Завтра 4 грудня свято Варвари - вечірньої Зорі. https://svarga.dp.ua/blog/680-varvara.-4-grudnya.html
#Варвара, #Зоря

"Дев'ята, Вар, підслуховує клятви і обітниці, якими обмінюються наодинці чоловіки і жінки. Тому ці обітниці називаються її ім'ям".
А в "пісні о Трюме" ("Старша Едда") нетерплячий наречений вимагає:
Хай Вар десниця
Союз благословить. [6].
Степан Наливайко повідомляє, що слово "вара" (хінді – вар, бар) – "коханий", "чоловік", "жених", "сватальник". А санскритське парне словосполучення "вара-канья" означає "жених і наречена", "молоді".[7, 269]. Це близьке до наших слів "воркувати", "воркотати" – ніжно розмовляти (щодо голубів, закоханих) або "бурчати", "гнівитися", а також до "ворогувати" [2, 158], що ще раз підкреслює подвійність значення цього слова.
Процес боротьби проходить у ведичному міфі про битву Індри (Андрія) і Врітри (Воротаря). Цей міф відображається в кількох українських святах і легко розпізнається в весільній обрядовості. Індра розколює вмістилище Валу і випускає Води, після чого народжується Сур'я-Сонце – це дійство позначає народження дитини. Разом з цим проливається червона кров, що є кольором зорі.
Валерій Войтович зазначає, що камінь Алатир є метафорою ясного весняного сонця. На цьому каменю любить сидіти красна діва Зоря, котра зашиває рани криваві, тобто щоранку просвітляє небо своєю пеленою. [3, 8].
Пояснимо відмінність для цього свята: Індра (Андрій) займає нижню позицію і ці дійства пов'язуються не з народженням, а із заплідненням. В цих двох діях можемо знайти послідовність: після запліднення (оплата насінням) йде відплата дитиною.
Іноді так легко спотворити значення імені, а потім сторіччями вбивати народу негативний його зміст. Й дотепер словники тлумачать Варвара з грецької "чужоземець". А треба було хоч трохи подумати: чому у багатьох народів досі популярне це жіноче ім'я. Невже батьки хотіли підкреслити, що їхня донька "чужоземка" чи "неосвічена, жорстока, груба, безкультурна людина" – саме так пояснюють значення слова "варвар".
Вечірня зоря Варвара символізує заходження і смерть Сонця. Свято на 4 грудня – це завершення вечірнього крила Птахи-Зорі. Разом із зникненням Сонця за обрієм падає небесне склепіння чи перевертається світ – звідси таке негативне бачення. Але ж заходження Сонця, як статевого органу Батька Неба, в світові Води одночасно символізує і кохання – боротьбу між чоловіком і жінкою (поєднання вогню і води – вар), що породжує нове життя. Тому в усіх народів Богиню-Зорю під різними іменами свято шанують. [8, 61].
Свято Варвари важливе місце в ланцюгу перетворень, як космічного виміру, так і взаємодій між чоловіком і жінкою. Схематично ці відносини відображені на подвійних святилищах-обсерваторіях доби бронзи, які позначені чоловічим і жіночим дворами. Такі святилища були представлені на всьому арійському просторі. [9].
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 192 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
3. Войотович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.
4. Гуменна Д. Минуле пливе в прийдешнє. – Нью-Йорк: УВАН у США, 1978. – 384 с.
5. Іваннікова Л. Зоря // Українські символи. – К.: Ред. час. “Народознавство”, 1994. – С.110-114.
6. Мировое дерево иггдрасиль. Сага о Вельсунгах. – М.: Эксмо, 2002. – 432 с.
7. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
8. Пашник С. Д. Іменослов. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 68 с.
9. Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на о. Хортиця та спроба її інтерпретації. - http://www.svit.in.ua/stat/st51.htm.
https://svit.in.ua/pra/12p1_2.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
Малюнок Петра Качалаби.
#Зоря #Варвара #Богиня #МатирСва #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Світовит Пашник. Утреня. 4 березня
https://svit.in.ua/pra/3p13.htm
Свято початку дії ранкової (весняної) Зорі виставляємо за аналогом 4 вересня (Віста) і 4 грудня (Варвара). Один із образів Зорі є священна вогняна Птаха. Якщо зазначені свята символізують початок і кінець вечірнього (осіннього) крила, то на це свято відповідно починається ранкове (весняне) крило, дія якого має закінчитися 4 червня.
Називаємо свято Утреня за однією з назв ранкової зорі, які досліджував Володимир Шаян. Він повідомляє, що Утро – означало Ранок, а Утреня – ранню зорю. Далі залишилася ця назва на означення вчаснораннього Богослуження, ще перед сходом Сонця... Треба прийняти, що Утреня, подібно як це значення залишилося в польській мові, означала колись Ранню Зорю. Звідси заутреня означає Службу Божу ще перед появою Ранньої Зорі, або саме її появу. [3, 342].
Поява Зорі і сходження Сонця символізувало перемогу світлих сил над темними. Як правило, битви починалися на світанку, аби запоручитися допомогою священної Птахи, яка, проливаючись в світанкових обріях. Її поява була сигналом до лютої боротьби з ворогами. Віща Птаха, велика натхненниця воїнів Русі, піднімалася над військом, оспівуючи звитягу хоробрих ратників. [2, 36].
Особлива образність Зорі як Птахи-Войовниці зображена у Велесовій Книзі:
Бо Матир-Сва співає над нами, і ідемо стяги наші дати вітрам тріпати, і комоньству степи скакати, да прах підіймемо воєнь за нами, а ворогам дамо дихати ним. (ВК,7г).
Яко соколи нападемо на них і вержемося до борні сильної. То бо Матир-Сва співає в Сварзі про подвиги ратні. (ВК,7д).
І се прилетіла до нас, і сіла на дерево, і співає Птиця. І всяке перо є іне, і сяє цвітами різними – стало і вночі, яко вдень. І співає пісню до борні і до прі, то будемо ми прятися з ворогами. (ВК,8(2)).
Б'є крилами Матир-Сва і кличе нас, якож ідемо за Землю нашу і доб'ємося за огнище племені нашого, се бо суть русичі. (ВК,14). [1].
Ранкова Зоря в іншому образі має вивести сонячних коней із стайні, щоб Сонце мало можливість об'їхати денне небо.
Література:
1. Велесова Книга / переклад, коментарі С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 192 с.
2. Пашник С.Д. Образ Матир-Сви, як священної птахи русів, у Велесовій Книзі / Бойовий дух воїна. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – С. 35-42.
3. Шаян В.П. Віра Предків Наших. – Гамільтон, Канада: Об'єднання Української Рідної Віри, 1987. – Т.1. – 893 с.
Малюнок Сонцеслава Крижанівського

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Зоря #Утреня #РанокСварожий #Весна #МатирСва #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

"Дев'ята, Вар, підслуховує клятви і обітниці, якими обмінюються наодинці чоловіки і жінки. Тому ці обітниці називаються її ім'ям".
А в "пісні о Трюме" ("Старша Едда") нетерплячий наречений вимагає:
Хай Вар десниця
Союз благословить. [6].
Степан Наливайко повідомляє, що слово "вара" (хінді – вар, бар) – "коханий", "чоловік", "жених", "сватальник". А санскритське парне словосполучення "вара-канья" означає "жених і наречена", "молоді".[7, 269]. Це близьке до наших слів "воркувати", "воркотати" – ніжно розмовляти (щодо голубів, закоханих) або "бурчати", "гнівитися", а також до "ворогувати" [2, 158], що ще раз підкреслює подвійність значення цього слова.
Процес боротьби проходить у ведичному міфі про битву Індри (Андрія) і Врітри (Воротаря). Цей міф відображається в кількох українських святах і легко розпізнається в весільній обрядовості. Індра розколює вмістилище Валу і випускає Води, після чого народжується Сур'я-Сонце – це дійство позначає народження дитини. Разом з цим проливається червона кров, що є кольором зорі.
Валерій Войтович зазначає, що камінь Алатир є метафорою ясного весняного сонця. На цьому каменю любить сидіти красна діва Зоря, котра зашиває рани криваві, тобто щоранку просвітляє небо своєю пеленою. [3, 8].
Пояснимо відмінність для цього свята: Індра (Андрій) займає нижню позицію і ці дійства пов'язуються не з народженням, а із заплідненням. В цих двох діях можемо знайти послідовність: після запліднення (оплата насінням) йде відплата дитиною.
Іноді так легко спотворити значення імені, а потім сторіччями вбивати народу негативний його зміст. Й дотепер словники тлумачать Варвара з грецької "чужоземець". А треба було хоч трохи подумати: чому у багатьох народів досі популярне це жіноче ім'я. Невже батьки хотіли підкреслити, що їхня донька "чужоземка" чи "неосвічена, жорстока, груба, безкультурна людина" – саме так пояснюють значення слова "варвар".
Вечірня зоря Варвара символізує заходження і смерть Сонця. Свято на 4 грудня – це завершення вечірнього крила Птахи-Зорі. Разом із зникненням Сонця за обрієм падає небесне склепіння чи перевертається світ – звідси таке негативне бачення. Але ж заходження Сонця, як статевого органу Батька Неба, в світові Води одночасно символізує і кохання – боротьбу між чоловіком і жінкою (поєднання вогню і води – вар), що породжує нове життя. Тому в усіх народів Богиню-Зорю під різними іменами свято шанують. [8, 61].
Свято Варвари важливе місце в ланцюгу перетворень, як космічного виміру, так і взаємодій між чоловіком і жінкою. Схематично ці відносини відображені на подвійних святилищах-обсерваторіях доби бронзи, які позначені чоловічим і жіночим дворами. Такі святилища були представлені на всьому арійському просторі. [9].
Література:
1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 192 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
3. Войотович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.
4. Гуменна Д. Минуле пливе в прийдешнє. – Нью-Йорк: УВАН у США, 1978. – 384 с.
5. Іваннікова Л. Зоря // Українські символи. – К.: Ред. час. “Народознавство”, 1994. – С.110-114.
6. Мировое дерево иггдрасиль. Сага о Вельсунгах. – М.: Эксмо, 2002. – 432 с.
7. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
8. Пашник С. Д. Іменослов. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 68 с.
9. Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на о. Хортиця та спроба її інтерпретації. - http://www.svit.in.ua/stat/st51.htm.

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Варвара #Зоря #Сонце #Шлюб #Боротьба #РіднаВіра #СвітовитПашник

Пашник С.Д. Утреня. 4 березня
https://www.svit.in.ua/pra/3p13.htm
Свято початку дії ранкової (весняної) Зорі виставляємо за аналогом 4 вересня (Віста) і 4 грудня (Варвара). Один із образів Зорі є священна вогняна Птаха. Якщо зазначені свята символізують початок і кінець вечірнього (осіннього) крила, то на це свято відповідно починається ранкове (весняне) крило, дія якого має закінчитися 4 червня.
Називаємо свято Утреня за однією з назв ранкової зорі, які досліджував Володимир Шаян. Він повідомляє, що Утро – означало Ранок, а Утреня – ранню зорю. Далі залишилася ця назва на означення вчаснораннього Богослуження, ще перед сходом Сонця... Треба прийняти, що Утреня, подібно як це значення залишилося в польській мові, означала колись Ранню Зорю. Звідси заутреня означає Службу Божу ще перед появою Ранньої Зорі, або саме її появу. [3, 342].
Поява Зорі і сходження Сонця символізувало перемогу світлих сил над темними. Як правило, битви починалися на світанку, аби запоручитися допомогою священної Птахи, яка, проливаючись в світанкових обріях. Її поява була сигналом до лютої боротьби з ворогами. Віща Птаха, велика натхненниця воїнів Русі, піднімалася над військом, оспівуючи звитягу хоробрих ратників. [2, 36].
Особлива образність Зорі як Птахи-Войовниці зображена у Велесовій Книзі:
Бо Матир-Сва співає над нами, і ідемо стяги наші дати вітрам тріпати, і комоньству степи скакати, да прах підіймемо воєнь за нами, а ворогам дамо дихати ним. (ВК,7г).
Яко соколи нападемо на них і вержемося до борні сильної. То бо Матир-Сва співає в Сварзі про подвиги ратні. (ВК,7д).
І се прилетіла до нас, і сіла на дерево, і співає Птиця. І всяке перо є іне, і сяє цвітами різними – стало і вночі, яко вдень. І співає пісню до борні і до прі, то будемо ми прятися з ворогами. (ВК,8(2)).
Б'є крилами Матир-Сва і кличе нас, якож ідемо за Землю нашу і доб'ємося за огнище племені нашого, се бо суть русичі. (ВК,14). [1].
Ранкова Зоря в іншому образі має вивести сонячних коней із стайні, щоб Сонце мало можливість об'їхати денне небо.
Література:
1. Велесова Книга / переклад, коментарі С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 192 с.
2. Пашник С.Д. Образ Матир-Сви, як священної птахи русів, у Велесовій Книзі / Бойовий дух воїна. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – С. 35-42.
3. Шаян В.П. Віра Предків Наших. – Гамільтон, Канада: Об'єднання Української Рідної Віри, 1987. – Т.1. – 893 с.
Малюнок Сонцеслава Крижанівського

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Утреня #Зоря #Матир-Сва #Ранок #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7525 (2017). – 192 с.
2. Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. А.О. Білецького. – К.: Наук. думка, 1993. – 576 с.
3. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1983. – Т. 4: Н – П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. – 2003. – 656 с.
4. Іваннікова Л. Зоря // Українські символи. – К.: Ред. час. “Народознавство”, 1994. – С.110-114.
5. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994.
6. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 368 с.
7. Пашник С.Д. Образ Матир-Сви, як священної птахи русів, у Велесовій Книзі / Бойовий дух воїна – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – С.28-35.
8. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: РПК, 7525 (2017). – 68 с.
Малюнок Сонцеслава Крижанівського

Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наші канали на Telegram і WhatsApp:
https://t.me/ridna_vira
https://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U

Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Віста #Зоря #Блискавка #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник