Коли батьки поблагословили, тоді в рюкзак кладуть хлібину із стола, загортали її в вишитий матір’ю рушник. Бабушка могла дати маленьку іконочку. Солдатові ж давали харчі на дорогу: сало, ковбаси, пироги.
Коли виряжали, він виходив із хати, його кликали, шоб він вернувся у хату, двічі кликали, він двічі вертався, а на третій іде і не повертається. [Хто кликав хлопця, щоб він повернувся?] Дівчата кликали. Мати стояла рядом, а дівчата кликали. Він два рази вертається, а на третій його кличуть, а він не оглядається.
Коли він сідає на машину, кидає платочок, а його дівчина должна підняти, як підніме, то значіть буде ждати, а як не підніме, то може й не дождеться. Це була надія шо вона буде його ждати. Якшо дівчіна вагалася, то вона могла його не брати. Якшо дівчина була, хлопець кидав платок, а єслі не було, який смисл було кидати? Коли вже рекрут третій раз іде, то гості стоять, а за ним іде мати і дівчата, а він знімає по платочку і кида через себе і хустинку кида. Коли він усе познімав, іде й дальші, а вони (мати і дівчата) остаються посеред дороги. Дівчіна, яка його провожає, бере хустку, а дівчата беруть маленькі платочки.
Виряжати до воєнкомату їхала молодьож. Всі хто остався, сідали за стіл, казали: – Сідайте, дорожку обмиєм.
(зап.07.10.2020 р. у смт. Шарівка Богодухівського р-ну від Деркач Олени Євгенівни, 1960 р.н., Твердохліб Віри Михайлівни, 1963 р.н., Савченко Світлани Олександрівни, 1966 р.н., Суботи Олександра Петровича, 1971 р.н.(с. Мирне на Краснокутщині) та учасників народного фольклорного гурту «Шарівчанка»).
🔸️ На світлинах:
«Пострижини парубка» с. Олійникове на Шевченківщині, 1958 р. Архів Н. Олійник;
«Проводи», Богодухівщина. Архів А. Волошко;
«Виряжанка», с. Мирне на Краснокутщині, 1958 р. Архів О. Суботи.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#Лабораторія_досліджень_нематеріальної_культурної_спадщини
#ООМЦКМ
#традиційна_культура_Слобожанщини
#традиційна_культура_Харківщини
#традиційна_культура
#народний_календар
#народні_традиції
#спадщина_Харківщини
#проводи_в_армію
Коли виряжали, він виходив із хати, його кликали, шоб він вернувся у хату, двічі кликали, він двічі вертався, а на третій іде і не повертається. [Хто кликав хлопця, щоб він повернувся?] Дівчата кликали. Мати стояла рядом, а дівчата кликали. Він два рази вертається, а на третій його кличуть, а він не оглядається.
Коли він сідає на машину, кидає платочок, а його дівчина должна підняти, як підніме, то значіть буде ждати, а як не підніме, то може й не дождеться. Це була надія шо вона буде його ждати. Якшо дівчіна вагалася, то вона могла його не брати. Якшо дівчина була, хлопець кидав платок, а єслі не було, який смисл було кидати? Коли вже рекрут третій раз іде, то гості стоять, а за ним іде мати і дівчата, а він знімає по платочку і кида через себе і хустинку кида. Коли він усе познімав, іде й дальші, а вони (мати і дівчата) остаються посеред дороги. Дівчіна, яка його провожає, бере хустку, а дівчата беруть маленькі платочки.
Виряжати до воєнкомату їхала молодьож. Всі хто остався, сідали за стіл, казали: – Сідайте, дорожку обмиєм.
(зап.07.10.2020 р. у смт. Шарівка Богодухівського р-ну від Деркач Олени Євгенівни, 1960 р.н., Твердохліб Віри Михайлівни, 1963 р.н., Савченко Світлани Олександрівни, 1966 р.н., Суботи Олександра Петровича, 1971 р.н.(с. Мирне на Краснокутщині) та учасників народного фольклорного гурту «Шарівчанка»).
🔸️ На світлинах:
«Пострижини парубка» с. Олійникове на Шевченківщині, 1958 р. Архів Н. Олійник;
«Проводи», Богодухівщина. Архів А. Волошко;
«Виряжанка», с. Мирне на Краснокутщині, 1958 р. Архів О. Суботи.
Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#Лабораторія_досліджень_нематеріальної_культурної_спадщини
#ООМЦКМ
#традиційна_культура_Слобожанщини
#традиційна_культура_Харківщини
#традиційна_культура
#народний_календар
#народні_традиції
#спадщина_Харківщини
#проводи_в_армію