Слово кацап виводять від как цап — подібний на цапа. Ця думка домінує, хоча Агатангел Кримський писав, що воно від турецького або кримськотатарського kassap (м'ясник).

#етимологія

Московське брак запозичене зі старослов'янської і походить від слова брати. Утворене так само, як знак від знати. Пов'язане із брати за дружину, брати заміж.
У болгарській означає і весілля (обряд, святкування), і сімейне життя.

Не має жодного зв'язку зі словом брак (нестача; вада), яке від середньоверхньонімецького brak.
#етимологія

#етимологія

Пацюк первісно означало порося. Щурів прозвали, перебільшуючи їхній вигляд, мовляв, такі великі й товсті, як свині.

Пацюк від паця́, що від вигуку паць, яким кличуть свиней. А їх так кличуть, імітуючи звуки, що робить свиня під час їди.

Походження слова щур не зовсім ясне, але воно є в інших слов'янських мовах: польській, білоруській, чеській (означає скорпіон), болгарській і македонській (озн. цвіркун), словенській (тарган; цвіркун).

На каналі якось був допис про зв'язок моск. ребенок і раб. У коментарях завважили ще про слово парубок. Так, воно від *orbъ — раб, слуга, пов'язане з *orbiti — робити. У білоруській па‌рабо‌к — найманий робітник, у польській і чеській parobek — невільник, раб.

Московські діти й українські хлопці — раби? 😱.
Ем, ні, мова не працює так. Етимологія ≠ значення.

Навіщо тоді вивчати походження, коли воно не каже про пряме значення? Бо воно показує мотивацію, внутрішню форму, глибинне уявлення чи асоціацію. Спорідненість виявляє розвиток слів, перебільшення або применшення сенсів. Цікаво, як сильно вони можуть мінятися. Отже, королеви, обійдімось без токсичного фемінізму. 💃.

P. S. А ще мене так смішить, коли зіставляють етимологічно не пов'язані слова. Як-от московське брак і українське брак. Мовляв, у нас шлюб це любов, а в них шлюб то вада. 🤭. А в словник подивитись?

#етимологія

#етимологія

Левада — запозичене від середньогрецького λιβάδιον — луг, зрошена рівнина. Пов'язане із λείβω — ллю, проливаю.
У сучасній українській означає ділянку, сад і город біля будинку. У румунській livadă — фруктовий сад; луг.

Про ⛓

В'язниця — від псл. vęzati (в'язати). Значення збереглося у фразі: «В'яжіть когось» — одягайте наручники, обмежуйте рухи і ведіть у в'язницю.

Тюрма — запозич. через польську з середньоверхньонімецького turm «башта, вежа», від латинського turris «башта, вежа», звідки також англ. tower.

Темниця — місце, де темно. Як неочікувано, 😁. Від праслов. *tьmьnъ — темний.

Острог, остріг — місце, оточене гострими кілками, пов'язане з прасл. *ostrъ — гострий. Із часів Київської Руси і до XVII ст. так називали огороджене частоколом місто, пізніше — в'язницю.
Білор. астро‌г (в'язниця), болгар. остро‌г (жердина в копиці сіна), словацьке ostroh (мис, стрілка), чеське ostroh (укріплення, бастіон), польське ostróg (огорожа із загострених кілків).

Цюпа — будиночок, в'язниця. Запозич. з польської, що від з латинського сūра (бочка, кадіб).

Казенка — запозич. з тюркських мов. Основне значення слова казна — гроші, державна скарбниця, турецьке hazine (hazne) — казна, скарб. Значення в'язниця, мабуть, пов'язане із місце, де утримують людей коштом державної скарбовні.

Буцегарня — запозич. із польського furdygarnia, furdyga, що від франц. corps de garde (вартівня), утвор. від corps «корпус, військова частина», garde «варта; гвардія».

#етимологія

Гоїти походить від жити. Таке ж творення, як поїти від пити, тобто спричиняти дію: поїти — робити пиття, гоїти — робити життя. Первісне значення — робити так, щоб жило, заживало, від нього пішло лікувати.

#етимологія

Щитоподібна залоза — це калька з латинської назви glandula thyroidea, буквально означає залоза у формі туреоса.

Туреос — великий овальний щит, який використовували давні греки в ІІІ-І ст. Слово θυρεός походить від грецького θύρα (двері). Знадіб робили з дерева, обтягали шкірою, укріпляли шипом і форма нагадувала двері.

#етимологія #тіло

#файнеслово #етимологія

Ви́ступці — легке взуття без халяв, туфлі; хатні капці.
Від дієслова ви́ступити — ненадовго вийти з приміщення.

#етимологія #лінгвофакт

— Христос воскрес!
— Воістину!
Чи воїстину?

Походить від істина, а перед нею прийменник в(о), тому так і пишуть. Люди кажуть воїстину, бо збіг голосних незручний і люди вставляють приголосний. Це зветься епентеза.
#етимологія #правопис