Станом на зараз 150 000 громадян вже успішно авторизувалися у застосунку Резерв+, ще сотні тисяч запитів — у черзі
📌 Відсьогодні згідно з новим законом впродовж 60 днів усі військовозобов’язані мають оновити дані: уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, e-mail та інші персональні дані.
За винятком проходження ВЛК — усе робиться дистанційно.
#майндпояснює #війна #мобілізація
📱 Підписатись на Майнд пояснює
📌 Відсьогодні згідно з новим законом впродовж 60 днів усі військовозобов’язані мають оновити дані: уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, e-mail та інші персональні дані.
За винятком проходження ВЛК — усе робиться дистанційно.
#майндпояснює #війна #мобілізація
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Згорілі книжки харківської друкарні 💔
📷: Ігор Лептуга, nakypilo.ua
#війна
📱 Підписатись на Майнд пояснює
📷: Ігор Лептуга, nakypilo.ua
#війна
📱 Підписатись на Майнд пояснює
У харківській друкарні згоріло 50 тисяч книг внаслідок російського ракетного удару, — Володимир Зеленський.
#війна
📱 Підписатись на Майнд пояснює
#війна
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Майнд пояснює
У харківській друкарні згоріло 50 тисяч книг внаслідок російського ракетного удару, — Володимир Зеленський. #війна 📱 Підписатись на Майнд пояснює
🕯️ У видавництві Vivat опублікували імена працівників типографії Factor druk, які загинули внаслідок ударів РФ 23 травня
#війна
📱 Підписатись на Майнд пояснює
#війна
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Девальвація пришвидшується: долар вже коштує 41 гривню. Як довго зростатиме курс?
Станом на кінець травня на готівковому ринку котирування перевищили 41 грн/$, а офіційний курс досяг позначки 40,4 грн/$. Таким чином, з початку 2024 року національна валюта послабшала більш ніж на 7%. Mind з’ясував, що відбувається с валютним курсом.
Девальваційний тренд
З середини листопада 2023 року гривня планомірно втрачає свої позиції до долара. До кінця травня, рівень девальвації склав 12%. Офіційний курс зріс із 36 грн/$ до 40,3 грн/$. Причому основний девальваційний сплеск стався у лютому-травні. За цей період гривня послабшала на 8%.
Така поведінка курсу була передбачуваною, оскільки НБУ відкрито заявляв про поступове зниження свого ручного впливу на валютний ринок.
Зовнішні фактори, що підігрівали девальвацію
1. Валютна лібералізація. За останні 8 місяців НБУ запровадив чимало послаблень. Відтак, така активна лібералізація у 2024 році призведе до відтоку валюти з України у сумі $5,5 млрд.
2. Зниження облікової ставки – її рівень становить 13,5%. Слідом за обліковою ставкою зменшується дохідність гривневих інструментів, що підігріває інтерес до іноземної валюти.
3. Напруженість на західному кордоні із сусідніми країнами ЄС, яка негативно вплинула на зовнішню торгівлю та на приплив валютної виручки в Україну.
4. Ризик зриву фінансування від зарубіжних партнерів, який особливо загострився наприкінці 2023 року та у січні 2024 року.
Що буде з курсом далі?
Нацбанк «привчатиме» економіку та валютний ринок до того, що курс близько 41 грн/$ є нормою.
А у другій половині літа чи навіть раніше не виключено рух до нового психологічного рівня – 42 грн/$.
Орієнтир держбюджету-2024 – середньорічний курс близько 40,7 грн/$. Але він може бути перевищений при появі певних чинників.
На загал, йдеться про переважання в економіці девальваційних настроїв.
У зовнішній торгівлі зберігається суттєва диспропорція – імпорт майже у півтора рази перевищує обсяги експорту.
На друге півріччя припаде пік виплат за зовнішніми боргами: у червні-грудні виплати становитимуть $8,4 млрд.
Подальше підвищення тарифів на електроенергію неминуче призведе до зростання витрат виробників, до збільшення цін та до розкручування спіралі девальвації.
Зростаючі військові витрати вимагатимуть все більше іноземної валюти. Наприклад, 28 травня безготівкова купівля валюти склала майже $640 млн. За деякими даними, цю валюту купував на міжбанку один із держбанків, щоб профінансувати велике оборонне замовлення. Якщо такі покупці на ринку з'являтимуться все частіше, девальвація гривні буде набагато стрімкішою.
#економіка #війна #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Станом на кінець травня на готівковому ринку котирування перевищили 41 грн/$, а офіційний курс досяг позначки 40,4 грн/$. Таким чином, з початку 2024 року національна валюта послабшала більш ніж на 7%. Mind з’ясував, що відбувається с валютним курсом.
Девальваційний тренд
З середини листопада 2023 року гривня планомірно втрачає свої позиції до долара. До кінця травня, рівень девальвації склав 12%. Офіційний курс зріс із 36 грн/$ до 40,3 грн/$. Причому основний девальваційний сплеск стався у лютому-травні. За цей період гривня послабшала на 8%.
Така поведінка курсу була передбачуваною, оскільки НБУ відкрито заявляв про поступове зниження свого ручного впливу на валютний ринок.
Зовнішні фактори, що підігрівали девальвацію
1. Валютна лібералізація. За останні 8 місяців НБУ запровадив чимало послаблень. Відтак, така активна лібералізація у 2024 році призведе до відтоку валюти з України у сумі $5,5 млрд.
2. Зниження облікової ставки – її рівень становить 13,5%. Слідом за обліковою ставкою зменшується дохідність гривневих інструментів, що підігріває інтерес до іноземної валюти.
3. Напруженість на західному кордоні із сусідніми країнами ЄС, яка негативно вплинула на зовнішню торгівлю та на приплив валютної виручки в Україну.
4. Ризик зриву фінансування від зарубіжних партнерів, який особливо загострився наприкінці 2023 року та у січні 2024 року.
Що буде з курсом далі?
Нацбанк «привчатиме» економіку та валютний ринок до того, що курс близько 41 грн/$ є нормою.
А у другій половині літа чи навіть раніше не виключено рух до нового психологічного рівня – 42 грн/$.
Орієнтир держбюджету-2024 – середньорічний курс близько 40,7 грн/$. Але він може бути перевищений при появі певних чинників.
На загал, йдеться про переважання в економіці девальваційних настроїв.
У зовнішній торгівлі зберігається суттєва диспропорція – імпорт майже у півтора рази перевищує обсяги експорту.
На друге півріччя припаде пік виплат за зовнішніми боргами: у червні-грудні виплати становитимуть $8,4 млрд.
Подальше підвищення тарифів на електроенергію неминуче призведе до зростання витрат виробників, до збільшення цін та до розкручування спіралі девальвації.
Зростаючі військові витрати вимагатимуть все більше іноземної валюти. Наприклад, 28 травня безготівкова купівля валюти склала майже $640 млн. За деякими даними, цю валюту купував на міжбанку один із держбанків, щоб профінансувати велике оборонне замовлення. Якщо такі покупці на ринку з'являтимуться все частіше, девальвація гривні буде набагато стрімкішою.
#економіка #війна #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Український бізнес вже може скористатися страхуванням від воєнних ризиків. Скільки це буде коштувати?
Процес страхування буде організовано, згідно норм закону № 3497-IX, через Експортно-кредитне агентство (ЕКА) — створене у 2018 році та займається покриттям ризиків експортерів.
Ключові статті закону:
1️⃣ Експортно-кредитне агентство має повноваження покривати ризики втрати інвестицій від воєнних та політичних загроз.
2️⃣ Механізм страхування поширюватиметься не лише на іноземних, а й на внутрішніх інвесторів, які вкладають гроші в українську економіку.
3️⃣ ЕКА зможе фінансуватись з держбюджету, залучати гарантії від міжнародних фінансових організацій, урядів інших держав та іноземних банків.
Ризики, що підпадають під страхування
1️⃣ Воєнний конфлікт, збройна агресія, бойові дії, масові заворушення
2️⃣ Насильницька зміна конституційного ладу чи захоплення державної влади
3️⃣ Терористичні акти та диверсії
4️⃣ Окупація чи анексія території держави
Хто може застрахуватись від воєнних ризиків
Перша категорія – інвестори, українські чи іноземні, які хочуть захистити свої капіталовкладення (прямі інвестиції).
Друга категорія – банки, що надають інвестиційне фінансування (кредити). Вони можуть застрахувати свої ризики в ЕКА щодо бізнес-позичальників.
Умови страхування
Максимальна страхова сума (страхове покриття) становить 200 млн грн. Але не більше, ніж сума кредиту.
Розмір страхового тарифу варіюється від 0,49% до 8,05% страхового покриття.
Фінальна вартість страхування визначається індивідуально за кожним договором.
Для кого це страхування взагалі
Механізм за участю ЕКА досить обмежений. Ним зможе скористатись той бізнес, який вироблятиме продукцію на експорт. І, очевидно, що це насамперед великі компанії.
Крім того, фінансові можливості ЕКА є досить обмеженими. Агентство сумарно може забезпечити покриття у межах свого наявного статутного капіталу, який за підсумками 2023 року становив 2 млрд грн.
Для того, щоб страхування від воєнних ризиків стало доступнішим, більш широка участь держави не завадить. Але не у вигляді такої складної конструкції, як у випадку з ЕКА. Державний бюджет може покривати частину страхових внесків або разом із приватною страховою компанією компенсувати збитки.
#війна #страхування #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Процес страхування буде організовано, згідно норм закону № 3497-IX, через Експортно-кредитне агентство (ЕКА) — створене у 2018 році та займається покриттям ризиків експортерів.
Ключові статті закону:
1️⃣ Експортно-кредитне агентство має повноваження покривати ризики втрати інвестицій від воєнних та політичних загроз.
2️⃣ Механізм страхування поширюватиметься не лише на іноземних, а й на внутрішніх інвесторів, які вкладають гроші в українську економіку.
3️⃣ ЕКА зможе фінансуватись з держбюджету, залучати гарантії від міжнародних фінансових організацій, урядів інших держав та іноземних банків.
Ризики, що підпадають під страхування
Хто може застрахуватись від воєнних ризиків
Перша категорія – інвестори, українські чи іноземні, які хочуть захистити свої капіталовкладення (прямі інвестиції).
Друга категорія – банки, що надають інвестиційне фінансування (кредити). Вони можуть застрахувати свої ризики в ЕКА щодо бізнес-позичальників.
Умови страхування
Максимальна страхова сума (страхове покриття) становить 200 млн грн. Але не більше, ніж сума кредиту.
Розмір страхового тарифу варіюється від 0,49% до 8,05% страхового покриття.
Фінальна вартість страхування визначається індивідуально за кожним договором.
Для кого це страхування взагалі
Механізм за участю ЕКА досить обмежений. Ним зможе скористатись той бізнес, який вироблятиме продукцію на експорт. І, очевидно, що це насамперед великі компанії.
Крім того, фінансові можливості ЕКА є досить обмеженими. Агентство сумарно може забезпечити покриття у межах свого наявного статутного капіталу, який за підсумками 2023 року становив 2 млрд грн.
Для того, щоб страхування від воєнних ризиків стало доступнішим, більш широка участь держави не завадить. Але не у вигляді такої складної конструкції, як у випадку з ЕКА. Державний бюджет може покривати частину страхових внесків або разом із приватною страховою компанією компенсувати збитки.
#війна #страхування #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🪫Україна втратила 9,2 ГВт потужностей енергосистеми внаслідок російських атак
Окупанти вивели з ладу 73% українських ТЕС
#війна #енергетика
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Окупанти вивели з ладу 73% українських ТЕС
#війна #енергетика
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Що загрожує Україні у найгіршому випадку?
МВФ крім базового прогнозу прораховує і більш песимістичний, негативний сценарій.
Він припускає, що війна триватиме і у 2025 році. Це відповідно накладе відбиток на українську економіку. Падіння ВВП у 2024 році у таких умовах може становити 1,7%, а у 2025 році економіка скоротиться ще на 1%.
Затягування війни призведе до перманентного суттєвого дефіциту електроенергії, чинитиме тиск на бізнес-активність, спровокує зростання бюджетних витрат.
Паралельно з цим виникне загроза для стабільності курсу гривні, що може вимагати введення жорсткіших адміністративних інструментів на валютному ринку.
У крайньому випадку МВФ не виключає подальшого підвищення податків, запровадження нових зборів і допускає "грошове фінансування" держбюджету, тобто емісію.
#мвф #економіка #війна #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
МВФ крім базового прогнозу прораховує і більш песимістичний, негативний сценарій.
Він припускає, що війна триватиме і у 2025 році. Це відповідно накладе відбиток на українську економіку. Падіння ВВП у 2024 році у таких умовах може становити 1,7%, а у 2025 році економіка скоротиться ще на 1%.
Затягування війни призведе до перманентного суттєвого дефіциту електроенергії, чинитиме тиск на бізнес-активність, спровокує зростання бюджетних витрат.
Паралельно з цим виникне загроза для стабільності курсу гривні, що може вимагати введення жорсткіших адміністративних інструментів на валютному ринку.
У крайньому випадку МВФ не виключає подальшого підвищення податків, запровадження нових зборів і допускає "грошове фінансування" держбюджету, тобто емісію.
#мвф #економіка #війна #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
[2/2]
Як це вплине на економіку та споживачів?
Посилення песимізму у всіх галузях – це наслідок зростання цін постачальників та скорочення кількості працівників. Ці негативні тенденції пояснюються збільшенням вартості електроенергії та впливом нової хвилі мобілізації на ринок праці.
Тому асортимент товарів та послуг ставатиме менше, а ціни зростатимуть, оскільки бізнес усі витрати так чи інакше перекладає на плечі споживачів.
Нацбанк вважає, що в наступні місяці очікується прискорення зростання споживчих цін через подорожчання електроенергії, нижчі врожаї (порівняно з 2023 роком) та подальше збільшення видатків бізнесу.
Поки що прогноз інфляції на 2024 рік – 8%. Але якщо ситуація в енергетиці не покращиться, а бізнес продовжить втрачати співробітників, то зростання цін у 2024 році загалом перевищить позначку в 10%.
#економіка #війна #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Як це вплине на економіку та споживачів?
Посилення песимізму у всіх галузях – це наслідок зростання цін постачальників та скорочення кількості працівників. Ці негативні тенденції пояснюються збільшенням вартості електроенергії та впливом нової хвилі мобілізації на ринок праці.
Тому асортимент товарів та послуг ставатиме менше, а ціни зростатимуть, оскільки бізнес усі витрати так чи інакше перекладає на плечі споживачів.
Нацбанк вважає, що в наступні місяці очікується прискорення зростання споживчих цін через подорожчання електроенергії, нижчі врожаї (порівняно з 2023 роком) та подальше збільшення видатків бізнесу.
Поки що прогноз інфляції на 2024 рік – 8%. Але якщо ситуація в енергетиці не покращиться, а бізнес продовжить втрачати співробітників, то зростання цін у 2024 році загалом перевищить позначку в 10%.
#економіка #війна #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Forwarded from Mind tweet | Короткі новини бізнесу та економіки
Кличко: унаслідок атаки на Київ постраждало 96 людей
З них троє дітей, 52 людини госпіталізовані
#війна
Підписатися на Mind tweet
З них троє дітей, 52 людини госпіталізовані
#війна
Підписатися на Mind tweet
Гроші на енергонезалежність: де взяти кредит чи грант на альтернативні джерела енергії громадянам та бізнесу
Представники енергетичної галузі лякають, що осінь та зима пройдуть з тривалими обмеженнями електропостачання, до 12 годин на добу та навіть більше. За лічені місяці, що залишились до холодів, відбудувати зруйновані теплоелектростанції фізично неможливо. Тож вирішувати проблему з відсутністю електрики побутовим споживачам та бізнесу доведеться самостійно, а на це потрібні гроші.
Mind розібрався, які програми фінансування енергопроектів діють на сьогоднішній день.
Кредити та гранти від держави
Кабмін затвердив порядок фінансової підтримки домогосподарств, які встановлюють сонячні та вітрові електростанції для власних потреб. Це буде безвідсотковий кредит на обладнання потужністю 10 кВт. Максимальна сума – 480 тис. грн, термін – до 5 років.
Уряд розширив дію програми "Доступні кредити 5-7-9%" на проекти, пов'язані з придбанням електрогенераційних установок. Максимальна сума кредиту становить до 150 млн грн, термін – до 10 років. Ставка за такими кредитами коливається у межах 5-9% річних.
ОСББ можуть отримати грант від Фонду енергоефективності на проведення енергоаудиту ЖК та на купівлю сонячних електростанцій (СЕС) у сумі до 1 млн грн та теплових насосів у сумі до 2 млн грн. Розмір гранту не може перевищувати 70% вартості обладнання.
Кредити від банків
Приватбанк видає кредити бізнесу на придбання електрогенераторів, джерел безперебійного живлення, сонячних та газопоршневих електростанцій, твердопаливних котлів. Сума кредиту – від 10 млн грн, строк – до 5 років, мінімальний аванс – 20% вартості обладнання. Ставка складає на перший рік 14% річних, з другого року – 15,4% річних.
Райффайзен Банк кредитує проекти з будівництва сонячних електростанцій. Максимальна сума кредиту – 9 млн грн, до 80% вартості обладнання та його монтажу. Термін фінансування – від 24 місяців, відсоткова ставка – 17-19% річних.
В Укргазбанку діє програма для приватних осіб на купівлю та монтаж сонячних, вітрових електростанцій та теплових насосів. Сума кредиту сягає 1 млн грн, термін кредитування – до 5 років, кредитна ставка – до 23,5% річних.
Гроші від міжнародних партнерів
ЄБРР надає гранти на фінансування рішень у сфері альтернативної енергетики. В залежності від масштабу проекту сума гранту сягає 300 тисяч євро/3 млн євро з можливістю повернути 20%/30% інвестицій. Отримати грант може бізнес із річним оборотом до 50 млн євро, де працює не більше 250 осіб.
Банк розвитку Німеччини (KfW) надає кредити на енергомодернізацію об'єктів та на обладнання, що видобуває електроенергію з альтернативних джерел. Максимальна сума кредиту – €500 000 у гривневому еквіваленті, строк – до 5 років, авансовий внесок – 10%. Кредитна ставка близько 18,4%. Фінансовими партнерами цієї програми є Укргазбанк та банк "Львів".
#енергетика #війна #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Представники енергетичної галузі лякають, що осінь та зима пройдуть з тривалими обмеженнями електропостачання, до 12 годин на добу та навіть більше. За лічені місяці, що залишились до холодів, відбудувати зруйновані теплоелектростанції фізично неможливо. Тож вирішувати проблему з відсутністю електрики побутовим споживачам та бізнесу доведеться самостійно, а на це потрібні гроші.
Mind розібрався, які програми фінансування енергопроектів діють на сьогоднішній день.
Кредити та гранти від держави
Кабмін затвердив порядок фінансової підтримки домогосподарств, які встановлюють сонячні та вітрові електростанції для власних потреб. Це буде безвідсотковий кредит на обладнання потужністю 10 кВт. Максимальна сума – 480 тис. грн, термін – до 5 років.
Уряд розширив дію програми "Доступні кредити 5-7-9%" на проекти, пов'язані з придбанням електрогенераційних установок. Максимальна сума кредиту становить до 150 млн грн, термін – до 10 років. Ставка за такими кредитами коливається у межах 5-9% річних.
ОСББ можуть отримати грант від Фонду енергоефективності на проведення енергоаудиту ЖК та на купівлю сонячних електростанцій (СЕС) у сумі до 1 млн грн та теплових насосів у сумі до 2 млн грн. Розмір гранту не може перевищувати 70% вартості обладнання.
Кредити від банків
Приватбанк видає кредити бізнесу на придбання електрогенераторів, джерел безперебійного живлення, сонячних та газопоршневих електростанцій, твердопаливних котлів. Сума кредиту – від 10 млн грн, строк – до 5 років, мінімальний аванс – 20% вартості обладнання. Ставка складає на перший рік 14% річних, з другого року – 15,4% річних.
Райффайзен Банк кредитує проекти з будівництва сонячних електростанцій. Максимальна сума кредиту – 9 млн грн, до 80% вартості обладнання та його монтажу. Термін фінансування – від 24 місяців, відсоткова ставка – 17-19% річних.
В Укргазбанку діє програма для приватних осіб на купівлю та монтаж сонячних, вітрових електростанцій та теплових насосів. Сума кредиту сягає 1 млн грн, термін кредитування – до 5 років, кредитна ставка – до 23,5% річних.
Гроші від міжнародних партнерів
ЄБРР надає гранти на фінансування рішень у сфері альтернативної енергетики. В залежності від масштабу проекту сума гранту сягає 300 тисяч євро/3 млн євро з можливістю повернути 20%/30% інвестицій. Отримати грант може бізнес із річним оборотом до 50 млн євро, де працює не більше 250 осіб.
Банк розвитку Німеччини (KfW) надає кредити на енергомодернізацію об'єктів та на обладнання, що видобуває електроенергію з альтернативних джерел. Максимальна сума кредиту – €500 000 у гривневому еквіваленті, строк – до 5 років, авансовий внесок – 10%. Кредитна ставка близько 18,4%. Фінансовими партнерами цієї програми є Укргазбанк та банк "Львів".
#енергетика #війна #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
[2/2]
🚫 Проблеми у компанії почалися у серпні 2023 року, коли Бюро економічної безпеки звинуватило «Українську Броню» в тому, що своєю діяльністю на початку війни компанія завдала державі... збитків. Суть обвинувачення у кримінальному провадженні зводиться до претензії про несплату податків під час митного оформлення товарів, які ввозились на початку 2022-го.
😡 На додачу до звинувачень, слідчі Бюро економічної безпеки заарештували банківські рахунки та все майно компанії – і таким чином заблокували її роботу. В тому числі були арештовані 5000 сучасних бронежилетів та шоломів, які замість того, щоб потрапити на фронт та рятувати життя військових, уже рік лежать на складах БЕБ.
У серпні 2023 року компанія була на фінальному етапі отримання іноземних інвестицій для будівництва найбільшого заводу броні у світі. Але через дії БЕБ проєкт було поставлено на паузу.
Яку ж «шкоду» дійсно завдала «Українська Броня» Україні?
1️⃣ По-перше, мотив і намір «Української Броні». Завдяки тому, що компанія вела волонтерську діяльність, виключивши власний прибуток, і навіть використовувала свої власні ресурси – вдалося захистити більшу кількість людей та підвищити загальну обороноздатність держави.
2️⃣ По-друге, якби БЕБ вирішив продовжувати діяти аморально й вимагати сплати податків за волонтерську продукцію – у цей період «Українська Броня» знаходилася на єдиному податку 2%, і, сплачуючи його, вона звільнялася від будь-яких інших податків при імпорті.
По факту компанія в критичний момент взяла на себе функцію держави – постачання бронежилетів і шоломів військовим, чим насправді мало займатися МО.
То про яку реальну «шкоду державі» говорить БЕБ?
Одна з найбільших проблем останнього року – темпи мобілізації. Наразі певним комплексом дій держава змогла покращити цей процес, але через дії БЕБ ми повертаємось у ту ж ситуацію, що й на початку війни – люди є, а бронежилетів і шоломів для них немає.
30 млн грн які намагається отримати БЕБ, уже майже рік блокуючи постачання до Міноборони, – чи дійсно це виправдана мета в інтересах держави? Якщо взяти до уваги те, що держава виплачує 15 млн грн родині кожного загиблого та мільйони на реабілітацію поранених – а через перешкоду БЕБ плановому постачанню продукції першої необхідності десятки тисяч військових не отримають вчасно свою броню – складається впевнене враження про те, що й на економічному фронті БЕБ шкодить саме собі (державі).
Більше про ситуацію у матеріалі 🔗
#війна #БЕБ
📱 Підписатись на Майнд пояснює
🚫 Проблеми у компанії почалися у серпні 2023 року, коли Бюро економічної безпеки звинуватило «Українську Броню» в тому, що своєю діяльністю на початку війни компанія завдала державі... збитків. Суть обвинувачення у кримінальному провадженні зводиться до претензії про несплату податків під час митного оформлення товарів, які ввозились на початку 2022-го.
😡 На додачу до звинувачень, слідчі Бюро економічної безпеки заарештували банківські рахунки та все майно компанії – і таким чином заблокували її роботу. В тому числі були арештовані 5000 сучасних бронежилетів та шоломів, які замість того, щоб потрапити на фронт та рятувати життя військових, уже рік лежать на складах БЕБ.
У серпні 2023 року компанія була на фінальному етапі отримання іноземних інвестицій для будівництва найбільшого заводу броні у світі. Але через дії БЕБ проєкт було поставлено на паузу.
Яку ж «шкоду» дійсно завдала «Українська Броня» Україні?
1️⃣ По-перше, мотив і намір «Української Броні». Завдяки тому, що компанія вела волонтерську діяльність, виключивши власний прибуток, і навіть використовувала свої власні ресурси – вдалося захистити більшу кількість людей та підвищити загальну обороноздатність держави.
2️⃣ По-друге, якби БЕБ вирішив продовжувати діяти аморально й вимагати сплати податків за волонтерську продукцію – у цей період «Українська Броня» знаходилася на єдиному податку 2%, і, сплачуючи його, вона звільнялася від будь-яких інших податків при імпорті.
По факту компанія в критичний момент взяла на себе функцію держави – постачання бронежилетів і шоломів військовим, чим насправді мало займатися МО.
То про яку реальну «шкоду державі» говорить БЕБ?
Одна з найбільших проблем останнього року – темпи мобілізації. Наразі певним комплексом дій держава змогла покращити цей процес, але через дії БЕБ ми повертаємось у ту ж ситуацію, що й на початку війни – люди є, а бронежилетів і шоломів для них немає.
30 млн грн які намагається отримати БЕБ, уже майже рік блокуючи постачання до Міноборони, – чи дійсно це виправдана мета в інтересах держави? Якщо взяти до уваги те, що держава виплачує 15 млн грн родині кожного загиблого та мільйони на реабілітацію поранених – а через перешкоду БЕБ плановому постачанню продукції першої необхідності десятки тисяч військових не отримають вчасно свою броню – складається впевнене враження про те, що й на економічному фронті БЕБ шкодить саме собі (державі).
Більше про ситуацію у матеріалі 🔗
#війна #БЕБ
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Кабмін офіційно запровадив мораторій на виплати за євробондами. Навіщо це потрібно?
Україна з 1 серпня 2024 року запровадила мораторій на платежі з зовнішнього державного боргу. Відповідне рішення закріплено законом № 3880-IX, який набрав чинності 1 серпня, та постановою Кабінету Міністрів № 865, яку уряд ухвалив 31 липня.
Призупинення виплат за зовнішнім держборгом пов'язане з реструктуризацією єврооблігацій України.
Що відбулось?
Міністерство фінансів ще 22 липня, за підсумками зустрічей з Комітетом власників єврооблігацій України, досягло домовленостей щодо реструктуризації суверенних боргових цінних паперів на суму $23,4 млрд. Під реструктуризацію потраплять 13 випусків єврооблігацій України на суму близько $20 млрд, погашення яких настає у 2024-2035 рр., а також єврооблігації "Укравтодору" на суму $700 млн з погашенням у 2030 р.
Натомість Україна випустить нові євробонди: чотири серії облігацій "А" з погашенням у 2029-2036 рр. та чотири серії облігацій "В" з погашенням у 2030-2036 рр. Їхня дохідність перебуватиме у межах 1,75-7,75% річних.
Після цього українська сторона вирішила ввести мораторій на погашення зовнішнього держборгу.
Це рішення є технічним.
Воно потрібне для того, щоб на період, доки тривають перемовини з власниками українських єврооблігацій, Україна не здійснювала виплати за "старими" боргами. Нагадаємо, що реструктуризація завершиться тільки після того, як свою згоду дадуть щонайменше 75% власників єврооблігацій.
Що передбачає мораторій?
Закон №3880-IX дав Кабміну право до 1 жовтня 2024 року приймати рішення про тимчасове призупинення платежів за всіма або деякими борговими зобов'язаннями держави (гарантійним зобов'язанням у тому числі).
Кабмін, зі свого боку, постановою № 865 призупинив з 1 серпня платежі за облігаціями 2018 року першої серії на суму $750 млн, передбачив проведення емісії нових облігацій "А" та "В", зобов'язав Мінфін укласти договори та підписати інші документи з кредиторами.
Що у підсумку?
Мораторій – своєрідна пауза в обслуговуванні держборгу, поки тривають переговори з кредиторами. Причому йдеться про призупинення виплат лише по одному з випусків єврооблігацій.
Це означає, що Україна практично впевнена у успішному завершенні реструктуризації. На це вказує і той факт, що Кабмін опублікував проспект емісії нових єврооблігацій та наділив Мінфін повноваженнями щодо підписання відповідних угод з кредиторами.
Тож, уряд розраховує у серпні-вересні завершити процес реструктуризації суверенного боргу.
#економіка #війна #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює
Україна з 1 серпня 2024 року запровадила мораторій на платежі з зовнішнього державного боргу. Відповідне рішення закріплено законом № 3880-IX, який набрав чинності 1 серпня, та постановою Кабінету Міністрів № 865, яку уряд ухвалив 31 липня.
Призупинення виплат за зовнішнім держборгом пов'язане з реструктуризацією єврооблігацій України.
Що відбулось?
Міністерство фінансів ще 22 липня, за підсумками зустрічей з Комітетом власників єврооблігацій України, досягло домовленостей щодо реструктуризації суверенних боргових цінних паперів на суму $23,4 млрд. Під реструктуризацію потраплять 13 випусків єврооблігацій України на суму близько $20 млрд, погашення яких настає у 2024-2035 рр., а також єврооблігації "Укравтодору" на суму $700 млн з погашенням у 2030 р.
Натомість Україна випустить нові євробонди: чотири серії облігацій "А" з погашенням у 2029-2036 рр. та чотири серії облігацій "В" з погашенням у 2030-2036 рр. Їхня дохідність перебуватиме у межах 1,75-7,75% річних.
Після цього українська сторона вирішила ввести мораторій на погашення зовнішнього держборгу.
Це рішення є технічним.
Воно потрібне для того, щоб на період, доки тривають перемовини з власниками українських єврооблігацій, Україна не здійснювала виплати за "старими" боргами. Нагадаємо, що реструктуризація завершиться тільки після того, як свою згоду дадуть щонайменше 75% власників єврооблігацій.
Що передбачає мораторій?
Закон №3880-IX дав Кабміну право до 1 жовтня 2024 року приймати рішення про тимчасове призупинення платежів за всіма або деякими борговими зобов'язаннями держави (гарантійним зобов'язанням у тому числі).
Кабмін, зі свого боку, постановою № 865 призупинив з 1 серпня платежі за облігаціями 2018 року першої серії на суму $750 млн, передбачив проведення емісії нових облігацій "А" та "В", зобов'язав Мінфін укласти договори та підписати інші документи з кредиторами.
Що у підсумку?
Мораторій – своєрідна пауза в обслуговуванні держборгу, поки тривають переговори з кредиторами. Причому йдеться про призупинення виплат лише по одному з випусків єврооблігацій.
Це означає, що Україна практично впевнена у успішному завершенні реструктуризації. На це вказує і той факт, що Кабмін опублікував проспект емісії нових єврооблігацій та наділив Мінфін повноваженнями щодо підписання відповідних угод з кредиторами.
Тож, уряд розраховує у серпні-вересні завершити процес реструктуризації суверенного боргу.
#економіка #війна #майндпояснює
📱 Підписатись на Майнд пояснює