Нехрестоматійна хрестоматія
Навчаючись на філологічному факультеті в 1970-ті — 1980-ті, в межах курсів з історії літератури ми знайомилися з хрестоматіями, присвяченими різним історичним періодам, однак ми й уявити не могли, що може бути хрестоматія біографічних матеріалів, присвячена одному письменнику — Шекспіру, Гете, Шевченку чи Франку. А от студенти, які зараз навчаються в Київському університеті імені Бориса Грінченка, таку хрестоматію не тільки можуть уявити, а й потримати в руках. Гадаю, мало кому з класиків так пощастило. Грінченкові неймовірно поталанило мати справжніх шанувальників і ретельних дослідників його спадщини. Та не менше поталанило й студентам, адже детально знайомлячись із біографією цього «невсипущого робітника», як назвав його Данило Пісочинець, молоді люди просто не можуть не перейнятися тією любовʼю до України, якою палав Б. Грінченко і яка вимагала не патріотичних балачок чи демонстрацій, а щоденної виснажливої роботи. Найвідоміший псевдонім Бориса Грінченка «Василь Чайченко», безумовно, повʼязаний із відомою українською піснею «Ой горе тій чайці, горе тій небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі...». В образі чайки-небоги постає згорьована Україна, і Грінченко, як свідчать спогади, прочитавши «Кобзар» Т. Шевченка десь у 13-річному віці, раз і назавжди усвідомив себе с и н о м України, і оте -енко в слові «Чайченко» було своєрідною клятвою синівської вірності Матері.
Отже, маємо унікальне видання — «Борис Грінченко сам про себе й у спогадах сучасників : хрестоматія» (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023, 360 с.). Упорядкували збірку співробітники університету Марина Будзар, Анна Гедьо, Олег Іванюк, Євген Ковальов. Надзвичайно тонкий і глибокий аналіз поданих матеріалів зробив Євген Ковальов у вступній статті «Борис Грінченко в автобіографічному та мемуарному дискурсах».
Зазначимо, що до хрестоматії увійшли не тільки відомі широкому загалу україністів тексти, а й рідкісні публікації та архівні матеріали, тому книга ця є не тільки навчальним посібником (з методичної точки зору вона бездоганна — тут є й завдання для навчання та досліджень студентів, вибрана бібліографія для додаткового читання, глосарій, іменний та предметний анотовані покажчики, світлини), а й цінним науковим виданням.
Етнограф, фольклорист, мовознавець, письменник, педагог, громадсько-політичний діяч Борис Дмитрович Грінченко на свій 160-річний ювілей отримав чудовий дарунок, якому радітимуть українці всього світу.
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#БорисГрінченкоХрестоматія
#МихайлоКрасиков
Навчаючись на філологічному факультеті в 1970-ті — 1980-ті, в межах курсів з історії літератури ми знайомилися з хрестоматіями, присвяченими різним історичним періодам, однак ми й уявити не могли, що може бути хрестоматія біографічних матеріалів, присвячена одному письменнику — Шекспіру, Гете, Шевченку чи Франку. А от студенти, які зараз навчаються в Київському університеті імені Бориса Грінченка, таку хрестоматію не тільки можуть уявити, а й потримати в руках. Гадаю, мало кому з класиків так пощастило. Грінченкові неймовірно поталанило мати справжніх шанувальників і ретельних дослідників його спадщини. Та не менше поталанило й студентам, адже детально знайомлячись із біографією цього «невсипущого робітника», як назвав його Данило Пісочинець, молоді люди просто не можуть не перейнятися тією любовʼю до України, якою палав Б. Грінченко і яка вимагала не патріотичних балачок чи демонстрацій, а щоденної виснажливої роботи. Найвідоміший псевдонім Бориса Грінченка «Василь Чайченко», безумовно, повʼязаний із відомою українською піснею «Ой горе тій чайці, горе тій небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі...». В образі чайки-небоги постає згорьована Україна, і Грінченко, як свідчать спогади, прочитавши «Кобзар» Т. Шевченка десь у 13-річному віці, раз і назавжди усвідомив себе с и н о м України, і оте -енко в слові «Чайченко» було своєрідною клятвою синівської вірності Матері.
Отже, маємо унікальне видання — «Борис Грінченко сам про себе й у спогадах сучасників : хрестоматія» (Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023, 360 с.). Упорядкували збірку співробітники університету Марина Будзар, Анна Гедьо, Олег Іванюк, Євген Ковальов. Надзвичайно тонкий і глибокий аналіз поданих матеріалів зробив Євген Ковальов у вступній статті «Борис Грінченко в автобіографічному та мемуарному дискурсах».
Зазначимо, що до хрестоматії увійшли не тільки відомі широкому загалу україністів тексти, а й рідкісні публікації та архівні матеріали, тому книга ця є не тільки навчальним посібником (з методичної точки зору вона бездоганна — тут є й завдання для навчання та досліджень студентів, вибрана бібліографія для додаткового читання, глосарій, іменний та предметний анотовані покажчики, світлини), а й цінним науковим виданням.
Етнограф, фольклорист, мовознавець, письменник, педагог, громадсько-політичний діяч Борис Дмитрович Грінченко на свій 160-річний ювілей отримав чудовий дарунок, якому радітимуть українці всього світу.
Михайло Красіков
провідний методист ООМЦКМ
#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#БорисГрінченкоХрестоматія
#МихайлоКрасиков