Безоплатна правова допомога
3.77K subscribers
53 photos
423 links
Вітаємо на телеграм-каналі системи безоплатної правової допомоги.
Тут ми публікуємо стислі та зрозумілі юридичні консультації та роз'яснення законодавства України.

legalaid.gov.ua
facebook.com/Centre.4.Legal.Aid
instagram.com/ualegalaid/
Download Telegram
​​#консультаціяБПД
Комендантська година (заборонений час) – заборона військовим комендантом в певний час доби і на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний (надзвичайний) стан.
🟩 Як запроваджується
Порядок та процедура запровадження комендантської години врегульована Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 573 (https://bit.ly/3LbsgKQ)
🟩 Обмеження, які діють під час комендантської години
На території, де запроваджено комендантську годину, треба мати перепустки та посвідчення, які видає військова комендатура для перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях .
Перепустки діють лише в межах території, де запроваджено комендантську годину, їхній облік також здійснюється комендатурою на території, де запроваджено комендантську годину.
🟩 Хто здійснює контроль
Виконання питань дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України та військовослужбовці Збройних Сил України, і можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України.
Під час комендантської години в’їзд/виїзд (вхід/вихід) на територію/з території, де запроваджено комендантську годину, здійснюється лише через визначені комендатурою блокпости.
🟩 Які мають повноваження комендантські патрулі
У разі порушення комендантської години, комендантський патруль має право:
🔸 затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції України осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
🔸 перевірити документи, що посвідчують особу та з’ясувати, чи може людина перебувати на вулиці в цей час;
🔸 здійснити огляд речей, транспортного засобу, багажу та вантажів, службових приміщень і житла затриманої особи;
🔸 вилучати предмети, що є знаряддям, засобом або предметом правопорушення;
🔸 у разі потреби та згоди використовувати засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать особам, підприємствам, установам і організаціям (за винятком іноземних) для запобігання вчиненню кримінального правопорушення;
🔸 застосовувати фізичну силу, зброю та спецзасоби до правопорушників.
За наявності правових підстав особу, яка здійснила порушення режиму встановленої комендантської години, може бути затримано та притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
🟩 Відповідальність за порушення комендантської години
За невиконання вимог законного розпорядження або вимоги патруля порушнику загрожує штраф, громадські чи виправні роботи або адміністративний арешт до 15 діб (стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
За навмисного опору з боку затриманої особи виконати законні вимоги комендантського патруля до такої особи може бути застосована фізична сила чи вогнепальна зброя, у зв’язку з цим зверніть увагу на те, що вимоги комендантського патруля потребують негайного виконання без зайвого сперечання.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
​​У зв’язку з ☠️російською військовою агресією на території України багато 🧑👩дітей втратили батьків або залишилися без батьківського піклування. Проте під час воєнного стану порядок усиновлення дітей, визначений українським законодавством не спрощується та не змінюється. Усиновлення дітей в умовах воєнного стану здійснюється виключно відповідно до норм законодавства України.
Порядок усиновлення дитини в Україні регулюється Сімейним кодексом України та Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабміну від 8 жовтня 2008 року № 905.
Слід наголосити, що в умовах війни усиновлення дітей, провадиться лише в тих регіонах, де немає активних воєнних дій та працюють в звичному режимі органи державної влади України та місцевого самоврядування, і тільки по відношенню до тих дітей, щодо яких вдалося встановити вичерпні обставини життя їхніх батьків або інших родичів. Крім того, суди тимчасово не здійснюють повною мірою своїх повноважень, а тому в багатьох областях України не можливо організувати процес усиновлення.
Особливості процедури усиновлення:
1️⃣ Звернутися до служби у справах дітей із заявою про взяття на облік кандидатів в усиновителі та надати пакет документів, визначений законодавством (копії документів, що посвідчують особу; копію свідоцтва про шлюб; довідки про заробітну плату; висновки про стан здоров’я, копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням тощо), а також отримати висновок про можливість бути усиновлювачами.
2️⃣ Усиновлення дітей відбувається виключно в судовому порядку (суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади та дитини якщо вона за віком, усвідомлює факт усиновлення. Суд приймає рішення про усиновлення за місцем проживання дитини).
3️⃣ Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Без згоди дитини усиновлення провадиться лише у тих випадках, коли в силу свого віку чи стану здоров’я дитина не усвідомлює факту усиновлення).
4️⃣ Усиновити можливо лише тих дітей, які перебувають на обліку. Облік дітей, які можуть бути усиновлені та осіб, які бажають усиновити дитину, ведуть служба у справах дітей та Національна соціальна сервісна служба України. На облік беруться діти, позбавлені батьківського піклування, діти-сироти та діти, батьки, яких дали згоду на усиновлення. Усиновлення дитини без згоди батьків провадиться лише, якщо вони в установленому, законом порядку: визнані безвісно відсутніми, недієздатними, невідомі чи позбавлені батьківських прав, стосовно дитини, яка усиновлюється, а також, якщо протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім’ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 Cімейного кодексу України.
5️⃣ Інформація щодо дитини, яку бажають всиновити та налагодження з нею контакту надається лише кандидатам в усиновлювачі службою у справах дітей за місцем, де дитина перебуває на обліку.
🔺 Важливо: відповідно до норм законодавства України органи державної влади та місцевого самоврядування мають використовувати вичерпні заходи для забезпечення права дитини на виховання біологічними батьками чи іншими родичами для забезпечення безпечного та гармонійного розвитку дитини.
Однак в умовах війни, коли неможливо встановити обставини життя дітей, які підлягають усиновленню та їх батьків, осіб, які бажають, всиновити дитину, неможливо зібрати повний пакет документів для усиновлення – діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути тимчасово влаштовані службами у справах дітей у сім’ю знайомих чи близьких родичів, у прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
​​Упродовж останнього часу у багатьох містах 🇺🇦України були змінені назви вулиць, провулків, проїздів. За підтримки громадськості вулиці, названі іменами діячів ☠️сусідньої держави-агресора, отримують нові назви, в тому числі і імена Героїв України, а міські, сільські і селищні ради відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» приймають рішення про перейменування.

У зв'язку з цим багатьох турбує питання, чи потрібно вносити зміни в ті чи інші 📄📄📄документи.

🟩 Чи потрібно змінювати місце реєстрації?

Законодавство не передбачає обов’язку вносити подібні відомості, оскільки зміна назви вулиці не є зміною реєстрації місця проживання. Перереєстрацію місця проживання особи можна здійснити під час обміну паспорта чи зміни прізвища, тобто коли виникає потреба.

На сьогодні реєстрація чи зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється відповідно до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабміну від 7.02.2022 року № 265, та ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

У разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади, із збереженням попередніх даних, із подальшим внесенням цієї інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому КМУ порядку. Ці відомості за бажанням особи вносяться до відповідних документів, що містять відомості про місце проживання/перебування.

🟩 Чи обов’язково вносити зміни до документів на нерухомість?

Документи, що засвідчують право власності на нерухомість, залишаються чинними у разі зміни назви вулиці, на якій вони розташовані.

У разі перейменування вулиці, на якій розміщена нерухомість, українським законодавством не передбачена необхідність внесення змін до документа про право власності на нерухоме майно, зокрема свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, дарування тощо.

Водночас, у разі потреби, власник майна, стосовно якого відбулися зміни, має право звернутися до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно із заявою про внесення змін. Наприклад, у разі потреби купівлі-продажу чи дарування нерухомості. Отож, якщо власник бажає продати, подарувати або передати у спадок свою нерухомість, у документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва.

🟩 Чи треба змінювати відомості про місцезнаходження юридичної особи?

Зміна відомостей про місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця підлягає державній реєстрації відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Перейменування вулиці місцезнаходження юридичної особи є зміною місцезнаходження юридичної особи, що передбачає необхідність внесення відповідних змін в установчі документи, змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, повідомлення банківських установ і контрагентів про зміну реквізитів у чинних договорах, виготовлення нової печатки, бланків тощо.

Водночас законодавство не встановлює граничних термінів для проведення зміни відомостей щодо місцезнаходження, а отже, суб’єкт господарювання сам може вирішувати, коли необхідно провести реєстрацію змін.
​​В умовах воєнного стану відбуваються швидкі зміни 📃законодавчих норм. Не обійшлося і без змін у трудовому законодавстві. Розповідаємо, що таке простій та чим він відрізняється від призупинення дії трудового договору
🔸 Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу законів про працю України).
🔹 Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи (частина 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
У чому різниця:
- Підстави запровадження:
🔸 простоєм є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи;
🔹 призупиненням дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану;
- Тривалість:
🔸 простій може тривати без обмеження часу доки існують обставини, на підстави яких його запроваджено;
🔹 призупинення трудового договору можливе лише на період дії воєнного стану;
- Суб’єкт прийняття рішення:
🔸 рішення про простій приймає роботодавець;
🔹 ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець так і працівник;
- Коло осіб, на яких поширюється дія відповідного рішення:
🔸 простій може запроваджуватися щодо всього підприємства, або відділу або конкретного працівника;
🔹 призупинення дії трудового договору носить індивідуальний характер, тобто щодо кожного працівника приймається окремий наказ;
- Оплата:
🔸 під час простою виплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Водночас час простою з вини працівника не оплачується;
🔹 при призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується;
- Страховий стаж:
🔸 у разі оплати підприємством простою, період його дії зараховується до страхового стажу працівника;
🔹 у разі призупинення дії трудового договору ЄСВ за працівника не сплачується, а відтак йому не зараховується страховий стаж.
Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
​​🟩 Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?

Розділ VIII 📕Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.

Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.

Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Наприклад, особа внаслідок 🩸тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

◼️ Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.

◼️ Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.

Детальніше читайте на сайті безоплатної правової допомоги: https://bit.ly/3s7jEhE
​​🟩 Право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту та люди, що не мають документів, що посвідчують особу і громадянство України.

🔴 Потерпілі від сексуального насильства та катувань
можуть звернутися до системи надання безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Юристи системи надання безоплатної правової допомоги допоможуть їм скласти позовні заяви та інші документи процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень.

🔴 Люди, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України,
мають право отримати правові послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів.

🇺🇦 Документ: Закон України №2238-IX «Про внесення змін до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу» (https://bit.ly/3MwxvGn), прийнятий Верховною
Радою України 3.05.2022 року. Набрав чинності 20 травня.

👉 Детальніше читайте на нашому сайті: https://bit.ly/38xxlQn
​​🟩 Українці, які зазнали репресій від окупантів і зокрема були захоплені ними у полон, отримають соціальний та правовий захист.

Зокрема, особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, матимуть право на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Відповідна норма Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» № 2010-IX (https://bit.ly/3lwrrSm) набирає чинності через 6️⃣ місяців з дня його опублікування.

«Закон гарантує право осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, що включає такі види правових послуг, як захист, представництво та складення документів процесуального характеру на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії»

Серед іншого Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» визначає:

➡️ порядок ухвалення рішень із питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України підстави для встановлення такого факту;
➡️ порядок здійснення правового захисту та порядок реалізації житлових, трудових, освітніх прав;
➡️ отримання щорічної державної та одноразової державної грошової допомоги.

Після звільнення такі люди зможуть отримати від держави медичну та реабілітаційну, у тому числі психологічну, допомогу, санаторно-курортне лікування.

Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» передбачає, що особи, яких було позбавлено особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після звільнення матимуть першочергове право на забезпечення жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання та інші пільги.

Передбачається також спрощений порядок видачі документів, що посвідчують особу, та відстрочення платежів за зобов’язаннями осіб, які пережили позбавлення волі окупантами.

Крім того, буде створений Єдиний реєстр осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, який має на меті не тільки облік осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а й адміністрування їхніх потреб.
​​🟩 7 травня 2022 року набрав чинності 📃Закон України від 21 квітня 2022 року № 2220-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» на період дії воєнного стану, яким внесено зміни до законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно з цими змінами, безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості. Станом на сьогодні зробити це можливо за допомогою електронних сервісів Державної служби зайнятості України або мобільного застосунку "Дія".

Державна служба зайнятості України розробила покрокову інструкцію (https://bit.ly/39POQvx) для отримання статусу безробітного, а також альтернативні способи подачі заяви для громадян, які перебувають на території бойових дій або на тимчасово окупованій території:

🔸 можна заповнити відповідні заяви онлайн та надіслати через електронні сервіси Державної служби зайнятості України: про надання/поновлення/призначення статусу безробітного, виплату допомоги по безробіттю;
🔸 якщо можливості заповнити заяви онлайн немає, можна їх завантажити, після чого роздрукувати, заповнити, підписати, сфотографувати та відправити в електронній формі Державній службі зайнятості України. У темі листа слід обов’язково вказати слово «реєстрація», прізвище, ім’я, по батькові.

Виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, центру зайнятості населення, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. У областях, де центри зайнятості не можуть забезпечити фінансування допомоги, перерахування коштів здійснюється АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок заявника або шляхом переказу через міжнародну платіжну систему «My Transfer».

Детальніше про це, а також про те, як внутрішньо переміщеній особі отримати статус безробітного на безпечній території Україні, читайте на нашому сайті:
​​Міністерство юстиції України запускає проєкт «Скажи правду».

Це платформа для ефективного збирання та оброблення інформації про порушення прав людини Російською Федерацією.

Кампанія «Скажи правду» має одну мету — притягнення РФ до відповідальності у Європейському суді з прав людини. Для цього потрібні докази, а саме відео, фото та записи про порушення, вчинені загарбниками на нашій землі.

На порталі https://humanrights.gov.ua кожен, хто постраждав від дій окупантів, може подати заявку та розповісти власну правду, яку почує весь світ.

Збирання та оброблення інформації ведеться згідно з міжнародними стандартами, постраждалим та свідкам гарантований захист і збереження персональної інформації. Жодне свідчення не залишиться поза увагою.

Щоб подати заявку, переходь на сайт https://humanrights.gov.ua

Заповни просту форму з інформацією про злочин, свідків та жертв, додай медіадокази та розкажи якомога більше про те, що сталося, — допоможи покарати агресора на судовому майданчику, поки ЗСУ боронять нас на передовій!

#СкажиПравду
​​Війна диктує роботодавцям особливі вимоги до зберігання 📄📄📄документів, зокрема трудових книжок. Цілком зрозумілі побоювання співробітників щодо надійності такого зберігання, враховуючи те, як швидко й жахливо розвивалися події на початку ☠️російської агресії. Що з цього приводу говорить законодавство?

Зазначимо, що жодних особливих умов зберігання трудових книжок працівників правовий режим воєнного стану не визначає. Змін з цього приводу у законодавстві немає: зберігати трудові книжки працівників має підприємство, на якому вони працюють, обов’язково видавати трудову книжку потрібно лише у разі, якщо працівник звільняється (п.3 постанови Кабміну від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників»).

☝️ Як допускається діяти в умовах воєнного стану

Державна служба України з питань праці у своїх роз’ясненнях від 17.06.2021 зазначила, що роботодавець не зобов'язаний видавати працівникам трудові книжки, проте відсутні підстави відмовити працівнику у видачі такої трудової книжки на його вимогу. Таку вимогу бажано оформити у вигляді 📄заяви.

У разі видачі трудової книжки працівнику на його вимогу, працедавець знімає з себе відповідальність за збереження трудової книжки. Робиться це в інтересах працівника, який може через небезпеку змінити місце проживання, виїхати, влаштуватись за строковим трудовим договором за сумісництвом тощо. І краще, якщо трудова книжка буде у нього на руках.

⚙️ Алгоритм видачі трудової книжки працівнику
1️⃣ працівник звертається до роботодавця з заявою, в якій просить видати йому трудову книжку з обґрунтуванням необхідності такої видачі;
2️⃣ роботодавець заводить додатковий журнал обліку тимчасово виданих трудових книжок (довільної форми), де працівник розписується в отриманні та поверненні трудової книжки.

Окрім того, згідно зі ст. 7 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у разі перебування підприємства в районі активних бойових дій роботодавець самостійно вирішує питання зберігання кадрових документів і може приймати рішення про видачу трудових книжок працівникам під підпис. Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

🟡 Отже, видача трудової книжки на руки здійснюється з метою її збереження, адже в умовах війни ніхто нічого гарантувати не може. Роботодавець не може примусово видати трудову книжку на руки проти бажання самого працівника. Проте, в разі знищення трудової книжки через бойові дії працівник отримає чимало клопоту щодо відновлення даних при виході на пенсію, а роботодавець навряд чи понесе відповідальність, адже ми всі зараз живемо в умовах війни, що визнано форс-мажорною обставиною.
​​Згідно з Сімейним кодексом України та Законом України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" смерть підлягає державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті або за місцем поховання. Наявність свідоцтва про смерть - важливий документ, що уможливлює подальші правочини, наприклад, прийняття спадщини, призначення опікунства тощо.

Через збройну агресію ☠️російської федерації проти України гинуть мирні громадяни, а в містах, де ведуться активні бойові дії, часто немає можливості належним чином зафіксувати факт смерті людини. Родичі померлої людини не мають можливість отримати лікарське свідоцтво про смерть за встановлено формою. Тоді виникає необхідність державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

🟩 У квітні до Драбівського бюро правової допомоги Золотоніського місцевого центру з надання БВПД звернувся пан Микола з проханням допомогти йому скласти заяву до суду про встановлення факту смерті особи. Чоловік пояснив, що має статус внутрішньо переміщеної особи, бо переїхав до селища Драбів Золотоніського району Черкаської області з міста Маріуполя Донецької області.

💬 «16 березня 2022 року моя бабуся померла у сховищі будівлі державної установи. У зв’язку з тим, що на час смерті бабусі поблизу не було лікарів, які могли би зафіксувати факт її смерті та видати відповідне лікарське свідоцтво, було складено акт, згідно з яким комісією у складі медсестр неврологічного відділення було зафіксовано факт смерті», – розповів чоловік.

Спершу Микола звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та надав акт, згідно з яким була зафіксована смерть жінки. На своє звернення чоловік отримав відмову, адже не надав відповідного документа, який може бути підставою для державної реєстрації смерті особи (акт, який отримав чоловік від комісії медсестер не є належним документом). Фахівці органів РАЦСу порадили чоловіку встановити факт смерті бабусі шляхом звернення до суду з відповідною заявою.

Працівниця Драбівського бюро правової допомоги Світлана Опанасенко вивчила обставини справи, зібрала доказову базу та подала до суду заяву про встановлення факту смерті бабусі.

💬 «У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті, справа про встановлення юридичного факту смерті особи відповідно до положень цивільного законодавства вирішується в судовому порядку», – зазначила юристка.

👩‍⚖️ Суд, оцінивши подані письмові докази, допитавши заявника, свідка, врахувавши думку заінтересованих осіб, заяву задовольнив повністю, встановивши факт смерті громадянки України, яка померла 16 березня 2022 року в місті Маріуполь Донецької області.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
​​🟩 Нині у багатьох працівників виникають запитання щодо порядку вступу у трудові відносини, розірвання трудового договору та оплати праці, адже з огляду на ведення активних бойових дій на території України велика кількість як самих працівників, так і підприємств, установ та організацій, в яких вони працювали, були змушені переміститися в інші населенні пункти, або взагалі зупинити свою діяльність.

Тож з урахуванням ⚖️Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», розповідаємо про найпоширеніші питання, що турбують працівників та роботодавців.

🟠 Зміна істотних умов праці
🔸 Наразі не застосовується норма щодо попередження працівника про зміни істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці.
🔸 Більше того, у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, але тільки за умови, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, та лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
❗️Виняток! Роботодавець не має права переводити працівника на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії.

🟠 Оплата праці
Роботодавець не звільняється від обов’язку виплати заробітної плати, проте:
🔸 звільняється від відповідальності за порушення строків її виплати, але лише за умови, що таке порушення сталось саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. В інших випадках керівник несе повну відповідальність за таке порушення;
🔸 може зупинити дію окремих положень колективного договору за власним рішенням, що також робить неможливим отримання додаткових виплат, передбачених колективним договором.

🟠 Розірвання трудового договору
Працівник може розірвати трудовий договір у термін, який зазначить у своїй заяві без двотижневого строку попередження (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

🟠 Окремої уваги заслуговує норма щодо призупинення трудового договору.
🔸 Так, відповідно до положень Закону призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
🔸 Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
🔸 Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
🔸 При зупиненні дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
🔸 Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

🔸 Отже, з урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що у разі тимчасового призупинення дії трудового договору працівник не вважається звільненим та в подальшому може розраховувати на відповідні компенсації. Водночас такі працівники мають змогу працевлаштуватися на інше місце роботи на умовах сумісництва.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
​​🟩 Під час воєнного стану, рятуючи своє життя, багато українців змушені виїжджати за кордон. Пані Світлана разом з неповнолітньою донькою теж хотіла так зробити. Проте ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду вона обмежена у праві виїзду за межі України до повного погашення боргового зобов’язання.

Річ у тім, що кілька років тому пані Світлана відкривала підприємницьку діяльність, щоб реалізовувати продукти харчування на ринку. Та бізнес «не пішов», пані Світлана виїхала за кордон, не закривши підприємницьку діяльність. Згодом вона повернулася та дізналася про ухвалу суду.

У зв’язку з несплатою недоїмки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виникла заборгованість у розмірі 21792,16 грн. Своєю чергою, державний виконавець, мотивуючи тим, що боржниця нібито ухиляється від виконання зобов’язань, подав до суду, який тимчасово обмежив Світлану у праві виїзду за межі України.

Як зняти таке обмеження, – з таким питанням жінка звернулася до Ізмаїльського бюро правової допомоги. Розв’язати цю ситуацію уповноважили головного юриста Ізмаїльського бюро правової допомоги Максима Дізанова.

⚖️ У заяві до суду юрист обґрунтував, що твердження державного виконавця, що Світлана ухиляється від виконання зобов’язань, порушуючи вимоги ч.5 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження», є безпідставними. Адже жінка особисто з’являлася до державного виконавця, подала заяву із зазначенням свого місця проживання, сімейного стану та поясненнями щодо наявності боргу. Вона сплатила частину боргу і не відмовляється сплатити залишок. Окрім того, у зв’язку з воєнним станом та у випадку загострення бойових дій наявна крайня необхідність скасувати тимчасове обмеження жінці у праві виїзду за кордон.

👩‍⚖️ Враховуючи наведені аргументи, Ізмаїльський міськрайонний суд скасував обмеження, і відтепер жінка разом з донькою зможе виїхати за межі України.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
​​#консультаціяБПД
🟩 Попри запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, до юристів системи безоплатної правової допомоги звертаються люди, які хотіли б орендувати або віддати в оренду земельну ділянку. Розповідаємо про особливості реєстрації договору оренди земельної ділянки в сучасних умовах.
Нещодавно набрав чинності 📃Закон України від 24 березня 2022 року № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (https://bit.ly/3aDQKzH), яким передбачено суттєві зміни щодо порядку оренди землі та реєстрації відповідних договорів під час воєнного стану.
Згідно із нововведеннями, державна реєстрація укладення договорів оренди земельних ділянок під час воєнного стану покладається на районні військові адміністрації (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
У нинішніх умовах відповідна військова адміністрація вносить відомості до спеціальної Книги реєстрації землеволодінь і землекористувань (в паперовій та електронній формах). Така Книга має бути передана до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру протягом 1 місяця з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях.
⁉️ Як здійснити державну реєстрацію договору оренди землі під час воєнного стану?
Для того, щоб зареєструвати договір оренди земельної ділянки, орендодавець повинен скласти заяву в електронній формі, до якої додати примірник договору, а також засвідчені орендодавцем копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Заява з доданими документами надсилається до військової адміністрації електронною поштою.
⁉️ Які строки державної реєстрації договору оренди?
Державна реєстрація договору оренди або надання вмотивованої відмови у державній реєстрації відбувається протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви. Важливо, що підставою для відмови у державній реєстрації може бути лише невідповідність поданих документів закону.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
​​Починаючи з 24 лютого, дня початку збройної агресії 💀росії проти України, в різних регіонах нашої держави від артилерійських, авіаційних та ракетних 💥обстрілів страждають мирні жителі українських міст і сіл. Багато українців за цей період постраждали й від вибухів мін та гранат. Чи мають право постраждалі від вибухонебезпечних предметів на державну допомогу та соціальні гарантії?

Відповідно до статті 10 📃Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» (https://bit.ly/3NqKtWt), постраждалі особи мають право на одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю та на щорічну допомогу на оздоровлення.

У постанові кабміну № 1020 від 29.09.2021 затверджено Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів та Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів.

У консультації на нашому сайті читайте, хто має право на компенсацію та допомогу на оздоровлення, і куди для цього слід звернутися:
​​Вторгнення російських військ на територію нашої країни спричинило появу великої кількості осіб, які були вимушені покинути свої домівки та переміститися до безпечних регіонів.
Громадяни України, які виявили бажання надати безоплатно прихисток внутрішньо переміщеним особам можуть отримати від держави компенсацію витрат за тимчасове розміщення таких осіб, які перемістилися у період воєнного стану.
Детально про те, хто має право на компенсацію витрат та куди необхідно звертатись, які для цього потрібні документи розповідає юристка Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей.

🟩Кому надається компенсація?
🟩Куди необхідно звернутись?
🟩Які потрібно подати документи?
🟩Який розмір компенсації?
🟩Яким чином здійснюються виплати компенсації?

Відповіді на ці запитання - у консультації на сайті системи БПД: https://bit.ly/3zuJn88
​​#кейс_БПД

8 березня в Маріуполі Ольга народила доньку, а 9 березня російська армія зруйнувала пологовий будинок — усі документи та паперовий архів щодо породіль та дітей було знищено.

Пізніше Ользі з дитиною вдалося евакуюватися на Тернопільщину. Постало питання оформлення свідоцтва про народження.

Вона звернулася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Та оскільки у неї не було належного медичного документа, який може бути прийнятий для здійснення реєстрації народження відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», треба було звертатися до суду.

Ольга звернулася до Тернопільського бюро правової допомоги. Жінка є внутрішньо переміщеною особою, а отже має право на безоплатну вторинну правову допомогу. Їй було призначено адвоката.

Фахівець подав до Теребовлянського районного суду заяву в порядку окремого провадження про встановлення факту народження дитини.
Адвокат посилався на ст. 317 ЦПК України. Доказами народження дитини були обмінна карта пологового будинку, довідки про огляд під час вагітності та покази двох свідків.

«Розгляд справи відбувся невідкладно, суд виніс рішення про задоволення заяви», – коментує адвокат Віталій Скиба.

Так, навіть без довідки про народження дитини та інших документів, необхідних для отримання свідоцтва про народження у відділах ДРАЦС, встановлення факту народження дитини цілком можливе через звернення з відповідним позовом до суду.

Тепер Ольга може оформити свідоцтво про народження доньки.
​​🎉 Оголошено переможців конкурсу малюнків «Країна моїх прав» 2022 року.

Це вже третій поспіль конкурс малюнків, який щорічно проводить Координаційний центр з надання правової допомоги. Тема малюнків у цьому році — «Моє майбутнє в мирній Україні».

👀 Подивитися усі малюнки можна на сайті конкурсу за посиланням: http://art-konkurs.legalaid.gov.ua/

🎨 Перелік переможців та їхні роботи: https://bit.ly/3MYude8
​​🇺🇦 Україна бореться. Україна вірить у ЗСУ і чекає на повернення живими і здоровими усіх, хто захищає незалежність і саме існування країни і нації.

Фахівці системи БПД зібрали інформацію для близьких зниклих або полонених військовослужбовців про те, що робити і куди звертатися, щоб відшукати їх і повернути додому.

Перелік дій щодо пошуку включає:
🟢 Звернення до організацій, які займаються пошуком зниклих і обміном полонених
🟢 Подання заяв до Нацполіції, спеціалізованої прокуратури
🟢 Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
🟢 Ведення щоденника пошуків
🟢 Самостійний пошук у ворожих групах та каналах
🟢 Інші дії.

🟩 Система БПД надає правову інформацію, консультації, роз’яснення з правових питань та допомогу у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

➡️ Читайте детальніше на сайті системи БПД: https://bit.ly/3QrdPpC

#консультаціяБПД #БПД
​​#консультаціяБПД
Жорстока й брудна війна росії проти України руйнує не лише життя та долі наших громадян, а й завдає значної шкоди вітчизняному бізнесу.
Розповідаємо, яка процедура фіксації збитків, нанесених окупантами, підприємцям на фактично окупованій території, та куди подавати докази і заяви.
🟩 Як зафіксувати збитки
Для фіксації збитків бізнесу, нанесених окупантами на фактично окупованій території або після виїзду з неї, слід зробити за можливості наступне:
1️⃣ зафіксувати докази відібрання збіжжя та техніки. Зрозуміло, що з міркувань безпеки не завжди це можна зробити, але якщо обставини дозволяють, то слід зібрати пакет документів, що підтверджують право власності на пошкоджене, викрадене майно (договір купівлі-продажу, реєстраційні свідоцтва на техніку, свідоцтва про право успадкування, відповідні документи на зерно тощо);
2️⃣ звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про складання акта про викрадення майна. Якщо зі зрозумілих причин можливості оформити такий документ місцевою державною адміністрацією немає – необхідно звернутися до свідків, працівників підприємства для фіксації завданих збитків;
🔸 провести фото – та відеофіксацію відібраної техніки, збирати та зберігати статті, відео зі ЗМІ, якщо вони робили публікації про конкретний випадок розкрадання майна;
🔸 зібрати квитанції, товарно-накладні документи на зерно, або ж скласти акт у якому зазначити ринкову вартість рухомого майна станом на день відібрання, з посиланням на подібні публічні оголошення, та за можливості зазначити свідків, бажано з працівників підприємства.
🔸 коли з’явиться перша можливість подати заяву про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів разом із доказами відібрання майна та отримати витяг про внесення цієї заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За посиланням на нашому сайті читайте:
🟩 Які докази потрібні
🟩 Про оцінку завданих збитків
🟩 Пошкоджено нерухоме майно. Що робити?
🟩 Куди пoдaвaти дoкaзи тa зaяви?
🟩 Як зaфiкcувaти упущену вигoду пiд чac вoєннoгo cтaну?