Славимо Дажбога, і буде Той наш покровитель і заступник од Коляди до Коляди. І плоди на полях, і дає трави для скотини, і да нам во всі дні говяда умножиться і зерна житнього множество, аби мед віщий затвержити і пекти. Бога світа славити Суронжа, бо ж одречено од зими і тече на літо. Тому бо поємо славу, яко отці в полях.
(Велесова Книга, д. 31 https://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_vel_kn.pdf).
Малюнок Олега Шуляка
#ВелесоваКнига #Дажбог #Коляда
(Велесова Книга, д. 31 https://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_vel_kn.pdf).
Малюнок Олега Шуляка
#ВелесоваКнига #Дажбог #Коляда
9 травня - день Велеса
"Влес-Книгу цю потчемо [*присвятимо] Богу нашому, в якій бо єсть прибіжище (і) сила. В ті времена був муж, який був благ і доблесний, іже речен був отцем в Русі. І той мав жону і дві дочки. Мали вони скотину: корови і многа овни з ними, і були ті в степах. І ніде не мали мужів для дочок своїх. Так молив Богів, аби роду згасання се присікли. І Дажбог услихав мольбу ту і по мольбі дав йому ізмолене, як було оречено теє. Се бо гряде межи них, і маємо вергтися [*народжувати] – се бо Ясна тче йому. Тут Бог Велес отрочат несе сему. Грядемо се і ймемо до Бога нашого, і тому речемо хвалу: буде благословен завжди, нині і прісно, від віку й до віку. Речено се от кудесников, і те прошедше не оворотиться." (Велесова Книга, дошка 16а).
https://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_vel_kn.pdf
#ВелесоваКнига #Велес #Ясна #Дажбог #Бог #РіднаВіра
"Влес-Книгу цю потчемо [*присвятимо] Богу нашому, в якій бо єсть прибіжище (і) сила. В ті времена був муж, який був благ і доблесний, іже речен був отцем в Русі. І той мав жону і дві дочки. Мали вони скотину: корови і многа овни з ними, і були ті в степах. І ніде не мали мужів для дочок своїх. Так молив Богів, аби роду згасання се присікли. І Дажбог услихав мольбу ту і по мольбі дав йому ізмолене, як було оречено теє. Се бо гряде межи них, і маємо вергтися [*народжувати] – се бо Ясна тче йому. Тут Бог Велес отрочат несе сему. Грядемо се і ймемо до Бога нашого, і тому речемо хвалу: буде благословен завжди, нині і прісно, від віку й до віку. Речено се от кудесников, і те прошедше не оворотиться." (Велесова Книга, дошка 16а).
https://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_vel_kn.pdf
#ВелесоваКнига #Велес #Ясна #Дажбог #Бог #РіднаВіра
З святим Різдвом вітаю,
Всім здоров'я бажаю:
Господарю на воли,
Господині на квочки,
Хлопцям-дівчатам на гуляння,
Малим дітям забавляння,
Коляді-Богу вихваляння!
Крім підлітків, окремо віншували менші діти, вони здебільшого оббігали лише родичів і найближчих сусідів, приказуючи:
Я маленький хлопчик,
Ізліз на стовпчик,
У дудочку граю,
Коляду забавляю!
Горобчик летить,
Хвостиком вертить, –
А ви, дядьку, переймайте,
Мені копійочку дайте!
Віншувальників чекають з нетерпінням – як добрих сповісників і щедро віддячували яблуками, горіхами, бубликами, а найчастіше навмисне випеченими маленькими хлібинами "з душею". Вважається, чим більше дітей-полазників завітає до хати, тим щедрішим буде новий рік.
Колядують вранці лише хлопчики, а дівчатка участі не беруть, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими полазниками мають бути представники чоловічої статі, котрі й ощасливлять хату-господарство. [4].
Полазники ходили лише удосвіта, до сходу Сонця. Це пояснюється тим, що у Різдвяну ніч ходили добрі духи-душі, і Бог урожаю залишався до сходу Сонця в господарстві – тому хлопчики-полазники персоніфікувались в уяві селянина хлібороба чи скотаря як "благовісники", посланці добрих духів та Бога Сонця, які особливо діяли під час свят. [2, 38].
Ті, хто не пішов на зустріч Сонця, після служби у храмі повертаються додому і сідають за сніданок, доки не зійшло сонце. Адже за віруваннями, добрі духи перебувають у хаті лише із сутінками. При цьому господар скроплює оселю свяченою водою, обкурює пахучим зіллям і запалює свічку – праобраз Сонця. Помолившись, усі сідають на простелені рушники; при цьому годиться "продмухнути місце", щоб не покалічити добрих духів.
Після першої ложки куті господар піднімає келишок і виголошує:
– Будьмо здорові зі Святим Різдвом! Хай Господь милує нас і має нас у своїй опіці на кожному кроці, а всім померлим, пошли, Боже, царство небесне, раювання в небі!
Розговівшись, лягають спочивати. До обід, як правило, ніхто не ходив у гості. [4].
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
3. Костомаров М.І. Слов'янська міфологія. – К.: Либідь, 1994. – 384 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
5. Федоренко Д.Т. Спочатку був Дажбог... Про що розповідає першоукраїнський літопис Велесова книга. – Кривий Ріг: Саксагані, 1994. – 87 с.
https://svit.in.ua/pra/12p5.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Дажбог #Коляда #Колядка #Дідух #Різдво #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Всім здоров'я бажаю:
Господарю на воли,
Господині на квочки,
Хлопцям-дівчатам на гуляння,
Малим дітям забавляння,
Коляді-Богу вихваляння!
Крім підлітків, окремо віншували менші діти, вони здебільшого оббігали лише родичів і найближчих сусідів, приказуючи:
Я маленький хлопчик,
Ізліз на стовпчик,
У дудочку граю,
Коляду забавляю!
Горобчик летить,
Хвостиком вертить, –
А ви, дядьку, переймайте,
Мені копійочку дайте!
Віншувальників чекають з нетерпінням – як добрих сповісників і щедро віддячували яблуками, горіхами, бубликами, а найчастіше навмисне випеченими маленькими хлібинами "з душею". Вважається, чим більше дітей-полазників завітає до хати, тим щедрішим буде новий рік.
Колядують вранці лише хлопчики, а дівчатка участі не беруть, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими полазниками мають бути представники чоловічої статі, котрі й ощасливлять хату-господарство. [4].
Полазники ходили лише удосвіта, до сходу Сонця. Це пояснюється тим, що у Різдвяну ніч ходили добрі духи-душі, і Бог урожаю залишався до сходу Сонця в господарстві – тому хлопчики-полазники персоніфікувались в уяві селянина хлібороба чи скотаря як "благовісники", посланці добрих духів та Бога Сонця, які особливо діяли під час свят. [2, 38].
Ті, хто не пішов на зустріч Сонця, після служби у храмі повертаються додому і сідають за сніданок, доки не зійшло сонце. Адже за віруваннями, добрі духи перебувають у хаті лише із сутінками. При цьому господар скроплює оселю свяченою водою, обкурює пахучим зіллям і запалює свічку – праобраз Сонця. Помолившись, усі сідають на простелені рушники; при цьому годиться "продмухнути місце", щоб не покалічити добрих духів.
Після першої ложки куті господар піднімає келишок і виголошує:
– Будьмо здорові зі Святим Різдвом! Хай Господь милує нас і має нас у своїй опіці на кожному кроці, а всім померлим, пошли, Боже, царство небесне, раювання в небі!
Розговівшись, лягають спочивати. До обід, як правило, ніхто не ходив у гості. [4].
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.
2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
3. Костомаров М.І. Слов'янська міфологія. – К.: Либідь, 1994. – 384 с.
4. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
5. Федоренко Д.Т. Спочатку був Дажбог... Про що розповідає першоукраїнський літопис Велесова книга. – Кривий Ріг: Саксагані, 1994. – 87 с.
https://svit.in.ua/pra/12p5.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Дажбог #Коляда #Колядка #Дідух #Різдво #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник