🔶 Наразі рубрика #ТалантиХарківщини
«Україночка» Галина Воловик, місто Ізюм

#ООМЦКМ
#культура_Харківщини
#культура_Слобожанщини
#ТалантиХарківщини
#народнемистецтво
#народнатворчість
#спадщинаХарківщини
#листівкизХарківщини

🔶 Отже, день традиційної культури продовжується. Наразі розповідаємо про елемент, що включений до обласного переліку – «ТРАДИЦІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЯЛЬКИ-МОТАНКИ в смт Малинівка Чугуївського району Харківської області».
 
🔸У селищі Малинівка, яке було засновано козаками-переселенцями з Лівобережної України на протилежному місту Чугуєву березі річки Сіверський Донець, місцеві жителі зберігають традицію виготовлення ляльок-мотанок.
 
🔸Ці ляльки слугували в давніші часи оберегами козакам у походах, селянам у домівках і просто розважали й втішали маленьких дітей.
 
🔸Секрети виготовлення ляльки-мотанки передавалися в родині по жіночій лінії від матері до доньки.
 
🔸В основу мотанки ламали гілочку плодового дерева жіночого роду – вишні, яблуні, груші, попросивши перед тим пробачення у дерева. Мотаючи голівку, клали монетку і зерно пшениці як символ родючості, примотували нитками клаптики тканини, примовляючи на кожний зав’язаний вузлик свої побажання – «на здоров’я», «на щастя» тощо. Як правило, цей процес відбувався так, щоб ніхто не бачив і голкою ляльці нічого не шили.
 
🔸Лялька-мотанка оберігала малинівців і в заміжжі – мати дарувала її молодій як хатній оберіг, і в хворобі – дитині давали погратися з лялькою, після чого її знищували, вважаючи, що хвороба перейшла на іграшку.
А коли дитина виростала, її місце в колисці займала мотанка, охороняючи місце від нечистої сили до народження наступної дитини.
Також нашвидкоруч з підручних матеріалів (наприклад хусток) мотали й ігрові ляльки, щоб розважити дитинку і такі ляльки оберегами не вважалися.
 
🔸А ще серед місцевих ходить легенда, що, продовжуючи давні традиції, в минулому столітті одна жінка зробила ляльку для сусідки, у якої чоловік не повернувся з війни. Впродовж кількох років жінка загадувала лише одне бажання – аби її рідна людина повернулася додому й прикрашала цю ляльку стрічками, намистами, бантиками, допоки залишилося відкритим одне тільки обличчя мотанки. І оберіг спрацював – чоловік повернувся з полону живим!
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини  
#деньтрадиційноїкультури
#народнемистецтво
#народнатворчість
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини  
#спадщинаХарківщини
 

🔶 Середа розпочинається інформативно, бо «День традиційної культури», він такий⚡️

Отже, зараз мова піде про ярмарок, починаємо⤵️

🔸 ЯРМАРОК. Захід, де продавці демонструють та продають товар споживачам. Так трактується цей термін у словниках. І з цим важко не погодитися, тому що це саме місце на якому демонструють не лише свої товари продавці, а й місце зустрічі, розваг, вирішення важливих сімейних питань. Ми не помилимося коли ще до слова захід, додамо й слово «дійство», що ніким не було сплановано, а відбувалося само по собі. Саме до дійства, що відбувалися на ярмарках часто зверталися письменники, художники, режисери.

🔸 Як саме відбувалися ярмарки на Харківщині на початку-середині ХХ століття ми звернемося до наших фольклорно-етнографічних записів із спогадами наших інформантів.
Як правило ярмарки відбувалися а великі свята, наприклад на Покрову, коли вже на селі «поробили всю важку роботу» і селяни могли продати рештки свого збіжжя, худобу, птицю або ж придбати собі необхідний посуд, одяг, реманент, смаколики, тощо. Ярмарок тривав один день і називали його «малий» і великий що охоплював два-три дні. На ярмарках крім сільськогосподарської продукції, які продавали селяни, ремісники та крамарі вивозили свій товар. На ярмаркових майданчиках встановлювали «качелі», «каруселі», де діти та молодь могли розважитися та відпочити. Часто згадують старожили і про розіграш «лотереї». «Дядько носив з собою папугу і за певну ціну птиця діставав із коробки разноцвєтні папірці де було написано бажання. А можна було виграти і сережки, колечко із проволоки…».

➡️Отже згадують наші інформанти:
🔸«Качєлі робили, колиску. Нічого не роблять. Молодьож три дні, співають та колишуться». (зап. 1994 р., с. Іванівка на Шевченківщині, Поліна Прохорівна, 1914 р.н.)
🔸«Качєлі, каруселі, оце прямо таке гуляння, Боже сохрани. Жінки, чоловіки, годів по 30, в м’яча грають на вигоні. (Що продавали на ярмарку?) На ярмарку продавали все. Ото понавозять з города всячини і товари, і гостинці, хто шо відціля повиносе. Інтєрєсно було, просто як великий базарь. (Який посуд був?) Тоді ж в основном був череп’яні миски, кувшини, дерев’яні ложки, порозрисовувані і такі (не розмальовані), матерію привозили. І я помню ярмарок, і каруселі помню, біжиш, як нема дома грошей, то береш яєць, пооддавав тому у кого карусєлі...» (зап. 04.08.1995 р., с. Новомиколаїка на Шевченківщині від Корх Анастасії Степанівни, 1924 р.н.)
🔶А ще на ярмарку можна було при «купівлі-продажі товару» з кимсь познайомитися або зустріти знайомого з іншого села, якого давно не бачив і при спілкуванні вияснити що в нього є дочка на виданні, а в тебе ж син-парубок. У такому ділі і сватами можна було стати…
🔸« Частенько було так, шо батьки знайомилися на ярмарку. При розговорі вияснялося шо у одного є дочка на вданні, а в другого син, якому треба женитися». (зап. 10.08.1997 р., с. Полкова Микитівка на Богодухівщині від Васеніної Галини Тихонівни, 1915 р.н., Левченка Матвія Тихоновича, 1912 р.н.)
🔸 «Батьки домовлялися, а молоді один одного і не бачили. Спершу приходили свати без хліба, шоб молоді подивилися один на одного, а тоді договорялися коли приходити з хлібом». (зап. 13.08.1997 р., с. Ясенове на Валківщині від Андрущенко Євдокії Денисівни, 1916 р.н., Романенко Уляни Данилівни, 1923 р.н., Новосел Ганни Панасівни, 1934 р.н.)

Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.

#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнітрадиції
#спадщинаХарківщини
#ярмарок

🔶 Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації запрошує взяти участь у Відкритому фольклорному фестивалі  зимового календаря «СВЯТОВИД» 🌟
 
🔸Фестиваль проводиться з метою відтворення, збереження та популяризації різдвяно-новорічних обрядів, традицій, звичаїв, пісень зимового календарного циклу різних регіонів України.

🔸Різдвяно-Новорічні дійства у кожному регіоні України вирізняються самобутньою різноманітністю традицій, звичаїв, обрядів.
Різдвяно-Новорічні святки – цикл одного з головних річних свят українців, що охоплює період з 6 по 19 січня (6 січня – Святвечір, 7 січня – Різдво, 13 січня – Меланки, 14 січня – Василя, 18 -19 січня – Водохреща) і має безліч своєрідних регіональних ознак, але зберігає основні елементи, а саме: приготування святкової вечері; спільна родинна вечеря; господарські магічні дії; ворожіння про майбутнє; вшанування предків; принесення святкової вечері вечірниками; маскування; ритуальні обходи колядників, щедрівників, меланкарок, посипальників з величанням і найкращими побажаннями всім членам родини; містеріальні ігри, вертепні дійства, обряди «Водіння Кози», «Меланки»; освячення води на Водохреща; ритуальне завершення святкування.

📅 Дати проведення Фестивалю
✅ Збір, опрацювання відеоматеріалів, уточнюючої інформації з обрядовості зимового календарного циклу (до 20 грудня 2022 року).
 
✅ Проведення семінару-практикуму «Різдвяно-Новорічна обрядовість українців: минуле і сьогодення» для керівників фольклорних, фольклористичних колективів, а також всіх охочих поповнити свої знання з обрядовості зимового календарного циклу (4 грудня 2022 року).
 
✅ Розміщення відеоматеріалів обрядовості зимового календарного циклу: канали комунікації  Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва: (сайт, Fecebook, Іnstagram, Telegram, YouTube) (з 5 січня 2023 року).

🔸 З умовами фестивалю можна ознайомитися за посиланням⤵️
https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/2022%20Sviatovid.%20Umovi.pdf

#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#культураСлобожанщини  
#НКС
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини  
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#святовид
#святки
#різдвяноноворічнісвята
#колядки
#щедрівки
#меланки

19 грудня – свято МИКОЛАЯ-ЧУДОТВОРЦЯ.
На Харківщині, за народним звичаєм, цей день називають: Микола, Святий Миколай, Микола зимній, Микола Угодник.
Він є одним із найважливіших християнських святих. До нього звертаються з молитвами як до захисника в нещасті й помічника у скруті, коли хочуть миру, спокою, здоров’я та злагоди.
У цей день йшли до церкви на службу, за відсутності церкви, молилися вдома. Якщо у родині був чоловік із таким ім’ям – відзначали. Зазвичай ходили в гості.

Перед Миколаєм та перед великими святами необхідно було віддати борги, якщо вони були. На свято, до схід сонця, готували кутю, узвар, щоб багатий був урожай на зернові. Діткам дарували подарунки та випікали печиво "миколайчики". З часом, звичаї та традиції святкування Миколая, перейшли на Різдвяні святки.

Наприкінці ХХ століття ми фіксували лише залишки спогадів про широке відзначення свята. За інформацією старожилів «У цей день діткам дарували подарунки» (с. Дорофіївка на Валківщині).

Також на Борівщині записана легенда про Миколая.
«Миколай всігда помагав людям і люди його почітали. А Касяну не нравилося це. От він і пішов до Бога жалітися на Миколая. Тоді Бог і каже, анголам шоб вони найшли Миколу та привели до нього. Ангели полетіли шукати його, прилітають, кажуть шо нема Миколи на небі, він пішов на море людей рятувати. Вдруге Бог посилає анголів найти Миколая. Ті полетіли, прилітають, кажуть немає Миколая, він людей від пожара рятує. Втретє Бог посилає анголів привести до нього Миколу. Полетіли анголи, прилітають, кажуть немає Миколи, він козаків із турецької неволі визволяє. В четверте Бог посилає анголів найти Миколу. Приводять Миколу, а він увесь у грязі, одежа подерта. – Де ти був? – питає Бог. – Та мужику помагав воза з грязі витягати, каже Микола. А тоді Бог і каже Касяну: – Бачиш, за шо люди люблять і цінять Миколу, за добрі справи. А ти, йди і будеш на землі появлятися раз на чотири роки. З тих пір Касян являється на землю тіки у високосний рік» (зап. 2000 р. в с. Бахтин на Борівщині від Нужної Лідії Степанівни).

З цього дня на Харківщині співали колядки про Миколая.
Миколай, коника сідлає,
Миколай з двору виїджає,
Тому святий Миколай
На усяк час помогай
Миколаю!

На світлинах "Святий Миколай" у виконанні учасників клубу «Оксамит» Харківського міського культурного центру за місцем проживання Харківської міської ради, керівник Марина Дубровська.

Матеріал підготувала провідний методист Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталія Олійник.

#ЛабораторіядослідженьНКС
#ООМЦКМ
#традиційнакультураСлобожанщини
#традиційнакультураХарківщини
#традиційнакультура
#народнийкалендар
#народнісвята
#народнітрадиції
#спадщинаХарківщини
#СвятийМиколай #Миколай

Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» міста Харкова, Громадська організація «Спілка етнологів і фольклористів міста Харкова» запрошують взяти участь у Відкритому дистанційному фестивалі-конкурсі традиційної народної культури “Кроковеє коло” для дітей та молоді.
Програма включає:
– Учнівську науково-практичну конференцію „Етнологія і фольклористика”;
– Конкурс „Виконавські мистецтва” за номінаціями: „Народні оповідки”, „Автентичний солоспів”, „Автентичний гуртовий спів”, „Фольклористично-етнографічні дійства”.
– Конкурс „Традиційні художні ремесла” за номінаціями: „Писанкарство”, „Вишивка”, „Витинанка”, „Художній розпис”, „Ткацтво”, „Кераміка”, „Різьблення”, „Вироби з соломки”, „Вироби з лози”, „Вироби з бісеру”, „Народна лялька”.

Положення та анкети-заявки за посиланням⤵️

https://ovbmh3duwp5hfi4eksxkpealmulddybh.cdn-freehost.com.ua/images/Polozhennia%20KROKOVE%D0%84%20KOLO_2023.pdf

#ООМЦКМ
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураСлобожанщини
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#фестиваліХарківщини
#Кроковеєколо
#традиційнакультура
#автентичнийспів
#традиційніхудожніремесла
#народніоповідки

🔶ХУДОЖНІЙ РОЗПИС. Настінний розпис вважається головним різновидом декоративного розпису. Кожна господиня намагалася прикрасити свою оселю за допомогою різнокольорової глини. Дівчата залюбки долучалися до цього виду мистецтва, щоб привернути увагу парубків, бо це означало, що саме в цій хаті є дівка на виданні. Також розписом прикрашали різні дерев’яні, керамічні вироби тощо. Коли людство винайшло папір, розпис почали виконувати на папері. Нині ми не уявляємо свого існування без декоративного розпису, що є одним із найпоширеніших видів мистецтва.
 
🔸ВИТИНАНКА, існувала з давнини, бо нею прикрашали одяг до винайдення паперу. В Україні витинанка з паперу з’являється у 18 – 19 столітті. Жінки та дівчата прикрашали мережаними смужками покуть, мисники, полиці, вікна тощо. Нині витинанка є одним із найпоширеніших видів мистецтва.
🔸ТКАЦТВО було важливим ремеслом кожної української сім’ї. За допомогою ткацтва виготовляли полотно, а з полотна – різноманітний одяг та ужиткові речі. В Україні поширеним було килимарство, коцарство, що і нині є у доробку наших майстрів. Українські ткачі працювали на вертикальних та горизонтальних верстатах.

🔸А ми продовжуємо знайомити з творчим доробком учасників Відкритого дистанційного фестивалю-конкурсу традиційної народної культури «КРОКОВЕЄ КОЛО» для дітей та молоді.
 
Творчі роботи були надіслані учасниками та виконувалися в очно-дистанційному конкурсі на платформі zoom за віковими категоріями та заданими темами чи схемами.
 
➡️Номінація «ВИТИНАНКА»
Участь у конкурсі взяли представники:
* КЗ «Люботинський мистецький ліцей “Дивосвіт”» Харківської обласної ради. Керівник – ВАКУЛЕНКО Олександр Сергійович
* Дитячої школи мистецтв № 4 ім. Леонтовича міста Харкова. Керівник – КВІТКА Анастасiя Михайлiвна 
* Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу «Харківська дитяча художня школа № 1 ім. І.Ю. Рєпіна». Керівник – ДЕНИСЕНКО Наталія Сергіївна
* Народного художнього колективу «Дизайн-студія «Палітра» КЗ «Харківський Палац дитячої та юнацької творчості Харківської міської ради Харківської області». Керівник – РІДНА Олена Миколаївна
 
➡️Номінація «ТКАЦТВО»
Участь у конкурсі взяли представники:
 
* КЗ «Ліцей «Максимум» Кропивницької міської ради». Керівник – ДОБРОВОЛЬСЬКА  Валентина  Яківна
* Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти «Валківська школа мистецтв» Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області. Керівник – КОВАЛЬ Олена Юріївна
 
➡️Номінація «ХУДОЖНІЙ РОЗПИС».
Участь у конкурсі взяли представники:
 
* Черкаського базового історико-культурного інформаційного центру Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області. Керівник –  ПАДАЛКА Катерина Анатоліївна
* КЗ «Люботинський мистецький ліцей “Дивосвіт”» Харківської обласної ради. Керівник – ВАКУЛЕНКО Тамара Олексіївна
* Конотопської дитячої художньої школи Конотопської міської ради Сумської області. Керівник – ЛЯЩЕНКО Олена Михайлівна
* Нововодолазького будинку дитячої та юнацької творчості Нововодолазької селищної ради Харківської області. Керівник – МИШАК Світлана Миколаївна
 
Перегляд робіт за посиланням https://youtu.be/TbZb2PNRdaA
 
Приємного перегляду!
 
#ООМЦКМ  
#культураХарківщини
#традиційнанароднакультураСлобожанщини  
#лабораторіядослідженнянематеріальноїкультурноїспадщини
#спілкаетнологівіфольклористівмістахаркова
#спадщинаУкраїни
#спадщинаХарківщини
#фестиваліХарківщини
#Кроковеєколо
#традиційнакультура
#автентичнийспів
#традиційніхудожніремесла
#художнійроспис
#писанкарство
#народналялька
#витинанка
#виробизбісеру
#кераміка
#ткацтво
 

🔶️ 18 квітня відзначається Міжнародний день пам'яток і визначних місць.

🔸️То ж, сьогодні символічно хочемо познайомити вас з деякими яскравими зразками спадщини Харківщини, що стали жертвами нападу росії. За кожним з них стоїть велика історія не тільки його створення, а і його авторів та пов'язаних з ними діячами. Детальніше — у картках.

_
Текст і фото взято з вільних джерел.

#Міжнароднийденьпамяток
#СпадщинаХарківщини
#ЦентркультуриХарків