Аналоги дитини-полінця є в українській казці "Івасик Телесик": "Був собі дідо та й баба. А баба каже дідові: "Чоловіче, витеши мені з дерева дитину". Дідо пішов у ліс, зрубав деревинку і витесав бабі дитинку. Баба зачала її бавити, а дитинка ожила, і зробився живий хлопчик." У казці Івасик Телесик нагадує сонячне божество, що плаває на золотім човнику зі срібним весельцем. [12, 87]. Причому, новонароджену дитину пеленають наче колодку. Ще пригадаємо, що малі діти чіпляються до ноги чи на шию, як дерев'яні колодки для покарання в'язнів. Тому новонароджений Божич міг отримати ім'я Коляди-Колоди.
Підсумовуючи вищевикладене, визначимо, що кожний з чотирьох періодів сонячного річного кола, має свого божественного покровителя з відповідним до його прояву іменем. Коляда – наймолодший образ Сонця, що діє від зимового сонцестояння до весняного рівнодення, і уявлятися як дитина до 15 річного віку.
Дитина є повністю залежною від своїх батьків і є підневільною. Тому цей період дитинства сонячного Бога, дорівнюючись до людського життя, ознаменовувався знаходженням його у калиті – обмеженому просторі двору, наближеному до нижнього світу Велеса. Тільки з приходом весни із закінченням холоду (порівняй англ. cold) Коляда звільниться. На підтвердження нашої версії приведемо терміни зі словника Старчевського 1899 р. складеного за Остромировим Євангелієм: "колєда – см. коляда; колєдарь – календарь; колєдник – так называвается причисляемый церковью къ осужденнымъ" [17, 326]. Тому, як варіант, дитина є ув'язненою у своєму домі, а часто і засудженою за свої провини. Згадаємо, що у весільному обряді наречена також є ув'язненою, допоки за нею не приїде суджений.
А вже в юнацькі роки зі статевою зрілістю може вступити в шлюб і мати свою окрему родину чи своє вільне особисте життя і стати охоронцем своєї калити. А хто не встиг вчасно одружитися, того жінки на свято Колодія осуджують за нездійснений обов'язок перед Родом і чіпляють в покарання фалічну колодку, за яку треба дати викуп, щоб зняти [13, 163].
Загалом ім'я Коляда як епітет для наймолодшого сонячного Бога дає підстави для широких роздумів. Думаємо наше пояснення доповнить уявлення людини і розширить коло пошуку відповідних слів та мітологічних сюжетів.
https://svit.in.ua/stat/st81.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 4922 9861
#Коляда #свято #сонцестояння #міф #Святвечір #Різдво #Світовит_Пашник
Підсумовуючи вищевикладене, визначимо, що кожний з чотирьох періодів сонячного річного кола, має свого божественного покровителя з відповідним до його прояву іменем. Коляда – наймолодший образ Сонця, що діє від зимового сонцестояння до весняного рівнодення, і уявлятися як дитина до 15 річного віку.
Дитина є повністю залежною від своїх батьків і є підневільною. Тому цей період дитинства сонячного Бога, дорівнюючись до людського життя, ознаменовувався знаходженням його у калиті – обмеженому просторі двору, наближеному до нижнього світу Велеса. Тільки з приходом весни із закінченням холоду (порівняй англ. cold) Коляда звільниться. На підтвердження нашої версії приведемо терміни зі словника Старчевського 1899 р. складеного за Остромировим Євангелієм: "колєда – см. коляда; колєдарь – календарь; колєдник – так называвается причисляемый церковью къ осужденнымъ" [17, 326]. Тому, як варіант, дитина є ув'язненою у своєму домі, а часто і засудженою за свої провини. Згадаємо, що у весільному обряді наречена також є ув'язненою, допоки за нею не приїде суджений.
А вже в юнацькі роки зі статевою зрілістю може вступити в шлюб і мати свою окрему родину чи своє вільне особисте життя і стати охоронцем своєї калити. А хто не встиг вчасно одружитися, того жінки на свято Колодія осуджують за нездійснений обов'язок перед Родом і чіпляють в покарання фалічну колодку, за яку треба дати викуп, щоб зняти [13, 163].
Загалом ім'я Коляда як епітет для наймолодшого сонячного Бога дає підстави для широких роздумів. Думаємо наше пояснення доповнить уявлення людини і розширить коло пошуку відповідних слів та мітологічних сюжетів.
https://svit.in.ua/stat/st81.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 4922 9861
#Коляда #свято #сонцестояння #міф #Святвечір #Різдво #Світовит_Пашник
З святим Різдвом вітаю,
Всім здоров'я бажаю:
Господарю на воли,
Господині на квочки,
Хлопцям-дівчатам на гуляння,
Малим дітям забавляння,
Коляді-Богу вихваляння!
Крім підлітків, окремо віншували менші діти, вони здебільшого оббігали лише родичів і найближчих сусідів, приказуючи:
Я маленький хлопчик,
Ізліз на стовпчик,
У дудочку граю,
Коляду забавляю!
Горобчик летить,
Хвостиком вертить, –
А ви, дядьку, переймайте,
Мені копійочку дайте!
Віншувальників чекають з нетерпінням – як добрих сповісників і щедро віддячували яблуками, горіхами, бубликами, а найчастіше навмисне випеченими маленькими хлібинами "з душею". Вважається, чим більше дітей-полазників завітає до хати, тим щедрішим буде новий рік.
Колядують вранці лише хлопчики, а дівчатка участі не беруть, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими полазниками мають бути представники чоловічої статі, котрі й ощасливлять хату-господарство. [4].
Полазники ходили лише удосвіта, до сходу Сонця. Це пояснюється тим, що у Різдвяну ніч ходили добрі духи-душі, і Бог урожаю залишався до сходу Сонця в господарстві – тому хлопчики-полазники персоніфікувались в уяві селянина хлібороба чи скотаря як "благовісники", посланці добрих духів та Бога Сонця, які особливо діяли під час свят. [2, 38].
Ті, хто не пішов на зустріч Сонця, після служби у храмі повертаються додому і сідають за сніданок, доки не зійшло сонце. Адже за віруваннями, добрі духи перебувають у хаті лише із сутінками. При цьому господар скроплює оселю свяченою водою, обкурює пахучим зіллям і запалює свічку – праобраз Сонця. Помолившись, усі сідають на простелені рушники; при цьому годиться "продмухнути місце", щоб не покалічити добрих духів.
Після першої ложки куті господар піднімає келишок і виголошує:
– Будьмо здорові зі Святим Різдвом! Хай Господь милує нас і має нас у своїй опіці на кожному кроці, а всім померлим, пошли, Боже, царство небесне, раювання в небі!
Розговівшись, лягають спочивати. До обід, як правило, ніхто не ходив у гості. [4].
https://svit.in.ua/pra/12p5.htm
Малюнок Сонцеслава Крижанівського
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 4922 9861
#Святвечір #колядування #Дідух #міф #звичай #обряд #Коляда #сонцестояння #Світовит_Пашник
Всім здоров'я бажаю:
Господарю на воли,
Господині на квочки,
Хлопцям-дівчатам на гуляння,
Малим дітям забавляння,
Коляді-Богу вихваляння!
Крім підлітків, окремо віншували менші діти, вони здебільшого оббігали лише родичів і найближчих сусідів, приказуючи:
Я маленький хлопчик,
Ізліз на стовпчик,
У дудочку граю,
Коляду забавляю!
Горобчик летить,
Хвостиком вертить, –
А ви, дядьку, переймайте,
Мені копійочку дайте!
Віншувальників чекають з нетерпінням – як добрих сповісників і щедро віддячували яблуками, горіхами, бубликами, а найчастіше навмисне випеченими маленькими хлібинами "з душею". Вважається, чим більше дітей-полазників завітає до хати, тим щедрішим буде новий рік.
Колядують вранці лише хлопчики, а дівчатка участі не беруть, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими полазниками мають бути представники чоловічої статі, котрі й ощасливлять хату-господарство. [4].
Полазники ходили лише удосвіта, до сходу Сонця. Це пояснюється тим, що у Різдвяну ніч ходили добрі духи-душі, і Бог урожаю залишався до сходу Сонця в господарстві – тому хлопчики-полазники персоніфікувались в уяві селянина хлібороба чи скотаря як "благовісники", посланці добрих духів та Бога Сонця, які особливо діяли під час свят. [2, 38].
Ті, хто не пішов на зустріч Сонця, після служби у храмі повертаються додому і сідають за сніданок, доки не зійшло сонце. Адже за віруваннями, добрі духи перебувають у хаті лише із сутінками. При цьому господар скроплює оселю свяченою водою, обкурює пахучим зіллям і запалює свічку – праобраз Сонця. Помолившись, усі сідають на простелені рушники; при цьому годиться "продмухнути місце", щоб не покалічити добрих духів.
Після першої ложки куті господар піднімає келишок і виголошує:
– Будьмо здорові зі Святим Різдвом! Хай Господь милує нас і має нас у своїй опіці на кожному кроці, а всім померлим, пошли, Боже, царство небесне, раювання в небі!
Розговівшись, лягають спочивати. До обід, як правило, ніхто не ходив у гості. [4].
https://svit.in.ua/pra/12p5.htm
Малюнок Сонцеслава Крижанівського
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 4922 9861
#Святвечір #колядування #Дідух #міф #звичай #обряд #Коляда #сонцестояння #Світовит_Пашник
15.Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001. – 744 с.
16.Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера / Репр. вид. – К.: Сінто, 1994. – 360 с.
17.Словарь древняго славянскаго языка составленый по Остромировому Евангелію / сост. А.В.Старчевскій. – С.-Петербургъ: тип. А.С. Суворина, 1899. – 946 с.
https://svit.in.ua/stat/st81.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Коляда #Сонцестояння #Календар #Міт #Бог #РіднаВіра #Свято #СвітовитПашник
16.Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера / Репр. вид. – К.: Сінто, 1994. – 360 с.
17.Словарь древняго славянскаго языка составленый по Остромировому Евангелію / сост. А.В.Старчевскій. – С.-Петербургъ: тип. А.С. Суворина, 1899. – 946 с.
https://svit.in.ua/stat/st81.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Коляда #Сонцестояння #Календар #Міт #Бог #РіднаВіра #Свято #СвітовитПашник
15.Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001. – 744 с.
16.Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера / Репр. вид. – К.: Сінто, 1994. – 360 с.
17.Словарь древняго славянскаго языка составленый по Остромировому Евангелію / сост. А.В.Старчевскій. – С.-Петербургъ: тип. А.С. Суворина, 1899. – 946 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Коляда #Сонцестояння #Свято #Мітологія #Боги #РіднаВіра #Світогляд #СвітовитПашник
16.Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера / Репр. вид. – К.: Сінто, 1994. – 360 с.
17.Словарь древняго славянскаго языка составленый по Остромировому Евангелію / сост. А.В.Старчевскій. – С.-Петербургъ: тип. А.С. Суворина, 1899. – 946 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Коляда #Сонцестояння #Свято #Мітологія #Боги #РіднаВіра #Світогляд #СвітовитПашник
svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло
Світовит Пашник.
Свято Роду. 25 грудня, після обіду
https://svit.in.ua/pra/12p51.htm
На перший день Різдва не можна було ходити до сусідів та знайомих, але, як обов'язок, з 2-ї години дня одружені діти (син з невісткою чи дочка із зятем) "везуть до діда вечерю" – відвідують батьків або дідусів. Разом з батьками їдуть і малі унуки, якщо не носили "Вечері" напередодні. Вони беруть з собою хліб, кутю, сало, ковбаси, напої. [1, 40-41].
Батьки чи дідусь з бабусею із нетерпінням чекають бажаних гостей – з'їжджається вся родина. Діти із старшими обмінюються різдвяними привітаннями і гуртом сідають за святкову вечерю Запаливши свічку, господар першим смакує кутю, закликаючи при цьому померлі душі. Теж саме роблять інші члени родини. Господар підніме келих і виголошує святкове привітання:
– Пошли, Боже, царство небесне й вічне панування у небі всім тим, що відійшли з нашого Роду, а нам усім пошли, Боже, щастя, здоров'я, многая літа.
Родинна вечеря триває допізна. Ніхто з присутніх у цей день не згадує сумних історій та образ, бо це трапезування має очистити всіх від скверни і об'єднати злагодою та любов'ю. [2].
Література:
1. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
2. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
Свято Богородиці – Пресвятої Матері Землі. 26 грудня
https://svit.in.ua/pra/12p6.htm
Наступний по Різдві день – свято Богородиці. Особливо шанують його жінки, оскільки воно пов'язане з Матір'ю Божою – Землею, яка, за повір'ям народжує Сонце. Було за звичай у цей день відвідувати бабів, які приймали пологи.
Також справляли поминальні обіди і робили поминки у храмах (начебто вночі всі небіжчики сходилися до храму, і їм правлять молитви волхви, що також померли).
На Богородицю молодь справляє великі вечорниці з продуктів, що заробили на колядуванні. Зароблені гроші молодь віддає на потреби громади та храму. [1].
Література:
1. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Коляда #Сонцестояння #Свято #Род #Богородиця #РіднаВіра #Світогляд #СвітовитПашник
Свято Роду. 25 грудня, після обіду
https://svit.in.ua/pra/12p51.htm
На перший день Різдва не можна було ходити до сусідів та знайомих, але, як обов'язок, з 2-ї години дня одружені діти (син з невісткою чи дочка із зятем) "везуть до діда вечерю" – відвідують батьків або дідусів. Разом з батьками їдуть і малі унуки, якщо не носили "Вечері" напередодні. Вони беруть з собою хліб, кутю, сало, ковбаси, напої. [1, 40-41].
Батьки чи дідусь з бабусею із нетерпінням чекають бажаних гостей – з'їжджається вся родина. Діти із старшими обмінюються різдвяними привітаннями і гуртом сідають за святкову вечерю Запаливши свічку, господар першим смакує кутю, закликаючи при цьому померлі душі. Теж саме роблять інші члени родини. Господар підніме келих і виголошує святкове привітання:
– Пошли, Боже, царство небесне й вічне панування у небі всім тим, що відійшли з нашого Роду, а нам усім пошли, Боже, щастя, здоров'я, многая літа.
Родинна вечеря триває допізна. Ніхто з присутніх у цей день не згадує сумних історій та образ, бо це трапезування має очистити всіх від скверни і об'єднати злагодою та любов'ю. [2].
Література:
1. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.
2. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
Свято Богородиці – Пресвятої Матері Землі. 26 грудня
https://svit.in.ua/pra/12p6.htm
Наступний по Різдві день – свято Богородиці. Особливо шанують його жінки, оскільки воно пов'язане з Матір'ю Божою – Землею, яка, за повір'ям народжує Сонце. Було за звичай у цей день відвідувати бабів, які приймали пологи.
Також справляли поминальні обіди і робили поминки у храмах (начебто вночі всі небіжчики сходилися до храму, і їм правлять молитви волхви, що також померли).
На Богородицю молодь справляє великі вечорниці з продуктів, що заробили на колядуванні. Зароблені гроші молодь віддає на потреби громади та храму. [1].
Література:
1. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Коляда #Сонцестояння #Свято #Род #Богородиця #РіднаВіра #Світогляд #СвітовитПашник