Діти свято вірили в існування доброго захисника і намагалися не гнівити Велеса-Миколу, який знає про всі їхні справи, до його приходу готувалися, допомагали батькам, вивчали віршики, загадки, пісні.
Література:
1. "Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях ХІ–ХІІІ вв. / Под. ред. В.Л. Янина. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 264 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
3. Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. А.О. Білецького. – К.: Наук. думка, 1993. – 576 с.
4. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
5. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.
https://svit.in.ua/pra/12p2.htm
Малюнок Марії Приймаченко
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Марс #Мороз #Микола #Мир #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Література:
1. "Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях ХІ–ХІІІ вв. / Под. ред. В.Л. Янина. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 264 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
3. Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. А.О. Білецького. – К.: Наук. думка, 1993. – 576 с.
4. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
5. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.
https://svit.in.ua/pra/12p2.htm
Малюнок Марії Приймаченко
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Марс #Мороз #Микола #Мир #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Світовит Пашник. Пробудження Перуна. 14 березня
https://svit.in.ua/pra/3p8.htm
В наших народних джерелах ми не бачимо цього свята. Виставляємо його напроти Здвиження (14 вересня), коли Перун мав би піти спати. Підтвердженням того, що це свято могло бути у нас, є аналогічні свята у інших народів на 14 березня. Наприклад, свято Марса у римлян (старий Марс вмирав, а новий народжувався) чи Мордехая (Мардука) у жидів, коли відзначається його перемога над Гаманом (Велесом) на свято Пурим (14 адара). [2].
Ми б ще порівняли пробудження Перуна з середньовічними розповіді про легендарного короля Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни готувалися до бою.
Василь Скуратівський подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17 березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра ототожнюють із Перуном.
Ще припускаємо, що могло бути три дні між смертю старого Бога і народженням нового, притому в місячно-сонячному календарі це дні повного місяця між 14 і 17 березня. В нашому випадку зміна влади Перуна на Велеса (як старого Перуна) могла відзначатися один день 14 вересня, а вже зміна старого Бога (Велеса) на нового (Перуна) проходила три дні.
Іван Огієнко також приводить народне вірування про пробудження Перуна: "На крилатих вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах." [1, 98]. Щоправда з приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має алегоричний образ, як і ластівка.
"Перун, коли вперше по зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить, то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині". [1, 99].
Перун посилає блискавки, що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на волю Світло…
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Перун #Марс #Велес #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/3p8.htm
В наших народних джерелах ми не бачимо цього свята. Виставляємо його напроти Здвиження (14 вересня), коли Перун мав би піти спати. Підтвердженням того, що це свято могло бути у нас, є аналогічні свята у інших народів на 14 березня. Наприклад, свято Марса у римлян (старий Марс вмирав, а новий народжувався) чи Мордехая (Мардука) у жидів, коли відзначається його перемога над Гаманом (Велесом) на свято Пурим (14 адара). [2].
Ми б ще порівняли пробудження Перуна з середньовічними розповіді про легендарного короля Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни готувалися до бою.
Василь Скуратівський подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17 березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра ототожнюють із Перуном.
Ще припускаємо, що могло бути три дні між смертю старого Бога і народженням нового, притому в місячно-сонячному календарі це дні повного місяця між 14 і 17 березня. В нашому випадку зміна влади Перуна на Велеса (як старого Перуна) могла відзначатися один день 14 вересня, а вже зміна старого Бога (Велеса) на нового (Перуна) проходила три дні.
Іван Огієнко також приводить народне вірування про пробудження Перуна: "На крилатих вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах." [1, 98]. Щоправда з приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має алегоричний образ, як і ластівка.
"Перун, коли вперше по зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить, то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині". [1, 99].
Перун посилає блискавки, що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на волю Світло…
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Перун #Марс #Велес #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Пашник С.Д. Пробудження Перуна. 14 березня
https://svit.in.ua/pra/3p8.htm
В наших народних джерелах ми не бачимо цього свята. Виставляємо його напроти Здвиження (14 вересня), коли Перун мав би піти спати. Підтвердженням того, що це свято могло бути у нас, є аналогічні свята у інших народів на 14 березня. Наприклад, свято Марса у римлян (старий Марс вмирав, а новий народжувався) чи Мордехая (Мардука) у жидів, коли відзначається його перемога над Гаманом (Велесом) на свято Пурим (14 адара). [2].
Ми б ще порівняли пробудження Перуна з середньовічними розповідями про легендарного короля Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни готувалися до бою.
Василь Скуратівський подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17 березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра ототожнюють із Перуном.
Ще припускаємо, що могло бути три дні між смертю старого Бога і народженням нового, притому в місячно-сонячному календарі це дні повного місяця між 14 і 17 березня. В нашому випадку зміна влади Перуна на Велеса (як старого Перуна) могла відзначатися один день 14 вересня, а вже зміна старого Бога (Велеса) на нового (Перуна) проходила три дні.
Іван Огієнко також приводить народне вірування про пробудження Перуна: "На крилатих вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах." [1, 98]. Щоправда з приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має алегоричний образ, як і ластівка.
"Перун, коли вперше по зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить, то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині". [1, 99].
Перун посилає блискавки, що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на волю Світло…
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Перун #Велес #Артур #Марс #Мардук# Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/3p8.htm
В наших народних джерелах ми не бачимо цього свята. Виставляємо його напроти Здвиження (14 вересня), коли Перун мав би піти спати. Підтвердженням того, що це свято могло бути у нас, є аналогічні свята у інших народів на 14 березня. Наприклад, свято Марса у римлян (старий Марс вмирав, а новий народжувався) чи Мордехая (Мардука) у жидів, коли відзначається його перемога над Гаманом (Велесом) на свято Пурим (14 адара). [2].
Ми б ще порівняли пробудження Перуна з середньовічними розповідями про легендарного короля Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу витягти з каменю меча Ескалібура [3, 139]. Тобто після довгої зими і панування Велеса, войовнича сила пробуджується, щоб воскресити Землю. В цей час починалася навігація, збиралися до військових походів, і молоді воїни готувалися до бою.
Василь Скуратівський подає, що за народною традицією весна настає від Теплого Олекси 17 березня, а блискавку уособлює архангел Гавриїл (Гаврило), якого ушановують на Благовісника 26 березня. [4, 20, 36]. 17 березня у більшості західних країн відзначається День Святого Патрика. Іноді Петра ототожнюють із Перуном.
Ще припускаємо, що могло бути три дні між смертю старого Бога і народженням нового, притому в місячно-сонячному календарі це дні повного місяця між 14 і 17 березня. В нашому випадку зміна влади Перуна на Велеса (як старого Перуна) могла відзначатися один день 14 вересня, а вже зміна старого Бога (Велеса) на нового (Перуна) проходила три дні.
Іван Огієнко також приводить народне вірування про пробудження Перуна: "На крилатих вогнистих конях Перун їздить по небу в вогненній колісниці. На зиму він замикає Небо й засинає, а весною своїм могутнім молотом розбиває зимові пута з землі, і все знову оживає. Старе оповідання каже, що як прилетить з Вирію зозуля, вона будить Перуна з зимового сну, і він відмикає Небо й пускає на землю тепло. Тому й зозуля віщий птах." [1, 98]. Щоправда з приводу зозулі виникають сумніви, бо ця птаха прилітає на наші землі в кінці квітня, а грози можуть бути набагато раніше. Швидше зозуля має алегоричний образ, як і ластівка.
"Перун, коли вперше по зимі виїздить на Небо, то своїм першим громом воскрешає землю. Цей перший грім дає силу не тільки землі, але й людям. Коли вперше гримить, то ще й тепер хрестяться й опираються спиною об дерево чи об що інше, і спина не буде боліти цілий рік, і буде щаститися такій людині". [1, 99].
Перун посилає блискавки, що весною будять землю до життя, й запліднює її дощами. Блискавки проганяють, коли треба, хмари, а також злих демонів, і випускають на волю Світло…
Література:
1. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с.
2. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.
3. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Перун #Велес #Артур #Марс #Мардук# Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло