Світовит Пашник. Оксана. 24 січня
https://svit.in.ua/pra/1p7.htm
Свято Оксани відзначають за церковним календарем 24 січня [5, 192], спробуємо пояснити його з позиції рідновір'я. Ми відносимо це свято до ушанування Мокоші, порівняємо аналогічні свята на 23 квітня, 24 липня, 24 жовтня. На ці дати в місячному календарі нічне світило має розкритися у формі літери "С". Свята Мокоші передують проміжному ушануванню Сонця, як правило такі свята припадають на 24 (місяць тримає 30 днів) чи 25 (місяць тримає 31 день) число кожного місяця, можуть бути невеликі зміщення. Розбіжність зі святами пов'язуємо з різною кількістю днів у місяці, тому свята регулювалися відносно системи. Напевно, свято Мокоші є розкриттям лона перед народженням прояву Сонця, причому попередній прояв мав би загинути.
Багато імен можуть або втрачати першу літеру, або ж навпаки набувати. Укорочений варіант Оксани – Ксена, припускаємо, що здовжений є Моксана, що нагадує нам Мокошу. У Велесовій Книзі згадуються мокошани (різновид лісовиків чи водяників): "мокошани, якож в подах сплять" (ВК,38а) [1].
Як правило, словники пояснюють ім'я Оксана з грецької "гостинність" або "чужа" (Xenia). [4, 167]. Можливо, що жінка гостинно приймає чоловіка, а чужа це та, що символізує потойбічний світ. Також з нашої мови можна розуміти як та, що "окошує", "скошує". Скошувати (жати) в полі можна колосся серпом-місяцем чи косою. Так як Мокоша є уособленням жіночого лона, то аналогічні уявлення маємо при статевих стосунках: жінка (пор. жнива) скошує чоловічий прутень, який віддаючи насіння падає як скошене стебло. Може ще виникнути уява потрапляння колоса під жорна, якими виступають жіночі сідниці. Матерія, що має коротку ворсу з назвою "оксамит" якраз нагадує нам скошене поле. Назву тканини можна перекласти як "скошена нитка".
Олександр Виженко, дослідник статевого життя українського народу пояснюючи слова наступної пісні:
Ой нема, нема, гей, та кращого
Понад Івана, понад нашого.
Причіпив жорна та й до пояса,
А сам полетів аж під небеса.
І крупу меле, і кашу варить…
Жорна – то жінка, яка обвила талію Івана своїми ногами. [2, 243-244].
Поєднання двох літер "кс", що пов'язується з косою і місячною сутністю, латинською відображається символом "Х". Символ косого хреста ототожнюється з потойбічним світом (чужим) і символом плодючості. Його ми можемо бачити на стародавніх трипільських статуетках.
Як версію можемо розглянути також основний корінь "сан", що можливо в складних іменах. В етимологічному словнику "сани" пов'язують зі змієм чи полозом [див. 3, 177], полоззя якого дійсно нагадують змія, а закругленість можна ототожнювати з Місяцем, на відміну від сонячних коліс возу.
Не будемо відкидати зв'язок з іменем Роксана, яку виводять із перської і перекладають як "світло" (rūšanī), звідти воно потрапило в грецьку. Rōxanē – ім'я дружини Олександра Македонського. [див. 4, 176]. Ці пояснення треба перевіряти, бо часто виводять слово з іноземної мови, але чомусь не шукають в нашій мові. Можемо порівняти, що жіноче лоно також може бути пов'язаним із пролиттям світла, "розою" чи "ружею" – народженням прояву Сонця, хоч і поки ще приземленого і в печі, як домашнього вогнища-дитини.
https://svit.in.ua/pra/1p7.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Оксана #Мокоша #символ #міф #звичай #обряд #РІднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/1p7.htm
Свято Оксани відзначають за церковним календарем 24 січня [5, 192], спробуємо пояснити його з позиції рідновір'я. Ми відносимо це свято до ушанування Мокоші, порівняємо аналогічні свята на 23 квітня, 24 липня, 24 жовтня. На ці дати в місячному календарі нічне світило має розкритися у формі літери "С". Свята Мокоші передують проміжному ушануванню Сонця, як правило такі свята припадають на 24 (місяць тримає 30 днів) чи 25 (місяць тримає 31 день) число кожного місяця, можуть бути невеликі зміщення. Розбіжність зі святами пов'язуємо з різною кількістю днів у місяці, тому свята регулювалися відносно системи. Напевно, свято Мокоші є розкриттям лона перед народженням прояву Сонця, причому попередній прояв мав би загинути.
Багато імен можуть або втрачати першу літеру, або ж навпаки набувати. Укорочений варіант Оксани – Ксена, припускаємо, що здовжений є Моксана, що нагадує нам Мокошу. У Велесовій Книзі згадуються мокошани (різновид лісовиків чи водяників): "мокошани, якож в подах сплять" (ВК,38а) [1].
Як правило, словники пояснюють ім'я Оксана з грецької "гостинність" або "чужа" (Xenia). [4, 167]. Можливо, що жінка гостинно приймає чоловіка, а чужа це та, що символізує потойбічний світ. Також з нашої мови можна розуміти як та, що "окошує", "скошує". Скошувати (жати) в полі можна колосся серпом-місяцем чи косою. Так як Мокоша є уособленням жіночого лона, то аналогічні уявлення маємо при статевих стосунках: жінка (пор. жнива) скошує чоловічий прутень, який віддаючи насіння падає як скошене стебло. Може ще виникнути уява потрапляння колоса під жорна, якими виступають жіночі сідниці. Матерія, що має коротку ворсу з назвою "оксамит" якраз нагадує нам скошене поле. Назву тканини можна перекласти як "скошена нитка".
Олександр Виженко, дослідник статевого життя українського народу пояснюючи слова наступної пісні:
Ой нема, нема, гей, та кращого
Понад Івана, понад нашого.
Причіпив жорна та й до пояса,
А сам полетів аж під небеса.
І крупу меле, і кашу варить…
Жорна – то жінка, яка обвила талію Івана своїми ногами. [2, 243-244].
Поєднання двох літер "кс", що пов'язується з косою і місячною сутністю, латинською відображається символом "Х". Символ косого хреста ототожнюється з потойбічним світом (чужим) і символом плодючості. Його ми можемо бачити на стародавніх трипільських статуетках.
Як версію можемо розглянути також основний корінь "сан", що можливо в складних іменах. В етимологічному словнику "сани" пов'язують зі змієм чи полозом [див. 3, 177], полоззя якого дійсно нагадують змія, а закругленість можна ототожнювати з Місяцем, на відміну від сонячних коліс возу.
Не будемо відкидати зв'язок з іменем Роксана, яку виводять із перської і перекладають як "світло" (rūšanī), звідти воно потрапило в грецьку. Rōxanē – ім'я дружини Олександра Македонського. [див. 4, 176]. Ці пояснення треба перевіряти, бо часто виводять слово з іноземної мови, але чомусь не шукають в нашій мові. Можемо порівняти, що жіноче лоно також може бути пов'язаним із пролиттям світла, "розою" чи "ружею" – народженням прояву Сонця, хоч і поки ще приземленого і в печі, як домашнього вогнища-дитини.
https://svit.in.ua/pra/1p7.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Оксана #Мокоша #символ #міф #звичай #обряд #РІднаВіра #СвітовитПашник
Світовит Пашник. Григор. 25 січня
https://www.svit.in.ua/pra/1p8.htm
Свято Григора припадає на один із "сонячних" днів календаря. Можна припустити, що це свято символізує маленьке Сонце, яке ще не виходить з двору. Воно може бути близьке до вогнища, яке "горить" в печі. Піч для нагрівання чи плавки металів називається горн чи горно, що походить від праслов'янського *gъr̥nъ "горіти", "жар". Вогонь виступає охоронцем домівки, саме так перекладають з грецької Григорій, що позначає охоронця "не сплю", "пильную", тобто страж. [3, 81]. Горном (від нім. Horn – "ріг") називають духовий музичний інструмент, що відповідно використовувався для сповіщення і тому числі тривоги.
Одна з назв о. Хортиці (Хортич), яку подає Костянтин Парфіроген острів Св. Григорія. Сам острів може символізувати човен-камін, де й перебуває вогнище-зародок [2, 4,10].
Ім'я "Григор" багатоскладне, з нього могли вийти похідні імена, наприклад: Грицько, Ігор, Єгор.
Важливо, що ім'я Григор близьке до імені єгипетського Бога Гора, що відображався у вигляді сокола чи яструба.
Гор уособлював ранкове Сонце-дитину, світло, син Ісіди і Осириса. Він бореться зі своїм дядьком Сетом, що володів темрявою і демонами. Гор (Горос, Хорос) в іншому міті є сином Ра – Богом Сонця. Геродот порівнював Гора з Аполлоном. [див. 4, 464, 469].
Степан Наливайко подає співзвучне ім'я на індуському ґрунті, що підтверджує наше припущення про значення цього імені і свята: "Ґріхапаті (griha "оселя" +pati) "Владика оселі, Господар, Хазяїн". Інше ім'я Сур'ї-Сонця й Аґні-Вогню." [1, 330]. Тобто це свято можна ототожнювати з Домовиком-Вогнищем.
https://www.svit.in.ua/pra/1p8.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Григор #Гор #символ #міф #Сонце #обряд #РІднаВіра #СвітовитПашник
https://www.svit.in.ua/pra/1p8.htm
Свято Григора припадає на один із "сонячних" днів календаря. Можна припустити, що це свято символізує маленьке Сонце, яке ще не виходить з двору. Воно може бути близьке до вогнища, яке "горить" в печі. Піч для нагрівання чи плавки металів називається горн чи горно, що походить від праслов'янського *gъr̥nъ "горіти", "жар". Вогонь виступає охоронцем домівки, саме так перекладають з грецької Григорій, що позначає охоронця "не сплю", "пильную", тобто страж. [3, 81]. Горном (від нім. Horn – "ріг") називають духовий музичний інструмент, що відповідно використовувався для сповіщення і тому числі тривоги.
Одна з назв о. Хортиці (Хортич), яку подає Костянтин Парфіроген острів Св. Григорія. Сам острів може символізувати човен-камін, де й перебуває вогнище-зародок [2, 4,10].
Ім'я "Григор" багатоскладне, з нього могли вийти похідні імена, наприклад: Грицько, Ігор, Єгор.
Важливо, що ім'я Григор близьке до імені єгипетського Бога Гора, що відображався у вигляді сокола чи яструба.
Гор уособлював ранкове Сонце-дитину, світло, син Ісіди і Осириса. Він бореться зі своїм дядьком Сетом, що володів темрявою і демонами. Гор (Горос, Хорос) в іншому міті є сином Ра – Богом Сонця. Геродот порівнював Гора з Аполлоном. [див. 4, 464, 469].
Степан Наливайко подає співзвучне ім'я на індуському ґрунті, що підтверджує наше припущення про значення цього імені і свята: "Ґріхапаті (griha "оселя" +pati) "Владика оселі, Господар, Хазяїн". Інше ім'я Сур'ї-Сонця й Аґні-Вогню." [1, 330]. Тобто це свято можна ототожнювати з Домовиком-Вогнищем.
https://www.svit.in.ua/pra/1p8.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Григор #Гор #символ #міф #Сонце #обряд #РІднаВіра #СвітовитПашник
Світовит Пашник. Передстрітення. Берегиня. 1 лютого
https://svit.in.ua/pra/2p1.htm
Прийнято святкувати в основному наступний день 2 лютого, що має назву Стрітення, а його переддень називається Передстрітення. Це свято легко пояснюється в місячно-сонячному стилі календаря. Човен-місяць, що пішов у мандри 1 січня, має досягнути іншого берега 1 лютого. У цей час люди за місячно-сонячним календарем виходять на берег річки зустрічати Молодик. Відповідно на 40-й має закінчитися очищення для новонароджених, пошлюблених, померлих, а також породіллі, про яких ми згадували у зв'язку зі святами Різдва і Нового року. Ця календарна дата пояснює звичай посвячувати дитину і поминати на 40-й день. Передстрітення в календарі протистоїть Спасу на воді, який також проводиться біля водоймищ. Іншими свята цього ж типу стоять 1 травня (Маї) і 1 листопада (Діди), що пов'язані з поминанням предків або сходами молодої парості.
На жаль, руська народна традиція нам залишила мало відомостей про Передстрітення. Для пояснення свята скористаємося західноєвропейськими джерелами ушанування Бригіти 1 лютого, що є тотожною нашій Берегині.
Ірландська Богиня Бригіта вважається покровителькою поезій, ремесел, цілительства, вона допомагає жінкам при пологах. В ірландських сагах Бригіта є дружиною Бреса (нагадує нашого Велеса). На півночі Англії цю богиню називали Бригантія. Свято Бригіти – Імболк. [2].
При введенні христосівства Богиню замінила свята Бригіта. Вважається, що у передсвято Бригіта мандрує країною благословляючи людей. Очікуючи її, за звичаєм, на підвіконня викладають пиріг або шматки хліба з маслом. У деяких районах Ірландії до цього дня випікали хліб у вигляді хреста. Поруч клали кілька колосків для її улюбленої білої корови (явний натяк на місячну сутність).
В цей день плели очеретяні хрести для захисту оселі протягом року. Хрести кріпили над дверима замість минулорічних. В це свято також були заборонені будь-які дії пов'язані з обертом колеса (напевно це символізує, що сонячне колесо вже дісталося (приїхало) до берега, двору). На мотузках для білизни розвішували хусточки, шматки тканини, стрічки, які називалися одягом Бригіти. Вважалося що ця тканина приймає цілющі властивості, якщо Бригіта торкнеться їх. (Це нагадує наш звичай розвішувати тканину на гілки дерев для русалок).
В давнину ходили ряджені від дому до дому і носили з собою солом'яну ляльку і веселили людей піснями і танцями, а господарі віддячували їм солодощами і грошима. [1].
Можна припустити, що це свято ушанування жінки пов'язане із завершенням очищення при народжені хлопчика (у календарному випадку Різдво Божича Коляди). У церковному приписі зазначалося, що породілля 40 днів не сміла заходити до храму, бо вважалася нечистою. По їх закінченні мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву очищення. [3, 371]. Тому стрітенське свято ще називається "Очищення Пречистої Діви Марії".
Свідчення етнографів доводять, що обряд очищення породіллі притаманний нашому народові і раніше його дотримувалися. У цей час жінки не мали статевих стосунків, були незаплідненими, тобто не освяченими. [4, 46]. Можливо матері давався час для загоєння післяпологових ран і для особливого догляду за новонародженою дитиною.
https://svit.in.ua/pra/2p1.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Передстрітення #Берегиня #символ #міф #свято #обряд #РІднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/2p1.htm
Прийнято святкувати в основному наступний день 2 лютого, що має назву Стрітення, а його переддень називається Передстрітення. Це свято легко пояснюється в місячно-сонячному стилі календаря. Човен-місяць, що пішов у мандри 1 січня, має досягнути іншого берега 1 лютого. У цей час люди за місячно-сонячним календарем виходять на берег річки зустрічати Молодик. Відповідно на 40-й має закінчитися очищення для новонароджених, пошлюблених, померлих, а також породіллі, про яких ми згадували у зв'язку зі святами Різдва і Нового року. Ця календарна дата пояснює звичай посвячувати дитину і поминати на 40-й день. Передстрітення в календарі протистоїть Спасу на воді, який також проводиться біля водоймищ. Іншими свята цього ж типу стоять 1 травня (Маї) і 1 листопада (Діди), що пов'язані з поминанням предків або сходами молодої парості.
На жаль, руська народна традиція нам залишила мало відомостей про Передстрітення. Для пояснення свята скористаємося західноєвропейськими джерелами ушанування Бригіти 1 лютого, що є тотожною нашій Берегині.
Ірландська Богиня Бригіта вважається покровителькою поезій, ремесел, цілительства, вона допомагає жінкам при пологах. В ірландських сагах Бригіта є дружиною Бреса (нагадує нашого Велеса). На півночі Англії цю богиню називали Бригантія. Свято Бригіти – Імболк. [2].
При введенні христосівства Богиню замінила свята Бригіта. Вважається, що у передсвято Бригіта мандрує країною благословляючи людей. Очікуючи її, за звичаєм, на підвіконня викладають пиріг або шматки хліба з маслом. У деяких районах Ірландії до цього дня випікали хліб у вигляді хреста. Поруч клали кілька колосків для її улюбленої білої корови (явний натяк на місячну сутність).
В цей день плели очеретяні хрести для захисту оселі протягом року. Хрести кріпили над дверима замість минулорічних. В це свято також були заборонені будь-які дії пов'язані з обертом колеса (напевно це символізує, що сонячне колесо вже дісталося (приїхало) до берега, двору). На мотузках для білизни розвішували хусточки, шматки тканини, стрічки, які називалися одягом Бригіти. Вважалося що ця тканина приймає цілющі властивості, якщо Бригіта торкнеться їх. (Це нагадує наш звичай розвішувати тканину на гілки дерев для русалок).
В давнину ходили ряджені від дому до дому і носили з собою солом'яну ляльку і веселили людей піснями і танцями, а господарі віддячували їм солодощами і грошима. [1].
Можна припустити, що це свято ушанування жінки пов'язане із завершенням очищення при народжені хлопчика (у календарному випадку Різдво Божича Коляди). У церковному приписі зазначалося, що породілля 40 днів не сміла заходити до храму, бо вважалася нечистою. По їх закінченні мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву очищення. [3, 371]. Тому стрітенське свято ще називається "Очищення Пречистої Діви Марії".
Свідчення етнографів доводять, що обряд очищення породіллі притаманний нашому народові і раніше його дотримувалися. У цей час жінки не мали статевих стосунків, були незаплідненими, тобто не освяченими. [4, 46]. Можливо матері давався час для загоєння післяпологових ран і для особливого догляду за новонародженою дитиною.
https://svit.in.ua/pra/2p1.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Передстрітення #Берегиня #символ #міф #свято #обряд #РІднаВіра #СвітовитПашник