🗓 22 березня 181 рік із Дня народження Лисенка Миколи Віталійовича — композитора, піаніста, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча, засновника національної композиторської школи, основоположника української класичної музики.

Походив із дворянської родини, козацько-старшинського роду. З 5 років навчався музики у приватних учителів. Загальну освіту здобув у пансіонах м. Києва (1852–1855) та 2-й харківській гімназії (1855–1859). Вступив 1859 на природничий факультет Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), наступн...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Лисенко,_Микола_Віталійович

#Лисенко #композитор #піаніст #диригент #педагог #фольклорист #енциклопедія #ВУЕ

🗓27 серпня 167 років із Дня народження Івана Яковича Франка ― письменника, публіциста, перекладача, критика, мово- й літературознавця, етнолога і фольклориста, філософа, історика, мистецтвознавця, культуролога, соціолога, економіста, громадсько-політичного діяча, доктора філософії (з 1893), дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка (з 1899), почесного доктора Харківського університету (з 1906).

Народився в сім’ї коваля та здрібнілої («ходачкової») шляхтянки. З 1862 навчався в початковій школі с. Ясениці-Сільної (тепер Дрогобицького району Львівської області), з 1864 — у Дрогобицькій нормальній головній міській школі отців василіян (див. Василіанські школи). Закінчив Дрогобицьку гімназію (1875). Навчався 1875–1879 на філософ...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Франко,_Іван_Якович

#Франко #письменник #публіцист #перекладач #критик #етнолог #фольклорист #філософ #історик #мистецтвознавець #культуролог #соціолог #енциклопедія #ВУЕ

🗓 17 жовтня 90 років із Дня народження Кушніренка Андрія Миколайовича — хорового диригента, композитора, фольклориста, етнографа, педагога, музично-громадського діяча. Народного артиста УРСР (з 1973), лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1984), члена-кореспондента Національної академії мистецтв України (з 1997), члена Національної спілки композиторів України (з 1997).

Автор низки оригінальних музичних творів, серед яких народна опера «Буковинська весна», кантати, хорові драматичні поеми, численні обробки народних пісень, вокально-хореографічні сюїти та обрядові карт...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Кушніренко,_Андрій_Миколайович

#диригент #композитор #фольклорист #етнограф #педагог #енциклопедія #ВУЕ

🗓 25 листопада 185 років із Дня народження Нечуй-Левицького Івана Семеновича — письменника, педагога, етнографа, фольклориста, перекладача.

У 1860-х почав писати; друкуватися з 1868 переважно у західноукраїнських виданнях (через режим Валуєвського циркуляра). Першими творами були комедія «Жизнь пропив, долю проспав» та повість «Наймит Яріш Джеря». 1865 написав повість «Дві московки» (видруковано 1868). Автор повістей «Рибалка Панас Круть» (1868), «Причепа» (1869), «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), романів «Хмари» (1874), «Над чорним морем» (1890), «Князь Єремія Вишневецький» (1897), оповідань «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти» (1875), «Старосвітські батюшки та матуш...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Нечуй-Левицький,_Іван_Семенович

#НечуйЛевицький #Левицький #письменник #педагог #етнограф #фольклорист #перекладач #енциклопедія #ВУЕ

🗓 6 січня 190 років від Дня народження Руданського Степана Васильовича — письменника, поета, перекладача, фольклориста.

Почав писати вірші ще в семінарії у жанрі романтичної балади. На перші твори суттєво вплинула творчість Т. Шевченка.

Найпродуктивнішим у творчому плані був Петербурзький період життя. Усі свої твори, зокрема й віршовані переклади, називав «співомовками». Цей термін за гуморесками письменника закріпив І. Франко. Вони стали новим різновидом гумористично-сатиричних віршованих творів.

Письменник використовував у художній творчості багатий фольклорний матеріал, зібраний на Поділлі: народні оповідки-анекдоти, прислів’я, перекази, легенди. Перше видання «Співомовок» окремою книгою, яке вмістило двадцять вісім віршів, здійснила в м. Києві Олена Пчілка 1880.

Водночас у творчій спадщині письмен...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Руданський,_Степан_Васильович

#Руданський #письменник #поет #перекладач #фольклорист #енциклопедія #ВУЕ

🗓 22 березня 182 роки із Дня народження Лисенка Миколи Віталійовича — композитора, піаніста, хорового диригента, педагога, фольклориста, музично-громадського діяча, засновника національної композиторської школи, основоположника української класичної музики.

Походив із дворянської родини, козацько-старшинського роду. З 5 років навчався музики у приватних учителів. Загальну освіту здобув у пансіонах м. Києва (1852–1855) та 2-й харківській гімназії (1855–1859). Вступив 1859 на природничий факультет Харківського університету (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), наступн...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Лисенко,_Микола_Віталійович

#Лисенко #композитор #піаніст #диригент #педагог #фольклорист #енциклопедія #ВУЕ

🗓 2 липня 199 років із дня народження Александрова Володимира Степановича — письменника, лікаря, етнографа, фольклориста, доктора медицини (з 1859). Батько Л. Александрової. Писав українською мовою.

Літературну діяльність розпочав з 1861. Перша публікація — вірш «Думка» (журнал «Основа», 1861, №7).

Автор тексту оперет «За Немань іду» (1872) і «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873; поставлена у трупі М. Кропивницького 1882); згодом їх переробив на драматичні твори М. Старицький .

Опублікував збірник власних перекладів М. Лермонтова та І. Козлова «Малоруські співанки» (1880), перекладав і переспівував також з німецькою (Г. Гейне), польської (А. Міцкевич), латинської (студентські пісні).

Публікував у власній обробці народні пісні з нот...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Александров,_Володимир_Степанович

#Александров #письменник #лікар #етнограф #фольклорист #доктормедицини #енциклопедія #ВУЕ