​​#FightForUkraine

Іван Кузьмінський був відомий в науковому колі та світі музики. Тонко розбирався у своїх темах, за що його любили на конференціях та лекторських залах. Адже його присутність означала, що тема буде розкрита до деталей.

«Читала багато постів наших спільних френдів і колег, які горювали та писали про Івана. Хтось згадував, що разом готували статті та було багато спільних планів. Хтось разом виступав на наукових конференціях. Разом працювали. Разом записували інтерв’ю. Разом щось досліджували, публікували…Я читала і думала, що як багато це говорить про Івана! Наскільки він був дієвою людиною, активною, завзятою. Наскільки він любив свою справу. Це завжди відчувається в людях», – написала у фейсбуці його знайома Людмила Ващук.

Кузьмінський родом із Житомирщини, музику полюбив із дитинства, тому пішов вчитись у Бердичівську музичну школу. Згодом вивчився на хорового диригента у Житомирському державному музичному училищі імені Віктора Косенка та Київській консерваторії. Захистив кандидатську дисертацію, викладав і вчився у докторантурі в Києві. Досліджував давню українську музику, був автором наукових статей. Працював режисером на дитячому телеканалі «Малятко TV».

«Все, що виходило в ефір телеканалу «Малятко», все проходило через руки й вуха Івана. Він зробив мультиплікаційні кліпи до всіх моїх і не тільки моїх пісень, які там транслюються, він вчив, як озвучувати мультфільми, допомагав входити в образ, шукати інтонацію, мільйони українських дітей по всьому світі дивляться цей телеканал, який від самого початку свого створення був україномовним і україноцентричним», – написала співачка та композиторка Леся Горова у своєму блозі для «Цензор.НЕТ».

З початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт. Служив розвідником у 2-му механізованому батальйоні 67-ї окремої механізованої бригади добровольчого українського корпусу. Ефективно працював у гарячих точках. Брав участь в обороні Києва, згодом виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку. У боях із російськими окупаційними військами поблизу населеного пункту Діброва, що на Луганщині загинув 17 травня від снайперської кулі. Військовому було 39-ть.

«Амбітний лідер розвідників, який робив “свою роботу”. Загинув на клаптику землі звільненої Луганщини», – написав у соцмережі його побратим по науковому та військовому чину Мирон Гордійчук.

У військового залишилась дружина та двоє дітей.❤️🖤

22 червня 1941 року нацистська Німеччина за підтримки союзників напала на ще одного «вчорашнього» союзника — СРСР. Цим розпочалася німецько-радянська війна — одна з найкривавіших і наймасштабніших воєнних кампаній Другої світової, яка принесла численні трагедії на українську землю.

Сучасний російський режим використовує цей період в історії у своїй пропагандистській машині, постійно перекручуючи та міфологізуючи реальні історичні факти. Разом з українським культурним медіа LiRoom зібрали п’ять книжок та один фільм, які варто почитати та подивитися про німецько-радянську війну.

Рідкісні літографії та гравюри європейських авторів XIX століття, які зображують життя в Криму, унікальні старовинні мапи XVIII, XIX століть можна побачити на виставці TOPRAQ (Земля) у музеї-майстерні Івана Кавалерідзе.

📍 Київ

Виставка триває до 2 липня.
Вона є частиною серії виставкових проєктів «Крим. Інший погляд».

Відвідувачі мають змогу побачити гравюри Джеймса Грея (1850 р.), Джозефа Мейєра (1840 р.), літографії Карла Хелфарта (1829 р.) та Роланда Вайбензаля (1829 р.).

Літографії та гравюри надані для виставки з приватної колекції мисткині Лери Літвінової, мапи – з музею Шереметьєва.

Також в експозиції – сучасні скульптури мисткині кримськотатарського походження Леонори Янко.

Виставка присвячена Дню кримськотатарського прапора та була створена з ініціативи Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.

⬆️Гравюра Джеймса Грея «Бахчисарай» 1850 року
#Крим

​​#FightForUkraine

Капітан Дмитро Шкаревський із позивним «Ектор» – льотчик бойової авіації. Він – один із тих героїв, які захищають небо над Україною від російських ракет.

10 лютого 2023 року Дмитро вважає своїм другим днем народженням. У ніч на 10 лютого була чергова масова ракетна атака на Україну. Дмитро виконував завдання зі знищення ворожих цілей, коли його МіГ-29 охопив вогонь.

«Мій літак почав руйнуватись, горіти. Мені довелось катапультуватись. Я подивився, що навколо не було населених пунктів, переді мною лісова місцевість і прийняв рішення на катапультування. І після цього я побачив, як мій літак впав. І вже тоді з’явилась друга проблема, коли я глянув з парашута, як спускаюсь на річище річки. Був мороз, лід. Хвилювався, щоб лід не проломився», – розповів Шкаревський у коментарі «Радіо Свобода».

Він отримав травму хребта й осколкові поранення, але зумів добратися до села, де йому спершу допомогли місцеві жителі.

Це був 70-й виліт пілота. Після кожного бойового вильоту Дмитро писав повідомлення коханій, що все добре і йде спати. Цього разу написав коротко: «Я живий».

Дмитро родом з Києва. Закінчив Київський військовий ліцей імені Богуна, а в 2019-му – Харківський національний університет Повітряних сил імені Кожедуба. Після навчання потрапив до 114-ї бригади тактичної авіації, яка базується в Івано-Франківську.

Перший бойовий виліт Дмитра був у 2020 році. А під час повномасштабного російського вторгнення пілот виконував завдання зі знищення ворожих цілей та ППО, йому вдавалося збивати «Калібри».

Під час першої ротації вже у повномасштабну війну 26-річний Дмитро освідчився своїй дівчині Лілії та одружився. Медовий місяць молодята перенесли на час після перемоги й хочуть провести його в українському Криму.

Під час перебування на реабілітації, 7 квітня 2023 року, Дмитра Шкаревського нагородили орденом Данила Галицького. ❤️🇺🇦

​​Наша Конституція – це про:
утвердження незалежності й демократію.

Про цінність і гідність людини,
правову державу та свободи,
повагу та відповідальність.

Вона є відображенням і результатом нашого історичного досвіду та стрижнем для майбутнього.

З Днем Конституції України!🇺🇦

🔍З історичною довідкою про цей день підготовленою нашими фахівцями можна ознайомитись на сайті УІНП.

​​Сабор (парламент)Хорватії визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

«Голодомор визнається штучним голодом, який спеціально організував та реалізував сталінський радянський режим в Україні в період з 1932 по 1933 роки як злочин геноциду українського народу», – йдеться в ухваленій хорватськими депутатами декларації.

Хорватські парламентарі засудили геноцидні акти тоталітарного режиму, які призвели до смертей, а також маніпуляції довкола пам’яті про Голодомор. Депутати висловили співчуття жертвам геноциду, а також солідарність з українцями, які зараз борються за свою незалежність у війні Росії проти України.

Станом на 28 червня 2023 року Голодомор визнали геноцидом парламенти 28 держав.

У суспільстві виник значний резонанс у звʼязку з оприлюдненим Національною комісією зі стандартів державної мови переліком сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають мовним стандартам.

Український інститут національної памʼяті підготував розʼяснення, на що слід звернути увагу у звʼязку з ситуацією, що склалася, щоб осмислено виконувати вимоги Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та уникнути помилкових підходів👇

Закон визначає дві паралельні процедури щодо перейменування населених пунктів.

Одна процедура стосується населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики.

Процес перейменування таких населених пунктів розпочнеться 27 липня 2023 року. Громади, назви населених пунктів яких містять символіку російської імперської політики, матимуть пів року, щоб визначитися з новою назвою та надати пропозиції до Верховної Ради України. Далі їх розгляне парламент із урахуванням рекомендацій науковців та УІНП. Детально, що є символікою російської імперської політики та як відбуватиметься її усунення з публічного простору, пояснювали в окремій інфографіці.

Інша процедура стосується тих населених пунктів, назви яких потрібно привести у відповідність до стандартів української мови.

☝️Саме до цієї, другої, процедури залучена Національна комісія зі стандартів державної мови, яку закон уповноважив до 27 червня 2023 року оприлюднити перелік таких назв населених пунктів та свої рекомендації, яким чином ці назви змінити, щоб вони відповідали стандартам української мови.

Оприлюднені комісією переліки для всіх областей та Криму складаються з трьох частин:
І. «Назви сіл, селищ, міст, які не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови».
ІІ. «Назви сіл, селищ, міст, які не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема, стосуються російської імперської політики».
ІІІ. «Назви сіл, селищ, міст, які можуть не відповідати лексичним нормам української мови, зокрема, стосуватися російської імперської політики».

❗️Найбільш суперечливою є частина ІІІ. Уже в її назві фіксується, що до неї включені населені пункти, назви яких лише гіпотетично можуть не відповідати нормам.

Саме до частини ІІІ переліків включені такі населені пункти, як Запоріжжя, чиї назви відповідають нормам української мови, але щодо яких укладачі переліків висловили припущення, що вони можуть стосуватися російської імперської політики.

До цієї частини включені й історичні назви, деякі з них відомі з XII–XIV століть.

Частина ІІІ переліків не містить рекомендацій щодо приведення назв у відповідність до стандартів мови. Натомість комісія запропонувала (не уточнено, кому саме) «обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку».

Закон не уповноважує комісію визначати, чи стосуються назви російської імперської політики.

‼️Український інститут національної памʼяті закликає переглянути запропоновані переліки.
Що критично важливо при цьому врахувати?

Насамперед, закон не забороняє назви, які лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження. Це означає, що необхідно досліджувати походження назв, консультуватися з істориками, краєзнавцями перед тим, як включати їх до переліку на перейменування.

Не може застосовуватися «презумпція вини», коли громадам пропонується обґрунтувати доцільність збереження історичної назви населеного пункту.

Оптимальним вирішенням ситуації, що склалася, стало б цілковите вилучення з переліків частини ІІІ та перегляд частини ІІ відповідно до визначених законом повноважень комісії. УІНП зі свого боку готовий надавати необхідні роз’яснення та консультації.

«Стіну памʼяті» жертв російської окупації відкрили у Бучі 2 липня 2023 року.

Інсталяція з іменами місцевих жителів, які загинули внаслідок обстрілів, від тортур або були страчені російськими військовими під час окупації міста в лютому-березні 2022 року, розташована біля входу у центральний парк.

Меморіальна споруда складається з кількох стел, на кожній – таблички з викарбуваними іменами загиблих. Наразі меморіал містить 501 імʼя цивільних, яких удалося ідентифікувати.

Деякі таблички – без написів. За даними генерального прокурора Андрія Костіна, у Бучанському районі за 33 дні окупації російські військові скоїли понад 9 тисяч воєнних злочинів та вбили понад 1400 цивільних жителів, серед них – 37 дітей.

Російська армія ввійшла до Бучі 27 лютого 2022 року. Українські Збройні сили звільнили місто 31 березня. Після звільнення світ шокували відкриті факти масових убивств і катувань цивільного населення. Саме після визволення Київщини прозвучали перші заяви світових лідерів про геноцидний характер воєнних злочинів російської армії в Україні.

Фото: BBC News Україна

#меморіалізація

​​9 років тому, 5 липня 2014 року, українські воїни повернули під контроль України Краматорськ, Словʼянськ, Дружківку та Костянтинівку на Донеччині🇺🇦

У квітні 2014-го міста були окуповані бойовиками так званої ДНР за підтримки росіян. Після визволення від «русского мира» у міста поступово повернулося нормальне життя, допоки у 2022-му Росія не розвʼязала повномасштабну війну.

Завдяки стійкості, мужності й самовідданості українських Сил оборони російській армії за півтора роки так і не вдалося вийти на адміністративний кордон Донецької області. Хоча таке завдання Кремль, за інформацією українських спецслужб, ставив перед своєю армією після невдачі з «захопленням Києва за три дні», постійно зміщуючи дедлайни.

Відтак, ворог тероризує звільнені в 2014 році населені пункти постійними обстрілами. Їхні цивільні жителі з жахливою частотою стають жертвами ракетного терору росіян, які прицільно бʼють по цивільній інфраструктурі.

За даними Донецької обласної військової адміністрації на 5 липня 2023 року, від початку повномасштабної війни Росія вбила на Донеччині 1593-х та поранила 3796 цивільних. Це без урахування жертв у Маріуполі й Волновасі 😥

Нагадуємо про деякі найбільш кричущі воєнні злочини росіян.

Краматорськ

8 квітня 2022 року російська армія атакувала залізничний вокзал у місті керованою ракетою «Точка-У» з касетними боєприпасами. Цинічна атака по цивільному обʼєкту відбулася в розпал евакуації. На вокзалі було багато жінок та дітей. 61 цивільна людина загинула, ще 121 – отримала поранення.

27 червня 2023 року російська армія завдала удару ракетою «Іскандер» по центру міста, влучивши в піцерію «Ria Pizza», яку, крім місцевих жителів, часто відвідували іноземні журналісти й гуманітарні працівники. На момент удару ввечері заклад був заповненим. Жертвами стали 13 цивільних, серед них українська письменниця Вікторія Амеліна. Понад 60 отримали поранення. Згодом Служба безпеки України затримала коригувальника вогню по піцерії. За повідомленням СБУ, затриманий отримав завдання від російських кураторів зʼясувати, чи працює піцерія та зафіксувати наявність відвідувачів.

Словʼянськ

14 квітня 2023 року росіяни атакували місто сімома ракетами, з яких шість влучили у житловий сектор. Пошкодили 34 багатоповерхівки та 20 приватних будинків, а також інші цивільні обʼєкти. У результаті атаки щонайменше 11 людей загинули і понад 20 – поранені. Серед загиблих була дворічна дитина, яку не змогли врятувати після того, як витягли з-під завалів.

Сьогодні, згадуючи річницю визволення, вшановуємо також памʼять цивільних жертв російської воєнної агресії💔

Терор, який продовжує чинити російська армія, свідчить, що лише цілковита поразка «русского мира» та покарання воєнних злочинців може повернути стійкий мир і безпечне життя тим містам і селам, яким Росія принесла загибель, руйнацію і страждання.

#війна #вертаємосвоє #RussianWarAgainstUkraine #RUSSIAISATERRORIST #StopRussianTerror

​​Рік тому, 7 липня 2022 року, на острові Зміїний встановили український державний прапор – цим завершилася військова операція з визволення острова з-під російської окупації🇺🇦

Острів Зміїний у Чорному морі росіяни окупували у перший день вторгнення 24 лютого 2022 року. На ультиматум українським прикордонникам скласти зброю, який надійшов із російського крейсера «Москва», – один з прикордонників відповів: «Русский военный корабль, иди нах@й!». Ці слова стали символом незламності та стійкості перед значно більшим і потужнішим противником.

Острів захопили після бою. Частина його захисників потрапила в полон. Декого вже вдалося звільнити внаслідок обмінів. Зокрема, за даними Уповноваженого ВРУ з прав людини Дмитра Лубінця, на початок квітня 2023 року додому повернулися 40 захисників Зміїного. Втім частина оборонців острова все ще у полоні.

Острів Зміїний був окупованим 126 днів. Операція з його визволення тривала близько двох місяців.

13 квітня крейсер «Москва» уразив український ракетний комплекс «Нептун». Флагман російського Чорноморського флоту затонув. За словами керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони генерал-майора Кирила Буданова, це відіграло важливу роль у визволенні Зміїного – як і поява в України озброєнь, здатних наносити вогневе ураження по острову без застосування авіації.

Як розповів Буданов, планувати операцію з деокупації Зміїного почали в середині березня 2022-го. З кінця квітня й до кінця червня українські військові завдавали ударів по острову, знищуючи судна, склади з боєприпасами та протиповітряну оборону ворога.

Про операцію розповідає документальна стрічка Артема Шевченка «Море. Битва за острів Зміїний», оприлюднена на YouTube-каналі ГУР. У фільмі є кадри десантування з вертольотів 8 травня 2022 року спецпризначенців ГУР Міноборони й «Альфа» СБУ та їхнього бою на острові. Розповідається, як на Зміїний літали вертольоти, щоб завдавати вогневого ураження ворогу.

Операція, за словами Буданова, складалася з кількох етапів: «На першому етапі була артпідготовка, на другому залучили авіацію. Далі був третій етап ― дорозвідка прибережної зони й розмінування».

30 червня російські війська під постійними ударами Сил оборони України втекли з острова. Російська пропаганда вже традиційно для себе назвала цей відступ «жестом доброй воли».

Участь у деокупації Зміїного брали спецпідрозділи ГУР та Сил спеціальних операцій ЗСУ, групи «Альфа» СБУ, Державної прикордонної служби за підтримки артилеристів Військово-морських та Повітряних сил ЗСУ.

Під час операції загинули бійці ГУР: Руслан Попов – Герой України, капітан 1-го рангу; Олег Зайцев – Герой України, молодший лейтенант; Віталій Ігнатенко – Герой України, солдат; бійці «Альфи» СБУ: Володимир Кисельов – Герой України, капітан; Олександр Крикуненко – Герой України, майор; воїни Військово-морських сил: Ігор Бедзай – Герой України, полковник; а також Михайло Заремба – майор, Сергій Мущицький – капітан, Юрій Пирог – штаб-сержант. Ці імена озвучив Президент Володимир Зеленський.

4 липня 2022 року на Зміїний вперше після окупації доставили державний прапор України. А 7 липня відбувся завершальний етап операції: спецпідрозділи ГУР та Сил спеціальних операцій ЗСУ під командуванням генерал-майора Андрія Ковальчука зачистили острів, підтвердили знищення близько 30 одиниць ворожої техніки, виявили покинуту росіянами амуніцію. Вони встановили на Зміїному український прапор.

«Один з прапорів ми попросили в Одесі, він був дуже великий. І от командир поставив задачу, щоб він, найбільший, постав на краю острова, який дивиться на Крим», ― розповів учасник операції Тимур.

Тоді ж військові врятували котика, якого залишили на острові росіяни. Кіт став домашнім улюбленцем очільника ГУР Кирила Буданова, його назвали Змієм, на честь острова, з якого його врятували.

Звільнення Зміїного дало змогу відкрити судноплавство гирлом Бистре та розблокувати шлях до українських дунайських портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.

До річниці визволення острова ГУР спільно з Укрпоштою випустили в обіг тематичну марку.
#Зміїний #вертаємосвоє

Нижня палата парламенту Нідерландів — Палата представників визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

У поданій на голосування пропозиції депутата від партії «Демократи 66» Сьорда Сьордсма йдеться, що Голодомор, від якого загинули мільйони українців, був спланованим і здійснювався тодішнім радянським режимом для придушення українського народу та знищення його ідентичності.

Тепер цей документ має погодити Сенат, тобто Верхня палата нідерландського парламенту.

Наразі Голодомор визнали геноцидом парламенти 28 держав, а також дві провідні християнські церкви світу – Римо-Католицька й Константинопольська Православна.
#Голодомор #геноцид