🔹 Запрошуємо вас на живу розмову з народним майстром України Уляною Барсук з циклу «Пейзаж на тлі битви»

🔸 В очікуванні Перемоги, зупинимося й оглянемо пейзаж на тлі битви – героїчного супротиву повномасштабній російській агресії. Звернемося з актуальними запитаннями до людей мистецтва (представників різних видів мистецтва і дослідників), почуємо відповіді і спільно «поміркуємо вголос» про наше минуле й про те, якими шляхами крокуємо в майбутнє.

🔸 Цикл живих розмов «Пейзаж на тлі битви» – це спроба осягнути українське сьогодення шляхом спілкування з носіями рідкісного досвіду сприйняття світу через мистецькі практики.

🔸 Учасником четвертої зустрічі з циклу живих розмов стане майстриня вишивки і традиційного співу, фольклористка, народний майстр України Уляна Барсук.

🔸 Модератором циклу живих розмов «Пейзаж на тлі битви» є мистецтвознавець Вікентій Пухарєв, а співрозмовниками – усі небайдужі до теми обговорення. Цього разу розмовлятимемо про місце традиційної культури у сьогоденні, про феномен актуалізації фольклору та народного мистецтва після початку повномасштабного вторгнення, та про значення відповідного покликання в долі сучасного українського митця.

🕛 Захід відбудеться 9 серпня о 17:00

Чекаємо на Вас за адресою:
м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 9 під’їзд, 1 поверх (вхід з боку Скверу Незалежності).

#ООМЦКМ #лекційнийклуб #лекції #живірозмови #мистецтво #мистецтвоукраїни #мистецтвослобожанщини #народнатворчість #традиційнемистецтво #фольклор #культура #ukrainianart #folklore

Ой нема піску, нема сходу, Ой нема брата із походу.
Ой нема піску, вода змила, Та нема брата, пуля вбила. https://folklore.kh.ua/site/track?id=71
 
Співаючи такі пісні і тоді, і зараз, люди вшановували памʼять своїх синів, вчилися переживати із достоїнством тяжкі втрати і застерігали своїх майбутніх нащадків від ворогів, яких, на жаль,  в українській історії завжди було достатньо.
 
Галина Лук’янець,
провідний методист ООМЦКМ
 
#ООМЦКМ
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклор
#козацькіпісніпровійну
#смертьзаволю
#Деньпам’ятізахисниківУкраїни

🔶Фольклорна експедиція поруч
 
🔸Всі ми звикли, що фольклорною або фольклористичною експедицією називається, як правило, виїзд збирачів фольклору в умовне «кудись», далеко від місця перебування тих самих збирачів. У наші непевні часи внутрішня міграція людей всередині країни дає майже кожному бажаючому унікальну можливість без особливих зусиль зайнятися збором матеріалів майже у себе вдома. Це стосується як великих міст, так і маленьких сіл – вірогідність зустріти цікавого носія традиційної культури майже однакова. А ще не треба забувати, що старше покоління місцевих людей майже повсюди може стати цінним джерелом цікавої інформації: в часи їхньої молодості багато хто їхав працювати «по розподіленню» після навчання в інший населений пункт і, що цікаво, більшість залишалася там і так і живе й донині. Це й не дивно – людям, що приїздили на нове місце, надавали роботу та житло, тож умови для цього звичайно що були. Зараз спостерігається схожа тенденція, правда, за умови набагато драматичніших і трагічніших, на превеликий жаль, подій. Але навіть така ситуація в країні може дати новий поштовх для збирачів фольклору, чим, мабуть, все ж таки треба користуватися попри все. Це може бути корисним як для людей, що збирають фольклорний матеріал, так і безпосередньо для самих носіїв. Людині потрібна людина, цікава розмова, а потім, можливо, і дружба може слугувати саме тією «соломинкою», за яку може вхопитися як перша, так і друга сторона, вибираючись із кризової психологічної ситуації. Тож користь від такого спілкування важко переоцінити: у вас в руках може бути цікавезний фольклорний матеріал, у носія – нові контакти, психологічна підтримка, а у вас разом – чудово проведений час з користю. Виходячи з свого власного досвіду скажу, що може бути досить нелегко в спілкуванні з носієм, який є травмований подіями воєнного характеру. Для того, щоби спробувати хоч щось записати, треба встановити емоційний контакт, щоби вам було комфортно в діалозі. Збирачу варто бути готовим вислухати людину, навіть якщо вона відволікається в розмові на щось зовсім інше, що безпосередньо не відноситься теми. Але все одно завжди є можливість дуже акуратно й тактовно направити діалог у потрібне русло – десь витримати паузу, поки людина заспокоїться, десь методом асоціацій «перемкнути» розмову на щось більш приємне. А якщо розмова зовсім «не йде» і в ній стає психологічно важко, то варто відкласти діалог на якийсь час. До будь-яких записів краще готуватися і вести їх у повному об’ємі: з опитувальниками – для того, щоби розмова була структурована й логічна; з детальним розпитуванням історичного та часового контексту, в якому жив носій – бо інколи можуть бути дрібні деталі, які просто перевертають розуміння деяких ситуацій; з детальною фіксацією дати, місця запису, повних імен, назв населених пунктів, що зустрічаються в розповіді. Краще задати дивне уточнююче питання і потім його вирізати з аудіодоріжки або відео, аніж потім сушити собі голову, розв’язуючи черговий ребус. Вести фіксацію матеріалу треба якомога якіснішу, інколи добре навіть дублювати записи на різні гаджети. Фото- та відеокамери, телефони, диктофони – все стане в пригоді і цим варто користуватися. А інколи старі добрі олівець та папір теж потрібні, якщо людина сама може щось намалювати, конкретизуючи той чи інший епізод розмови. Можна, й навіть треба, просити замалювати місцину, як виглядали раніше ті чи інші об’єкти – будинки, люди, костюми, предмети побуту або ж намагатися за розповіддю носія самому замалювати й дати відкорегувати людині. Таким чином, у вас буде найбільш повне розуміння того, як все насправді раніше було.
Отже, пропонуємо долучитися до фіксації нематеріальної культурної спадщини не тільки в селах, а й у великих містах. Допомогаймо одне одному і заради збереження фольклору, і заради психологічного здоров'я.
 
провідний методист ООМЦКМ
Катерина Курдіновська
 
#ООМЦКМ
#культураСлобожанщини
#культураХарківщини
#традиційнакультура
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклор
#фольклорнаекспедиція

Сьогодні у нас #ДеньТрадиційноїКультури тож для початку пропонуємо вам переглянути цікавий матеріал із циклу "Портрети фольклорних виконавців"
Ганна Андріївна Петренко з с. Клюшниківка Миргородського району Полтавської області – лідер і учасник сільського гурту 80-90-х р.р., пісні якого тепер знають і виконують багато сучасних фольклористичних колективів. Зокрема, усім відома їхня «моряцька» пісня «Ой з-за гори, з-за лиману», яку іноді називають «Корабель».
За знайомство з Ганною Андріївною і можливість записати чудовий спів села ми маємо подякувати Ніні Матвієнко, яка привезла гурт на один з великих київських концертів, телевізійний запис цього заходу ми і побачили у 1988 році. Відтоді до Клюшниківки відбулося більше 15 експедиційних поїздок харківських фольклористів, весь традиційний репертуар був записаний. На момент нашої зустрічі Ганні Андріївні вже було 73 роки, однак вона мала досконалу пам’ять, заспівувала майже усі пісні з легкістю і без підказок. Вела зошит з переліком пісень, де було понад 200 найменувань, і це без весільних і більшості календарних. Хоча самі тексти вона не записувала, бо всі їх гарно знала і памʼятала. Як розказувала Ганна Андріївна, поштовхом для особливої любові до співу стала поява священника автокефальної української церкви у селі наприкінці 20-х років минулого століття, який був талановитим регентом і шанувальником української пісні. В невеличкому селі він зібрав великий хор з клюшниківців («до сорока душ», як згадувала Ганна Андріївна!) і співав з ним не лише церковний репертуар, а і обробки українських пісень. Багато десятиліть потому ці вже немолоді співачки згадували – а цю пісню з нами вчив батюшка! Разом з Ганною Андріївною з тих ще часів співали подруги і молодша сестра Оксена. Оцей гурт і став носієм дійсно сталих традицій, бо склад не змінювався майже 60 років.
Цікаво було спостерігати, як Ганна Андріївна керувала виконанням: під час співу командувала-змахувала рукою, визначала висоту і темп. Змушувала зупинятися і переспівувати, якщо щось було не так. Контролювала, ловила вухом, хто які варіанти співає, і не дай бог помилитися)) Власне, її голос звучав найбільш яскраво, і зараз, слухаючи не сильно якісні записи, все одно легко почути саме йогозвучання серед інших голосів. Співала майже завжди середній сольний підголосок, «вторила», в дуже драматичній насиченій манері, яка так гарно контрастувала із легким рухливим, прикрашеним мелізматикою, верхом сестри Оксени... Хоча могла і виводити у тих випадках, коли не було поряд сестри. Ось декілька пісень з її яскравим заспівом і підголоском:
Ой де великий двір (весільна для сироти) https://folklore.kh.ua/site/track?id=446
А що звечіра син Божий народивсь (колядка) https://folklore.kh.ua/site/track?id=223
Ой у неділю рано синє море грало (строкова) https://folklore.kh.ua/site/track?id=251
Ой ходив донець сім год по Дону (балада) https://folklore.kh.ua/site/track?id=414
Вкотре хочемо зазначити, як відповідально наші найкращі народні співаки ставилися до сеансів запису – багатогодинних і багаторазових експедицій. Ганна Андріївна також чудово розуміла, для чого їдуть до неї в експедицію і годинами не шкодувала часу на спілкування, розказуючи і співаючи все, що знала. Велика шана їй за розповіді, пісні, весь величезний спадок, що вона залишила по собі, давши нам можливість перейняти і продовжити традицію!
Галина Лукʼянець провідний методист відділу НКС
#ООМЦКМ #культураСлобожанщини #традиційнакультура #лабораторіядослідженняНКС #фольклор #портретифольклорнихвиконавців #МаріяСтепанівнаВоскобойник #Геніївка #ЦифровийархівфольклоруСлобожанщинитаПолтавщини

Фольклорна вітальня «До Різдва»
 
♦️9 грудня (субота) в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва відбудеться концерт за участі фольклорних гуртів «Малинова криниця» (смт Малинівка), «Криниця» (смт Печеніги), що стали учасниками цьогорічного проєкту «Фольклор і війна», реалізованого за підтримки Institute for Human Sciences (IWM), Відень, Австрія. Співачки цих гуртів проживають війну у реальному часі, мешкають у прифронтових районах і дотепер знаходяться під періодичними обстрілами. Однак вони щиро прагнуть продовжувати відтворювати свої традиції, даючи нам надію на збереження спадщини  у майбутньому.
В програмі прозвучать харківські колядки, щедрівки, козацькі та жартівливі пісні. Також ви зможете послухати пісні вже зниклої традиції північно-східної частини Харківщини у виконанні фольклорного гурту «Муравський шлях». Під час заходу відбудеться збір коштів для волонтерського штабу «Культурний шок» на потреби наших захисників Вхід вільний за умови попередньої реєстрація на захід через Google форму https://forms.gle/r4aqqXtsqugKAgfm6 (додатково qr-код на афіші), час та місце буде повідомлено зареєстрованим напередодні.
 
#ООМЦКМ #культураСлобожанщини #традиційнакультура #лабораторіядослідженняНКС #фольклор # #фольклорнавітальня
 

В суботу, 9 грудня у великій залі Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва (ООМЦКМ) відбувся концерт фольклорних гуртів Харківщини «До Різдва». Колядки, щедрівки, козацькі, ліричні та жартівливі пісні звучали у виконанні двох гуртів – відомого сільського гурту «Малинова криниця» з Малинівської громади Чугуївського району та фольклорного гурту «Муравський шлях» ООМЦКМ.
Ольга Григорівна Янкова та Раїса Олексіївна Удочкіна, учасниці «Малинової криниці», в цьому році були героями проєкту «Фольклор і війна», експедиційного дослідження стану фольклору під час війни, яке проводили учасники «Муравського шляху» на деокупованих територіях та у населених пунктах, близьких до лінії вогню, там, де культурні втрати були найбільш болючими… Малинівських співачок на початку війни залишилося  усього троє, і лише двоє з них можуть зараз виступати. Тож можливість почути таких талановитих народних виконавиць, їхні яскраві голоси, справжню автентичну манеру – цінний подарунок харківським шанувальникам фольклору. В останні місяці Ольга Григорівна змогла залучити до співу у гурті ще чотирьох молодих вчителів, колишніх її вихованців – учасників дитячого гурту. І тепер у Малинівці є надія на продовження традиції, що дуже радує. Таким оновленим складом на концерті вони завзято проспівали декілька веселих пісень і чимало потішили зал.
Гурт «Муравський шлях» виконував пісні східно-північних районів Харківщини, з сіл, що вже не мають наразі автентичних гуртів. По суті, це вже зникла співоча традиція сіл Куп’янського (с. Плоске, с. Другий Лиман та с. Дворічне) та Чугуївського (с. Чкаловське та с. Артемівка) районів. Звучали цікаві і оригінальні колядки-щедрівки, надзвичайно протяжні зразки ліричних пісень, записані в тих краях.
Учасниця «Муравського шляху» Наталя Філатова розповіла глядачам про проєкт «Фольклор і війна»  і продемонструвала найцікавіші фрагменти експедиційних записів, у тому числі печенізького гурту «Криниця», який не зміг приїхати. А Андрій Ружинський поділився фотоспогадами про історію «Муравського шляху», якому цієї осені виповнилося 40 років.
На концерті також допомагали збирати гроші на дрон DJI Mavic для 93 бригади (збір театру «Нафта» для волонтерського штабу «Культурний шок»), готівкою зібрали 3190 грн та 4 тисяч грн на банку театру. Величезна подяка нашим глядачам за ці донати і за надзвичайно теплу атмосферу!
 
Галина Лукʼянець
провідний методист відділу НКС
 
#ООМЦКМ #культураСлобожанщини #традиційнакультура #лабораторіядослідженняНКС #фольклор
#гуртМуравськийШлях
#гуртМалиноваКриниця

🔷🔶24.02.24 о 16.00 відбудуться «Етнографічні посиденьки з Михайлом Красіковим» на тему: «Війна: актуалізація фольклорної свідомості»
 
Трансляція на платформі Zoom
 
Як би далеко не пішло суспільство в своєму цивілізаційному розвиткові, але війна завжди пробуджує в людях архаїчну свідомість та ритуалізовані практики, що сягають сивої давнини. Які повірʼя й табу виникли у сучасних українських військових? Які образи традиційної народної культури використовують українські художники, дизайнери, звичайні користувачі Інтернету для реакції на певні події, повʼязані з війною проти України? Які вирази, меми та інші тексти, народжені у 2022 -2023 роках, мають коріння в українському фольклорі?
 
На ці та на безліч інших питань шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої зустрічі з Михайлом Красіковим, етнологом та фольклористом, провідним методистом ООМЦКМ, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», членом Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України,  лауреатом муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
 
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/86964656752?pwd=eJXSf2YgnAMI7dsTe2WbZjuweGwXxi.1
Ідентифікатор заходу: 869 6465 6752
Код доступу: 0J6ddS
 
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Харківський історичний музей
Охтирський краєзнавчий музей
 
#ООМЦКМ
#культураУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#фольклор
#лабораторіядослідженняНКС
#МихайлоКрасіков

🔷🔶Так сталося, що з технічних причин лише наприкінці зими маємо можливість опублікувати відео фольклорного концерту, який відбувся у грудні в нашому Центрі. Запрошуємо послухати слобожанські колядки, щедрівки, козацькі та ліричні пісні у виконанні двох відомих на Харківщині гуртів: «Малинової криниці» та «Муравського шляху».


#ООМЦКМ
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклор
#гуртМуравськийШлях
#гуртМалиноваКриниця


https://www.youtube.com/watch?v=SVtq5OJQ51w

28.03.24 о 16.00 запрошуємо на Етнографічні посиденьки з Михайлом Красіковим на тему
«Усі жінки відьми»? Українська відьма як вона є
   Трансляція на платформі Zoom
Бесіда базуватиметься переважно на етнографічних записах, зроблених дослідником у різних куточках України. Ви дізнаєтесь, як наші селяни уявляють, звідки беруться відьми, як їх розпізнати, як їм протидіяти, що треба робити родичам, коли відьма помирає. Почуєте моторошні та смішні історії про відьомські метаморфози і багато чого іншого. А головне — дізнаєтеся про новий позитивний образ української відьми-захисниці, який в умовах війни стрімко набуває популярності.
 
Довідка про лектора:  
 
       Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України,  лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84929401864?pwd=AQblASJBkFgVuOIbLlRILnXyEAQHw6.1
Ідентифікатор заходу: 849 2940 1864
Код доступу: 9QbNr2
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
 
#ООМЦКМ
#культураУкраїни
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#традиційнакультура
#лабораторіядослідженняНКС
#фольклор
#відьми
#МихайлоКрасіков