«Дощик вранці як бабині танці, баба – туп, та й сіла»… Так казали про короткий вранішній дощик, від якого мало користі…
Наша рідна Харківщина потерпає від довгої спеки. Невеличкі дощі заглядають не в усі куточки області та не можуть поки напоїти висохлу землю і рослини.
На початку червня в експедиції на Красноградщину ми питали старих людей як раніше викликали дощ і які магічні дії треба було вчинити.
Про «дощові» прикмети розповідає Любов Яківна Наточій 1935 р.н. з с. Хрестище.

Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС

Продовжуємо знайомити вас із результатами спільної роботи наших юних дослідників –учасників Учнівської науково-практичноїконференції «Етнологія і фольклористика», яка проводилася у межах Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молодіта їх керівників. Наші учасники могли обирати для досліджень будь-який напрямок з широкого кола питань, а саме: музичний фольклор; усна народна творчість; дитячий фольклор; календарнаобрядовість; родинна обрядовість; традиційнийнародний одяг; житло; традиційні ремесла; народна кухня; народні прикмети; обереги; народна метеорологія; народні вірування; демонологіятощо.
А обрали вони наступні питання:
* ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ ВЕЛИКОДНЯ НА СЛОБОЖАНЩИНІ.
Данііл ПЕРЕСІЧАНСЬКИЙ, вихованецьнародного фольклорно-етнографічного колективу«Вербиченька» Нововодолазького будинку дитячоїта юнацької творчості Нововодолазької селищноїради Харківського району Харківської області.Керівник – Коваль Ольга Володимирівна.
 
* НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ПИСАНКАРСТВА, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СВІТОГЛЯДУ.
Вероніка РЕБРОВА, учениця 9 класу КЗ «Чугуївський ліцей № 7», вихованка Чугуївськогоцентру туризму та краєзнавства Чугуївської міськоїради Харківської області. Керівник – Сокрут Алла Миколаївна.
 
* СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ В ТРАДИЦІЙНИХ ОБРЯДАХ ТА ПОБУТОВІЙ МАГІЇ УКРАЇНЦІВ НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Дарина ЧЕРНИШЕВА, учениця 11-Б класу КЗ «Харківський ліцей № 54 Харківської міськоїради», вихованка КЗ «Харківська обласна станціяюних туристів» Харківської обласної ради. Керівники – Пристюк Надія Петрівна, Щур ЮліяМихайлівна, Сушко Валентина Анатоліївна.
Приємного перегляду виступів на конференції за посиланням: https://youtu.be/e7lpRSwHPAY
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #автентичнийсолоспів #автентичнийгуртовийспів #фольклорноетнографічнідійства  #народніоповідки #пісня#учнівськанауковопрактичнаконференція #річнеколосвят        
 
 

🔶 Сьогодні у нашій рубриці #МитціХарківщини розповідаємо про харківську художницю Олександру Шевченко.

🔸 Народилась, живе і працює у місті Харків. У 2023 році здобула базову мистецьку освіту у ДШМ №5 ім. І. О. Дунаєвського за професійним спрямуванням “Образотворче мистецтво. Станкове мистецтво і скульптура”. Із 2020 і по теперішній час Олександра пізнає тонкощі художнього ремесла у “Cadmium art center”.

🔸 Із 2023 здобуває вищу освіту у ХНУМГ ім. О.М. Бекетова за спеціальністю “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація”.

🔸 Мисткиня створює роботи у різних техніках. Основним засобом Олександри є олійний живопис, але вона також активно використовує у своїй практиці станкову і друковану графіку, переважно монотипію, створює об’єкти, експериментує зі змішаними техніками, шукає нові підходи.

🔸Значна частина робіт художниці присвячена затишку, дослідженню минулого і майбутнього, власним переживанням. Олександра постійно бере участь у виставках.

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини
#мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво
#українськемистецтво #художникихаркова #харків #харківщина #живопис #графіка #малюнок #виставки #ілюстрація #ukrainianart #ukrainianartist #ukrainianpainting #ukrainianillustrators #illustrationart #painting #digitalart

🔶 Представляємо до вашої уваги друге заняття «Швидкий малюнок акрилом» з курсу Валентини Беляєвої з образотворчого мистецтва для дітей «Знайомство з художніми матеріалами»

🔸 Акрилові фарби - водорозчинні фарби на основі акрилової смоли. Висихають значно швидше, ніж олійні. Поки акрилові фарби не висохли, їх можна розбавляти водою, що дозволяє створювати різні текстури та прозорі шари. Після висихання акрилові фарби стають стійкими до зовнішніх впливів. Акрилові фарби можна наносити на різноманітні поверхні, включаючи полотно, папір, дерево, скло, метал тощо.

🔸Для заняття вам знадобляться наступні матеріали: полотно чи двп (грунтоване), акрилові фарби, мастихін, пензлики, серветки, вода.

🔹Посилання на відеозапис: https://www.youtube.com/watch?v=0xcr26yjwjk

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #творчість #мистецтво #заняття #курс #образотворчемистецтво #художніматеріали #акрил

КАПУСНЯК – традиційна страва, яку залюбки готували на Харківщині. Традицію приготування страви було представлено на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Рецептом ділиться Віра Яківна Мірошниченко, керівниця народного фольклорного колективу «Киселяночка» з села Киселі Олексіївської територіальної громади Лозівського району. Від своєї мами Химки Андріївни Мірошниченко (1914 – 1999 рр.) перейняв традицію приготування сімейної страви Михайло Овсійович Мірошниченко, 1950 року народження.
Михайло Овсійович згадує: «Моя улюблена страва –капусняк. Коли я був маленький, мати готувала дуже смачний капусняк. У нас була піч, вона в пічі готувала, і на дворі плита була, і на дворі готувала. Я ходив, придивлявся, розпитував як і шо робить і коли я виріс, научівся сам готувать. Мати пшоно у макітрі макогоном мняла. Квашену капусту сікла дрібно-дрібно ножем, а ми бігали і все вихвачували капусту прямо з-під ножа. Дуже смачна була капуста».
Отже, приступаємо до приготування капусняка.
Складники:
Вода – 4 л
М’ясо курки або будь-яке – 500 г
Пшоно – 150 г
Капуста квашена – 500 г
Помідор квашений (великий) – 1 шт.
Картопля (велика) – 5 шт.
Цибуля ріпчаста – 1 шт.
Смалець для засмажки
Часник
Кріп
Цукор за смаком
Сіль за смаком
 
Опис традиції приготування
На 4 літри води беремо ¼ частини курки і варимо юшку. Миємо і чистимо 5 картоплин великих за розміром, кидаємо цілими у ємність і варимо. Поки картопля вариться, готуємо пшоно. Крупу промиваємо і гарно розминаємо товкачиком у ступці. Квашену капусту січемо дрібно ножем.
Коли картопля зварилася, витягаємо її з чугунка і товчемо гарно товкачиком до консистенції пюре. Товчену картоплю, посічену квашену капусту  і потовчене пшоно викладаємо в чугунок, все перемішуємо і варимо на помірному вогні.
Готуємо засмажку. На смальцеві смажимо цибулю, часник, моркву. Квашений помідор очищаємо від шкірки і розтовкуємо товкачиком. Коли все підсмажиться до золотавого кольору, суміш із помідора виливаємо в засмажку і гарно пережарюємо. Готову засмажку висипаємо в капусняк. За смаком додаємо дрібно нарізний кріп. Все перемішали і проварили.
 
* Готуємо традиційну страву «Капусняк» за посиланням: https://youtu.be/_f5jLBFvslk
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провіднаметодистка КЗ «ООМЦКМ»
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини#традиційнакультура #деньтрадиційноїкультури#лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#ГастроспадщинаХарківщини #Смачного #традиційністрави#традиційнавипічка #традиційнесоління #традиційнеквашення#традиційнінапої   #капусняк    
 

💐 Запрошуємо вас до перегляду віртуальної виставки «Весільне розмаїття: атрибутика традиційного українського народного весілля».

💐 До колекції виставки увійшла серія відтворених традиційних атрибутів українського народного весілля з різних куточків України - воскові вінки, вінки з паперу, різки, коровай, весільні рушники тощо. Є тут і сучасні авторські інтерпретації майстринь весільних рушників і сюжетні композиції народних ляльок, що відтворюють різні етапи весільної обрядовості. Частину робіт, що увійшли до експозиції вже можна було побачити у рамках "Відкритої акції зі збереження та популяризації традиційної весільної обрядовості «Весільне розмаїття»", іншу ж частину робіт продемонстровано вперше у рамках поточної віртуальної виставки.

💐 Авторками робіт є майстрині з Харківської, Сумської, Донецької, Черкаської, Київської та Рівненської областей, а саме - Наталія Коваленко, Надія Логачова, Любов Терещенко, Анна Гавриленко, Ірина Крюченко, Любов Кулик, Варвара Коцубанова, Неля Прошак, Інна Вовк, Дана Вітковська, Галина Барвінська, Валентина Мірошник. Всі вони, окрім виготовлення власне самих робіт, займались дослідженням оригіналів світлин старовинних атрибутів традиційного українського народного весілля, хтось досліджував світлини власної родини, а деякі навіть вчились створювати вінки у знаних вінкоплетниць.

☝️У майбутньому, віртуальну експозицію виставки планується поповнювати світлинами нових реплік атрибутів традиційного українського народного весілля, а тому запрошуємо всіх охочих майстринь і дослідниць долучатися до проєкту. Свої світлини виробів ви можете надіслати на електронну пошту decor-izo@ukr.net.

#ООМЦКМ  
#весільнерозмаїття
#культураХарківщини #Весільнерозмаїттяатрибутика

https://telegra.ph/Vistavka-Ves%D1%96lne-rozmaittya-atributika-tradic%D1%96jnogo-ukrainskogo-narodnogo-ves%D1%96llya-07-30-2

З лексичних скарбів Харківщини в записах Бориса Грінченка
 
У 1880-1882 роках Борис Дмитрович Грінченко, ще й не знаючи, що Доля вже обрала його в якості упорядника «Словаря української мови», який Київська Громада збирала не одне десятиліття, жив і працював у Харківському та Зміївському повітах Харківської губернії. В архіві лексикографа, що знаходиться в Інституті Рукопису ЦНБ ім. В. Вернадського НАН України зберігається зшиток, у якому містяться 638 слів, записаних ним на Харківщині, зокрема у селах Хорошів, Циркуни та Велика Данилівка Харківського повіту та у Зміївському повіті. Ці «лексичні матеріали, зібрані з народних уст», були використані пізніше Грінченком при упорядкуванні словника, проте й самі по собі вони мають велику наукову цінність. Зібрані разом, вони дають яскраву картину лексичного багатства населення Слобожанщини кінця ХІХ століття. На жаль, чимало з цих слів та виразів пішли в небуття, проте ніщо не заважає нам повернути їх у слововжиток.
Маємо подякувати київським грінченкознавцям, які щойно видали мовознавчі праці нашого земляка, зокрема й підготовчі матеріали до безсмертного «Словаря української мови».
У цій та низці наступних публікацій наведемо деякі слова та вирази з польових записів Б.Д. Грінченка. Друкуємо їх за виданням: Грінченко Борис. Зібрання творів. Мовознавча спадщина. Кн. 1. / упоряд. В.В. Яременко, І.В. Яковлева; кер. проєкту,голова ред. ради В.О. Огневʼюк; передм., примітки В.В.  Яременка. Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2023. С. 229 — 231.
В оригіналі та в книзі діалектизмивідтворюються засобами російської орфографії, пояснення записувача подаються російською мовою. Ми публікуємо українські слова та тексти за нормами сучасного українського правопису, пояснювальні тексти Б. Грінченка залишаємо незмінними.
 
Витришки ловити чи що б я туди пішла?
Ну та й брехливий же! — Як почне: волочить, волочить! (врет, врет!)
Вогнювата молодиця — пылкая, страстная.
Не дяк він, а так, валюка яка-небудь (от валятися?)
Вариво.
Заробітошно.
Збантурити воду (= возмутить).
Жаби закрюкали.
Він вже замелюється (путается на словах).
Вигодувала усе сіно (скормила).
Наїлася цих опеньків, так аж канудить (тошнит).
Купована мати. «А ось, як дуже лежиш, то приходить яка жінка, то й купує тебе, — яка за дві, яка три там копійки; як купить, то й одужаєш. От и купована мати.
Дощ капотить.
Вишні так і висять кімʼяхами.
Кабурх той хліб у піч (= швиргонула).
 
Далі буде.
 
Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ,
професор НТУ «ХПІ»
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженняНКС
#БорисГрінченко
#діалектизми
#Словарьукраїнськоїмови
#МихайлоКрасіков

1 серпня за новоюліанським календарем відзначаємо свято МАКОВІЯ. На Харківщині вдосвіта жінки пекли коржики з маком, пампушки. Мак додавали в тісто або ж розтирали його з водою і цукром чи медом, а потім поливали коржики. Випічку називали «маківники», «макорженики» або «коржі з маком». Зранку віряни йшли до церкви святити мак, мед, букети квітів з маковими головками, які потім зберігали на покуті. В цей день святкували і намагалися не виконувати важкуроботу по господарству. 
Інформанти про цей день розповідали наступне.
* «На Маковія коржики пекли із маком. Називали просто коржі з маком. Напечуть матері, всі виносять і угощають один одного». (Зап. 18.07.2003 р. у с. Мала Вовча на Вовчанщині від Передистої Ольги Федорівни, 1929 р.н.).
* «Печуть коржики. Тісто замішували, коржики посипали маком». (Зап. 17.07.2003 р. у с. Волохівка на Вовчанщині від Зимівської Ніни Миколаївни, 1930 р.н.).
* «Пекли коржі з маком. Мак в тісто трошки кидали, а то намочеш мак в череп’яній мисці з медом чи сахарьком (перетирали – Н.О.) і переливали». (Зап. 22.07.2003 р. у с. ЧервонооармійськеДруге на Вовчанщині від Батуліної Варвари Дмитрівни, 1920 р.н.).
* «Мед, мак святять, коржики печуть з маком. На Маковія квіти обізатєльно святять: айстри, у букеті повинна бути гілочка м’яти, любистку. Букетик зберігали на покуті». (Зап. 16.08.1997 р. у сел. Нова Водолага від Семенко Віри Степанівни, 1943 р.н. (с. Вільхуватка).
* Наталія Олійник, провідна методистка КЗ «ООМЦКМ» (за власними експедиційними матеріалами)
* Витинанка «НА МАКОВІЯ», виконала НаталіяДенисенко, викладачка Харківської художньоїшколи № 1 ім. І.Ю. Рєпіна.
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #традиційнакультура#деньтрадиційноїкультури #народнісвята #лабораторіядослідженняНКС #спадщинаУкраїни #НКС#Маковія  
 
 

Продовжуємо знайомити з творчим доробком учасників Відкритого дистанційногофестивалю-конкурсу традиційної народноїкультури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.Конкурс «ТРАДИЦІЙНІ ХУДОЖНІ РЕМЕСЛА»відбувся за трьома віковими категоріями у шестиномінаціях: «Вироби з бісеру», «Народна лялька», «Кераміка», «Писанкарство», «Художній розпис», «Витинанка».
 
Лялька – це дитяча іграшка у вигляді фігурки людини. З давніх-давен нею бавилася майже кожна дівчинка в різних куточках світу. Їх виготовляли з різноманітних матеріалів. Нині лялька є не лише забавкою, а й витвором мистецтва.
 
Представляємо конкурсні роботи в номінації«НАРОДНА ЛЯЛЬКА» учасників закладів культури та освіти Харківщини і Київщини, а саме:
 
* КЗ Палацу дитячої та юнацької творчості«ІСТОК» м. Харкова;
 
* Станції юних техніків – Центру науково-технічної творчості молоді міста Києва;
 
* КПНЗ «Харківський міський комплексний центр за місцем проживання»;
 
* КЗ «Лозівський ліцей № 3» Лозівської міськоїради Харківської області;
 
* КЗ «Центр культури та дозвілля Солоницівськоїселищної ради» Харківської області;  
 
* Степівської гімназії Білоцерківського району Київської області;
 
* Катеринівського сільського будиноку культуриУправління культури Лозівської міської ради Харківської області;
 
* КЗ «Первомайський будинок дитячої та юнацькоїтворчості Первомайської міської ради Харківськоїобласті».
 
Приємного перегляду творчих робіт учасників конкурсу за посиланням: https://youtu.be/yrocT4Ikl2Q
#ООМЦКМ #культураХарківщини#культураСлобожанщини #лабораторіядослідженняНКС#традиційнанароднакультураСлобожанщини#СпілкаетнологівіфольклористівмістаХаркова  #фестиваліХарківщини  #спадщинаУкраїни #Кроковеєколо #народналялька #писанкарство  #виробизбісеру #витинанка  #художнійрозпис  #кераміка  
 

Продовжуємо досліджувати Наталинську територіальну громаду Красноградського району Харківської області.

Цього тижня фахівці відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва працювали по два дні й вже традиційно розділилися на дві групи, щоб встигнути опитати більше старожилів сіл.
До вашої уваги короткий відеозвіт роботи в селах Попівка, Добренька, Мартинівка та Вільховий Ріг.

Дякуємо директору Попівського сільського будинку культури Дарині Меркуловій та бібліотекарю Мартинівської сільської бібліотеки Олені Бондар за пошук інформантів, вирішення всіх організаційний моментів та супровід.

Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нерухомої культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.

#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС

https://www.facebook.com/share/r/hEwpSbbnMqYubJPd/