Світовит Пашник. 3-й Спас (Хлібний). 16 серпня
https://svit.in.ua/pra/8p4.htm
Повністю закінчувався збір основних зернових культур. Освячення і споживання жертовного короваю з нового зерна, подяка Богу за щедрі дари, врожай [2, 347].
Наприкінці XII ст. Саксон Граматик докладно описав щорічні поганські ритуали, що їх здійснювали після закінчення жнив перед капищем Святовита на острові Рюґен. У кульмінаційний момент святкування заносили великий жертовний калач, дещо менший за людський зріст. Жрець ставив цей калач між собою та людьми, які збиралися перед капищем, і запитував: "Чи ви мене бачите?". Почувши ствердну відповідь, він зичив: "Щоб наступного року ви не змогли мене побачити". Саксон пояснив, що ці слова – побажання багатшого врожаю на прийдешній рік.
Аналогічний опис зустрічаємо у працях етнографів XX ст. церковного обряду, що побутує в Болгарії. Під час свята на честь місцевого святого піп ставав за складеними стосом жертовними круглими буханцями хліба й голосно запитував прихожан: "Чи ви мене бачите?", на що ті відповідали: "Так, бачимо тебе, бачимо". А священик казав: "Хоч би наступного року ви мене не змогли побачити", сподіваючись на ще багатший урожай. [1, 9-10]. Цей обряд із хлібом згадується в кількох народів, в тому числі і в Україні, на різні свята.
Щодо назви Післяуспіння Пресвятої Богородиці (Матері-Землі), що пов'язана зі смертю, слід звернути увагу на форму паляниць у вигляді могили-горбка, по нижній частині робиться з тіста обідок-змій, як і давні могили зовні обкладали камінням, а зверху ставлять солянку (або просто робиться отвір куди насипають солі), що нагадує нам живіт з пуповиною. Такий хліб використовують на похованнях, його несуть на кришці труни, а потім в кінці обряду ним пригощають всіх присутніх. [3, 4]. Аналогічний хліб бачимо і на весільних обрядах, бо поховання одночасно символізує шлюб Неба і Землі.
https://svit.in.ua/pra/8p4.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Спас #Хліб #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/8p4.htm
Повністю закінчувався збір основних зернових культур. Освячення і споживання жертовного короваю з нового зерна, подяка Богу за щедрі дари, врожай [2, 347].
Наприкінці XII ст. Саксон Граматик докладно описав щорічні поганські ритуали, що їх здійснювали після закінчення жнив перед капищем Святовита на острові Рюґен. У кульмінаційний момент святкування заносили великий жертовний калач, дещо менший за людський зріст. Жрець ставив цей калач між собою та людьми, які збиралися перед капищем, і запитував: "Чи ви мене бачите?". Почувши ствердну відповідь, він зичив: "Щоб наступного року ви не змогли мене побачити". Саксон пояснив, що ці слова – побажання багатшого врожаю на прийдешній рік.
Аналогічний опис зустрічаємо у працях етнографів XX ст. церковного обряду, що побутує в Болгарії. Під час свята на честь місцевого святого піп ставав за складеними стосом жертовними круглими буханцями хліба й голосно запитував прихожан: "Чи ви мене бачите?", на що ті відповідали: "Так, бачимо тебе, бачимо". А священик казав: "Хоч би наступного року ви мене не змогли побачити", сподіваючись на ще багатший урожай. [1, 9-10]. Цей обряд із хлібом згадується в кількох народів, в тому числі і в Україні, на різні свята.
Щодо назви Післяуспіння Пресвятої Богородиці (Матері-Землі), що пов'язана зі смертю, слід звернути увагу на форму паляниць у вигляді могили-горбка, по нижній частині робиться з тіста обідок-змій, як і давні могили зовні обкладали камінням, а зверху ставлять солянку (або просто робиться отвір куди насипають солі), що нагадує нам живіт з пуповиною. Такий хліб використовують на похованнях, його несуть на кришці труни, а потім в кінці обряду ним пригощають всіх присутніх. [3, 4]. Аналогічний хліб бачимо і на весільних обрядах, бо поховання одночасно символізує шлюб Неба і Землі.
https://svit.in.ua/pra/8p4.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Спас #Хліб #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
Пашник С.Д. 3-й Спас (Хлібний). Післяуспіння. 16 серпня
https://svit.in.ua/pra/8p4.htm
Повністю закінчувався збір основних зернових культур. Освячення і споживання жертовного короваю з нового зерна, подяка Богу за щедрі дари, врожай [2, 347].
Наприкінці XII ст. Саксон Граматик докладно описав щорічні поганські ритуали, що їх здійснювали після закінчення жнив перед капищем Святовита на острові Рюґен. У кульмінаційний момент святкування заносили великий жертовний калач, дещо менший за людський зріст. Жрець ставив цей калач між собою та людьми, які збиралися перед капищем, і запитував: "Чи ви мене бачите?". Почувши ствердну відповідь, він зичив: "Щоб наступного року ви не змогли мене побачити". Саксон пояснив, що ці слова – побажання багатшого врожаю на прийдешній рік.
Аналогічний опис зустрічаємо у працях етнографів XX ст. церковного обряду, що побутує в Болгарії. Під час свята на честь місцевого святого піп ставав за складеними стосом жертовними круглими буханцями хліба й голосно запитував прихожан: "Чи ви мене бачите?", на що ті відповідали: "Так, бачимо тебе, бачимо". А священик казав: "Хоч би наступного року ви мене не змогли побачити", сподіваючись на ще багатший урожай. [1, 9-10]. Цей обряд із хлібом згадується в кількох народів, в тому числі і в Україні, на різні свята.
Щодо назви Післяуспіння Пресвятої Богородиці (Матері-Землі), що пов'язана зі смертю, слід звернути увагу на форму паляниць у вигляді могили-горбка, по нижній частині робиться з тіста обідок-змій, як і давні могили зовні обкладали камінням, а зверху ставлять солянку (або просто робиться отвір куди насипають солі), що нагадує нам живіт з пуповиною. Такий хліб використовують на похованнях, його несуть на кришці труни, а потім в кінці обряду ним пригощають всіх присутніх. [3, 4]. Аналогічний хліб бачимо і на весільних обрядах, бо поховання одночасно символізує шлюб Неба і Землі.
Література:
1. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. – 416 с.
2. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 368 с.
3. Поховання. – Уклав С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 20 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Спас #Хліб #могила #Земля #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/pra/8p4.htm
Повністю закінчувався збір основних зернових культур. Освячення і споживання жертовного короваю з нового зерна, подяка Богу за щедрі дари, врожай [2, 347].
Наприкінці XII ст. Саксон Граматик докладно описав щорічні поганські ритуали, що їх здійснювали після закінчення жнив перед капищем Святовита на острові Рюґен. У кульмінаційний момент святкування заносили великий жертовний калач, дещо менший за людський зріст. Жрець ставив цей калач між собою та людьми, які збиралися перед капищем, і запитував: "Чи ви мене бачите?". Почувши ствердну відповідь, він зичив: "Щоб наступного року ви не змогли мене побачити". Саксон пояснив, що ці слова – побажання багатшого врожаю на прийдешній рік.
Аналогічний опис зустрічаємо у працях етнографів XX ст. церковного обряду, що побутує в Болгарії. Під час свята на честь місцевого святого піп ставав за складеними стосом жертовними круглими буханцями хліба й голосно запитував прихожан: "Чи ви мене бачите?", на що ті відповідали: "Так, бачимо тебе, бачимо". А священик казав: "Хоч би наступного року ви мене не змогли побачити", сподіваючись на ще багатший урожай. [1, 9-10]. Цей обряд із хлібом згадується в кількох народів, в тому числі і в Україні, на різні свята.
Щодо назви Післяуспіння Пресвятої Богородиці (Матері-Землі), що пов'язана зі смертю, слід звернути увагу на форму паляниць у вигляді могили-горбка, по нижній частині робиться з тіста обідок-змій, як і давні могили зовні обкладали камінням, а зверху ставлять солянку (або просто робиться отвір куди насипають солі), що нагадує нам живіт з пуповиною. Такий хліб використовують на похованнях, його несуть на кришці труни, а потім в кінці обряду ним пригощають всіх присутніх. [3, 4]. Аналогічний хліб бачимо і на весільних обрядах, бо поховання одночасно символізує шлюб Неба і Землі.
Література:
1. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. – 416 с.
2. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 368 с.
3. Поховання. – Уклав С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 20 с.
Більше інформації на сайті:
https://svit.in.ua
Наш телеграм канал:
https://t.me/ridna_vira
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Спас #Хліб #могила #Земля #Літо #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
www.svit.in.ua
Руське Православне Коло
новини, оголошення про Руське Православне Коло