14 березня, свято Преподобної Євдокії. На Харківщині казали «ЯВДОХИ». Саме з цього дня починалася весна (за старим стилем це 1 березня).
Колись наші пращури зустрічали Новий рік навесні. Отже, перший день весни і вважався першим днем Нового року. Від цього дня селяни починали готувати зернові до посівної.
По всій Україні дівчата починали співати веснянки, щоб швидше прийшло тепло. Хоча на Харківщині веснянки і весняне "водіння козлів" починали співати від Масничного тижня. Дівчатка та дівки ходили по вулицях з веснянками, чи виходили за село на узвишшя. Якщо за селом була річка, то сідали на човни і співали веснянки.
Ось деякі спогади про перший день весни.
«Весна начіналася від Явдохи» (зап. 10.08.1997 р. с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Колмик Мусія Лікандровича, 1909 р.н., Стасюк Галини Мусіївни, 1946 р.н.)
«Збиралися дітьми і гуляли, весну стрічали. Одну вибирали Весною, вінок на неї одівали. Ми оце цепом зібралися, а вона по середині, приспівували:
Весна, Весна, на чому прийшла?
На сохі, на бороні, літо вам принесла…» (зап. 21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.
Як вийду я на вулицю,
Сяду я на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
Я в червонім намисті.
(зап. 09.08.1997 р. с. Сінне на Богодухівщині від Григоренко Фросини Яківни, 1917 р.н.)
«Дівчата ходили по вулиці з веснянками. Підходили до тієї хати де були парубки чи дівки і співали:
А вже весна, а вже красна,
Зілля зелененьке
А дівка Маринка,
Та й Грицька-парубка дівка…
У нас половодь була велика. Так я не ходила, я була маленька, а оці дівчатка по 17, по 16 з парубками. Човни беруть і по половоді, по парам сідають, скіки лодка позволе. Може одна пара сяде, може дві пари, а може багато сядуть, та шо перевозна. І так же співают, а воно по річки луна так роздається, аж сюди (в село) чути» (зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Хрущової Євдокії Василівни, 1921 р.н.)
«ВЕСНЯНКИ». Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС
#Веснянки
#ВеснянкиСлобожанщини
#СвятоЯвдохи
#НароднісвятаХарківщини
Колись наші пращури зустрічали Новий рік навесні. Отже, перший день весни і вважався першим днем Нового року. Від цього дня селяни починали готувати зернові до посівної.
По всій Україні дівчата починали співати веснянки, щоб швидше прийшло тепло. Хоча на Харківщині веснянки і весняне "водіння козлів" починали співати від Масничного тижня. Дівчатка та дівки ходили по вулицях з веснянками, чи виходили за село на узвишшя. Якщо за селом була річка, то сідали на човни і співали веснянки.
Ось деякі спогади про перший день весни.
«Весна начіналася від Явдохи» (зап. 10.08.1997 р. с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Колмик Мусія Лікандровича, 1909 р.н., Стасюк Галини Мусіївни, 1946 р.н.)
«Збиралися дітьми і гуляли, весну стрічали. Одну вибирали Весною, вінок на неї одівали. Ми оце цепом зібралися, а вона по середині, приспівували:
Весна, Весна, на чому прийшла?
На сохі, на бороні, літо вам принесла…» (зап. 21.07.1994 р. с. Отрадне на Шевченківщині від Липової Параски Дмитрівни, 1906 р.н.)
Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.
Як вийду я на вулицю,
Сяду я на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
Я в червонім намисті.
(зап. 09.08.1997 р. с. Сінне на Богодухівщині від Григоренко Фросини Яківни, 1917 р.н.)
«Дівчата ходили по вулиці з веснянками. Підходили до тієї хати де були парубки чи дівки і співали:
А вже весна, а вже красна,
Зілля зелененьке
А дівка Маринка,
Та й Грицька-парубка дівка…
У нас половодь була велика. Так я не ходила, я була маленька, а оці дівчатка по 17, по 16 з парубками. Човни беруть і по половоді, по парам сідають, скіки лодка позволе. Може одна пара сяде, може дві пари, а може багато сядуть, та шо перевозна. І так же співают, а воно по річки луна так роздається, аж сюди (в село) чути» (зап. 05.07.2000 р. с. Мохнач на Зміївщині від Хрущової Євдокії Василівни, 1921 р.н.)
«ВЕСНЯНКИ». Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС
#Веснянки
#ВеснянкиСлобожанщини
#СвятоЯвдохи
#НароднісвятаХарківщини