🔶 Центр культури і мистецтва
343 subscribers
4.14K photos
196 videos
1.11K links
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

🎭 Культурно-мистецькі заходи;
📚 Наукова і освітня діяльність;
🤝 Осередок культурної співпраці.

🌐 www.cultura.kh.ua
📩 oomckm@gmail.com
📲 057 725 12 36
Download Telegram
🔶5 грудня фахівці Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва відвідали інформаційний онлайн-семінар «Інвентаризація нематеріальної культурної спадщини на національному рівні», організований Міністерством культури та інформаційної політики України.
На семінарі було розглянуто питання, пов’язані з новою редакцією Порядку ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Валентина Дем’ян, член Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при МКІП, заступник директора Громадської організації «Центр розвитку «Демократія через культуру», розповіла про п’ять Інвентарів, що тепер складають Національний перелік та критерії при поданні елементів до них. Також було розширено галузі НКС та змінено строки подання результатів моніторингу елементів.
В подальшому планується проведення ще декількох семінарів для інформування всіх зацікавлених в охороні та збереженні нематеріальної культурної спадщини. Зареєструватися можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/198cghOWWkWpCSI_veohB02Cq3xfUwL2GBwZFwD74VwY/viewform?edit_requested=true
 
#ООМЦКМ
#ЛабораторіяДослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НКС
#НаціональнийПерелік
#семінари
 
 
Переглянути процес створення об’ємної сферичної різдвяної звізди можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=MbW-jR27FNI
Інформацію та світлини з метою ознайомлення взято з сайту Львівської обласної військової адміністрації: https://loda.gov.ua/news/34812
Фото 1. Готова різдвяна звізда. Фото: Суспільне Львів
Фото 2. Майстер-звіздар Богдан Новак на щорічній ході звіздарів «Спалах різдвяної звізди». м. Львів, 8 січня 2014 року
#ООМЦКМ
#ЛОВА
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#спадщинаУкраїни
#елементиНКС
#НаціональнийперелікелементівНКС
#НКС #ICHUkraine
#Львівщина
🔶Наприкінці минулого року Міністерством культури та інформаційної політики України було ухвалено рішення про включення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України нових елементів.
🔶Наказом. № 695 від 12.12.2023 включено елементи:
Традиція і технологія виготовлення Обухівського «шитого» рушника (місто Обухів, села Таценки, Красна Слобідка Обухівської міської об’єднаної територіальної громади, смт. Козин, село Старі Безрадичі Козинської селищної об’єднаної територіальної громади Київської області); 
• Пісні голубці з картоплею, традиція приготування та споживання (Село Сонячне Волноваського району Донецької області).
Наказом № 768 від 26.12.2023 включено елементи:
• Традиційне свято «Міра» (окремі райони Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей);
• Традиційне ткацтво у Камінь-Каширській громаді (села Видерта, Підріччя, Щитинь, Боровне, Брониця, Велика Глуша, Пнівне, Мала Глуша, Гута-Боровенська, Грудки, Воєгоще, Раків Ліс, Невір, Мостище, Черне, Мельники, Бузаки, Ворокомле, Сошично, Островок, Качин, Фаринки, Добре, Підворочече Камінь-Каширської громади);
• Традиція Щедрого вечора в Україні (вся територія України, однак кожна територія має свої регіональні особливості, а також традиція практикується за кордоном – українській діаспорі);
• Традиція приготування сушки з фруктів у селах Охтирщини (села Мала Павлівка, Качанівка, Щоми, Сіврюки, Неплатино, Кударі, Закаблуки, Бурячиха Комишанської територіальної громади, села Рибальське, Бандури, Бідани, Івахи, Шаповалівка, Рубани, Гнилиця, Куземин, Грунь (частково) В’язове, Шабалтаєво, Молодецьке (Нестерівщина) Грунської територіальної громади, села Лантратівка, Олешня, Новопостроєне Чупахівської територіальної громади Охтирського району Сумської області);
• Традиція травництва Старобільського краю (Старобільська територіальна громада Луганської області);
• Коболчинська кераміка (село Коболчин Дністровського району Чернівецької області).
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
 
Восени минулого року журналістка медіагрупи «Накипіло» Аліка Піхтерева завітала до Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва на одну з відкритих репетицій, що проводять учасники фольклорного гурту «Муравський шлях» вже понад пів року.
Після теплого спілкування, спогадів про те, як виник гурт та особистих історій кожного учасника й з’явилася ця стаття.
Запрошуємо до прочитання!
https://nakipelo.ua/vodyly-kozu-dyvylys-u-bulbashky-my-provely-den-iz-folklornym-kolektyvom-muravskyj-shliakh?fbclid=IwAR3kCg2NDcCwuhPOMnGQFwqsDDitGya7ywcrn0SLATdW3PEajgCpgH8WOn8
 
#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #ДеньТрадиційноїКультури #ЛабораторіядослідженьНКС #МуравськийШлях #Накипіло
🔶Друзі, сьогодні середа, а значить – день традиційної культури. Тож продовжуємо знайомити вас із елементами нематеріальної культурної спадщини, що включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
 
● Сьогодні розповідаємо про елемент, який віднедавна є в Національному переліку елементів НКС України – «Пісні голубці з картоплею, традиція приготування та споживання». Елемент було виявлено в селі Сонячне Волноваського району Донецької області (нині знаходиться під окупацією).
 
● Рецепт приготування голубців з картоплею входить до обрядового меню Святої вечері та є обов’язковою частиною різдвяного столу родин, які своїм корінням належать до лемків. На Донеччину лемки були примусово переселені у 1951 році.
 
● Як зазначає дослідниця етнографічної спадщини Донеччини, керівниця Народного пошуково-дослідницького фольклористичного гурту «Заграйярочка» Ірина Крюченко, картопляні голубці ще називали «тирчані». Пісні подавали під час святкового застілля на Святий вечір останніми, а скоромні (зі шкварками та сметаною) готували на Різдво.
 
˅ Для приготування голубців потрібна білокачанна капуста, листя якої необхідно відварити у підсоленій воді.
˅ Для начинки також потрібна натерта на дрібній тертці та товчена картопля в рівних пропорціях, сіль перець, прянощі, часник. В начинку до пісних голубців можна додати смажену цибулю на олії та гриби.
˅ Пісні голубці тушкують на томатній підливі, яку заздалегідь готують: смажать на олії цибулю, моркву, додаючи часник, сіль перець, прянощі, муку та натерті томати.
˅ На дно каструлі кладуть листок із капусти, на який складають один біля одного скручені голубці, перекладаючи їх вершковим маслом, і трішки заливають окропом. Ставляють в піч і тушкують у воді хвилин 10, а потім заливають томатною підливою і варять до готовності.
 
˅ До страви додаються також сіль, перець, пряні рослини до смаку.
Лемки в селі Сонячне додавали також прянощі, вирощені на своїй присадибній ділянці:
- васильки мають характерний сильний аромат завдяки ефірним оліям, додаються до томатної підливи;
- сушене і мелене листя грициків додається до картопляної начинки;
- кмин (тмин) додається у воду під час варіння капусти перед її начинням;
- сушене і мелене листя любистку додається в кінці приготування страви.
 
Пропонуємо також переглянути відеозапис приготування голубців з картоплею від Прунчак Стефанії Миколаївни (1947 р.н.) https://www.facebook.com/watch/?v=877448707207968
 
Інформацію з метою ознайомлення взято зі сторінки Facebook «“СТЕП” – лабораторія фольклору і етнографії Донеччини» https://www.facebook.com/100007504397038/videos/741242954706313/, https://www.facebook.com/100007504397038/videos/190872434091488/, сторінки «Відділ культури, туризму, молоді та спорту Хлібодарівської СТГ» https://www.facebook.com/watch/?v=877448707207968 та сайту Донецького обласного навчально-методичного центру культури http://surl.li/pjqwc.
 
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Донеччина
#ПісніГолубці
🔶Сьогодні в нашій рубриці #ДеньТрадиційноїКультури розповідаємо про елемент, який додано до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України – «Обряд приготування зливаної каші», смт Карнаухівка Дніпропетровської області.
 
У селищі Карнаухівка кашу називають «зливана». В інших регіонах України, де також була поширена практика готувати таку кашу, відомі назви: «зливуха», «майова каша», «куліш», «польова каша», «степова каша» та інші. Готували її традиційно навесні, 1 (14) травня. Збиралися в садку, зносили продукти, готували кашу та святкували.
 
Для жителів селища спільне приготування зливаної каші сьогодні має соціальне значення – об’єднання громади навколо важливих подій.
 
Зазначають, що єдиного рецепта страви не існує, але ми наведемо один – від жительки смт Карнаухівка, Сорокіної Алли Анатоліївни.
Інгредієнти (продукти, наведені у рецепті, розраховані на казан об’ємом 10 літрів):
Вода – близько 8 л
Сало – 0,3 кг
Гуляш курячий – 0,3 кг
Фарш курячий – 0,3 кг
Картопля – 1,0 кг
Пшоно – 1,0 кг
Рис – 1,0 кг
Олія – 200 мл
Яйця – 10 шт.
Цибуля – 0,3 кг
Під великим казаном з водою розводимо багаття і залишаємо закипати. У цей час промиваємо пшоно та рис, засипаємо у киплячу воду, додаємо сіль. Усе ретельно перемішуємо. Додаємо до казана з пшоном та рисом заздалегідь відварену та товчену картоплю і залишаємо усе умлівати на повільному вогні. На розігріту пательню виливаємо олію, додаємо курячий фарш та гуляш, дрібненько порізане сало та цибулю, ретельно перемішуємо і смажимо до готовності. У страву додаємо обсмажене на пательні м’ясо зі шкварками, додаємо яйця та суміш спецій. Все ретельно змішуємо і доводимо до повної готовності.
 
Тамара Морозенко з Карнаухівки зазначає: «Вона [каша] повинна тільки так от "пух-пух", не повинна телесуваться, як буває от що кипить, коли вариться».
 
Інформацію з метою ознайомлення взято з сайту Міністерства культури та інформаційної політики України https://mcip.gov.ua/news/obryad-prygotuvannya-karnauhivskoyi-zlyvanoyi-kashi-popovnyv-perelik-elementiv-nematerialnoyi-kulturnoyi-spadshhyny-ukrayiny/, сайту «Суспільне новини» https://suspilne.media/585653-mae-varitisa-z-dobrotou-j-lubovu-ak-na-dnipropetrovsini-gotuut-zlivanu-kasu-so-stala-nematerialnou-spadsinou/ та http://tourism.dp.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%B0.pdf
 
 
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#ДеньТрадиційноїКультури
#НаціональнийПерелікЕлементівНКС
#традиційнакультура
#НКС #ICHUkraine
#Дніпропетровщина
#Зливанакаша
🔷🔶21 лютого відбувся обласний онлайн-семінар «Що таке нематеріальна культурна спадщина та її значення для громади». Це перший семінар із запланованого Обласним організаційно-методичним центром культури і мистецтва циклу семінарів «Охорона нематеріальної культурної спадщини в Харківській області» для керівників структурних підрозділів з питань культури міських, селищних та сільських рад, фахівців, відповідальних в громадах Харківської області за напрямок «нематеріальна культурна спадщина».
До заходу долучилися онлайн понад 60 представників громад Харківської області.
На початку роботи директор Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Віра Лагутіна зазначила: «Нематеріальна культурна спадщина це те, що нас ідентифікує. Семінари, які ми намагаємось проводити, на мій погляд, неймовірно важливі саме для об’єднання, саме для обміну інформацією. Тому що те, що ми сьогодні робимо і те, чому ми не дамо сьогодні зникнути – всім проявам нашої культури – все це є нашим ДНК, це робить нас тими, хто переможе».
Оксана Бугайченко, завідувач відділу нематеріальної культурної спадщини виступила з темою «Нематеріальна культурна спадщина та її значення для громади» та зробила акцент на тому, що нематеріальна культурна спадщина є основою локальної ідентичності, культурного різноманіття, соціального згуртування та національної стійкості.
Тему «Роль Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва в охороні нематеріальної культурної спадщини» та спільні з громадами формати роботи окреслила у своїй доповіді провідний методист відділу нематеріальної культурної спадщини Юлія Лузан.
Провідний методист Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, голова Громадської організації «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» Наталія Олійник анонсувала «Заходи КЗ «ООМЦКМ» щодо збереження нематеріальної культурної спадщини, заплановані у 2024 році».
Дякуємо всім учасникам семінару та нагадуємо, що наступний семінар «Традиційне народне вбрання Харківщини: збереження та інвентаризація» відбудеться у березні.
 
#ООМЦКМ
#ЛабораторіядослідженьНКС
#НКС
#семінари
 
Ми не завжди можемо захистити наших дітей від болю, горя та страждань. Але можемо спробувати розрадити їх. Тим більше, що деякі інструменти придумані давно нашими пращурами й не втрачають актуальності сьогодні. Розповідаємо про них в нашій рубриці #ДеньТрадиційноїКультури.
Менших дітей забавляли нескладними ритмічними текстами. Забавлянки були одним зі способів заспокоїти, втихомирити або розважити дитину, а також момент близького контакту. На сайті «Цифровий архів фольклору Слобожанщини та Полтавщини» викладено 45 записів жанру «Забавлянка». Сюжети різноманітні, наведемо один з них:
Хиті, хиті, А коники в житі, Нікому вигнати, Тільки Микиті. А Микита не гуля, Черевички поправля, То дякові, то попові, То Іванку, дуракові, А, а-а-а-а-а!..
(с. Гетьманівка Харківської області. Записано у 1996 р. від Надії Антонівни Прокопової (1929 р.н.))
Також забавлянки можна знайти на сайті https://bit.ly/Забавлянки
Старших же діток можна навчити рухливих ігор. На сайті в розділі «Розповіді» потрібно обрати рубрику «Ігри та розваги», а в розділі «Пісні» обираємо жанр «Гра».
Наведемо гру в «Хитрої лисиці», записану у 1992 р. в с. Костянтинівка Харківської області від Анатолія Петровича Синицького (1951 р.н.). https://folklore.kh.ua/stories/story/1378
Грають так: гравці стоять у колі, затуливши собі очі, а один за жеребом обходить коло і когось тихо плескає по плечу – цей і буде «лисицею». Всі розтуляють очі: тричі запитують: «Хитра лисице, озовися!» Після третього разу той, хто «лисиця», вискакує в коло і починає всіх «латати». Бігають в обмеженому просторі, аж поки всіх перелатає.
Запрошуємо ознайомитися й з іншими забавлянками та дитячими іграми на нашому сайті https://folklore.kh.ua/
#ООМЦКМ #традиційнакультура #ДеньТрадиційноїКультури #лабораторіядослідженьНКС #ЦифровийАрхівФольклору #забавлянки #ДитячіІгри
 
Продовжуємо аналізувати статті Миколи Сумцова в енциклопедіях кінця ХІХ — початку ХХ століття (див. попередні пости: http://surl.li/udtlx; http://surl.li/udtmi).

Цікаво порівняти контенти енциклопедійних статей на одну й ту саму тему М. Сумцова та дослідників ХХІ століття. Наприклад, у статті «Сміття» В. Жайворонок, автор словника-довідника «Знаки української етнокультури» (2006) в першу чергу акцентує увагу на тому, що «у переносному значенні сміття символізує негативні сторони родинного, особистого життя». М. Сумцов же починає статтю з того, що сміття в повірʼях та обрядовості багатьох народів «грає роль таємничого талісману», тобто для нього актуальніша позитивна семантика сміття в народній культурі. Яскравий приклад – переходячи в нове помешкання, жменю сміття зі старої хати (яку вимітали чистенько) переносили в нове житло й кидали в передній кут, аби не залишити долі в старій хаті. Сумцов вважав сміття символом землі, і обрядове його використання повʼязував із «релігійним шануванням землі». Як доказ він наводив приклад давніх індусів, у яких молоді під час весілля перед входом в оселю чоловіка ставали на сміття. Відгомоном цих індоєвропейських ритуалів вченому здавалася українська приповідка «на смітнику женився», яка «натякає», як він вважав, на задіяність сміття у весільній обрядовості словʼян. Тим не менше, в даному випадку йдеться не про продуційну магічну силу сміття/землі, а зовсім про інше. Вираз «на смітнику женився» – вияв презирства до чоловіка, який одружився з дівчиною, яка виявилася «нечесною», за народною термінологію, тобто втратила цноту до шлюбу, бо після першої шлюбної ночі відбувався ритуал «покривання», чудово описаний Г. Квіткою-Основʼяненком у повісті «Конотопська відьма»: «Ще ж дужче пана Уласовича узяв жаль, як пан Халявський з своєю молодою прибіг тарадайкою у город покриватися. Попереду везуть на превисоченному дрючці запаску шовкову та червону-червону, як є сама настояща калина... і коням чуби, і музиці і руки, і скрипку, і чуб, і уси червоними лентами поперевʼязували; і покривали молодих у церкві. А в пана Микити Уласовича Забрьохи хоч є і стьожки, є й хустки, та ба! Не вивезло. Повів Солоху покривати дружко... на сміття, по закону. Лихо нашому панові Забрьосі, та й годі!!!».
Дивно, що М. Сумцов, автор першої наукової праці про Г. Квітку-Основʼяненка як етнографа, прекрасний знавець творчості письменника-земляка, трактуючи вислів «на смітнику женився», не згадав наведений вище текст.

Михайло Красіков,
провідний методист ООМЦКМ, проф. НТУ «ХПІ».

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини
#деньтрадиційноїкультури
#НКС
#лабораторіядослідженьНКС
#сміття
#насмітникуженився
#МиколаСумцов
#МихайлоКрасіков
В сучасному світі розмаїття гігієнічних засобів та засобів для прання нам потрібно лише сходити до супермаркету або навіть просто натиснути «купити» в онлайн-магазинах, щоб їх придбати.
А як раніше мили голову та прали одяг? Напевно ті, хто цікавився цим питанням, чули про використання лугу.

Коли ми завітали до Тамари Сергіївни Черненко (1942 р.н.) під час експедиції до села Хрестище Красноградської громади Харківської області, то почули ось що:
«В бочку ложиться солома, тряпка (ряднина). На неї насипається сояшниковий попіл. Тіки сояшниковий, того шо він дуже щелочний, луговий. І заливається кип’ятком. Один чавун вилили, другий чавун вилили, накрили – воно попарилось. І та вода, шо ото ж настікала, через солому як проходе, так вона – попелу ж у ній немає. І ото тим лугом мили голову, купалися і стирали тоже.
А оце все отаке полотняне стиралося в жлукті. Це бочка, причом бочка, яка робилася з дерева. Вся середина видовбувалась. От я не помню, на дно я знаю, шо клали солому, так чи була вона з дном, чи без дна, якто воду ту берегли… І туди накладали соломи, тоді накладали і підштаники й сорочки і все, шо з полотна. Туди тоді зверху солома, тряпка, попелу багатенько, бо сояшники сіяли. І лугом. І оце все стояло парилося, лилося в той луг кип’ятком – спускали луг. Оце воно пролужилось. Тоді воно вистояло, скіки – я вже тепер не помню, ну довго, поки воно вихолонуло, все. Тоді бере жінка, складає в ночви (вони дерев’яні) і потягла до копанки. На копанки… Є праник у неї дома. І оце вона достає, вмочає у копанку і праником молоте. І праником ото, переверта, молоте, вмочає, молоте.
Зімою як це нада той – тягне на санчатах туди, а руки то мерзнуть... Таке невелике горнятко – варили гіркого перцю, оцього красного гіркого перцю. І вона бере те горнятко з собою чи казанчик, чи горщечок. Бере з перцем обізатєльно. Вона руки в перець вмочила – воно пече, руки гріються, раз пече. І вона ж у холодній воді бовтається. Оце вона молоте, молоте, пока все перемолоте його, переб’є-переб’є. Ну воно після лугу отходило.
А тоді ж вірьовок не було, проволоки не було, це все вішалось на воряки. Ну такі, загорода робилася – просто палки такі довгі (обгороджували двір, од вулиці одгорожували, огород, щоб корова не заходила). І ото вона його розвішає мокре».

За знайомство з такою цінною співрозмовницею дякуємо завідувачу Хрестищенської філії КЗ «Красноградський будинок культури» Ірині Гончаренко.

Експедиційний виїзд здійснено в межах Програми розвитку культури, туризму та охорони нематеріальної культурної спадщини Харківської області на 2024–2028 роки.


#ООМЦКМ #культураХарківщини #культураСлобожанщини #традиційнакультура #експедиції2024 #ЛабораторіядослідженьНКС