява Ями: "Се втрачаємо Сурож, і там вороги наші, іже суть на темезі Ями повзаючими, і грозять суть нам болем і Маром-Марою і кінцем живота всячеським. Явитися Богові сильному і бити тьму мечем-молнією, і та іздохне." [1, ВК,4г].
Відповідно ми маємо слово "яма" – що позначає заглиблення в землі, в тому числі і поховальна яма, куди кладеться померлий. Слово відомо в багатьох індоєвропейських мовах з приблизно однаковим значенням [див. 2, 546].
Яма близький функцією до Велеса, але значення імен протиставляється: вал-могила насипається над ямою, що разом утворюють яйце. Саме таке поділене яйце ми бачимо у нижній частині Триглава. В яйці знаходиться перевернута п'ятикінцева зірка, що може позначати як Велеса, так і мертву людину. [див. 4, 15-17].
Художник Сонцеслав Крижанівський, зображуючи Велеса, приділив увагу одному із його проявів як Богу потойбічного світу. Що в цілому на картині вийшов образ Бога Ями. Та й на відомому Збруцькому образі Велес підтримує Землю, що, звісно, буде теж розташовуватися в ямі-потойбіччі.
https://www.svit.in.ua/bogy/yama.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Яма #Велес #ВелесоваКнига #РіднаВіра #Боги #СвітовитПашник
Виходячи з наведеного матеріалу, зробимо наступні висновки: свято Здвиження (Воздвиження) 14 вересня треба відзначати як день, коли Перун іде спати до свого пробудження 14 березня. В цей осіннє-зимовий час у володіння вступає протилежний Перуну Бог нижнього світу Велес, який в той же час може сприйматися як "старий" Перун. Символом Перуна служить видовжений Хрест, що первісно позначав меча або щоглу човна. Цей символ є прийнятним для сучасного рідновірства, незважаючи на те, що був використаний юдо-христосівством. Пропонуємо хрести вважати стародавнім символом нашого народу, які оберігають його духовну сутність.
https://svit.in.ua/pra/9p3.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Здвиження #Хрест #Велес #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/9p3.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Здвиження #Хрест #Велес #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Таким ключем у міфах є зброя Індри – ваджра-перун, яка й собі має еротичну символіку. Причому через її виняткову міцність ключ-ваджра часто називається алмазною. Цією ваджрою Індра і вбиває Врітру, тобто розбиває-відкриває ворота, які тримають у своєму полоні молоде, весняне Сонце. Найцікавіше в усьому цьому те, що ім'я супротивника Індри – Врітра й споріднене з укр. ворота. Недарма у наших веснянках ведійський Врітра виступає як Ворот, Верет, Воротар (іноді видозмінене на Володар). [3, 197-198].
В додаток приведемо приклад Японії, де використовують фалічну колодку на святі плодючості Hounen Matsuri, під час якого люди просять у Богів здорових діток і багатого врожаю.
Свято супроводжується відповідним обрядом: чоловіки в білому одязі проносять вулицями величезні, довжиною 2,5 метра і вагою 400 кг, дерев'яні скульптури у вигляді фалосів. Урочиста хода, яку веде синтоїзький священик, супроводжується музикою бамбукових флейт. Вагітним жінкам дозволяється доторкатися до фалічних образів, щоб вони упевнилися в успіху майбутньої дитини. Можна припустити, що це свято аналогічне нашому Колодію.
Такі елементи свята, коли жінки супроводжують (зустрічають) чоловіче начало, можна проглянути у мусульманському обряді: жених після весілля заходить до приміщення молодої для злягання, то його на вході зустрічають десять дружок, по п'ять з кожного боку, наче пальці рук.
Так як на масляному тижні не вживали м'яса, а виключно молочні продукти, то зазвичай ушановують худобу. У храмі освячуються продукти тваринного походження, зокрема, масло, молоко, сир, які складали біля образів Велеса. Звідси й приказка: "У Велеса й борода в маслі". Люди вірять, що Велес у цей день пильно наглядає за тваринами. Тому з образом Велеса йшли благословляти тварин і кропити їх свяченою водою.
Література:
1. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Нью-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
3. Наливайко C.I. Українська індоаріка. – К.: Євшан-зілля, 2007. – 640 с.
4. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 68 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Колодій #Колодка #Велес #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
В додаток приведемо приклад Японії, де використовують фалічну колодку на святі плодючості Hounen Matsuri, під час якого люди просять у Богів здорових діток і багатого врожаю.
Свято супроводжується відповідним обрядом: чоловіки в білому одязі проносять вулицями величезні, довжиною 2,5 метра і вагою 400 кг, дерев'яні скульптури у вигляді фалосів. Урочиста хода, яку веде синтоїзький священик, супроводжується музикою бамбукових флейт. Вагітним жінкам дозволяється доторкатися до фалічних образів, щоб вони упевнилися в успіху майбутньої дитини. Можна припустити, що це свято аналогічне нашому Колодію.
Такі елементи свята, коли жінки супроводжують (зустрічають) чоловіче начало, можна проглянути у мусульманському обряді: жених після весілля заходить до приміщення молодої для злягання, то його на вході зустрічають десять дружок, по п'ять з кожного боку, наче пальці рук.
Так як на масляному тижні не вживали м'яса, а виключно молочні продукти, то зазвичай ушановують худобу. У храмі освячуються продукти тваринного походження, зокрема, масло, молоко, сир, які складали біля образів Велеса. Звідси й приказка: "У Велеса й борода в маслі". Люди вірять, що Велес у цей день пильно наглядає за тваринами. Тому з образом Велеса йшли благословляти тварин і кропити їх свяченою водою.
Література:
1. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Нью-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
3. Наливайко C.I. Українська індоаріка. – К.: Євшан-зілля, 2007. – 640 с.
4. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 68 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Колодій #Колодка #Велес #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
3. Гоголь М.В. Вій. – https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=14&page=7
4. Левалуа К. Калкі, десятий аватар // Сварог. – 2014. – № 24. – С.26-30.
5. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: РПК, 7528 (2021). – 72 с.
6. Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на острові Хортиця // Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: РПК, 7526 (2018). – С. 24–39.
7. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Вій #Касян #РанокСварожий #Сонце #Велес #Вогонь #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
4. Левалуа К. Калкі, десятий аватар // Сварог. – 2014. – № 24. – С.26-30.
5. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: РПК, 7528 (2021). – 72 с.
6. Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на острові Хортиця // Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: РПК, 7526 (2018). – С. 24–39.
7. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Вій #Касян #РанокСварожий #Сонце #Велес #Вогонь #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.ukrlib.com.ua
Вій — Микола Гоголь, повний текст твору
Читайте повний текст "Вій" (автор: Микола Гоголь) онлайн українською. Повний текст електронної книги Микола Гоголь — Вій в перекладі українською мовою на УкрЛіб
Світовит Пашник. Пробудження Перуна. 14 березня
https://svit.in.ua/pra/3p8.htm
В наших народних джерелах ми не бачимо цього свята. Виставляємо його напроти Здвиження (14 вересня), коли Перун мав би піти спати. Підтвердженням того, що це свято могло бути у нас, є аналогічні свята у інших народів на 14 березня. Наприклад, свято Марса у римлян (старий Марс вмирав, а новий народжувався) чи Мордехая (Мардука) у жидів, коли відзначається його перемога над Гаманом (Велесом) на свято Пурим (14 адара). [2].
Ми б ще порівняли пробудження Перуна з середньовічними розповіді про легендарного короля Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни готувалися до бою.
Василь Скуратівський подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17 березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра ототожнюють із Перуном.
Ще припускаємо, що могло бути три дні між смертю старого Бога і народженням нового, притому в місячно-сонячному календарі це дні повного місяця між 14 і 17 березня. В нашому випадку зміна влади Перуна на Велеса (як старого Перуна) могла відзначатися один день 14 вересня, а вже зміна старого Бога (Велеса) на нового (Перуна) проходила три дні.
Іван Огієнко також приводить народне вірування про пробудження Перуна: "На крилатих вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах." [1, 98]. Щоправда з приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має алегоричний образ, як і ластівка.
"Перун, коли вперше по зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить, то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині". [1, 99].
Перун посилає блискавки, що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на волю Світло…
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Перун #Марс #Велес #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/3p8.htm
В наших народних джерелах ми не бачимо цього свята. Виставляємо його напроти Здвиження (14 вересня), коли Перун мав би піти спати. Підтвердженням того, що це свято могло бути у нас, є аналогічні свята у інших народів на 14 березня. Наприклад, свято Марса у римлян (старий Марс вмирав, а новий народжувався) чи Мордехая (Мардука) у жидів, коли відзначається його перемога над Гаманом (Велесом) на свято Пурим (14 адара). [2].
Ми б ще порівняли пробудження Перуна з середньовічними розповіді про легендарного короля Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни готувалися до бою.
Василь Скуратівський подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17 березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра ототожнюють із Перуном.
Ще припускаємо, що могло бути три дні між смертю старого Бога і народженням нового, притому в місячно-сонячному календарі це дні повного місяця між 14 і 17 березня. В нашому випадку зміна влади Перуна на Велеса (як старого Перуна) могла відзначатися один день 14 вересня, а вже зміна старого Бога (Велеса) на нового (Перуна) проходила три дні.
Іван Огієнко також приводить народне вірування про пробудження Перуна: "На крилатих вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах." [1, 98]. Щоправда з приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має алегоричний образ, як і ластівка.
"Перун, коли вперше по зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить, то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині". [1, 99].
Перун посилає блискавки, що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на волю Світло…
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Перун #Марс #Велес #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Слід також зазначити, що на цей час починається вигін худоби на полонини в Карпатах. Ці дійства приурочують часто до свята Юрія, який замінює Ярила і переважно пов'язується з весняними святами [4, 36]. Але тут трапилася накладка юліанського календаря на григоріанський, і замість дати ушанування Юрія 23 квітня вийшло 6 травня. Тому треба бути обережними з висновками, бо зі зміщенням ортодоксального церковного календаря на 16 діб від астрономічних подій змістилися і обрядові дії відповідно до господарських робіт.
Література:
1. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 68 с.
2. Пашник С.Д. Іменослов – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 68 с.
3. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.
4. Тиводар М.П. Весняні скотарські свята, обряди та вірування населення українських Карпат (друга половина ХІХ – середина 40-х років ХХ ст.) // НТЕ. – 1990. – № 5. С. 32-39.
Малюнок Петра Качалаби
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Велес #Микола #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Література:
1. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 68 с.
2. Пашник С.Д. Іменослов – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 68 с.
3. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.
4. Тиводар М.П. Весняні скотарські свята, обряди та вірування населення українських Карпат (друга половина ХІХ – середина 40-х років ХХ ст.) // НТЕ. – 1990. – № 5. С. 32-39.
Малюнок Петра Качалаби
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Велес #Микола #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Виходячи з наведеного матеріалу, зробимо наступні висновки: свято Здвиження (Воздвиження) 14 вересня треба відзначати як день, коли Перун іде спати до свого пробудження 14 березня. В цей осіннє-зимовий час у володіння вступає протилежний Перуну Бог нижнього світу Велес, який в той же час може сприйматися як "старий" Перун. Символом Перуна служить видовжений Хрест, що первісно позначав меча або щоглу човна. Цей символ є прийнятним для сучасного рідновірства, незважаючи на те, що був використаний юдо-христосівством. Пропонуємо хрести вважати стародавнім символом нашого народу, які оберігають його духовну сутність.
Література:
1. Барчук І. Хрест і хресне знамення. – Чікаго – Саскатун,1951. – 52 с.
2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.
3. Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. А.О. Білецького. – К.: Наук. думка, 1993. – 576 с.
4. Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.
5. Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої історії України. – К.: Абрис, 1994. – 256 с.
6. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.
7. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! – Ню Йорк – Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
8. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.
9. Ларичев В.Е. Колесо времени. (Солнце, Луна и древние люди.). – Новосибирск: Наука, 1986. – 176 с.
10. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – С. 348.
11. Пашник С.Д. Духовне значення Хортиці // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Основи теорії військової справи та бойових мистецтв", м. Запоріжжя, 20 квітня 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – 112-128.
12. Пашник С.Д. Іменослов – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 68 с.
13. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua\stat\st30.
14. Перегуда В. Трипільський хрест // Перехід-IV. – вип. 12. – С. 18.
15. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
16. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Укр. нар. Календар. – К.: Мистецтво, 1992. – С. 120-121.
17. Шаповалов Г.И. Корабли веры: Судоходство в духовной жизни древней Украины. – Запорожье: Дикое Поле, 1997. – 160 с.
Малюнок Валерія Войтовича
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Здвиження #Воздвиження #Хрест #Велес #Перун #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Література:
1. Барчук І. Хрест і хресне знамення. – Чікаго – Саскатун,1951. – 52 с.
2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.
3. Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. А.О. Білецького. – К.: Наук. думка, 1993. – 576 с.
4. Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.
5. Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої історії України. – К.: Абрис, 1994. – 256 с.
6. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.
7. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! – Ню Йорк – Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
8. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.
9. Ларичев В.Е. Колесо времени. (Солнце, Луна и древние люди.). – Новосибирск: Наука, 1986. – 176 с.
10. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – С. 348.
11. Пашник С.Д. Духовне значення Хортиці // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Основи теорії військової справи та бойових мистецтв", м. Запоріжжя, 20 квітня 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – 112-128.
12. Пашник С.Д. Іменослов – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 68 с.
13. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua\stat\st30.
14. Перегуда В. Трипільський хрест // Перехід-IV. – вип. 12. – С. 18.
15. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
16. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Укр. нар. Календар. – К.: Мистецтво, 1992. – С. 120-121.
17. Шаповалов Г.И. Корабли веры: Судоходство в духовной жизни древней Украины. – Запорожье: Дикое Поле, 1997. – 160 с.
Малюнок Валерія Войтовича
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Здвиження #Воздвиження #Хрест #Велес #Перун #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Нам залишається лише зазначити, що Мітра тотожний слов'янському Богу осіннього Сонця Миру, який також відобразився в ушануванні святого Дмитра. Але функції Мира і Михи (який, як сонячне божество, їздить на білому коні) поки що залишаються не роз'єднаними. Можливо в тлумаченні імені Михайло (Миха, Міша) нам допоможуть українські слова мішок, міхур, миска, миша. Так як людина створена по образу Божому, то саме чоловічий міхур мав би мати відповідне значення для процесу світотворення і продовження роду. Схематично осінній період відображає нижню частину людини, а разом із тим і нижній світ Богів.
Тому не дивуємося, що на Майдані Незалежності захисник Києва Архангел Михаїл відображається чорним, бо він порядкує темними Богами. Але це не зменшує його духовної сили, бо ми шануємо, як світлу, так і темну сторону Божої сутності. Швидше сама складова імені "міх", "міш" вказує на Місяць. Аналогічно темне (бліде) обличчя має індуський Крішна чи єгипетський Осіріс, що означає перехід Сонця до темряви і перетворення його на Місяць – Князя Темряви.
На 8 число в місячно-сонячному календарі місячна миска чи мішок мав би наполовину наповнитися, фаза має народну назву Півповня. Також зазначимо, що Михайлу навесні 9 травня відповідає свято Миколи Весняного, який швидше замінив рогатого Бога багатства Велеса. Тотожність імен "Микола" і "Михайло" наводить на думку про їхню мітологічну спільність. Це підкреслюється і тим, що Велес і Миха є перевізниками мертвих.
Висунемо ще одну версію і пов'яжемо образ ангела Михайла з українським державним гербом Триглавом. Як відомо, один із його образів, це сокіл чи ангел, що падає до Землі. Тобто Михайло може супроводжувати померлих до нижнього світу, бо він, як сонячне божество, має теж зайти до потойбіччя. Якщо перевернемо Триглав, то ангел вже буде стояти головою догори. Цей образ нам ще може нагадувати терези, якими і вимірюються проступки людини. Тобто тут Права займає центральне місце, а Ява і Нава відповідають добрим і злим вчинкам.
Література:
1. Войтович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.
2. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.
3. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Просвіта, 2000. – 288 с.
4. Хислоп А. Два Вавилона, или папское поклонение, являющееся на самом деле поклонением Нимроду и его жене. – http://www.herbert-armstrong.org.
Малюнок Валерія Войтовича
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Михайло #Мітра #Велес #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Тому не дивуємося, що на Майдані Незалежності захисник Києва Архангел Михаїл відображається чорним, бо він порядкує темними Богами. Але це не зменшує його духовної сили, бо ми шануємо, як світлу, так і темну сторону Божої сутності. Швидше сама складова імені "міх", "міш" вказує на Місяць. Аналогічно темне (бліде) обличчя має індуський Крішна чи єгипетський Осіріс, що означає перехід Сонця до темряви і перетворення його на Місяць – Князя Темряви.
На 8 число в місячно-сонячному календарі місячна миска чи мішок мав би наполовину наповнитися, фаза має народну назву Півповня. Також зазначимо, що Михайлу навесні 9 травня відповідає свято Миколи Весняного, який швидше замінив рогатого Бога багатства Велеса. Тотожність імен "Микола" і "Михайло" наводить на думку про їхню мітологічну спільність. Це підкреслюється і тим, що Велес і Миха є перевізниками мертвих.
Висунемо ще одну версію і пов'яжемо образ ангела Михайла з українським державним гербом Триглавом. Як відомо, один із його образів, це сокіл чи ангел, що падає до Землі. Тобто Михайло може супроводжувати померлих до нижнього світу, бо він, як сонячне божество, має теж зайти до потойбіччя. Якщо перевернемо Триглав, то ангел вже буде стояти головою догори. Цей образ нам ще може нагадувати терези, якими і вимірюються проступки людини. Тобто тут Права займає центральне місце, а Ява і Нава відповідають добрим і злим вчинкам.
Література:
1. Войтович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.
2. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.
3. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Просвіта, 2000. – 288 с.
4. Хислоп А. Два Вавилона, или папское поклонение, являющееся на самом деле поклонением Нимроду и его жене. – http://www.herbert-armstrong.org.
Малюнок Валерія Войтовича
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Михайло #Мітра #Велес #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Про образ Велеса, зазначає С. Наливайко у книзі "Таємниці розкриває санскрит", можна судити з описів покровителя і захисника худоби у сербів – святого Сави, який увібрав чимало рис "скотьєго бога". Саме ім'я Сава в цьому контексті перегукується з іменем індійського "скотьєго бога" – Шіва, яке може мати і форму Сіва. [4, 242]. Ми додамо, що це ім'я близьке до прикметника "сивий", а Микола (Мороз) виступає в образі сивого діда. Роги Велеса можуть позначати місяць ("сивий місяць"), який іноді ототожнюється з чоловічим прутнем. Свято Миколи-Велеса за постійним шестиденним календарем припадає на суботу (соботка). Це слово перегукуються з Саваотом. В цьому імені також можна знайти тотожність із сонячним раньохетським Богом Сіватом [8, 301].
І дійсно нічого поганого у поклонінні фалосу немає, адже стели, які символізують чоловіче начало означають чоловічий орган, а насіння сприймається як Божий дар (свято Миколи). Особливо реалістичні фалічні стели скіфського Бога неба Папая (батька). Природні відображення символів продовження роду є притаманними для усієї обрядовості протягом року.
Фалічні стели, які означали Батька-Неба раніше стояли на кожній могилі. Адже Сварог мав поєднатися у шлюбі з Матір'ю-Землею, і тим самим відродити земне життя, померлої людини. Такий звичай у нас зберігся до сьогодення, тільки замість стели ми у більшості випадків ставимо хрест, який має теж значення, що й скульптурний образ Бога.
Кілька курганів на Україні називаються Савур-Могила, яке тотожне з більш повним ім'ям Сави – Савл (Савелій, Савло). Один із скіфських царів, як подає Геродот, мав ім'я Савлій. Юрій Шилов у книзі "Джерела" наводить легенду про Городище, що розташоване між селами Юльївка і Григорівка Запорізького району, яка зберегла, мабуть, спогади і скіфських (якщо не більш древніх) часів:
За переказами, в незапам'ятні часи тут стояла буцімто велика фортеця і жили в ній наші люди, дніпряни. Одного разу підійшло до Городища чуже військо: чи то турецьке, чи то татарське, чи, може, ще яке інше. Почалася облога: без води, при недостатній кількості воїнів. Виручив Савура, себто Сава; так звали у фортеці старого-престарого немічного, але дуже мудрого діда. Він показав, де колодязь копати, а на загарбників таку ману наслав, що покотилося все вороже військо в Кінську, мов його мітлою, хто змив. Та й топилося там к лихій годині!... Але вся сила дідова на ворогів пішла, помер. Поховали мудрого Савуру з великими почестями на горі, відтоді та гора його іменем зветься. [7].
На відкритих пагорбах, які часто називають Лисими Горами, дуже зручно спостерігати за Сонцем, яке може виступати фалічним символом батька Неба. Литовською (латиською) Сонце буде Saulе.
Степан Наливайко зазначає, що індійське плем'я сувіри, яке мешкало на півдні України і має надзвичайно багато спільного зі слов'янами сіверами, також має свого легендарного предка – царя Сувіра. [4].
Ушанування Сави, як проява Батька Неба або його фалічний сонячний образ, є звичаєвою справою для нашого народу, яка відображає світогляд Предків у продовжені роду.
Література:
1. Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового заповіту. – Druckhaus Gummersbach West-Germany, 1988.
2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7518 (2010). – 160 с.
3. Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9.
4. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
5. Силенко Л. Мага Віра. – РУНВіра, 1979. – 1428 с.
6. Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.
7. Шилов Ю.О. Джерела витоків етнокультури XIX тис. до н.е. – II тис. н.е. – К.: Аратта, 2002. – 272 с.
8. Щокін Г.В. Людство і віра: Всесвітня історія народів і релігій: Енцикл.-довід, вид. – К: МАУП, 2005 – Т. II. – 640 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Сава #ДідМороз #Велес #Шлюб #Бог #РіднаВіра #СвітовитПашник
І дійсно нічого поганого у поклонінні фалосу немає, адже стели, які символізують чоловіче начало означають чоловічий орган, а насіння сприймається як Божий дар (свято Миколи). Особливо реалістичні фалічні стели скіфського Бога неба Папая (батька). Природні відображення символів продовження роду є притаманними для усієї обрядовості протягом року.
Фалічні стели, які означали Батька-Неба раніше стояли на кожній могилі. Адже Сварог мав поєднатися у шлюбі з Матір'ю-Землею, і тим самим відродити земне життя, померлої людини. Такий звичай у нас зберігся до сьогодення, тільки замість стели ми у більшості випадків ставимо хрест, який має теж значення, що й скульптурний образ Бога.
Кілька курганів на Україні називаються Савур-Могила, яке тотожне з більш повним ім'ям Сави – Савл (Савелій, Савло). Один із скіфських царів, як подає Геродот, мав ім'я Савлій. Юрій Шилов у книзі "Джерела" наводить легенду про Городище, що розташоване між селами Юльївка і Григорівка Запорізького району, яка зберегла, мабуть, спогади і скіфських (якщо не більш древніх) часів:
За переказами, в незапам'ятні часи тут стояла буцімто велика фортеця і жили в ній наші люди, дніпряни. Одного разу підійшло до Городища чуже військо: чи то турецьке, чи то татарське, чи, може, ще яке інше. Почалася облога: без води, при недостатній кількості воїнів. Виручив Савура, себто Сава; так звали у фортеці старого-престарого немічного, але дуже мудрого діда. Він показав, де колодязь копати, а на загарбників таку ману наслав, що покотилося все вороже військо в Кінську, мов його мітлою, хто змив. Та й топилося там к лихій годині!... Але вся сила дідова на ворогів пішла, помер. Поховали мудрого Савуру з великими почестями на горі, відтоді та гора його іменем зветься. [7].
На відкритих пагорбах, які часто називають Лисими Горами, дуже зручно спостерігати за Сонцем, яке може виступати фалічним символом батька Неба. Литовською (латиською) Сонце буде Saulе.
Степан Наливайко зазначає, що індійське плем'я сувіри, яке мешкало на півдні України і має надзвичайно багато спільного зі слов'янами сіверами, також має свого легендарного предка – царя Сувіра. [4].
Ушанування Сави, як проява Батька Неба або його фалічний сонячний образ, є звичаєвою справою для нашого народу, яка відображає світогляд Предків у продовжені роду.
Література:
1. Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового заповіту. – Druckhaus Gummersbach West-Germany, 1988.
2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7518 (2010). – 160 с.
3. Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9.
4. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
5. Силенко Л. Мага Віра. – РУНВіра, 1979. – 1428 с.
6. Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.
7. Шилов Ю.О. Джерела витоків етнокультури XIX тис. до н.е. – II тис. н.е. – К.: Аратта, 2002. – 272 с.
8. Щокін Г.В. Людство і віра: Всесвітня історія народів і релігій: Енцикл.-довід, вид. – К: МАУП, 2005 – Т. II. – 640 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Сава #ДідМороз #Велес #Шлюб #Бог #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Діти свято вірили в існування доброго захисника і намагалися не гнівити Велеса-Миколу, який знає про всі їхні справи, до його приходу готувалися, допомагали батькам, вивчали віршики, загадки, пісні.
Література:
1. "Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях ХІ–ХІІІ вв. / Под. ред. В.Л. Янина. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 264 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
3. Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. А.О. Білецького. – К.: Наук. думка, 1993. – 576 с.
4. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
5. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Микола #ДідМороз #Велес #Подарунки #Бог #РіднаВіра #СвітовитПашник
Література:
1. "Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях ХІ–ХІІІ вв. / Под. ред. В.Л. Янина. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 264 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
3. Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. А.О. Білецького. – К.: Наук. думка, 1993. – 576 с.
4. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
5. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Микола #ДідМороз #Велес #Подарунки #Бог #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Велес #Вовк #М'ясниці #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Велес #Вовк #М'ясниці #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Так як на масляному тижні не вживали м'яса, а виключно молочні продукти, то зазвичай ушановують худобу. У храмі освячуються продукти тваринного походження, зокрема, масло, молоко, сир, які складали біля образів Велеса. Звідси й приказка: "У Велеса й борода в маслі". Люди вірять, що Велес у цей день пильно наглядає за тваринами. Тому з образом Велеса йшли благословляти тварин і кропити їх свяченою водою.
Література:
1. Валентин – етимологія / Горох. – https://goroh.pp.ua/Етимологія/Валентин (дата звернення – 19.02.2023).
2. Вілкул Т.Л. Велети, Волоти // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: Наукова думка, 2003. – 688 с. – http://www.history.org.ua/?termin=Velety_voloty (дата звернення – 19.02.2023).
3. Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. – 456 с.
4. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Нью-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
5. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
6. Наливайко C.I. Українська індоаріка. – К.: Євшан-зілля, 2007. – 640 с.
7. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 68 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Колодій #Колодка #Масниці #Велес #Валентин #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Література:
1. Валентин – етимологія / Горох. – https://goroh.pp.ua/Етимологія/Валентин (дата звернення – 19.02.2023).
2. Вілкул Т.Л. Велети, Волоти // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: Наукова думка, 2003. – 688 с. – http://www.history.org.ua/?termin=Velety_voloty (дата звернення – 19.02.2023).
3. Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. – 456 с.
4. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Нью-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
5. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
6. Наливайко C.I. Українська індоаріка. – К.: Євшан-зілля, 2007. – 640 с.
7. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 68 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Колодій #Колодка #Масниці #Велес #Валентин #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Назва місяців березень і вересень походить від Велеса – Бога нижньої і зимової частини світу. Аналогічна ведична назва бика – Вріш (заміна р-л). Так як Велес є опікуном поезії і Боян є його внуком, то слово "вірш" походить від Вріша-бика. З латині "вірш" перекладається як "повернення" Порівняємо наші слова: "вертіти", "вершина". Календарний рух року зробив півколо і досяг "вершини" і тепер він знову "повертається". Сьома енергетична точка, сьоме небо – це максимальне (мак – вершина, сим – сьома) положення, якого досягає душа і повертається назад до земного життя. Нам відомо, що у вересні місяці закінчується панування Перуна. Замість нього володарем від вересня до березня стає Велес. Ці два місяці, що тотожні у своїй назві з Велесом, як дві віхи, які Сонце має подолати, заходячи в потойбічний світ і виходячи з нього. [Пашник/Календар, 87, 96].
У підсумку зазначимо, що Велес займає шановане місце в богорозумінні, як давніх русів, так і народів світу, які його називають різними епітетами.
Література:
1.Велесова Книга / переклад, коментарі С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 192 с.
2.Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
3.Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.
4.Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 184 с.
5.Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на о. Хортиця та спроба її інтерпретації // Хортицький семінар: Сакральна географія і феномен паломництва: вітчизняний і світовий контекст. Зб. наук. пр. / Науковий редактор і упорядник Ю.Ю. Завгородній. – Запоріжжя: Дике Поле, 2012. – С. 92-103.
6.Пашник С.Д. Триглав. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 36 с.
7.Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001. – 744 с.
8.Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. – К., 2000. – https://svit.in.ua/kny/slovo/slovo_yatsenko.pdf.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Велес #Триглав #Шоломянь #Святилище #Свято #РіднаВіра #Світогляд #СвітовитПашник
У підсумку зазначимо, що Велес займає шановане місце в богорозумінні, як давніх русів, так і народів світу, які його називають різними епітетами.
Література:
1.Велесова Книга / переклад, коментарі С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 192 с.
2.Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
3.Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.
4.Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 184 с.
5.Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на о. Хортиця та спроба її інтерпретації // Хортицький семінар: Сакральна географія і феномен паломництва: вітчизняний і світовий контекст. Зб. наук. пр. / Науковий редактор і упорядник Ю.Ю. Завгородній. – Запоріжжя: Дике Поле, 2012. – С. 92-103.
6.Пашник С.Д. Триглав. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 36 с.
7.Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001. – 744 с.
8.Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. – К., 2000. – https://svit.in.ua/kny/slovo/slovo_yatsenko.pdf.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Велес #Триглав #Шоломянь #Святилище #Свято #РіднаВіра #Світогляд #СвітовитПашник
3. Гоголь М.В. Вій. – https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=14&page=7
4. Левалуа К. Калкі, десятий аватар // Сварог. – 2014. – № 24. – С.26-30.
5. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: РПК, 7528 (2021). – 72 с.
6. Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на острові Хортиця // Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: РПК, 7526 (2018). – С. 24–39.
7. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Вій #Велес #Касьян #Сонце #Вогонь #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
4. Левалуа К. Калкі, десятий аватар // Сварог. – 2014. – № 24. – С.26-30.
5. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: РПК, 7528 (2021). – 72 с.
6. Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на острові Хортиця // Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: РПК, 7526 (2018). – С. 24–39.
7. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Вій #Велес #Касьян #Сонце #Вогонь #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.ukrlib.com.ua
Вій — Микола Гоголь, повний текст твору
Читайте повний текст "Вій" (автор: Микола Гоголь) онлайн українською. Повний текст електронної книги Микола Гоголь — Вій в перекладі українською мовою на УкрЛіб
Пашник С.Д. Пробудження Перуна. 14 березня
https://svit.in.ua/pra/3p8.htm
В наших народних джерелах ми не бачимо цього свята. Виставляємо його напроти Здвиження (14 вересня), коли Перун мав би піти спати. Підтвердженням того, що це свято могло бути у нас, є аналогічні свята у інших народів на 14 березня. Наприклад, свято Марса у римлян (старий Марс вмирав, а новий народжувався) чи Мордехая (Мардука) у жидів, коли відзначається його перемога над Гаманом (Велесом) на свято Пурим (14 адара). [2].
Ми б ще порівняли пробудження Перуна з середньовічними розповідями про легендарного короля Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни готувалися до бою.
Василь Скуратівський подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17 березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра ототожнюють із Перуном.
Ще припускаємо, що могло бути три дні між смертю старого Бога і народженням нового, притому в місячно-сонячному календарі це дні повного місяця між 14 і 17 березня. В нашому випадку зміна влади Перуна на Велеса (як старого Перуна) могла відзначатися один день 14 вересня, а вже зміна старого Бога (Велеса) на нового (Перуна) проходила три дні.
Іван Огієнко також приводить народне вірування про пробудження Перуна: "На крилатих вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах." [1, 98]. Щоправда з приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має алегоричний образ, як і ластівка.
"Перун, коли вперше по зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить, то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині". [1, 99].
Перун посилає блискавки, що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на волю Світло…
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Перун #Велес #Артур #Марс #Мардук# Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/3p8.htm
В наших народних джерелах ми не бачимо цього свята. Виставляємо його напроти Здвиження (14 вересня), коли Перун мав би піти спати. Підтвердженням того, що це свято могло бути у нас, є аналогічні свята у інших народів на 14 березня. Наприклад, свято Марса у римлян (старий Марс вмирав, а новий народжувався) чи Мордехая (Мардука) у жидів, коли відзначається його перемога над Гаманом (Велесом) на свято Пурим (14 адара). [2].
Ми б ще порівняли пробудження Перуна з середньовічними розповідями про легендарного короля Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни готувалися до бою.
Василь Скуратівський подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17 березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра ототожнюють із Перуном.
Ще припускаємо, що могло бути три дні між смертю старого Бога і народженням нового, притому в місячно-сонячному календарі це дні повного місяця між 14 і 17 березня. В нашому випадку зміна влади Перуна на Велеса (як старого Перуна) могла відзначатися один день 14 вересня, а вже зміна старого Бога (Велеса) на нового (Перуна) проходила три дні.
Іван Огієнко також приводить народне вірування про пробудження Перуна: "На крилатих вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах." [1, 98]. Щоправда з приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має алегоричний образ, як і ластівка.
"Перун, коли вперше по зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить, то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині". [1, 99].
Перун посилає блискавки, що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на волю Світло…
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Перун #Велес #Артур #Марс #Мардук# Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Слід також зазначити, що на цей час починається вигін худоби на полонини в Карпатах. Ці дійства приурочують часто до свята Юрія, який замінює Ярила і переважно пов'язується з весняними святами [4, 36]. Але тут трапилася накладка юліанського календаря на григоріанський, і замість дати ушанування Юрія 23 квітня вийшло 6 травня. Тому треба бути обережними з висновками, бо зі зміщенням ортодоксального церковного календаря на 16 діб від астрономічних подій змістилися і обрядові дії відповідно до господарських робіт.
Література:
1. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 68 с.
2. Пашник С.Д. Іменослов – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 68 с.
3. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.
4. Тиводар М.П. Весняні скотарські свята, обряди та вірування населення українських Карпат (друга половина ХІХ – середина 40-х років ХХ ст.) // НТЕ. – 1990. – № 5. С. 32-39.
Малюнок Петра Качалаби
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Велес #Микола #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Література:
1. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 68 с.
2. Пашник С.Д. Іменослов – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 68 с.
3. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця: Книга-Вега, 2005. – 216 с.
4. Тиводар М.П. Весняні скотарські свята, обряди та вірування населення українських Карпат (друга половина ХІХ – середина 40-х років ХХ ст.) // НТЕ. – 1990. – № 5. С. 32-39.
Малюнок Петра Качалаби
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Велес #Микола #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло