Світовит Пашник. Обіда
https://svit.in.ua/bogy/obida.htm
Обідоносиця – птах смутку, яка віщує біду, втрати на полі бою: "А да не встане Обідоносиця Дажбовим внукам, які же в яругах ворогів дбали, і так днесь не по хулі саме також отці наші. Се бо у Синє море стяли до берега годь тую і одержали над ними побідену пісню хвали." [1, ВК,7б].
Обіда згадується в "Слові": "Встала Обіда в силах Даждьбожа внука, вступила бідою на землю Трояню, всплескала лебединими крильми на синім морі біля Дону, плещучи, убудила жирні времена."; "Дремле в полі Ольгове хоробро гніздо – далече залетіло! Не було воно Обіді порождено, ні соколу, ні кречету, ні тобі, чорний вороне, поганий половчине!" та ін. Не складно побачити однакове написання П-Обіди, тобто "по біді". Хоча значення виходять протилежні. Б. Яценко звертаю увагу на плутанину: "…слово "обида" розпочиналось із "омеги", що нагадувала "по". [див. 3].
Припускаємо, що цифра "2" – д(і)ва малюється у вигляді лебедя, і позначає смуток, журбу, потойбічний світ. Два лебеді, що зійшлися носами, зображені в символі Триглава (два крайніх зуба), вони ж є символом жіночого лона, що в свою чергу виступає потойбічним світом, місцем смерті воїна (чоловічого прутня), що позначений середнім зубом. Можливо слова "лебідь", слід порівняти з "лібідо" (від лат. libido) – сексуальне прагнення, потяг, що виводять з праіндоєвр. *leubh – любити, бажати.
Можна розглядати Обідоносицю як прояв Матир-Сви (Слави). Вона віщує, як побіду, так і попереджає про нещасні часи для русів: "Матир-Слава сяє до облаків, як Сунь, і віщує нам побіди і загибель." [1, ВК,7є]; "Б'є крилами Матир-Сва-Слава і верещить нам о труднім часі сушени і мору говяд. [1, ВК,28].
Василь Скуратівський порівнює образ Обіди і Біди, до якої часто звертаються як до особи:
Ой чого ж ти, Бідо, за мною вчепилася?
– Я з тобою, безталанний, з тобою родилася.
Ой чого ж ти, Бідо, за мною вв'язалася?
– Я з тобою, безталанний, з тобою вінчалася.
Біда не має чіткого образу, вона неопредметнена. Це своєрідний лихий дух, який нерідко пов'язують з лихою долею. [2, 199].
Іноді в старих текстах складно визначити, чи мова йде про Богиню чи просто слово на означення обіди (образи) або біди. Аналогічна плутанина є з Богинею Жалею.
https://svit.in.ua/bogy/obida.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Обіда #Побіда #Лебідь #Матир-Сва # #РіднаВіра #Свято #СвітовитПашник
https://svit.in.ua/bogy/obida.htm
Обідоносиця – птах смутку, яка віщує біду, втрати на полі бою: "А да не встане Обідоносиця Дажбовим внукам, які же в яругах ворогів дбали, і так днесь не по хулі саме також отці наші. Се бо у Синє море стяли до берега годь тую і одержали над ними побідену пісню хвали." [1, ВК,7б].
Обіда згадується в "Слові": "Встала Обіда в силах Даждьбожа внука, вступила бідою на землю Трояню, всплескала лебединими крильми на синім морі біля Дону, плещучи, убудила жирні времена."; "Дремле в полі Ольгове хоробро гніздо – далече залетіло! Не було воно Обіді порождено, ні соколу, ні кречету, ні тобі, чорний вороне, поганий половчине!" та ін. Не складно побачити однакове написання П-Обіди, тобто "по біді". Хоча значення виходять протилежні. Б. Яценко звертаю увагу на плутанину: "…слово "обида" розпочиналось із "омеги", що нагадувала "по". [див. 3].
Припускаємо, що цифра "2" – д(і)ва малюється у вигляді лебедя, і позначає смуток, журбу, потойбічний світ. Два лебеді, що зійшлися носами, зображені в символі Триглава (два крайніх зуба), вони ж є символом жіночого лона, що в свою чергу виступає потойбічним світом, місцем смерті воїна (чоловічого прутня), що позначений середнім зубом. Можливо слова "лебідь", слід порівняти з "лібідо" (від лат. libido) – сексуальне прагнення, потяг, що виводять з праіндоєвр. *leubh – любити, бажати.
Можна розглядати Обідоносицю як прояв Матир-Сви (Слави). Вона віщує, як побіду, так і попереджає про нещасні часи для русів: "Матир-Слава сяє до облаків, як Сунь, і віщує нам побіди і загибель." [1, ВК,7є]; "Б'є крилами Матир-Сва-Слава і верещить нам о труднім часі сушени і мору говяд. [1, ВК,28].
Василь Скуратівський порівнює образ Обіди і Біди, до якої часто звертаються як до особи:
Ой чого ж ти, Бідо, за мною вчепилася?
– Я з тобою, безталанний, з тобою родилася.
Ой чого ж ти, Бідо, за мною вв'язалася?
– Я з тобою, безталанний, з тобою вінчалася.
Біда не має чіткого образу, вона неопредметнена. Це своєрідний лихий дух, який нерідко пов'язують з лихою долею. [2, 199].
Іноді в старих текстах складно визначити, чи мова йде про Богиню чи просто слово на означення обіди (образи) або біди. Аналогічна плутанина є з Богинею Жалею.
https://svit.in.ua/bogy/obida.htm
Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!
Картка ПриватБанк:
4149 6090 0382 7658
Картка Monobank:
4441 1144 6569 7371
#Обіда #Побіда #Лебідь #Матир-Сва # #РіднаВіра #Свято #СвітовитПашник