Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
357 subscribers
4.39K photos
452 videos
23 files
1.14K links
"Тицяй мене в моє невігластво що маєш моці"©Макарош

#примондні_матеріяли #немов
#теорім #матфіз #потоки

Анонімний зворотній зв'язок: https://forms.gle/ToqdRsbsPvUuyytC9

Стара карта каналу: https://t.me/lehrer_genau/1197
Download Telegram
З чого починається книга про філософський підхід до фізичної теорії? З біології. І це прекрасно, вважайте за листівку моїм улюбленим науковцям цієї дисципліни.

Девід Меррітт, "Філософський підхід до МОНД"

#примондні_матеріяли
Серед членів елітних спортивних команд, як от у британській та німецькій юнацьких футбольних командах, юнаків з днями народження січень-березень значно більше, ніж юнаків що народились у жовтні-грудні. Чи служить це спостереження підтвердженням астрологічної гіпотези «Козероги, Водолії, та Риби мають вроджену схильність до спорту, на відміну від Терезів, Скорпіонів, та Стрільців, яким спорт протипоказаний»? Так, якщо ви не знаєте, як працює наука. Якщо знаєте, то воно служить підкріпленням, чи підтримкою.

«Справжнє» пояснення полягає у існуванні вікового обмеження для набору в дитячі команди цих спортів, а елітні атлети часто починають змалку. Це обмеження часто формулюється як «станом на 1 січня 2023 року дитина мала досягти умовних 6 років», і зустрічається також в умовах участі у чемпіонатах U12, U16, U20 абощо. Відповідно, народжений в січні 2016 матиме 84 місяців життя за плечима, в той час як народжений в грудні 2016 всього 73, що транслюється у значну різницю у фізичному розвитку. В результаті, очікувано що перше дитя показуватиме себе на тренуваннях значно краще, і через купу позитивних відгуків продовжуватиме, в той час як об‘єктивно слабше пастиме задніх і зрештою відсіється. Це, можливо трохи рукомахальне, проте доволі реалістичне пояснення можна переформулювати у гіпотезу «Старші діти мають перевагу у фізичному розвитку», що в свою чергу продукує гіпотезу «Чим раніше перед терміном набору у юнацьку спортивну команду ти народився, тим більші шанси ти маєш стати елітним гравцем», а разом з тим і відповідне передбачення, що підтверджується спостереженням вище.

Друге пояснення є знаннєтворчо (епістемологічно) сильнішим, бо застосовно до спортів де термін набору в юнацькі команди є 1 вересня замість 1 січня, припустимо в баскетболі (насправді хтозна). Перевірка гіпотези для цих спортів виявить, що тепер Діва, Терези, та Скорпіони є значно поширенішими, в той час як Близнюки, Рак, та Лев пастимуть задніх. Проте астрологи досі можуть врятувати свою теорію: достатньо сказати, що Водолії схильні бути футболістами, а Терези баскетболістами. І для кожного нового спорту створювати дедалі більше ad hoc гіпотез, які, що цікаво, матимуть певну передбачальну здатність, бо твердження на кшталт «якщо твоя 5-річна дитина Риби, віддай її на футбол» тепер звучить доволі змістовно.

Таким чином, обидві гіпотези, друга з яких має наукове, себто біологічне, підґрунтя, стикаються зі спостереженням, що «підтверджують» їх. Проте підтвердження означало б, що обидві гіпотези є правильними, не зважаючи на разючу різницю у поясненні: біологічне проти астрологічного. Ба більше, після другого спостереження для спортів з іншим терміном набору, одна з «підтверджених» гіпотез раптом стає спростованою, і underlying теорія потребує модифікації. Але як правильна гіпотеза може бути спростованою? Може бо вона не була правильною in the first place? Тому ми й не кажемо, що гіпотеза чи теорія є підтвердженою, лише підкріпленою чи підтриманою: corroborated or supported, not confirmed. В той час, підкріплена гіпотеза може бути спростованою, як недостатньо підкріплена конструкція може спокійно завалитись.

Певно єдине місце, де можна вживати слово «підтвердження», наведене у другому параграфі, бо воно стосується передбачення. Передбачення є булівським, на відміну від гіпотез: якщо два різних передбачення за однакових умов або обоє справджуються, або обоє не справджуються, то вони тотожні. Перша, а саме астрологічна, гіпотеза, продукує те саме передбачення, що й біологічна, проте вона не стає від цього настільки ж правдивою, наскільки й біологічна гіпотеза. Якщо тільки їхні передбачення не будуть завжди тотожні, що в суто вищенаведеному контексті змагань зводить астрологію до наклеювання наліпок на дати — така собі пояснювальна здатність.

#примондні_матеріяли
Про сьогодні оголошене відкриття фонових гравітаційних хвиль: підтвердження чергового передбачення загальної теорії відносності, і це круто. А отже і підкріплення теорії в цих межах її застосовності. Це вже успіх, бо показує, що дослідницька програма ЗТВ є прогресивною замість дегенеративної (все за Лакатосом), не зважаючи на спростування на галактичних та позагалактичних масштабах.

Твердження, що відкрите явище допоможе зрозуміти темну матерію (якої не існує), темну енергію (яка є просто космологічною сталою), та інше є щонайбільше натягнутими, і не більше ніж обіцянками, які буде неможливо виправдати, зважаючи на саму лише іронію темної матерії як ah hoc маскування спростування ЗТВ.

#примондні_матеріяли
😩😩😩

Dark matter is not a theory, it’s a list of observations” no god please don’t. Dark matter is a failed theory, while what you refer to is a list of observations of general relativity breakdown.

Тим не менш, жінці повага за згадку про missing baryon problem — чудова історія про те, як чуваки при натягуванні темної матерії на СМВ глобус буквально ПРОЇБАЛИ ПОЛОВИНУ ВИДИМОЇ — проблема, до речі, яка відсутня у МОНД космології, як і проблема пройобаних щонайменше 75% літію темноматерійниками. Також повага жінці за згадку МОНД взагалі, хоч і як «теорії темної матерії». І насправді немало за що ще повага, бо вона також не називає криві обертання галактик доказом існування темної матерії (адже факт, залучений до побудови теорії, не є доказом на її користь).

А от над термінологією і просвітою варто попрацювати, бо там вже і proof that dark matter exists, і безпідставне твердження мовляв спектр СМВ без зайвої маси не утвориться: привіт буквально сильнішій за Ньютонівську гравітацію у МОНД-режимі і нещодавно відкритим старим надмасивним галактикам, які не могли так швидко сформуватись від (щонайменше наразі виміряної?) темної матерії.

#примондні_матеріяли
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
😩😩😩 “Dark matter is not a theory, it’s a list of observations” no god please don’t. Dark matter is a failed theory, while what you refer to is a list of observations of general relativity breakdown. Тим не менш, жінці повага за згадку про missing baryon…
І аби двічі не вставати

Космологи теж мають поширену людську звичку ставитись до свідчень, які кидають виклик їхнім переконанням, більш прискіпливо ніж до тих, які ці переконання підкріплюють. Наприклад, ось вам ексклюзивні кадри того як Доктор Бекі 14 хв горить на відкриття старих надмасивних галактик замість застосувати свою тамтешню прискіпливість до «доказів» існування примарної матерії. Таке упереджене ставлення не є зразковим підходом до наукового пізнання.

З іншого боку, застосування його всюди знайде проблеми у всіх свідченнях, на користь і на шкоду теоріям, тому краще вже не бути прискіпливим зовсім аби зберігати однаковий recall. І зусилля зекономляться на такому неприскіпливому ставленні, і ймовірнісно наука якісніше робитиметься через схожий rate хибних спростувань та настільки ж хибних підкріплень.

#примондні_матеріяли
Знайшов скарб: mailing list for the MOND community.

Сама сторінка теж скарб, достобіса соковиті статті аж зі спростуванням LCDM тим самим Bullet Cluster’Ом який вони так люблять.

Поширюйте серед своїх фізиків та астрономів, особливо теоретиків та космологів.

#примондні_матеріяли
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Серед членів елітних спортивних команд, як от у британській та німецькій юнацьких футбольних командах, юнаків з днями народження січень-березень значно більше, ніж юнаків що народились у жовтні-грудні. Чи служить це спостереження підтвердженням астрологічної…
Що визначає науку?

Певно найпростішою відмовою від того, що науку визначають підтвердження, є усвідомлення, що наука поділяє це з псевдонауками. Сьогодні гороскоп пообіцяв мені гарні новини і я їх отримав, а отже відбулось підтвердження астрології. Але є куди веселіший факт: гіпотезу «всі ворони — чорні» чорний ворон підтверджує точно так само, як і білий лебідь, бо твердження «Якщо ворон, то чорний» еквівалентно «Якщо не чорний, то не ворон». Не вірите? Вбахайте двійкову таблицю чи діаграми Венна, себто розгляньте, як ці два твердження ставляться до білих воронів та чорних лебедів. Можна піти далі і показати, що мій зелений велосипед підтверджує, що темна матерія існує. Іншими словами, насолоджуйтесь парадоксом/теоремою Хемпеля.

Не визначає науку і пояснювальна здатність, бо ніяка наука не може пояснити стільки, скільки пояснює твердження «На все воля Сварожа». Також ви й самі мали достобіса нагод спостерігати, як вправно люди знаходять пояснення результатам опитувань чи надскладним економічним явищам. Ба більше, чим очевиднішою подія здається ретроспективно, тим неймовірнішою вона мала бути апріорі. Головне звичайно вміти зупинятись на найпершому правдоподібному поясненні явища, не шукаючи інші і не дай Свароже порівнювати альтернативні. І як казав фон Нейман Фермі у відповідь на кількість параметрів у квантовій електродинаміці, «чотирма параметрами я піджену слона, а пʼятим змушу його помахати хоботом».

Проте є річ, на яку не здатна жодна інша людська діяльність, від псевдонаукових до релігії: послідовно успішні передбачення новітніх фактів. Тут можуть виникнути проблеми з термінологією, тому я одразу наведу три існуючі визначення новітнього факту (четвертий, від Керʼєра, пошукайте самі):
1. Поппер: невідомий перед формулюванням теорії.
2. Захар: який теорія не намагалась прилаштувати під час свого створення.
3. Масґрейв: неймовірний, заборонений, чи непояснений з точки зору конкурентної теорії.

Саме це перш за все відрізняє передову дослідницьку програму від стагнуючої. Саме в цьому проявляється могутність і користь науки як діяльності. І саме тому успішні підтвердження новітніх передбачень мають слугувати мірилом якості науки та підкріпленнями її теорій — незалежним і неупередженим мірилом.

#примондні_матеріяли
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Кун мене страшенно вибісив. Вважайте за тизер огляду. Кун провадить чудову роботу в описі того, як наука відбувалась всі ці століття: робота в рамках парадигми, яка під час революцій, спричинених її невидержуванням, зсовується до іншої, і продовжує відбуватись…
Прескриптивізм проти дескриптивізму, або як здійснювати революції і стагнувати впродовж десятків років між ними

Склалось враження, що це наймейнстрімніша книга з філософії науки, яка існує. Праці Поппера нервово смалять обабіч, а про Лакатоса ніхто ні сном, ні духом. І так не має бути, сказав би я, але хочеться почати як Кун: позитивно радше ніж нормативно.

Кун робить чудову роботу у зображенні того, як наука просувалась. В нормальний час вчені працюють в рамках парадигми: такої собі спільної філософії, яка з часом починає давати тріщину. З тріщин вилуплюються нові школи на противагу естеблішменту, і зрештою тріщин стає так багато, що стара парадигма відлинює на зміну новій. І в цю нову парадигму буквально навертаються науковці всіх шкіл, від естеблішменту до парій, а інакше вони припиняють бути науковцями. Думаю, на цьому паралелі з релігією не закінчуються, якщо наука у викладі Куна взагалі її не уособлює. Як не як, люди лишаються людьми, і де як не в науці вони лишаються без нагляду найдовше, маючи мало спільного з уособленням науковця, як його уявляє собі зовнішній світ. А перш ніж досліджувати світ тре скласти хоча б якесь його розуміння — підґрунтя віри у власні навігаційні інструменти. Тож чи така вже велика різниця між ченцями і науковцями?

Після гарного опису, Кун також дає непогані поради щодо започаткування революції, і надає способи навернення у нову парадигму. І десь тут корисне закінчується, даючи дорогу розділу Discussions типової статті. Обʼєктивність каже бувай, а здоровий глузд не повернеться аж до секції Acknowledgements. Я маю підозру, що саме цей розділ, де Кун стає нормативним ака прескриптивним, і повпливав на наукову спільноту та катедри філософії, якщо взагалі не змінив їх назовсім. Неабияк жахаючий розділ, чи радше дратуючий, який зводить науку до звичайної сфери людської діяльності: ремесла, сурогатної активності, дитячої забавки (mmm solving puzzles), ви назвіть. В цьому розділі Кун своїм баченням цілковито тривіалізує сферу пізнання світу, а своєму успіху завдячує тим самим людям, яких описав. Людям, які хочуть мати можливість верифікувати ака підтверджувати теорії замість лише спостерігати їхнє спростування. Людям, які хочуть вірити у свою правоту, чи у те, що вони будують щось стійке, що стоятиме століттями, а не щось що зруйнується черговим помахом вітру. Людям, які з таким вдалим ставленням не хочуть йти в технологічно-індустрійну сферу, де цьому ставленню і місце.

Зрештою, Кун не наводить відповідей на питання, які ставить на початку книги, або ж дає відповіді хибні, неефективні, і які не мають мати щось спільне з реальністю. Замість нього відповіді надає Лакатос, який на відміну від Куна знає, що таке передбачення. Кун за всю книгу згадав про передбачення заледве тричі, і то з натяжкою. Лакатос же пропонує ефективне вирішення колізії бачень Куна та Поппера: методологію дослідницьких програм, де дослідницькою програмою є послідовність теорій, в яких попередня теорія вмирає спростованою на зміну наступній. Кожна теорія у прогресивній дослідницькій програмі робить успішні апріорні передбачення і розвивається самостійно, а не лише у відповідь на емпіричний інпут зовнішнього світу. Теорія ж в стагнуючій програмі може щонайбільше рятуватись від спростування обростанням все більшою кількістю ad hoc гіпотез, які не додають пояснювальної та передбачальної здатності. Кожна ж наступна теорія у прогресивній дослідницькій програмі обростає нічим іншим як емпіричним вмістом і відповідно пояснювальною здатністю.

Підсумовуючи, я рекомендую прочитати Куна аби розуміти, як наука зазвичай провадилась і як діяти під час насування чергових наукових революцій. Проте він не розкаже як обрати сторону — за цим до Лакатоса. Як цікаво зазначив Кун, під час кризи часто велика школа бореться проти меншої, проте парадигма меншої зрештою перемагає. Хоча здавалось би, у більшій школі більше умів, які натомість зайняті фелляцією поточної парадигми і переконані, що не може ж бути стільки осіб неправими водночас.

Забуваючи, що науковець ніколи не правий: навіть у тому наскільки він неправий.

#примондні_матеріяли