Шановні друзі, а ми продовжуємо знайомити вас із дивовижним світом народних казок, оповідок у виконанні переможців та учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
В Україні немає жодної маленької дитини чи літньої людини, яка не знає чи не чула хоч одну народну казку. Казка може навчити маленьких діток багато чому цікавому. Саме в казці ховається народна мудрість, знання, діалектні слова, які вже у буденному житті можна і не почути. Вона поєднує у собі казковий світ і реальне буття. На цьому ми зупиняємося і запрошуємо послухати казки, небелицю та переказ.
Представляємо роботи конкурсу «Виконавські мистецтва. Народні оповідки»
* «КОЗА ПІВБОКА ЛУПЛЕНА» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщиніХарківської області
 
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 1 місце…
Виконує Дар’я ГЕЛІЧ, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
 
* «ЯК БІДНИЙ СЛУЖАКА ОБДУРИВ ПАНА» (казка), записана в с. Чимужівка на ЗміївщиніХарківської області
 
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Анна КОВАЛЕНКО, вихованка КЗ «Лиманський сільський будинок культури» Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Керівник – Юлія ХАРИТОШИНА
 
* «НЕБИЛИЦІ ВІД МАЛОГО ГРИЦЯ» на основі експедиційного матеріалу селами Слобожанщини
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Аліса КОНАРЄВА, вихованка народного фольклорно-етнографічногоколективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчостіНововодолазької селищної ради Харківськоїобласті.  Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
 
* «ЛАСТІВКИ» (переказ)
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 3 місце.
Виконує Анастасія СТЕПАНЕЦЬ, вихованка  Катеринівського сільського Будинку культуриЛозівського району Харківської області. Керівник – Олена КОЛОМІЄЦЬ
 
Приємного прослуховування казок та оповідок відучасників фестивалю-конкурсу за посиланням:https://youtu.be/oHso-67trK0

#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки

Продовжуємо розповідати про експедицію 10-11 червня 2024 р. співробітників відділу досліджень нематеріальної культурної спадщини ООМЦКМ до Красноградської громади (с. Миколо-Комишувата і Хрестище), яка здійснювалася в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.

Відправляючись в експедицію, метою якої було дослідження традиційної культури, ми завжди сподіваємося на допомогу місцевих працівників культури. Але особливо цінуємо, коли зустрічаємо людину-подвижника, якій цікаві наші зусилля і яка виступає справжньою помічницею, бере активну участь у сеансах, допомагає порадами. Бібліотекар з Миколо-Комишуватої, Оксана Григорівна, саме така. За останні роки вона перетворила своє місце роботи на справжній музей, дбайливо збираючи і оберігаючи старовинні рушники і сорочки, що їй приносили жителі. Фото всіх предметів колекції зберігаються в комп'ютері, а деякі експонати можна переглянути в приміщенні бібліотеки. Також вона збирає і колекціонує фотографії рідного села, за допомогою мешканців ідентифікує героїв старих знімків.
Під час нашої експедиції до села Оксана Григорівна не лише супроводжувала і слухала як ми проводимо опитування, а й сама розказала багато цікавих деталей про місцеві топоніми, звичаї, легенди.

#ООМЦКМ
#лабораторіядослідженняНКС
#традиційнакультура
#нематеріальнаспадщина
#МиколоКомишувата
#експедиції2024

https://www.facebook.com/bibliokom

Таратута – відома страва, яку готували з овочів та приправляли тертим хроном «щоб здоров’я поправити». Про цю страву згадували у своїх працях дослідники традиційної культури. Наприклад професор Харківського університету М.Ф. Сумцов розповідав про неї в Історико-етнографічній розвідці «Слобожани». У 2021 році в межах Обласного фестивалю-конкурсу традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!»традицією приготування «ТАРАТУТИ» з нами поділилися Любов Петрівна Собакар із села Рокитне на Нововодолажчині, яка перейняла цю традицію від мами Катерини Гаврилівни Куріпки, (1938 – 2024 рр.) з села Верхня Озеряна і прабабусі Параски Никифорівни Микиші (у дівоцтві Білінька 1888 – 1962 рр.). Між селом Рокитне і Верхня Озоряна через ліс 4 км.  
За словами наших інформантів «Таратуту» готували на великі застілля, особливо на другий день «свальби», бо корисна страва на похмілля. Після приготування страва добу ще має настоятися в прохолодному місці.
Складники:
Буряк – 2-3 шт. середнього розміру
Огірок солоний (бочковий) – 2 шт. середнього розміру
Цибуля – 1 шт.
Хрін тертий – 1 ст. л.
Олія – 2 ст. л.
Розсіл з огірків – 0,5 склянки
Відвар із буряка – 0,5 склянки
Кислота лимонна
 
Опис традиції приготування
«Страву таратуту всігда готували на весіллях, тіки на другий день, тому шо всім було дуже на похмілля. Для цього потрібно буряк червоний, цибулина, хрін (корінець), огірки, обов’язково бочкові, стакан розсолу і олія. 
Беремо 2-3 буряка середнього розміру, миємо гарненько, чистимо і нарізаємо величенькими кружальцями. У каструлю надливаємо води, кладемо буряк і ставимо варити. Кидаємо десь пів чайної ложички лимонної кислоти або сок лимона, шоб не потіряв цвєт.  
Буряк коли зварився, виймаємо його з розсолу, ріжемо маленькими шматочками, а відвар залишаємо, щоб змішати з розсолом. Ріжемо дрібненько цибулю, огірки, чистимо хрін і натираємо його на тертці. Все перемішуємо і додаємо олію.
У склянку наливаємо відвар, у якому варився буряк і змішуємо його з такою ж кількістю розсолу з огірків. У розсіл додаємо натертий хрін, все перемішуємо і вливаємо до нарізаних овочів. Все перемішуємо, доводимо до середньої консистенції, щоб було не густе і не рідке. Коли натискаєш ложкою на страву, наверх ложки має виступати рідина.
Приготовлена страва має настоятися одну добу у прохолодному місті, щоб всі складники виділялися смаком, щоб відчувався хрін на смак».  
* Готуємо традиційну страву «Таратута» за посиланням: https://youtu.be/azgfVgWdPEc
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка    #традиційнінапої   #таратута    
 

А ми продовжуємо слухати чудові голоси учасниківВідкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
Календарна обрядовість у традиційній культурі посідає одне з головних місць. До великих свят готувалися заздалегідь:готували відповідні атрибути, розучували чи згадували пісні, які давно вже не співали. За традицією, обрядові пісні виконувалися один раз на рік, виключно у відведений проміжок часу, тому напередодні свята їх треба було підучити чи згадати. Нині у межах фестивалю ми слухаємо дзвінкі голоси наших виконавців і згадуємо про традиції відзначення Різдвяних свят.
* «Ой синку, синку, синку Васильку» (колядка хлопцю), записана в селі Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 1 місце.
Виконує Вікторія ЛЕЙБА, учасницяфольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
 
* «Ой рано-рано півень заспівав» (колядка), записана в селі Кручик на БогодухівщиніХарківської області. 
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Виконує Марія ГОНЧАРЕНКО, учасницяфольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячоїмузичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
 
* «А в полі, в полі» (колядка).
Номінація «Автентичний солоспів», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Ілля ШИПІЛОВ, учасник фольклорного колективу «ВЕСЕЛКА» Дитячої школи мистецтв № 4 ім. М.Д. Леонтовича, м. Харків. Керівник – Ольга ВОРОПАЄВА.
 
* «А в нашого Йванка ворота новії»(колядка), записана в селі Геніївка на ЗміївщиніХарківської області. 
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Виконує Аріна ЮЗЬКОВА, учасницяфольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячоїмузичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
 
* «Ой, по морю, морю» (колядка), записана умісті Боромля Тростянецького району Сумськоїобласті.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Виконує Андрій ДАРІЙ, учасник Народногофольклорно-етнографічного колективу«ВЕРБИЧЕНЬКА» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазькоїселищної ради Харківської області. Керівник – Тетяна КОВАЛЬ.
 
* «Ой, там за яром, за Лебедином» (колядка), записана у місті Боромля Тростянецькогорайону Сумської області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Виконують учасники Народного фольклорно-етнографічного колективу «ВЕРБИЧЕНЬКА» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області. Керівник – Тетяна КОВАЛЬ.
Приємного прослуховування за посиланням:
https://youtu.be/C0WrZQ7J1nI
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки #пісня 

ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ. На Харківщині напередодні свята, у суботу, хлопці і дівчата ходили в ліс, на луки за клечанням чи квічанням. Ламали гілки дерев (чорноклена, липи, тополі, кленка, дубка, осики), рвали трави (чебрець, йор, любисток)збирали квіти. Усім цим, так званим клечанням, прикрашали в хаті і біля хати. Гілки осики втикали біля хвіртки, біля входу в хату, щоб злі сили не заходили на подвір’я. Втикали гілочки осики і на горищі, щоб грім хату не запалив. Великі гілки деревця закопували перед входом до хати і поливали, щоб довше було зеленим.
 
У неділю зранку йшли до церкви, а потімсвяткували. Відзначали Зелену неділю три дні. Всереду зранку клечання знімали, або ж воно висілотиждень, а потім збирали, віддавали худобі, палили чи несли на воду, якщо довго не було дощу. Травичку з долівки могли зберігати на горищі, вважали що вона оберігає хату від грози, а якщо в сім’ї хтось помирав протягом року, то набивали сухою травою подушку. У святкові дні намагалися не купатися у річці – боялися русалок, які могла затягти у воду. Особливо заборона стосувалася дітей, казали: «Не ходи до річки, а то русалка вхвате».
 
А ось що нам розповідали про це свято нашіреспонденти.
 
* «Перед Зеленою неділею посипали долівку в хатіполинем, шоб блохи не так кусали. Травичкою, чебрецем посипали, вішали квічання з кленка, з липи, з осики. Квічання в хаті запихали за картини.Осику чіпляли до хвірки та до дверей хліва, у якому стоїть корова. Чіпляли у суботу і висіло покине посохне, клечання палили. Траву з долівкизбирали і зберігали на горищі. Як хто вмре, то подушку ним набивали». (Зап. 21.07.2001 р. у с. Чорноглазівка на Золочівщині Харківської області від Кадничанської Лідії Варивонівни, 1929 р.н.).
 
* «Перед Зеленою неділею хлопці ходили в ліс, рубали дубок і ним уквітчували в хаті, в дворі. В хаті трусили чебрецем, йором. Гілочки осикивкопували біля порогу по одній з обох боків, їхполивали, шоб довше була зеленою, стояла покивсохне. Клечання висіло в хаті поки засохне, а потом разом з гілочками осики палили. «Барана справляли» (різали – Н.О.) порося чи гусака». (Зап. 20.07.2000 р. у с. Довжик на Золочівщині Харківської області від Решетняк Марії Тихонівни, 1914 р.н., Зінченко Віри Олександрівни, 1949 р.н.).
 
* «На Зелену неділю трави збирали, з них заварювали чай, мили волосся, шоб лучче росло.Клечання висіло три дні: неділя, понеділок і вівторок. Дітей не пускали на річку купатися, казали: «Не ходіть купатися, бо русалка вхвате». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на Золочівщині Харківськоїобласті від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.).
 
* «На Зелену неділю обізатєльно буде дощік. (Гілки яких дерев ломали? – Н.О.) Це осика обізатєльно. Вносили в хату, чіпляли і поза карточками, і на крильці, і коло воріт становили. Стовпи були біля хати і до отих стовпів в’язали чорноклен і берестки ламали. А хати ж були, полів не було, долівки змазували. Це обізатєльно долівку треба було змазати к Троїці і травичкою потрусить: полинем, деревійчиком, чебрецем зсипали долівки, любисток ставили у воду. Це, кажуть, після Троїці через тиждень її (осику – Н.О.) даже на горіще втикали, шоб гроза не вдарила. Осику чіпляли на горище за лату. Як тиждень повисе, прибирають. Скотині оддадуть, як є зелененьке». (Зап. 02.07.2002 р. у с. Кам’янка  Ізюмського району Харківської області від Терновської  Ганни Максимівни, 1917 р.н., Криси Уляни Іванівни, 1913 р.н., Здоровець Ганни Олексіївни, 1918 р.н., Іванюшенко Надії Тимофіївни, 1923 р.н., Лагун Ніни Максимівни, 1921 р.н.).
 
* «Клечання зберігали на горищі, шоб грім хати не запалив». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на ЗолочівщиніХарківської області від Старченко Євдокії Сергіївни, 1912р.н.).
 
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ», виконала Наталія Денисенко, викладачка Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Зеленанеділя  #Трійця  
 

Методисти відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва продовжують експедиційні виїзди за планом Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої спадщини Харківської області на 2024–2028 роки та з метою дослідження нематеріальної культурної спадщини.
▫️20 червня знову відвідали Красноградську громаду, але цього разу проводили опитування старожилів села Кирилівка та селища Покровське.

Дякуємо за підтримку нашої роботи старості Піщанського старостинського округу Красноградської територіальної громади Наталії Миронівні Рак.
▫️ Продовжуємо досліджувати Харківську область!
https://www.facebook.com/share/p/gkqxgg96cm4aNCFp/

#ООМЦКМ
#експедиції2024
#ЛабораторіядослідженняНКС

КУПАЛА. На Харківщині, як і на всій території України, свято було і є одним із найулюбленіших, особливо для дітей та молоді. До свята дівчата збирали польові та лісові квіти й трави, плели віночки, щоб прикрасити Мариноньку. Для цього парубки вирубували гілку вишеньки, чорноклена, вербички, кленка, нерідко і будяк слугував за Мариноньку. Дівчата прикрашали її різними квітами, віночками, «стружками» (стьожка жатого паперу – Н.О.). Мариноньку могли виготовляти в образі ляльки маленької чи великої. З обрядовим атрибутом дівчата ходили вулицями села з піснями, а надвечір збиралися біля річки. Мариноньку вкопували в землю, а навколо неї також водили хороводи, танки, співали. Парубки готували купальське вогнище. Навколо вогнища ходили разом парубки і дівчата, коли воно перегорить, перестрибували, щоб очиститися. Стрибали по одному і в парах, коли молодь мала намір побратися  восени. У дівчат на голові мали бути віночки, а для парубків дівки плели капелюхи з трави. Вночі дівчата пускали віночки на воду, щоб знати в яку сторону заміж піде. Нерідко до віночка кріпили запалену свічечку. Маринонька ж підлягала ритуальному знищенню, на Харківщині її в основному топили у воді.
Деякі спогади наших інформантів.
* «На Купала з дівчатами, плели вінки, кидали на воду. Хлопці були, бігали з ними вмісті, на нічоставалися, палили костер, плигали через нього по одному. До вінка прив’язували свічечку і пускали на воду». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на Золочівщинівід Торяник Віри Михайлівни, 1931 р.н.).
 
* «Рубали гілку, на неї чіпляли вінки. Робили віно з вишень. Ставили маринку – дерево, нарубували і робили як кущ. Шили кукли і клали під Маринку. На другий день брали ляльки, віночки одягали і несли до річки топити. Пускали вінки, ляльки топили. Стрибали через купу будяків, а на другий день стрибали через вогнище, коли Купалу несли топити. Набирали в рот води і треба було донести до дому, щоб полити огірки». (Зап. 10.08.1997 р. у с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Колмик Мусія Лікандровича, 1909 р.н., Колмик Галини Мусіївни, 1946 р.н.).
 
* «Робили ляльку Маринку, рубали і носили гілку, співали, а тоді топили її. Нагортали купу землі і саджали кропиву, співали. Це називалося Купайло. Пострибавши через кропиву, сідали їсти разом. Ще робили ляльку – Маринку. Гілля Маринки теж топили в річці. Навколо Маринок ходили, співали купальських пісень, а потім топили в річці. Дівчата і хлопці стрибали через вогнище. Плели вінки, дерево украшали цвітною бомагою – називалося Іван Купала». (Зап. 10.08.1997 р. у с. Полкова Микитівкана Богодухівщині від Ситник Векли Яківни, 1906 р.н.).
 
* «На Купала великий вирізали кленок, уквітчували його, і вишні чіпляли, бо вже ж вишні красні були. І разні там квіточки робили з бомаги. А тоді вечером, хлопці, дівчата, візьмем той кленок, Марина звали, а тоді несли аж на Рижий край у нас казали. Річка там, і співали, танцювали там коло річки, і кидали Марину цю у річку, і сами всі стрибали у річку. [А віночки плели?] Нє. [Кленок ви вкопували?] Да, таку величезну гілку вирізали і вкопували, наряжали. [Скільки святкували?] Утром нарядимо, а вечером утопимо у річці». (Зап. 19.07.2003 р. у с. Білий Колодязь на Вовчанщині від Макаренко Зої Варивонівни, 1938 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА КУПАЛА», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ  «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Купала  
 
 

Продовжуємо з Галина Лук’янець, Оксана Бугайченко, Юлія Лузан, Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва експедиційні виїзди в Красноградську громаду. Цього разу відвідали село Кирилівку та селище Покровське.
Дослідження проводиться в рамках Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024 – 2028 роки.
Деякі спогади від наших інформантів:
(Які страви готували у вашій родині? – Н.О.) «Готували холодець, картоплю, кукурудзяну кашу, пиріжки з картоплею, з капустою, з шкварками.Найсмачніші пиріжки були з цукровим буряком та сухофруктами. Бабуся також випікала книші з житньої муки, на хмелю, а зверху посипала перетертою зеленою цибулею з сіллю. Коли випікала книші, так на ввесь куток розливався запах. Чай заварювали з прутиків вишні чи сливи, на колір був червоний і смачний із запахом фруктів». (Зап. у с. Кирилівка від Одринської (Кашко) Раїси Яківни, (1944 р.н.)
 
(Розкажіть про своє дитинство – Н.О.) «Батьки жили в полі, ми батьків не бачіли. Ми самі собі жили. Мені 9 год було і я няньчила меншу сестричку. Ми сидимо увечері на порозі, місяць світе, а вони (батьки) ще не приходили з поля». Отаке-то щасливе було життя.
(Які страви готували? – Н.О.) «Ковбаси, залиті смальцем, пироги пекли з квасолею, з буряком та сушеними ягодами. Тоді збиралися, сусідка одна, друга, третя. Позносять їжу, а співали… Так уже співали гарно».
«Оце як празник, батьки готовлять на стіл, посидять, поспівають, ну пісні були на первомуплані. Оце їхали на коніх у поле скирдувати і там співали, а тоді вже стало воно відходити, відходити. А зараз, як заспіваєш, то скажуть: «Шо, баба здуріла вже». (А приспівки які були? – Н.О.) 
Не дай, Бог, не дай, Бог
З далекими знаться.
Губи сині, ніс у глині,
Лізе цилуваться».
(Зап. у с. Кирилівка від Пожидаєвої Любові Михайлівни(1937 р.н.)
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#експедиції2024  #ЛабораторіядослідженняНКС  
 

ШПУНДРА – популярна м’ясна страва. Традицію їїприготування було представлено на Обласномуфестивалі-конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Сімейну традицію приготування «Шпундри» від мами Катерини Гаврилівни Куріпки (1938 – 2024 рр.) з села Верхня Озеряна і прабабусі Параски Никифорівни Микиші (у дівоцтві Білінька 1888 – 1962 рр.) перейняла і продовжує Любов Петрівна Собакар із села Рокитне на Нововодолажчині.
За інформацією респондентів, «Готовили шпундру коли різали свиню (коли було м'ясо). Традиційно брали свиннугрудинку та підчеревину, проте підійде і інше мнясо. Шпундру треба подавати з буряковою юшкою або без юшки».
Складники:
Буряк столовий – 250 г
Буряковий квас – 300 мл
М’ясо (свинина: грудинка або підчеревина) – 500 г
Цибуля ріпчаста – 80 г
Олія (соняшникова) – 50 мл або сало – 50 г
Часник – 3 зубчика
Цукор – 1 ч. л.
Зелень (петрушка, кріп)
Перець чорний мелений
Сіль за смаком
 
Опис традиції приготування
Взяти м’ясо (свинну грудинку або підчеревину), промити ретельно в холодній воді. Зняти плівку, порізатити на однакові шматочки. Посолити, поперчитиза смаком. Потім почистити часник і гарно потовкти. Беремо цибулю і зелень, нарізаємо маленькими шматочками, додаємо товчений часник, перемішуємо. Залишаємо на одну годину для маринування.
 
Буряки, миємо і нарізаємо дуже дрібно. Буряк можнанатерти на великій терці, окремо видавити сік.
 
Коли м'ясо замаринувалося, ставимо сковорідку на вогонь, наливаємо олію, на розігрітій сковорідці обсмажуємо м'ясо з обох сторін 1-2 хвилини до появи рум’яної шкірочки. Саме рум’яна шкірка тримає потім смак м’яса.
Додаємо до м’яса буряк і цукор, тушкуємо дві хвилинипомішуючи, потім засипаємо потім товчений часник, цибулю, зелень, сік буряка. Тушкуємо до готовності. Буряковий сік можна підливати за потреби під час тушкування.
 
* Готуємо традиційну страву «Шпундра» за посиланням: https://youtu.be/rds1t72idGQ
Всім СМАЧНОГО!
 
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка    #традиційнінапої   #шпундра    

Казка – один із найулюбленіших жанрів фольклору, особливо для малечі. Хоча й дорослі не нехтують почитати казочку, щоб поринути у світ чарів та дитинства. Це й казки про звірів, що наділені людськими якостями, чарівні казки, де зображується герой-переможець, або ж соціально-побутові казки у яких змальована людська мудрість.
У легенді ж реальні події змішані з вигаданими та релігійними. У доробку наших учасників легенди пов’язані з тим населеним пунктом, де вони живуть. Таким чином, вони вивчають історію свого краю і популяризують її, що може бути краще для збереження своїх традицій?
До вашої уваги казки, перекази та оповідки від наших юних учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «ПИНДИК» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщині Харківської області.

Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 1 місце.
Розказує Кристина ПАНІНА, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
 
* «МУЖИЦЬКІ ХИТРОСТІ-МУДРОСТІ» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщиніХарківської області.
 
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Розказує Софія ПЕРЕПЕЛИЦЯ, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
 
* «ПЕРЕКАЗ ПРО ТЕ, ЯК НЕРОЗУМНІ ЛЮДИ СВІТ БУДУВАЛИ» (переказ), записано в селі Парасковія на Нововодолажчині Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Розказує Софія ТОЛКАЧ, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинкудитячої та юнацької творчостіНововодолазької селищної ради Харківськоїобласті. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
 
* «СТАРА ХЛІБ-СІЛЬ ЗАБУВАЄТЬСЯ» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщиніХарківської області.
 
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Розказує Макар СЕРДЮКОВ, учень КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
 
* «МОЯ ДЕМИДІВКА» (легенда), записана в с. Демидівка Кременчуцького району Полтавськоїобласті.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Розказує Мирослава ПИРОГ, вихованка  Демидівського сільського клубу відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконавчогокомітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Галина БЕРЕЗОВСЬКА
 
* «ЛИБІДЬ» (оповідка).
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Розказує Нікіта КОЛОМІЄЦЬ, вихованець  Катеринівського сільського Будинку культуриЛозівського району Харківської області. Керівник – Олена КОЛОМІЄЦЬ
Приємного прослуховування казок, легенд та оповідок за посиланням:
https://youtu.be/FU2wqUTGfN0  
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки #казка  #легенда  #переказ  

26 червня 2024 року відбувся черговий Відкритий дистанційний семінар-практикум «Зажинки. Жнива. Обжинки» для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів, організований фахівцями КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
 
Про обрядову випічку до жниварських святрозповіла  Світлана ТВОРУН, кандидаткаісторичних наук, доцентка кафедри правознавства та гуманітарних дисциплін Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету.
Про особливості відтворення обрядових пісень хліборобського циклу на Слобожанщині поділилася Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидаткамистецтвознавства, старша викладачкакафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Які відбувалися дійства напередодні зажинків у селі Красненьке на Вінничині,відтворили учасники народного фольклорного театру «Господині» таДитячого фольклорно-етнографічного колективу «Самоцвіти» Красненьківськогосільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області, керівниця Ніна МЕТЕЛЬСЬКА.
Марія МОТОРНА провідна методистка з нематеріальної культурної спадщиниВінницького обласного центру народноїтворчості, аспірантка Уманськогодержавного педагогічного університету ім. Павла Тичини познайомила з традиціями виготовлення дідуха на Вінничині.
Майстер-клас із виготовлення дідухапродемонструвла Галина ЧАДЮК, майстриня з соломоплетіння.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо за ваше уміння, досвід, знання за те, що ділитеся ними. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #НКС#традиційнанароднакультура#організаційнометодичнийвідділ#традиційнапісенність    #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури  #річнеколосвят#обрядовіатрибути #семінарипрактикуми#НароднісвятаХарківщини    #лабораторіядослідженняНКС

29 червня за новоюліанським календарем святкуємо день ПЕТРА І ПАВЛА. На Харківщині цей день називали Петра, вважалося, що після свята розпочинали жнива зернових. А до цього дня намагалися зжати снопик пшениці, змолотити, змолоти борошно і спекти на свято хліб з нового врожаю. Також пекли пироги з яблуками, вишнями, пекли коржики, які називали «мандрики». Копали молоду картоплю та рубали молодого півника і варили смачний борщ. Зранку йшли до церкви, а по обіді святкували.
Ось що про це розповідали інформанти.
* «На Петра і Павла пекли пироги з вишнями, з яблуками». (Зап. 19.07.2003 р. с. Білий Колодязь на Вовчанщині від Макаренко Зої Варивонівни, 1938 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині) З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* «До цього свята треба було вкосити трохи жита,щоб спекти хліб з нової муки». (Зап. 01.08.1994 р. у с. Лелюківка  на Шевченківщині від Білоус Параски Євдокимівни, 1911 р.н. (с. Юрченкове).  
* «Зжинають перший снопик з трави, без колосків. Коли в’яжуть снопики з пшениці, то кладуть на той снопик колосками». (Зап. 04.07.2002 р. у с. Бугаївка  на Ізюмщині від Козюти Олександра Гавриловича, 1906 р.н.).  
 
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «НА ПЕТРА І ПАВЛА», виконалаНаталія Денисенко, викладачка Харківськоїхудожньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ПетраіПавла  
 

З початку Масниці, дівчата на Слобожанщині починали співати веснянки, щоб закликати весну, тепло, добробут у свої родини, а для себе – вдале заміжжя.
Веснянки виконували лише дівчата, виходили на узвишшя, до річки, щоб краще розливалися і гучно звучали голоси.
Як це могло звучати, послухаємо наших учасниківВідкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «Як вийду я на вулицю» (веснянка), записана уПолтавській області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», студентська молодь – 1 місце.
Виконують учасники Народногофольклористичного гурту «СЛОБОЖАНОЧКА» Харківського фахового вищого коледжу мистецтв. Керівник – Олена ШИШКІНА.
 
* «Веснянка».  
Номінація «Автентичний гуртовий спів», студентська молодь – 1 місце.
Виконують Анастасія СЕМЕРЕНСЬКА й Анастасія ШЕЇНА, учасниці фольклористичного колективу «Дана» Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова. Керівник – Альона КИПАРЕНКО.
 
* «Кроковеє колесо» (веснянка), записана у селі Вільшана на Дворічанщині Харківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Виконує Софія СІДНЄВА, учасниця фольклорногоколективу «Святогірські соловейки». Керівник – Катерина ЖУК.
* «Ой скочив козел» (веснянка), записана в селі Мохнач на Зміївщині Харківської області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Виконують Анастасія і Дар’я КАПЛУНОВСЬКІ, учасниці фольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
 
* «Скрипаївські парубки» (веснянка), записана в селі Скрипаї на Зміївщині Харківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Гліб КАНЦЕДАЛ, учасник фольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «Краснокутська Масниця», фольклористично-етнографічне дійство.
 
Номінація «Фольклорно-етнографічні дійства», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Виконують учасники Етнографічного колективу«НАМИСТО». Краснокутської дитячоїбібліотеки-філії Богодухівського району Харківської області. Керівник – Ірина БЄРЄЖНАЯ.
Приємного прослуховування за посиланням:https://youtu.be/mqd50mW_erw
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки #пісня