🔶Сьогодні в нашій рубриці #ДеньТрадиційноїКультури розповідаємо про елемент, який додано до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України – «Обряд приготування зливаної каші», смт Карнаухівка Дніпропетровської області.
У селищі Карнаухівка кашу називають «зливана». В інших регіонах України, де також була поширена практика готувати таку кашу, відомі назви: «зливуха», «майова каша», «куліш», «польова каша», «степова каша» та інші. Готували її традиційно навесні, 1 (14) травня. Збиралися в садку, зносили продукти, готували кашу та святкували.
Для жителів селища спільне приготування зливаної каші сьогодні має соціальне значення – об’єднання громади навколо важливих подій.
Зазначають, що єдиного рецепта страви не існує, але ми наведемо один – від жительки смт Карнаухівка, Сорокіної Алли Анатоліївни.
Інгредієнти (продукти, наведені у рецепті, розраховані на казан об’ємом 10 літрів):
Вода – близько 8 л
Сало – 0,3 кг
Гуляш курячий – 0,3 кг
Фарш курячий – 0,3 кг
Картопля – 1,0 кг
Пшоно – 1,0 кг
Рис – 1,0 кг
Олія – 200 мл
Яйця – 10 шт.
Цибуля – 0,3 кг
Під великим казаном з водою розводимо багаття і залишаємо закипати. У цей час промиваємо пшоно та рис, засипаємо у киплячу воду, додаємо сіль. Усе ретельно перемішуємо. Додаємо до казана з пшоном та рисом заздалегідь відварену та товчену картоплю і залишаємо усе умлівати на повільному вогні. На розігріту пательню виливаємо олію, додаємо курячий фарш та гуляш, дрібненько порізане сало та цибулю, ретельно перемішуємо і смажимо до готовності. У страву додаємо обсмажене на пательні м’ясо зі шкварками, додаємо яйця та суміш спецій. Все ретельно змішуємо і доводимо до повної готовності.
Тамара Морозенко з Карнаухівки зазначає: «Вона [каша] повинна тільки так от "пух-пух", не повинна телесуваться, як буває от що кипить, коли вариться».
Інформацію з метою ознайомлення взято з сайту Міністерства культури та інформаційної політики України https://mcip.gov.ua/news/obryad-prygotuvannya-karnauhivskoyi-zlyvanoyi-kashi-popovnyv-perelik-elementiv-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny/, сайту «Суспільне новини» https://suspilne.media/585653-mae-varitisa-z-dobrotou-j-lubovu-ak-na-dnipropetrovsini-gotuut-zlivanu-kasu-so-stala-nematerialnou-spadsinou/ та http://tourism.dp.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%B0.pdf
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Дніпропетровщина
#Зливанакаша
У селищі Карнаухівка кашу називають «зливана». В інших регіонах України, де також була поширена практика готувати таку кашу, відомі назви: «зливуха», «майова каша», «куліш», «польова каша», «степова каша» та інші. Готували її традиційно навесні, 1 (14) травня. Збиралися в садку, зносили продукти, готували кашу та святкували.
Для жителів селища спільне приготування зливаної каші сьогодні має соціальне значення – об’єднання громади навколо важливих подій.
Зазначають, що єдиного рецепта страви не існує, але ми наведемо один – від жительки смт Карнаухівка, Сорокіної Алли Анатоліївни.
Інгредієнти (продукти, наведені у рецепті, розраховані на казан об’ємом 10 літрів):
Вода – близько 8 л
Сало – 0,3 кг
Гуляш курячий – 0,3 кг
Фарш курячий – 0,3 кг
Картопля – 1,0 кг
Пшоно – 1,0 кг
Рис – 1,0 кг
Олія – 200 мл
Яйця – 10 шт.
Цибуля – 0,3 кг
Під великим казаном з водою розводимо багаття і залишаємо закипати. У цей час промиваємо пшоно та рис, засипаємо у киплячу воду, додаємо сіль. Усе ретельно перемішуємо. Додаємо до казана з пшоном та рисом заздалегідь відварену та товчену картоплю і залишаємо усе умлівати на повільному вогні. На розігріту пательню виливаємо олію, додаємо курячий фарш та гуляш, дрібненько порізане сало та цибулю, ретельно перемішуємо і смажимо до готовності. У страву додаємо обсмажене на пательні м’ясо зі шкварками, додаємо яйця та суміш спецій. Все ретельно змішуємо і доводимо до повної готовності.
Тамара Морозенко з Карнаухівки зазначає: «Вона [каша] повинна тільки так от "пух-пух", не повинна телесуваться, як буває от що кипить, коли вариться».
Інформацію з метою ознайомлення взято з сайту Міністерства культури та інформаційної політики України https://mcip.gov.ua/news/obryad-prygotuvannya-karnauhivskoyi-zlyvanoyi-kashi-popovnyv-perelik-elementiv-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny/, сайту «Суспільне новини» https://suspilne.media/585653-mae-varitisa-z-dobrotou-j-lubovu-ak-na-dnipropetrovsini-gotuut-zlivanu-kasu-so-stala-nematerialnou-spadsinou/ та http://tourism.dp.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%B0.pdf
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Дніпропетровщина
#Зливанакаша
Міністерства культури та інформаційної політики України
Обряд приготування Карнаухівської зливаної каші поповнив перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України | Міністерства…
Обряд приготування зливаної каші практикується в селищі міського типу Карнаухівка, що розташоване в Дніпропетровській області, на правому березі Дніпра, поблизу
🔶КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації з 5 лютого 2024 року розпочинає обласний пісенний онлайн-конкурс «Наша пісня».
🔶Мета конкурсу – популяризація української народної, сучасної, патріотичної пісні, збереження та відродження традицій і культури, піднесення національно-патріотичної свідомості.
✅До участі у конкурсі запрошуються вокальні колективи малих форм (дуети, тріо, квартети) та окремі солісти-виконавці закладів культури Харківської області.
Будемо раді бачити представників ваших громад серед учасників конкурсу.
Наближаємо нашу Перемогу нашою піснею!
З умовами конкурсу можна ознайомитись за посиланням
✅ bit.ly/nasha_pіsnia
🔶Мета конкурсу – популяризація української народної, сучасної, патріотичної пісні, збереження та відродження традицій і культури, піднесення національно-патріотичної свідомості.
✅До участі у конкурсі запрошуються вокальні колективи малих форм (дуети, тріо, квартети) та окремі солісти-виконавці закладів культури Харківської області.
Будемо раді бачити представників ваших громад серед учасників конкурсу.
Наближаємо нашу Перемогу нашою піснею!
З умовами конкурсу можна ознайомитись за посиланням
✅ bit.ly/nasha_pіsnia
🔷️ Пропонуємо сьогодні до вашої уваги віртуальну версію персональної виставки декоративного розпису і живопису Світлани Мишак «Живу. Надихаюсь. Творю».
🔹️ «Живу. Надихаюсь. Творю» – це певний підсумок творчості мисткині за деякий час, адже до експозиції потрапила частина робіт, створених протягом 2015 - 2023 рр., інша ж частина робіт майстрині сьогодні знаходиться у приватних колекціях друзів та знайомих. Серед робіт пані Світлани, що увійшли до виставки більшість становлять станкові роботи, проте є тут і розписана декоративна пластика: на розписаних картинах, тарелях, іграшках та прикрасах гості виставки зможуть побачити образи чарівних птахів в оточенні строкатих квітів, виконаних традиційним петриківським розписом. Живописні роботи Світлани Мишак це переважно пейзажі, створені в різних мальовничих куточках України, є тут і пейзажі з краєвидами Греції та Туреччини. Мисткиня часто відвідує різноманітні пленери, де не лише знаходить однодумців по мистецтву, але й залюбки обмінюється з ними досвідом і, як результат, вони створюють колективні виставки. Виставки та фестивалі традиційної української культури є невіддільною частиною життя авторки, на них вона не просто представляє свою творчість, але й заохочує інших учасників спробувати себе у петриківському розписі під час різноманітних майстер-класів. Все це надихає мисткиню на створення нових творів, спонукає до професійного зростання і «пробудження «коду нації», який на генному рівні живе в кожному з нас. Тільки треба зуміти «розбудити» його та розвивати створюючи прекрасне...», - ділиться майстриня.
Повну версію виставки шукайте у закріплених на фейсбуці у групі "Майстри Харківщини": https://www.facebook.com/share/p/GBjqZ4XQe2LnE2n6/
Також, виставку можна переглянути у віртуальній галереї Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва за посиланням: https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/625-personalna-vistavka-dekorativnogo-rozpisu-i-zhivopisu-svitlani-mishak-zhivu-nadihajus-tvorju
#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #петриківськийрозпис #мистецтвоХарківщини #українськакультура #MastersofKharkivregion #Petrykivkapainting
🔹️ «Живу. Надихаюсь. Творю» – це певний підсумок творчості мисткині за деякий час, адже до експозиції потрапила частина робіт, створених протягом 2015 - 2023 рр., інша ж частина робіт майстрині сьогодні знаходиться у приватних колекціях друзів та знайомих. Серед робіт пані Світлани, що увійшли до виставки більшість становлять станкові роботи, проте є тут і розписана декоративна пластика: на розписаних картинах, тарелях, іграшках та прикрасах гості виставки зможуть побачити образи чарівних птахів в оточенні строкатих квітів, виконаних традиційним петриківським розписом. Живописні роботи Світлани Мишак це переважно пейзажі, створені в різних мальовничих куточках України, є тут і пейзажі з краєвидами Греції та Туреччини. Мисткиня часто відвідує різноманітні пленери, де не лише знаходить однодумців по мистецтву, але й залюбки обмінюється з ними досвідом і, як результат, вони створюють колективні виставки. Виставки та фестивалі традиційної української культури є невіддільною частиною життя авторки, на них вона не просто представляє свою творчість, але й заохочує інших учасників спробувати себе у петриківському розписі під час різноманітних майстер-класів. Все це надихає мисткиню на створення нових творів, спонукає до професійного зростання і «пробудження «коду нації», який на генному рівні живе в кожному з нас. Тільки треба зуміти «розбудити» його та розвивати створюючи прекрасне...», - ділиться майстриня.
Повну версію виставки шукайте у закріплених на фейсбуці у групі "Майстри Харківщини": https://www.facebook.com/share/p/GBjqZ4XQe2LnE2n6/
Також, виставку можна переглянути у віртуальній галереї Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва за посиланням: https://www.cultura.kh.ua/uk/virtual-gallery/category/625-personalna-vistavka-dekorativnogo-rozpisu-i-zhivopisu-svitlani-mishak-zhivu-nadihajus-tvorju
#МайстриХарківщини #ООМЦКМ #петриківськийрозпис #мистецтвоХарківщини #українськакультура #MastersofKharkivregion #Petrykivkapainting
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
🔶2 лютого СТРІТЕННЯ, за новоюліанським календарем. На Харківщині ще казали: «Стрітєніє». Зазвичай зранку йшли до церкви, освячували воду або це робили ще з вечора. Коли хтось із родини приносив воду, потрібного було передати її через поріг, тобто «стріти», тому і казали «стрітенська вода». Її зберігали вдома від різних негараздів чи застосовували коли хто хворіє з членів родини. Також дбайливі господарі визначали, яка буде весна, рання чи пізня. Коли півень нап’ється води із калюжі, скоро вже й тепло мало бути. Деякі відомості з експедиційних записів від наших інформантів:
* «На Стрітєнія півень води нап’ється із калюжки, то значіть сійте просо, урожай буде на просо». (Зап. 14.08.1994 р. у с. Іванівка на Шевченківщині Харківської обл. від Пашкової Поліни Прохорівни, 1914 р. н. (с. Роздольне на Шевченківщині).
* «На Стрітення оприділяють, яка буде весна. Як капає з стріхи і півень нап’ється води, калюжки є, значіть це рання весна буде, а єслі мороз, сухо, значіть це ще довго буде холодно». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині Харківської області від Зозулі Петра Марковича, 1910 р. н. (с. Польова на Дергачівщині)
* Стрітєніє, як празнують, тоді йдуть, ну хоч перед світом йдуть, не іменно у 12 ночі, води набирати. Оця вода дуже згідлива. Ти набираєш воду, несеш до порога, мати чи батько одчіняють двері і беруть у тебе через поріг воду. І вона, кажуть, така згідлива вода. Свяченою водичкою покропим сараї, все покропим. Наллєм водички і свяченої водички наллєм (розбавляли, щоб більше було – Н.О.). У мене в погрібі стоїть (свячена вода – Н.О.) годів десять, як сьодня налита. (Зап. 09.07.2002 р. у с. Оскіл на Ізюмщині Харківської обл. від Рєзнік Фросина Максимівни, 1921 р. н.)
* «На Стрітення ходили до церкви, святили воду. Цю воду називали стрітенська. Коли захворіє худоба чи людина, дають випити. Стрітенська вода дуже хароша». (Зап. 21.07.2001 р. у с. Чорноглазівка на Золочівщині Харківської обл. від Кадничанської Лідії Варивонівни, 1929 р. н.)
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами)
* Витинанка «СТРІТЕННЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Стрітення
* «На Стрітєнія півень води нап’ється із калюжки, то значіть сійте просо, урожай буде на просо». (Зап. 14.08.1994 р. у с. Іванівка на Шевченківщині Харківської обл. від Пашкової Поліни Прохорівни, 1914 р. н. (с. Роздольне на Шевченківщині).
* «На Стрітення оприділяють, яка буде весна. Як капає з стріхи і півень нап’ється води, калюжки є, значіть це рання весна буде, а єслі мороз, сухо, значіть це ще довго буде холодно». (Зап. 22.07.2000 р. у с. Чепели на Золочівщині Харківської області від Зозулі Петра Марковича, 1910 р. н. (с. Польова на Дергачівщині)
* Стрітєніє, як празнують, тоді йдуть, ну хоч перед світом йдуть, не іменно у 12 ночі, води набирати. Оця вода дуже згідлива. Ти набираєш воду, несеш до порога, мати чи батько одчіняють двері і беруть у тебе через поріг воду. І вона, кажуть, така згідлива вода. Свяченою водичкою покропим сараї, все покропим. Наллєм водички і свяченої водички наллєм (розбавляли, щоб більше було – Н.О.). У мене в погрібі стоїть (свячена вода – Н.О.) годів десять, як сьодня налита. (Зап. 09.07.2002 р. у с. Оскіл на Ізюмщині Харківської обл. від Рєзнік Фросина Максимівни, 1921 р. н.)
* «На Стрітення ходили до церкви, святили воду. Цю воду називали стрітенська. Коли захворіє худоба чи людина, дають випити. Стрітенська вода дуже хароша». (Зап. 21.07.2001 р. у с. Чорноглазівка на Золочівщині Харківської обл. від Кадничанської Лідії Варивонівни, 1929 р. н.)
* Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами)
* Витинанка «СТРІТЕННЯ», виконала Наталія Денисенко, викладач Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС #Стрітення
🔶 Ділимось з вами новою листівкою з рубрики #ТалантиХарківщини
🔸Єва Нестерова, 11 років (м. Харків, Харківський ліцей мистецтв №133)
#ООМЦКМ
#мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #дитячемистецтво #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #графіка #ukrainianart #ukrainianartist #painting
🔸Єва Нестерова, 11 років (м. Харків, Харківський ліцей мистецтв №133)
#ООМЦКМ
#мистецтвохарківщини #мистецтвоукраїни #дитячемистецтво #сучаснемистецтво #українськемистецтво #живопис #графіка #ukrainianart #ukrainianartist #painting
Інформаційно-комунікаційна компанія культурних проєктів - що це насправді таке, як це планувати та проводити?
🔶 На вебінарі 5 лютого ми розповіли про всі заходи, необхідні для якісної комунікації та інформування цільової аудиторії проєкту.
🔶 У разі, якщо ви пропустили цю цікаву подію, ви можете подивитися запис вебінару за посиланням: https://www.facebook.com/groups/grantsforculture/posts/913920343421507/?locale=ru_RU
🔶 А також! Вже у другій половині лютого чекайте дводенний онлайн-курс "Основи грантрайтингу", реєстрація триває за посиланням:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe_l3tcvBgAnm5xJVMjekztjnpVdVM2-FrEfL2EB37QPf115Q/viewform?usp=sf_link
Підписуйтесь на сторінку відділу креативних індустрій та культурного менеджменту ООМЦКМ https://www.facebook.com/groups/grantsforculture/posts/913920343421507/?locale=ru_RU
#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #Мистецтво #Грантовіконкурси #проєктнадіяльність #культурніпроєкти #мистецткіпроєкти
🔶 На вебінарі 5 лютого ми розповіли про всі заходи, необхідні для якісної комунікації та інформування цільової аудиторії проєкту.
🔶 У разі, якщо ви пропустили цю цікаву подію, ви можете подивитися запис вебінару за посиланням: https://www.facebook.com/groups/grantsforculture/posts/913920343421507/?locale=ru_RU
🔶 А також! Вже у другій половині лютого чекайте дводенний онлайн-курс "Основи грантрайтингу", реєстрація триває за посиланням:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe_l3tcvBgAnm5xJVMjekztjnpVdVM2-FrEfL2EB37QPf115Q/viewform?usp=sf_link
Підписуйтесь на сторінку відділу креативних індустрій та культурного менеджменту ООМЦКМ https://www.facebook.com/groups/grantsforculture/posts/913920343421507/?locale=ru_RU
#можливості_для_культури #можливості_у_сферікультури #Культура #ХарківКультура #Мистецтво #Грантовіконкурси #проєктнадіяльність #культурніпроєкти #мистецткіпроєкти
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Forwarded from Мистецтво Слобожанщини
Telegraph
Віртуальна виставка Тетяни Іванової «Там, де живе натхнення»
Шановні друзі, представляємо до вашої уваги віртуальну виставку Тетяни Іванової «Там, де живе натхнення» Кожна людина має власну унікальну сенсорику, особливу чутливість. Когось приваблюють гори, когось море; комусь гріє душу чашка чаю, а комусь тепло від…
🔶️ Оскільки наші виставкові зали зараз на "лікарняному", ми підготували для вас новий формат розповідей про мистецтво Харківщини ✨️
✅Друзі! Фольклорний гурт «Муравський шлях» записав для вас майстер-клас однієї з веснянок, що виконуються під час весняного обряду «Водіння козла» на Харківщині (елемент нематеріальної культурної спадщини, включений до Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Харківської області) https://www.cultura.kh.ua/.../7056-vesnjanij-obrjad...
♦️Запрошуємо спробувати вивчити цю веснянку та слідкувати за подальшими нашими дописами, де ми ще будемо ділитися майстер-класами з вивчення веснянок.
А в нас на вулиці козел у юпочці,
Ой люлі-люлі, козел у юпо(чці)!
А в нас на Куточку козел у шнурочку,
Ой, люлі-люлі, козел у шнуро(чку)!
А в нас на Козинці козел у свитенці,
Ой люлі-люлі, козел у свите(нці)!
А в нас на базарі козел в сарахвані,
Ой люлі-люлі, козел в сарахва(ні)!
♦️В цьому році учасники гурту планують навчити всіх бажаючих співати, «водити козла» і спробувати відтворити цей унікальний обряд під час святкування Масляної разом на природі. Також плануємо це все зняти на відео, яке має бути таким своєрідним навчальним посібником для тих, хто зовсім не знайомий з такою слобожанською традицією, але хотів би навчитися.
Деталі ⭣
https://fb.watch/q320dN1ibC/
♦️Запрошуємо спробувати вивчити цю веснянку та слідкувати за подальшими нашими дописами, де ми ще будемо ділитися майстер-класами з вивчення веснянок.
А в нас на вулиці козел у юпочці,
Ой люлі-люлі, козел у юпо(чці)!
А в нас на Куточку козел у шнурочку,
Ой, люлі-люлі, козел у шнуро(чку)!
А в нас на Козинці козел у свитенці,
Ой люлі-люлі, козел у свите(нці)!
А в нас на базарі козел в сарахвані,
Ой люлі-люлі, козел в сарахва(ні)!
♦️В цьому році учасники гурту планують навчити всіх бажаючих співати, «водити козла» і спробувати відтворити цей унікальний обряд під час святкування Масляної разом на природі. Також плануємо це все зняти на відео, яке має бути таким своєрідним навчальним посібником для тих, хто зовсім не знайомий з такою слобожанською традицією, але хотів би навчитися.
Деталі ⭣
https://fb.watch/q320dN1ibC/