​​#кейс_БПД
🟩 Ольга прожила з чоловіком три з половиною роки. Офіційно не розписувалися, жили у неї – в будинку, де мешкала вона з маленьким сином від першого шлюбу та її старенькі батьки. Але спільне життя не склалося, тож жінка вирішила припинити стосунки. І тут почалося пекло.

Чоловік почав систематично влаштовувати сварки та скандали, в тому числі в присутності дитини. Ольга не раз зверталася до поліції – за минулий рік зареєстровано сім скарг! Чоловіка притягали до адміністративної відповідальності, проте він не вгамовувався: підстерігав біля будинку, зустрічав на вулиці та залякував, обіцяв помститися за те, що так з ним обійшлася. Дійшло до того, що Ольга не могла спокійно вийти на вулицю без супроводу інших людей. Та й удома кривдник не давав жінці спокою – вона регулярно отримувала дзвінки та смс з погрозами та образами.

Щоб захистися від колишнього співмешканця, Ольга звернулася до Ковельський місцевий центр з надання БВПД та розповіла свою історію. Оскільки постраждалі від домашнього насильства мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, жінці було призначено адвоката Романа Горблюка, який співпрацює з системою БПД.

💬 «Зважаючи на вид насильства, яке вчиняв кривдник, ця справа є специфічною і дещо відрізняється від інших аналогічних справ про домашнє насильство. Адже після припинення відносин між особами, які спільно проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою, кривдник не полишав у спокої свою колишню співмешканку – переслідував її, ображав, погрожував. І це відбувалось постійно. Фактично, кривдник не давав жінці спокійно жити», – розповідає адвокат Роман Горблюк.

Адвокат підготував та подав до 👨‍⚖️суду позовну заяву про видачу обмежувального припису. Суд розглянув надані докази – судові постанови про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за хуліганські дії щодо Ольги, в тому числі в стані алкогольного сп'яніння та роздруківки смс-повідомлень з погрозами – і дійшов висновку, що факт систематичного психологічного насильства є доведеним.

📄 Заява про видачу обмежувального припису була задоволена повністю – кривднику тепер заборонено наближатися до будинку Ольги ближче ніж 100 метрів, а також особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею чи її сином. Обмежувальний припис виданий строком на 4 місяці.

📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️https://bit.ly/3tIgJNH

📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A

🟩 Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги за цим посиланням: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​🟩 Розширюється коло осіб, які мають право на на безоплатну вторинну правову допомогу. 3 травня Верховна Рада України прийняла 📃Закон № 7312 «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». (https://bit.ly/3KEs9Hg)

Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримають потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту. Відтепер ці особи зможуть звернутися до системи безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень.

Також люди, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, матимуть право отримати правові послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів.

Законопроєкт наразі направлено на підпис Голови Верховної Ради України.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​#консультаціяБПД
З початком воєнних дій на українських дорогах працює чимало блокпостів. Це ефективний спосіб збереження 🛡безпеки всередині країни. Наразі, в умовах воєнного стану, існують певні повноваження для визначених посадових осіб щодо зупинки автомобіля, перевірки документів, огляду транспортного засобу тощо.

Питання перевірки на блокпостах регулюється 📃Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 (https://bit.ly/3vOQKVJ)

Перевірка на блокпостах є законною: ⚖️правовою основою її є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про основи національного спротиву», «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про національну безпеку України», «Про Національну поліцію», «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України».

❓ Що саме входить до об’єктів перевірки?
▪️ документи
▪️ речі
▪️ транспортні засоби
▪️ багаж та вантажі
Все це може перевірятися виключно в умовах воєнного стану та під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

❓ Хто має право проводити перевірку?
Право на проведення перевірки надано уповноваженим особам Національної поліції України, Служби безпеки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної міграційної служби України, Державної митної служби України та Збройних сил України.

❓ Чи може уповноважена особа застосовувати при перевірці технічні прилади та засоби?
Так, уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- і відеофіксації. Аудіо- і відеофіксація особистих речей здійснюється лише за згодою громадян.

❓ Чи можлива перевірка 📱телефону на блокпостах?
Законодавством точно не врегульоване це питання, але оскільки статтею 1142 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за несанкціоноване розповсюдження інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, то уповноважена особа на блокпосту може перевірити фото та відео щодо наявності на відповідних пристроях заборонених об’єктів.

Зазначимо, що законодавством не врегульовано питання перевірки особистих листувань, тому для уникнення конфліктних ситуацій радимо надавати засоби зв’язку для огляду.

❓ Чи можливе вручення повісток на блокпостах?
В законодавстві України не визначено місце, де повинна вручатися повістка або місце де це робити заборонено.

Стаття 65 📘Конституції України передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://bit.ly/3KLHKEV), громадяни України зобов’язані з’являтися за викликом до військових частин або на збірні пункти центрів комплектування та соціальної підтримки. Також цією статтею передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади. Тобто повістку можуть вручити будь-де: на блокпосту, на вулиці, на роботі, в дорозі тощо.

Вручатися повістки можуть через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності та безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​#консультаціяБПД
Комендантська година (заборонений час) – заборона військовим комендантом в певний час доби і на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний (надзвичайний) стан.
🟩 Як запроваджується
Порядок та процедура запровадження комендантської години врегульована Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 573 (https://bit.ly/3LbsgKQ)
🟩 Обмеження, які діють під час комендантської години
На території, де запроваджено комендантську годину, треба мати перепустки та посвідчення, які видає військова комендатура для перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях .
Перепустки діють лише в межах території, де запроваджено комендантську годину, їхній облік також здійснюється комендатурою на території, де запроваджено комендантську годину.
🟩 Хто здійснює контроль
Виконання питань дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України та військовослужбовці Збройних Сил України, і можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України.
Під час комендантської години в’їзд/виїзд (вхід/вихід) на територію/з території, де запроваджено комендантську годину, здійснюється лише через визначені комендатурою блокпости.
🟩 Які мають повноваження комендантські патрулі
У разі порушення комендантської години, комендантський патруль має право:
🔸 затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції України осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
🔸 перевірити документи, що посвідчують особу та з’ясувати, чи може людина перебувати на вулиці в цей час;
🔸 здійснити огляд речей, транспортного засобу, багажу та вантажів, службових приміщень і житла затриманої особи;
🔸 вилучати предмети, що є знаряддям, засобом або предметом правопорушення;
🔸 у разі потреби та згоди використовувати засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать особам, підприємствам, установам і організаціям (за винятком іноземних) для запобігання вчиненню кримінального правопорушення;
🔸 застосовувати фізичну силу, зброю та спецзасоби до правопорушників.
За наявності правових підстав особу, яка здійснила порушення режиму встановленої комендантської години, може бути затримано та притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
🟩 Відповідальність за порушення комендантської години
За невиконання вимог законного розпорядження або вимоги патруля порушнику загрожує штраф, громадські чи виправні роботи або адміністративний арешт до 15 діб (стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
За навмисного опору з боку затриманої особи виконати законні вимоги комендантського патруля до такої особи може бути застосована фізична сила чи вогнепальна зброя, у зв’язку з цим зверніть увагу на те, що вимоги комендантського патруля потребують негайного виконання без зайвого сперечання.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​У зв’язку з ☠️російською військовою агресією на території України багато 🧑👩дітей втратили батьків або залишилися без батьківського піклування. Проте під час воєнного стану порядок усиновлення дітей, визначений українським законодавством не спрощується та не змінюється. Усиновлення дітей в умовах воєнного стану здійснюється виключно відповідно до норм законодавства України.
Порядок усиновлення дитини в Україні регулюється Сімейним кодексом України та Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабміну від 8 жовтня 2008 року № 905.
Слід наголосити, що в умовах війни усиновлення дітей, провадиться лише в тих регіонах, де немає активних воєнних дій та працюють в звичному режимі органи державної влади України та місцевого самоврядування, і тільки по відношенню до тих дітей, щодо яких вдалося встановити вичерпні обставини життя їхніх батьків або інших родичів. Крім того, суди тимчасово не здійснюють повною мірою своїх повноважень, а тому в багатьох областях України не можливо організувати процес усиновлення.
Особливості процедури усиновлення:
1️⃣ Звернутися до служби у справах дітей із заявою про взяття на облік кандидатів в усиновителі та надати пакет документів, визначений законодавством (копії документів, що посвідчують особу; копію свідоцтва про шлюб; довідки про заробітну плату; висновки про стан здоров’я, копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням тощо), а також отримати висновок про можливість бути усиновлювачами.
2️⃣ Усиновлення дітей відбувається виключно в судовому порядку (суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади та дитини якщо вона за віком, усвідомлює факт усиновлення. Суд приймає рішення про усиновлення за місцем проживання дитини).
3️⃣ Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Без згоди дитини усиновлення провадиться лише у тих випадках, коли в силу свого віку чи стану здоров’я дитина не усвідомлює факту усиновлення).
4️⃣ Усиновити можливо лише тих дітей, які перебувають на обліку. Облік дітей, які можуть бути усиновлені та осіб, які бажають усиновити дитину, ведуть служба у справах дітей та Національна соціальна сервісна служба України. На облік беруться діти, позбавлені батьківського піклування, діти-сироти та діти, батьки, яких дали згоду на усиновлення. Усиновлення дитини без згоди батьків провадиться лише, якщо вони в установленому, законом порядку: визнані безвісно відсутніми, недієздатними, невідомі чи позбавлені батьківських прав, стосовно дитини, яка усиновлюється, а також, якщо протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім’ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 Cімейного кодексу України.
5️⃣ Інформація щодо дитини, яку бажають всиновити та налагодження з нею контакту надається лише кандидатам в усиновлювачі службою у справах дітей за місцем, де дитина перебуває на обліку.
🔺 Важливо: відповідно до норм законодавства України органи державної влади та місцевого самоврядування мають використовувати вичерпні заходи для забезпечення права дитини на виховання біологічними батьками чи іншими родичами для забезпечення безпечного та гармонійного розвитку дитини.
Однак в умовах війни, коли неможливо встановити обставини життя дітей, які підлягають усиновленню та їх батьків, осіб, які бажають, всиновити дитину, неможливо зібрати повний пакет документів для усиновлення – діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути тимчасово влаштовані службами у справах дітей у сім’ю знайомих чи близьких родичів, у прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​Згідно з Сімейним кодексом України та Законом України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" смерть підлягає державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті або за місцем поховання. Наявність свідоцтва про смерть - важливий документ, що уможливлює подальші правочини, наприклад, прийняття спадщини, призначення опікунства тощо.

Через збройну агресію ☠️російської федерації проти України гинуть мирні громадяни, а в містах, де ведуться активні бойові дії, часто немає можливості належним чином зафіксувати факт смерті людини. Родичі померлої людини не мають можливість отримати лікарське свідоцтво про смерть за встановлено формою. Тоді виникає необхідність державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

🟩 У квітні до Драбівського бюро правової допомоги Золотоніського місцевого центру з надання БВПД звернувся пан Микола з проханням допомогти йому скласти заяву до суду про встановлення факту смерті особи. Чоловік пояснив, що має статус внутрішньо переміщеної особи, бо переїхав до селища Драбів Золотоніського району Черкаської області з міста Маріуполя Донецької області.

💬 «16 березня 2022 року моя бабуся померла у сховищі будівлі державної установи. У зв’язку з тим, що на час смерті бабусі поблизу не було лікарів, які могли би зафіксувати факт її смерті та видати відповідне лікарське свідоцтво, було складено акт, згідно з яким комісією у складі медсестр неврологічного відділення було зафіксовано факт смерті», – розповів чоловік.

Спершу Микола звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та надав акт, згідно з яким була зафіксована смерть жінки. На своє звернення чоловік отримав відмову, адже не надав відповідного документа, який може бути підставою для державної реєстрації смерті особи (акт, який отримав чоловік від комісії медсестер не є належним документом). Фахівці органів РАЦСу порадили чоловіку встановити факт смерті бабусі шляхом звернення до суду з відповідною заявою.

Працівниця Драбівського бюро правової допомоги Світлана Опанасенко вивчила обставини справи, зібрала доказову базу та подала до суду заяву про встановлення факту смерті бабусі.

💬 «У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті, справа про встановлення юридичного факту смерті особи відповідно до положень цивільного законодавства вирішується в судовому порядку», – зазначила юристка.

👩‍⚖️ Суд, оцінивши подані письмові докази, допитавши заявника, свідка, врахувавши думку заінтересованих осіб, заяву задовольнив повністю, встановивши факт смерті громадянки України, яка померла 16 березня 2022 року в місті Маріуполь Донецької області.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​🟩 Нині у багатьох працівників виникають запитання щодо порядку вступу у трудові відносини, розірвання трудового договору та оплати праці, адже з огляду на ведення активних бойових дій на території України велика кількість як самих працівників, так і підприємств, установ та організацій, в яких вони працювали, були змушені переміститися в інші населенні пункти, або взагалі зупинити свою діяльність.

Тож з урахуванням ⚖️Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», розповідаємо про найпоширеніші питання, що турбують працівників та роботодавців.

🟠 Зміна істотних умов праці
🔸 Наразі не застосовується норма щодо попередження працівника про зміни істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці.
🔸 Більше того, у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, але тільки за умови, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, та лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
❗️Виняток! Роботодавець не має права переводити працівника на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії.

🟠 Оплата праці
Роботодавець не звільняється від обов’язку виплати заробітної плати, проте:
🔸 звільняється від відповідальності за порушення строків її виплати, але лише за умови, що таке порушення сталось саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. В інших випадках керівник несе повну відповідальність за таке порушення;
🔸 може зупинити дію окремих положень колективного договору за власним рішенням, що також робить неможливим отримання додаткових виплат, передбачених колективним договором.

🟠 Розірвання трудового договору
Працівник може розірвати трудовий договір у термін, який зазначить у своїй заяві без двотижневого строку попередження (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

🟠 Окремої уваги заслуговує норма щодо призупинення трудового договору.
🔸 Так, відповідно до положень Закону призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
🔸 Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
🔸 Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
🔸 При зупиненні дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
🔸 Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

🔸 Отже, з урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що у разі тимчасового призупинення дії трудового договору працівник не вважається звільненим та в подальшому може розраховувати на відповідні компенсації. Водночас такі працівники мають змогу працевлаштуватися на інше місце роботи на умовах сумісництва.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​🟩 Під час воєнного стану, рятуючи своє життя, багато українців змушені виїжджати за кордон. Пані Світлана разом з неповнолітньою донькою теж хотіла так зробити. Проте ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду вона обмежена у праві виїзду за межі України до повного погашення боргового зобов’язання.

Річ у тім, що кілька років тому пані Світлана відкривала підприємницьку діяльність, щоб реалізовувати продукти харчування на ринку. Та бізнес «не пішов», пані Світлана виїхала за кордон, не закривши підприємницьку діяльність. Згодом вона повернулася та дізналася про ухвалу суду.

У зв’язку з несплатою недоїмки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виникла заборгованість у розмірі 21792,16 грн. Своєю чергою, державний виконавець, мотивуючи тим, що боржниця нібито ухиляється від виконання зобов’язань, подав до суду, який тимчасово обмежив Світлану у праві виїзду за межі України.

Як зняти таке обмеження, – з таким питанням жінка звернулася до Ізмаїльського бюро правової допомоги. Розв’язати цю ситуацію уповноважили головного юриста Ізмаїльського бюро правової допомоги Максима Дізанова.

⚖️ У заяві до суду юрист обґрунтував, що твердження державного виконавця, що Світлана ухиляється від виконання зобов’язань, порушуючи вимоги ч.5 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження», є безпідставними. Адже жінка особисто з’являлася до державного виконавця, подала заяву із зазначенням свого місця проживання, сімейного стану та поясненнями щодо наявності боргу. Вона сплатила частину боргу і не відмовляється сплатити залишок. Окрім того, у зв’язку з воєнним станом та у випадку загострення бойових дій наявна крайня необхідність скасувати тимчасове обмеження жінці у праві виїзду за кордон.

👩‍⚖️ Враховуючи наведені аргументи, Ізмаїльський міськрайонний суд скасував обмеження, і відтепер жінка разом з донькою зможе виїхати за межі України.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​#консультаціяБПД
🟩 Попри запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, до юристів системи безоплатної правової допомоги звертаються люди, які хотіли б орендувати або віддати в оренду земельну ділянку. Розповідаємо про особливості реєстрації договору оренди земельної ділянки в сучасних умовах.
Нещодавно набрав чинності 📃Закон України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (https://bit.ly/3aDQKzH), яким передбачено суттєві зміни щодо порядку оренди землі та реєстрації відповідних договорів під час воєнного стану.
Згідно із нововведеннями, державна реєстрація укладення договорів оренди земельних ділянок під час воєнного стану покладається на районні військові адміністрації (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
У нинішніх умовах відповідна військова адміністрація вносить відомості до спеціальної Книги реєстрації землеволодінь і землекористувань (в паперовій та електронній формах). Така Книга має бути передана до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру протягом 1 місяця з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях.
⁉️ Як здійснити державну реєстрацію договору оренди землі під час воєнного стану?
Для того, щоб зареєструвати договір оренди земельної ділянки, орендодавець повинен скласти заяву в електронній формі, до якої додати примірник договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Заява з доданими документами надсилається до військової адміністрації електронною поштою.
⁉️ Які строки державної реєстрації договору оренди?
Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації відбувається протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви. Важливо, що підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​#консультаціяБПД
🟩 На територіях України, які перебувають в тимчасовій окупації, залишилося багато патріотично налаштованих громадян, які впевнені у нашій Перемозі і щодня чекають на звільнення своєї 🇺🇦землі. Водночас, не маючи можливості виїхати на підконтрольну Україні територію, вони змушені виживати самі і турбуватися про безпеку своїх дітей.

На гарячу телефонну лінію системи безоплатної правової допомоги додзвонилися пан Володимир, який працює сторожем у школі, та його дружина, яка працює там же прибиральницею. З перших днів війни Василівський район Запорізької області, де вони проживають, опинився в окупації.

Пан Володимир розповів, що їх викликають представники окупаційної влади, і їм доведеться приймати рішення – звільнятися чи продовжувати працювати. Так сталося, що він не може виїхати на підконтрольну Україні територію, але він не може і звільнитися з роботи, бо змушений годувати сім’ю і якось виживати. Він щиро хвилюється, щоб у майбутньому його не звинуватили у зраді і співпраці з окупантами.

💬 Єдину зброю, яку ми могли запропонувати пану Володимиру – це озброєння знаннями, які дадуть йому змогу розуміти свої права і прийняти правильне рішення, – розповідає Ольга Бородіна, директор Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

⚖️ У контексті останніх змін до Кримінального кодексу України визначаються дії, які для громадян України вважаються колабораціонізмом, і відповідальність за вчинення таких дій.

15.03.2022 р набрав чинності ЗУ від 3.03.2022 р. № 2108-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність», яким в Україні передбачено кримінальну відповідальність за вчинення низки діянь, що сприяють збройній агресії на території України.

Так, Законом передбачено кримінальну відповідальність для осіб за здійснення ними колабораційної діяльність, що полягає, зокрема у вчиненні таких дій:
◼️ публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України;
◼️ публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора;
◼️ співпраця з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора;
◼️ публічний заклик до проведення незаконних виборів чи референдумів на тимчасово окупованій території;
◼️ невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
◼️ поширення антиукраїнської пропаганди у сфері освіти;
◼️ передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням тощо.

Отже, відповідальність наступає за діяння, умисно вчинене особою на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Звільняється від кримінальної відповідальності особа, якщо вона на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинила і добровільно заявила органам державної влади України про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.

Пан Володимир повідомив, що продовжує виконувати свої обов’язки і отримувати заробітну плату від України. Проте, якщо так станеться, що заробітну плату надалі сплачуватимуть окупанти, то з урахуванням обставин, в яких опинилися люди, які змушені виживати до того часу, поки Збройні Сили України не звільнять наші території, рішення про продовження виконання своїх трудових обов’язків прийматиметься ним з урахуванням, вказаних положень кримінального законодавства.

Головне – не визнавати ☠️окупанта господарем та не виконувати його особисті доручення.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​❓ Як знати найближче до вас бюро правової допомоги?

⚖️ Система безоплатної правової допомоги продовжує працювати в умовах воєнного стану, завдяки чому люди можуть оперативно отримати відповіді на свої питання для вирішення правових проблем. 

На жаль, через військові дії частина бюро правової допомоги закрита. Проте наші бюро правової допомоги працюють, де тільки це можливо.

🔎 Знайти найближче до вас бюро, що працює під час війни, та дізнатися його адресу, контакти та графік роботи можна на 🗺мапі, яка регулярно оновлюється.

Також отримати інформацію про розташування, режим роботи та контакти бюро правової допомоги можна за номером контактного центру системи БПД 📞 0 800 213 103. За цим номером також надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​У той час як військовослужбовці захищають територіальну цілісність та суверенітет 🇺🇦України, держава зобов’язується піклуватися не тільки про них, але й про їхні сім’ї, надаючи їм соціальні гарантії та пільги.

Дo членів сім’ї військoвoслужбoвця нaлежaть йoгo (її) дружинa (чoлoвік), їхні діти і бaтьки. Діти є членaми сім’ї незaлежнo від тoгo, чи є це діти будь-кoгo з пoдружжя, спільні aбo усинoвлені, нaрoджені в шлюбі aбo пoзaшлюбні.

У 📄статті на сайті системи БПД читайте про:

🟩 Сoціaльні гaрaнтії прaв членів сімей військoвoслужбoвців
🟩 Грoшoве зaбезпечення членів сімей військoвoслужбoвців

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​Виплата аліментів: якщо батько дитини мобілізований

❓ Чи має мій колишній чоловік платити аліменти на дитину, якщо він мобілізований на військову службу? Нараховувати заробітну плату за основним місцем роботи йому припинили.
☝️ 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», згідно з яким роботодавця звільнено від обов’язку зберігати середній заробіток за працівниками, яких призвали на військову службу. За такими працівниками зберігається лише місце роботи та посада.
Мобілізованим працівникам виплачують грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Водночас військовослужбовці сплачують аліменти на загальних засадах та з усіх видів грошового забезпечення (крім такого, яке не має постійного характеру).
Так, відповідно до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146, з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

❓ Як діяти, якщо військовослужбовець відмовляється добровільно сплачувати аліменти?
Якщо утримання аліментів здійснюється у примусовому порядку державним або приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження, то саме на виконавця покладений обов’язок здійснювати розшук доходів боржника, на які можуть бути звернуті стягнення за виконавчими документами відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».  
У свою чергу, стягувач може письмово повідомити виконавця про мобілізацію боржника на військову службу із зазначенням номера військової частини, якщо такий відомо. Якщо виконавцю невідома адреса військової частини, де служить боржник, він повинен надіслати документи щодо стягнення аліментів до Міністерства оборони України з метою їх передачі до бухгалтерії військової частини для стягнення аліментів з доходів боржника.

Отримайте консультацію за телефонами: 
📞 0 800 213 103 - Єдиний номер контактного центру системи безоплатної правової допомоги
📞 1548 - гаряча лінія Мінреінтеграції з кризових питань
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

❓ Виїхали за кордон та потребуєте консультації юриста?
❗️ Зверніться до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги.

Ми підкажемо: 
🔸 Що робити, якщо колишній чоловік перестав сплачувати аліменти на дитину.
🔸 Як діяти, якщо на ваш банківський рахунок в Україні накладено арешт.
🔸 Куди звертатися, якщо втратили паспорт закордоном.
🔸 Чи можна, будучи закордоном, отримати компенсацію за житло, пошкоджене внаслідок збройної агресії рф.
🔸 Та проконсультуємо з інших правових питань.

Телефонуйте з-за кордону: 📞 +38-044-363-10-41 (вартість дзвінка за тарифами вашого оператора).
Для дзвінків по Україні: 📞 +38-0800-213-103 (дзвінки безкоштовні).

ℹ️ З початку широкомасштабної агресії рф проти України мільйони людей, рятуючись від війни, виїхали за кордон. За оцінками ООН у справах біженців, за останні півроку Україну залишили понад 11,1 мільйонів людей. Водночас 4,7 мільйона українців вже повернулися додому, ще значна частина чекає на закінчення бойових дій.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​🟦 Українці, які покинули свої домівки через вторгнення росії та знайшли тимчасовий прихисток у межах країни, мають право на отримання допомоги та пільг за довідкою ВПО. Однак не завжди вдається зберегти необхідні документи або місце фактичного проживання не збігається з реєстрацією.

Тому розповідаємо про альтернативні способи підтвердження місця проживання в інфографіці, в інфографіці, яку підготовлено у співпраці з РеІнформ та Міністерствоv з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​#кейс_БПД
🟩 З початком бойових дій пані Тетяна вимушена була виїхати разом із дочкою з міста Мирноград на Донеччині до Івано-Франківської області, де отримала статус ВПО. Батько дочки, з яким пані Тетяна була розлучена на той час, залишився проживати в Донецькій області.

Жінка опинилася в скрутній ситуації – нове місце проживання, поруч немає рідних та друзів, грошей обмаль. Пані Тетяна перебувала в розпачі, адже на її утриманні знаходиться 19-річна дочка, яка має інвалідність ІІ групи з дитинства та є недієздатною.
Тоді вона звернулася до Надвірнянського бюро правової допомоги, що на Івано-Франківщині, з проханням допомогти стягнути аліменти на утримання повнолітньої дитини з інвалідністю. Представляти інтереси клієнтки у цій справі доручили юристці Людмилі Туєшин.

Пані Тетяна розповіла, шо вона розлучилася з чоловіком у 2016 році. За рішенням суду він сплачував аліменти на утримання їхньої дочки. Але коли дівчина досягла повноліття, батько припинив її матеріально підтримувати. Весь тягар матеріального утримання дочки з інвалідністю ліг на плечі матері.

💬 «Дочка часто хворіє, періодично потребує невідкладного стаціонарного лікування, медичного обстеження в різних спеціалістів. На це потрібні значні гроші. Колишній чоловік нам ніяк не допомагає. Сама я не спроможна утримувати нашу доньку, потрібна матеріальна допомога її батька», – говорить пані Тетяна.

👩‍🎓 Юристка Людмила Туєшин вивчила обставини справи, зібрала доказову базу та підготувала заяву до суду про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини з інвалідністю.

👩‍⚖️ Суд задовольнив заяву. Батько дівчини має сплачувати аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з всіх видів його заробітку щомісячно, на весь період непрацездатності своєї дочки.

📄 Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень ➡️ https://reyestr.court.gov.ua/Review/105597349

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​#кейс_БПД
Розлучення – процедура із юридичного погляду стандартна і не потребує особливих зусиль. Але перед головним юристом Покровського бюро правової допомоги Анжелою Скорик, яка взялася за справу клієнтки системи БПД, постала задача із ✳"зірочкою".

🟩 Пані Мар'яна, що мала статус внутрішньо переміщеної особи, звернулася до бюро по допомогу у розірванні шлюбу. Річ у тім, що шлюб було зареєстровано на території Автономної Республіки Крим, яка на сьогодні не підконтрольна Україні. Оригінал свідоцтва про укладання шлюбу загубився, і на додачу клієнтка не знала місця фактичного перебування її чоловіка. Та не зважаючи на труднощі, фахівчиня системи БПД взялася за розв’язання цієї проблеми.

Отже, відповідно до вимог законодавства України щодо процесуальних гарантій внутрішньо-переміщеним особам, враховуючи фактичне місце перебування клієнтки на території Покровської міської ради Дніпропетровської області, юристка підготувала позовну заяву про розірвання шлюбу і направила її до Орджонікідзевського міського суду, який відкрив справу та призначив дату розгляду.

Після цього на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача, з огляду на що відповідач, відповідно до п.11 ст.128 ЦПК України вважається таким, що отримав судову повістку. Відповідач не з’явився до зали судового засідання але суддя вирішив все одно розглянути справу, спираючись на статтю 24 Сімейного кодексу України, відповідно до якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, і примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим», – коментує дії судді головна юристка Покровського бюро правової допомоги (Нікопольський місцевий центр з надання БВПД) Анжела Скорик.

Тож, взявши до уваги ці законодавчі колізії, Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області виніс заочне рішення про задоволення позовних вимог пані Мар’яни у повному обсязі. Таким чином, клієнтка отримала безоплатну вторинну правову допомогу і залишилася задоволеною.

📄 Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: №184/1292/21

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

​​❓"Як підтвердити, що мій син перебуває у полоні?"
❓"Як отримати грошову допомогу, якщо мій чоловік є військовополоненим?"

З подібними та багатьма іншими запитаннями до юристів системи безоплатної правової допомоги звертаються родичі людей, які були позбавлені особистої свободи через збройну агресію. 

Звільнені з полону українці також мають правові запитання:
❓"Як відновити документи, втрачені під час перебування у полоні?"
❓"Що потрібно для отримання одноразової грошової допомоги після повернення з полону? "
💬 «Минулого року до бюро правової допомоги звернулися понад 200 українців з питань позбавлення осіб особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Також до контактного центру системи БПД за номером 0 800 213 103 останнім часом все більше надходить звернень з питань щодо додержання прав полонених, зниклих безвісти та членів їх родин», – повідомила начальниця управління доступу до правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Марчук. 

Юристи системи БПД надають правові консультації та роз’яснення членам сімей полонених, а також – контакти установ та організацій, які опікуються питаннями людей, позбавлених особистої свободи, та їхніх родичів.

❗️ Починаючи з 19.11.2022р. особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.
Зокрема, вони мають право на такі види ⚖️правових послуг як захист; здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах; складення документів процесуального характеру, на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Найпоширеніші правові питання, з яких надавалася безоплатна вторинна правова допомога, – встановлення факту перебування у полоні, 
нарахування та виплати одноразової грошової допомоги після повернення з полону. 
___________
Як отримати безоплатну правову допомогу?
📞Зателефонувати до контактного центру системи БПД 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні)
📞Номер для дзвінків з-за кордону +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
👩‍👩‍🎓🧑‍🎓Юристи на зв’язку у будні з 8:00 до 19:00, у суботу та неділю з 9:00 до 18:00
Звернутися до одного з бюро правової допомоги 
(адреси бюро тут ➡️ https://bit.ly/bpd_buro)
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid