Стратегія кредитування: як держава та банки стимулюватимуть економіку під час війни?

НБУ оприлюднив Стратегію з розвитку кредитування, яку 6 червня затвердила Рада фінансової стабільності та яка має забезпечити ефективне кредитування економіки, її критичних галузей (енергетика, ВПК та АПК, переробка) та бізнесу з деокупованих і прифронтових районів.

Принципи Стратегії

Зводяться до того, що потрібно зробити фокус на фінансуванні ВПК та енергетики, зробити кредитування доступнішим для населення та бізнесу, встановити додаткові вимоги щодо оцінки кредитоспроможності позичальників, забезпечити підвищення якості кредитного портфеля банків шляхом зменшення частки NPL та розвивати фінансові інструменти для МСБ.

Нарощування кредитної підтримки економіки

Інструментами, спрямованими на розвиток кредитування, мають стати:
• державні та міжнародні гарантії;
• страхування воєнно-політичних ризиків;
• програми часткової компенсації (субсидування) відсоткових ставок за кредитами;
• інструменти проектного фінансування;
• державні фінансові інституції.

Паралельно НБУ формуватиме монетарну політику та нагляд за фінансовим сектором таким чином, щоб зберегти макростабільність та стимулювати обсяги кредитування.

Оновлення регуляторних правил у кредитній сфері

Відповідно до Стратегії, у середньостроковій перспективі в сфері кредитування має скоротитися роль прямих інструментів державної підтримки на користь банків і інших учасників фінринку. Тож регуляторні органи та держава мають створити рівні умови для гармонійного розширення ринкового кредитування.

Для цього НБУ, Мінекономіки, Мінфін та інші відомства мають розробити законодавчі та інші зміни, що дозволять захистити інтереси як кредиторів, так і позичальників, сприятимуть розвитку торгового факторингу та фінансового лізингу, розширять практику використання інформації від бюро кредитних історій, прискорять процеси стягнення заборгованості.

Як це все вплине на кредитування економіки?

Розвиток кредитування в Україні залежатиме від того, як виконуватимуться прописані у Стратегії пункти, а також від ситуації на фронті, загального стану економіки, настроїв бізнесу, купівельної спроможності населення тощо.

Основні перешкоди – низька платоспроможність позичальників та відсутність загальнодоступного механізму страхування воєнних ризиків. Ані українські банки, ані міжнародні донори не погодяться кредитувати великі інвестиційні проекти з горизонтом 3-5 років (неважливо, це ВПК, енергетика чи сільське господарство), якщо вони не матимуть чітких гарантій компенсації воєнних збитків та впевненості в можливості стягнення заборгованості.

#бізнес #економіка #регулювання #майндпояснює

📱 Підписатись на Майнд пояснює

Як держава та банки стимулюватимуть економіку під час війни?

НБУ оприлюднив Стратегію з розвитку кредитування, яку 6 червня затвердила Рада фінансової стабільності та яка має забезпечити ефективне кредитування економіки, її критичних галузей (енергетика, ВПК та АПК, переробка) та бізнесу з деокупованих і прифронтових районів.

Принципи Стратегії

Зводяться до того, що потрібно зробити фокус на фінансуванні ВПК та енергетики, зробити кредитування доступнішим для населення та бізнесу, встановити додаткові вимоги щодо оцінки кредитоспроможності позичальників, забезпечити підвищення якості кредитного портфеля банків шляхом зменшення частки NPL та розвивати фінансові інструменти для МСБ.

Нарощування кредитної підтримки економіки

Інструментами, спрямованими на розвиток кредитування, мають стати:
• державні та міжнародні гарантії;
• страхування воєнно-політичних ризиків;
• програми часткової компенсації (субсидування) відсоткових ставок за кредитами;
• інструменти проектного фінансування;
• державні фінансові інституції.

Паралельно НБУ формуватиме монетарну політику та нагляд за фінансовим сектором таким чином, щоб зберегти макростабільність та стимулювати обсяги кредитування.

Оновлення регуляторних правил у кредитній сфері

Відповідно до Стратегії, у середньостроковій перспективі в сфері кредитування має скоротитися роль прямих інструментів державної підтримки на користь банків і інших учасників фінринку. Тож регуляторні органи та держава мають створити рівні умови для гармонійного розширення ринкового кредитування.

Для цього НБУ, Мінекономіки, Мінфін та інші відомства мають розробити законодавчі та інші зміни, що дозволять захистити інтереси як кредиторів, так і позичальників, сприятимуть розвитку торгового факторингу та фінансового лізингу, розширять практику використання інформації від бюро кредитних історій, прискорять процеси стягнення заборгованості.

Як це все вплине на кредитування економіки?

Розвиток кредитування в Україні залежатиме від того, як виконуватимуться прописані у Стратегії пункти, а також від ситуації на фронті, загального стану економіки, настроїв бізнесу, купівельної спроможності населення тощо.

Основні перешкоди – низька платоспроможність позичальників та відсутність загальнодоступного механізму страхування воєнних ризиків. Ані українські банки, ані міжнародні донори не погодяться кредитувати великі інвестиційні проекти з горизонтом 3-5 років (неважливо, це ВПК, енергетика чи сільське господарство), якщо вони не матимуть чітких гарантій компенсації воєнних збитків та впевненості в можливості стягнення заборгованості.

#бізнес #економіка #регулювання #майндпояснює

📱 Підписатись на Майнд пояснює

Що загрожує Україні у найгіршому випадку?

МВФ крім базового прогнозу прораховує і більш песимістичний, негативний сценарій.

Він припускає, що війна триватиме і у 2025 році. Це відповідно накладе відбиток на українську економіку. Падіння ВВП у 2024 році у таких умовах може становити 1,7%, а у 2025 році економіка скоротиться ще на 1%.

Затягування війни призведе до перманентного суттєвого дефіциту електроенергії, чинитиме тиск на бізнес-активність, спровокує зростання бюджетних витрат.

Паралельно з цим виникне загроза для стабільності курсу гривні, що може вимагати введення жорсткіших адміністративних інструментів на валютному ринку.

У крайньому випадку МВФ не виключає подальшого підвищення податків, запровадження нових зборів і допускає "грошове фінансування" держбюджету, тобто емісію.

#мвф #економіка #війна #майндпояснює

📱 Підписатись на Майнд пояснює

[2/2]

Як це вплине на економіку та споживачів?

Посилення песимізму у всіх галузях – це наслідок зростання цін постачальників та скорочення кількості працівників. Ці негативні тенденції пояснюються збільшенням вартості електроенергії та впливом нової хвилі мобілізації на ринок праці.

Тому асортимент товарів та послуг ставатиме менше, а ціни зростатимуть, оскільки бізнес усі витрати так чи інакше перекладає на плечі споживачів.

Нацбанк вважає, що в наступні місяці очікується прискорення зростання споживчих цін через подорожчання електроенергії, нижчі врожаї (порівняно з 2023 роком) та подальше збільшення видатків бізнесу.

Поки що прогноз інфляції на 2024 рік – 8%. Але якщо ситуація в енергетиці не покращиться, а бізнес продовжить втрачати співробітників, то зростання цін у 2024 році загалом перевищить позначку в 10%.

#економіка #війна #майндпояснює

📱 Підписатись на Майнд пояснює

Чергове коло економічної невизначеності: які фінансові виклики МВФ пророкує світу

Китай та Індія забезпечують майже половину світового економічного зростання. Такого висновку дійшли економісти Міжнародного валютного фонду. Водночас американська політична напруженість і постійно нові тарифні обмеження з боку Заходу створюють загрозливі передумови до збільшення світового боргу й досягнення тривожного рівня інфляції.

Сповільнення зростання економіки США та високий світовий рівень інфляції – дві ключові загрози світовій економіці. Про це йдеться у липневому дослідженні «Перспективи розвитку світової економіки» від Міжнародного валютного фонду. Mind дослідив основні тенденції, означені в документі.

Головні ризики:

▪️Світова інфляція лишається високою, навіть попри очікування МВФ щодо її зниження з 6,7% у 2023 році до 5,9% у поточному. Висока вартість послуг може змусити центробанки відмовитися від зниження відсоткових ставок, що загрожуватиме темпам світового зростання.

▪️Проблема боргу також залишається актуальною. Загальна ситуація з державними фінансами у світі не повернулася до стану до пандемії COVID-19. Лідером із накопичення боргів є США. Це наражає на постійний ризик як внутрішню, так і світову економіку

📈 МВФ прогнозує зростання світової економіки у 2024 році на 3,2% і на 3,3% наступного року. Велику частку у світовому зростанні матиме економіка Китаю, яка повинна зрости на 5%. Прогноз зростання для Індії підвищений до 7%, оскільки споживання населенням зростає, особливо на ситуацію впливають сільські регіони.

🔴 Політичні негаразди та протекціонізм, зокрема в США та ЄС, можуть негативно вплинути на швидкість зростання інфляції. У США та Європі підвищення тарифів на китайські товари продовжує уражати економіки. У Єврозоні, незважаючи на високі ставки за запозиченнями, економічне зростання лишається високим.

📉 Економічне зростання у США знизилося через високу інфляцію та ринок праці, що втрачає динаміку. Наразі прогноз на 2024 рік становить 2,6% – краще за фактичний показник у 3,5% за 2023 рік, але гірше за прогнозний у 3,7% на поточний рік. Головний фактор невизначеності – вибори в листопаді, що можуть вплинути на економічну політику.

Читати матеріал повністю 🔗

#МВФ #економіка

📱 Підписатись на Майнд пояснює

[2/2]

Які є ризики для України?

З часом суми виплат за держборгом різко зростуть.

Після зростання платежів у 2029 році до $1,9 млрд, у 2030-2033 роках вони підуть на спад до $600 млн на рік. Але вже у 2034-2036 роках платежі за єврооблігаціями складуть $5,5-$6,5 млрд на рік.

Також Кабміну не вдалося «продавити» кредиторів на тривалішу відстрочку – до 2040 року.

Тому внаслідок зменшення строку реструктуризації Україні доведеться сплатити кредиторам понад $17 млрд протягом лише трьох років.

Залишається ризик, що решта кредиторів не підтримає попередню домовленість з українським урядом. Хоча ймовірність цього досить мала.

Втім, не виключено, що фінальний етап переговорів затягнеться на кілька місяців, при тому, що попередня відстрочка з виплат по єврооблігаціях закінчується вже 1 серпня.

#кредити #економіка #майндпояснює

📱 Підписатись на Майнд пояснює

Кабмін офіційно запровадив мораторій на виплати за євробондами. Навіщо це потрібно?

Україна з 1 серпня 2024 року запровадила мораторій на платежі з зовнішнього державного боргу. Відповідне рішення закріплено законом № 3880-IX, який набрав чинності 1 серпня, та постановою Кабінету Міністрів № 865, яку уряд ухвалив 31 липня.

Призупинення виплат за зовнішнім держборгом пов'язане з реструктуризацією єврооблігацій України.

Що відбулось?

Міністерство фінансів ще 22 липня, за підсумками зустрічей з Комітетом власників єврооблігацій України, досягло домовленостей щодо реструктуризації суверенних боргових цінних паперів на суму $23,4 млрд. Під реструктуризацію потраплять 13 випусків єврооблігацій України на суму близько $20 млрд, погашення яких настає у 2024-2035 рр., а також єврооблігації "Укравтодору" на суму $700 млн з погашенням у 2030 р.

Натомість Україна випустить нові євробонди: чотири серії облігацій "А" з погашенням у 2029-2036 рр. та чотири серії облігацій "В" з погашенням у 2030-2036 рр. Їхня дохідність перебуватиме у межах 1,75-7,75% річних.

Після цього українська сторона вирішила ввести мораторій на погашення зовнішнього держборгу.

Це рішення є технічним.

Воно потрібне для того, щоб на період, доки тривають перемовини з власниками українських єврооблігацій, Україна не здійснювала виплати за "старими" боргами. Нагадаємо, що реструктуризація завершиться тільки після того, як свою згоду дадуть щонайменше 75% власників єврооблігацій.

Що передбачає мораторій?

Закон №3880-IX дав Кабміну право до 1 жовтня 2024 року приймати рішення про тимчасове призупинення платежів за всіма або деякими борговими зобов'язаннями держави (гарантійним зобов'язанням у тому числі).

Кабмін, зі свого боку, постановою № 865 призупинив з 1 серпня платежі за облігаціями 2018 року першої серії на суму $750 млн, передбачив проведення емісії нових облігацій "А" та "В", зобов'язав Мінфін укласти договори та підписати інші документи з кредиторами.

Що у підсумку?

Мораторій – своєрідна пауза в обслуговуванні держборгу, поки тривають переговори з кредиторами. Причому йдеться про призупинення виплат лише по одному з випусків єврооблігацій.

Це означає, що Україна практично впевнена у успішному завершенні реструктуризації. На це вказує і той факт, що Кабмін опублікував проспект емісії нових єврооблігацій та наділив Мінфін повноваженнями щодо підписання відповідних угод з кредиторами.

Тож, уряд розраховує у серпні-вересні завершити процес реструктуризації суверенного боргу.

#економіка #війна #майндпояснює

📱 Підписатись на Майнд пояснює

Якими є основні бюджетні показники на 2025 рік?

Поки що можна спиратися на розрахунки МВФ та бюджетну декларацію. Вони такі: доходна частина у 2025 році становитиме 3,7 трлн грн, видаткова – 4,3 трлн грн.

У витратах державної скарбниці левову частку займатимуть витрати на безпеку та оборону. У 2025 році вони досягнуть 2,2 трлн грн або 51% усіх витрат держбюджету.

Дефіцит держбюджету-2025 скоротиться до 18%, якщо вірити бюджетній декларації. При цьому зовнішнє фінансування скоротиться до $31 млрд, вважає НБУ, чи навіть до $23 млрд, як прогнозує МВФ.

Крім того, відбудеться серйозне збільшення податкових надходжень. Виходячи з бюджетної декларації, починаючи з 2025 року щорічно приріст надходжень за рахунок податкових заходів становитиме 340 млрд грн додатково.

Це означає, що посилення фіскального тиску неминуче.

#економіка #майндпояснює

📱 Підписатись на Майнд пояснює

Партнери скорочують грантове фінансування України, а держборг склав майже 100% ВВП

Державний борг України продовжує зростати. Як повідомив Мінфін, у січні-серпні 2024 р. державний та гарантований державою борг зріс на понад 15%. Загальний рівень держборгу вже перевищує 90% ВВП, і це ще не межа.

Що відбувається з держборгом взагалі?

На 1 вересня розмір державного та гарантованого боргу досяг 6,37 трлн грн або $154,7 млрд у валютному еквіваленті. Зокрема, державний борг перевищив 6 трлн грн або $147,5 млрд, а гарантований борг досяг 293 млрд грн або $7,1 млрд.

Найбільша заборгованість України – зовнішня, що складає 4,4 трлн грн або $106,8 млрд.

За 8 місяців 2024 року обсяг зовнішнього держборгу зріс на 22%, у той час як внутрішнього – на 6%.

Хто фінансує Україну?

Зовнішня заборгованість – це переважно зобов'язання перед міжнародними організаціями, такими як МВФ, Європейський інвестиційний банк, ЄБРР, фінансові структури Євросоюзу (3,1 трлн грн або $74,4 млрд), перед власниками єврооблігацій України (627 млрд грн або $15,2 млрд), а також борги перед країнами-партнерами (318,5 млрд. грн. або $7,7 млрд).

Загалом у січні-вересні міжнародні партнери надали нашій країні $24,5 млрд.

При цьому, сума міжнародних грантів з початку 2024 року перевищила $6,5 млрд, тоді як обсяг позикових грошей досяг майже $18 млрд. Тобто співвідношення становить 27% і 73% відповідно. У 2023 році було 40% та 70% відповідно.

Що буде з держборгом у 2025 році?

До кінця 2025 року обсяг державного та гарантованого державою боргу сягне 8,6 трлн грн, що на 35% більше, ніж на 31 серпня 2024 року.

Протягом 2025 року загальний обсяг запозичень становитиме 2,33 трлн грн, а погашення заборгованості – 0,69 трлн грн.

Але найголовніше, що у відношенні до ВВП держборг зросте до 99,6%.

#економіка #війна #майндпояснює

📞 Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp

МВФ дозволив Україні заплатити на $700 млн менше за своїм кредитом. Чи допоможе це економіці?

Україна зможе зекономити на платежах МВФ близько $700 млн протягом наступних п’яти років

Як повідомив Нацбанк, Рада виконавчих директорів МВФ 11 жовтня вирішила переглянути підходи до застосування додаткових стягнень за своїми кредитними програмами, завдяки чому країни-боржники сплачуватимуть фонду менші суми.

Що саме зміниться для позичальників МВФ?

У середньому вартість запозичень МВФ знизиться на 36%. У підсумку сім з 20 країн-позичальників платитимуть МВФ щороку на $1,2 млрд менше, ніж раніше.

Зміни у підходах до стягнення зборів набудуть чинності з 1 листопада 2024 року та діятимуть протягом наступних п’яти років.

Для України вартість запозичень зменшиться ще суттєвіше – на 38-39%, оскільки наша держава є одним із найбільших позичальників МВФ.

Лише у 2025 році Україна заплатить фонду на $130 млн менше, а всього протягом наступних п'яти років заощадить близько $650-700 млн.

Як це вплине на платежі за зовнішнім боргом України?

Загалом плата за обслуговування боргів перед зовнішніми кредиторами у 2025-2029 роках становитиме близько $11,2 млрд.

Якщо виходити з того, що рішення МВФ протягом п’яти років зменшить платежі України на користь фонду на $700 млн, сумарно плата за обслуговування боргів МФО скоротиться трохи більше ніж на 6,2% до $10,5 млрд.

На що можна витратити зекономлені кошти?

За попередніми розрахунками, у 2025 році Україна заплатить МВФ на 5,9 млрд грн менше в еквіваленті (відштовхуємося від середньорічного курсу 45 грн/$).

Для порівняння, у 2025 році заплановано скерувати:
• на закупівлю БПЛА – 47 млрд грн;
• на видачу пільгових кредитів за програмою «5-7-9» – 18 млрд грн;
• на медикаменти та медичні засоби для лікування тяжких захворювань – 11,8 млрд грн;
• на виплату пільг та субсидій населенню – 42,3 млрд грн.

Отже, зекономлені завдяки рішенню МВФ кошти можуть принести реальну користь не тільки держбюджету, а й економіці в цілому.

Наприклад, за їх рахунок можна профінансувати соціальні програми або частково зняти фіскальне навантаження на бізнес.

#мвф #економіка #майндпояснює

📞 Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp

Виробництво зростатиме, а фінансовий стан погіршиться. Яким бачить 2025 рік український бізнес?

НБУ опублікував результати опитування щодо очікувань українського бізнесу на наступні 12 місяців (31 липня - 28 серпня, респонденти – 655 підприємств основних галузей економіки)

Фінансовий стан бізнесу

Близько 20% українських компаній негативно оцінили свій фінансовий стан, 60% респондентів вважають його задовільним і лише 20% компаній – позитивним.

Найгірше оцінюють свій стан представники добувної промисловості. Позитивно про своє фінансово становище відгукуються керівники підприємств торгівлі, сільського господарства та переробної промисловості.

На погіршення фінансово-економічного стану очікують підприємства добувної промисловості, торгівлі, енерго- та водопостачання, транспорту та зв'язку.

Інфляційні та девальваційні настрої

У ІІІ кварталі респонденти оцінили зростання споживчих цін протягом наступних 12 місяців на рівні 9,7%. Для порівняння, у І кварталі цей прогноз був на рівні 9%.

54,4% опитаних респондентів вважають, що інфляція протягом року може сягнути 10%, а 15,3% очікують, що вона перевищить 15%.

Девальваційні настрої теж погіршуються. У ІІІ кварталі респонденти спрогнозували, що обмінний курс через 12 місяців становитиме 43,7 грн/$, хоча у ІІ кварталі прогноз становив 41,6 грн/$.

При цьому близько 44% респондентів очікують, що через рік обмінний курс буде в межах 42–44 грн/$, а близько 23% опитаних компаній очікують курс у межах 44–46 грн/$.

Залучення інвестицій та кредитів

Представники усіх галузей заявляють про зростання інвестиційних витрат на основні фонди (обладнання, інвентар тощо).

Також бізнес має намір залучати іноземні інвестиції. Про такі плани на наступні 12 місяців повідомили близько 19% респондентів.

А ось попит на кредитування падатиме через зависокі кредитні ставки та жорсткі вимоги банків до застави. Частка підприємств, які мають намір брати банківські кредити, у ІІІ кварталі зменшилася до 34,8% проти 36,4% у ІІ кварталі.

Найкращі кредитні очікування у підприємства енерго- та водопостачання, торгівлі, транспорту та зв'язку.

Що у підсумку?

Загалом, учасники опитування НБУ покращили прогнози щодо загальних обсягів реалізації продукції, інвестиційних витрат на обладнання та інвентар. У той же час погіршилися оцінки фінансово-економічного стану бізнесу.

Компанії та підприємства відчувають явний дефіцит попиту на свої товари та послуги, про що свідчить недостатня завантаженість виробничих потужностей.

Крім цього, на них тиснуть зовнішні чинники: зростання цін на сировину та логістику, інфляція та девальвація, погіршення податкового клімату, відтік кваліфікованих кадрів.

#економіка #нбу #майндпояснює

📞 Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp

1️⃣ Ліхтенштейн є однією з двох країн у світі, що не має виходу до моря. Друга така країна – Узбекистан.

Серед шести малих держав Європи (окрім князівства у переліку – Андорра, Мальта, Монако, Сан-Марино та Ватикан) Ліхтенштейн має третю за розміром площу – 160 кв. км, що дорівнює площі міста Вашингтон в американському окрузі Колумбія. Географічно Ліхтенштейн «затиснутий» між Австрією та Швейцарією, серед Альп, що допомогло країні стати центром зимових видів спорту. Населення країни – близько 40 000 мешканців, що складає половину населення Андорри. Столиця Ліхтенштейну, Вадуз, найвідоміше місто в країні, проте сусідній Шаан – більш залюднене.

2️⃣ Ліхтенштейн – парламентське конституційне князівство із малою кількістю держслужбовців.

Конституція 1921 року встановлює поєднання монархічних і демократичних принципів, визначаючи князівство як «конституційну спадкову монархію, засновану на засадах демократії та парламентаризму». Уряд складається з п’яти членів, кандидатури яких вносить парламент і призначає на чотири роки принц. Держапарат князівства налічує 1500 чиновників, що не дотягує до 4% населення та значно менше за середньоєвропейський показник у 17%. Також чотирирічну каденцію мають 25 членів парламенту.

3️⃣ Ліхтенштейн посідає друге місце в Європі за розміром доходу на душу населення (першість – у Монако).

Середній щорічний дохід на людину доходу сягає $197 000, що значно вище за цей показник у більшості країн Європи та світу. Високий рівень вкладень у дослідження та розвиток (R&D) – 6,2% ВВП – сприяє лідерським позиціям конкурентного та експортно-орієнтованого виробничого сектору, що включає машинобудування, будівництво заводів та виробництво прецизійних та стоматологічних засобів, та також сприяє високому рівню доходів. Частка промисловості складає 42% валової доданої вартості, що перевищує середньоєвропейський показник у 15%. Фінансовий сектор – в основному представлений приватними банками, управлінням активами, страховими компаніями та трастами – відповідає за 20% ВВП.

4️⃣ Кількість працевлаштованих у Ліхтенштейні перевищує кількість його населення.

Характерною особливістю економіки князівства є велика кількість приїжджих працівників – благо, країна маленька – з Австрії, Німеччини та Швейцарії. Населення країни складає 40 000, а кількість робочих місць – 42 500 (дані на 2022 рік). З боку Швейцарії приїжджає 59% зарубіжної робочої сили, ще 37% - з Австрії. Рівень трудової залученості високий – 76,1% проти 74,9% у середньому по Європі, а рівень безробіття не перевищує 2%.

5️⃣ Попри маленький розмір, Ліхтенштейн цілком інтегрований у світову економіку.

США, Німеччина та Швейцарія є основними зовнішньоторговими партнерами князівства. Країна також є частиною Європейської економічної зони – тож має цілковитий доступ до єдиного ринку ЄС, включаючи фінансовий ринок, згідно з законодавством про вільний рух послуг та капіталу. Спираючись на доступ до фінансового ринку ЄС і нагляд з боку Європейської агенції банківського нагляду, фінансові інституції Ліхтенштейну почали пропонувати послуги управління фінансами клієнтам з Азії та Близького Сходу. Сильні економічні зв’язки зі Швейцарією, включаючи використання швейцарського франка, також сприяють торговельним зв’язкам та інтеграції ринку праці в загальноєвропейський.

#мвф #економіка #майндпояснює

📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp

Що відбувається с цінами?

У вересні річна інфляція прискорилася до 8,6%. В жовтні, за оцінками Нацбанку, зростання цін продовжилося.

Це сталося внаслідок подорожчання продовольчих товарів через гірший за прогнози врожай сільськогосподарських культур і пов'язане з цим зростання вартості сировини для харчової промисловості.

Уповільнення темпів інфляції очікується не раніше весни 2025 року.

Поки ціновий тиск залишиться суттєвим через збільшення бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат та збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону.

Які є ризики для цінової стабільності?

Головний ризик – затяжна війна, яка продовжує погіршувати економічний потенціал України. Крім того, НБУ виділяє такі фактори:
• виникнення додаткових бюджетних потреб;
• підвищення податкових ставок;
• подальше пошкодження енергетичної та портової інфраструктури;
• збереження негативної міграції, яка призводить до розширення дефіциту робочої сили.

Водночас позитивним сигналом можна вважати збереження суттєвих обсягів іноземного фінансування України. За весь 2024 рік Україна отримає з-за кордону $41,5 млрд, а у 2025 році, згідно з очікуваннями – близько $38,4 млрд.

Покриття бюджетного дефіциту за рахунок грошей партнерів дозволить уникнути емісії, яка неминуче призводить до прискорення темпів інфляції.

Також НБУ планує і надалі утримувати облікову ставку на поточному рівні. Її зниження можливе хіба що влітку 2025 року. І лише за умови, що ціновий тиск ослабне.

#нбу #економіка #війна #майндпояснює

📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp

[2/2]

Інфляція

У ІІІ кварталі 2024 року рівень інфляції становив 8,6% проти 7,1% за аналогічний період 2023 року.

Прискорення інфляції пов’язане з перенесенням виробничих витрат (на сировину, логістику, енергоносії та оплату праці) на остаточну ціну товарів та послуг. До кінця 2024 року та в перші місяці 2025 року поліпшення цінової ситуації чекати не варто.

Споживча інфляція сягне 9,7% до кінця 2024 року. У І кварталі 2025 року зростання цін (рік до року) становитиме 11,4%, а у ІІ кварталі – 10%.

Лише з другого півріччя 2025 року інфляційний тиск піде на спад.

ВВП

НБУ покращив прогноз зростання ВВП у 2024 році до 4%.

Економіка відновлюється швидше на тлі високого врожаю ранніх зернових, скорочення дефіциту електроенергії, збільшення капітальних витрат державного бюджету та зростання експорту.

Прискорення зростання ВВП до 4,3-4,6% у 2025-2026 роках має відбутися завдяки подальшому відновленню енергетики, стимулюючої ролі державного сектора, зростанню доходів населення.

Валютний ринок

НБУ обіцяє впродовж наступного року гасити сплески курсу. За оцінками Нацбанку, у листопаді-грудні 2024 року партнери виділять $15 млрд та за 2024 рік сума фінансування сягне 41,5 млрд. А 2025 року Україна отримає з-за кордону ще приблизно стільки ж. Такі надходження позитивно вплинуть на обсяг резервів НБУ.

Крім цього, НБУ має намір стимулювати банки активніше купувати військові облігації (ОВДП).

Гроші закордонних партнерів разом із мобілізацією внутрішніх ресурсів дадуть можливість обійтися без емісії гривні та використання «друкарського верстату».

#економіка #війна #нбу #майндпояснює

📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp

Банки за 9 місяців заробили 118 млрд грн чистого прибутку. І це – новий рекорд

НБУ в огляді банківського ринку за ІІІ квартал 2024 року вказує, що банки зберігають високу прибутковість завдяки операційній ефективності та низьким відрахуванням до резервів, а також демонструють суттєвий запас капіталу. Навіть попри те, що податкове навантаження на сектор може зрости вдвічі. Mind пояснює, що відбувається на банківському ринку.

Скільки заробили банки?

За ІІІ квартал банки отримали 38,6 млрд грн прибутку. Майже половину прибутку банківського сектору забезпечив ПриватБанк.

Збитковими були 15 невеликих банків, сукупно на 0,3 млрд грн.

Чистий процентний дохід залишався основним джерелом прибутку, хоча доходність депозитних сертифікатів НБУ зменшилася. При цьому зросли доходи банків від ОВДП та від кредитів фізособам.

Чистий комісійний дохід банків зріс на 3,7% за квартал та на 25,6% рік до року.

Скільки депозитів у банках?

Обсяг гривневих коштів фізичних осіб у банках за ІІІ квартал зріс на 1,2% та на 15,4% рік до року. Але через швидке зростання залишків на поточних рахунках частка строкових коштів у гривні знизилася на 0,3 в. п. до 34,3%.

Гривневі кошти бізнесу у банках зменшились за квартал на 1,4% вперше з початку 2022 року. Скорочення відбулося внаслідок сплати податків та зростання інших витрат корпоративного сектору. Обсяг валютних коштів бізнесу знизився на 1,5% через сплату дивідендів.

Як змінився кредитний портфель?

Чистий гривневий портфель кредитів бізнесу за 3 квартал зріс на 6,9% та на 22,9% рік до року. При цьому частка кредитів МСБ протягом кварталу зросла на 0,5 в. п. до 60%.

Втім, частка субсидованих кредитів із компенсацією ставок все ще залишається суттєвою. Наприклад, позики за програмою «5-7-9» у загальному кредитному портфелі банків займають 34%.

Кредитний портфель фізосіб за 3 квартал збільшився на 9,7% та на 40,7% рік до року. Левову частку кредитів населення становлять незабезпечені (беззаставні) позики. Збільшилася до 13,4% частка іпотечних кредитів за програмою «єОселя».

Чого чекати банкам у 2025 році?

Одним з пріоритетів на 2025 рік стануть заходи щодо подальшого зниження рівня непрацюючих кредитів. Нацбанк попереджає, що вже найближчим часом буде затверджено підходи до перевірки якості активів, яку згодом проведуть зовнішні аудитори.

Також НБУ у 2025-му повернеться до оцінки стійкості банківської системи, яка включатиме стрес-тестування за несприятливим сценарієм. Для окремих банків це може загрожувати підвищеними вимогами до капіталізації та збереження стійкості.

#нбу #економіка #майндпояснює

📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp

Банки за 9 місяців заробили 118 млрд грн чистого прибутку. І це – новий рекорд

НБУ в огляді банківського ринку за ІІІ квартал 2024 року вказує, що банки зберігають високу прибутковість завдяки операційній ефективності та низьким відрахуванням до резервів, а також демонструють суттєвий запас капіталу. Навіть попри те, що податкове навантаження на сектор може зрости вдвічі. Mind пояснює, що відбувається на банківському ринку.

Скільки заробили банки?

За ІІІ квартал банки отримали 38,6 млрд грн прибутку. Майже половину прибутку банківського сектору забезпечив ПриватБанк.

Збитковими були 15 невеликих банків, сукупно на 0,3 млрд грн.

Чистий процентний дохід залишався основним джерелом прибутку, хоча доходність депозитних сертифікатів НБУ зменшилася. При цьому зросли доходи банків від ОВДП та від кредитів фізособам.

Чистий комісійний дохід банків зріс на 3,7% за квартал та на 25,6% рік до року.

Скільки депозитів у банках?

Обсяг гривневих коштів фізичних осіб у банках за ІІІ квартал зріс на 1,2% та на 15,4% рік до року. Але через швидке зростання залишків на поточних рахунках частка строкових коштів у гривні знизилася на 0,3 в. п. до 34,3%.

Гривневі кошти бізнесу у банках зменшились за квартал на 1,4% вперше з початку 2022 року. Скорочення відбулося внаслідок сплати податків та зростання інших витрат корпоративного сектору. Обсяг валютних коштів бізнесу знизився на 1,5% через сплату дивідендів.

Як змінився кредитний портфель?

Чистий гривневий портфель кредитів бізнесу за 3 квартал зріс на 6,9% та на 22,9% рік до року. При цьому частка кредитів МСБ протягом кварталу зросла на 0,5 в. п. до 60%.

Втім, частка субсидованих кредитів із компенсацією ставок все ще залишається суттєвою. Наприклад, позики за програмою «5-7-9» у загальному кредитному портфелі банків займають 34%.

Кредитний портфель фізосіб за 3 квартал збільшився на 9,7% та на 40,7% рік до року. Левову частку кредитів населення становлять незабезпечені (беззаставні) позики. Збільшилася до 13,4% частка іпотечних кредитів за програмою «єОселя».

Чого чекати банкам у 2025 році?

Одним з пріоритетів на 2025 рік стануть заходи щодо подальшого зниження рівня непрацюючих кредитів. Нацбанк попереджає, що вже найближчим часом буде затверджено підходи до перевірки якості активів, яку згодом проведуть зовнішні аудитори.

Також НБУ у 2025-му повернеться до оцінки стійкості банківської системи, яка включатиме стрес-тестування за несприятливим сценарієм. Для окремих банків це може загрожувати підвищеними вимогами до капіталізації та збереження стійкості.

#нбу #економіка #майндпояснює

📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp