5 червня відбувся черговий онлайн-семінар«Традиційні страви, випічка та напої» у циклісемінарів «Охорона нематеріальної культурноїспадщини в Харківській області». З вітальним словом виступила директорка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» Віра ЛАГУТІНА. Вона наголосила, що гастрономічна складова нині є одним із пріоритетних напрямків традиційної народної культури.
Інформацією про «Традиційні страви в розрізінематеріальної культурної спадщини» поділилася Наталя АКСЬОНОВА, кандидатка історичнихнаук, доцентка кафедри українознавства, доценткакафедру туристичного бізнесу та країнознавстваХарківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Про «Важливість нематеріальної культурноїспадщини як джерела культурного розмаїття та запоруки сталого розвитку громад області» доповіла Марія МОТОРНА, провідна методистка з нематеріальної культурної спадщини Вінницькогообласного центру народної творчості, аспіранткаУманського державного педагогічногоуніверситету ім. Павла Тичини.
Про цікаву традиційну страву Закарпаття, про яку згадується ще в джерелах 15 століття, а саме «Колочавська ріплянка – елемент нематеріальної культурної спадщини» повідала присутнімначальниця відділу туризму та комунікацій Колочавської сільської ради Марія ШЕТЕЛЯ.
Візитівко Городищинської громади на Черкащині є традиційна страва «шпачки», що готують на весілля, храмові, релігійні свята та помини. Про важливість відтворення та популяризацію цієї страви у доповіді «Традиційна обрядова страва «Шпачки» Городищинської громади» розказала Світлана ГРИЦАЙ, завідувачка методичного відділу Городищинського міського Палацу культури ім. С.С. Гулака-АртемовськогоЧеркаської області.
Не менш цікавою є і традиційна каша Вінничини, що виявлена зовсім недавно, а у 2024 році внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Цю дивовижну страву презентувала інспекторка з питань культури відділу освіти, культури та спорту Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області Віта СТЕПАНОВА: «Практика виявлення елементу нематеріальної культурної спадщини та його популяризація (пшоняна каша «Зозуля» в с. Дашківці)».
Кандидатка історичних наук, дослідниця гастрономічної культури України, засновниця проєкту їzhakultura та головна редакторка видавництва їzhak Олена БРАЙЧЕНКО поділилася своїм досвідом у доповіді «Роботі з гастрономічною спадщиною: дослідження та популяризація».
Провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», голова Громадської організації«Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова»Наталія ОЛІЙНИК презентувала особливості проведення ІІ Обласного дистанційного конкурсутрадиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!», що стартує з 10 червня. До конкурсу можуть долучитися жителі Харківщини. Запрошуємо взяти участь у конкурсі та надсилати свої матеріали до 10 серпня.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #традиційнапершастрава #традиційнадругастрава #традиційнаобрядовавипічка #традиційнеквашеннясоління
Інформацією про «Традиційні страви в розрізінематеріальної культурної спадщини» поділилася Наталя АКСЬОНОВА, кандидатка історичнихнаук, доцентка кафедри українознавства, доценткакафедру туристичного бізнесу та країнознавстваХарківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Про «Важливість нематеріальної культурноїспадщини як джерела культурного розмаїття та запоруки сталого розвитку громад області» доповіла Марія МОТОРНА, провідна методистка з нематеріальної культурної спадщини Вінницькогообласного центру народної творчості, аспіранткаУманського державного педагогічногоуніверситету ім. Павла Тичини.
Про цікаву традиційну страву Закарпаття, про яку згадується ще в джерелах 15 століття, а саме «Колочавська ріплянка – елемент нематеріальної культурної спадщини» повідала присутнімначальниця відділу туризму та комунікацій Колочавської сільської ради Марія ШЕТЕЛЯ.
Візитівко Городищинської громади на Черкащині є традиційна страва «шпачки», що готують на весілля, храмові, релігійні свята та помини. Про важливість відтворення та популяризацію цієї страви у доповіді «Традиційна обрядова страва «Шпачки» Городищинської громади» розказала Світлана ГРИЦАЙ, завідувачка методичного відділу Городищинського міського Палацу культури ім. С.С. Гулака-АртемовськогоЧеркаської області.
Не менш цікавою є і традиційна каша Вінничини, що виявлена зовсім недавно, а у 2024 році внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Цю дивовижну страву презентувала інспекторка з питань культури відділу освіти, культури та спорту Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області Віта СТЕПАНОВА: «Практика виявлення елементу нематеріальної культурної спадщини та його популяризація (пшоняна каша «Зозуля» в с. Дашківці)».
Кандидатка історичних наук, дослідниця гастрономічної культури України, засновниця проєкту їzhakultura та головна редакторка видавництва їzhak Олена БРАЙЧЕНКО поділилася своїм досвідом у доповіді «Роботі з гастрономічною спадщиною: дослідження та популяризація».
Провідна методистка КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», голова Громадської організації«Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова»Наталія ОЛІЙНИК презентувала особливості проведення ІІ Обласного дистанційного конкурсутрадиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!», що стартує з 10 червня. До конкурсу можуть долучитися жителі Харківщини. Запрошуємо взяти участь у конкурсі та надсилати свої матеріали до 10 серпня.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #традиційнапершастрава #традиційнадругастрава #традиційнаобрядовавипічка #традиційнеквашеннясоління
ШАНОВНІ ДРУЗІ!
Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністраціїзапрошує взяти участь у ІІ Обласному дистанційному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!»
До участі у конкурсі запрошуються жителі громад, родини, окремі жителі, фахівці закладів культури й освіти Харківської області, які можуть зібрати, опрацювати і подати матеріали до участі у Конкурсі.
Приймаються матеріали:
від збирачів – 15 років і старше;
від інформантів – 30 років і старше.
Конкурс проводиться за такими номінаціями:
– «Перша страва»;
– «Друга страва»;
– «Випічка»;
– «Обрядова випічка»;
– «Соління чи квашення»;
– «Напій».
Дати проведення конкурсу:
З 10 червня по 10 серпня – приймання конкурсних матеріалів.
З 11 серпня – робота членів журі.
21 серпня – оголошення переможців Конкурсу.
Конкурсні матеріали приймаються на електронну пошту
E-mail: smachnogo.kh@gmail.com
Положення та анкети-заявки за посиланням: bit.ly/Смачного_2024
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #традиційнапершастрава #традиційнадругастрава #традиційнаобрядовавипічка #традиційнеквашеннясоління
Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністраціїзапрошує взяти участь у ІІ Обласному дистанційному конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «Смачного!»
До участі у конкурсі запрошуються жителі громад, родини, окремі жителі, фахівці закладів культури й освіти Харківської області, які можуть зібрати, опрацювати і подати матеріали до участі у Конкурсі.
Приймаються матеріали:
від збирачів – 15 років і старше;
від інформантів – 30 років і старше.
Конкурс проводиться за такими номінаціями:
– «Перша страва»;
– «Друга страва»;
– «Випічка»;
– «Обрядова випічка»;
– «Соління чи квашення»;
– «Напій».
Дати проведення конкурсу:
З 10 червня по 10 серпня – приймання конкурсних матеріалів.
З 11 серпня – робота членів журі.
21 серпня – оголошення переможців Конкурсу.
Конкурсні матеріали приймаються на електронну пошту
E-mail: smachnogo.kh@gmail.com
Положення та анкети-заявки за посиланням: bit.ly/Смачного_2024
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #традиційнапершастрава #традиційнадругастрава #традиційнаобрядовавипічка #традиційнеквашеннясоління
БАБА-ШАРПАНИНА – відома традиційна страва, яку готували в українських селах, зокрема на Харківщині.Особливо там де були річки та водилася прісноводна риба. Відомості про цю страву ми зустрічаємо в записах ХVІІІ-ХХ століття. Про неї згадували професор Харківського університету М.Ф. Сумцов, а також І.П. Котляревський в поемі «Енеїда» та ін. Страва готувалася з тарані, а для святкових частувань брали судака. Традицією приготування другої страви «Баба-шарпанина» з нами поділилися Любов Петрівна Собакар із села Рокитне на Нововодолажчині, подавши її на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Перейняла вона її від своєї мами Катерини Гаврилівни Куріпки, (1938 – 2024 рр.) з села Верхня Озеряна (нині Мерефянськагромада), яка з 1958 проживала на хуторі КапонівкаРокитненської сільської ради, а з 2005 року в селі Рокитне Нововодолазького району Харківської області. В свою чергу, Катерина Гаврилівна перейняла її від своєї бабусіПараски Никифорівни Микиші (у дівоцтві Білінької 1888 – 1962 рр.). І Параска Никифорівна, і Катерина Гаврилівна були гарними кухарками і їх часто кликали готувати на весілля чи інші великі сімейні свята.
«Баба-шарпанина» – запечена риба в тісті, зазвичай цюстраву готували влітку, їли відразу після приготування.
Складники:
Риба (судак або тарань) – 1кг або трішки більше
Морква – 1 шт.
Цибуля ріпчаста – 2 шт. (для бульйону – 1 шт., для тіста – 1 шт.)
Петрушка (корінь невеликий) – 1 шт.
Борошно пшеничне – 2 ст. л.
Олія – 2 ст. л.
Вода – 1,5 л
Лавровий лист
Перець горошок
Перець мелений
Сіль за смаком
Опис традиції приготування
Беремо рибу судак, гарно чистимо нутрощі, щоб усередині не було ніде нічого, жабра обов’язково витягти, щоб не гірчили. Рибу гарно миємо у холодній воді, ріжемо не дуже великими шматочками.
У каструлю наливаємо воду, кладемо рибу, чистимо і нарізаємо корінь петрушки, цибулину, подрібнюємо моркву кружальцями і все складаємо в каструльку,додаємо ложку соли, лавровий листочок, перчик. Як вода починає кипіти, збираємо пінку, щоб бульйон був прозорий, чистий і зменшуємо вогонь. Коли риба зварилася, дістаємо шматочки риби. Коли рибка вистигне і бульйон прохолоне, робимо заливку.
Заливка. Ріжемо цибулю, смажимо на олії до золотистого кольору. Просіваємо дві ложки борошна і висипаємо смажену цибулю, додаємо бульйон і перемішуємо. У готовому вигляді заливка має бути середньої консистенції.
З риби виймаємо кісточки, сковорідку змащуємо олією і викладаємо рибу. Зверху посипаємо меленим перцем і заливаємо заливкою і ще раз посипаємо меленим перцем.
Ставимо рибу в духовку для запікання. Готову страву ріжемо на шматочки.
* Готуємо традиційну страву «Баба-шарпанина» за посиланням: https://youtu.be/TT0CGFXGFNI
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #бабашарпанина
«Баба-шарпанина» – запечена риба в тісті, зазвичай цюстраву готували влітку, їли відразу після приготування.
Складники:
Риба (судак або тарань) – 1кг або трішки більше
Морква – 1 шт.
Цибуля ріпчаста – 2 шт. (для бульйону – 1 шт., для тіста – 1 шт.)
Петрушка (корінь невеликий) – 1 шт.
Борошно пшеничне – 2 ст. л.
Олія – 2 ст. л.
Вода – 1,5 л
Лавровий лист
Перець горошок
Перець мелений
Сіль за смаком
Опис традиції приготування
Беремо рибу судак, гарно чистимо нутрощі, щоб усередині не було ніде нічого, жабра обов’язково витягти, щоб не гірчили. Рибу гарно миємо у холодній воді, ріжемо не дуже великими шматочками.
У каструлю наливаємо воду, кладемо рибу, чистимо і нарізаємо корінь петрушки, цибулину, подрібнюємо моркву кружальцями і все складаємо в каструльку,додаємо ложку соли, лавровий листочок, перчик. Як вода починає кипіти, збираємо пінку, щоб бульйон був прозорий, чистий і зменшуємо вогонь. Коли риба зварилася, дістаємо шматочки риби. Коли рибка вистигне і бульйон прохолоне, робимо заливку.
Заливка. Ріжемо цибулю, смажимо на олії до золотистого кольору. Просіваємо дві ложки борошна і висипаємо смажену цибулю, додаємо бульйон і перемішуємо. У готовому вигляді заливка має бути середньої консистенції.
З риби виймаємо кісточки, сковорідку змащуємо олією і викладаємо рибу. Зверху посипаємо меленим перцем і заливаємо заливкою і ще раз посипаємо меленим перцем.
Ставимо рибу в духовку для запікання. Готову страву ріжемо на шматочки.
* Готуємо традиційну страву «Баба-шарпанина» за посиланням: https://youtu.be/TT0CGFXGFNI
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #бабашарпанина
YouTube
Друга страва «БАБА-ШАРПАНИНА»
РУБРИКА: ГАСТРОСПАДЩИНА ХАРКІВЩИНИ
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Друга страва «Баба-шарпанина»
(с. Рокитне Нововодолазької громади Харківського району Харківської області)
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Друга страва «Баба-шарпанина»
(с. Рокитне Нововодолазької громади Харківського району Харківської області)
Шановні друзі, а ми продовжуємо знайомити вас із дивовижним світом народних казок, оповідок у виконанні переможців та учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
В Україні немає жодної маленької дитини чи літньої людини, яка не знає чи не чула хоч одну народну казку. Казка може навчити маленьких діток багато чому цікавому. Саме в казці ховається народна мудрість, знання, діалектні слова, які вже у буденному житті можна і не почути. Вона поєднує у собі казковий світ і реальне буття. На цьому ми зупиняємося і запрошуємо послухати казки, небелицю та переказ.
Представляємо роботи конкурсу «Виконавські мистецтва. Народні оповідки»
* «КОЗА ПІВБОКА ЛУПЛЕНА» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщиніХарківської області
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 1 місце…
Виконує Дар’я ГЕЛІЧ, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
* «ЯК БІДНИЙ СЛУЖАКА ОБДУРИВ ПАНА» (казка), записана в с. Чимужівка на ЗміївщиніХарківської області
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Анна КОВАЛЕНКО, вихованка КЗ «Лиманський сільський будинок культури» Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Керівник – Юлія ХАРИТОШИНА
* «НЕБИЛИЦІ ВІД МАЛОГО ГРИЦЯ» на основі експедиційного матеріалу селами Слобожанщини
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Аліса КОНАРЄВА, вихованка народного фольклорно-етнографічногоколективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчостіНововодолазької селищної ради Харківськоїобласті. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «ЛАСТІВКИ» (переказ)
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 3 місце.
Виконує Анастасія СТЕПАНЕЦЬ, вихованка Катеринівського сільського Будинку культуриЛозівського району Харківської області. Керівник – Олена КОЛОМІЄЦЬ
Приємного прослуховування казок та оповідок відучасників фестивалю-конкурсу за посиланням:https://youtu.be/oHso-67trK0
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки
В Україні немає жодної маленької дитини чи літньої людини, яка не знає чи не чула хоч одну народну казку. Казка може навчити маленьких діток багато чому цікавому. Саме в казці ховається народна мудрість, знання, діалектні слова, які вже у буденному житті можна і не почути. Вона поєднує у собі казковий світ і реальне буття. На цьому ми зупиняємося і запрошуємо послухати казки, небелицю та переказ.
Представляємо роботи конкурсу «Виконавські мистецтва. Народні оповідки»
* «КОЗА ПІВБОКА ЛУПЛЕНА» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщиніХарківської області
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 1 місце…
Виконує Дар’я ГЕЛІЧ, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
* «ЯК БІДНИЙ СЛУЖАКА ОБДУРИВ ПАНА» (казка), записана в с. Чимужівка на ЗміївщиніХарківської області
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Анна КОВАЛЕНКО, вихованка КЗ «Лиманський сільський будинок культури» Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Керівник – Юлія ХАРИТОШИНА
* «НЕБИЛИЦІ ВІД МАЛОГО ГРИЦЯ» на основі експедиційного матеріалу селами Слобожанщини
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Аліса КОНАРЄВА, вихованка народного фольклорно-етнографічногоколективу «Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчостіНововодолазької селищної ради Харківськоїобласті. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «ЛАСТІВКИ» (переказ)
Номінація «Народні оповідки», 1 вікова категорія (6-9 років) – 3 місце.
Виконує Анастасія СТЕПАНЕЦЬ, вихованка Катеринівського сільського Будинку культуриЛозівського району Харківської області. Керівник – Олена КОЛОМІЄЦЬ
Приємного прослуховування казок та оповідок відучасників фестивалю-конкурсу за посиланням:https://youtu.be/oHso-67trK0
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки
YouTube
народні оповідки 1 блок v1
ВІДКРИТИЙ ДИСТАНЦІЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ-КОНКУРС ТРАДИЦІЙНОЇ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ «КРОКОВЕЄ КОЛО» ДЛЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
Номінація «Виконавські мистецтва. Народні оповідки»
1-й блок
00:08 - «КОЗА ПІВБОКА ЛУПЛЕНА» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщині Харківської…
Номінація «Виконавські мистецтва. Народні оповідки»
1-й блок
00:08 - «КОЗА ПІВБОКА ЛУПЛЕНА» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщині Харківської…
Таратута – відома страва, яку готували з овочів та приправляли тертим хроном «щоб здоров’я поправити». Про цю страву згадували у своїх працях дослідники традиційної культури. Наприклад професор Харківського університету М.Ф. Сумцов розповідав про неї в Історико-етнографічній розвідці «Слобожани». У 2021 році в межах Обласного фестивалю-конкурсу традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!»традицією приготування «ТАРАТУТИ» з нами поділилися Любов Петрівна Собакар із села Рокитне на Нововодолажчині, яка перейняла цю традицію від мами Катерини Гаврилівни Куріпки, (1938 – 2024 рр.) з села Верхня Озеряна і прабабусі Параски Никифорівни Микиші (у дівоцтві Білінька 1888 – 1962 рр.). Між селом Рокитне і Верхня Озоряна через ліс 4 км.
За словами наших інформантів «Таратуту» готували на великі застілля, особливо на другий день «свальби», бо корисна страва на похмілля. Після приготування страва добу ще має настоятися в прохолодному місці.
Складники:
Буряк – 2-3 шт. середнього розміру
Огірок солоний (бочковий) – 2 шт. середнього розміру
Цибуля – 1 шт.
Хрін тертий – 1 ст. л.
Олія – 2 ст. л.
Розсіл з огірків – 0,5 склянки
Відвар із буряка – 0,5 склянки
Кислота лимонна
Опис традиції приготування
«Страву таратуту всігда готували на весіллях, тіки на другий день, тому шо всім було дуже на похмілля. Для цього потрібно буряк червоний, цибулина, хрін (корінець), огірки, обов’язково бочкові, стакан розсолу і олія.
Беремо 2-3 буряка середнього розміру, миємо гарненько, чистимо і нарізаємо величенькими кружальцями. У каструлю надливаємо води, кладемо буряк і ставимо варити. Кидаємо десь пів чайної ложички лимонної кислоти або сок лимона, шоб не потіряв цвєт.
Буряк коли зварився, виймаємо його з розсолу, ріжемо маленькими шматочками, а відвар залишаємо, щоб змішати з розсолом. Ріжемо дрібненько цибулю, огірки, чистимо хрін і натираємо його на тертці. Все перемішуємо і додаємо олію.
У склянку наливаємо відвар, у якому варився буряк і змішуємо його з такою ж кількістю розсолу з огірків. У розсіл додаємо натертий хрін, все перемішуємо і вливаємо до нарізаних овочів. Все перемішуємо, доводимо до середньої консистенції, щоб було не густе і не рідке. Коли натискаєш ложкою на страву, наверх ложки має виступати рідина.
Приготовлена страва має настоятися одну добу у прохолодному місті, щоб всі складники виділялися смаком, щоб відчувався хрін на смак».
* Готуємо традиційну страву «Таратута» за посиланням: https://youtu.be/azgfVgWdPEc
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #таратута
За словами наших інформантів «Таратуту» готували на великі застілля, особливо на другий день «свальби», бо корисна страва на похмілля. Після приготування страва добу ще має настоятися в прохолодному місці.
Складники:
Буряк – 2-3 шт. середнього розміру
Огірок солоний (бочковий) – 2 шт. середнього розміру
Цибуля – 1 шт.
Хрін тертий – 1 ст. л.
Олія – 2 ст. л.
Розсіл з огірків – 0,5 склянки
Відвар із буряка – 0,5 склянки
Кислота лимонна
Опис традиції приготування
«Страву таратуту всігда готували на весіллях, тіки на другий день, тому шо всім було дуже на похмілля. Для цього потрібно буряк червоний, цибулина, хрін (корінець), огірки, обов’язково бочкові, стакан розсолу і олія.
Беремо 2-3 буряка середнього розміру, миємо гарненько, чистимо і нарізаємо величенькими кружальцями. У каструлю надливаємо води, кладемо буряк і ставимо варити. Кидаємо десь пів чайної ложички лимонної кислоти або сок лимона, шоб не потіряв цвєт.
Буряк коли зварився, виймаємо його з розсолу, ріжемо маленькими шматочками, а відвар залишаємо, щоб змішати з розсолом. Ріжемо дрібненько цибулю, огірки, чистимо хрін і натираємо його на тертці. Все перемішуємо і додаємо олію.
У склянку наливаємо відвар, у якому варився буряк і змішуємо його з такою ж кількістю розсолу з огірків. У розсіл додаємо натертий хрін, все перемішуємо і вливаємо до нарізаних овочів. Все перемішуємо, доводимо до середньої консистенції, щоб було не густе і не рідке. Коли натискаєш ложкою на страву, наверх ложки має виступати рідина.
Приготовлена страва має настоятися одну добу у прохолодному місті, щоб всі складники виділялися смаком, щоб відчувався хрін на смак».
* Готуємо традиційну страву «Таратута» за посиланням: https://youtu.be/azgfVgWdPEc
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #таратута
А ми продовжуємо слухати чудові голоси учасниківВідкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
Календарна обрядовість у традиційній культурі посідає одне з головних місць. До великих свят готувалися заздалегідь:готували відповідні атрибути, розучували чи згадували пісні, які давно вже не співали. За традицією, обрядові пісні виконувалися один раз на рік, виключно у відведений проміжок часу, тому напередодні свята їх треба було підучити чи згадати. Нині у межах фестивалю ми слухаємо дзвінкі голоси наших виконавців і згадуємо про традиції відзначення Різдвяних свят.
* «Ой синку, синку, синку Васильку» (колядка хлопцю), записана в селі Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 1 місце.
Виконує Вікторія ЛЕЙБА, учасницяфольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «Ой рано-рано півень заспівав» (колядка), записана в селі Кручик на БогодухівщиніХарківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Виконує Марія ГОНЧАРЕНКО, учасницяфольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячоїмузичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «А в полі, в полі» (колядка).
Номінація «Автентичний солоспів», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Ілля ШИПІЛОВ, учасник фольклорного колективу «ВЕСЕЛКА» Дитячої школи мистецтв № 4 ім. М.Д. Леонтовича, м. Харків. Керівник – Ольга ВОРОПАЄВА.
* «А в нашого Йванка ворота новії»(колядка), записана в селі Геніївка на ЗміївщиніХарківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Виконує Аріна ЮЗЬКОВА, учасницяфольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячоїмузичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «Ой, по морю, морю» (колядка), записана умісті Боромля Тростянецького району Сумськоїобласті.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Виконує Андрій ДАРІЙ, учасник Народногофольклорно-етнографічного колективу«ВЕРБИЧЕНЬКА» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазькоїселищної ради Харківської області. Керівник – Тетяна КОВАЛЬ.
* «Ой, там за яром, за Лебедином» (колядка), записана у місті Боромля Тростянецькогорайону Сумської області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Виконують учасники Народного фольклорно-етнографічного колективу «ВЕРБИЧЕНЬКА» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області. Керівник – Тетяна КОВАЛЬ.
Приємного прослуховування за посиланням:
https://youtu.be/C0WrZQ7J1nI
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #пісня
Календарна обрядовість у традиційній культурі посідає одне з головних місць. До великих свят готувалися заздалегідь:готували відповідні атрибути, розучували чи згадували пісні, які давно вже не співали. За традицією, обрядові пісні виконувалися один раз на рік, виключно у відведений проміжок часу, тому напередодні свята їх треба було підучити чи згадати. Нині у межах фестивалю ми слухаємо дзвінкі голоси наших виконавців і згадуємо про традиції відзначення Різдвяних свят.
* «Ой синку, синку, синку Васильку» (колядка хлопцю), записана в селі Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 1 місце.
Виконує Вікторія ЛЕЙБА, учасницяфольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «Ой рано-рано півень заспівав» (колядка), записана в селі Кручик на БогодухівщиніХарківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Виконує Марія ГОНЧАРЕНКО, учасницяфольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячоїмузичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «А в полі, в полі» (колядка).
Номінація «Автентичний солоспів», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Ілля ШИПІЛОВ, учасник фольклорного колективу «ВЕСЕЛКА» Дитячої школи мистецтв № 4 ім. М.Д. Леонтовича, м. Харків. Керівник – Ольга ВОРОПАЄВА.
* «А в нашого Йванка ворота новії»(колядка), записана в селі Геніївка на ЗміївщиніХарківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Виконує Аріна ЮЗЬКОВА, учасницяфольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячоїмузичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «Ой, по морю, морю» (колядка), записана умісті Боромля Тростянецького району Сумськоїобласті.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Виконує Андрій ДАРІЙ, учасник Народногофольклорно-етнографічного колективу«ВЕРБИЧЕНЬКА» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазькоїселищної ради Харківської області. Керівник – Тетяна КОВАЛЬ.
* «Ой, там за яром, за Лебедином» (колядка), записана у місті Боромля Тростянецькогорайону Сумської області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Виконують учасники Народного фольклорно-етнографічного колективу «ВЕРБИЧЕНЬКА» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області. Керівник – Тетяна КОВАЛЬ.
Приємного прослуховування за посиланням:
https://youtu.be/C0WrZQ7J1nI
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #пісня
YouTube
Виконавські мистецтва. Блок 2. Конкурс "Кроковеє коло 2024"
ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ. На Харківщині напередодні свята, у суботу, хлопці і дівчата ходили в ліс, на луки за клечанням чи квічанням. Ламали гілки дерев (чорноклена, липи, тополі, кленка, дубка, осики), рвали трави (чебрець, йор, любисток)збирали квіти. Усім цим, так званим клечанням, прикрашали в хаті і біля хати. Гілки осики втикали біля хвіртки, біля входу в хату, щоб злі сили не заходили на подвір’я. Втикали гілочки осики і на горищі, щоб грім хату не запалив. Великі гілки деревця закопували перед входом до хати і поливали, щоб довше було зеленим.
У неділю зранку йшли до церкви, а потімсвяткували. Відзначали Зелену неділю три дні. Всереду зранку клечання знімали, або ж воно висілотиждень, а потім збирали, віддавали худобі, палили чи несли на воду, якщо довго не було дощу. Травичку з долівки могли зберігати на горищі, вважали що вона оберігає хату від грози, а якщо в сім’ї хтось помирав протягом року, то набивали сухою травою подушку. У святкові дні намагалися не купатися у річці – боялися русалок, які могла затягти у воду. Особливо заборона стосувалася дітей, казали: «Не ходи до річки, а то русалка вхвате».
А ось що нам розповідали про це свято нашіреспонденти.
* «Перед Зеленою неділею посипали долівку в хатіполинем, шоб блохи не так кусали. Травичкою, чебрецем посипали, вішали квічання з кленка, з липи, з осики. Квічання в хаті запихали за картини.Осику чіпляли до хвірки та до дверей хліва, у якому стоїть корова. Чіпляли у суботу і висіло покине посохне, клечання палили. Траву з долівкизбирали і зберігали на горищі. Як хто вмре, то подушку ним набивали». (Зап. 21.07.2001 р. у с. Чорноглазівка на Золочівщині Харківської області від Кадничанської Лідії Варивонівни, 1929 р.н.).
* «Перед Зеленою неділею хлопці ходили в ліс, рубали дубок і ним уквітчували в хаті, в дворі. В хаті трусили чебрецем, йором. Гілочки осикивкопували біля порогу по одній з обох боків, їхполивали, шоб довше була зеленою, стояла покивсохне. Клечання висіло в хаті поки засохне, а потом разом з гілочками осики палили. «Барана справляли» (різали – Н.О.) порося чи гусака». (Зап. 20.07.2000 р. у с. Довжик на Золочівщині Харківської області від Решетняк Марії Тихонівни, 1914 р.н., Зінченко Віри Олександрівни, 1949 р.н.).
* «На Зелену неділю трави збирали, з них заварювали чай, мили волосся, шоб лучче росло.Клечання висіло три дні: неділя, понеділок і вівторок. Дітей не пускали на річку купатися, казали: «Не ходіть купатися, бо русалка вхвате». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на Золочівщині Харківськоїобласті від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.).
* «На Зелену неділю обізатєльно буде дощік. (Гілки яких дерев ломали? – Н.О.) Це осика обізатєльно. Вносили в хату, чіпляли і поза карточками, і на крильці, і коло воріт становили. Стовпи були біля хати і до отих стовпів в’язали чорноклен і берестки ламали. А хати ж були, полів не було, долівки змазували. Це обізатєльно долівку треба було змазати к Троїці і травичкою потрусить: полинем, деревійчиком, чебрецем зсипали долівки, любисток ставили у воду. Це, кажуть, після Троїці через тиждень її (осику – Н.О.) даже на горіще втикали, шоб гроза не вдарила. Осику чіпляли на горище за лату. Як тиждень повисе, прибирають. Скотині оддадуть, як є зелененьке». (Зап. 02.07.2002 р. у с. Кам’янка Ізюмського району Харківської області від Терновської Ганни Максимівни, 1917 р.н., Криси Уляни Іванівни, 1913 р.н., Здоровець Ганни Олексіївни, 1918 р.н., Іванюшенко Надії Тимофіївни, 1923 р.н., Лагун Ніни Максимівни, 1921 р.н.).
* «Клечання зберігали на горищі, шоб грім хати не запалив». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на ЗолочівщиніХарківської області від Старченко Євдокії Сергіївни, 1912р.н.).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ», виконала Наталія Денисенко, викладачка Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Зеленанеділя #Трійця
У неділю зранку йшли до церкви, а потімсвяткували. Відзначали Зелену неділю три дні. Всереду зранку клечання знімали, або ж воно висілотиждень, а потім збирали, віддавали худобі, палили чи несли на воду, якщо довго не було дощу. Травичку з долівки могли зберігати на горищі, вважали що вона оберігає хату від грози, а якщо в сім’ї хтось помирав протягом року, то набивали сухою травою подушку. У святкові дні намагалися не купатися у річці – боялися русалок, які могла затягти у воду. Особливо заборона стосувалася дітей, казали: «Не ходи до річки, а то русалка вхвате».
А ось що нам розповідали про це свято нашіреспонденти.
* «Перед Зеленою неділею посипали долівку в хатіполинем, шоб блохи не так кусали. Травичкою, чебрецем посипали, вішали квічання з кленка, з липи, з осики. Квічання в хаті запихали за картини.Осику чіпляли до хвірки та до дверей хліва, у якому стоїть корова. Чіпляли у суботу і висіло покине посохне, клечання палили. Траву з долівкизбирали і зберігали на горищі. Як хто вмре, то подушку ним набивали». (Зап. 21.07.2001 р. у с. Чорноглазівка на Золочівщині Харківської області від Кадничанської Лідії Варивонівни, 1929 р.н.).
* «Перед Зеленою неділею хлопці ходили в ліс, рубали дубок і ним уквітчували в хаті, в дворі. В хаті трусили чебрецем, йором. Гілочки осикивкопували біля порогу по одній з обох боків, їхполивали, шоб довше була зеленою, стояла покивсохне. Клечання висіло в хаті поки засохне, а потом разом з гілочками осики палили. «Барана справляли» (різали – Н.О.) порося чи гусака». (Зап. 20.07.2000 р. у с. Довжик на Золочівщині Харківської області від Решетняк Марії Тихонівни, 1914 р.н., Зінченко Віри Олександрівни, 1949 р.н.).
* «На Зелену неділю трави збирали, з них заварювали чай, мили волосся, шоб лучче росло.Клечання висіло три дні: неділя, понеділок і вівторок. Дітей не пускали на річку купатися, казали: «Не ходіть купатися, бо русалка вхвате». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на Золочівщині Харківськоїобласті від Томенко Варвари Федотівни, 1924 р.н.).
* «На Зелену неділю обізатєльно буде дощік. (Гілки яких дерев ломали? – Н.О.) Це осика обізатєльно. Вносили в хату, чіпляли і поза карточками, і на крильці, і коло воріт становили. Стовпи були біля хати і до отих стовпів в’язали чорноклен і берестки ламали. А хати ж були, полів не було, долівки змазували. Це обізатєльно долівку треба було змазати к Троїці і травичкою потрусить: полинем, деревійчиком, чебрецем зсипали долівки, любисток ставили у воду. Це, кажуть, після Троїці через тиждень її (осику – Н.О.) даже на горіще втикали, шоб гроза не вдарила. Осику чіпляли на горище за лату. Як тиждень повисе, прибирають. Скотині оддадуть, як є зелененьке». (Зап. 02.07.2002 р. у с. Кам’янка Ізюмського району Харківської області від Терновської Ганни Максимівни, 1917 р.н., Криси Уляни Іванівни, 1913 р.н., Здоровець Ганни Олексіївни, 1918 р.н., Іванюшенко Надії Тимофіївни, 1923 р.н., Лагун Ніни Максимівни, 1921 р.н.).
* «Клечання зберігали на горищі, шоб грім хати не запалив». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на ЗолочівщиніХарківської області від Старченко Євдокії Сергіївни, 1912р.н.).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ», виконала Наталія Денисенко, викладачка Харківської художньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Зеленанеділя #Трійця
КУПАЛА. На Харківщині, як і на всій території України, свято було і є одним із найулюбленіших, особливо для дітей та молоді. До свята дівчата збирали польові та лісові квіти й трави, плели віночки, щоб прикрасити Мариноньку. Для цього парубки вирубували гілку вишеньки, чорноклена, вербички, кленка, нерідко і будяк слугував за Мариноньку. Дівчата прикрашали її різними квітами, віночками, «стружками» (стьожка жатого паперу – Н.О.). Мариноньку могли виготовляти в образі ляльки маленької чи великої. З обрядовим атрибутом дівчата ходили вулицями села з піснями, а надвечір збиралися біля річки. Мариноньку вкопували в землю, а навколо неї також водили хороводи, танки, співали. Парубки готували купальське вогнище. Навколо вогнища ходили разом парубки і дівчата, коли воно перегорить, перестрибували, щоб очиститися. Стрибали по одному і в парах, коли молодь мала намір побратися восени. У дівчат на голові мали бути віночки, а для парубків дівки плели капелюхи з трави. Вночі дівчата пускали віночки на воду, щоб знати в яку сторону заміж піде. Нерідко до віночка кріпили запалену свічечку. Маринонька ж підлягала ритуальному знищенню, на Харківщині її в основному топили у воді.
Деякі спогади наших інформантів.
* «На Купала з дівчатами, плели вінки, кидали на воду. Хлопці були, бігали з ними вмісті, на нічоставалися, палили костер, плигали через нього по одному. До вінка прив’язували свічечку і пускали на воду». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на Золочівщинівід Торяник Віри Михайлівни, 1931 р.н.).
* «Рубали гілку, на неї чіпляли вінки. Робили віно з вишень. Ставили маринку – дерево, нарубували і робили як кущ. Шили кукли і клали під Маринку. На другий день брали ляльки, віночки одягали і несли до річки топити. Пускали вінки, ляльки топили. Стрибали через купу будяків, а на другий день стрибали через вогнище, коли Купалу несли топити. Набирали в рот води і треба було донести до дому, щоб полити огірки». (Зап. 10.08.1997 р. у с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Колмик Мусія Лікандровича, 1909 р.н., Колмик Галини Мусіївни, 1946 р.н.).
* «Робили ляльку Маринку, рубали і носили гілку, співали, а тоді топили її. Нагортали купу землі і саджали кропиву, співали. Це називалося Купайло. Пострибавши через кропиву, сідали їсти разом. Ще робили ляльку – Маринку. Гілля Маринки теж топили в річці. Навколо Маринок ходили, співали купальських пісень, а потім топили в річці. Дівчата і хлопці стрибали через вогнище. Плели вінки, дерево украшали цвітною бомагою – називалося Іван Купала». (Зап. 10.08.1997 р. у с. Полкова Микитівкана Богодухівщині від Ситник Векли Яківни, 1906 р.н.).
* «На Купала великий вирізали кленок, уквітчували його, і вишні чіпляли, бо вже ж вишні красні були. І разні там квіточки робили з бомаги. А тоді вечером, хлопці, дівчата, візьмем той кленок, Марина звали, а тоді несли аж на Рижий край у нас казали. Річка там, і співали, танцювали там коло річки, і кидали Марину цю у річку, і сами всі стрибали у річку. [А віночки плели?] Нє. [Кленок ви вкопували?] Да, таку величезну гілку вирізали і вкопували, наряжали. [Скільки святкували?] Утром нарядимо, а вечером утопимо у річці». (Зап. 19.07.2003 р. у с. Білий Колодязь на Вовчанщині від Макаренко Зої Варивонівни, 1938 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА КУПАЛА», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Купала
Деякі спогади наших інформантів.
* «На Купала з дівчатами, плели вінки, кидали на воду. Хлопці були, бігали з ними вмісті, на нічоставалися, палили костер, плигали через нього по одному. До вінка прив’язували свічечку і пускали на воду». (Зап. 13.08.2000 р. у с. Довжик на Золочівщинівід Торяник Віри Михайлівни, 1931 р.н.).
* «Рубали гілку, на неї чіпляли вінки. Робили віно з вишень. Ставили маринку – дерево, нарубували і робили як кущ. Шили кукли і клали під Маринку. На другий день брали ляльки, віночки одягали і несли до річки топити. Пускали вінки, ляльки топили. Стрибали через купу будяків, а на другий день стрибали через вогнище, коли Купалу несли топити. Набирали в рот води і треба було донести до дому, щоб полити огірки». (Зап. 10.08.1997 р. у с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Колмик Мусія Лікандровича, 1909 р.н., Колмик Галини Мусіївни, 1946 р.н.).
* «Робили ляльку Маринку, рубали і носили гілку, співали, а тоді топили її. Нагортали купу землі і саджали кропиву, співали. Це називалося Купайло. Пострибавши через кропиву, сідали їсти разом. Ще робили ляльку – Маринку. Гілля Маринки теж топили в річці. Навколо Маринок ходили, співали купальських пісень, а потім топили в річці. Дівчата і хлопці стрибали через вогнище. Плели вінки, дерево украшали цвітною бомагою – називалося Іван Купала». (Зап. 10.08.1997 р. у с. Полкова Микитівкана Богодухівщині від Ситник Векли Яківни, 1906 р.н.).
* «На Купала великий вирізали кленок, уквітчували його, і вишні чіпляли, бо вже ж вишні красні були. І разні там квіточки робили з бомаги. А тоді вечером, хлопці, дівчата, візьмем той кленок, Марина звали, а тоді несли аж на Рижий край у нас казали. Річка там, і співали, танцювали там коло річки, і кидали Марину цю у річку, і сами всі стрибали у річку. [А віночки плели?] Нє. [Кленок ви вкопували?] Да, таку величезну гілку вирізали і вкопували, наряжали. [Скільки святкували?] Утром нарядимо, а вечером утопимо у річці». (Зап. 19.07.2003 р. у с. Білий Колодязь на Вовчанщині від Макаренко Зої Варивонівни, 1938 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині). З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА КУПАЛА», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Купала
ШПУНДРА – популярна м’ясна страва. Традицію їїприготування було представлено на Обласномуфестивалі-конкурсі традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Сімейну традицію приготування «Шпундри» від мами Катерини Гаврилівни Куріпки (1938 – 2024 рр.) з села Верхня Озеряна і прабабусі Параски Никифорівни Микиші (у дівоцтві Білінька 1888 – 1962 рр.) перейняла і продовжує Любов Петрівна Собакар із села Рокитне на Нововодолажчині.
За інформацією респондентів, «Готовили шпундру коли різали свиню (коли було м'ясо). Традиційно брали свиннугрудинку та підчеревину, проте підійде і інше мнясо. Шпундру треба подавати з буряковою юшкою або без юшки».
Складники:
Буряк столовий – 250 г
Буряковий квас – 300 мл
М’ясо (свинина: грудинка або підчеревина) – 500 г
Цибуля ріпчаста – 80 г
Олія (соняшникова) – 50 мл або сало – 50 г
Часник – 3 зубчика
Цукор – 1 ч. л.
Зелень (петрушка, кріп)
Перець чорний мелений
Сіль за смаком
Опис традиції приготування
Взяти м’ясо (свинну грудинку або підчеревину), промити ретельно в холодній воді. Зняти плівку, порізатити на однакові шматочки. Посолити, поперчитиза смаком. Потім почистити часник і гарно потовкти. Беремо цибулю і зелень, нарізаємо маленькими шматочками, додаємо товчений часник, перемішуємо. Залишаємо на одну годину для маринування.
Буряки, миємо і нарізаємо дуже дрібно. Буряк можнанатерти на великій терці, окремо видавити сік.
Коли м'ясо замаринувалося, ставимо сковорідку на вогонь, наливаємо олію, на розігрітій сковорідці обсмажуємо м'ясо з обох сторін 1-2 хвилини до появи рум’яної шкірочки. Саме рум’яна шкірка тримає потім смак м’яса.
Додаємо до м’яса буряк і цукор, тушкуємо дві хвилинипомішуючи, потім засипаємо потім товчений часник, цибулю, зелень, сік буряка. Тушкуємо до готовності. Буряковий сік можна підливати за потреби під час тушкування.
* Готуємо традиційну страву «Шпундра» за посиланням: https://youtu.be/rds1t72idGQ
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #шпундра
За інформацією респондентів, «Готовили шпундру коли різали свиню (коли було м'ясо). Традиційно брали свиннугрудинку та підчеревину, проте підійде і інше мнясо. Шпундру треба подавати з буряковою юшкою або без юшки».
Складники:
Буряк столовий – 250 г
Буряковий квас – 300 мл
М’ясо (свинина: грудинка або підчеревина) – 500 г
Цибуля ріпчаста – 80 г
Олія (соняшникова) – 50 мл або сало – 50 г
Часник – 3 зубчика
Цукор – 1 ч. л.
Зелень (петрушка, кріп)
Перець чорний мелений
Сіль за смаком
Опис традиції приготування
Взяти м’ясо (свинну грудинку або підчеревину), промити ретельно в холодній воді. Зняти плівку, порізатити на однакові шматочки. Посолити, поперчитиза смаком. Потім почистити часник і гарно потовкти. Беремо цибулю і зелень, нарізаємо маленькими шматочками, додаємо товчений часник, перемішуємо. Залишаємо на одну годину для маринування.
Буряки, миємо і нарізаємо дуже дрібно. Буряк можнанатерти на великій терці, окремо видавити сік.
Коли м'ясо замаринувалося, ставимо сковорідку на вогонь, наливаємо олію, на розігрітій сковорідці обсмажуємо м'ясо з обох сторін 1-2 хвилини до появи рум’яної шкірочки. Саме рум’яна шкірка тримає потім смак м’яса.
Додаємо до м’яса буряк і цукор, тушкуємо дві хвилинипомішуючи, потім засипаємо потім товчений часник, цибулю, зелень, сік буряка. Тушкуємо до готовності. Буряковий сік можна підливати за потреби під час тушкування.
* Готуємо традиційну страву «Шпундра» за посиланням: https://youtu.be/rds1t72idGQ
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнінапої #шпундра
YouTube
Друга страва «ШПУНДРА»
РУБРИКА: ГАСТРОСПАДЩИНА ХАРКІВЩИНИ
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Друга страва «Шпундра»
(с. Рокитне Нововодолазької територіальної громади Харківського району Харківської області)
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Друга страва «Шпундра»
(с. Рокитне Нововодолазької територіальної громади Харківського району Харківської області)
Казка – один із найулюбленіших жанрів фольклору, особливо для малечі. Хоча й дорослі не нехтують почитати казочку, щоб поринути у світ чарів та дитинства. Це й казки про звірів, що наділені людськими якостями, чарівні казки, де зображується герой-переможець, або ж соціально-побутові казки у яких змальована людська мудрість.
У легенді ж реальні події змішані з вигаданими та релігійними. У доробку наших учасників легенди пов’язані з тим населеним пунктом, де вони живуть. Таким чином, вони вивчають історію свого краю і популяризують її, що може бути краще для збереження своїх традицій?
До вашої уваги казки, перекази та оповідки від наших юних учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «ПИНДИК» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщині Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 1 місце.
Розказує Кристина ПАНІНА, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
* «МУЖИЦЬКІ ХИТРОСТІ-МУДРОСТІ» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщиніХарківської області.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Розказує Софія ПЕРЕПЕЛИЦЯ, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
* «ПЕРЕКАЗ ПРО ТЕ, ЯК НЕРОЗУМНІ ЛЮДИ СВІТ БУДУВАЛИ» (переказ), записано в селі Парасковія на Нововодолажчині Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Розказує Софія ТОЛКАЧ, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинкудитячої та юнацької творчостіНововодолазької селищної ради Харківськоїобласті. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «СТАРА ХЛІБ-СІЛЬ ЗАБУВАЄТЬСЯ» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщиніХарківської області.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Розказує Макар СЕРДЮКОВ, учень КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
* «МОЯ ДЕМИДІВКА» (легенда), записана в с. Демидівка Кременчуцького району Полтавськоїобласті.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Розказує Мирослава ПИРОГ, вихованка Демидівського сільського клубу відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконавчогокомітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Галина БЕРЕЗОВСЬКА
* «ЛИБІДЬ» (оповідка).
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Розказує Нікіта КОЛОМІЄЦЬ, вихованець Катеринівського сільського Будинку культуриЛозівського району Харківської області. Керівник – Олена КОЛОМІЄЦЬ
Приємного прослуховування казок, легенд та оповідок за посиланням:
https://youtu.be/FU2wqUTGfN0
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #казка #легенда #переказ
У легенді ж реальні події змішані з вигаданими та релігійними. У доробку наших учасників легенди пов’язані з тим населеним пунктом, де вони живуть. Таким чином, вони вивчають історію свого краю і популяризують її, що може бути краще для збереження своїх традицій?
До вашої уваги казки, перекази та оповідки від наших юних учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «ПИНДИК» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщині Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 1 місце.
Розказує Кристина ПАНІНА, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
* «МУЖИЦЬКІ ХИТРОСТІ-МУДРОСТІ» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщиніХарківської області.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Розказує Софія ПЕРЕПЕЛИЦЯ, учениця КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
* «ПЕРЕКАЗ ПРО ТЕ, ЯК НЕРОЗУМНІ ЛЮДИ СВІТ БУДУВАЛИ» (переказ), записано в селі Парасковія на Нововодолажчині Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Розказує Софія ТОЛКАЧ, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинкудитячої та юнацької творчостіНововодолазької селищної ради Харківськоїобласті. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «СТАРА ХЛІБ-СІЛЬ ЗАБУВАЄТЬСЯ» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщиніХарківської області.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Розказує Макар СЕРДЮКОВ, учень КЗ «Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського». Керівник – Наталія ОЛІЙНИК
* «МОЯ ДЕМИДІВКА» (легенда), записана в с. Демидівка Кременчуцького району Полтавськоїобласті.
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Розказує Мирослава ПИРОГ, вихованка Демидівського сільського клубу відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконавчогокомітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Галина БЕРЕЗОВСЬКА
* «ЛИБІДЬ» (оповідка).
Номінація «Народні оповідки», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Розказує Нікіта КОЛОМІЄЦЬ, вихованець Катеринівського сільського Будинку культуриЛозівського району Харківської області. Керівник – Олена КОЛОМІЄЦЬ
Приємного прослуховування казок, легенд та оповідок за посиланням:
https://youtu.be/FU2wqUTGfN0
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #казка #легенда #переказ
YouTube
народні оповідки 2 блок v2
ВІДКРИТИЙ ДИСТАНЦІЙНИЙ ФЕСТИВАЛЬ-КОНКУРС ТРАДИЦІЙНОЇ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ «КРОКОВЕЄ КОЛО» ДЛЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
Номінація «Виконавські мистецтва. Народні оповідки»
2-й блок
00:08 - «ПИНДИК» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщині Харківської області…
Номінація «Виконавські мистецтва. Народні оповідки»
2-й блок
00:08 - «ПИНДИК» (казка), записана Петром Івановим на Куп’янщині Харківської області…
26 червня 2024 року відбувся черговий Відкритий дистанційний семінар-практикум «Зажинки. Жнива. Обжинки» для керівників фольклорних, фольклорно-етнографічних та фольклористичних колективів, організований фахівцями КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва».
Про обрядову випічку до жниварських святрозповіла Світлана ТВОРУН, кандидаткаісторичних наук, доцентка кафедри правознавства та гуманітарних дисциплін Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету.
Про особливості відтворення обрядових пісень хліборобського циклу на Слобожанщині поділилася Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидаткамистецтвознавства, старша викладачкакафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Які відбувалися дійства напередодні зажинків у селі Красненьке на Вінничині,відтворили учасники народного фольклорного театру «Господині» таДитячого фольклорно-етнографічного колективу «Самоцвіти» Красненьківськогосільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області, керівниця Ніна МЕТЕЛЬСЬКА.
Марія МОТОРНА провідна методистка з нематеріальної культурної спадщиниВінницького обласного центру народноїтворчості, аспірантка Уманськогодержавного педагогічного університету ім. Павла Тичини познайомила з традиціями виготовлення дідуха на Вінничині.
Майстер-клас із виготовлення дідухапродемонструвла Галина ЧАДЮК, майстриня з соломоплетіння.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо за ваше уміння, досвід, знання за те, що ділитеся ними. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #НКС#традиційнанароднакультура#організаційнометодичнийвідділ#традиційнапісенність #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури #річнеколосвят#обрядовіатрибути #семінарипрактикуми#НароднісвятаХарківщини #лабораторіядослідженняНКС
Про обрядову випічку до жниварських святрозповіла Світлана ТВОРУН, кандидаткаісторичних наук, доцентка кафедри правознавства та гуманітарних дисциплін Вінницький навчально-науковий інститут економіки Західноукраїнського національного університету.
Про особливості відтворення обрядових пісень хліборобського циклу на Слобожанщині поділилася Галина БРЕСЛАВЕЦЬ, кандидаткамистецтвознавства, старша викладачкакафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури, керівниця фольклористичного гурту «Фарби».
Які відбувалися дійства напередодні зажинків у селі Красненьке на Вінничині,відтворили учасники народного фольклорного театру «Господині» таДитячого фольклорно-етнографічного колективу «Самоцвіти» Красненьківськогосільського будинку культури Управління культури Іллінецької міської ради Вінницької області, керівниця Ніна МЕТЕЛЬСЬКА.
Марія МОТОРНА провідна методистка з нематеріальної культурної спадщиниВінницького обласного центру народноїтворчості, аспірантка Уманськогодержавного педагогічного університету ім. Павла Тичини познайомила з традиціями виготовлення дідуха на Вінничині.
Майстер-клас із виготовлення дідухапродемонструвла Галина ЧАДЮК, майстриня з соломоплетіння.
Шановні колеги, ми щиро дякуємо за ваше уміння, досвід, знання за те, що ділитеся ними. Зичимо всім міцного здоров’я, добробуту, Перемоги, творчої наснаги!
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #НКС#традиційнанароднакультура#організаційнометодичнийвідділ#традиційнапісенність #спадщинаУкраїни #деньтрадиційноїкультури #річнеколосвят#обрядовіатрибути #семінарипрактикуми#НароднісвятаХарківщини #лабораторіядослідженняНКС
29 червня за новоюліанським календарем святкуємо день ПЕТРА І ПАВЛА. На Харківщині цей день називали Петра, вважалося, що після свята розпочинали жнива зернових. А до цього дня намагалися зжати снопик пшениці, змолотити, змолоти борошно і спекти на свято хліб з нового врожаю. Також пекли пироги з яблуками, вишнями, пекли коржики, які називали «мандрики». Копали молоду картоплю та рубали молодого півника і варили смачний борщ. Зранку йшли до церкви, а по обіді святкували.
Ось що про це розповідали інформанти.
* «На Петра і Павла пекли пироги з вишнями, з яблуками». (Зап. 19.07.2003 р. с. Білий Колодязь на Вовчанщині від Макаренко Зої Варивонівни, 1938 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині) З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* «До цього свята треба було вкосити трохи жита,щоб спекти хліб з нової муки». (Зап. 01.08.1994 р. у с. Лелюківка на Шевченківщині від Білоус Параски Євдокимівни, 1911 р.н. (с. Юрченкове).
* «Зжинають перший снопик з трави, без колосків. Коли в’яжуть снопики з пшениці, то кладуть на той снопик колосками». (Зап. 04.07.2002 р. у с. Бугаївка на Ізюмщині від Козюти Олександра Гавриловича, 1906 р.н.).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «НА ПЕТРА І ПАВЛА», виконалаНаталія Денисенко, викладачка Харківськоїхудожньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ПетраіПавла
Ось що про це розповідали інформанти.
* «На Петра і Павла пекли пироги з вишнями, з яблуками». (Зап. 19.07.2003 р. с. Білий Колодязь на Вовчанщині від Макаренко Зої Варивонівни, 1938 р.н. (с. Дорошенкове на Великобурлуччині) З 1973 р. проживає в с. Білий Колодязь).
* «До цього свята треба було вкосити трохи жита,щоб спекти хліб з нової муки». (Зап. 01.08.1994 р. у с. Лелюківка на Шевченківщині від Білоус Параски Євдокимівни, 1911 р.н. (с. Юрченкове).
* «Зжинають перший снопик з трави, без колосків. Коли в’яжуть снопики з пшениці, то кладуть на той снопик колосками». (Зап. 04.07.2002 р. у с. Бугаївка на Ізюмщині від Козюти Олександра Гавриловича, 1906 р.н.).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Витинанка «НА ПЕТРА І ПАВЛА», виконалаНаталія Денисенко, викладачка Харківськоїхудожньої школи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ПетраіПавла
З початку Масниці, дівчата на Слобожанщині починали співати веснянки, щоб закликати весну, тепло, добробут у свої родини, а для себе – вдале заміжжя.
Веснянки виконували лише дівчата, виходили на узвишшя, до річки, щоб краще розливалися і гучно звучали голоси.
Як це могло звучати, послухаємо наших учасниківВідкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «Як вийду я на вулицю» (веснянка), записана уПолтавській області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», студентська молодь – 1 місце.
Виконують учасники Народногофольклористичного гурту «СЛОБОЖАНОЧКА» Харківського фахового вищого коледжу мистецтв. Керівник – Олена ШИШКІНА.
* «Веснянка».
Номінація «Автентичний гуртовий спів», студентська молодь – 1 місце.
Виконують Анастасія СЕМЕРЕНСЬКА й Анастасія ШЕЇНА, учасниці фольклористичного колективу «Дана» Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова. Керівник – Альона КИПАРЕНКО.
* «Кроковеє колесо» (веснянка), записана у селі Вільшана на Дворічанщині Харківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Виконує Софія СІДНЄВА, учасниця фольклорногоколективу «Святогірські соловейки». Керівник – Катерина ЖУК.
* «Ой скочив козел» (веснянка), записана в селі Мохнач на Зміївщині Харківської області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Виконують Анастасія і Дар’я КАПЛУНОВСЬКІ, учасниці фольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «Скрипаївські парубки» (веснянка), записана в селі Скрипаї на Зміївщині Харківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Гліб КАНЦЕДАЛ, учасник фольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «Краснокутська Масниця», фольклористично-етнографічне дійство.
Номінація «Фольклорно-етнографічні дійства», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Виконують учасники Етнографічного колективу«НАМИСТО». Краснокутської дитячоїбібліотеки-філії Богодухівського району Харківської області. Керівник – Ірина БЄРЄЖНАЯ.
Приємного прослуховування за посиланням:https://youtu.be/mqd50mW_erw
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #пісня
Веснянки виконували лише дівчата, виходили на узвишшя, до річки, щоб краще розливалися і гучно звучали голоси.
Як це могло звучати, послухаємо наших учасниківВідкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «Як вийду я на вулицю» (веснянка), записана уПолтавській області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», студентська молодь – 1 місце.
Виконують учасники Народногофольклористичного гурту «СЛОБОЖАНОЧКА» Харківського фахового вищого коледжу мистецтв. Керівник – Олена ШИШКІНА.
* «Веснянка».
Номінація «Автентичний гуртовий спів», студентська молодь – 1 місце.
Виконують Анастасія СЕМЕРЕНСЬКА й Анастасія ШЕЇНА, учасниці фольклористичного колективу «Дана» Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова. Керівник – Альона КИПАРЕНКО.
* «Кроковеє колесо» (веснянка), записана у селі Вільшана на Дворічанщині Харківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 3 місце.
Виконує Софія СІДНЄВА, учасниця фольклорногоколективу «Святогірські соловейки». Керівник – Катерина ЖУК.
* «Ой скочив козел» (веснянка), записана в селі Мохнач на Зміївщині Харківської області.
Номінація «Автентичний гуртовий спів», 2 вікова категорія (10-13 років) – 2 місце.
Виконують Анастасія і Дар’я КАПЛУНОВСЬКІ, учасниці фольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «Скрипаївські парубки» (веснянка), записана в селі Скрипаї на Зміївщині Харківської області.
Номінація «Автентичний солоспів», 1 вікова категорія (6-9 років) – 2 місце.
Виконує Гліб КАНЦЕДАЛ, учасник фольклорного гурту «Ой рано-рано» Дитячої музичної школи № 7 ім. М.П. Мусоргського, м. Харків. Керівник – Галина ЛУК’ЯНЕЦЬ.
* «Краснокутська Масниця», фольклористично-етнографічне дійство.
Номінація «Фольклорно-етнографічні дійства», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Виконують учасники Етнографічного колективу«НАМИСТО». Краснокутської дитячоїбібліотеки-філії Богодухівського району Харківської області. Керівник – Ірина БЄРЄЖНАЯ.
Приємного прослуховування за посиланням:https://youtu.be/mqd50mW_erw
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #пісня
YouTube
Виконавські мистецтва. Блок 3. Конкурс "Кроковеє коло 2024"
Переказ — ефективний засіб розвитку пам'яті, мислення і мовлення, а простіше сказати – те що почув, маєш детально переказати, зберігаючи діалектні особливості, манеру розповіді чи поведінки оповідача. Або ж коли ми читаємо текст, то маємо все детально уявити і так же переказати, не пропускаючи жодної дрібнички.
Пропонуємо вашій увазі перекази від учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «ПЕРЕКАЗ ПРО ТЕ, ЯК ТУРКИ БУЛИ В ВОДОЛАГАХ», записано в селі Парасковіяна Нововодолажчині Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Розказує Євгеній БЕЗЦЕННИЙ, вихованецьнародного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківської області. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «ПЕРЕКАЗ ПРО П’ЯТІНКУ В ПАРАСКОВЕЇВЦІ», записано в селіПарасковія на Нововодолажчині Харківськоїобласті.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Розказує Анна ЦВІРКУН, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківської області. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «МІЙ РІДНИЙ ОМЕЛЬНИК» (переказ), записано в селі Омельник Кременчуцького району Полтавської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Розказує Анна КАРПЕНКО,вихованка Омельницького культурно-спортивногокомплексу «Дивограй» відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконкому Омельницькоїсільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Юлія ГМИРЯ
* «ЛЕГЕНДИ ШАРІВСЬКОГО ЗАМКУ», записано в с. Шарівка Богодухівського району Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Розказує Діана КРИВОЛЬЯН,вихованка Шарівського клубу-філії КЗ «Будинок культури Богодухівської міської ради» Харківської області. Керівник – Олександр СУБОТА
* «МОЄ СЕЛО ДЕМИДІВКА» (переказ), записано в с. Демидівка Кременчуцького району Полтавської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 3 місце.
Розказує Олексій МОСКАЛЕНКО,вихованець Демидівського сільського клубу відділукультури, туризму та інформаційної роботивиконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Галина БЕРЕЗОВСЬКА
Приємного прослуховування переказів за посиланням:
https://youtu.be/scDzgUNojbs
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #казка #легенда #переказ
Пропонуємо вашій увазі перекази від учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
* «ПЕРЕКАЗ ПРО ТЕ, ЯК ТУРКИ БУЛИ В ВОДОЛАГАХ», записано в селі Парасковіяна Нововодолажчині Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Розказує Євгеній БЕЗЦЕННИЙ, вихованецьнародного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківської області. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «ПЕРЕКАЗ ПРО П’ЯТІНКУ В ПАРАСКОВЕЇВЦІ», записано в селіПарасковія на Нововодолажчині Харківськоїобласті.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 1 місце.
Розказує Анна ЦВІРКУН, вихованка народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківської області. Керівники – Тетяна КОВАЛЬ, Ольга КОВАЛЬ
* «МІЙ РІДНИЙ ОМЕЛЬНИК» (переказ), записано в селі Омельник Кременчуцького району Полтавської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Розказує Анна КАРПЕНКО,вихованка Омельницького культурно-спортивногокомплексу «Дивограй» відділу культури, туризму та інформаційної роботи виконкому Омельницькоїсільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Юлія ГМИРЯ
* «ЛЕГЕНДИ ШАРІВСЬКОГО ЗАМКУ», записано в с. Шарівка Богодухівського району Харківської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 2 місце.
Розказує Діана КРИВОЛЬЯН,вихованка Шарівського клубу-філії КЗ «Будинок культури Богодухівської міської ради» Харківської області. Керівник – Олександр СУБОТА
* «МОЄ СЕЛО ДЕМИДІВКА» (переказ), записано в с. Демидівка Кременчуцького району Полтавської області.
Номінація «Народні оповідки», 3 вікова категорія (14-17 років) – 3 місце.
Розказує Олексій МОСКАЛЕНКО,вихованець Демидівського сільського клубу відділукультури, туризму та інформаційної роботивиконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Керівник – Галина БЕРЕЗОВСЬКА
Приємного прослуховування переказів за посиланням:
https://youtu.be/scDzgUNojbs
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #казка #легенда #переказ
YouTube
Народні оповідки. Блок 3. Конкурс "Кроковеє коло 2024"
ОРІШКИ – улюблені ласощі дітвори, їх майже кожна мама чи бабуся готували на Харківщині.
На Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році цю страву представила керівниця народного фольклорного колективу «Тишенківські зорі» Тишенківської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Зорянського старостинського округу Красноградської територіальної громадиКрасноградського району Марина Федорівна Дудіна.Традицією приготування ділиться Наталя Костянтинівна Іванова, яка перейняла традицію приготування орішківвід своєї мами Коваленко Нелі Сергіївни (1935 – 2011рр.).
Наталя Костянтинівна розповідає: «У нас випікають «орішки», правда «орішки» їх тіки називають у нас. У інших місцевостях їх називають «хмиз», «вергуни» і по другому. У нас мама так називала, сусіди так називали, з 8 років я познайомилася з процесом їх випікання, для цього нам потрібно:
Складники:
Борошно
Яйця – 1 шт.
Кисляк – 250 мл
Сода – 0,5 ч. л.
Смалець – 1 – 2 ст. л.
Цукор – 4 ст. л.
Сіль за смаком
Цукрова пудра
Олія для смаження
Опис традиції приготування
Починаємо виготовляти «орішки» дітям для потішки. У кисляк вбиваємо одне яйце і змішуємо. Додаємо дві столові ложки цукру, перемішуємо. На сковорідці смалець розм’якшуємо з невеликою кількістю цукру (2 ст. л.). Підігріваємо смалець, коли він розстане, додаємо цукор, змішали і зразу знімаємо сковорідку, кип’ятити не потрібно. Цю суміш вливаємо в попередню масу, перемішуємо до однорідності. Додаємо солі на кінчику виделочки і пів чайної ложечки соди, перемішуємо.
Додаємо борошно поступово, перемішуємо. Борошно беремо скільки візьме тісто. Коли тісто стане густеньке, його можна висипати на клейонку, попередньо посипану борошном, щоб вимішувати руками. Тісто має відставати від рук, його треба вимісити, щоб гарно розкачати. Тісто не має липнути до рук і не має репатися. Залишаємо тісто на столі на відпочити на 10 хвилин.
Починаємо роботу з тістом. Ніж посипаємо борошном і відрізаємо шматочок тіста від загального шматка. Маленький шматочок розкатуємо дерев’яною каталкою, попередньо посипавши борошном, щоб було тістовеполотно з якого будемо формувати фігурні вироби. Розкачуємо не тонко, щоб були товстенькі. Ножемрозрізаємо на смужечки довільної ширини, а потім на прямокутнички. По середині кожного прямокутничка по діагоналі прорізаємо невелику дірочку, через яку вивертаємо тісто. Дощечку посипаємо борошном і викладаємо фігурні вироби «орішки».
У сковорідку наливаємо достатню кількість олії, коли вона закипить, кладемо «орішки». При смаженні вони збільшуються у розмірі. Коли зарум’яниться виріб з низу, перевертаємо на інший бік. Коли вироби просмажилися, виймаємо на тарілку і посипаємо цукровою пудрою.
* Готуємо традиційну страву «Орішки» за посиланням:https://youtu.be/L1ijAikrbfM
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнесоління #традиційнеквашення#традиційнінапої #орішки
На Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році цю страву представила керівниця народного фольклорного колективу «Тишенківські зорі» Тишенківської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Зорянського старостинського округу Красноградської територіальної громадиКрасноградського району Марина Федорівна Дудіна.Традицією приготування ділиться Наталя Костянтинівна Іванова, яка перейняла традицію приготування орішківвід своєї мами Коваленко Нелі Сергіївни (1935 – 2011рр.).
Наталя Костянтинівна розповідає: «У нас випікають «орішки», правда «орішки» їх тіки називають у нас. У інших місцевостях їх називають «хмиз», «вергуни» і по другому. У нас мама так називала, сусіди так називали, з 8 років я познайомилася з процесом їх випікання, для цього нам потрібно:
Складники:
Борошно
Яйця – 1 шт.
Кисляк – 250 мл
Сода – 0,5 ч. л.
Смалець – 1 – 2 ст. л.
Цукор – 4 ст. л.
Сіль за смаком
Цукрова пудра
Олія для смаження
Опис традиції приготування
Починаємо виготовляти «орішки» дітям для потішки. У кисляк вбиваємо одне яйце і змішуємо. Додаємо дві столові ложки цукру, перемішуємо. На сковорідці смалець розм’якшуємо з невеликою кількістю цукру (2 ст. л.). Підігріваємо смалець, коли він розстане, додаємо цукор, змішали і зразу знімаємо сковорідку, кип’ятити не потрібно. Цю суміш вливаємо в попередню масу, перемішуємо до однорідності. Додаємо солі на кінчику виделочки і пів чайної ложечки соди, перемішуємо.
Додаємо борошно поступово, перемішуємо. Борошно беремо скільки візьме тісто. Коли тісто стане густеньке, його можна висипати на клейонку, попередньо посипану борошном, щоб вимішувати руками. Тісто має відставати від рук, його треба вимісити, щоб гарно розкачати. Тісто не має липнути до рук і не має репатися. Залишаємо тісто на столі на відпочити на 10 хвилин.
Починаємо роботу з тістом. Ніж посипаємо борошном і відрізаємо шматочок тіста від загального шматка. Маленький шматочок розкатуємо дерев’яною каталкою, попередньо посипавши борошном, щоб було тістовеполотно з якого будемо формувати фігурні вироби. Розкачуємо не тонко, щоб були товстенькі. Ножемрозрізаємо на смужечки довільної ширини, а потім на прямокутнички. По середині кожного прямокутничка по діагоналі прорізаємо невелику дірочку, через яку вивертаємо тісто. Дощечку посипаємо борошном і викладаємо фігурні вироби «орішки».
У сковорідку наливаємо достатню кількість олії, коли вона закипить, кладемо «орішки». При смаженні вони збільшуються у розмірі. Коли зарум’яниться виріб з низу, перевертаємо на інший бік. Коли вироби просмажилися, виймаємо на тарілку і посипаємо цукровою пудрою.
* Готуємо традиційну страву «Орішки» за посиланням:https://youtu.be/L1ijAikrbfM
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнесоління #традиційнеквашення#традиційнінапої #орішки
YouTube
орішки v1 1
Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика» у межах проведення Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді є важливим напрямком діяльності у сфері дослідження, вивчення та популяризація традиційної культурної спадщини нашого народу. Нині цей напрямок є досить цікавим і необхідним для подальшої творчої та дослідницької діяльності кожного учасника. Пропонуємо до вашої уваги доповіді, підготовлені юними дослідниками.
* ТРИ ЖІНКИ, ТРИ ДОЛІ, ТРИ ОСЕЛІ.
Дарина БУХОНСЬКА, вихованка Чугуївськогоцентру туризму та краєзнавства Чугуївської міськоїради Харківської області. Керівник – ЛогачоваНадія Валентинівна.
* ТРАДИЦІЇ СВЯТА СПИРИДОНА СОНЦЕВОРОТА НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Андрій ДАРІЙ, вихованець народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківського району Харківської області.Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.
* ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ: РЕТРОСПЕКТИВИ І СЬОГОДЕННЯ.
Софія КОШЛАЙ, учениця Пологівської гімназіїНовосанжарської селищної ради Полтавськоїобласті. Керівник – Бровко Інна Олександрівна.
Приємного перегляду виступів на конференції за посиланням: https://youtu.be/2xVMzLpSn_E
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #пісня#учнівськанауковопрактичнаконференція #річнеколосвят
* ТРИ ЖІНКИ, ТРИ ДОЛІ, ТРИ ОСЕЛІ.
Дарина БУХОНСЬКА, вихованка Чугуївськогоцентру туризму та краєзнавства Чугуївської міськоїради Харківської області. Керівник – ЛогачоваНадія Валентинівна.
* ТРАДИЦІЇ СВЯТА СПИРИДОНА СОНЦЕВОРОТА НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Андрій ДАРІЙ, вихованець народного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківського району Харківської області.Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.
* ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ: РЕТРОСПЕКТИВИ І СЬОГОДЕННЯ.
Софія КОШЛАЙ, учениця Пологівської гімназіїНовосанжарської селищної ради Полтавськоїобласті. Керівник – Бровко Інна Олександрівна.
Приємного перегляду виступів на конференції за посиланням: https://youtu.be/2xVMzLpSn_E
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #пісня#учнівськанауковопрактичнаконференція #річнеколосвят
YouTube
Конференція Блок 1. Конкурс "Кроковеє коло 2024"
Відкритий дистанційний фестиваль-конкурс традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді
Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика». 1 блок
00:10 - ТРИ ЖІНКИ, ТРИ ДОЛІ, ТРИ ОСЕЛІ.
Дарина БУХОНСЬКА, вихованка…
Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика». 1 блок
00:10 - ТРИ ЖІНКИ, ТРИ ДОЛІ, ТРИ ОСЕЛІ.
Дарина БУХОНСЬКА, вихованка…
20 липня за новоюліанським календарем в Україні відзначають свято ПРОРОКА ІЛЛІ. На Харківщині цей день називали Ілля чи Ілько. На свято не купалися, а батьки забороняли дітям купатися у річці, бо вода була прохолодною. Літо повертало на зиму. Обов’язково до цього дня завершували жати зернові. Хто не встиг дожатиниву, казали: «Лишив Іллі на бороду», а після Іллі були часті та холодні дощі, що могло призвести до гниття зернових. В цей час починала капуста зав’язуватися в головки.
* «Підходе Ілля, буде гнилля, ото буде дощик або на Іллю, або перед». (Зап. 03.07.2001 р. у с. Шейківка на Борівщині від Печеної Софії Василівни, 1913 р.н.).
* «Оставляють Іллі на бороду. Це вважалося, шохазяїн поганий, шо не зміг докосити. Говорять: Шото за хазяїн, як Іллі на бороду залиши? Якшо цезжинають (на півснопа), то віддають курям». (Зап.08.08.1994 р. у с. Петрівка на Шевченківщині від Носенко Анастасії Іванівни, 1914 р.н.).
* «Ілля пророк натулив головок (в капусту – Н.О.)». (Зап. 01.08.1994 р. у с. Лелюківка на Шевченківщині від Білоус Параски Євдокимівни, 1911 р.н. (с. Юрченкове).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА ІЛЛЮ», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Ілля
* «Підходе Ілля, буде гнилля, ото буде дощик або на Іллю, або перед». (Зап. 03.07.2001 р. у с. Шейківка на Борівщині від Печеної Софії Василівни, 1913 р.н.).
* «Оставляють Іллі на бороду. Це вважалося, шохазяїн поганий, шо не зміг докосити. Говорять: Шото за хазяїн, як Іллі на бороду залиши? Якшо цезжинають (на півснопа), то віддають курям». (Зап.08.08.1994 р. у с. Петрівка на Шевченківщині від Носенко Анастасії Іванівни, 1914 р.н.).
* «Ілля пророк натулив головок (в капусту – Н.О.)». (Зап. 01.08.1994 р. у с. Лелюківка на Шевченківщині від Білоус Параски Євдокимівни, 1911 р.н. (с. Юрченкове).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами).
* Малюнок «НА ІЛЛЮ», виконала Світлана Мишак, викладачка КЗ «Нововодолазька школа мистецтв» Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Ілля
ВАРЕНИКИ З КАРТОПЛЕЮ. Вареники в українців завжди були окрасою недільного та святкового столу, урочистих трапез під час весілля, хрестин, гостин. Раніше їх викладали у глиняний горщик, який називали макітрою. Змащували вареники по-різному: олією, маслом, сметаною або шкварками з цибулею.
У минулому столітті, зі слів Зінаїди ЯківниКовальової (1944 року народження з села Шопенкана Балаклійщині), у селі Нова Гусарівка (у минулому Червона Гусарівка) Балаклійської громади Ізюмського району найпопулярнішими були вареники з картоплею, сиром, капустою та вишнями. Секрет приготування полягав у тому, щоб тісто було еластичним. Якщо начинка мала бути з картоплі, то до вареників готували засмажку з сала та цибулі.
Подала рецепт вареників із картоплею на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року та приготувала їх Світлана Анатоліївна Шабетя.
Складники для тіста:
Молоко кисле – 250 мл
Яйце – 1 шт.
Сіль – за смаком
Сода харчова – 0,5 ч. л.
Борошно – 500 г
Складники для начинки:
Картопля
Складники для засмажки:
Сало – шматок
Цибуля – 2 – 3 шт.
Опис традиції приготування вареників із картоплею
У ємність вбиваємо яйце, додаємо сіль, склянку кислого молока, ретельно збиваємо. Додаємо соду та просіяне кілька раз борошно, щоб тісто було пухким та добре «дихало». Борошно всипаємо поступово і ретельно перемішуємо. Коли тісто стане круте, на стіл висипаємо борошно і вимішуємо тісто на столі до еластичного стану. Тісто залишаємо на столі «щоб гарно відпочило».
Начинку готуємо так: у підсоленій воді варимо картоплю, коли звариться, гарно товчемо і змащуємо маслом.
Готуємо засмажку для вареників. Шматочок сала дрібненько кришимо невеличкими шматочками. Ставимо сковорідку на вогонь, щоб нагрілася і висипаємо підготовлене сало. Поки сало смажиться,чистимо і ріжемо дрібно цибулю та висипаємо до сала. Щоб засмажка була смачною, додаємо дрібку соли та смажимо до золотавого кольору.
Коли тісто відпочило, добре вимішуємо його і починаємо ліпити вареники. З частини тіста скачуємо качалочку завтовшки 2-3 см., ріжемо на дрібні шматки. Кожен шматок обвалюємо у борошні, тонко його розкачуємо качалкою іначиняємо підготовленою картоплею.
У ємність наливаємо воду, підсолюємо та доводимо до кипіння. Наліплені вареники занурюємо у крутий окріп і помішуємо шумівкою, щоб вареники не пристали до дна ємності.Слідкуємо, коли вареники спливуть догори, варимоще 5-7 хвилин.
Готову засмажку висипаємо у полумисок, зверху викладаємо зварені вареники й добре все перемішуємо.
* Готуємо традиційну страву «Вареники з картоплею» за посиланням:https://youtu.be/3qJMekuQEew
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка #традиційнінапої #вареники
У минулому столітті, зі слів Зінаїди ЯківниКовальової (1944 року народження з села Шопенкана Балаклійщині), у селі Нова Гусарівка (у минулому Червона Гусарівка) Балаклійської громади Ізюмського району найпопулярнішими були вареники з картоплею, сиром, капустою та вишнями. Секрет приготування полягав у тому, щоб тісто було еластичним. Якщо начинка мала бути з картоплі, то до вареників готували засмажку з сала та цибулі.
Подала рецепт вареників із картоплею на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» 2021 року та приготувала їх Світлана Анатоліївна Шабетя.
Складники для тіста:
Молоко кисле – 250 мл
Яйце – 1 шт.
Сіль – за смаком
Сода харчова – 0,5 ч. л.
Борошно – 500 г
Складники для начинки:
Картопля
Складники для засмажки:
Сало – шматок
Цибуля – 2 – 3 шт.
Опис традиції приготування вареників із картоплею
У ємність вбиваємо яйце, додаємо сіль, склянку кислого молока, ретельно збиваємо. Додаємо соду та просіяне кілька раз борошно, щоб тісто було пухким та добре «дихало». Борошно всипаємо поступово і ретельно перемішуємо. Коли тісто стане круте, на стіл висипаємо борошно і вимішуємо тісто на столі до еластичного стану. Тісто залишаємо на столі «щоб гарно відпочило».
Начинку готуємо так: у підсоленій воді варимо картоплю, коли звариться, гарно товчемо і змащуємо маслом.
Готуємо засмажку для вареників. Шматочок сала дрібненько кришимо невеличкими шматочками. Ставимо сковорідку на вогонь, щоб нагрілася і висипаємо підготовлене сало. Поки сало смажиться,чистимо і ріжемо дрібно цибулю та висипаємо до сала. Щоб засмажка була смачною, додаємо дрібку соли та смажимо до золотавого кольору.
Коли тісто відпочило, добре вимішуємо його і починаємо ліпити вареники. З частини тіста скачуємо качалочку завтовшки 2-3 см., ріжемо на дрібні шматки. Кожен шматок обвалюємо у борошні, тонко його розкачуємо качалкою іначиняємо підготовленою картоплею.
У ємність наливаємо воду, підсолюємо та доводимо до кипіння. Наліплені вареники занурюємо у крутий окріп і помішуємо шумівкою, щоб вареники не пристали до дна ємності.Слідкуємо, коли вареники спливуть догори, варимоще 5-7 хвилин.
Готову засмажку висипаємо у полумисок, зверху викладаємо зварені вареники й добре все перемішуємо.
* Готуємо традиційну страву «Вареники з картоплею» за посиланням:https://youtu.be/3qJMekuQEew
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС#спадщинаУкраїни #НКС #ГастроспадщинаХарківщини#Смачного #традиційністрави #традиційнавипічка #традиційнінапої #вареники
YouTube
Друга страва «ВАРЕНИКИ З КАРТОПЛЕЮ»
РУБРИКА: ГАСТРОСПАДЩИНА ХАРКІВЩИНИ
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Друга страва «Вареники з картоплею»
(с. Нова гусарівка Бакалійської територіальної громади Ізюмського району Харківської…
Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» (2021 р.)
Друга страва «Вареники з картоплею»
(с. Нова гусарівка Бакалійської територіальної громади Ізюмського району Харківської…
Продовжуємо знайомити вас із результатами спільної роботи наших юних дослідників –учасників Учнівської науково-практичноїконференції «Етнологія і фольклористика», яка проводилася у межах Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молодіта їх керівників. Наші учасники могли обирати для досліджень будь-який напрямок з широкого кола питань, а саме: музичний фольклор; усна народна творчість; дитячий фольклор; календарнаобрядовість; родинна обрядовість; традиційнийнародний одяг; житло; традиційні ремесла; народна кухня; народні прикмети; обереги; народна метеорологія; народні вірування; демонологіятощо.
А обрали вони наступні питання:
* ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ ВЕЛИКОДНЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Данііл ПЕРЕСІЧАНСЬКИЙ, вихованецьнародного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківського району Харківської області.Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.
* НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ПИСАНКАРСТВА, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СВІТОГЛЯДУ.
Вероніка РЕБРОВА, учениця 9 класу КЗ «Чугуївський ліцей № 7», вихованка Чугуївськогоцентру туризму та краєзнавства Чугуївської міськоїради Харківської області. Керівник – Сокрут Алла Миколаївна.
* СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ В ТРАДИЦІЙНИХ ОБРЯДАХ ТА ПОБУТОВІЙ МАГІЇ УКРАЇНЦІВ НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Дарина ЧЕРНИШЕВА, учениця 11-Б класу КЗ «Харківський ліцей № 54 Харківської міськоїради», вихованка КЗ «Харківська обласна станціяюних туристів» Харківської обласної ради. Керівники – Пристюк Надія Петрівна, Щур ЮліяМихайлівна, Сушко Валентина Анатоліївна.
Приємного перегляду виступів на конференції за посиланням: https://youtu.be/e7lpRSwHPAY
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #пісня#учнівськанауковопрактичнаконференція #річнеколосвят
А обрали вони наступні питання:
* ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ ВЕЛИКОДНЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Данііл ПЕРЕСІЧАНСЬКИЙ, вихованецьнародного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківського району Харківської області.Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.
* НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ПИСАНКАРСТВА, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СВІТОГЛЯДУ.
Вероніка РЕБРОВА, учениця 9 класу КЗ «Чугуївський ліцей № 7», вихованка Чугуївськогоцентру туризму та краєзнавства Чугуївської міськоїради Харківської області. Керівник – Сокрут Алла Миколаївна.
* СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ В ТРАДИЦІЙНИХ ОБРЯДАХ ТА ПОБУТОВІЙ МАГІЇ УКРАЇНЦІВ НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Дарина ЧЕРНИШЕВА, учениця 11-Б класу КЗ «Харківський ліцей № 54 Харківської міськоїради», вихованка КЗ «Харківська обласна станціяюних туристів» Харківської обласної ради. Керівники – Пристюк Надія Петрівна, Щур ЮліяМихайлівна, Сушко Валентина Анатоліївна.
Приємного перегляду виступів на конференції за посиланням: https://youtu.be/e7lpRSwHPAY
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова #фестиваліХарківщини #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства #народніоповідки #пісня#учнівськанауковопрактичнаконференція #річнеколосвят
YouTube
Конференція Блок 2. Конкурс «Кроковеє коло 2024»
Відкритий дистанційний фестиваль-конкурс традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді
Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика»
* ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ ВЕЛИКОДНЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Даніїл ПЕРЕСІЧАНСЬКИЙ, вихованець…
Учнівська науково-практична конференція «Етнологія і фольклористика»
* ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ ВЕЛИКОДНЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Даніїл ПЕРЕСІЧАНСЬКИЙ, вихованець…