Мистецтво Слобожанщини
159 subscribers
2.21K photos
23 videos
207 links
Художественная галерея. Адрес: Украина, г. Харьков, пл. Свободы 5, 4 подъезд, 1 этаж. Тел: 0577051550; 0577171040.
Download Telegram
🔶 Сьогодні у нашій рубриці #МитціХарківщини розповідаємо про харківську художницю Уляну Тредіт.

🔸 Уроджена харків'янка, проживає у рідному місті та пов'язує з ним своє майбутнє і розвиток.
До творчості у сфері образотворчого мистецтва прийшла круговим шляхом: від кар'єри бізнес-аналітика, через роботу у дизайнерському центрі, до захоплення процесом створення художніх робот власноруч.

🔸 Наразі, після отримання відповідної освіти, із задоволенням працює в якості викладача з образотворчого мистецтва в спеціалізованій дитячій школі. З особливостями професії пов'язує схильність міняти власні техніки та стилі, випробувати та шукати нові творчі підходи.

🔸 Вважає, що знаходиться тільки на самому початку свого розвитку як художниці, і основні труднощі, радощі та відкриття творчого життя - попереду.

🔸 На цей же час, у важкі та трагічні місяці війни, можливість виплеснути почуття та надії у своїх роботах розцінює як спасіння, як якір, що дозволяє утримувати і дієздатність, і рівновагу, та не загубитись у морі розпачу. Крім того, прибуток від продажу робіт стає донатами на користь ЗСУ.

#ООМЦКМ #МистецтвоСлобожанщини #мистецтвохарківщини
#мистецтвоукраїни #художникиукраїни #сучаснемистецтво
#українськемистецтво #художникихаркова #харків #харківщина #живопис #графіка #малюнок #виставки #kharkivart #ukrainianart #ukrainianartist #ukrainianpainting #painting
🔶 29 січня в Україні відзначається 105-та річниця бою під Крутами, який для Українського народу є символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

🔹Бій під Крутами був оборонною операцією, що зупинила на кілька днів наступ переважних більшовицьких сил. Подвиг крутянців, як і всіх героїв Української революції 1917–1921 років, сьогодні став прикладом для захисників України в російсько-українській війні, як успішно боротися проти численного ворога.

🔸Український інститут національної пам’яті до цієї дати підготував тематичні інформаційні матеріали «Бій за майбутнє», ознайомитися з якими можна за посиланням⤵️

https://www.cultura.kh.ua/uk/news/7230-bij-za-majbutne-informatsijni-materiali-do-dnja-pamjati-geroyiv-krut-2023


🔹Нам сьогодні слід пам’ятати, що завдяки звитязі та сміливості українських вояків бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

Все буде Україна💙💛
Все буде Перемога🇺🇦
🔶 В ці січневі дні Україна відзначає річницю трагедії під Крутами.
29 січня стало днем пам’яті молодих і мужніх хлопчаків, а фактично – дітей, які, не вагаючись, віддали життя за незалежну Українську державу.

🔹Це свято на честь та славу тих, хто не залишився в теплих домівках, а вийшов один на один з ворогом, виборюючи Україні право на щасливе майбутнє. Вони мали мужність сказати: «Моя хата не з краю». Вони загинули, але передали нам право пишатися їх вчинком, право бути готовими стати на захист своєї Батьківщини. А це найсвятіше і найвеличніше право, що може бути дароване людині.

🔸Сьогодні у 105 річницю бою під Крутами ділимося відеопроєктом «Герої Крут – незламність українського духу» до Дня пам’яті Героїв Крут, створеним головним режисером центру Олександром Савенком ⤵️

https://youtu.be/_TBwsJsWhdA

🔹Ми знаємо якою ціною здобувається перемога! Ми вдячні кожному, хто боронив нашу Батьківщину тоді і хто боронить її сьогодні.

Слава Україні!🇺🇦
Героям Слава!💙💛

#ООМЦКМ
#ДеньПам‘ятібоюпідКрутами
#ДеньПам‘ятіГероївКрут
🔶 Сьогодні середа, а отже - #ДеньТрадиційноїКультури.
Ми хочемо розповісти про унікальний елемент НКС Харківської області, що побутував на території певної частини Слобідської України, а саме – обряд весняного «водіння козла».

🔸Ще у ХІХ столітті дослідниками та етнографами було зафіксовано широке побутування цього обряду під час всеїдного та Масляного тижнів. Відомий дослідник фольклору Куп’янського повіту Харківської губернії П. В. Іванов описує деталі та особливості водіння «козлів» в багатьох своїх роботах («Игры крестьянских детей в Купянском уезде», «Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии» тощо), теж підтверджуючи масовість цієї традиції. «Водіння козла» було зафіксоване й В. В. Івановим, етнографом та краєзнавцем, на території Старобільського повіту сучасної території Луганської області. Проведене анкетування в рамках його дослідження свідчить про те, що майже в кожному другому селі практикувався цей обряд ("Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии : Очерки по этнографии края» (Под ред. В.В. Иванова. Т. 1-. - Харьков : Харьк. губ. стат. ком., 1898.).
З чого ж складався цей обряд?
Це був цілий комплекс особливих ігор, танків та пісень, що співалися молоддю на вулиці та відкривали весняний цикл. Дівчата, святково вбрані, йдучи вулицею або ж на місці, ставали в коло або півколо, бралися за руки та співали «Та скочив козел в огород, в огород» (тексти та наспіви варіювалися). Під час руху частина з них піднімала руки, інколи утворюючи своєрідний «тинок» з переплетених рук, а решта дівчат проходила чи пробігала під ними.

🔸На початку 1990-х років харківським фольклористам вдалося записати декілька зразків цього обряду. Більшість респондентів доволі детально описували контекст і атрибути обряду, згадуючи, що «Козла» водили ще за часів їхньої молодості, тобто приблизно у 20-30 роки ХХ ст.. «Водили козлів» або на Масляному тижні, або ж починали з нього і водили впродовж перших тижнів Великого посту. Збиралася молодь на вулиці, обходили в танку (який описаний П.В. Івановим) вулиці поселень, інколи заходили у двори, вітали хазяїв, ті їм віддячували, як це було на Різдво та Щедрий вечір. «Козла», роль якого виконував обраний гуртом молодий хлопець, «виряджали» - у вивернутий кожух, чіпляли роги (коров’ячі або з дроту та соломи). Також є відомості, що тулуб хлопця обгортали соломою і підв’язували. Інколи єдиним атрибутом виступали роги і прут, яким підганяли інших учасників.

🔸У фондах ООМЦКМ зберігається 13 аудіозаписів з 8 населених пунктів Харківської області. Деякі з них можна прослухати на сторінці Цифрового архіву Слобожанщини та Полтавщини за цими посиланнями:
С. Мечнікове https://folklore.kh.ua/site/track?id=684
С. Тавільжанка https://folklore.kh.ua/site/track?id=871
С. Другий Лиман https://folklore.kh.ua/site/track?id=668
С. Одрадне https://folklore.kh.ua/site/track?id=1581
С. Жовтневе (Богданівське) https://folklore.kh.ua/site/track?id=831
С. Мохнач https://folklore.kh.ua/site/track?id=350
С. Гракове https://folklore.kh.ua/site/track?id=825
Також, три варіанти наспівів під назвою «Весняне водіння козла» опубліковані в збірці «Пісні Слобідської України» (навч. посіб. / Л. І. Новикова ; Харк. обл. центр народної творчості [та ін.]. - Х. : ХОЦНТ : ХБФ імені Андрія Первозваного : ТО Ексклюзив, 2006. - 187 с.). Серед них є зразок з с. Чернещина Краснокутського району та унікальний запис з с. Скрипаї Зміївського району. Переселенці з останнього села зберегли спів «Козла» в Новосибірській області, де його зафіксувала фольклорист О.В. Тюрикова.
Нова хвиля інтересу до традиції весняного водіння козла виникає наприкінці 20 століття в діяльності фольклористичних гуртів-реконструкторів. Відомий тепер варіант наспіву «А в нас на вулиці козел у юпочці» з с. Новоселівка Шебекінського району Бєлгородської області РФ (зафіксований у 1984 р.), став першим відтвореним учасниками фольклорного гурту «Слобожани» (в майбутньому «Муравський шлях»). Далі цей обряд почали копіювати та поширювати молодіжні та дитячі гурти м. Харкова й Харківської області.