4 червня ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ.
Відзначають на 50-й день після Великодня.
На Харківщині Зелену неділю називають ще П’ятидесятниця, Трійця, Троїця, Квічальна чи Клечальна неділя.
Це свято завершує весняний і розпочинає літній цикл календарних свят.
В основі свята лежить культ рослинності та виконання магічних дій на багатий урожай. Гарний урожай буде тоді, коли йдуть рясні дощі, а головне вчасно. А звідси і обряди викликання дощу.
До свята прибирали і примазували у хаті. У суботу ламали гілки тополі, липи, клена і прикрашали у кімнатах, хлівах, біля вуличних споруд. У хвіртку встромляли гілочки осики, щоб відьми та «погані» люди не заходили на подвір’я. Рвали різні трави, лікарські рослини, квіти і ними щедро зтрушували долівку в хаті: чебрець, полин, любисток, м’ят, йор, васильки. Травниці ходили у ліс чи на луки заготовляти лікарські трави.
У суботу ходили на кладовище поминати родичів. У неділю, після відвідання церкви, родичі чи сусіди збиралися на галявинах чи у садках і варили кашу, яку називали куліш, польова каша чи каша зливуха. Молодь збиралася у окремі гурти. Діти організовували свої ватаги та грали в різні ігри.
У свякові дні в річці не купалися, навіть намагалися близько не підходити до води, бо вірили: «Хто буде купатися, того русалка вхвате». Клечання мало висіти три дні, а могло висіти і тиждень. Зазвичай у середу зранку чи через тиждень його прибирали. Віддавали худобі, підкладали квочці у гніздо, палили, або несли до води і топили, коли давно не було дощів.
Ось деякі спогади наших інформантів.
* «Липа і осика тіки на глухих кінцях. В хаті тіки простими кленками квічають. В хаті посипають і пирієм, і очерет, і оситняг. Осітняг, отой шо качалочки, так він довго не сохне на долівці. А ми долівку кізяком як ізмажемо, і оситнягом струсимо, а він дуже пахне. Зелена неділя, це ж великий празник був, мазали хати, окола (навколо хати), рушники вішали, зеленню вряжали в хаті і кругом» (зап. 15.08.1995 р. в с. Писарівка на Золочівщині від Пономаренко Мотрі Савелівни, 1926 р.н., Опришко Ольги Дмитрівни, 1920 р.н., Чепурко Анастасії Григорівни, 1929 р.н.)
* «На Зелену неділю ми більш ламали липку, тоді кльон. Беремо установлюємо у хаті по вуглах там. Було травичку рвемо і ліпішник, ото все казали од бліх, ото посипемо. І ото пахне у хаті. Спати так харашо було у хаті. Іще щебрець було нарвем, щебреця посипимо. І ото отак Зелена неділя була у нас» (зап. 05.07.1996 р. в с. Черкаські Тишки Харківського району від Кіяшко Єфросини Семенівни, 1924 р.н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р.н.)
* «На Троїцю ми нічого не робили, празнували, гуляли. Дівчата і хлопці зберуться. Вінки плели» (зап. 17.08.1995 р. в с. Очеретове на Валківщині від Москаленко Килини Олександрівни, 1909 р.н).
* «Букетики з цвітів та любистку освячували в церкві і зберігали до наступної Зеленої неділі» (зап. 13.08.1995 р. в с. Лиман Слобожанської селищної ради від Маницької Ганни Пимонівни, 1921 р.н., Зубенко Марфи Степанівни, 1920 р.н.)
*«ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ» Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Зеленанеділля
#Трійця
#Троєцькісвятки
Відзначають на 50-й день після Великодня.
На Харківщині Зелену неділю називають ще П’ятидесятниця, Трійця, Троїця, Квічальна чи Клечальна неділя.
Це свято завершує весняний і розпочинає літній цикл календарних свят.
В основі свята лежить культ рослинності та виконання магічних дій на багатий урожай. Гарний урожай буде тоді, коли йдуть рясні дощі, а головне вчасно. А звідси і обряди викликання дощу.
До свята прибирали і примазували у хаті. У суботу ламали гілки тополі, липи, клена і прикрашали у кімнатах, хлівах, біля вуличних споруд. У хвіртку встромляли гілочки осики, щоб відьми та «погані» люди не заходили на подвір’я. Рвали різні трави, лікарські рослини, квіти і ними щедро зтрушували долівку в хаті: чебрець, полин, любисток, м’ят, йор, васильки. Травниці ходили у ліс чи на луки заготовляти лікарські трави.
У суботу ходили на кладовище поминати родичів. У неділю, після відвідання церкви, родичі чи сусіди збиралися на галявинах чи у садках і варили кашу, яку називали куліш, польова каша чи каша зливуха. Молодь збиралася у окремі гурти. Діти організовували свої ватаги та грали в різні ігри.
У свякові дні в річці не купалися, навіть намагалися близько не підходити до води, бо вірили: «Хто буде купатися, того русалка вхвате». Клечання мало висіти три дні, а могло висіти і тиждень. Зазвичай у середу зранку чи через тиждень його прибирали. Віддавали худобі, підкладали квочці у гніздо, палили, або несли до води і топили, коли давно не було дощів.
Ось деякі спогади наших інформантів.
* «Липа і осика тіки на глухих кінцях. В хаті тіки простими кленками квічають. В хаті посипають і пирієм, і очерет, і оситняг. Осітняг, отой шо качалочки, так він довго не сохне на долівці. А ми долівку кізяком як ізмажемо, і оситнягом струсимо, а він дуже пахне. Зелена неділя, це ж великий празник був, мазали хати, окола (навколо хати), рушники вішали, зеленню вряжали в хаті і кругом» (зап. 15.08.1995 р. в с. Писарівка на Золочівщині від Пономаренко Мотрі Савелівни, 1926 р.н., Опришко Ольги Дмитрівни, 1920 р.н., Чепурко Анастасії Григорівни, 1929 р.н.)
* «На Зелену неділю ми більш ламали липку, тоді кльон. Беремо установлюємо у хаті по вуглах там. Було травичку рвемо і ліпішник, ото все казали од бліх, ото посипемо. І ото пахне у хаті. Спати так харашо було у хаті. Іще щебрець було нарвем, щебреця посипимо. І ото отак Зелена неділя була у нас» (зап. 05.07.1996 р. в с. Черкаські Тишки Харківського району від Кіяшко Єфросини Семенівни, 1924 р.н., Близнюк Віри Пилипівни, 1926 р.н.)
* «На Троїцю ми нічого не робили, празнували, гуляли. Дівчата і хлопці зберуться. Вінки плели» (зап. 17.08.1995 р. в с. Очеретове на Валківщині від Москаленко Килини Олександрівни, 1909 р.н).
* «Букетики з цвітів та любистку освячували в церкві і зберігали до наступної Зеленої неділі» (зап. 13.08.1995 р. в с. Лиман Слобожанської селищної ради від Маницької Ганни Пимонівни, 1921 р.н., Зубенко Марфи Степанівни, 1920 р.н.)
*«ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ» Малюнок виконала Світлана Мишак , керівник зразкового об’єднання юних художників «Колорит» Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради.
Матеріал підготувала провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнанароднакультура #деньтрадиційноїкультури #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни
#НКС
#Зеленанеділля
#Трійця
#Троєцькісвятки