🗓 23 лютого 150 років із дня народження Дмитра Аракішвілі (1873–1953), композитора, педагога, музикознавця, громадського діяча, публіциста, етнографа, народного артиста Грузинської РСР (з 1929), доктора мистецтвознавства (з 1943), академіка АН Грузинської РСР (з 1950). Одного із фундаторів грузинської національної музичної школи.

Походив з селянської родині. Закінчив 1901 музично-драматичне училище Московського філармонійного товариства по класу композиції, 1917 — Московський археологічний інститут. Упродовж 1910–1911 удосконалювався в композ...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Аракішвілі,_Дмитро_Гнатович

#композитор #педагог #музикознавець #громадськийдіяч #публіцист #етнограф #Грузія #ВУЕ #енциклопедія

🗓 13 жовтня 100 років із Дня народження Сікорського Михайла Івановича — організатора музейної справи, музейного діяча, історика, археолога, етнографа, заслуженого працівника культури УРСР (з 1966), лауреата Державної премії Української РСР імені Т. Шевченка (тепер Національна премія України імені Тараса Шевченка, 1989), Героя України (з 2005).

Трудова діяльність Сікорського пов’язана з розвитком музейної справи в регіоні. 1954 рішенням Ради Міністрів СРСР музею присвоєно ІІІ категорію і названо «Переяслав-Хмельницький державний історичний музей». 1958 — створено філіал Переяслав-Хмельницького історичного музею, що виступив основою для подальшого заснування Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрян...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Сікорський,_Михайло_Іванович

#Сікорський #археолог #етнограф #музей #музеї #енциклопедія #ВУЕ

🗓 17 жовтня 90 років із Дня народження Кушніренка Андрія Миколайовича — хорового диригента, композитора, фольклориста, етнографа, педагога, музично-громадського діяча. Народного артиста УРСР (з 1973), лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1984), члена-кореспондента Національної академії мистецтв України (з 1997), члена Національної спілки композиторів України (з 1997).

Автор низки оригінальних музичних творів, серед яких народна опера «Буковинська весна», кантати, хорові драматичні поеми, численні обробки народних пісень, вокально-хореографічні сюїти та обрядові карт...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Кушніренко,_Андрій_Миколайович

#диригент #композитор #фольклорист #етнограф #педагог #енциклопедія #ВУЕ

🗓 24 жовтня 159 років із Дня народження Біляшівського Миколи Федотовича — археолога, історика, етнографа, мистецтвознавеця, культурно-громадського та музейного діяча, почесного члена Української AM (1918), академіка АН УРСР (з 1919), дійсного члена Історичного товариства Нестора Літописця (з 1887), Одеського товариства історії і старожитностей (з 1890), Московського археологічного товариства (з 1891), Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії (з 1892), Наукового товариства імені Шевченка у Львові (з 1909).

Досліджував пам’ятки кам’яного, мідного та бронзового віків, Давньої Русі та пізнього середньовіччя, традиційно-побутову культуру та професійне мистецтво України 15–20 ст. Автор близько 400 наукових праць і публікацій з археології, етнографії, мистецтв...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Біляшівський,_Микола_Федотович_(Л._Герус)

#археолог #історик #етнограф #мистецтвознавець #енциклопедія #ВУЕ

🗓 25 листопада 185 років із Дня народження Нечуй-Левицького Івана Семеновича — письменника, педагога, етнографа, фольклориста, перекладача.

У 1860-х почав писати; друкуватися з 1868 переважно у західноукраїнських виданнях (через режим Валуєвського циркуляра). Першими творами були комедія «Жизнь пропив, долю проспав» та повість «Наймит Яріш Джеря». 1865 написав повість «Дві московки» (видруковано 1868). Автор повістей «Рибалка Панас Круть» (1868), «Причепа» (1869), «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), романів «Хмари» (1874), «Над чорним морем» (1890), «Князь Єремія Вишневецький» (1897), оповідань «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти» (1875), «Старосвітські батюшки та матуш...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Нечуй-Левицький,_Іван_Семенович

#НечуйЛевицький #Левицький #письменник #педагог #етнограф #фольклорист #перекладач #енциклопедія #ВУЕ

🗓 18 січня 190 років від Дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834–1908) історика, археолога, етнографа, археографа, громадсько-політичного діяча.

Автор численних праць з історії України, зокрема студій з історії Давньої Русі, Великого князівства Литовського, козацтва, гайдамаччини та ін.

З Антоновичем пов’язано запровадження традиції документалізму в українській історіографії. Під його керівництвом написано серію монографічних студій з історії окремих давньоруських земель, які започаткували систематичну розробку регіональної історії України. За його редакцією зібрано й видано 9 томів «Архіву Південно-Західної Росії», який містив понад 2200 док...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Антонович,_Володимир_Боніфатійович

#Антонович #історик #археограф #археолог #етнограф #енциклопедія #ВУЕ

🗓 2 липня 199 років із дня народження Александрова Володимира Степановича — письменника, лікаря, етнографа, фольклориста, доктора медицини (з 1859). Батько Л. Александрової. Писав українською мовою.

Літературну діяльність розпочав з 1861. Перша публікація — вірш «Думка» (журнал «Основа», 1861, №7).

Автор тексту оперет «За Немань іду» (1872) і «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873; поставлена у трупі М. Кропивницького 1882); згодом їх переробив на драматичні твори М. Старицький .

Опублікував збірник власних перекладів М. Лермонтова та І. Козлова «Малоруські співанки» (1880), перекладав і переспівував також з німецькою (Г. Гейне), польської (А. Міцкевич), латинської (студентські пісні).

Публікував у власній обробці народні пісні з нот...

👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Александров,_Володимир_Степанович

#Александров #письменник #лікар #етнограф #фольклорист #доктормедицини #енциклопедія #ВУЕ